Календарно-тематичне планування та розробки уроків зарубіжної літератури у 7 класі за новою програмою та новим Державним стандартом




Сторінка5/6
Дата конвертації07.10.2018
Розмір6,22 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема: Олександр Грін. Життя та творчість. Віра в силу надії та справжнє кохання у повісті-казці “Пурпурові вітрила”.

Мета: – ознайомити учнів з оглядом життя та творчості О. Гріна;

  • розвивати навички виразного читання, усного мовлення, аналізу прочитаного твору;

  • виховувати віру в добро, любов до прекрасного прагнення змінити своє життя на краще.

Обладнання: презентація будинку-музею О. Гріна у Старому Криму, фрагмент кінофільму “Пурпурові вітрила”, портрет О. Гріна, макет вітрильника.

Тип уроку: первинне ознайомлення з матеріалом.

До кінця днів я хотів би

мандрувати по світлих країнах моєї уяви.

О. Грін

Хід уроку

Звучить фрагмент пісні “Ребята, надо верить в чудеса…”



І. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

Слово вчителя: Хто з нас задивляючись у височінь неба, чи безкраю морську далечінь не мріяв про далекі подорожі, незвідані країни, зустрічі з незвичайним, таємничим, захоплюючим? Сьогодні ми вирушаємо до країни, яку ви не знайдете на жодній карті. Ця казкова країна – Грінландія, її придумав російський письменник Олександр Грін. В ній є все: яскраве сонце, блакитне небо, дерева, що схожі на зачарованих велетнів, а головне – люди, котрі щиро вірять у щасливе майбутнє.

Герої Олександра Гріна, зрештою, як і він сам, ніколи не втрачали надію на краще, віру в кохання, чисті людські взаємини та передчуття дива, котре ось-ось станеться, адже без цього життя втрачає будь-який сенс.

ІІ. Оголошення теми, епіграфу уроку.

ІІІ. Формування нових знань і способів дії.


  1. Розповідь вчителя про письменника. Перегляд слайдів презентації до біографії О. Гріна.

  2. У процесі знайомства з життям та творчістю Олександра Гріна, пропоную виконати наступні (рівневі) завдання:

Скласти:

  • план;

  • тези;

  • асоціативний ланцюжок;

  • інтерв'ю з письменником.

Грін народився у далекому місті Вятка у 1880р., де не було ніякого моря. Маленький Сашко мріяв стати капітаном і відкривати невідомі землі. Коли Олександр приїхав до Одеси, на ньому була сіра учнівська курточ­ка і великий капелюх, який здавався йому схожим на мексиканське сомбреро. Побачивши його у такому вигляді, капітани одразу розуміли, що він новачок, і відмовляли йому. Сашко цілодобово тинявся у порту, скрізь пропонуючи свої послуги. Однак скрізь він чув лише відмову.

Нарешті йому пощастило: його взяли матросом на рейс «Одеса— Батумі». Сподівань було багато, проте моряк з нього не вийшов і невдовзі його списали з корабля. Капітаном він так і не став, і далекі країни залишилися лише в його мріях. Однак на все життя йому запам’яталося нічне море, ланцюжок ліхтариків на березі і зоряне небо над головою.

«Чудеса в самих нас...» Грін зрозумів цю істину ще змолоду і почав шукати дивовижне не в казкових країнах, а передовсім — у душах людей. Він шукав надзвичайне і неповторне, де він був. Йому довелося працювати і дроворубом, і слюсарем, і рудокопом... Не знайшовши справи до душі, у 1902 р. Олександр Гринєвський записується в солдати. З 10 місяців військової служби три з половиною він просидів у карцері. Про той час він згадував: «Моя служба пройшла під знаком безперервного бунту проти насильства». Він тікає з армії й захоплюється революційними ідеями. У його захопленні революцією не було нічого дивного: тоді всі марили про майбутній всесвітній рай. До того ж письменник шукав конкрет­ної можливості допомогти бідним людям. Однак мрії про щасливе майбутнє зали­шалися лише мріями... І ось тоді, у 1916—1917 рр., Грін усвідомив, що може сам творити прекрасний світ. Творити — у літературі. Так Гринєвський стає пись­менником Олександром Гріном, узявши собі за псевдонім хлопчаче прізвисько. За таким підписом були надруковані його перші твори: «Капітан Дюк», «Загад­кові. історії», «Шукач пригод», «Людина з людиною» та ін.

Олександр Грін завжди мріяв про щастя для кожної окремої лю­дини, а не для абстрактних мільйонів. Особисте щастя, кохання, здійснення за­повітних бажань — ось ті цінності, які були головними для митця. Він сподівав­ся, що саме 1917 рік принесе народу давно очікувані свободу й добробут. Однак заклики про волю, рівність і братерство лишалися лише словами. Жовтневі події стали початком великої драми, що тривала кілька десятиліть.

Улітку 1919 р. Гріна призвали на службу до Червоної Армії, проте невдовзі він захворів на тиф і ледве не помер.

Після тривалої хвороби письменник вийшов із лікарні. У нього не було ні місця роботи, ні притулку, ні пайка. Гріна врятував тоді Олексій Максимович Горький. Він піклувався про нього, знайшов йому хлібні картки, рекомендував у члени Будинку мистецтв, де Гріну дали окрему кімнату, а головне — Горький знайшов для Гріна літературну роботу. Здавалося, що настав порятунок і можна було ні про що не думати.нак не думати Грін не міг. Він не міг не турбуватися про тих, хто вимушено поїхав в еміграцію. І про тих, хто залишався разом із ним вдома. Настали часи, коли кращих письменників розстрілювали, цькували, відправляли у заслання. У ті часи куля важила набагато більше за поетичне слово.

І все ж таки душа Гріна прагнула до берегів прекрасної країни, де немає місця брехні й насильству і на всіх людей чекає довгождане щастя. У 1921 р. написана дивовижна повість, яка стала класикою світової літератури,— «Пурпурові вітрила»...

Важко повірити, що Грін дописував останні сторінки повісті «Пур­пурові вітрила», пройняті яскравим сонцем і чарівним блиском моря, у 1921 р. у своїй холодній квартирі, саме в той час, коли тисячі людей гинули від голоду, хвороб, на фронтах громадянської війни. Дехтр дивувався: як міг Грін написати таку світлу, ліричну казку? Гріна називали «несучасним письменником», на що він від­повідав: «А хіба «Пурпурові вітрила» не сучасна річ? Ви не уважні, їй-богу...»

У лютому 1921 р. Грін узяв шлюб із Ніною Миколаївною Мироновою, котра залишалася з ним поруч до останніх його днів. Грін вважав, що в житті треба йти від легенди до Перетворення дійсності. Ось чому він і писав свої романтичні твори — не для того, щоб втекти від дійсності, а навпаки — щоб зробити її кращою, показати шляхи її вдосконалення.

Крим — чарівна країна, де романтик Олександр Грін знайшов утілення своїх мрій, спокій і душевний притулок. Пишна природа Криму, синє море, яскраве сонце — усе це збуджувало натхнення. Уперше Грін приїхав у Крим у 1923 р. За надрукований роман «Сяючий світ» письменник одержав гонорар, який він і його дружина вирішили витрати на подорож. За його словами, вони хотіли «зробити із «Сяючого світу» не крісла й шафи, а веселу мандрівку». По­бували в Севастополі, Ялті, Лівадії, Алупці, Гурзуфі. Чотири роки по тому знову приїхали в Крим... Потім вирішили тут оселитися через загострення хвороби О. Гріна (у нього був туберкульоз). Шість років митець разом із дружиною про­жив у Феодосії. За цей час з’явилися романи «Золотий ланцюг», «Та, що біжить хвилями», «Джессі і Моргіана», «Дорога в нікуди» та ін. Напевне, не менше половини доробку Гріна створено у феодосійський період його життя. Зараз у Феодосії є музей-квартира письменника, оформлений відомим художником С. Бродським у вигляді корабля. У Феодосії вже багато років існує юнацький клуб «Пурпурові вітрила» — клуб романтиків, котрі люблять літературу, мисте­цтво, пригоди й подорожі.

Однак останні дні митця пройшли не у Феодосії, а в Старому Криму. Через матеріальну скруту Олександр Степанович і Ніна Миколаївна не змогли більше утримувати квартиру в Феодосії, до Іюго ж галасливе курортне місто не зовсім підходило йому для роботи. І тоді Ніна Миколаївна продала найціннішу релік­вію — золотий годинник, подарунок чоловіка, і на ці гроші купила невеличкий будиночок у Старому Криму. Тут письменникові було дуже спокійно і затишно. Разом із ним були його книги, сонце, море і кохана дружина. Бог послав йому нарешті коротку мить щастя, про яке він так марив у своїх творах. Однак жити йому вже лишалося недовго...

8 серпня 1932 р. Грін помер. Могила письменника в Старому Криму досить скромна, але її одразу можна знайти за різнокольоровими стрічками, ‘.квітами, аркушами із віршами, які приносять сюди шанувальники таланту митця. І смерть не в змозі подолати світ добра, мрії і надії, який залишив нам Олександр Грін у своїх творах.



/Заслухати відповіді учнів/.

  1. Підсумовуючи даний етап роботи пропоную протестувати отримані знання, (тести).

  2. Здоров’язберігаюча пауза. Вправа “Австралійський дощ”.

  3. Бесіда на виявлення первісного читацького сприйняття. Інтерактивна вправа “Засідання круглого столу”.

  • Про що розповідається у повісті казці пурпурові вітрила? (1-ша група).

  • Хто з героїв вам імпонує найбільше? (2-га група).

  • Назвіть епізод, що викликав у вас найяскравіші емоції. (3-тя група).

  • Проаналізуйте враження, що залишила повість-казка у вашій душі. Аргументуйте їх. (4-та група).

  1. Релаксація. Кольоротерапія. Засоціюйте свої найяскравіші емоції з конкретним кольором. Аргументуйте свої відповіді.

  2. Перегляд ілюстрацій до повісті-казки “Пурпурові вітрила”.

  3. Тематика та фольклорна основа повісті “Пурпурові вітрила”.

Прийом “Активний мікрофон”.

  • Визначте основну тему повісті-казки «Пурпурові вітрила». (Тяжкий шлях Ассоль до своєї мрії.)

  • Які ще теми порушуються у творі? (Зіткнення мрії з брутальною дійсністю, кохання, доброта, батьківська відданість, заздрість і лицемірство, праця тощо.)

  • Пригадайте характерні риси чарівної казки. Які з цих рис виявилися в повісті О. Гріна? (Вигаданість подій і ситуацій, герої мають незвичні імена, перемога добра й кохання у фіналі твору, піднесений стиль тощо.)

  • У чому ви вбачаєте зв’язок твору з реальністю? Доведіть свою думку на при­кладах з тексту. (Зображення тяжкої праці Лонгрена, життєподібність образів у зображенні поведінки і характерів, показ соціальної та майнової нерівності Людей, правдивість в описах помешкання персонажів, картин природи тощо.)

  1. Робота з текстом. Читання діалогу Грея з Пантеном (VII розділ). Прийом “Рольова гра”.

  2. Аналітична робота. Прийом “Перехрестя думок”.

  • Які істини проголошує Грей? (1-ша група).

  • Як він утілив свої мрії в життя? (2-га група).

  • Яка фраза є ключовою у розкритті основної ідеї твору? (Чудеса треба робити своїми руками…), (3-тя група).

  • Чи у всьому ви погоджуєтесь з головним героєм? Аргументуйте. (4-та група).

IV. Застосування знань, умінь і навичок.

  1. Прийом “Інтеграція”

1-ша группа: Визначити, що є складовими щастя у повісті (Ассоль).

  • віра в мрію;

  • оптимізм;

  • здатність протистояти труднощам;

  • передчуття дива;

  • щастя;

2-га группа: Підсумуйте, що необхідно, на думку автора, для здійснення мрії героя (Грей).

  • жива душа;

  • допитливість;

  • сміливість;

  • співчуття чужому болю;

  • цілеспрямованість;

  • багата уява;

  • прагнення у здійсненні мрії.

3-тя группа: Назвіть предмети, що інтегровані в даному творі.

  • географія;

  • навігація;

  • ботаніка;

  • музика;

  • етнографія;

  • технології;

  • морська справа.

4-та группа: Назвіть моральні аспекти, що їх ви зауважили у повісті.

  • почуття обов’язку;

  • протест проти “законів натовпу;

  • особистість і колектив;

  • добро і зло.

Вустами головного героя письменник проголошує провідну ідею твору: “Чудеса треба робити своїми руками…”

  1. Творча робота. Прийом “Словесне малювання”. “Яке диво ви хотіли б зробити власними руками?”

Релакс. Музика Кейко Матцуі “Квіти моря”.

  1. Проблемна ситуація. Чи можна назвати «Пурпурові вітрила» своєрідним варіантом казки про По­пелюшку? (У «Пурпурових вітрилах» Грін змальовує невідому країну, якої не існує, та героїв, що мають незвичайні імена. Проте це не чарівна казка про Попелюшку, котрій принц приніс кришталевий черевичок. Ассоль дочекалася дива, адже вона так вірила у свою мрію і ніколи не відмовлялася від неї, хоча й терпіла злидні та насмішки. Письменник утверджує думку про те, що треба завжди сподіватись на краще, не втрачати мужності та надії.

Слово вчителя. Ми з вами живемо далеко від моря і я не зная, чи бродив хтось з вас узбережжям океану, але дуже хочеться, щоб хоча б нашій уяві з'явився корабель, щоб від подиху ваших думок затріпотіли вітрила – мрії і понесли нас у чудовий світ радості, миру, світла, всього того, що допомагає нам рухатись вперед у вирі наших непростих буднів.



V. Домашнє завдання. Підготувати ілюстрації буднів Каперни, подумайте, що протиставляється їм у творі.

Урок 32
Тема: Диво перемоги романтичної мрії над законами буденного світу в повісті-казці

О. Гріна «Пурпурові вітрила».

Мета уроку: схарактеризувати світ жорстокої дійсності у повісті-казці «Пурпурові вітрила», визначити, які вади людей і суспільства викриває письменник, що протиставляє ницій буденності; розвивати вміння аналізувати художні образи, навички виразного читання, усного мовлення; виховувати моральні якості учнів.

Обладнання: тексти повісті-казки О. Гріна «Пурпурові вітрила», малюнки учнів до твору.

ХІД УРОКУ

...у вас не розповідають казок.

У вас не співа­ють пісень.

О. Грін. «Пурпурові вітрила»

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ



Бесіда з учнями.

  • Що ви знаєте про життя російського письменника Олександра Гріна?

  • Які твори він написав?

  • Чому він вирішив створити вигадану країну Грінландія у своїй творчості?

  • Які риси притаманні вигаданому світові Олександра Гріна? Чи має він щось спільне з казкою?

  • Про що розповідається у повісті-казці «Пурпурові вітрила»?

  • Яка ідея в ній утверджується? В устах якого героя вона звучить?

ІІ. ПІДГОТОВКАДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇТЕМИ

Вступне слово вчителя.

До втілення своїх мрій Ассоль і Грей ішли тяжкими шляхами. Перш ніж здійснилися їхні сподівання, вони зазнали нелегких випробувань. Ассоль разом із своїм батьком повною мірою спізнала тугу втрати близької людини й матеріальну скруту. А Грей пройшов багато морів та океанів, доки не став справжнім капіта­ном. Однак найстрашнішим випробуванням для них обох було зіткнення з буденним світом, із нерозумінням і глузуванням оточуючих, з болем відчуження. Яким же постає світ, в якому народилися й жили герої? І чи змирилися вони з ницістю й брутальністю цього світу? Що ж допомогло подолати бездуховний світ? Ці питання будуть у центрі нашої уваги на уроці.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЕПІГРАФА УРОКУ

ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ



1. Бесіда за змістом І розділу.

  • Як померла дружина Лонгрена, мати Ассоль?

  • Хто винен у її смерті?

  • Як вплинула смерть Мері на Лонгрена?

  • Якій меті він присвятив усе своє життя після смерті дружини?

  • Як ви гадаєте, чому Лонгрен не любив гостей і сам нікуди не ходив?

  • Поясніть причини того відчуження, що виникло між ним і його земляками після смерті Мері,

  • Чим Лонгрен заробляв на хліб?

  • Чи забув Лонгрен про те, з чиєї вини померла Мері?

2. Коментоване читання.

Прочитайте уривок із І розділу про те, як Лонгрен дивився на море. Прокомен­туйте, який вплив мала розбурхана стихія на Лонгрена, які почуття охоплювали його душу при спогляданні бурхливих хвиль. Визначте роль опису природи в розкритті внутрішніх переживань героя.



3. Виразне читання. Прочитайте діалог Меннерса з Лонгреном під час стихії (І розділ).

Завдання до прочитаного.

1. Поясніть дії Лонгрена. Чому він не допоміг Меннерсу?

2. Дайте власну оцінку вчинку Лонгрена. Як би на його місці вчинили ви?

3. Як сам Лонгрен оцінив себе? Чому він сказав Ассоль, що зробив «чорну іграш­ку»? Як ви розумієте його слова?

4. Як помер Меннерс? Який останній гріх він узяв на душу перед смертю?



4. Творчий переказ тексту.

Перекажіть уривок із повісті, де розповідається про життя Лонгрена й Ассоль після смерті Меннерса. Дайте моральну оцінку діям Лонгрена і мешканців Канер- ни. Зверніть увагу на те, чому відмовчувався Лонгрен. Що було не зрозуміло в його поведінці людям? Чому вони стали ненавидіти його, а разом з ним і Ассоль?



5. Проблемна ситуація.

Прочитайте діалог Ассоль і Лонгрена з 1 розділу. Як у цьому діалозі Лонг­рен оцінив людей? Чому він вважав, що вони «не вміють любити»? Що означає «вміти любити», на думку Лонгрена? Дайте свою відповідь на запитання Ассоль: «Як це — вміти?..»



6. Виразне читання.

Зачитайте, як характеризує мешканців Каперни збирач казок і легенд Егль. Як ви розумієте його слова? Чому в селищі не складали казок і пісень, а якщо й складали, то з брутальним змістом? Про що свідчить ця деталь?



7. Складання плану усної розповіді на тему «Жорстокий світ Каперни».

План

1. Меннерс і Каперна

2. Ненависть до Лонгрена.

3. Глузування з Ассоль.

4. Світ без пісень і казок.

5. Ставлення до мрії Ассоль.

6. Добрі душі Каперни (сусідка, вугляр).

7. Що викриває автор в образі Каперни.

8. Сили, протиставлені жорстокості Каперни.

8. Усна розповідь учня за складеним планом.

Зразок відповіді учня.

У повісті-казці «Пурпурові вітрила» зображення Каперни починається з образу Мен­нерса, через якого загинула Мері, дружина Лонгрена. Меннерс — уособлення всього жорстокого світу Каперни. Він жадібний, лихий, хтивий чоловік. В усьому він шукав зиск і був ладен використати навіть скруту матері, котра заради дитини йшла віддати в заклад останню обручку. З почуттям гідності Мері відмовила Меннерсу, але після далекої подоро­жі в Лісс захворіла й померяа. Лонгрен не забув про те зло, яке Меннерс заподіяв його сім’ї. Важко переживаючи смерть коханої дружини, Лонгрен не подав руки Меннерсу, коли той опинився у морі під час бурі. Лонгрен усвідомлював, що він був не правий, але його можна зрозуміти. Доля допомогла Меннерсу врятуватися. Перед смертю він учинив ще один гріх, звинуватив Лонгрена у своїй загибелі.

Мешканці Каперни одразу взяли бік Меннерса, бо їм було не зрозуміло те, як поводи­вся Лонгрен: він надто переживав своє горе, мовчав про те, що сталося. їм здалося, що він протиставив себе іншим. Ніхто не міг зрозуміти велику тугу Лонгрена, біль його самотно­сті, тривогу за майбутнє доньки.

Односельці зненавиділи старого моряка і його доньку. Вони не лише не прийшли їм на допомогу в біді, а ще й глузували з них, всіляко принижували, вважали «бо­жевільними». У словах Егля міститься характеристика бездуховного світу Каперни. Люди там не складають пісень і казок, а якщо й складали, то про хитрих і брехливих шахраїв. Такими були й самі мешканці селища, не здатні на добро, співчуття, розу­міння.

Десятки років у Каперні нічого не змінювалося. На місце старого Меннерса при­йшов його син. Ставлення до Лонгрена та Ассоль дедалі погіршувалось, а це означало подальшу моральну деградацію Каперни. Лонгрен слушно зазначив, що його односельці не вміють любити, бо любити — це віддавати себе іншим, творити добро задля людей, нести любов і світло. Усього цього не вміли робити мешканці Каперни. Вони готові були знищити всіх, хто жив не так, як вони. Мрія Ассоль про пурпурові вітрила ви­кликала в них ще більшу ненависть. Вони вважали, що дівчина втратила розум, але насправді розум втратила не вона, а вони, а точніше — не розум, а душу.

Утім, серед мешканців Каперни були й добрі люди — сусідка, котра доглядала за Ассоль після смерті Мері, вугляр, який не раз підвозив дівчинку і, напевне, єдиний не вважав її «божевільною». Проте злих і лихих людей у Каперні було набагато більше, і серед них вимушені були жити Лонгрен і його донька Ассоль.

Каперна — узагальнений образ людського зла, жорстокості, лицемірства, підступ­ності. Здається, що автор утілив у мешканцях Каперни всі суспільні вади, духовну ни­цість людей. О. Грін показує всеосяжність зла. Так, до Лонгрена та Ассоль погано ста­вляться не лише в рідному, а й у сусідньому містечку, де вони продавали іграшки,— їх там обдурюють, не цінують їхню працю. За вигаданими письменником містами й селищами приховується глибокий біль митця за всю реальну дійсність, де втрачено моральні цінності.

Однак всупереч темряві Каперни у творі пробивається світло високого кохання, мрії, до­бра, що митець протиставив жорстокому світові. Найкращі герої Гріна — Ассоль, Грей, Лон­грен — не змирилися із законами Каперни, вони створили у своїй душі інший світ, прекрас­ний і світлий, і несуть його незважаючи на всі перешкоди.



9. Бесіда за текстом II розділу.

    • В якій сім’ї народився Грей?

    • Що відрізняло його від інших членів сім’ї?

    • Як розуміли «гідне життя» у родині Грея? Яким мав бути результат такого життя?

    • Як ви розумієте фразу: «Артур Грей народився із живою душею, зовсім не схильною продовжувати родинну лінію»?Знайдіть опис замку, де зростав Грей. Що з цього опису ми дізнаємося про середовище, в якому формувався характер героя?

  • Які закони панували у вищому світі, до якого належали батьки Грея?

  • Що то за «темні сили», які, на думку хлопчика Грея, рухали життя замку?

  • Чому батько вигнав із замку всіх дітей?

  • Як виховувала Грея мати?

10. Виразне читання.

1. Прочитайте опис занять матері Грея. («Його мати була однією з тих натур...» тощо.) Які два почуття боролися в її душі? Яке з них було зумовлене суспіль­ством, а яке походило з її серця?

2. Прочитайте уривок про те, чим був зайнятий батько Грея. («Загалом, він був повністю зайнятий численними родинними процесами...») Як це характери­зує світ, до якого він належав?

11. Проблемна ситуація.


  • Чи був щасливий Грей у вищому світі?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Творче завдання.

Зіставте світи, в яких зростали Ассоль і Грей. Що їх єднає? (Відсутність духо­вних інтересів, фальш, лицемірство, зневага до моральних цінностей.)



2. Підсумкова бесіда.

  • Які герої протиставлені бездуховному світові? (Ассоль, Грей, Лонгрен.)

  • Які моральні цінності перемагають у творі? (Добро, кохання, праця, чесність, щирість, краса.)

  • Який момент є кульмінаційним у зіткненні добра і зла? (Поява яхти «Секрет» з пурпуровими вітрилами.)

  • Хто здійснив це диво? (Грей.)

  • У чому полягає диво, пов’язане із внутрішнім світом героїв? Що зберегли вони в собі? (Вони зуміли зберегти свою душу, прагнення до добра, світлі почуття всупереч жорстокій дійсності. Вони пронесли свою мрію крізь морок і зло і піднесли­ся над буденністю на крилах своєї надії та кохання.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати цитати до характеристики Ассоль і Грея. Подумати над змістом наз­ви твору.


Урок 33
Тема: Цілісність натури й духовне багатство Ассоль. Ассоль і Грей. Символіка пурпурових віт­рил і значення назви твору.

Мета уроку: схарактеризувати образи Ассоль і Грея, визначити художні засоби створення героїв, дати по­чаткове поняття про символ, розкрити символіку повісті «Пурпурові вітрила»; розвивати вміння аналізувати художній образ, розрізняти засоби художньої виразності та їх роль у тексті, розвивати навички виразного читання, складання плану характеристики образу; виховувати моральні якості учнів.

Обладнання: тексти повісті-казки «Пурпурові вітрила».

ХІД УРОКУ

...очі дівчини, нарешті, ясно розкрилися.

У них було все найкраще людини.

О. Грін. «Пурпурові вітрила»



І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇТЕМИ

Вступне слово вчителя.

Є художні образи, які назавжди залишаються в нашій душі після першої ж зустрічі з ними. Ці образи втілюють у собі моральний ідеал, вони показують приклад життя високого змісту, кличуть за собою уперед, до волі, краси, мрії. Такими є у повісті «Пурпурові вітрила» образ Ассоль, а поруч із нею — і Грея, того, хто здійснив її надії. Про них піде мова на нашому уроці, а також про засіб, який допоміг письменникові створити неповторну, піднесену атмосферу повіс­ті, — про символ.



ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЕПІГРАФА УРОКУ

ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда з учнями.

  • Що ви дізналися про дитинство Ассоль?

  • У чому полягає трагедія її життя?

  • Як до Ассоль ставилися люди в селищі?

  • Чому діти насміхалися над нею та її батьком, а дорослі зневажали їх?

  • В яких умовах формувалася Ассоль?

  • Розкажіть про улюблені ігри й розваги дівчинки. Як у них виявився її ха­рактер?

  • Хто розказав дівчинці казку про пурпурові вітрила? У чому полягає її зміст?

  • Яким чином казка про пурпурові вітрила стала відомою в селищі?

  • Як люди сприйняли мрію Ассоль про пурпурові вітрила? Чому вони вважали її божевільною?

  • Схарактеризуйте моральні якості Ассоль. Як вона ставилася до свого батька, до праці, до інших людей у селищі?

  • Як Ассоль несла свою мрію крізь темний і брутальний світ? Доведіть, що вона ніколи не переставала чекати дива — здійснення своїх сподівань, не втрачала надії..

2. Виразне читання.

  1. Прочитайте опис портрета Ассоль під час зустрічі з Еглем. Що в її вигляді привернуло увагу збирача казок і легенд? (Очі з відтінком «сумного запитан­ня» і «очікування прекрасного, блаженної долі».)

  2. Прочитайте в особах діалог Егля і Ассоль щодо казки про пурпурові вітрила. Як дівчинка відповіла на запитання старого, що б вона зробила, якби казка втілилася в життя. («Я б його любила».) Яке значення для розуміння образу мають її слова?

  3. Прочитайте опис портрета Ассоль очима Грея. Як ви розумієте фразу: «Мож­ливо, за інших обставин, ця дівчина була б помічена ним лише очима, але тут він інакше побачив її»?

  4. Прочитайте, як характеризує Ассоль вугляр, звертаючись до Грея. Як роз­кривається образ героїні в цих словах?

  5. Прочитайте опис Ассоль, яка побачила своє відображення у дзеркалі. Як змі­нився вираз її очей?

  6. Знайдіть авторську характеристику Ассоль у момент шиття. Що то за «дві дівчини, дві Ассоль» жили в ній? Як ви розумієте авторське визначення: Ассоль — «живий вірш»?

3. Проблемна ситуація.

Яке життя було більш важливим для Ассоль — життя в буденному світі з його скрутою та негараздами чи життя серця? Аргументуйте свою думку цитатами з тексту.



4. Творчий переказ.

Перекажіть від імені героїні, як її мрія втілилася в життя (починаючи з епі­зоду про обручку і до появи яхти «Секрет» із пурпуровими вітрилами).



5. Коментоване читання.

Зачитайте епізод про прихід Ассоль на яхту «Секрет». За допомогою яких художніх засобів автор змальовує внутрішній стан героїні? Зверніть увагу на порівняння й гру світла в цьому епізоді. Як ви рбзумієте фразу: «...очі дівчинки, нарешті, розкрилися. У них було все найкраще людини».



6. Складання плану характеристики образу.

  1. Тяжке життя Ассоль.

  2. Мрія про пурпурові вітрила.

  3. Ассоль і батько.

  4. Ставлення до Ассоль людей із Каперни.

  5. Зустріч Ассоль із Греєм.

  6. Духовне багатство Ассоль.

7. Характеристика Ассоль за складеним планом.

8. Бесіда з учнями.

  • В яких умовах формувався характер Грея?

  • Чому він ріс самотнім?

  • Які книги та картини любив Грей? Як вони впливали на його уяву?

  • Назвіть епізоди з життя Грея-хлопчика, в яких виявилися його людські якості.

  • Ким у дитинстві мріяв стати Грей? Чому?

  • Як він йшов до своєї мрії? Які випробування подолав?

  • Як ви розумієте слова автора: «Потроху він втратив усе, окрім головного своєї летючої душі...» Яка ж була душа у Грея?

  • Як Грей ставився до своїх батьків, особливо до матері?

  • Як Грей ставився до простих людей, до моряків?

  • Як люди сприймали Грея? Наведіть приклади з тексту.

9. Виразне читання.

  1. Прочитайте перший абзац III розділу. Поясніть причини туги Грея.

  2. Прочитайте останній абзац III розділу. Чому туга полишила його і він був охоплений «духом дії»?

  3. Прочитайте діалог Грея з Пантеном. Про які «дива» говорить герой?

10. Проблемна ситуація.

Як ви розумієте фразу, що була написана на старих бочках із вином: «Мене вип’є Грей, коли буде в раю». Про який «рай» йдеться у творі?



11. Складання плану характеристики Грея.

  1. Життя у замку.

  2. Мрії про широкі простори.

  3. Як Грей став капітаном.

  4. Туга за ідеалом.

  5. Ассоль — втілення ідеалу Грея.

  6. Дива треба робити своїми руками.

12. Словникова робота. :

С и м вол (грец. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний, або словес­ний знак, який опосередковано виражає сутність певного йвйща. Символ постає процесом активного перетворення внутрішнього на зовнішнє і навпаки — відмін­ністю внутрішнього і зовнішнього. Символ завжди розрахований на виявлення «таємної», невиявленої суті предмета, образу, явища тощо. Носіями символічного змісту у творі можуть виступати будь-які елементи: персонажі, порівняння, художні деталі, пейзажі, метафори тощо. Нерідко символи стають багатозначними.



IV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Визначення символіки повісті «Пурпурові вітрила».

Пурпурові вітрила — символ мрії, надії на краще, величі кохання, що є рукотворним дивом.

Назва яхти Грея «Секрет» — символ пошуку смислу людського буття, таєм­ниці життя.

Слово «рай» (у написі на старих бочках) — символ духовної єдності душ, піднесеного життя.

Море — символ непередбачуваного життя людини, бурхливої долі й водночас символ волі, природної гармонії.

Каперна — символ людського зла, жорстокості, ницості.

Зоря — символ здійснення мрій, пробудження душі, кохання.

Сонячне світло (коли Грей побачив Ассоль) — символ просвітлення душі, ко­хання, ідеалу.



2. Підсумкове завдання.

Які істини утверджуються в повісті-казці «Пурпурові вітрила»?



ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Написати твір-роздум на тему «Моя заповітна мрія

  2. Підготуватися до контрольної роботи.


Урок 34
Тема: Тематичне оцінювання. Фантастика та романтика.

Мета: узагальнити і перевірити знання учнів з теми «Фантастика і романтика» (Олександр Грін);

розвивати вміння учнів застосовувати набуті знання, навички аналізу твору, характеристики літературного образу;

виховувати любов до літератури, формувати читацьку активність учнів.

Обладнання: картки для індивідуальної роботи учнів.
Хід уроку

І. Оголошення теми уроку

ІІ. Застосування знань, умінь, навичок

Індивідуальна робота учнів із картками для тематичного оцінювання (письмово).



Питання і завдання для учнів

Початковий рівень


  1. варіант

  2. варіант

  1. В якому році народився письменник?

  1. а) 1888;

  2. б) 1880;

  3. в) 1788.

  1. Оберіть місто народження О. Гріна:

  1. а) Москва;

  2. б) Житомир;

  3. в) Вятка.

  1. Ким був батько митця?

  1. а) лікарем;

  2. б) бухгалтером;

  3. в) моряком.

  1. Мати померла, коли хлопчику виповнилось

  1. а) 7 років;

  2. б) 13 років;

  3. в) 2 роки.

  4. 3. Проблеми в сім’ї були через те, що

  5. а) мати не працювала;

  6. б) тато пив від зневіри;

  7. в) було багато дітей.

  1. Про що мрія юнак?

  1. а) про щасливу сім’ю;

  2. б) про море та подорожі;

  3. в) про красуню-жінку.

  4. 4. Яке справжнє прізвище Гріна?

  5. а) Гринєвський;

  6. б) Гринський;

  7. в) Грорнський.

  1. «Капітан Дюк» написаний під псевдонімом:

  1. а) Грін;

  2. б) Гринєвський;

  3. в) Грінєвський.

  4. 5. Найпопулярніша повість Гріна:

  5. а) «Айвенго»;

  6. б) «Пурпурові вітрила»;

  7. в) «Загадкові історії».

  1. Про що мріяв письменник разом із людьми?

  1. а) про гроші;

  2. б) про здорове життя;

  3. в) про майбутній всесвітній рай.Кому присвячена повість-казка «Пурпурові вітрила»:

  4. а) матері;

  5. б) сестрі;

  6. в) дружині.

  1. Де упокоїлась душа великого романтика:

  1. а) у Старому Криму;

  2. б) у Житомирі;

  3. в) у Вятці.



  4. Середній рівень

  5. 1 варіант

  • Чому Ассоль та її батька не любили в Каперні?

  • Розкажіть про шлях Грея до своєї мрії.

  1. 2 варіант

  • Які риси характеру Ассоль допомогли їй дочекатись дива?

  • Як люди сприймали Грея?

  1. Достатній рівень

  2. 1варіант

  • Що таке фантастика? Визначте фантастичні елементи в повісті О. Гріна.

  • Розкрийте символіку пурпурових вітрил у повісті О. Гріна Пурпурові вітрила.

  1. 2 варіант

  • Казковість та реальність у творі О. Гріна Пурпурові вітрила.

  • Які образи та світи протиставляються в повісті О. Гріна «Пурпурові вітрила».

  1. Високий рівень

  2. 1 варіант

  3. Запишіть декілька речень, які могли б стати, або стали крилатими виразами (за повістю Олександра Гріна «Пурпурові вітрила»).

  4. 2 варіант

  5. Написати твір-роздум. Мрії, що подаровані Олександром Гріном.

  6. ІІІ. Домашнє завдання

  7. Написати повідомлення про улюбленого поета, письменника.



  8. Урок 35

  9. Тема: Тематичне оцінювання. Фантастика та романтика.

  10. Мета: узагальнити і перевірити знання учнів з теми «Фантастика і романтика» (Олександр Грін);

  11. розвивати вміння учнів застосовувати набуті знання, навички аналізу твору, характеристики літературного образу;

  12. виховувати любов до літератури, формувати читацьку активність учнів.

  13. Обладнання: картки для індивідуальної роботи учнів.



  14. Хід уроку

  15. І. Оголошення теми уроку

  16. ІІ. Застосування знань, умінь, навичок

  17. Індивідуальна робота учнів із картками для тематичного оцінювання (письмово).

  18. Питання і завдання для учнів

  19. Початковий рівень

  1. варіант

  2. варіант

  1. В якому році народився письменник?

  1. а) 1888;

  2. б) 1880;

  3. в) 1788.

  1. Оберіть місто народження О. Гріна:

  1. а) Москва;

  2. б) Житомир;

  3. в) Вятка.

  1. Ким був батько митця?

  1. а) лікарем;

  2. б) бухгалтером;

  3. в) моряком.

  1. Мати померла, коли хлопчику виповнилось

  1. а) 7 років;

  2. б) 13 років;

  3. в) 2 роки.

  1. 3. Проблеми в сім’ї були через те, що

  2. а) мати не працювала;

  3. б) тато пив від зневіри;

  4. в) було багато дітей.

  1. Про що мрія юнак?

  1. а) про щасливу сім’ю;

  2. б) про море та подорожі;

  3. в) про красуню-жінку.

  1. 4. Яке справжнє прізвище Гріна?

  2. а) Гринєвський;

  3. б) Гринський;

  4. в) Грорнський.

  1. «Капітан Дюк» написаний під псевдонімом:

  1. а) Грін;

  2. б) Гринєвський;

  3. в) Грінєвський.

  1. 5. Найпопулярніша повість Гріна:

  2. а) «Айвенго»;

  3. б) «Пурпурові вітрила»;

  4. в) «Загадкові історії».

  1. Про що мріяв письменник разом із людьми?

  1. а) про гроші;

  2. б) про здорове життя;

  3. в) про майбутній всесвітній рай.

  4. Кому присвячена повість-казка «Пурпурові вітрила»:

  5. а) матері;

  6. б) сестрі;

  7. в) дружині.

  1. Де упокоїлась душа великого романтика:

  1. а) у Старому Криму;

  2. б) у Житомирі;

  3. в) у Вятці.

  4. Середній рівень

  5. 1 варіант

  • Чому Ассоль та її батька не любили в Каперні?

  • Розкажіть про шлях Грея до своєї мрії.

  1. 2 варіант

  • Які риси характеру Ассоль допомогли їй дочекатись дива?

  • Як люди сприймали Грея?

  1. Достатній рівень

  2. 1варіант

  • Що таке фантастика? Визначте фантастичні елементи в повісті О. Гріна.

  • Розкрийте символіку пурпурових вітрил у повісті О. Гріна Пурпурові вітрила.

  1. 2 варіант

  • Казковість та реальність у творі О. Гріна Пурпурові вітрила.

  • Які образи та світи протиставляються в повісті О. Гріна «Пурпурові вітрила».

  1. Високий рівень

  2. 1 варіант

  3. Запишіть декілька речень, які могли б стати, або стали крилатими виразами (за повістю Олександра Гріна «Пурпурові вітрила»).

  4. 2 варіант

  5. Написати твір-роздум. Мрії, що подаровані Олександром Гріном.

  6. ІІІ. Домашнє завдання

  7. Написати повідомлення про улюбленого поета, письменника.







  8. П′янтковська Л.В.

  9. вчитель зарубіжної літератури

  10. Маліївецького НВК



  11. Урок 36

  12. Тема. Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів.

  13. Мета:навчальна: ознайомити учнів з новим жанром – літературним детективом і його прикметами та особливостями, навчити працювати з літературознавчими термінами;

  14. розвивальна: розвивати навички дослідницької діяльності учнів, уміння працювати з додатковою літературою, навички усного мовлення, виразного читання;

  15. виховна: формувати інтерес до літератури, пізнання незвичайного, загадкового, проникнення в таємничий світ художнього твору.

  16. Тип уроку: урок формування нових знань, умінь, навичок.

  17. Обладнання: портрети письменників, ілюстрації до творів, книжкова виставка, інформаційно - довідкові картки, музика з кінофільму «Шерлок Холмс».

  18. Хід уроку

  19. Детективи  домінують серед книг, які вийшли

  20. в світ протягом більшої частини  ХХ століття.

  21. М.Коен

  22. І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

  23. Вступне слово вчителя.

  24. У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, їх перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. Добро і зло, кохання і ненависть, людина і суспільство, війна і мир – ось далеко не повний перелік тих проблем, що хвилюють письменників всіх часів і народів. Завжди актуальною, на жаль, залишається проблема злочину та кари. Саме про такі твори йтиме мова на сьогоднішньому уроці.

  25. ІІ. Оголошення теми й мети уроку. (Запис теми уроку).

  26. ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

  27. Слово вчителя. Детективний жанр дуже популярний серед читачів, але на уроках світової літератури ми вперше знайомимось із такою літературою.

  28. Розвиток детективного жанру в світовій літературі.

  29. На сьогоднішній день одним з найпопулярніших жанрів є детектив. Як стверджує М.Коен, детективи  домінують серед книг, які вийшли в світ протягом більшої частини  ХХ століття.  Також він вважає, що у 1950-і роки детектив випереджав інші жанри .  Що ж це за жанр і як відбувалося його становлення?

  30. Першими детективами зазвичай вважають розповіді Едгара По, написані у1840-х роках, але елементи цього жанру використовувалися багатьма авторами й раніше. Наприклад, у романі В. Годвіна "Пригоди Калеба Вільямса" (1794), де один із центральних героїв – слідчий-аматор. Великий вплив на розвиток детективної літератури також виявили "Записки" Є.Відока, опубліковані у 1828 р. Однак саме Едгар По створив  детектива-аматора  Дюпена з оповідання "Убивство на вулиці Морг". Дюпен згодом породив Шерлока Холмса й патера Брауна (Г.Честертон), Лекока (Є.Габоріо) і містера Каффа (У. Коллінз). Саме Едгар По ввів у сюжет детектива ідею суперництва в розкритті злочину між приватним детективом і офіційною поліцією, у якому приватний детектив, як правило, бере гору. Саме його вважають засновником детективного жанру.

  31. Проте історію детективного жанру можна простежити з глибокої давнини. Його елементи виявляють у Біблії (в історії Каїна та Авеля маємо злочин, убивцю, жертву, причину  злочину,   докази, спробу  приховати злочин, навіть знаряддя  вбивства;   цар  Соломон влаштовує психологічну  пастку  псевдоматері  тощо).

  32. Історія детективу як жанру починається тоді, коли в англосаксонських країнах сформувалася дійова система дотримання суспільного порядку. В Англії це сталося на початку ХІХ ст., а вже в середині цього  століття вийшли в світ перші класичні зразки: між 1840 і 1845 роками Едгар Алан По створив п’ять новел, в яких викладені фундаментальні принципи детективу:

  33. -         детектив-аматор, ексцентричний, з оригінальними манерами; він перевершує поліцію у вмінні спостерігати й узагальнювати; він має товариша, який розказує про нього;

  34. -         каркас сюжету: злочин – дедуктивне розслідування – розкриття – покарання злочинця;

  35. -         сюжетні ходи: вбивство в закритій кімнаті, екскурси в психологію, помилково підозрювана людина, нестандартне вирішення проблеми, формула “найочевиднішого місця”, ланцюжок хибних доказів, вбивця – найменш підозрюваний персонаж;-         злочин розкривається за допомогою роботи інтелекту;

  36. -         два «золоті» правила детективу: коли виключені всі варіанти, крім одного, іноді найнеймовірнішого, він і є істинним; чим складніше справа, тим простіше її розв’язання;

  37. -         можливість застосування методів дедукції до реальних злочинів.

  38. Наступною віхою в розвитку англійського детективу стала публікація “Етюду в багрових тонах” А. Конан Дойла у 1887 році. Автор зосередився на тому, чого Е.А. По торкнувся лише поверхово: власне процесу дедукції, який дозволяє досягти високих результатів на бідному матеріалі. Він також ввів значну кількість побутових деталей; уреальнив, наскільки це було можливо, Шерлока Холмса (на відміну від напівфантастичної фігури Огюста Дюпена – героя детективних новел По).

  39. Антиподом англійця Шерлока Холмса став француз Арсен Люпен, в образі якого Морис Леблан втілив узагальнені риси французького характеру. В галузі детективної практики нововведеннями М. Леблана стало: перетворення дії на розслідування, прискорення темпу розповіді, розширення переліку основних ситуацій сучасних детективів (оповідач-злочинець, загадки зачиненої кімнати, віртуозний ланцюжок дедуктивних висновків).

  40. Сучасну  історію  детективу  дослідники  відраховують  від  часу  появи «логічних оповідань» Е.А. По «Вбивство на вулиці Морг» (1841), «Таємниця Марі  Роже» (1843), «Украдений  лист» (1844),  спільним  героєм  яких  був перший знаменитий детектив Огюст Дюпен. Деколи до зразків детективного жанру зараховують ще дві новели По: «Золотий жук» (1843)  і «Ти єси муж, який сотворив сіє» (1844).  

  41. Сьогодні одне  із провідних місць у творчості багатьох авторів посідає так  званий «історичний  детектив» –  жанр,  що  дозволяє  відкрити  читачеві невідомі  до  цього часу   факти  і  теорії  та  назавжди  причарувати  його історичними таємницями. Історичним  детективом  нового  покоління  став  роман  італійського вченого,   історика   середньовічної  літератури,  критика  та  есеїста,  професора Болонського університету  Умберто  Еко «Ім’я  рози» (1980) .  

  1. Робота з картками.

  2. Самостійне опрацювання з записами в зошит.











    1. Елементи твору

    1. Характеристика





    1. Тема

    1. Таємниця, злочин





    1. Сюжет

    1. Процес розслідування, розгадування таємниці





    1. Герой

    1. Вигадана розумна особа, яка розгадує таємницю





    1. Стиль

    1. Інтелектуально-ігрове начало (гра з читачем), стислість описів, виразність дета­лей, увага до найменших дрібниць







    1. Пафос

    1. Боротьба добра і зла з обов'язковою перемогою добра (істини) над злом (лжею)









  3. Словникова робота. Записи в зошити.

  • Детектив (англ. detective — агент розшуку, лат. deteсtіо — розкриття) — жанровий різно­вид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємни­ця, пов'язана зі злочином.

  • Дедукція - (Від латинської deducoвідводжу, виводжу) – метод дослідження, за яким окреме ( деталь, факт) пізнається на основі знання загального ( кінцевого) результату.

  • Дедуктивний метод — спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів). У літературі його започаткував Е. По.

  • Інтрига - потаємні, переважно непорядні, дії, вчинки, спрямовані на досягнення якої – небудь мети.

  • Пергамент — спеціально оброблена шкіра молодих тварин. До винайдення паперу — матеріал для писання.

  • Криптограма — напис, виконаний тайнописом, зрозумілим тільки для обі­знаних із ним.



  1. Учитель. Едгар По говорив: «Історія накопичення людських знань безперервно до­водить одне: найбільшим числом найцікавіших відкриттів ми зобов'язані супутнім, випадковим або непередбачуваним обставинам». І ми в цьо­му переконались, читаючи оповідання «Золотий жук». Саме завдяки випадковим, непередбачува­ним обставинам Легран знайшов скарб. Як ми вже говорили, Едгара Аллана По вва­жають основоположником детективного жанру. Але з точки зору літературознавців твори По є лише попередниками детективів у класично­му розумінні. Насправді у детективних новелах письменника багато елементів пригодницьких творів. Едгар По вивів власну формулу де­тективного оповідання. Давайте познайомимось з нею. У вас вона є на інструкційних картках. Запишіть формулу до зошитів.

  1. Формула детективного оповідання.

  1. В основі оповідання - розкриття таємничих обставин, за яких було здійснено злочин.

  2. Розслідуванням займається детектив-непрофесіонал. Поруч з ним - друг-оповідач.

  3. Мають бути викладені умови розкриття таємниці. Ниш­порка, приступаючи до розкриття таємниці, знає стільки ж, скільки й читач, і немов викликає читача на змагання.

  4. Розгадка таємниці завжди має дивувати.

  5. Автор використовує принцип «очевидного - незвичай­ного», тобто найтаємничіше має найпростіше пояснення.

  6. Підсумкове пояснення, яке відбувається у кабінеті нишпорки, нагадує лекцію.

  1. ІV. Застосування нових знань, умінь та навичок.

  1. Колективна робота над складанням схеми.

  1. ДЕТЕКТИВНИЙ ЖАНР







  2. В основі В центрі Персонажі





  3. Інтрига Опис загадкової Детектив., жертва злочинець,

  4. події, переслідування

  5. злочину







  1. Заповнення книжкової полиці.

  1. Учитель: Пропоную нашу книжкову полицю заповнити виданнями детективних творів, які ви добирали самостійно. Озвучте назви книг.

  1. Робота з епіграфом та цитатами. Зачитайте. Чи погоджуєтесь ви з словами відомих людей.

  • Детективні оповідання корисно читати хоча б тому, що вони приносять задоволення.

  1. Генріх Манн

  • Якщо я за тиждень не прочитав жодного детектива, він минув для мене як для читача даремно.

  1. Бертольт Брехт

  • Захоплення читача детективом – від невлаштованості життя. Люди постійно живуть в стресових ситуаціях, їм потрібно розслабитися, вони хочуть врятуватися від реальності. Детективний жанр для цього – чудові ліки.

  1. Джеймс Чейз

  • Детективна література водночас і божевільна, і математична.

  1. Брати Гонкури

  • Вечір з детективом – це чудово! Тут і побут, тут і світське життя.

  1. Анна Ахматова



  1. Учням пропонується провести детективне дослідження. Детектив йде по слідах.



  1. В одній країні спеціальною міркою вимірюють стопу ноги. Кого розшукували в цій країні?









  2. Проста «працівниця» сільського господарства створює виріб з коштовного металу. Її господарі — літнє подружжя — починають випробовувати його на міцність. Несподівано з’являється незнайома і розбиває скарб. Як вона це зробила?









  3. Фермер виростив на ділянці рекордний врожай. Для того, щоб зібрати «врожай», він запросив ще п’ять помічників. Хто вони?











  4. Одна вельможна пані за допомогою спеціального приладу з’ясовує місце знаходження своєї родички і завдає їй смерті за допомогою фрукту. Померлу поміщають в кришталеву труну. Але, на щастя, вона оживає, після поцілунку свого нареченого. Як звуть нареченого героїні?











  1. Робота в групах.

  1. 1 група. Розшифрувати криптограму. Ключ український алфавіт.

  2. «10,6,1,23,18,12,22,23,31/21,19,10,24,17,12,23,11/3,7,16,11,15,19,4,19/20,19,7,23,1/19,10,18,1,28,1,8/17,1,24,9,7/6,19,21,12,3,18,33,23,1 1,22,33/6,19/14,19,4,19/23,1,16,1,18,23,24/»

  3. 4,7,18,21,12/16,19,18,4,25,7,16,16,19/

  4. «Здатність розуміти великого поета - озна­чає майже дорівнятися до його таланту» (Генрі Лонгфелло).

  5. 2 група. Знайти слова, які відповідають даній темі уроку.

    1. Р

    1. П

    1. И

    1. А

    1. О

    1. Ю

    1. Т

    1. Ь

    1. М

    1. П

    1. А

    1. В

    1. І

    1. Р

    1. Л

    1. Б

    1. И

    1. Т

    1. С

    1. Е

    1. Й

    1. Д

    1. У

    1. С

    1. П

    1. Е

    1. К

    1. Е

    1. З

    1. Р

    1. Ш

    1. Е

    1. Р

    1. Л

    1. О

    1. К

    1. М

    1. С

    1. Ж

    1. Г

    1. У

    1. Д

    1. Е

    1. Т

    1. Е

    1. К

    1. Т

    1. И

    1. В

    1. А

    1. Ф

    1. У

    1. О

    1. И

    1. Д

    1. Т

    1. Ь

    1. Щ

    1. Я

    1. М

    1. Л

    1. К

    1. М

    1. А

    1. Г

    1. Р

    1. Н

    1. И

    1. Х

    1. Е

    1. Я

    1. Ц

    1. А

    1. П

    1. А

    1. Т

    1. О

    1. К

    1. Ю

    1. Н

    1. Ч

    1. І

    1. Н

    1. Т

    1. Р

    1. И

    1. Г

    1. А

    1. Р

    1. Т

    1. І

    1. Я

    1. М

    1. Д

    1. Ж

    1. Є

    1. Т

    1. В

    1. Б

    1. З

  6. V. Узагальнення вивченого.

  • «Мікрофон».

  1. Продовжіть речення.

  2. Детективна література для мене – це …

  3. Я поповнив свої знання про…

  4. Найбільше мені запам′яталося…

  • Складання сенкана

  1. Головний герой детективного твору;

  2. рішучий, спостережливий;

  3. слухає спостерігає, аналізує;

  4. людина, яка має талант осмислення;

  5. детектив.

  6. VІ. Підбиття підсумків уроку.

  7. Звучить музика з кінофільму «Шерлок Холмс».

  8. • Самооцінювання.

  9. Оцініть себе за кожним із визначених на­прямів від 0 до 2 балів.

  1. Я ретельно працював над завданням.

  2. Я висловлював нові ідеї.

  3. Я вносив пропозиції.

  4. Я допомагав іншим.

  5. Я брав активну участь у роботі над твором.

  6. Я вдало узагальнював думки інших, робив висновки.

  1. Оцінка учня:

  2. Оцінка вчителя:

  3. Загальна кількість балів:

  4. VІІ. Домашнє завдання.

  • Заповни­ти роздані анкети.

  1. Анкета

  1. Що нового ви дізналися на уроці?

  2. Які завдання були для вас найцікавішими і чому? .

  3. У яких життєвих ситуаціях ви могли б ско­ристатися матеріалом сьогоднішнього уроку?

  4. Ваші зауваження та пропозиції.



  • Підготувати повідомлення про Е.По., прочитати «Золотий жук».

  • Написати невеличке оповідання –детектив.

  • Зробити ілюстрації до одного з творів (за бажанням).



  1. Сільвестрова І.К., вчитель зарубіжної літератури

  2. Залісецької ЗОШ І-ІІст.

  3. Урок 37



  4. Тема: Едгар По ─ засновник жанру детективу у світовій літературі.

  5. Сюжет і композиція оповідання «Золотий жук»

  6. Мета:-навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю американського

  7. письменника Едгара По, показати багатогранність його особистості; дати

  8. теоретичні поняття про детектив і охарактеризувати особливості детективів

  9. письменника; допомогти зрозуміти поняття «точка зору» та значення прийому

  10. «розповідь у розповіді»;

  11. -розвивальна:розвивати навички виразного читання, усного мовлення,

  12. логічного мислення, дослідницької діяльностіучнів, вміння аналізувати сюжет

  13. і композицію твору;

  14. -виховна:виховувати інтерес до літератури , пізнання незвичайного та

  15. загадкового.

  16. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

  17. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них.

  18. Теорія літератури:детектив, оповідач і розповідач, початкове поняття про точку зору.

  19. Мій раю запашний,

  20. О, як далеко ти!

  21. Шарль Бодлер

  22. Хід уроку

  23. І. Організація класу
    ІІ. Мотивація навчальної діяльності


  24. 1. Слово вчителя

  25. ─Кажуть, що романтики несуть у життя мрії про прекрасне, які не дають

  26. світові загинути в мороці протиріч і труднощів. У своїй уяві вони живуть у дивовижній країні чудес, де панує гармонія, і прагнуть подарувати їх звичайним людям. Деякі люди їх розуміють, сприймають, а інші, навпаки, сміються й вважають божевільними. Та невже політ душі — це божевілля? Мабуть, що ні.

  27. Одним із таких, хто сприймав світ більше душею, аніж розумом, був американський поет, критик, новеліст Едгар Аллан По. Людина, що все життя шукала прекрасне й з тривогою запитувала себе й інших: «Де той край, край золотий Ельдорадо?» Як ви знаєте, Ельдорадо — це не просто країна казкових багатств, а й чудесних мрій, де панують добро, щастя, справедливість. А саме цього й бракує іноді нашому життю сьогодні.



  28. ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа та завдань уроку

  1. Слово вчителя

  1. ─ Епіграфом уроку слугують слова відомо французького поета Шарля Бодлера,

  2. який займався вивченням творчості американського письменника й присвятив

  3. йому декілька статей. «Мій краю запашний, о, як далеко ти!» Саме ці слова,

  4. на нашу думку, виражають основні тенденції творчості Е. По — пошуки прекрасного в житті.



  5. ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

  1. ─Доля великих поетів завжди овіяна легендами. Серед легенд, пов'язаних із історією життя Е. По, є декілька, які вигадав він сам. Оскільки письменник захоплювався життям Дж. Байрона, то дуже хотів, щоб сучасники бачили і в ньому романтичного поета. Він, напевне, не мав надії стати поряд з Дж. Байроном, але підсвідомо прагнув наблизитися до нього. І тому Е. По вигадував себе і власну біографію. Головними авторами легенд, до речі, були недруги Е. По, а переважна більшість нападок була спрямована не проти віршів, новел, журнальних статей, а проти нього. Так, РуфусГрізволд, баптистський священик, укладач різних антологій і літературний душоприказник Едгара По, в руках якого по смерті письменника опинився його архів, знищив одні документи, вигадав інші та підробив треті.

  2. 2.Портрет письменника

  3. Учитель. Біограф писав про трирічного Е. По: «Це був вродливий м кий хлопчик з великими темно-сірими очима на усміхненому личку, об ваному кучерявим темно-каштановим волоссям...»

  4. Е. По прожив 40 років. Фото з архіву біографа Бетмана зроблено у 1848 р. Письменнику залишилося жити лише рік. Життя минуло. На фото ми бачимо великі очі, кучеряве волосся, але немає безтурботної посмішки. В очах — печаль, яка віддзеркалює тяжке, трагічне життя письменника.

  5. 3.Виразне читання учнем балади Е. По «Ельдорадо»

  6. Молодий та стрункий

  7. Вершник мчав навпрошки,

  8. В дощ і в спеку прямуючи радо;

  9. їхав поночі й вдень,

  10. Ще й співав він пісень,—

  11. Прагнув землю знайти Ельдорадо.

  12. Стільки років блукав,

  13. Що вже й сивий він став,

  14. Вже утратив і силу, й принаду,

  15. Скрізь об’їздити встиг,

  16. Та в блуканнях отих

  17. Не знайшов він землі Ельдорадо.

  18. На котрімсь із шляхів

  19. Раз він привида стрів,

  20. Може, в нього він знайде пораду:

  21. «Чи не знаєш хоч ти,

  22. Де я можу знайти

  23. Землю ту на ім’я Ельдорадо?»

  24. Каже привид: «Поглянь,—

  25. Там, де обрію грань,

  26. Видко гір нерухому громаду;

  27. Отуди твоя путь,

  28. Щоб аж їх перетнуть,

  29. Якщо хочеш знайти Ельдорадо!»

  30. 4. Постановка проблемного питання

  31. Учитель. Баладу «Ельдорадо» Е. По написав незадовго до смерті. Цей твір є ніби узагальненням усього життєвого шляху письменника, його творчим образом. Що ж це за країна Ельдорадо, яку шукав митець? І чи знайшов він її? Перекладач Г. П. Кочур дав таку примітку до твору: «Ельдорадо — легендарна країна золота й дорогоцінного каміння, яку розшукували в Америці іспанські завойовники». Та чи тільки золото, матеріальні цінності шукав герой Е. По?..

  32. 5.Бесіда на сприйняття вірша Е. По «Ельдорадо»

  33. - Як ви гадаєте, що ж розумів поет під словом Ельдорадо? (В Америці початку XIX ст. розпочалася справжня золота лихоманка. Багато людей вирушали на пошуки золота. Однак ліричний герой Е. По шукає не матеріальні, а духовні цінності: край свободи, мрії, щастя, високих ідеалів. Цей край існує лише в його уяві.)

  34. - Що свідчить про нематеріальну природу Ельдорадо Е. По? (Переплетіння реального і фантастичного у вірші — зустріч героя з привидом; образи руху — мандрівка лицаря, привид теж «мандрівний».)

  35. - Чи досяг ліричний герой своєї мрії? Чи відмовився від неї? (Ліричний герой усе життя шукав свою мрію, але він так і не досяг її, проте пошук незнаного становив сенс його буття.)

  36. 6.Узагальнення відповідей учнів учителем

  37. — Справді, Едгар По усе своє життя шукав чарівне Ельдорадо — не золото, не багатство, а світ краси, думки, мрії, що міг існувати лише в мистецтві. Тому у своїй творчості він відкривав небачені простори фантазії, нові береги людського розуму й уяви. Ми переконаємося у цьому, читаючи оповідання «Золотий жук». Однак спочатку ми ближче познайомимося із самим письменником.

  38. 7. Розповіді заздалегідь підготовлених учнів-бібліографів про життєвий і творчий шлях Едгара По.

  39. 1-й учень.Едгар Аллан По народився 19 січні 1809 року в Бостоні у сім’ї акторів. Його батько, Девід По, ірландець за походженням, залишив сім’ю. Мати, англійка

  40. Елізабет Арнольд По, була талановитою та популярною актрисою. Але в кінці

  41. 1811 року вона захворіла й померла зовсім молодою. Трьох дітей розібрали добрі

  42. люди. Едгара взяв до себе місцевий торговець тютюном бездітний Джон Аллан.

  43. Він добре піклувався про хлопчика, дав йому гарну освіту. Та з роками палка натура Едгара не завжди знаходила розуміння поміркованого Джона Аллана. Не рідко це призводило до суперечок. До того ж батька дратувала необхідність сплачувати «борги честі» прийомного сина. Не сприймав він також і захоплення Едгара

  44. поезією. На деякий час батько і син посварилися й навіть розірвали стосунки. Але

  45. чвари чергувалися з примиренням.Два роки Едгар пробув в армії, хоча військова кар’єра його не вабила. Великим було бажання писати. По спромігся надрукувати декілька невеликих поетичних збірок, в яких автор відходив від буденності й поринав у прекрасну вигадану реальність, в якій йому дихалося легше.

  46. 2-й учень.Літературне визнання прийшло до письменника-початківця у 1834 році, коли

  47. було надруковане оповідання «Рукопис, знайдений у пляшці».

  48. Навесні 1834 року помер містер Аллан, навіть не згадавши Едгара у заповіті. «Оскільки я не був навчений ніякій професії й виховувався в очікуванні ба -гатого спадку, то це був жорстокий удар, що майже зламав мене»,— з сумом сповіщав По одному з родичів. І тепер він повністю поринув у працю. По пише і надсилає свої оповідання в журнали, які із задоволенням їх друкують. У грудні 1835 року По стає редактором журналу «Сетердівізітер». Того ж року забирає до себе тітку рідного батька міссКлемм з донькою Віргінією. Наступної весни Едгар з Віргінією побралися. Кажуть, що вона була чарівною молодою жінкою, відданою своєму чоловікові, втілювала в собі кращі моральні

  49. й фізичні риси улюблених героїнь По. Здавалося, що письменник став нарешті

  50. щасливим. Втім, це тільки на перший погляд. Робота, сім’я, напружені стосунки

  51. з видавцями журналів — усе це вимагало великих душевних сил. До того ж По

  52. надзвичайно боляче реагував на кон’юнктурні замовлення. Він з усієї сили намагався примирити справжнє літературне служіння зі смаками масової публіки.

  53. 3-й учень.У своїй творчості письменник виявив глибокі знання мистецтва і більшості

  54. галузей сучасної йому науки. Він був обізнаний у математиці, хімії, біології, психології, фізиці, філософії, знався на теорії ігор, повітроплаванні, мореплавстві тощо. Цікавився По й парапсихологією, містикою. Це знайшло відображення не тільки у вчинках його складної натури, а й на сторінках творів. Його цікавлять порухи людської душі в різних ситуаціях. Саме тому він переносить своїх героїв у виняткові зовнішні або психологічні обставини. Письменника приваблює метод логічних роздумів над вчинками людей. За словами російського письменника Ф. Достоєвського, «У Е. По є одна риса, яка зовсім відрізняє його від усіх інших письменників і є однією із визначальних його особливостей — це сила уяви». Саме уява й переносила По в інший світ, кращий від реального.



  55. 4-й учень.У той час, коли видавці одержували величезні прибутки за оповідання По,

  56. сам автор потерпав від матеріальної скрути. До того ж захворіла дружина. У січні 1847 року Віргінія померла, а Едгар до кінця днів сумував за нею.

  57. Останні роки життя письменника — це роки відчаю, душевних страждань,

  58. постійних переїздів. По почав пити, намагався навіть покінчити життя самогубством.

  59. 3 жовтня його знайшли у Балтіморі напівроздягненого, без ознак свідомості. А через чотири дні Едгар Аллан По помер у Балтіморському шпиталі. На цвинтар його проводжали лише дев’ять осіб.

  60. 5-й учень.Бажаного раю на цій землі По не знайшов. Та спокою не мав небіжчик і після смерті. Один із його знайомих надрукував по смерті письменника статтю-некролог, в якій було багато брудних і образливих натяків на його життя та творчість. І лише через одинадцять років із виходом книги С.Уїтмена «По та його

  61. критики» творчий спадок письменника був належно оцінений.

  62. 8. Бесіда

  63. -Що найбільше вразило вас у житті письменника?

  64. -Які оповідання Е.По ви читали, а за якими бачили фільми?

  65. -Яке ваше враження від цих творів?

  66. 9. Слово вчителя.

  67. Едгар По був засновником детективної літератури. А чи є у нього послідовники? Так, звичайно. Це, насамперед, відомі автори детективів: А. КонанДойль, Агата Крісті, Жорж Сименон.

  68. А. КонанДойль писав, що Е.По розкидав насіння, з якого проросли сучасні твори. Письменники вимушені йти вузькою стежкою, постійно розпізнаючи сліди Е.По, який пройшов перед ними.

  69. Основне ядро в прозаїчній спадщині Е. По становить новелістика. Саме в ній він досяг вершин художнього вдосконалення.

  70. Природно, що не менший інтерес для Едгара По представляла інтелектуальна діяльність людини. Інтерес цей пронизує всю новелістичну спадщину письменника. У найбільш концентрованому вигляді він виявлений в так званих детективних розповідях.

  71. 10. Теорія літератури.

  72. Детектив(англ. todetect — розкривати, знаходити) — це один із різновидів пригодницької літератури, в якому описуються події, пов’язані з процесом розслідування і розкриття якогось злочину.

  73. Детектив має свою композицію:

  74. — зав’язка — інформація про злочин;

  75. — розвиток дії — процес розслідування;

  76. — розв’язка — простежуються дії детектива після того, як особа злочинця

  77. встановлена;

  78. — реконструкція злочину.

  79. Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.

  80. Оповіда́нняневеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

  81. Оповідання дуже близьке до новели. Іноді новелу вважають різновидом оповідання. Відрізняється оповідання від новели виразнішою композицією, наявністю описів, роздумів, відступів. Конфлікт в оповіданні, якщо й є, то не такий гострий, як у новелі. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.

  82. Оповідач ─ образ, який може бути в епічних і ліро-епічних творах. Він спостерігає і оцінює події збоку, як чуже життя. Це свого роду посередник між автором і героями. Його позиція може збігатися з авторською або не збігатися. Він має можливість порівнювати різні оцінки і погляди. Оповідач виступає у формі першої особи.

  83. Розповідач ─ образ, який може бути в епічному творі. Як правило, розповідач і є автором, і персонажем твору. Розповідач може бути далеким від автора або виразником авторських ідей. Він може бути спостерігачем, співучасником подій, суддею. Автор може не називати розповідача, але, читаючи твір, можна уявити стать, вік, соціальне становище розповідача.

  84. Поняття «точка зору».Використання особи розповідача дає можливість представити таку точку зору, яка відрізняється від авторської. Оповідач є особою, яка знає про всіх, а розповідач знайомить нас із тим, що він бачить, або з тим, що з ним відбувалося.



  85. 11. Робота з таблицею



  86. Різновиди та особливості оповідань Е. По

    1. Детективні (логічні)

    1. Фантастичні

    1. У центрі — таємниця, загадка, зло­чин

    1. Химерне поєднання реального та ірреального, фантастичного, жахливого

    1. Сюжет — інтелектуальний процес розслідування, розгадування таєм­ниці





    1. Сюжет — опис надзвичайних подій, жахів, містичного, усього того, що не піддається за­конам логіки

    1. Герой — вигадана розумна особа, яка розгадує таємницю (Огюст Дю­пен, Легран)

    1. Герої живуть у напівфантастичному світі, за­лежать від потойбічних сил, рухи їх свідомості не передбачувані





  87. 12. Бесіда на первісне сприйняття оповідання «Золотий жук»

  88. - Яке враження справило на вас оповідання?

  89. - Які почуття виникли у вас з початку твору? Як вони змінювалися протягом

  90. читання оповідання?

  91. -Ваше ставлення до героїв твору? Хто з них вам найбільше сподобався?

  92. - Чи дотримується Едгар По детективної формули в оповіданні «Золотий

  93. жук»? Доведіть.

  94. 13. Визначення елементів композиції

  95. Експозиція — Легран на острові Салівен (знайомство з місцем дії, героями).

  96. Зав'язка — розповідь про жука.

  97. Розвиток дії— «хвороба» Леграна, роздуми Леграна, пошуки скарбу.

  98. Кульмінація — експедиція в гори, знахідка скарбу.

  99. Розв'язка — хід думок Леграна, розповідь Леграна про власні спостережен-

  100. ня, міркування, пошуки.

  101. 14. Слово вчителя про роль деталі в детективних творах

  102. — Щоб розгадати таємницю, потрібно не випускати з уваги жодної, навіть найдрібнішої деталі. У детективних творах досить часто деталь, яка на перший

  103. погляд може здатися незначною, стає вирішальною у встановленні істини.

  104. V. Закріплення вивченого матеріалу

  105. 1. Узагальнювальна бесіда

  106. - До якої тематичної групи належить новела «Золотий жук»?

  107. - Який настрій відчувається у творі?

  108. VІ. Підбиття підсумків уроку

  109. Інтерактивна вправа 2Мікрофон»

  110. (Учням пропонується закінчити одне з речень)

  111. -Для мене було новим …

  112. - Особливо цікавим для мене було…

  113. VІІ. Домашнє завдання

  114. Підготувати переказ розповіді Леграна про знахідку, не опускаючи жодної важливої деталі.

  115. Охарактеризувати героїв оповідання (оповідача, Юпітера, Леграна).

  116. Намалювати ілюстрації до оповідання (за бажанням).



  117. Урок 38

  118. Тема: Відчуття насолоди від процесу розкриття таємниці в новелі Е.По

  119. «Золотий жук». Характеристика головного героя

  120. Мета:навчальна:розкрити особливості стилю Е.По, засоби створення атмосфери

  121. надзвичайного інеймовірного в оповіданні; показати майстерність художника

  122. в зображенніпроцесу пізнання таємниці; розширити уявлення учнів

  123. про життя, спонукати їх замислитися над людськими проблемами;

  124. -розвивальна: розвивати навичкианалізу тексту, вдумливого, виразного

  125. читання, характеристики героїв твору на основі аналізу їхніх учинків,

  126. розвивати асоціативне та логічнемисленняучнів, творчу уяву;

  127. -виховна:виховуватицілеспрямованість, умінняспостерігати за людьми,

  128. аналізувати їхні вчинки;

  129. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

  130. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них.

  131. Теорія літератури: детектив, новела,оповідач і розповідач, початкове поняття про точку

  132. зору.

  133. Едгар По скрізь вигадує загадки, і поки розплутуєш це сплетіння правдивого

  134. й неймовірного, вже забудеш, про що йшла мова, де ж зерно істини…

  135. Ш.Бодлер

  136. Хід уроку

  137. І. Організація класу

  138. ІІ. Актуалізація опорних знань

  139. 1.Бесіда

  140. - Коли жив Е. По?

  141. - Який напрям в американській літературі він представляв?

  142. - Які твори він писав?

  143. - Які жанри розробляв?

  144. - Що характерно для його детективних та фантастичних оповідань?

  145. - Чи завжди можна провести чітку межу між ними?

  146. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  147. 2.Слово вчителя

  148. Едгар Аллан По був геніальним містифікатором. Він любив створювати атмосферу загадкового і цавколосвого імені, і навколо своїх героїв. Він вигадав так багато легенд про себе, що й досі біографи та дослідникисперечаються, де тут правда, а де вигадка. Наприклад, він любив розповідати про свої численні подорожі, про золоті скарби, що начебто він знайшов. Однак нічого такого в житті його не було. Усі свої мандри він здійснював лише у своїй уяві. У його творах дуже багато загадкового, і серед усіх його оповідань вирізняється оповідання «Золотий жук». Стихія надзвичайного захоплює читача з самого початку і тримає його увагу в постійній напрузі. Але до чого ж тут жук та усі інші загадки? Яка їх мета? І як письменникові вдається відтворити засобами мистецтва таємничість подій, образів, явищ? Про це ми будемо говорити на нашому уроці. Ми з вами станемо шукачами скарбів. Тільки ми будемо розкопувати не землю, а текст оповідання «Золотий жук», щоб відшукати в ньому зерно істини, золоті розсипи мистецьких знахідок, які створюють неповторність стилю Едгара Аллана По.

  149. ІV. Оголошення теми, мети, епіграфа та завдань уроку

  150. 1.Проблемне завдання (на весь урок)

  151. -Едгар По писав: «У нас немає кровної аристократії, отже, ми створили для себе аристократію доларів... Людина з тугим гаманцем, як правило, має дуже обмежену душу». Чи можна ці слова повною мірою віднести до оповідання «Золотий жук»? Про яке справжнє багатство у ньому йдеться?

  152. 2.Учитель

  153. Щоб розгадати таємницю, потрібно не випускати з уваги жодної, навіть найдрібнішої деталі. У детективних творах досить часто деталь, яка на перший погляд може здатися незначною, стає вирішальною у встановленні істини.

  154. V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  155. 1.Словникова робота

  156. Пергамент — спеціально оброблена шкіра молодих тварин. До винайдення паперу — матеріал для писання.

  157. Криптограма — напис, виконаний тайнописом, зрозумілим тільки для обізнаних із ним.

  158. 2.Гра «Чи уважний ти читач?»

  159. Розташуйте у логічній послідовності картки зі словами, поясніть свій вибір



    1. Пергамент



    1. череп





    1. тепла вода



    1. кіт





    1. жук



    1. вогонь





    1. сковорідка



    1. криптограма



  160. (Легран знайшов жука — Юпітер загорнув його в пергамент — оповідач і Легран піднесли пергамент до вогню — на пергаменті з’явилося спочатку зображення черепа, потім кота — Легран промив пергамент теплою водою — поклав його на сковорідку — з’явилася криптограма)

  161. 3.Бесіда

  162. -Як з самого початку твору читач потрапляє в атмосферу незвичайного? Що незвичайного ви помітили на перших сторінках оповідання?

  163. - Де відбуваються події? Чому саме там?

  164. - Чому автор пише, що «острів цей дуже незвичайний»? У чому ви вбачаєте його «незвичайність»?

  165. - Опишіть Салівенів острів своїми словами.

  166. - Якої пори відбуваються події у творі?

  167. - Який день випав під час відвідин оповідачем будинку Леграна?

  168. - Що ще сталося «несподіваного» у той день?

  169. - Чим жук, якого спіймав Легран, відрізнявся від інших? Усно опишіть жука (або прокоментуйте свій малюнок до твору).

  170. - Що викликало подив оповідача, коли Легран розглядав власний малюнок?

  171. - Як повівся Легран в епізоді з малюнком?

  172. 4.Узагальнення відповідей учнів учителем

  173. — Як бачимо, в експозиції та зав’язці твору дуже багато дивного, що одразу привертає увагу читачів. Атмосфера надзвичайного створюється за рахунок опису місця подій, часу, поведінки головного героя. Таємничість посилюється ще більше в основній частині твору.



  174. 5.Виразне читання за особами діалогу Юпітера й оповідача

  175. (від слів «А, Юпе,— сказав я.— То що у вас там нового?..» до слів «Ні, масо, я маю ось цю цидулку»)

  176. 6.Запитання до прочитаного уривку

  177. - З’ясуйте, що схвилювало старого негра в поведінці господаря. Якого висновку дійшов служник? (Через дивну поведінку Леграна (блукання Леграна островом, його схвильованість, записи якихось цифр, бурмотіння уві сні про золото тощо, Юпітер вирішив, що Легран захворів після того, як його вкусив золотий жук.)

  178. 7. Коментоване читання тексту записки Леграна

  179. - Записка Леграна стривожила оповідача. Вона, як пише Е. По, була «не в стилі Леграна». Що ж у тексті записки викликало в оповідача занепокоєння? Про що подумав оповідач, прочитавши записку?

  180. - Якими були подальші дії оповідача після отримання записки Леграна?

  181. - Які предмети, придбані Юпітером, привернули його увагу?

  182. - Чому, побачивши Леграна, оповідач вирішив, що в того гарячка?

  183. - Коли розкрилася таємниця тих предметів, які купив Юпітер у місті?

  184. - Що задумав Легран?

  185. 8.Усне малювання від імені літературного героя

  186. Учитель. Візьміть на себе роль оповідача й розкажіть про експедицію, яку задумав Легран. Не забудьте розповісти про ті предмети, що взяли з собою герої, про те надзвичайне, що помітив оповідач. Відзначте час події, пейзаж, освітлення місцевості, а головне — як же їм удалося знайти скарб. Ще завдання можна виконати за допомогою малюнків учнів. Учні можуть по черзі брати на себе роль оповідача, при цьому дотримуючись послідовності у змалюванні подій.)

  187. 9. Бесіда за питаннями ( новела «Золотий жук »).

  188. - Назвіть головних героїв новели.

  189. - Що відомо про Вільяма Леграна?

  190. - З якою метою, на вашу думку, автор так детально описує портретні характеристики, поведінку, душевний стан героїв?

  191. - З чого почалися дивацтва Леграна?

  192. - Що у поведінці хазяїна хвилювало слугу?

  193. - З якою метою герої здійснили експедицію у гори?

  194. - Що знайшли шукачі?

  195. - Простежте ланцюжок роздумів містера Леграна.

  196. - Доведіть, що цей твір є новелою.

  197. - До якої тематичної групи належить новела «Золотий жук»?

  198. 10. Коментар учителя.

  199. Твір Е. По «Золотий жук» має мінімальну кількість героїв. Це містер Вільям

  200. Легран, його вірний слуга Юпітер, оповідач. Зі слів оповідача ми дізнаємося, що

  201. містер Легран походив із багатого роду, але невдачі призвели його до зубожіння. Він полишив Новий Орлеан та оселився на Селлівановому острові. Легран

  202. жив відлюдником у хижі, збирав колекцію комах і був схильний до різких змін

  203. настрою. Автор дуже детально описує поведінку, портрети героїв, їхній душевний стан з метою повніше розкрити характери персонажів. Одного разу Легранзнайшов дивовижного золотого жука, схожого на людський череп. І саме відтоді й почалися його дивацтва. Слуга Юпітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Те, що відбувалося потім, зовсім збило усіх з пантелику: вони відправилися у подорож.

  204. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Юпітер заліз на нього, знайшов на одній із гілок череп і через пусту зіницю пропустив золотого жука. Легран тим часом, скосивши траву, наказав копати під деревом. І яким же було здивування шукачів, коли вони побачили скриню з коштовностями! Ось тут усе й розкрилося. Виявляється, Легран весь цей час був зайнятий розгадуванням крипограми, написаної на пергаменті, знайденому на узбережжі.

  205. Ось ланцюжок міркувань Леграна:

  206. Знахідка на узбережжі Малюнок Дослідження

  207. Розшифрування Легенда про Кідда Зустріч зі старою

  208. Нічна подорож Піратський скарб

  209. Тобто Легран,як людина високоосвічена, використав дедуктивний метод (коли

  210. висновок робиться шляхом роздумів над багатьма іншими фактами). Автор разом із читачем захоплений силою інтелекту Леграна, його вмінням спостерігати

  211. й робити висновки, аналізувати дані про навколишній світ. І разом із головим

  212. героєм крок за кроком читач йде до розкриття таємниці, маючи можливість логічно розмірковувати.

  213. За жанром твір По — новела, що має напружений сюжет, чітку композицію, невелику кількість героїв та несподівану розв’язку. Її можна розглядати як логічну новелу з детективною інтригою (процес розслідування та розкриття таємниці, реконструкція минулого). Є у творі йелементи пригодницького жанру: пошуки скарбів та пов’язані з цим пригоди й таємниці. Автор використовує й елементи комічного. Вони пов’язані передусім з образом вірного негра Юпітера, який піклується про свого хазяїна, як про велику й безпорадну дитину.

  214. 11. Складання сенканів на тему «Золотий жук»

  215. Зразок сенкана

  216. Легран,

  217. Спостережливий, кмітливий,

  218. Шукає, розгадує, знаходить,

  219. Знаходить скарби пірата Кітта,

  220. Детектив

  221. VІ.Закріплення вивченого матеріалу

  222. 1.Узагальнювальна бесіда

  223. - Що нового для себе ви відкрили на уроці?

  224. - Як ви вважаєте, чи знайшов Е. По свою зірку щастя?

  225. - Чим закінчилися наші пошуки на уроці?

  226. - Чого навчають читача новели Е. По?

  227. 2.Узагальнююче слово вчителя.

  228. Відповідь на проблемне запитання, поставлене на початку уроку

  229. -Яка ж ідея цього твору? Що стверджує цим оповіданням Едгар По? (В оповіданні «Золотий жук» Е. По утверджує не силу золота, а силу людської думки, багатства уяви та розуму особистості, завдяки яким Легран і знайшов скарби.)

  230. Важко сказати, чи був щасливим Е. По. Адже у кожної людини своє розуміння щастя. Відомо одне, письменникові важко жилося в світі, сповненому

  231. несправедливості. Бо інакше навіщо було йому вигадувати інший, далекий від

  232. буденності, романтичний світ? Його рай залишився, на жаль, тільки мрією. Напевно, саме від споглядання дійсності в його душу прокрався жах, відчай, який часто відображався на сторінках творів. Але згадаймо, що відчай іноді породжує рішучі сміливі вчинки. Тому не залякати читача прагнув письменник, а застерегти, навчити берегти рай власної душі, бути цілеспрямованим, мати сильну волю й аналітичний розум, здатність до сміливих вчинків, щоб дійти до своєї Зірки Щастя.

  233. Оповідання Едгара По «Золотий жук» — це гімн всемогутньому людському розуму.

  234. VIІ.Домашнє завдання

  235. а)Підготувати аргументовану відповідь на запитання: «Завдяки яким особистісним якостям Легран досягає мети?»

  236. б) «Які знання і вміння стають у нагоді Леграну?»



  237. Сабадах Н.П.,

  238. вчитель зарубіжної літератури

  239. Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІст. №4





  240. УРОК 39



  241. ТЕМА: Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів». Біблійні мотиви у творі, художні деталі.

  242. МЕТА: дати визначення жанру новели, виявити її характерні ознаки у прочитаних творах; розрізняти за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну та ін.); ·виокремити основні риси новели як жанру літератури; розглянути новелу «Дари волхвів», біблійні мотиви

  243. Хід уроку

  244. І. Оголошення теми, мети і завдань уроку

  245. ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

  246. Слово вчителя Американський письменник О. Генрі (Вільям Сідні Портер) увійшов у літературу як майстер короткого оповідання та гостросю-жетної новели з динамічною дією і несподіваною розв'язкою.

  247. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ !

  248. Новела (італ. novella, від латин, novellas — новітній) — невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з динамічним, напруженим сюжетом та несподіваним фіналом.

  249. Новелам властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, зведення до мінімуму кількості персонажів. Автори концентрують увагу на змалюванні незвичайних життєвих обставин, в які потрапили головні герої, на висвітленні їхніх настроїв і переживань.



  250. Інтервю з письменником- новелістом:

  251. (Дослідники життя і творчості письменника зустрілися з О.Генрі)

  252. Журналіст: ми, сьогоднішні читачі, як і попередні покоління захоплюємося Вашою творчістю, тому хотілося би якомога більше знати про Ваше життя та процес творчості.

  253. Розкажіть, будь ласка , про ваше дитинство

  254. О. Генрі:

  255. Народився я в Грінзборо в родині лікаря. в 1862 Схильність до літератури успадкував від матері, яка захоплювалась мистецтвом і писала вірші, та від діда, редактора місцевої газети.

  256. Після смерті матері моїм вихованням займалася тітка Евеліна Портер, у приватній школі якої провчився до 1876 року. Одним з її улюблених завдань було — скласти продовження оповідання, початого нею.

  257. Журналіст: За спогадами однокласників, ви краще за всіх вигадував незвичайні кінцівки. Однак навчання в школі вам довелося покинути чому?

  258. О.Генрі: я змушений був (матеріальні труднощі) піти працювати до свого дядька в аптекарському магазині; там здобув диплом фармацевта.

  259. Журналіст: і знову ж ви залишаєте цю роботу…

  • У 1882 році у з'явилися грізні ознаки туберкульозу, і друзі, сім'я Холлів, відвозять мене на ранчо у Техасі, де я намагався навчитися всього, що вміли мешканці Заходу, і навіть пройшов почесний обряд «посвячення в ковбої». Самостійно опанував іспанську, німецьку і французьку мови, вдосконалював англійську, зокрема захопився вивченням лексики і читанням тлумачного словника Вебстера. У 1884 році родина Холлів продає ранчо, і я переїжджаю до Остіна, працюю то креслярем, то клерком, то касиром банку, а весь вільний час присвячую читанню книжок.

  1. Журналіст: у 1887 році , як ви зазначували, змінилося ваше життя

  • Так , я познайомився й одружився з Етол Естес, яка підтримувала мене в перших літературних спробах. Потім отримав перший гонорар за публікації в місцевій газеті. І того ж року народилася моя донька, яку назвали Маргарет Ворз.

  1. У 1894 році став редактором і видавцем газети «Рол-лінг Стоун». Більшість коротких оповідань, опублікованих у ній, являли собою пародії на відомі літературні штампи. Чимало з них своїми темами, героями і стилем стали попередниками майбутніх популярних новел . Через брак коштів газета проіснувала лише один рік.

  2. Журналіст: що ж сталося, що ви змушені були переховуватися, залишити родину, яку дуже любили?

  • Наприкінці 1894 року ревізія виявила у банку, де я працював касиром, нестачу, і мене звинуватили в розтраті, за що мав постати перед судом. Спочатку переховувався в Новому Орлеані, потім виїхав до Гондурасу. ( я ні в чому не був винен, але довести цього не міг)

  1. Журналіст: ви перестали писати?

  • Ні, ну що ви… Враження від перебування у цій тропічній країні використав для написання оповідань з пригодницькою фабулою, з яскравими замальовками природи, культури та побуту мешканців Латинської Америки. Згодом, за порадою видавця з Нью-Йорка, двадцять із цих оповідань я переробив і об'єднав у книзі «Королі і капуста».

  1. Журналіст: і знову вас переслідують випробування…

  • Так .Дізнавшись про тяжку хворобу дружини, я повернувся до Остіна. Відразу ж після смерті Етол мене заарештували і в березні 1898 року засудили до п'яти років ув'язнення.

  1. Журналіст: чому ви О.Генрі , а не Сідні Портер?

  2. Працюючи у в'язниці аптекарем, користувався довідником Естена Оссіана Генрі; узяв собі його прізвище та першу літеру його імені. Так з'явився псевдонім О. Генрі. Ним уперше підписався під оповіданням «Різдвяний подарунок Свистуна Діка», гонорар за який був використаний для придбання подарунка доньці. Вийшовши на волю, деякий час жив у Піттсбурзі, а в 1902 році переїхав у Нью-Йорк.

  3. Журналіст: дякую Вам за те , що погодились зустрітися зі мною і Вашими шанувальниками

  4. Слово дослідникам творчості письменника.

  • О. Генрі видав десять збірок новел. Вершина його творчості — новели про Нью-Йорк, об'єднані у збірці «Чотири мільйони»; у них зображено життя мешканців чотирьохмільйонного міста. Популярні також й інші збірки новел О. Генрі: «Серце Заходу», «Палаючий світильник», «Дороги долі», «Ділові люди». Герої цих творів — люди найрізноманітніших професій і соціальних верств.

  1. Симпатії автора — завжди на боці «маленької людини», часто невдахи. Життєві випробування герої новел О. Генрі переносять мужньо і зберігають у своїй душі кращі людські якості — здатність любити своїх близьких, співчувати чужій біді. Письменник відкрив своєрідний психологічний закон «ланцюгової реакції добра»: добрі вчинки одного героя породжують добрі дії інших людей. О. Генрі стверджував, що в людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось добре заради іншого. Він не переставав повторювати: «У кожного із вас є величезні скарби, які ви мало цінуєте».

  2. Саме цю тему і розкриває письменник у новелі « Дари волхвів». За євангельською легендою, коли народився Ісус, на сході спалахнула зірка.Три мудреця-волхва, побачивши її, зрозуміли, що народився спаситель світу і вирушили вклонитися йому. Вони принесли дари – дорогоцінні пахощі. За переказами , звідси пішов звичай в Різдво обдаровувати близьких людей.

  3. Учень: Як обіграє письменник цей переказ?

  4. - Переддень Різдва – маленька квартира, де панують « не те, що волаючі злидні,але красномовно мовчить бідність» , мешкають двоє люблячих людей.Юна дружина , якій здається, що жоден подарунок не може бути гідним її чоловіка, все ж хоче обдарувати його. Вона рахує ті мізерні заощадження і розуміє, що їх ні на що не вистачить.

  5. У Делли і Джима є два скарби – її прекрасне волосся

  6. і золотий годинник, який дістався Джиму від батька

  7. ( правда, годинник висить на обдертому ланцюжку)

  • І що ж вона робить?

  • Делла знаходить вихід: вона продає волосся і купує ланцюжок.

  • Я , сподіваюсь, що чоловік зрадів.

  • Я теж так думав, коли читав новелу, але коли Делла вручає подарунок, виявляється, що годинника немає.

  • Як? А де ж він подівся?

  • Джим, який теж безмежно любив дружину і знав, що вона мріє про гребінь для її розкішного волосся, продав годинник і купив їй на Різдво гребінь.

  • Тож виходить, що фінал дуже сумний.

  • А давайте ми з вами поміркуємо, чи такий вже й сумний фінал.

  1. Учні:

  • Я думаю, що фінал сумний: подарунки дуже хороші, але вже нікому не потрібні.

  • А я думаю, що фінал щасливий , адже чоловік і жінка зробили один одному безцінні подарунки: любов, відданість, готовність пожертвувати один для одного найбільшими скарбами.

  1. Вчитель: дійсно, О.Генрі робить мудрий висновок: волхви принесли дари дари, але серед них не було головного, письменник не називає його, але нам зрозуміло, що цей дар - любов і вірність. Їх не купити, якщо навіть в кишені у вас мільйон.

  2. Домашнє завдання: усна відповідь-роздум: Як ви розумієте слова О.Генрі « Не в тму річ, яку дорогу ми вибираємо,те, що всередині нас, змушує нас вибирати дорогу»?



  3. УРОК 40



  4. Тема : О. Генрі «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Новела «Останній листок» - гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана (непримітна зовнішність, невдаха, найкращий «шедевр» митця). Образи дівчат, їх динаміка (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, розповідач.

  5. МЕТА: розкрити своєрідність сюжету та оповіді новели «Останній листок», виховувати почуття взаємодопомоги. Прагнення зробити добро іншому.

  6. Треба прагнути бути людиною,

  7. незважаючи на всю жорстокість

  8. навколишнього світу,

  9. і це можливо.

  10. О. Генрі

  11. Хід урок

  12. Слово вчителя:

  13. У більшості творів художньої літератури увага авторів зосереджена на зображенні різноманітних людських взаємин. Читачів завжди приваблюють благородні вчинки, герої, які за будь-яких обставин залишаються людьми мужніми, чесними, чуйними, здатними прийти на допомогу тим, хто потрапив у біду, підтримати їх у складних життєвих ситуаціях, відгукнутися на прохання близьких і навіть незнайомих людей. Письменники майстерно розкривають особливості людських характерів, мотиви вчинків різних персонажів, причини непорозумінь, шляхи їх подолання. Проблема людських взаємин розглядається в багатьох літературних творах різних жанрів — романах, повістях, оповіданнях, новелах. Саме такій проблемі присвячена новела О. Генрі «Останній листок» Із жанром оповідання ви вже знайомились у попередніх класах, розглядаючи його змістову та художню специфіку на прикладах творів Антона Чехова, Джека Лондона та інших майстрів цього жанру. Американський письменник 0. Генрі виявив особливий хист у написанні різноманітних новел — як гостросюжетних на соціальну тематику, так і гумористичного характеру.

  14. Автор концентрує увагу на змалюванні незвичайних життєвих обставин, в які потрапили головні герої, на висвітленні їхніх настроїв і переживань. Характерні ознаки цього жанру малої прози ви визначатимете, аналізуючи й обговорюючи новелу О. Генрі «Останній листок».

  15. Робота з текстом:

  16. Коли лікар пішов, Сью вибігла в майстерню й плакала в японську паперову серветку, аж доки та геть не розмокла. Потім узяла креслярську дошку і, насвистуючи веселий мотивчик, незалежно ввійшла до кімнати.

  • Чому Сью почала насвистувати «веселий мотивчик»?

  • Я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків.

  • Чому , на вашу думку, дівчина порівнює себе з листком?

  • Якй епітети використовує автор? ( нещасний, виснажений)

  • Чому? Як ви це розумієте?

  • Дівчинка має на увазі, дійсно, листок чи щось інше?

  • Прочитайте уважно уривок:

  • То це був буркітливий дідок, який нещадно знущався з усякої делікатності, в кому б вона не виявлялась, і дивився на себе як на сторожового пса, спеціально поставленого захищати двох молодих художниць у студії нагорі.

  1. — Що, — кричав він з жахливим німецьким акцентом, — хіба ще є такі дурні, щоб умирати через листя, яке осипається з клятого плюща? Вперше чую. Ні, не хочу позувати для вашого йолопа відлюдька! Як це ви дозволяєте їй забивати голову такими дурницями? Ах, маленька бідолашна міс Джонсі!

  2. — Хто каже, що я не хочу позувати? Ану вперед. Я йду з вами. Півгодини я намагаюся повнити, що готовий позувати. Боже мій! Тут зовсім непідходяще місце хворіти такій гарній дівчині, як міс Джонсі. Колись я намалюю шедевр, і ми всі виберемося звідси. їй-бо, виберемося!

  • Про які якості та риси Бермана говорить ця характеристика?

  • Що допологло двчинці вижити?

  1. Який висновок вона зробила?

  2. — Я була поганим дівчиськом, — сказала Джонсі. — Щось примусило цей останній листок залишитись там, де він є, щоб показати, яка я була противна. Це гріх — хотіти вмерти.

  • Як ви розумієте слова Сью: це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок.?

  1. АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ

  2. 1. Доведіть, що твір О. Генрі «Останній листок» є новелою.

  3. 2. Визначте основну проблему новели О. Генрі «Останній листок».

  4. 3. Назвіть персонажів новели О. Генрі і розкажіть, що ви про них дізналися.

  5. 4. Що все своє життя збирався створити художник Берман? Чи вдалося йому здійснити свій задум?

  6. 5. Знайдіть у тексті новели художні деталі та поясніть їх значення.

  7. 6. Якими прийомами та засобами автор досягає напруження сюжету новели?

  8. 7. Як ви розумієте назву новели О. Генрі?

  9. 8. Чи можна говорити про гуманізм художнього твору, якщо герой гине?

  10. 9. Яке враження справила на вас новела О. Генрі «Останній листок»?



  11. Тести

  12. 1.Студія Сью і Джонсі містилася

  13. А на горищі двоповерхового будинку

  14. Б на горищі триповерхового будинку

  15. В на горищі шестиповерхового будинку

  16. 2.дівчата познайомилися і вирішили жити разом,тому що

  17. А любили музику

  18. Б займалися танцями

  19. В мали однакові погляди на мистецтво

  20. 3. Джонсі захворіла на:

  21. А грип

  22. Б пневмонію

  23. В малярію

  24. 4. Джонсі мріяла намалювати:

  25. А Неаполітанську затоку

  26. Б Середземне море

  27. В ілюстрацію до журналу

  28. 5. Джонсі лічила:

  29. А дерева

  30. Б дні

  31. В листочки

  32. 6. Старий Берман був:

  33. А лікаре

  34. Б художником

  35. В артистом

  36. 7. Дівчина рахувала листочки на:

  37. А стіні

  38. Б плющі

  39. В калині

  40. 8. Старий Берман :

  41. А намалював листок

  42. Б причепив на стіну

  43. В приніс листочки дівчинці

  44. 9. Дівчина не померла , тому що

  45. А принесли дорогі ліки

  46. Б повірила в те, що листок справжній

  47. В хвороба пройшла сама

  48. 10 Старий художник:

  49. А помер від пияцтва

  50. Б виїхав в інше місто

  51. В помер від того, що застудився, малюючи листок

  52. Домашнє завдання:

  53. Перечитайте в коментарі тлумачення слова «шедевр». Якої ви думки про шедевр Бермана і його вчинок?

  54. Ночка І.М.,

  55. вчитель зарубіжної літератури

  56. Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІст. №4

  57. Урок 41

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка