Київ Видавництво Національного авіаційного університету




Сторінка6/16
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3,37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

До питання синонімії в німецькій мові (на базі дієслова)
Викладання другої іноземної мови у немовних вузах характеризується обмеженням можливостей як опосередкованого (за допомогою літературних джерел, преси, відео- та кіноматеріалів), так і неопосередкованого (контакти з носіями мови й іншою культурою) міжкультурного спілкування і зумовлене рядом особливостей: обмеженою кількістю годин, виділених на вивчення іноземної мови; неоднаковим рівнем підготовки студентів; різним ступенем мотивації. Той фактор, що вивчення німецької мови як другої іноземної мови спеціальності є для студента, насамперед, «інструментом спілкування» іноземною мовою, джерелом пізнання культури німецькомовного простору та загальнолюдських цінностей, вимагає не лише практичних навичок володіння німецькою мовою, але і розуміння певних теоретичних питань. Це допоможе студенту повноцінно цілісно передати зміст власної чи чужої думки як рідною, так і німецькою мовами, враховуючи при цьому мовленнєву та соціо культури.

Одним із таких теоретичних моментів є явище синонімії в німецькій мові. Не використання багатств тематичних і синонімічних рядів стає метою знайомства із цим явищем при вивчення німецької мови як другої іноземної мови спеціальності, а усвідомлення того, що синонімія допомагає зменшенню кількості словесних засобів вираження (мовна економія). А практичне уміння підібрати влучне слово допоможе замінити цілий вираз детального пояснення. Усе це підтверджує, що вибір слова слід розглядати як важливий основоположний засіб стилістики мовлення.

Для дослідження явища синонімії в німецькій мові та з метою наочного ознайомлення студентів із цим явищем доцільно скористатися найбільш ефективним методом сучасної лінгвістики – порівняльним. При викладанні німецької мови у немовному вузі його цінність полягає у наочній демонстрації німецької синонімії на прикладах рідної мови.

Для студентів, які вивчають німецьку мову як другу іноземну мову, важливо знати, що синоніми в німецькій літературній мові виникають через запозичення, наприклад, stцren – inkommodieren (від франц. commode – „зручний”), або в результаті проникнення діалектних слів до літературної мови, наприклад, Fleischer – Metzger (південно- і західнонімецьке) або в результаті зміни значення. Варто додати, що, по-перше, синонімам протистоять антоніми krдftigen – schwдchen, klug / gescheit werden – dumm wereden і т. п., хоча семантичне протиставлення такого роду кількісно невелике [2]. По-друге, достатньо численні групи синонімів об’єднуються всередині синонімічного ряду за певною закономірною ознакою признаку, наприклад, за ступенем зростання чи зменшення властивості, якості, інтенсивності дії (scheuen – schrecken – erschrecken – entsetzen, werfen – schleudern), протиставлення постійної властивості (schьchtern / schamig sein), тимчасовій (verlegen / erschдmt sein) тощо.

Конкретний приклад наочно демонструє зміну значення слів. Для ілюстрації візьмемо дієслово gehen. Короткий тлумачний словник із серії Дудена дає дев’ять значень цього слова. Проте в значенні „йти“ синонімічне до нього тільки дієслово schreiten, у значеннях „відвідувати“, „функціонувати“ як синонім до gehen виступають інші слова. Керуватися тим, що синонімічними є слова, а не значення, було б неправильно, оскільки жодне номінативне значення багатозначного слова не є спільним для всіх значень іншого слова. Крім того, воно може мати спільні значення з багатьма словами, кількість яких різна як і кількість його номінативних значень. Щодо дієслова gehen, то воно має спільне номінативне значення і з schreiten, і з kommen, і з fahren, і з laufen, і з weggehen залежно від того, з яким значенням gehen ми будемо порівнювати інші слова, тобто значення інших слів для встановлення синонімічних зв’язків. Таким чином, варто зробити висновки, що не слова, а їхні окремі значення синонімічні одне до одного.

Беручи до уваги той факт, що словники подають кількість можливих варіантів перекладу (словесних одиниць) і тільки зрідка вказують розрізнення синонімів за відтінками значень, важливо для визначення відтінків значення слова враховувати контекст і лексичне середовище, тобто враховувати про істоту чи неістоту йде мова, про людей чи тварин, про об’єктивне чи суб’єктивне висловлювання тощо, наприклад: halten – stehen bleiben (щодо людей – немає різниці, щодо засобів пересування – є: halten використовується, коли йдеться про будь-яку, зазвичай регулярну зупинку, stehen bleiben – швидше про зупинку через особливі причини); ertragen – vertragen (ertragen лише констатує подолання чогось: спеки, труднощів, голоду; vertragen підкреслює, що подолання чогось – насміхань, критики тощо – пов’язано із суб’єктивною здатністю й особливістю) и т. д.

Проте, це дослідження як і викладання німецької мови як другої іноземної мови спеціальності у немовному вузі не має за мету повний аналіз синонімії як явища мовознавства, а обмежується вибором синонімічних груп, що охоплюють найбільш уживані дієслова і складають певні труднощі для тих, хто вивчає мову, під час вживання в мовленні.

Результати дослідження дають підстави сказати, що метою знайомства студентів із синонімією німецької мови є: 1) Як на прикладах, так і за допомогою тренувальних вправ навчити умінню бачити, розуміти, відчувати, який синонім є хороший (влучний, доцільний), а який поганий. 2) Донести, що основними прикметами синонімів як в німецькій, так і в українській мовах є їхня здатність позначати аналогічне поняття, мають додаткові значеннєві відтінки, різний змістовий обсяг, відрізняються мірою і якістю емоційного забарвлення, належністю до певного жанру мови. 3) Синонімія допомагає мовцю чітко виразити свої почуття і думки, або ж, навпаки, їх приховати.



Ірина Зінчук

м. Львів
Використання ресурсів Інтернет в процесі вивчення іноземної мови у вищих навчальних закладах
Впровадження новітніх мультимедійних технологій в сферу вивчення іноземної мови являється одним з найважливіших напрямків розвитку сучасної педагогічної і методичної науки. Інформаційні технології в навчанні дають змогу активніше використовувати науковий та освітній потенціал провідних українських та зарубіжних університетів та інститутів. Засобами підвищення рівня мотивації сучасного навчання виступають комп’ютерні технології, а саме – використання Інтернету.

Інтернет – це величезна довідково-інформаційна система, яка може бути використана для вивчення мови. Застосування ресурсів мережі торкається всіх сторін навчального процесу, включаючи вибір прийомів і стилю роботи, а також зміни вимог до академічного рівня тих, що навчаються. Інтернет створює унікальні можливості для вивчення іноземної мови, сприяє формуванню високого рівня інформаційної культури майбутніх спеціалістів, надає нові засоби для розв’язання творчих задач, підвищує ступінь мотивації і самостійної роботи студентів; його комунікативні та інформаційні можливості все активніше проникають в навчальний процес.

Інформаційна сітка пропонує своїм користувачам величезний обсяг інформації та ресурсів. Базовий набір послуг може містити в собі електронну пошту ( e-mail ), теле- і відеоконференції, створення власної домашньої сторінки (homepage), довідкові каталоги, пошукові системи, розмови в мережі.

Інтернет, як світову структуру, можна використовувати для таких цілей:

•інтегрування матеріалів мережі у програми навчання;

•самостійного збору даних в рамках роботи над проектом;

•самостійної підготовки до здачі кваліфікаційного іспиту екстерном;

•перевірки рівня сформованості знань та умінь студентів;

•систематичного вивчення курсу іноземної мови дистанційно під керівництвом викладача;

•роботи з різноманітними онлайн-тестами та онлайн-словниками.

Саме тому інтеграція ресурсів мережі в навчальний процес надає змогу більш ефективно вирішити цілу низку дидактичних завдань, серед яких:

•формування та вдосконалення навичок читання шляхом використання матеріалів різного рівня складності;

•вдосконалення навичок аудіювання на основі автентичних звукових текстів;

•вдосконалення навичок писемного мовлення і говоріння;

•збагачення словникового запасу лексикою сучасної іноземної мови;

•знайомство студентів з такими мовними реаліями як мовний етикет, а також особливістю культури, мовної поведінки різних народів.

Таким чином, сьогодні особливо важливого значення набуває підготовка фахівців до іншомовного спілкування. Володіння іноземною мовою є однією з основних умов для налагодження міжнародних ділових контактів, інтенсифікації професійної взаємодії із закордонними колегами та проведення наукового дослідження. Тому саме Інтернет-технології покликані сприяти ефективному вирішенню цілого ряду задач, а також спонукати студентів до вивчення іноземних мов.

Світлана Золотова, Наталія Муліна

м. Суми
Про необхідність надання додаткових освітніх послуг у процесі навчання іноземної мови професійного спілкування
Входження в європейське суспільство вимагає від вищих навчальних закладів України великої кількості фахівців, що вільно володіють іноземною мовою, особливо англійською, глибоко розуміють менталітет, стиль життя і поведінку інших народів, здатні бути учасниками міжнародних наукових форумів та організувати спілкування на рівні ділових контактів без допомоги перекладача. Перед викладачами іноземних мов стоїть глобальне завдання випустити із стін вузу добре озброєною навичками володіння іноземною мовою особистість, здатну вирішувати гострі проблеми сучасного цивілізованого суспільства.

Відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій щодо рівня володіння іноземною мовою випускники вищих навчальних закладів повинні «володіти умінням вільно висловлюватися без суттєвої витрати часу на пошук адекватних мовних засобів у процесі досягнення ними соціальних, академічних і професійних цілей» [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment.- Cambridge University Press, 2001, Р.24] У вищих же немовних навчальних закладах студенти також мають оволодіти загальновживаною та професійно-орієнтованою іноземною мовою.

Таким чином, метою навчання є оволодіння іноземною мовою, що відповідає вимогам специфіки трудової діяльності з набутої у стінах університету спеціальності. Домінує функціонально-комунікативний підхід до відбору мовного матеріалу; весь курс іноземної мови носить комунікативно-орієнтований характер. Цей процес вимагає окремої інтерпретації, створення робочих програм, які б чітко визначили параметри викладання та вивчення іноземної мови, забезпечили б основи для розробки спеціалізованих курсів, планів у відповідності до професійних потреб студентів та вимог суспільства.

Кафедра іноземних мов Сумського державного університету ось уже протягом трьох років впроваджує в свою роботу основні принципи Національної програми вивчення англійської мови професійного спілкування. У відповідність до цього приводиться укладання програм для різних спеціальностей, розробка тестових завдань, видавництво власних методичних рекомендацій, корективних курсів тощо. Так, в діючі робочі програми для аспірантів, груп наукового резерву, магістрів зі спеціальностей Інформаційні технології, Управління інноваційною діяльністю, Маркетинг, Матеріалознавство, Електронні системи та ін. максимально впроваджено принцип комунікативного підходу до вивчення іноземної мови з метою навчити студентів спілкуватися іноземною мовою, виходячи із потреб у різних ситуаціях. В результаті навчання піднімається рівень володіння другою мовою, що у свою чергу сприяє підвищенню мобільності та конкурентноздатності сьогоднішнього студента, а в майбутньому – кваліфікованого фахівця на ринку праці. Для викладачів-практиків такі програми дають можливість адаптувати навчальні плани до різноманітних потреб студентів за умови внесення необхідних коректив у конкретних ситуаціях. Введення зазначених принципів в навчальний процес має підняти, по-перше, якість вивчення мови студентом та якість викладання мови за новими стандартами.

Ще при вступі до університету абітурієнт повинен вільно спілкуватися іноземною мовою в побутових життєвих ситуаціях, вміти поводитися в академічному оточенні, чітко висловлювати свою думку, вміти вести розмову по телефону, орієнтуватися в отриманні інформації під час дискусій, лекцій, бесід та ін. На превеликий жаль, дійсний стан речей у вітчизняній системі освіти зовсім інший. Більшість випускників університетів не готові до вільної орієнтації в культурних, соціальних та лінгвістичних маркерах автентичного мовного середовища за кордоном.

Протягом останніх чотирьох років викладачами кафедри іноземних мов СумДУ системно проводиться вхідний контроль рівня володіння іноземною мовою студентами першого курсу різних спеціальностей. Для визначення рівня сформованості лексико-граматичної компетенції використовуються вибіркові тести множинного вибору на складність, умінь читання – тести множинного вибору для перевірки вмінь визначати головну думку, розуміти деталі та визначати комунікативні наміри автора тощо. Для укладання тестів використовували матеріали, які входять до складу навчального комплексу New English File різних рівнів. Найвищим очікуваним рівнем був Intermediate. Перевірка умінь усного мовлення проводилася викладачами під час організації групового обговорення однієї із тем загального вжитку. Вхідний контроль умінь аудіювання не проводився через брак технічних засобів для такої великої кількості студентів у стислі терміни.



На діаграмі показані результати вхідного контролю, який було проведено викладачами кафедри у вересні 2009 року пофакультетно.

В цілому, тестування пройшли понад 870 студентів п’яти факультетів. Виявлено, що показник абсолютної успішності по університету складає 68%, якісної – лише 26%. Найкращий результат абсолютної успішності показали студенти факультету економіки та менеджменту (85%), якісної – студенти факультету ЕлІТ (31%). Найслабкішими виявилися результати студентів гуманітарного факультету – 42% та 12% відповідно.



Очевидно, що найефективнішим способом організації навчального процесу з точки зору навчання іноземних мов було б запровадження практики формування навчальних груп за рівнем володіння мовою. На жаль, в університеті групи формуються згідно з напрямами підготовки. Проте аналіз результатів вхідного контролю дозволяє вирішити ряд завдань, а саме:

  • проінформувати студента про його реальний рівень підготовки з дисципліни;

  • підвищити ефективність роботи викладачів у групах за рахунок реалізації індивідуального підходу;

  • сформувати гомогенні групи корективного курсу навчання (за рахунок додаткових навчальних послуг).

При кафедрі іноземних мов Сум ДУ ось уже п’ять років працює Лінгвістичний науково-методичний центр, який успішно вирішує ці складні завдання шляхом надання додаткових освітніх послуг студентам, викладачам та підприємствам міста, розробляючи програми курсу на замовлення. Центр значно розширив свої зв’язки з представництвами Британських всесвітньовідомих видавництв: Oxford University Press, Longman, MacMillan, Express Publishing, забезпечуючи викладачів та студентів найновішими НМК, постійно проводячи семінари щодо використання нових підручників. При центрі діє Лінгвістична науково-проблемна лабораторія, основна функція якої –підготувати студентів до захисту дипломів англійською мовою, дати навички науково-дослідницької роботи та допомогти підготувати презентацію іноземною мовою при підготовці до проведення щорічних студентських науково-практичних конференцій, про започаткування яких з ініціативою виступив три роки тому Лінгвістичний центр. Але попри все одних цих заходів ще недостатньо. Необхідність оволодіння іноземною мовою повинна визріти у свідомості сучасного студента з чітким розумінням того, що без знань іноземної мови у сучасному світі неможливо зробити успішну кар’єру та бути конкурентноспроможним. У реальному професійному чи академічному житті мовний користувач потребує слухати, говорити, читати і писати. Існує ціла низка ділових ситуацій, які є спільними для багатьох професій: ведення телефонних розмов та обробка ділової кореспонденції; вміння написати автобіографію та резюме; участь у інтерв’ю, призначення ділових зустрічей, участь у дискусіях, читання спеціалізованої літератури, заповнення різного виду форм та анкет; вміння укладати контракт, вести переговори, виступати на конференціях, читати інструкції та оголошення. Для реалізації цих завдань у Лінгвістичному науково-методичному центрі Сум ДУ розроблено програму курсів підготовки студентів до вступних іспитів до магістратури. Заняття в групах проводяться відповідно до спеціалізації. Об’єм курсу визначається рівнем володіння іноземною мовою студентами конкретної групи. Досвідчені викладачі разом зі студентами через додаткові заняття працюють над затвердженням у менталітеті впевненості, коли випускники вузу, виходячи у широкий світ можуть сказати: «Я це можу, я це знаю, я бачу мету, до якої мене приведуть ці знання».

Ольга Зубрицька

м. Київ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка