Кіровоградської міської ради кіровградської області




Сторінка1/10
Дата конвертації15.11.2017
Розмір6,57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7 ІМ. О.С. ПУШКІНА

КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Випуск 2

Методичні нотатки

«Крок в урок»

Розробки уроків та виховних заходів учителів школи

Науково-методична проблема педагогічного колективу:

"Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних і творчих здібностей дитини"

Кіровоград – 2013

Зміст

1. ЦМО вчителів суспільно-гуманітарного напрямку…………………… ..….5



2. ЦМО вчителів природничо-математичного та естетичного напрямку…..30

3. МО вчителів початкових класів…………………………………….… 55

4. Сторінка психолога. Основні психолого-педагогічні відмінності традиційної та особистісно орієнтованої системи підготовки учнів… … 89

Сучасні технології навчання зорієнтовані на особистість школяра, створення умов для його самовираження і саморозвитку. А прагнення постійно оптимізувати навчальний процес з урахуванням особливостей інформаційного суспільства зумовлює потребу в нових технологіях навчання. Реалізація цього прагнення збагатила педагогічну теорію і практику навчання такими технологіями, як особистісно орієнтованої, групової навчальної діяльності школярів, розвивального навчання, формування творчої особистості, навчання як дослідження, модульно-рейтингового навчання.

Центром особистісно орієнтованого навчання є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. У процесі його спочатку розкривається суб'єктивний досвід кожного, а потім узгоджується зі змістом освіти. Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб'єктивності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні.

Головними завданнями особистісно орієнтованої технології є:

- розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей кожної дитини;

- максимальний вияв, ініціювання, використання індивідуального (суб'єктивного) досвіду дитини;

- допомога особистості у пізнанні себе, самовизначенні та самореалізації, уникнення формування попередньо заданих якостей;

- формування в особистості культури життєдіяльності, яка дає змогу продуктивно вибудовувати своє повсякденне життя, правильно визначати його лінію.

Особистісно орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:

- забезпечення виявлення навчальним матеріалом змісту суб'єктивного досвіду учня, в тому числі й досвіду попереднього навчання;

- спрямованість викладених у підручнику (вчителем) знань не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного учня;

- постійне узгодження у процесі навчання суб'єктивного досвіду учнів з науковим змістом отриманих знань;

- активне стимулювання учнів до самооцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати їм можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження під час оволодіння знаннями;

- конструювання та організація навчального матеріалу з орієнтацією на те, щоб учні мали змогу обирати його зміст, вид та форму виконання завдань тощо;

- виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно;

- забезпечення контролю й оцінювання не тільки результату, але передусім процесу учіння;

- забезпечення у процесі навчальної діяльності учня рефлексії, оцінювання учіння як суб'єктивної діяльності.

Особистісно орієнтована технологія навчання складається з ланок - особистісно орієнтованих ситуацій, опинившись в яких, дитина повинна шукати сенс, пристосувати їх до своїх інтересів, створити образ чи модель свого життя, обрати творчий момент, дати критичну оцінку. Для вирішення такого завдання недостатньо наявних знань, потрібні пізнавальні пошуки.

Типовою ознакою особистісно орієнтованої підготовки учнів є врахування у навчально-виховній роботі особистісних характеристик його учасників - учнів, педагогічних працівників, батьків. Особистісно орієнтоване навчання забезпечує перетворення учня з пасивного спостерігача, який засвоює знання та досвід, на активного співрозмовника та співробітника, суб'єкта навчально-виховної діяльності, продуктивної праці.

1.ЦМО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

Керівник: Карабут Ірина Іванівна,

учитель української мови та літератури

Реалізовуючи методичну проблему школи, проблему ЦМО та власну проблему, вчителі у своїй роботі надають перевагу особистісному підходу до навчання, творчо розв’язують і збагачують форми роботи на уроках і в позакласних заходах.

Основу педагогічної діяльності членів ЦМО складає підготовка і проведення особистісно орієнтованих уроків, задум яких – створення умов для максимального впливу освітнього процесу на розвиток індивідуальності дитини, мета - створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів.

Велику увагу члени ЦМО приділяють меті, структурі та змісту таких уроків. Кожен учитель дбає про позитивний настрій на уроці, тому часто використовуємо на початку уроку такі прийоми, як : «Кольоровий настрій», «Побажай мені удачі»,« Подаруй мені посмішку», «Жменька добра», «Щасливі долоньки», «Щоденник настрою», «Підтримай товариша» та інші.

Кожній дитині хочеться отримати від уроку задоволення і, хоч маленьку, перемогу над собою, тому члени ЦМО, дбаючи про це, створюють ситуації успіху на своїх уроках, під час яких навіть слабкі учні можуть дати відповідь на питання, взяти участь у вирішенні проблеми, відчути себе знаючими. Прикладом цього можуть бути такі прийоми і форми роботи: «10 кроків до успіху» ( Чернецька В.В.), гра «Вгадай ім’я» - 5 кроків до успіху, що дає стартовий капітал (бали), «Чарівна скринька», розгадування кросвордів, криптограм, створення асоціацій (Карабут І.І.та ін.), «Німий диктант», «Мудра книга», гра «Пароль», зашифрування теми уроку у ребусі (Баранчук О.С.).

Дуже важливо, щоб дитина розуміла, для чого їй потрібні набуті знання. З цією метою вчителі – гуманітарії велику увагу приділяють мотивації навчальної діяльності. Створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня в результатах роботи, як власної, так і всього класу, проводять етап цілевизначення і планування та етап рефлексії, під час яких застосовують такі форми і методи роботи, як: « Живий або відкритий мікрофон", "Прес", "Мозковий штурм", "Незакінчені речення", написання есе, створення сенканів. Щоб знання не йшли в розріз із життєвим досвідом – етап актуалізації знань та суб’єктного досвіду учнів.



Реалізовуючи науково – методичну проблему школи та пороблему МО, вчителі – гуманітарії, як уже говорилося, у своїй роботі надають перевагу особистісному підходу до навчання., творчо розв’язують і збагачують форми роботи на уроках і в позакласних заходах. В основу покладено мовленнєву діяльність, мовлення спрямоване на утвердження найвищих цінних орієнтирів життєдіяльності людини — добра, краси, істини, любові, а також цінностей інших рівнів — сімейних , національних. Учителі поважають особисту думку кожного учня, розвивають критичне мислення, забезпечують наступність, вміння виділити головне, заохочують до пошуків.

Баранчук Оксана Степанівна,

вчитель української мови та літератури

Проблема: Навчально-дидактичні ігри, як засіб розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках

Кредо: Від творчості вчителя - до творчості учня

Блог: sites.google.com/site/ukrosb

Урок української літератури у 6 класі



Тема. «Я живу Україною» Е. Андієвська «Казка про яян». Українська письменниця і художниця, що живе вНімеччині. Її казки-притчі.

Мета:

  • навчальна - ознайомити учнів з особою письменниці, зацікавити її творами, посилити інтерес до «Казки про яян»;

  • розвивальна - розвивати навички виразного читання прозових творів, коментування їх, визначення прихованого повчального змісту;

  • виховна - виховувати почуття прекрасного і бажання жити в злагоді з собою та у гармонії з оточенням.

Обладнання: запис на дошці, проектор, ноутбук, портрет, презентація, картки

Теорія літератури: казка, притча, підтекст

Епіграф: У чому призначення людини? Бути людиною! С.-Є. Лєц (Станіслав - Єжи Лєц - польський поет, афорист)

Вчитися на людину треба все життя (В. Сухомлинський)

Яка насолода – шанувати людей! (А.Чехов)

Найпрекрасніші й найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя,

піклуючись про щастя інших (В.Сухомлинський)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Випереджувальні завдання: підготувати повідомлення (окремі учні)

Цілі уроку.

Учні повинні знати:



  • окремі факти біографії Е. Андієвської;

  • зміст казки-притчі «Казка про яян»;

  • відомості теорії літератури про казку та притчу

Учні повинні вміти:

  • виразно і вдумливо читати казку;

  • пояснювати фантастичні елементи у творі

Хід уроку

І. Організаційний момент (Необхідне на урок: підручник, зошит, словник до уроку…)

- І знову побачення з літературою. Діти, подивіться один на одного, візьміться за руки й подаруйте кожен свою посмішку товаришу. Молодці! Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках. Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою усмішкою, будуть тягнутися до вас!

Отож, почнемо урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

- Яке було домашнє завдання? (Індивід. завдання)

- Що таке література? (Мистецтво слова)

- Яку мету ставить перед собою література ?

(Робити людину кращою, олюднювати. Література – наука про людину , людинознавство)


  • У чому цінність літератури?

(Цінність літератури полягає в тому, що людина, читаючи художні твори може ознайомитися із життєвим досвідом різних націй, пережити разом із героями те, чого може уникнути в реальності, усвідомити помилки інших та розібратися у собі, дізнатися більше про навколишній світ).А допомагають нам у цьому письменники.

(Слайд №1 )

  • Кого ви бачите? Назвіть їх. (В. Королів-Старий, П. Яцик, Є.Маланюк, І. Липа, Олександр Олесь, С.Черкасенко, Е. Андієвська…)

  • Що об’єднує цих митців? Допоможе ребус.

Ребус («Діаспора») (Слайд № 2 )

  • Чи знайоме вам слово “діаспора”? (Звернення до словника)

  • Назвіть представників української діаспори?

  • Чому деякі українські письменники були змушені виїжджати за кордон і там жити?

- Кого з письменників ви ще не вчили?

  • Чому ми вивчаємо творчість письменниці на уроці літератури?

  • Про що б ви хотіли дізнатись сьогодні?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Цілевизначення (Слайд №3 )

(Запис числа, теми та епіграфа)



  1. Слово учителя.

Цілі уроку (с.155) (Слайд № 4 )

  1. Аналіз імені уроку.

ІV. Сприйняття й осмислення навчального матеріалу (Слайд № 5 )

1. Розповідь про письменницю та художницю (Презентація)

Особливе місце серед українських авторів еміграційної літератури посідає незвичайна письменниця й художниця Емма Андієвська. Чому незвичайна?



Якщо Бог дає талант, то не один. (Слайд № 6 )

- Що є незвичним у репродукції картини, що в ній тобі незрозуміле? Поділіться своїми думками .

Ви вже звернули увагу на репродукції її картин, вони й справді не такі, які ви звикли бачити. Істот з великими очима художниця називає «комахами-бегемотами». Зверніть увагу, в одній істоті — малюсінька комаха й величезний бегемот! Правда, незвичне поєднання? Це незмінні герої картин Емми Андієвської.

Емма Андієвська – українська письменниця і художниця, лауреат Міжнародної премії Антоновичів . (Слайд № 7 )

Емма Іванівна народилась 19 березня 1931 року у Сталіне (сучасне місто Донецьк). (Слайд № 8 )

Під час Другої світової війни у 1943 році вона з матір’ю виїхала на Захід, мешкала у США, Франції, Німеч (Слайд № 9 )

«Мама взяла нас, дітей, за руку ,а в переддень того,  радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама не була певна, що нас не винищать — перед тим знищили батька. Він не був партійним, був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали— аби його винаходи не дістались німцям. Мама — учитель-біолог, з українського козацького роду, але зросійщена. Так от мама на мигах упросила німецького солдата і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...»

Ніхто у родині не сподівався, що дівчинка стане українським митцем. Як пригадує письменниця, до шести років вона взагалі не володіла українською мовою, її «готували на росіянку»: до неї навіть спеціально добирали няньок із правильною російською вимовою. Коли їхня сім’я жила під Києвом, маленька Емма вперше почула колоритну мову від українок, які запам’ятались їй тим, що в білих вишитих сорочках ступали навесні босоніж чорною запашною ріллею. Відтоді в ній прокинулось українське серце.

Блискучий знавець багатьох мов, вона могла б завдяки своєму таланту пізніше прославитися в американській чи європейській літературі, збагатитись, однак писала рідною.

«Повірте,- каже Е.Андієвська, - я живу Україною. Інакше я би вибрала іншу мову спілкування. І для написання своїх творів – теж». Недаремно наприкінці грудня 2002 року під час перебування у Львові вона була нагороджена відзнакою «За інтелектуальну відвагу» (Слайд № 10 )

З 1961року живе у Мюнхені . (Слайд № 11 )

Емма Іванівна є поетесою, прозаїком і відомою в Європі художницею.

Поетичні збірки оформляє репродукціями своїх малярських творів. Картини Емми Андієвської є в різних музеях, перегляньте, які заклади зберігають її картини.. (Слайд № 12 )

Малює переважно в фантастичній манері, в техніці олії, акварелі, гуаші. (Слайд № 13 )

Картини Емми Андієвської є в різних музеях, перегляньте, які заклади зберігають її картини

Український музей у Нью-Йорку, США



  • Львівська картинна галерея, Україна

  • Музей етнографії та художнього промислу, Україна

  • Галерея «Засів», Харків, Україна

  • Музей Емми Андієвської при Чернівецькому університеті, Чернівці, Україна

  • Донецький обласний художній музей, Донецьк, Україна

  • Музей Шарлоти Цандер, Німеччина

  • Український Вільний Університет, Мюнхен, Німеччина

  • Галерея Калоушка, Прага, Чехія

Емма Андієвська – автор багатьох віршованих та прозових книг; її картини виставлялися в Америці та Європі, а в роки незалежності – й в Україні. Вона – член Національної спілки письменників України та Міжнародного ПЕН - клубу



Поетична спадщина. (27 книжок) (Слайд № 14 )

Головні з них: поезія: «Поезія» (1951 р.); «Народження ідола» (1958 р.); «Риба і розмір» (1961 р.); «Базар» і «Пісні без тексту»(1968р.); «Наука про землю» (1975 р.; «Кав'ярня» (1983 р,); «Спокуси святого Антонія» (1985 р.); «Архітектурні ансамблі» (1988р.)

Проза: «Подорож» (новели, 1955 р.); «Тигри» й «Джалапіта» (1962 р.); «Герострати» (1970 р.);  «Роман про добру людину» (1973 р.); «Роман про людське призначення (1982р.).

Відео (Слайд № 15)

«Ця жвава й енергійна жінка буквально заворожує. Слухаючи її, ледве встигаєш за гострими поворотами її думки — часом іронічної, часом парадоксальної. Голос у неї постійно міняє інтонації, залежно від теми розмови; його виразності й відтінкам могли б позаздрити найдосвідченіші актриси.» Михайло Слабошпицький

Інсценізація

У Е.Андієвської є цикл казок –притч, об’єднаних спільним початком: «Шакал прийшов до вілли на краю пустелі й познайомився з консервною бляшанкою, яка лежала на веранді». Вони почали розмовляти :

- З ким я не можу розмовляти, я не вважаю суспільством. Люди думають собі, що я просто консервна бляшанка, мовляв, бездушна бляха, та й досить, або що моя душа настільки нижче , що вона їх не може цікавити, забуваючи, що речі, які знаходяться в людському оточенні, олюднюються, і крім того , що ми є, ми стаємо ще й ніби людьми, і в нас живе людська душа

- Тільки я наближаюся до людських домівок, я мимоволі олюднююся. Я починаю відчувати, як люди, думати, як вони, і тільки коли я повертаюся в пустелю, з мене поволі вивітрює людську душу і залишається тільки душа шакала. Мені часто хочеться поговорити з людьми, коли я буваю серед них, тільки їх зарозумілість в останню мить стримує мене. І насправді, дуже важко з людьми, оскільки вони олюднюють нас, і разом з тим їм в голову не приходить ставитися до нас, як до людей, а й це ми завжди терпимо



Слово вчителя

Казки письменниці мають не лише спільний початок, а й кінець

Нагодувавши шакала, консервна бляшанка пропонує обом втішитися по черзі розповіддю казок. Вона виявила бажання розповідати веселі казки, а шакал - сумні.
На світанку шакал покидає віллу, прощається з консервною бляшанкою. Героїня каже на прощання:


  • Час вельми швидко стікає, коли він приємний, і вельми повільно, коли несе біду. Коли ми ще зустрінемось?

  • Не чекай. Я ніколи нічого не обіцяю. Обов'язки не для мене. Повертатися туди, де тобі хоч на коротку мить було добре, завжди означає розчаровуватись…

Бесіда

Консервна бляшанка й розповіла шакалові й «Казку про яян», зі змістом якої ми познайомимось. (Слайд № 16 )

- Який твір за жанром? (Казка-притча)

- Що вам відомо про казку як літературний жанр? (словник)

- Які особливості казки?

- У чому виховне значення казок?

- Що таке притча?

Повідомлення учня

Притча — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських збірниках. Пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й художники. За змістом притча близька до байки, а іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних персонажів з рослинного й тваринного світу. Різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. Притча переважно повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок. Смисл притчі більш значимий: вона ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів. Притча часто служить для пря­мої настанови читачу щодо поведінки, вчинків. Притча – один з улюблених жанрів Івана Франка («Притча

про радість і смуток», «Притча про вдячність» та ін.).


Слово вчителя

Притча – невелике оповідання, що містить повчання в алегоричній, прихованій формі.

«Без труда нема плода». Це повчальне оповідання про життєву пригоду, воно утверджує справедливість народної моралі. Ви її добре пам'ятаєте з четвертого класу. У цій притчі розповідається про те, як чоловік пригостив вовка хлібом. На запитання сірого, де ж береться така смакота, чоловік довго розповідав, як із зернини вирощують, а згодом і печуть хліб. Тоді ж вовк йому говорить: «Смачно, та клопоту багато». На що чоловік і відповів: «Твоя правда, але без труда нема плода

Згадаймо казку «Фарбований Лис», яка теж має підтекстовий зміст: «Із брехнею світ пройдеш, але назад не вернешся». Також вивчали із вами байки, яким властивий алегоричний зміст.



2. Настанова до читання: (Слайд № 17 )

  1. Як пастушок потрапив до дивного міста?

  2. Чим займалися його мешканці?

  3. Для чого кожен із них будував свою вежу?

  4. Хто такі яяни ? Чому вони не могли вибратися з міста?

  5. Як це вдалося пастушкові?

  6. Яка притчова думка казки? Доведіть свою думку.

3. Словникова робота (Слайд № 18 )

Бляшанка - банка із тонкого листа металу, покритого оловом, - жерсті;

брама – міські ворота, вмуровані в кам’яну огорожу; (Слайд № 19 )

вежа – висока вузька споруда, башта; (Слайд № 20 )

глипнув – глянув;

кельма – будівельний інструмент, лопатка для розмішування цементної суміші з піском;

насельники – мешканці, жителі, які населяють будинок чи населений пункт;

опали немощі – знесилився;

по гузир – по зав’язку;

юродивий – психічно хворий, божевільний.



4. Первинне сприйняття твору. Читання казки ( в особах) (5 хв.)

- Що вас найбільше зацікавило в прочитаному?

- Яким ви уявляєте пастушка? (10 -12 років)

- Чому він намагався вибратися з міста?

- Як це йому вдалося?

- Хто такі яяни?

Пофантазуємо! Якими ви уявляєте собі яян? (Усне малювання)

(Істоти, закохані в себе, невеличкого зросту, в яких руки в гумових рукавичках, аби не забруднити себе розчином з новобудови).

5. Робота з текстом. Рівневі завдання: (Слайд № 21)

Середній рівень – дати відповіді на запитання.



  • Як хлопчик потрапив до країни яян?

  • Чому яяни не відповідали на запитання інших?

  • Чим харчуються яяни?

(Харчуються власною гординею, власним «Я». Оскільки гординя незмірна («Я» невичерпне), то всі тутешні городяни майже вічні. Помирають лише ті, у кого «Я» вичерпується – тому вічні).

  • Чому дідусь почув хлопчика?

  • Як можна було вийти з міста?

  • Чому ніхто з мешканців країни яян не міг вийти за місто?

- Чому хлопчикові вдалося відкрити браму і вийти? (Ми знаємо, що маленький козопас — сирота. Можемо припустити, що в нього було нелегке дитинство, але хлопчик не озлобився ні на людей, ні на навколишній світ, не розчарувався в житті. Він прагне прийти на допомогу незнайомому кволому дідусеві — винести старенького з того страшного міста).

Достатній рівень – скласти план казки-притчі.

Високий рівень – вибрати з тексту ключові фрази, сформулювати головну думку. (Повага до старших, вміння долати труднощі, нічого немає кращого від дому, країни; чути не лише своє я, а також я навколишніх)


  • Які проблеми авторка порушує у творі?

Проблеми:

  • я і суспільство;

  • бездушність і доброта;

  • повага і особиста гордість

Алгоритм до складання плану (Слайд № 22 )

  1. Перечитай текст

  2. Визнач основні події в ньому

  3. Відстеж їх початок і кінець

  4. Добери до них назви

  5. Послідовно розташуй дібрані заголовки

6. Зачитай план прочитаного

План

  1. Велике місто

  2. Непривітні будівельники

  3. Кволий дідок

  4. Вихід із міста

  5. Мішок самоцвітів

6. Аналіз змісту і особливостей художнього твору

Метод «Прес» Доведіть, що казка?



Визначте казкові елементи твору.

  • невеликий за розміром розповідний твір;

  • хлопчик упав і потрапив в інше місце;

  • у ньому йдеться про вигадані події;

  • ворота відкриваються, коли звернешся і скажеш «ти»;

  • початок не традиційний ,а кінцівка казкова: «Та замість дідуся він намацав тільки мішок, по гузир наповнений самоцвітами»;

  • живі ворота;

  • сім воріт;

  • у казках позитивні герої завжди отримують винагороду;

щасливий кінець.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Гра «Знайди чарівне слово-ключ» (Слайд № 23 )

Потрібно закреслити сім літер у рядку



Т С І М И Л І Т Е Р

Відповідь : ти

VІ. Рефлексивно – оцінювальний етап

Технологія «Незакінчене речення»: (Слайд № 24 )

  • Читаючи «Казку про яян», я відчув … здивування, біль, сум, гордість, радість.

  • Читаючи «Казку про яян», я побачив … пастушка, скелі, козу, провалля, велике місто, вузькі довгі вежі, чоловіка з кельмою, купу каміння, брами, яянів, старого, корабель, юнгу, кельми для новоприбулих, 7 веж, мішок із самоцвітами.

  • Читаючи «Казку про яян», я зрозумів … Дерево міцне корінням, а людина – друзями. Добра та рада, де щирая правда. Між людьми будь людиною. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

- Діти, чи змінилося протягом уроку ваше ставлення до власного «я»?

VІІ. Домашнє завдання (Слайд № 25 )

Обов’язкове: опрацювати с. 155-159 , переказувати «Казку про яян», дати відповіді на запитання с.159. Поговорити зі своїми рідними про яянів, що вони думають про це.

За бажанням: зробити ілюстрації до твору. Прочитати притчу про Вавилонську вежу

Е.Андієвська «Казка про яян»

Словник до уроку

Алегорія – образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки. Суть алегорії становить суть порівняння одного явища з іншим.

Афоризм (грец. визначення) – короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена глибока думка, виражена в лаконічній формі.

Байка – невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворено в образах тварин, рослин, речей

Брама – великі ворота, переважно при монументальних спорудах

Вежа - висока й вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить верхню частину будівлі. Синонім до цього слова — башта.

Герострат- давній грек, який прагнув будь-що увічнити своє ім’я і в 356 р. до н. е. спалив храм Артеміди в Ефесі. Ім’я Г. стало символом ганебної слави. (Новела Жана-Поля Сартра «Герострати»)

Діаспора - (від гр. слова діаспора - розсіяння) 1.Перебування значної частини народу (етнічної спільності) поза межами своєї батьківщини. 2.Частина етнічної спільності, яка постійно живе в чужій країні, зберігаючи зв’язок зі своїм народом, національні традиції.

Еміграція - переселення з батьківщини з якихось (часто несприятливих) причин в іншу країну і життя в ній.

Егоїзм -( від лат. ego – я) – точка зору чи позиція людини, що спрямована тільки на власне «я» - власні задоволення, власний успіх, власне щастя. Задоволення власних потреб є найвищою цінністю для егоїста, а проблеми інших його не цікавлять.

Казка –  фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.

Нарциси́зм — риса характеру, яка показує самозакоханість людини. Термін походить з грецького міфу про Нарциса, красивого юнака, який відмовив у коханні німфі Ехо, а у покарання за це він був приречений закохатися у відблиск свого обличчя у воді, саме від постійного спостерігання за своєю красою він і помер.

Притча – невелике оповідання, що містить повчання в алегоричній, прихованій формі

Репродукція – фотографічне або поліграфічне відтворення зображень творів живопису.

Символ (грец. умовний знак, натяк)- предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища, має філософську смислову наповненість, тому не тотожний знакові. Символ завжди тяжіє до певного узагальнення.

Тема. В моєму егоїзмі є місце і для тебе

Е.Андієвська «Казка про яян». Прихований повчальний зміст твору.

«Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди.

Мета:

  • навчальна - вчити учнів виразно й уважно читати казку, застосовувати елементи аналізу прозового твору, допомогти глибше усвідомити притчовий зміст і художню цінність казки;

  • розвивальна - розвивати навички визначати головну думку твору, ключові фрази, висловлювати свої думки про прочитане;

  • виховна - сприяти вихованню в дітей поваги до морально-етичних цінностей, що допомагають бачити і розуміти красу та приваби світу.


Обладнання: учнівські ілюстрації до казки, схема "Я і навколишній світ", роздавальний матеріал (картки із завданнями).
Тип уроку: комбінований
Теорія літератури: притча, казка, головна думка.

Епіграф. Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя…

Е.Андієвська



Хід уроку

В казку, діти, завітайте,

До глибин її пірнайте,

Здобувайте перли дивні,

Що в житті завжди потрібні!

І. Організація учнів на навчальну діяльність


  • Перевірка необхідного на урок

  • Перевірка домашнього завдання

- Яке було домашнє завдання?

З’ясування нових вражень від перечитування твору

Гра «Пароль» за біографією Е.Андієвської

(Слайд № 1)

Молодці!

  • Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

- Діти, потріть долоньки. Відчуйте, як вони зігрівають вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові. „Я дарую тобі тепло своїх долонь і веселий настрій”

Нехай тепло, доброта, щедрість вашої душі зігрівають тих, хто поруч. І разом ми поринемо у чарівний, цікавий та інтригуючий світ літератури.

Давайте крім гарного настрою візьмемо ще з собою старанність, охайність, увагу, активність

Тож розпочинаємо урок.

II. Актуалізація опорних знань учнів

(Слайд № 2)

1.Вправа "Встав пропущені слова чи сполучення слів у речення"(Усно)

Притча —... оповідання, яке містить ... в інакомовній, ... формі, що схоже на ... . (невелике, повчання, алегоричній, байку)

Вона ілюструє … …, торкаючись проблем ...та ... (важливу ідею, моралі, загальнолюдських законів)

- Що ми таким чином пригадали? (Визначення притчі, наголосили на її основних ознаках)

- Що значить «загальнолюдських цінностей»? Що цінувалося завжди?

3. Ілюстрації. Коментування учнями своїх ілюстрацій до твору: який саме епізод вони відтворили і чому.

4. Літературна вікторина (Слайд № 3)

1) Хто розповідав один одному казки? (Шакал і консервна бляшанка)

2) Чим займався хлопчик, герой "Казки про яян"? (Пас кіз)

3) Як хлопчик потрапив до країни яян? (Упав зі скель)

4) Що будували яяни? (Довгі вежі)

5) Чому яяни не відповідають на запитання інших? (Чують лише себе)

6) Чим харчуються яяни? (Власним «я»)

7)Чому дідусь почув хлопчика?(Чужинець так і не став справжнім яянином)

8) Як можна було вийти з міста? (Через сім брам, які відкривались на «ти»)

9) Чому ніхто з мешканців не міг вийти за місто?(Не могли вимовить «ти»)

10) Чому хлопчик вирішив подбати про старого? (Бо не мав батьків)

11) Що хотів хлопчик зробити для старого? (Щоб побув на волі)

12) Що опинилося за плечима в хлопчика замість дідуся? (Мішок із коштовностями)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Цілевизначення. (Слайд № 4)

Запис числа і теми

Цілі: (Слайд № 5)


  • пояснювати прихований повчальний зміст казки;

  • висловлювати власну думку про морально-етичні цінності;

  • визначити місце свого «Я» у навколишньому середовищі

Робота з епіграфом

- Як ви розумієте епіграф ?

- Які слова у ньому, на вашу думку, є ключовими?

ІV. Формування умінь та навичок аналізу художнього твору

1. Робота з текстом твору

1. Де знаходилося місто яян? Чи привабливе?

(У глибочезному проваллі, далеко від усього світу, від його природних див, від чистої блакиті неба, від ласки й тепла сонечка... Це було місто бідняків, бо складалося з веж, що весь час завалювалися.)

2. Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?» Кого уособлюють?

(Дідусь пояснив, що вони харчуються власною гординею, власним «Я». Оскільки гординя незмірна («Я» невичерпне), то всі тутешні городяни майже вічні. Помирають лише ті, у кого «Я» вичерпується).

3. Чому яяни не звертали уваги на пастушка? Яку роботу вони весь час виконували?

4. Що означає образ вежі для кожного з них? (Духовний світ, власний дім)

5. Який сюжет вам нагадує цей твір? (Притчу про Вавилонську вежу)



Повідомлення учня (Слайд № 6 )

Вавилон — велике й багате місто, столиця Вавилонського царства в XIX—VI ст. до н.е., важливий торговельний і культурний центр. Прадавній вавілонський міф, пізніше перероблений і введений у Біблію, розповідає про спорудження після всесвітнього потопу вежі «висотою до небес». Бог розгнівався і переплутав мови людей, які перестали розуміти один одного і розійшлись по світу, кинувши будівництво. (Слайд №7)



Слово вчителя

Яяни, на відміну від різномовних вавілонян, узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти».


Не дивно, що в місті яянів було саме сім брам, — доля давала мешканцям шанс позбутися егоїзму, непомірної гордині й стати справжніми людьми.

Так герої казкового міста покарані за свій самозакоханий егоїзм.

Отже, і легенда, і казка нас навчають, що без краси людських взаємин не може бути гармонії й краси ні в природі, ні в людському оточенні.

6. Що означає образ мішка з самоцвітами? (Плата за доброту, прагнення до волі й повагу до людей)

- Що ж то був за дідусь, на вашу думку? (Правда, людська совість)

7. Символом чого є брама ? Внутрішній світ кожного)

8. Чому герої без імен? ( Узагальнені носії філософських ідей)

9.  Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі?

10.  Чи у вас є часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але, на щастя, найкращі духовні якості переважають)

11.  Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни?

(Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя).

12. Дві сюжетні лінії : перебування хлопчика в місті яян; розповідь про жителів. Попереднє життя старця.



І хлопчик , і дідусь потрапили в однакову ситуацію, чому не скористався юнга у свій час? (Мислить категоріями ти і ми)

13. Як ви ставитесь до егоїстів? Чи хотіли б ви бути яянином?

14. Через що у будь-якому колективі не люблять яян?

15. Чого нас навчає «Казка про яян»? (Людина не повинна орієнтуватися на власні інтереси і чути лише себе.)

2. Рівневі завдання (Слайд № 8 )



Середній рівень

Відшукати в казці ключові фрази, які б характеризували яян. (Кожен яянин знає тільки своє "я" і тому запитань іншої людини просто не чує; яянинові ніхто не може догодити, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще...)
Достатній рівень. Притчове значення твору

Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай вихід із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти; не будь зарозумілим, пихатим; будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду; цінуй волю і незалежність; намагайся жити красиво і гармонійно; нічого немає кращого від отчого дому)
Високий рівень. Творча лабораторія письменниці (визначити художні засоби)

  • Епітети (глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брамо)

  • Метафори (харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.)

  • Звертання (Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю)

  • Гіпербола (Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.)

3. Творча робота.

Визначити, якими зв'язками людина пов'язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми "Я і зовнішній світ").

4. Гра “Вилучи зайве” На слайді записані риси характеру дідуся і хлопчика. Необхідно відшукати потрібні, вилучити непотрібні якості (Слайд №9)



  • Хлопчик

  • Добрий

  • Турботливий

  • Лінивий

  • Допитливий

  • Байдужий

  • Легковажний

  • Шанобливий

  • Сердитий

  • Боязкий

  • Чемний


  • Дідусь

  • Вдячний

  • Доброзичливий

  • Фантазер

  • Злий

  • Безкорисливий

  • Самовпевнений

  • Пихатий

  • Агресивний

  • Працьовитий

3. Експрес-інтерв'ю: "Якби мені дістався мішок із самоцвітами").

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Гра «Відгадай» (Слайд № 10 )

9

11

3

7

16

11

29

23

19

14,

26

23

19

18

7

9

11

3

7

6

33

Прочитайте криптограму.

Якщо вам це вдасться, ви з’ясуєте головну думку «Казки про яян»,

висловлену поетичними рядками В. Симоненка.




16

23

33

23

22

11

7

9

2

8

32

21

19

2

11

3

26

11

4

24

21

6

33

16

6

19

23

26

7,

(Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя.)

- Які проблеми порушує автор у творі?

  • я і суспільство;

  • бездушність і доброта;

  • повага і особиста гордість;

VI. Підсумок уроку

• Чи можна в сучасному житті «вилікувати» егоїста? Чи можна допомогти людині позбавитися негативних рис? Яким чином, якщо це так?



Нарциси́зм — риса характеру, яка показує самозакоханість людини. (Слайд №11)

Термін походить з грецького міфу про Нарциса, красивого юнака, який відмовив у коханні німфі Ехо, а у покарання за це він був приречений закохатися у відблиск свого обличчя у воді, саме від постійго споcтерігання за своєю красою він і помер



Запитання на зміну сюжету

  1. Як би повів себе егоїст на місці пастушка?

  2. Що б довелося робити пастушкові, якби він не міг вийти з міста?

  3. Як склалася подальша доля пастушка?


- Спробуйте дати другу назву твору

( «Казка про егоїстів» чи « Казка проти власного культу»)

Слово вчителя

Висновок. (Слайд № 12 )

Твір про те, як егоїзм (самозакоханість) ізолює людину. Лише порозуміння та взаємодопомога можуть відчинити брами людської самотності. Будь-хто, забувшись, може стати таким яянином – без імені, душі і повноцінного життя. Від кожного з нас залежить, чи зуміє Я переважити ТИ, чи відкриється брама для прекрасного світу гармонійних людських стосунків.



3. Самооцінювання учнів з коментуванням.

Перевіряємо себе
Я знаю, що таке притча як жанр літератури
Я вмію виразно й вдумливо читати «Казку про яян» Е. Андієвської.
Я розрізняю реальне й фантастичне в казці.
Я можу визначити головну думку цієї казки і які висновки випливають із неї. (Слайд №13)

VII. Домашнє завдання: (Слайд № 14 )

Обов’язкове:

1) підготуватись до контрольної роботи (творчість Л.Костенко, Є.Гуцала, І.Жиленко, І.Калинця, Е.Андієвської);

2) підготувати усний твір-роздум "Що є подібного в мені до яянина?"

За бажанням :

Намалювати схему «Мимовільна мандрівка пастушка в місто яян».

Скласти за «Казкою про яян» ребус, сенкан, кросворд

Спробувати скласти притчу.



Поверніться одне до одного і скажіть: у моєму егоїзмі (житті, світі)є місце і для тебе

Вислови.

  • Індійська народна мудрість   Егоїзм записує чорнилами зроблене йому зло та олівцем зроблене йому добро.      

                                                                                                                

  • Софія Сегюр   Егоїзм – це вата, яку запихають у вуха, щоб не чути людського стогону.

  • В.Сухомлинський . Егоїзм – першопричина раку душі (Слайд № 15 )

  • Турецька приказка. Якщо ти нічого не маєш—поший собі капці. Не можеш капці – посади маленьке деревце, а якщо нічого не можеш – скажи комусь будь-яке гарне слово .

Кросворд




1



























2
















3

























4
















5
















6














По горизонталі:

  1. Хто потрапив до провалля?

  2. Хто випустив пастушка з міста?

  3. Ким був дідусь серед яян?

  4. Хто може догодити яянинові?

  5. Куди посадив кволого дідуся пастушок?

  6. Ім’я автора «Казки про яян»?

По вертикалі:

Жанр «Казки про яян»?

Кросворд

Відповіді




1. П

А

С

Т

У

Ш

О

К




2. Б

Р

А

М

А




3. Ч

У

Ж

И

Н

Ц

Е

М




4. Н

І

Х

Т

О




5. П

Л

Е

Ч

І




6. Е

М

М

А



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка