Катерина Сегіда Передумови та чинники демографічного розвитку




Скачати 231,38 Kb.
Дата конвертації10.06.2018
Розмір231,38 Kb.
УДК 911.3 Катерина Сегіда
Передумови та чинники демографічного розвитку

регіональної соціогеосистеми
В статті розглянуто передумови формування демографічної ситуації регіону. Визначено співвідношення демографічної ситуації та демографічного розвитку, виявлено значення процесу відтворення населення в демографічному розвитку. Виявлено зовнішні та внутрішні чинники по відношенню до системи відтворення населення. Визначено ступінь та напрям дії кожного з них. Проаналізовано значення природно-біологічних, соціально-економічних, соціально-культурних та психологічних чинників як зовнішніх. Охарактеризовано дію демографічних чинників, як внутрішніх, зокрема статево-вікової структури та повікової інтенсивності народжень.

Ключові слова: демографічний розвиток, відтворення населення, передумови формування демографічної ситуації, внутрішні і зовнішні чинники відтворення населення.

Екатерина Сегида. Предпосылки и факторы демографического развития региональной социогеосистемы. В статье рассмотрены предпосылки формирования демографической ситуации региона. Рассмотрено соотношение демографической ситуации и демографического развития, определено значение процесса воспроизводства населения в демографическом развитии. Выявлены внешние и внутренние факторы по отношению к системе воспроизводства населения. Определены степень и направление действия каждого из факторов. Проанализировано значение природно-биологических, социально-экономических, социально-культурных и психологических факторов как внешних. Охарактеризовано действие демографических факторов, как внутренних, в частности поло-возрастной структуры и повозрастной интенсивности рождений.

Ключевые слова: демографическое развитие, воспроизводство населения, предпосылки формирования демографической ситуации, внутренние и внешние факторы воспроизводства населения.

Katerina Segida. Pre-conditions and factors of demographic development of regional of sociogeosystem. In the article pre-conditions of forming of demographic situation of region are considered. Correlation of demographic situation and demographic development is considered, the value of population reproduction in demographic development is certain. External and internal factors in relation to the system of population reproduction are exposed . A degree and direction of action of each of factors is definite. The value of naturally-biological, socio-economic, socio-cultural and psychological factors as external is analysed. Action of demographic factors, as internal, in particular sex-age structure and intensity of births by age, is described.

Keywords: demographic development, population reproduction, pre-conditions of forming of demographic situation, internal and external factors of population reproduction.
Актуальність. Формування нової національної стратегії, спрямованої на розвиток людського потенціалу, в поєднанні з несприятливими тенденціями демографічного відтворення населення України зумовлюють актуальність демографічних досліджень. Диференціація протікання окремих процесів і специфіка соціально-економічного розвитку регіонів обумовлює необхідність дослідження демографічної ситуації в територіальному і часовому аспектах, що підсилює актуальність регіональних досліджень. Демографічну ситуацію розуміють як співвідношення демографічних процесів, складу і розміщення населення на певній території в певний період часу. Під геодемографічною – послідовність демографічних ситуацій, які змінюються під дією зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на геосистему. За умови дослідження соціогеосистеми на будь якому ієрархічному рівні, враховуючи просторово-часові особливості її існування, доцільно вести мову про демографічний розвиток, який ми розуміємо як закономірний процес кількісних і якісних змін в часі й просторі демографічної складової соціогеоситеми. Відтворення населення є однією з головних характеристик демографічної ситуації, несе в собі інформацію про передумови та можливі шляхи подальшого розвитку. Окрім того, дослідження демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми має включати в себе виявлення передумов формування демографічної ситуації та визначення як зовнішніх, так в внутрішніх чинників відтворення населення.

Виклад основного матеріалу. Процес відтворення населення перебуває під впливом ряду факторів різного характеру; в свою чергу, демографічний розвиток регіональної соціогеосистеми обумовлений передумовами (рис. 1) формування демографічної складової населення. До передумов демографічного розвитку відносимо фактори формування демографічної ситуації, серед яких на рівні регіону можна виділити:

- історико-географічні аспекти розвитку (розвиток та динаміка чисельності населення регіону в ретроспективі, особливості геополітичного положення регіону, особливості заселення та господарського розвитку, формування системи розселення та структури, відображення історичного розвитку у характері формування демографічної ситуації тощо [1]; вплив історичних подій на демографічні процеси носять подвійний характер: суть відмінностей полягає в швидкості реакції окремих елементів демографічної системи на них і здатності її до самовідновлення);

- суспільно-географічне та демогеографічне положення регіону (визначення позиційно-географічних факторів: суспільно-географічне положення досліджуваної території на всіх ієрархічних рівнях організації [1] та демогеографiчне положення — це різнобічне відношення (реальне чи потенційне) населення певної території до елементів (природних чи суспільних), що знаходяться поза цією територією [2]);

- природно-екологічне середовище (комплексний та поелементний влив на характер заселення і людності поселень, освоєння регіону, демографічних процесів, відповідність чисельності населення природно-ресурсним можливостям території [1], екологічний стан та його вплив на стан здоров’я населення тощо);

- соціально-економічні особливості (соціально-економічні показники та їх вплив на рівень життя населення порівняно з іншими регіонами країни, внутрішньорегіональна відмінність рівня соціально-економічного розвитку регіону та її вплив на демографічні процеси, зокрема маятникову міграцію, збалансованість статевої структури, зайнятість населення, економічно-демографічні диспропорції, економічна система забезпечення життєдіяльності населення тощо) [1, 5].

Рис. 1. Система передумов та факторів демографічного розвитку


Таким чином, передумови демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми дозволяють виявити особливості для конкретної системи, виходячи з її позиційно-географічної прив’язки, зумовлюють сучасну ситуацію і є основою дослідження витоків існуючих тенденцій. Дослідження відтворення населення в рамках регіональної соціогеосистеми як головної складової демографічного розвитку, вимагає дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників. У ієрархічній системі виділяються групи чинників, що зумовлюють перебіг окремих демографічних процесів: народжуваності, смертності, міграції, шлюбності, формування структури населення тощо. Слід зазначити, що перелік функціональніх чинників ще не розкриває механізм їх дії. Адже, чинники можуть бути як суб'єктивні, так і об'єктивні. У свою чергу об'єктивні чинники можуть бути переважно демографічними, соціальними, економічними або, через їх неоднозначність, соціально-економічними, соціально-демографічними залежно від того, яка ознака є первинною. Вони можуть діяти прямо або опосередковано, давати очікуваний або зворотний результат [3]. Проте, що стосується факторів, які тією чи іншою мірою впливають на розвиток народонаселення в цілому, то щодо їхньої кількості досі не існує одностайності серед науковців [4].

Зазначимо, що вивчення обумовленості відтворення населення економічними, соціальними, соціально-психологічними і іншими чинниками, передбачає розгляд згаданих чинників (рис. 1) як зовнішніх; демографічний чинник, зокрема статево-вікову структуру, можна розглядати як внутрішній по відношенню до демографічної системи, що вивчається [10].



Оскільки, людина має біологічну і соціальну приналежність, то можна визначити чинники, які впливають на його відтворення, проте механізм і ступінь дії різних чинник на відтворення населення неоднакові; чинники можна поділити на відповідні групи, які в подальшому будуть проаналізовані.

Природно-біологічні чинники, які впливають на природний рух населення не прямо, а опосередковано. Вплив їх на показники народжуваності може виявлятися внаслідок біологічних характеристик населення (жінок та чоловіків, їх здатності до продовження роду); природничі фактори обумовлюють біологічні особливості відповідно до умов території проживання; проте їх вплив нівелюється при дослідженні населення регіону [11].

Соціально-економічні чинники, які відіграють визначальну роль у відтворенні: рівень добробуту населення, розвиток охорони здоров'я, суспільні норми, освітній і культурний рівень населення, вид занятості тощо. Один і той же чинник може впливати на відтворення населення прямо, опосередковано і в зворотних напрямах, розглянемо ці особливості більш детально.

Рівень добробуту, зокрема поліпшення матеріальних умов життя людей, доступність медичної допомоги сприяють зменшенню смертності, особливо дитячої, і підвищенню середньої тривалості життя населення. В цілому це неминуче веде до підвищення питомої ваги в структурі населення осіб літнього віку, що в свою чергу викликає збільшення показника смертності [6]. Влив рівня добробуту на показники народжуваності відбувається перш за все через культурний рівень населення, адже із зростанням добробуту у людей розширюється коло інтересів (подорожі, туризм, спорт), зростають витрати на виховання дітей. Таким чином, вплив рівня добробуту на величину народжуваності може бути відносно характеру дії — зворотним [11].

Високий рівень життя, на перший погляд, повинен сприяти високій народжуваності. Однак у багатьох країнах, де витрати на освіту та виховання дітей зростають надто швидкими темпами, випереджаючи темпи зростання доходів, народжуваність навпаки зменшується. У зв'язку з покращенням матеріальних умов людей, із зростанням рівня їхнього життя розширюється коло позасімейних інтересів, що не сприяє високій народжуваності [6]. Тобто, залежність між народжуваністю і рівнем доходів сім'ї, зокрема рівнем життя, є досить складною. Вона далеко не завжди чітко простежується, може бути прямою або зворотною в різних умовах. У сучасних розвинених країнах не спостерігається великих контрастів в народжуваності і дітності сімей серед груп населення з різною величиною доходів, проте дуже помітні коливання народжуваності залежно від економічної кон'юнктури: у роки криз і депресій «відкладають» на майбутнє шлюби і народження дітей, боячись залишитися без роботи [7]. Внаслідок впливу економічних криз, воєн, голодоморів і політичної нестабільності народжуваність суттєво падає. Здебільшого соціальні потрясіння мають тимчасовий характер, тому після їхнього завершення народжуваність піднімається до попереднього рівня, інколи і перевищує ці показники за рахунок народження „відкладених дітей" у сім'ях, де вже є одна дитина, а появу наступної переносили на потім через невизначеність майбутнього.

Положення жінки в суспільстві, рівень її освіти і участь в суспільній праці, має особливе значення, більш того дія наведеного чинника підвищується в сучасному соціумі гендерної рівності. Зміна місця ролі жінки приводить до зростання шлюбного віку, пізніший вступ до шлюбу скорочує тривалість продуктивного циклу жінок [11]. Фактор зайнятості негативно впливає на зростання народжуваності, адже за умови високої зайнятостісті жінок знижується показник народжуваності. Особливо низькою вона є у тих суспільствах, де недостатньо розвинена соціальна інфраструктура з обслуговування потреб матерів з дітьми. Якщо ж сфера послуг функціонує на високому рівні, розвинена і доступна система дошкільного виховання, то існують усі необхідні об'єктивні умови для нормального відтворення населення. Зниження зайнятості призводить до зниження доходів населення, тому народжуваність також буде зменшуватись.

Рівень медичного обслуговування виступає також важливим чинником. Доступність населення до сфери медичного обслуговування, з одного боку, зумовлює підвищення частки пологів під наглядом лікарів, в результаті чого, і здоров'я новонароджених не перебуває під загрозою впливу зовнішніх непередбачуваних чинників. Високий рівень медичного обслуговування дає змогу зберігати репродуктивне здоров'я населення, створює можливості народжувати дітей жінкам, які нездатні зачати і виносити дитину природним шляхом. 3 іншого боку, доступ до сучасних контрацептивів та обізнаність у можливостях їх використання зумовлює різке скорочення народжуваності, особливо серед молодих пар. До того ж, рівень смертності безпосередньо визначається умовами життя, зв'язок цей простий і очевидний. Смертність в кожній віковій групі населення знаходиться в прямій залежності від матеріального рівня життя, санітарно гігієнічних умов праці й побуту людей, успіхів медицини і загальнодоступності медичної допомоги при високій її якості, розвитку профілактики захворювань [7].



Міграції населення мають значний вплив на процеси відтворення населення. Являючись результатом соціально-економічного розвитку регіонів, міграційні потоку можуть збільшувати або зменшувати загальну чисельність населення, створювати переформування статево-вікової структури. У районах вибуття порушується статевий баланс населення, бо переважно виїжджають молодь і чоловіки працездатного віку, посилюються процеси старіння населення, що негативно впливає на процеси народжуваності. Приплив мігрантів репродуктивного віку призводить до зростання народжуваності.

Зазначимо, що виходячи із передумов демографічного розвитку, а саме існуючої системи розселення, значні відмінності у відтворенні населення спостерігаються між міською і сільською місцевістю, що визначається соціально-економічними умовами і, як наслідок, особливостями демографічної поведінки. Вплив урбанізації на величину народжуваності проявляється не відразу, а через деякий проміжок часу, оскільки сільські жителі, що переїхали до міста, певний час зберігають ще традиції багатодітності, характерні для сільського населення, це обумовлено всією сукупністю особливостей праці та побуту в містах, але також і віковим складом їх населення [7]. Проте вплив урбанізації на народжуваність цим не обмежується; міста притягають мігрантів, а це викликає порушення статево-вікової структури як в місті, так і в селі, порушення якого веде за собою загального зниження народжуваності [11].

Соціально-культурні та психологічні чинники, які можна вважати похідними від соціально-економічних. Під впливом тих або інших матеріальних умов життя суспільства складаються певні соціальні, культурні, психологічні стереотипи.

Так, культурний рівень, його зростання сприяє пониженню народжуваності. Відомо, що люди з високими духовними, культурними потребами значну частину свого часу витрачають на їхнє задоволення: відвідування театрів, читання книг, спілкування з друзями, подорожі, заняття фізичною культурою, спортом, іншими улюбленими справами, усе це потребує певних фінансових витрат, а отже, не сприяє створенню багатодітних сімей [5]. Людина з високими культурними потребами значну увагу приділяє освіті, навчанню, намагається раніше зробити кар'єру. У структурі витрат сімей з високим культурним рівнем значна частка припадає на культурно-освітні потреби і батьків, і дітей. Тому такі сім'ї переважно малодітні. Треба враховувати і спрямоване статеве виховання та навчання процесу планування сім'ї, зокрема у країнах, що розвиваються, не планують сім'ї, там поширені ранні шлюби, здебільшого не існує контролю народжуваності, немає високих культурно-освітніх потреб. Отже, в таких сім'ях народжується більша кількість дітей.

Релігійний аспект завжди був вагомим в дослідженнях процесу народжуваності. Усі релігії схвалюють багатодітні сім'ї, заохочують народжуваність. Релігійні особливості і світових, і національних релігій суттєво регулюють демографічну поведінку[5].

Етнічні стереотипи поведінки передбачають неусвідомлене прийняття норм поведінки, характеру міжособистісних стосунків, взаємовідносин між людиною та й соціальним оточенням. Демогра­фічна поведінка також визначається етнічними стереотипами, так деякі етноси впродовж століть зберігають традиції багатодітності або навпаки, малодітності.

Психологічний чинник тісно пов'язаний із культурним рівнем, релігійними та етнічними установками, з особливостями виховання. Доведено, що демографічні установки (прийнятність перебування у шлюбі, кількість дітей, можливість розлучення) формуються у дитячому віці головним чином під впливом сімейних традицій і конкретних прикладів із близького соціального оточення. Небажання виділятися з-поміж людей свого соціального статусу забезпечує збереження традиційного рівня народжуваності.

Соціальні установки на відтворення населення – шлюбність, величину сім'ї, регулювання народжуваності є досить значущими. Ці установки, що увійшли до свідомості людей, не зникають разом із зміною соціально-економічних умов, адже тривалий час продовжують діяти в рамках іншої формації. Одним з чинників, що впливають на народжуваність, слід вважати вік вступу до шлюбу [11]. Уявлення про бажане число дітей змінюється залежно від ряду причин. Зростання культурного рівня населення загалом сприяє зниженню народжуваності, адже коло інтересів людей розширюється, і діти займають в них більш обмежене місце, ніж раніше, але підвищується рівень свідомості відповідальності за їх навчання і виховання; зростають також і необхідні для цього витрати часу й фінансових витрат з боку батьків. Це веде до переважання малодітних сімей. Розглянутий чинник є особливо дієвим в сучасних умовах, коли жінки користуються рівними правами при отриманні освіти, беруть участь у всіх галузях діяльності, а їх інтереси виходять великою мірою за рамки сімейного кола. Активне залучення жінок в суспільне виробництво із зрозумілих причин не сприяє високій народжуваності, оскільки важко поєднувати постійну професійну роботу з багатодітною сім'єю [7].

Демографічні чинники включають статево-вікову структуру та повікову інтенсивність народжувань, що виступає ендогенним фактором відтворення населення. Особливості статево-вікової структури населення виявляються і при описанні населення як суб'єкта відтворення. Тут необхідно виділити контингенти населення фертильного віку. Тобто, вплив демографічних факторів на народжуваність має об'єктивний характер. Можна виділити декілька демографічних параметрів, які визначають рівень і тенденції народжуваності.

Серед них: статево-вікова структура, бо диспро­порції статевого складу знижують рівень шлюбності, отже наро­джуваність також падає. Висока частка дітей у структурі населення через деякий час, після входження до категорії репродуктивного населення, зумовлює нову хвилю народжень [5, 8]. Постаріле населення також характеризується низьким рівнем народжуваності. В умовах високої смертності дитячого населення, для забезпечення розширеного відтворення, народжуваність має зростати. Якщо показники дитячої смертності високі впродовж тривалого періоду, то бажання мати певну кількість дітей у сім'ї зумовлює закріплення традиції більшої кількості народжень. Зниження дитячої смертності зумовлює падіння народжуваності.



Повікова інтенсивність народжуваності обумовлює те, що істотна диференціація показників народжуваності даних груп в основній частині регіонів країни пов'язана з відмінностями типів населення (міського і сільського), що в свою чергу найяскравіше проявляються в повіковій інтенсивності народжуваності, яку можна розглядати також як внутрішній чинник, похідний від соціально-економічного [8]. Специфіка виділення статево-вікових груп населення пов'язана і з іншою складовою процесу відтворення – смертністю. Ще більша, ніж в процесах народжуваності і смертності, залежність показників від віку населення спостерігається в міграції [9].

Висновок. Як було показано вище, демографічний розвиток протікає під впливом складного комплексу різних чинників, здебільшого економічного і соціального характеру. Число чинників на регіональному рівні невимірно зростає, а зв'язки між ними ускладнюються. Тому, щоб здійснювати регулюючу дію на хід демографічних процесів, передусім необхідно виявити, проаналізувати, відібрати і систематизувати чинники та умови, що визначають певний регіональний демографічний розвиток. Насамперед аналізу підлягають умови і чинники, що зумовили реальну демографічну ситуацію, що склалася, і основні тенденції, що визначають розвиток окремих демографічних процесів [3]. Демографічні процеси ґрунтовно детерміновані сумісною дією біологічних і соціальних чинників і у високому ступені інерційні. Тому особливо важливим є наукове обґрунтування цілей демографічної політики з урахуванням обмежених можливостей впливу на об'єктивно обумовлені тенденції. Демографічний розвиток як об'єкт регулювання є системою (а в структурі регіонального управління — підсистемою), структурними елементами якої виступають окремі демографічні процеси в їх взаємодії. Складна за структурою, масштабами, динамікою, ця система опосередкована всім ходом соціального і економічного розвитку. Зазначене обґрунтовує широку альтернативність комплексу заходів (демографічних програм) по регулюванню регіонального демографічного розвитку, причому слід підкреслити його залежний, а не автономний характер. Не викликає сумнівів актуальність регулювання демографічного розвитку саме на регіональному рівні, що потребує подальших комплексних суспільно-географічних досліджень.
Список використаних джерел:

  1. Демогеографічна ситуація українсько-польського пограниччя // Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / Н. І. Прицюк; Львівський національний університет імені Івана Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

  2. Демогеографія регіону в умовах депопуляції населення (на матеріалах Львівської області) // Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / О. Р. Перхач; Львівський державний університет імені Івана Франка. — Л., 1999. — 17 с. — укp.

  3. Демографическое и экономическое развитие региона / Под ред. Г. М. Романенковой, В.В. Бойко. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 255 с.

  4. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ ст.: нові пріоритети // Долішній М. І. - Київ: Наукова думка, 2006. – 511 с.

  5. Заставецька О. В., Заставецький Б.І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007, 187 с.

  6. Заставний Ф. Проблеми репресивності в Україні (соціально-економічної, екологічної, демографічної): монографія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 348 с.

  7. Ковалев С. А., Ковалевская Н. Я. География СССР. – М.: Издательство МГУ, 1980 г., 287 с.

  8. Медков В. М. Введение в демографию: учебник для вузов. - СПб.: Академический проект; М.: Фонд "Мир", 2006. – 429 с.

  9. Соболева С. В. Демографические процессы в региональном социально-экономическом развитии. – Новосибирск: Наука. Сиб. Отд-ние, 1988. – 208 с.

  10. Труд в демопроцессе // В. С. Стешенко, Л. В. Чуйко, А. У. Хомра и др.; Отв. Ред. В. С. Стешенко; АН УССР. Ин-т экономики. – Киев: Наукова думка, 1990. – 284 с.

  11. Шувалов Е.Л. География населения: учебное пособие для студентов пед. институтов по геогр. спец. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 176 с., ил.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка