Концепція розвитку Фрунзенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківської районної ради




Сторінка2/2
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0,82 Mb.
1   2

ВСТУП

Щоб зробити освіту сучасною, не треба руйнувати її фундамент, достатньо його модернізувати у відповідності до нового часу.


Роль освіти на сучасному етапі розвитку України визначається завданнями її переходу до демократичної й правової держави, до ринкової економіки, необхідністю подолання небезпеки відставання країни від світових тенденцій економічного й суспільного розвитку.

У сучасному світі значення освіти як найважливішого фактора формування нової якості економіки й суспільства збільшується разом з ростом впливу людського капіталу. Українська система освіти здатна конкурувати із системами освіти передових країн, але сучасний розвиток освіти в Україні, зокрема, її інтеграція в міжнародний освітній простір, передбачає передусім нові підходи до структури і змісту освіти.

Пріоритети розвитку вітчизняної освітньої галузі визначені Державною національною програмою “Освіта” (“Україна XXI століття”). Серед стратегічних завдань реформування освіти виділені: виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу шляхом реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад, подолання монопольного становища держави в освітній галузі через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів, глибока демократизація закладів освіти, формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти.

Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Сьогодні процес оновлення освіти розглядається як інструмент інтеграції української системи з європейською, гармонізації змісту навчально-виховного процесу та вдосконалення його методології відповідно до суспільних та технологічних перетворень, які відбуваються як в Україні, так і у світі в цілому.

Стратегічним завданням міжнародного співробітництва у галузі освіти визначено забезпечення процесу інтеграції України у світовий науковий, освітній та культурний простори.

Таким чином, важливим завданням розбудови системи освіти є її входження до світового та європейського освітнього простору. Ідеї інтеграції освітніх систем європейських країн з’явилися як результат формування європейського співтовариства, зростання вимог до професійної та соціальної мобільності кваліфікованих працівників, змін у структурі європейської економіки та потребах у кваліфікованій робочій силі.

Основним завданням Фрунзенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів є впровадження в практику ефективних засобів і технологій виявлення, навчання, виховання і самовдосконалення молодого покоління, створення умов для його гармонійного розвитку на підґрунті належного методичного і наукового забезпечення навчально-виховного процесу.

РОЗДІЛ І.


АНАЛІЗ ОСВІТНЬОЇ СИТУАЦІЇ В ШКОЛІ.

ПОТЕНЦІЙНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ.

Фрунзенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів як навчальний заклад знаходиться в режимі розвитку з 1935 року, 1935 р. — 1960 р.— Фрунзенська cемирічна школа, 1960р. — 1992 р. — Фрунзенська восьмирічна школа, 1992 р. — 1999 р. — Фрунзенська середня школа, 1999 р.— 2002 р. – Фрунзенська загальноосвітня школа I-III ступенів Харківського району Харківської області, 2002 р. – 2004 р. – загальноосвітня школа I-III ступенів с. Фрунзе Харківського району Харківської області, з 2004 року – Фрунзенська загальноосвітня школа I-III ступенів Харківської районної ради Харківської області.

В основу діяльності закладу було покладено Закон України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад; Конституцію України, Національну доктрину розвитку освіти, Національну державну програму „Освіта” - Україна, ХХІ століття”, Державну програму „Вчитель", Укази Президента України, накази Міністерства освіти і науки України, постанови Уряду, чинне законодавство про освіту, Програми розвитку освіти в Харківській області на період до 2012 року, міських і районних програм у галузі "Освіта", Постанову Кабінету Міністрів України „Про перехід загальноосвітніх навчально-виховних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", від 16.11.2000 року № 1717 та забезпечення переходу на профільне навчання, Програму „Обдаровані діти”, Статут школи.

Згідно з метою набуття випускниками високого соціального статусу, можливості для випускників зробити успішну кар’єру, бути конкурентноспроможними на ринку праці, педагогічний колектив Фрунзенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів працює над науково-методичною проблемою: “ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ”.



Високий кадровий потенціал забезпечив зростання і розвиток навчального закладу: у 2009 році школа стала переможцем у районному етапі конкурсу «Школа року – 2009 » у номінації «Оновлена школа»

Школа мас три ступені: початкову, основну і старшу, які можуть функціонувати разом або окремо.

Обов'язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання вимагають уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності.

Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до І вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Кожна дитина до школи має одержати відповідну підготовку за вимогами Базового компонента дошкільної освіти у Дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї.

Початкова школа» зберігаючи наступність із дошкільним Періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів — цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними; логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінними уміннями й навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання

Для дітей з особливими потребами може бути організована система корекційної допомоги без відриву від класного колективу.



Основна школа (5—9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливого значення налається формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, однією іноземною мовою, вміти користуватися комп'ютером.

У 7—9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові, досить сильні мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінки навколишнього, досягаються якісні зміни у способах навчальної діяльності, зміцнюється воля і характер, прагнення до неформального спілкування і лідерства. Саме тут поступово розгортається систематичне вивчення основ наук, підвищується роль теоретичних знань у змісті освіти, забезпечується задоволення різноманітних пізнавальних інтересів школярів.

Старша школа (10—12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. У старшій школі, враховуючи індивідуальні особливості розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей, широко використовуються курси за вибором та факультативи.

Вчителі школи мають великий педагогічний професіоналізм та творчий потенціал. Якісний склад педагогічного колективу за кваліфікаційними категоріями показано на діаграмі:






Педагогічний моніторинг.

Освіта вчителів:




Освіта

Кількість вчителів

%

1

Вища

14

88

2

Середня спеціальна

2

12


Із метою підвищення кваліфікації вчителів у школі діє система курсової перепідготовки при ХОНМІБО. В 2008-2009 н.р. пройшли курси підвищення кваліфікації 4 вчителя а також директор школи. Складено і погоджено з районним відділом освіти перспективний план проходження курсів підвищення кваліфікації та проходження атестації педагогічних працівників, що дає можливість охопити атестацією всіх учителів у п’ятирічний термін.

Адміністрація школи приділяє велику увагу організації та проведенню атестації педагогічних працівників, бо вона відіграє суттєву роль у становленні творчого колективу. Під час атестації здійснюється моніторинг професійних якостей учителя, результативності його діяльності, рівень загальної культури, створюються умови для вивчення педагогічного досвіду кращих учителів.

Результати атестації вчителів

2008-2009 н.р.

Всього проатестовано вчителів

Підтвердили

категорію



Підвищили

категорію



3

2

1

У ході атестації проводяться відкриті уроки, виховні заходи, творчі звіти вчителів, що дає можливість відслідковувати роботу вчителя та об’єктивно і неупереджено оцінити її.

Велика увага приділяється також самоосвіті вчителів, кожен з них працює над особистою методичною проблемою, що дає змогу вчителеві стати консультантом з окремих проблем педагогіки, психології, методики. Результати своєї роботи вчителі оформлюють як реферати або доповіді, з якими виступають на засіданнях методичних об’єднань.

Із метою впровадження передового педагогічного досвіду, сучасних рекомендацій і досягнень педагогічної науки, удосконалення структури та методики проведення уроків і позакласних заходів у школі прово­дяться предметні тижні з усіх базових дисциплін.

Щороку вчителі нашої школи беруть участь у районних методичних заходах:



  • районні семінари:




2008-2009 н.р.

Предмет

1.Географія

2.Образотворче мистецтво



Тема

1. «Проведення передбачених програмою шкільних навчальних екскурсій – шлях формування практичних умінь і навичок самостійної роботи»

2. «Формування у школярів прагнення до творчого успіху через виконання творчих робіт»





  • виставка – ярмарок педагогічних ідей:

1. Липневі свята українського народу

2.Система підготовки вчителя математики до уроку



  • огляд-конкурс «Панорама творчих уроків» Всеукраїнського клубу «Вчительські студії»

1.Урок образотворчого мистецтва 5 кл. «Перспектива»

2. Урок геометрії 8кл «Чотирикутники»

3.Урок математики 4 кл. «Прості і складні задачі на знаходження швидкості, часу і відстані»


  • Всеукраїнський конкурс «Вчитель року»

– номінація «Українська мова»

- номінація «Англійська мова»

В нашій школі добре розуміють, що розв’язання актуальних проблем сучасної освіти можливе лише на основі оптимального поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання, широкого використання елементів інноваційних ідей, технологій. Протягом останніх років вчителі школи працюють над впровадженням таких інноваційних ідей:

1. Метод проектів на уроках образотворчого мистецтва, з 2006 року

2. Технології особистісно орієнтованого навчання в початковій школі, з 2006 року

3. Особистісно орієнтований підхід до методу проектів як необхідність соціалізації індивіду, з 2006 року.

4.Використання інформацій-но-комунікативних технологій на уроках англійської мови, з 2007 року,

5.Особистісно орієнтоване навчання як умова творчого потенціалу учнів на уроках української літератури, з 2007 року

6. Впровадження соціально – педагогічних технологій при вивченні математики, з 2007 року

7.Запровадження системного моніторингу активності і результативності роботи учнів на уроках математики, з 2008 року,

Вимоги до педагогів школи знаходяться у постійному розвитку, що відображається у розширенні професійних функцій, засвоєнні нових видів знань, діяльності. Сьогодні діяльність педагога потребує розвитку різних форм співробітництва, як внутрішніх, так і зовнішніх. Внутрішнє співробітництво – це, насамперед, впровадження різноманітних сучасних освітніх технологій, а зовнішнє співробітництво – це пошук додаткових форм партнерських відносин (з ВНЗ, підприємствами різних форм власності, службами зайнятості, іншими соціальними партнерами). Таким чином, якісні зміни в освітніх процесах спрямовані на підготовку випускника нової генерації, здатних постійно удосконалювати професійну мобільність за допомогою використання сучасних технологій навчання. Саме інновації виступають провідним фактором розвитку освіти в школі, а їх впровадження – предметом систематичної і цілеспрямованої діяльності всього педагогічного колективу.

У школі проводяться щорічні конкурси «Клас року» та «Учень року». Розроблено Положення про проведення цих конкурсів та розроблено критерії оцінювання. Переможці конкурсів отримують нагороди відповідно до Положення.

Уже 3 роки в школі діє спілка „Вершки суспільства у якому беруть участь усі бажаючі учні 1-11 класів. Вона об’єднує активних і творчих дітей, сприяє розвитку їх здібностей, підвищенню пізнавальної активності, інтелектуально-творчого потенціалу кожної дитини.

Загальні результати навчально-виховного процесу 2008-2009 навчального року свідчать про певний зріст освітнього рівня учнів школи: результати контрольних робіт і державної підсумкової атестації, перемоги учнів в олімпіадах різних рівнів, участь в захисті дослідницьких робіт МАН учнів України та у Всеукраїнських конкурсах.



Навчальний рік

Кількість призерів (призове місце, предмет)

МАН

Олімпіади

Конкурси

районні

обласні

районні

обласні

2008-2009 н.р

1

(І місце, хімія)



1 (ІІ місце, зар.література)

-

2 - «Щедрість рідної землі»-І і ІІІ місце;

6 – «Світ мого дитинства» - І місця;

1 – Всеукраїнський конкурс учнівської творчості – І місце (література);

1 – Конкурс творів «Безсмертний подвиг українського народу» - І місце (література)

5 – конкурс учнівської творчості «Дивограй» - І місця

1 – Всеук-раїнський конкурс учнівської творчості – І місце (література)

Педагогічний колектив школи постійно веде пошук своєї моделі виховної роботи, апробації та освоєнню нових її технологій. Виховна робота в школі здійснювалась по десяти основних напрямках: сімейно-родинне виховання, превентивне виховання, екологічне виховання, трудове виховання, художньо-естетичне виховання, моральне виховання, формування здорового способу життя, сприяння творчого розвитку особистості, інтелектуальне виховання, військово-патріотичне виховання.

В виховній роботі школа керувалась Законами України “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, обласними, районними програмами, на основі яких складені комплексні плани розвитку школи та поліпшення навчально-виховного процесу.

Національна спрямованість роботи в школі включає в себе виховання громадянина і патріота України, прищеплення любові до української мови та культури, повагу до народних традицій. С цією метою навчання проводиться українською мовою, в початковій та середній школі введено курс українського народознавства, при проведенні загальношкільних свят використовуються елементи народних традицій, обрядів.

В школі працює творча група вчителів над проблемою «Оптимальні методи управління творчістю учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання», яка розробляє систему роботи з обдарованими і талановитими дітьми, залучення їх до участі в конкурсах, різноманітних заходах.



На сьогодні стан здоров’я дітей викликає особливу заклопотаність. Щорічні медогляди лікарів показали, що значна кількість дітей мають хронічні захворювання. Спостереження лікарів за здоров’ям дітей виявили такі захворювання:

Групи захворювань

Кількість дітей

Серцево–судинна патологія

27

ЛОР - захворювання

3

Неврологічна патологія

1

Ендокринні захворювання

1

Захворювання ШКТ

3


В минулому навчальному році 35 учнів на уроках фізкультури навчались в підготовчій медгрупі. Класні керівники постійно слідкують за динамікою фізичного розвитку учнів, з цією метою ведуться листки здоров’я по всіх класах. З метою підвищення уваги учнів до власного здоров’я в шкільний навчальний план включено факультатив «Основи валеології».

Усі випускники 9-го та 11-го класів продовжують навчання у різних навчальних закладах.



Спрямованість подальшого навчання випускників




Технічні
Природничо-математичні
Сфера обслуговування

При опитуванні учнів „Хто (або що) вплинув на ваш вибір фаху навчання?” були отримані такі відповіді: самостійно – 28%; батьки – 26%; вчителі – 27%; друзі – 11%; випадково 5%; інші варіанти відповідей – 3%.

Приведені дані дозволяють зробити висновок, що в школі є проблема обґрунтування вибору спецкурсів та факультативів:



  1. У процесі вивчення освітніх потреб учнів та їх батьків більшість назвали економіку та інформатику як курси, які повинні викладатися на найвищому рівні.

  2. Необхідно виявити відповідність відбору змісту навчального матеріалу потребам учнів 9-11х класів, тому, що предмети для учнів мають різну цінність. Декому предмети необхідні для отримання майбутньої професії, декому – дозволяють отримати базові знання, декому – дають можливість оволодіти інструментом пізнання суміжних дисциплін, іншим учням – корисні у загальному розвитку.

  3. Вивчаючи тривалість щоденного навчального навантаження школярів у старших класах, з’ясувалося, що у 30% учнів вона перевищує максимально можливе навантаження. Безперервне зростання обсягу та складності навчального матеріалу, пересиченість навчального плану школи різними предметами при використанні неефективних технологій навчання приводить до перевантаження учнів, яке в свою чергу може стати причиною погіршення здоров’я дітей. Тому необхідно ретельно відбирати у школі сучасні навчальні технології, нові способи організації навчального процесу.

Таким чином, для досягнення сучасної якості освіти школі необхідно вирішити такі проблеми:

1) вибір оптимальної й достатньої кількості вивчення предметів варіативної частини навчального плану;

2) допомога учням у мотивації вибору навчального предмету;

3) відбір змісту програм з предметів варіативної частини навчального плану;

4) відбір й використання в освітньому процесі ефективних технологій, які забезпечать високий освітній рівень учнів;

5) формування дослідницьких вмінь та навичок учнів на уроках й в позаурочній діяльності з метою надання їм оптимальних можливостей для отримання універсальної освіти, реалізації творчих здібностей.

Сучасна освіта у школі повинна бути спрямована на підготовку молоді, спроможної відповідати за своє професійне майбутнє, здатної реалізувати себе в умовах конкуренції на ринку праці. Тому основна мета освіти і навчання полягає у підготовці компетентних випускників, які володіють не тільки високим рівнем теоретичних знань, а й адекватними уміннями і навичками.

Результати діагностики особистісного ділового потенціалу учнів 9-11 класів такі: у 14,3% учнів - яскраво виражене бажання зайняти значне місце у суспільстві, реалізувати свій високий рівень бажань; 35,7% учнів цікавить матеріальне благополуччя, бажання заробити, вони менш враховують зацікавленість, схильність й практичну підготовку майбутнього фахівця; 50% учнів має бажання й нахили до творчої роботи, зацікавленість новими технологіями.

На підставі вищезазначеного визначено конкурентні переваги школи та протиріччя навчального процесу.

Аналіз сучасного стану освітньої системи школи дозволив визначити її основні конкретні переваги:

• кваліфікований педагогічний колектив, мотивований на роботу з розвитку навчального закладу;

• значна кількість педагогів, що прагнуть до саморозвитку;

• якісна початкова підготовка, яка дозволяє школярам домагатися гарних навчальних показників при подальшому навчанні;

• переважно достатній рівень загальнонавчальних компетенцій випускників школи;

• якісне вивчення школярами української мови;

• використання в навчальному процесі сучасних педагогічних технологій, які дозволяють будувати суб'єкт-суб'єктні відносини між учнями й педагогами;

• інтеграція основної і варіативної частини навчального плану.

Разом з тим виявлені наступні протиріччя, на розв’язання яких повинна бути спрямована Концепція розвитку школи. Це протиріччя між:

• необхідністю розвитку мотивації досягнень у школярів і діяльністю щодо виставлення оцінок, орієнтовану на фіксацію невдач;

• стандартною потоковою системою освіти й індивідуальним рівнем засвоєння матеріалу кожним учнем;

• орієнтацією організації й змісту шкільної освіти на відтворення готових знань, недостатність пошуків, творчої активності й реальних життєвих ситуацій, що вимагають прийняття самостійних рішень, самовизначення;

• професійною готовністю вчителя взаємодіяти з «шкільною» особистістю учня і його цілісністю як об'єктивною реальністю;

• відношенням до учня як об'єкту педагогічного впливу й неприйняттям його учнями;

• організацією методичної роботи в школі, спрямованої на зростання спеціально-предметної компетентності, і об'єктивною необхідністю підвищення психолого-педагогічної компетентності, що сприяє розвитку суб’єктності як учителя, так і учня;

• високою інформатизацією освітнього середовища й недостатньою підготовленістю педагогічних кадрів до роботи в даних умовах.

Таким чином, у школі є потенційні фактори розвитку, а саме:

1. Витоки, спадщина та традиції школи на теренах навчання, виховання і розвитку дітей.

2. Високий кадровий потенціал, що дає необхідний рівень викладання предметів.

3. Територіально визначений контингент дітей, хороший імідж школи, достатній його престиж.

4. Значні наробки школи в галузі відбору і реалізації сучасної освіти з багатьох предметів.

5. Належний рівень якості знань фактично з усіх предметів.

6. Цікаві традиції і нові творчі справи, що робить життя учнів і вчителів школи цікавим і радісним.

7. Банк даних щодо застосування нових інформаційних технологій, широке залучення учнів до творчої роботи, опанування багатьма вчителями ПК.

Ці фактори розвитку можуть бути стартовим майданчиком для подальшого розвитку школи.

Удосконалення шкільної освіти має відбуватися за такими напрямками:



  • універсальність, системність, комплексність, з чітким формуванням навичок сучасної інформаційної культури;

  • шкільна освіта продовжує удосконалювати методи досягнення високого рівня розвитку через побудову індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня;

  • учні в школі прагнуть вчитися, шкільна освіта використовує технології навчання самостійного набуття знань через розгалужену систему учнівських робіт, участі в різноманітних олімпіадах, конкурсах, і т. д.

  • шкільна освіта – постійно йде удосконалення системи спецкурсів, апробація нових.

РОЗДІЛ ІІ.
АКТУАЛЬНІСТЬ ЗМІСТУ ОСВІТИ ШКОЛИ.

2.1. Актуальність змісту освіти.


Об'єктивні процеси, що стосуються змін у сфері політики, економіки, культури не можуть не торкнутися системи освіти. Саме школа із властивими їй у суспільно-історичному процесі функціями здатна сконструювати навчально-виховний процес таким чином, щоб створити умови для повноцінного розвитку особистості дитини, його самоактуалізації.

Держава формується і розвивається тоді, коли є відповідний рівень освіченості та професійної компетентності населення, культури його економічного та політичного мислення. Змінити стиль, характер мислення, провідні життєві орієнтації особистості за короткий час неможливо. Це довгостроковий процес, що охоплює усі етапи його становлення. При цьому, чим раніше здібності особистості зможуть розкритися, тим більш послідовно та логічно буде процес її формування, тим з більшою впевненістю можна казати про її потенціальний життєвий успіх. Сучасна освіта, яка відповідає світовим нормам, передбачає: соціалізацію особистості, формування здібності впевнено відчувати себе у різноманітних випадках суспільного життя; глибоку підготовку в науці, техніці, культурі, традиціях, історії світу та держави; знання мов, у тому числі комп’ютерних; навички художньої діяльності; володіння технологіями ефективної комунікації, тобто, це комплекс, що об’єднує низку характеристик освіти та культури особистості.

Підготовка молодого покоління, здатного брати активну участь у розбудові самостійної, незалежної, демократичної України з новим, ринковим типом цивілізації вимагає докорінних змін в системі освіти. Напрями побудови національної освіти визначено в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України „Про освіту”, Національній державній програмі „Освіта” («Україна, ХХІ століття»), де зазначено, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

“Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті” головною метою освітньо-виховного процесу вбачає у створенні умов для розвитку й самореалізації кожного громадянина України, формування поколінь людей, які здатні навчатися впродовж життя, створення й розвиток цінностей, притаманних громадянському суспільству.

Система освіти повинна сприяти гармонійному розвитку дитини, розкривати весь її творчий потенціал, ставати фундаментом актуалізованої особистості, громадянина.

Концепція розвитку школи розвиває основні принципи освітньої політики, які визначені в Законі України „Про освіту” і розкриті в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, а також Національній державній програмі „Освіта” („Україна, ХХІ століття”). Вона пов’язана з основними напрямками соціально-економічної політики Уряду України на довгострокову перспективу й визначає пріоритети й міри реалізації генеральної, стратегічної лінії в майбутнє десятиріччя – модернізації освіти в Україні.

Тому формування активної життєвої позиції молоді – одне із найважливіших завдань освіти у школі.

Форми та методи впровадження стратегічного курсу школи: пропедевтика змісту освіти – початкові класи (1-4); основна школа (5-9); старша школа (10 - 12); курси за вибором; інтегрована міжпредметна форма роботи; позакласна та позашкільна діяльність; робота шкільних клубів та об’єднань; МАН; застосування інтерактивних педагогічних методів та прийомів навчання.

В умовах реально діючого ринку праці зростає соціальна значущість знань. У школі сьогодні створюються передумови професійної орієнтації та соціальної адаптації.

До елементів науково-методичної новизни у роботі школи можна віднести:



  • трактовка трансформації ідеї продуктивного навчання та методу проектів як особової освітньої політики де об’єктивні задачі освіти поєднані з особистістю та індивідуалізацією навчання;

  • створення потрібного освітнього оточення, що включає доступ до нових інформаційних технологій;

  • переорієнтація освіти з трансляції знань на організацію мотивованого самостійного практико-орієнтованого навчання;

  • сприяння розвиткові демократичної культури.

Концепція відбиває новий етап у розвитку школи. Відмінною рисою її є те, що в основі організаційно-педагогічної моделі лежить соціальне замовлення, що відбиває суспільні й індивідуальні потреби, які є основою для формування системи цілей освіти. У цій системі одним з найбільш важливих компонентів є готовність випускника до діяльності в сучасному світі, здатність до самостійного прийняття й реалізації рішень. Досягти цього можна створенням у школі максимально сприятливих і комфортних умов для всебічного розвитку особистості кожної дитини.

Школа намагається усувати одноманітність освіти й у той же час дає можливість для засвоєння учнями загальнокультурних норм, організує навчання з урахуванням задатків, здібностей і інтересів дітей, досягнутого ними рівня розвитку й навченості. Школа орієнтується, з одного боку, на навчальні можливості учнів, їхні життєві плани й соціальне замовлення, а з іншого боку – на вимоги державних освітніх стандартів.



2.2. Головні ідеї Концепції розвитку школи.





  1. Збереження стійких цивілізаційних й культурних пріоритетів, підтримка пріоритетів освіти, науки, соціального престижу знань.

  2. Діяльність школи пов’язана не тільки з наданням освіти, а і з її практичною направленістю.

Основна освітня ідея – створення цілісного образу світу, тобто розгляд фактів, явищ і подій з різних точок зору. Це вимагає інтеграції змісту і методів в діапазон всіх сфер діяльності учнів, виходу на досвід дитини, і поступового його розширення.
Основні положення Концепції розвитку школи.
Концепція розвитку школи базується на таких положеннях.

  • Історично школа – середній загальноосвітній навчальний заклад, який орієнтований на навчання й виховання високоморальної інтелектуальної особистості, ґрунтовну підготовку з предметів різних циклів, забезпечує максимально сприятливі умови для розвитку й постійного нарощування творчого потенціалу, сприяє оволодінню компетентностями самостійної й творчої праці.

  • Найважливіший принцип роботи школи – орієнтація на відновлення методів навчання, використання сучасних освітніх технологій, що виражається в заміні традиційних методів навчання діалоговими формами спілкування педагогів з учнями й учнів між собою у мікрогрупах, у використанні рольових і учбово-ділових ігор, проектної діяльності, соціально-психологічних тренінгів.

  • Освітній процес у школі передбачає передачу учням таких методів мислення, які забезпечували б не тільки пізнання й дослідження, але й проектування нестандартних рішень, для рішення цих завдань в освітній простір школи вводиться практика педагогічного проектування.

  • Введення безоцінкового навчання у 1-2 класах, адже пошук нового підходу до оцінювання дозволяє перебороти недоліки існуючої оцінювальної системи, сприяє гуманізації навчання, підвищенню навчальної мотивації, навчальній самостійності й самооцінці.

  • Проблема реорганізації структури виховної системи є однією із пріоритетних і першочергових. У школі взятий за основу індивідуально-особистісний тип виховної системи, що забезпечує формування цінностей, які включають повагу до свого Я, власної думки, до інших, прагнення до здорового способу життя, охороні навколишнього середовища, толерантності.

  • Основний педагогічний закон школи – повага до особистості учня й педагога, підтримка творчих ініціатив кожного, формування умов для їхнього самовдосконалення, демократичний стиль в організації освітнього процесу.

Користуючись загальними категоріями, можна визначити такі освітні цілі:




  • сприяння незакомплексованому (вільному) розвитку особистості;

  • формування суспільно визнаних цивілізаційних цінностей; вміння, знання. Вони відносяться як до учня, так і до вчителя;

  • визначення цілей навчання як компетенцій;

  • формування в учнів здатності до самоорганізації, до вироблення соціальної компетентності;

  • створення умов для одержання середньої освіти високого рівня, необхідного й достатнього для продовження навчання в ВНЗ;

  • стимулювання розвитку в учнів високих інтелектуальних, цивільних і моральних якостей;

  • поглиблення елементів позитивного розвитку школи в освітньому й виховному процесі.

Таким чином, визначені цілі стосуються навчання, мислення, вдосконалення, комунікації, співпраці, діяльності. Звідси школа має:

  • створити можливості щодо інтелектуального розвитку дитини, дбати про розвиток особистості;

  • забезпечити розвиток у сфері психічного здоров’я, дбаючи одночасно про права дитини як людини.

В навчальних цілях основний акцент робиться на всебічний розвиток учнів: цілям надається більша суб’єктивність і гуманістичний характер, збільшуються перспективи і робляться спроби об’єднати їх системою цінностей, що надають сенс моральному вихованню. Ці цілі досить глибоко виражають стандарти і напрями освітньої діяльності. Нове розуміння людини та її місця в освіті, звернення до системи універсальних цінностей дали можливість виділити цілі, коли на перший план стає розвиток особистості вихованця відповідно до його потреб, бажань, системи визнаних ним цінностей. Цей процес характеризується збільшенням ролі учня в процесі навчання щодо цілей, визначення завдань, змісту, форм, методів, контролю і оцінювання.

Зміна акцентів щодо цілей навчання, визнання учня як суб’єкта освіти дає можливість утворення абсолютно нової якості в царині цілей і визначенні змісту.



Освітні цілі ставлять школу перед необхідністю більш ґрунтовних змін. Визначне місце тут займає зміст освіти як основна складова дидактики виховання. Зміст освіти відповідно до визначених цілей має бути таким, що дозволить задовольнити як потреби цілого суспільства, так і окремої особистості. Беручи до уваги напрями змін в сучасному світі, виділимо такі проблеми, які обов’язково будуть відображені у змісті навчальних і виховних програм.

  1. Екологічна проблематика визначена інтегрально завдяки міжнародним зв’язкам, готує молоде покоління до охорони середовища і дбайливого ставлення до нього. Екологічний зміст освіти може стати тією інтеграційною ниткою, яка об’єднає багато предметів на різних рівнях.

  2. Проблематика аксіології, етики, естетики, за умов девальвації універсальних цінностей, впливів масової культури через засоби масової інформації, розповсюдження насилля, байдужості однієї людини до іншої набуває особливого значення. Толерантність, демократія, рівність, трансцендентні цінності (правда, добро, краса) – основа виховання з урахуванням вікових особливостей учнів, їх досвіду та інтелектуальних здібностей.

  3. Проблематика “відмінностей”. Навчальні та виховні програми мають поглиблюватися відповідно до різних “відмінностей” – національних, культурних, релігійних. Їх визнання має сприяти розвитку толерантності щодо інших людей, забезпеченню успіху кожному незалежно від походження, культури, кольору шкіри, стану здоров’я, зовнішнього вигляду.

  4. Проблеми, пов’язані з найближчим оточенням, середовищем учня. Мікросередовище: родина, дім, найближче локальне середовище; мезосередовище: регіон, країна; макросередовище: Європа, світ. Зміст освіти щодо середовища має бути таким, щоб надавав можливість учневі опиратися на власний досвід і наближав проблеми суспільного життя у зрозумілий спосіб відповідно до розвитку учня.

  5. Проблеми, пов’язані з вмінням виразити себе. Існує потреба впровадження мовного змісту, пов’язаного з вираженням себе та іншої людини. Навчання і розвиток самоствердження. Важливо, щоб молода людина без сорому та зніяковіння могла говорити про себе і свої відчуття, щоб могла керувати своїми емоціями, переживаннями.

Визначення навчально-виховного змісту вимагає різнобічного підходу, виходячи з визначених цілей, а також одночасно відповідності змісту можливостям і потребам дитини, педагогічним рекомендаціям і умовам середовища, програмам навчання.
Виходячи з цілей, визначимо завдання школи:

  • Забезпечення досягнення учнями вимог державних освітніх стандартів відповідно до навчального плану.

  • Створення умов для задоволення освітніх потреб дитини на основі запиту соціального середовища.

  • Забезпечення високого рівня складності навчального матеріалу відповідно до індивідуальних здібностей кожної дитини й інтеграції в процесі викладання навчальних предметів.

  • Створення умов, сприятливих для зміцнення фізичного, морального здоров'я учнів.

  • Формування навичок самоорганізації, виховання почуття відповідальності за свою долю.

  • Удосконалення системи роботи з дітьми, сприяння розвитку їх творчих здібностей.

  • Створення соціально-психологічних умов для успішного навчання й розвитку дитини в ситуаціях шкільної взаємодії.

  • Удосконалення керування інноваційним процесом з метою подальшого розвитку школи.

  • Ефективне підвищення професійної кваліфікації педагогів.

  • Розширення співробітництва педагогів школи з викладачами ВНЗ, з колективами шкіл району, міста.

Сучасне суспільство уже не задовольняє таке становище справ, коли показники процесів навчання й розвитку кожного конкретного учня ховаються за додатком до його атестату з мінімумом інформації – підсумками річних контролів. Зараз й при прийомі до ВНЗ, та й майбутній роботодавець, бажає знати потенціал свого починаючого студента (працівника), який можна побачити за даними педагогічного, психологічного типу моніторингу протягом всіх років навчання.

Визначимо основні принципи освітнього процесу школи . Знання учасників навчального процесу базуються на загально педагогічних і дидактичних принципах, основними з яких є:



  • гуманізм, який передбачає створення умов для гармонійного розвитку творчої особистості як суб’єкта демократичного співтовариства, співвіднесення освітніх вимог з можливостями та здібностями школяра;

  • демократичність – взаємоповага й взаємодія між суб’єктами, що забезпечують реалізацію шкільної концепції, діалогічний характер освіти, атмосфера взаємоповаги та довіри;

  • науковість, розробка навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду;

  • практична спрямованість, орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів та практичне застосування учнями теоретичних знань, уміння діяти у правому полі;

  • наступність і неперервність, врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства;

  • політкультурність, ідея універсальності прав дитини, правової рівності, виховання на засадах толерантності, повага до своєї національної самобутності в контексті загальноєвропейської та світової культури;

  • інтегрованість (міждисциплінарність).

    1. Принципи діяльності школи.





  • Свобода вибору учнями варіативної частини навчального плану.

  • Індивідуалізація освітньої траєкторії учнів.

  • Створення умов для самореалізації особистості.

  • Соціально-педагогічна підтримка дітей, які виявили хист до науково-дослідницької діяльності.

  • Культурологічний підхід як можливість об’єднання гуманітарного, природничого, економічного напрямків.

Реалізація цих принципів через вирішення наступних задач:

  • пропаганда інтелектуальних цінностей та авторитета знань;

  • формування у учнів творчого мислення, працездатності, високих моральних якостей та духовної цивілізаційної культури;

  • розвиток зацікавленості до творчої діяльності;

  • рання професійна орієнтація учнів;

  • створення нових форм та ефективних методик розвитку творчих здібностей та досвіду наукової творчості.



    1. Філософія школи.

Система таких ціннісних прагнень, що характеризує загальний світогляд, життєве кредо шкільного колективу. Формулюємо систему цінностей:



  • ми пропонуємо освітнє середовище високої якості;

  • навчання в нашій школі буде успішним життєвим і кар’єрним стартом кожної дитини;

  • ми працюємо задля майбутнього України, кожної родини, кожного учня;

  • якість нашої освіти забезпечується повагою і відданістю наших педагогів;

  • ми щиро зацікавлені у подоланні труднощів наших учнів, кожен учень – неповторна особистість;

  • ми не йдемо на компроміси з етикою;

  • школа – корпоративний член громади;

  • ми ставимо чіткі цілі і змушуємо себе їх домагатися;

  • для успіху школи важлива співпраця керівництва, педагогів, учнів, батьків, влади;

  • ми прагнемо розвитку успіхів кожного учня і педагога;

  • ми – учні і педагоги – підтримуємо одне одного і разом поділяємо перемоги і винагороди;

  • ми прагнемо до створення атмосфери, в якій кожний може відчути смак успіху і радості від навчання і роботи;

  • винагороди мають бути водночас моральними і матеріальними;

  • ставлення адміністрації до працівників має першорядне значення;

  • працівники, учні, батьки повинні мати підстави довіряти мотивам і чесності начальників;

  • керівництво відповідає за створення середовища, в якому розквітнуть цінності школи.



2.5. Місія школи.


Школа спрямовує свої зусилля на навчання, виховання, розвиток дітей, які прагнуть учитися. Школа орієнтується на розвиток пізнавальних інтересів і нахилів учнів, які будуть продовжувати свою освіту протягом життя, через систему навчання і педагогічної підтримки індивідуальності учнів.

РОЗДІЛ ІІІ.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ОСВІТИ.

Модернізація освіти – створення особистісно-орієнтованої педагогічної системи, яка забезпечить отримання освіти на підставі створеної мережі освітніх маршрутів, які являють собою послідовність навчальних, науково-дослідних та виробничих модулів. Ці модулі самостійно обираються індивідумом, забезпечують зріст його цивілізованої компетентності, загальної освітньої підготовки та культури, професійну орієнтацію. Таке навчання буде спонукати впевнене входження учня у соціум з урахуванням нахилів особливостей його розвитку на підставі широкого використання інформаційних навчаючих технологій.

За кожним учнем, який бажає займатись науково-дослідницькою роботою, закріплюється керівник-педагог, який допомагає йому обрати науково-дослідницьку тему, місце практико-орієнтованого стажування, здійснює групову рефлексію, допомагає в оформлені роботи МАН.

Головна роль належить керівнику, який керує продуктивно-орієнтованими діями учнів.



Методологія освіти.

  • індивідуалізація навчання;

  • зростання ролі школяра у формування реалізації та оцінці свого освітнього маршруту, у кооперації з іншими учасниками;

  • зв’язки „школа – ВНЗ”, „школа-соціум”, „школа – реальне життя”, їх реалізація через освіту як відкриту гнучку систему;

  • зміни в ролі педагога як радника;

  • створення належного освітнього середовища, доступ до нових інформаційних технологій;

  • практична робота учня.

Основні педагогічні методи: співпраця, консультування, психолого-педагогічна підтримка.
Критерії наближеності до мети Концепції розвитку школи.

1. Критерії соціальної адаптації:

  • вибір виховних перспектив життєвого самовизначення учнів з урахуванням своїх здібностей і нахилів;

  • успішність шкільної і після шкільної освіти;

  • професійна підготовка і працевлаштування;

  • знання соціальних прав і обов'язків, здібність до їх реалізації;

  • повна реалізація основних соціально-педагогічних функцій школи (соціалізація, соціальна адаптаційна захищеність, допомога і підтримка, профорієнтація).

2. Критерії психологічної корекції.

  • розвиток почуття захищеності, впевненості у собі, стійкість оптимістичного погляду на майбутнє;

  • розвиток пізнавальної активності та ініціативи;

  • позитивне відношення до освіти в школі.

3. Критерії факту:

  • показники успішності (кількість встигаючих у відношенні з рівнем успішності);

  • інтерес дітей до навчання;

  • інтерес учнів до дослідницької діяльності (участь у наукових конференціях, школі МАН);

  • інтерес учнів до сфери дозвілля;

  • нестандартні показники досягнень (перемоги на конкурсах, турнірах, олімпіадах, змаганнях та ін.);

  • якісне зростання рівня вихованості (інтегральної та диференційної за особистими якостями) учнів, спрямованості особистості, мотиви поведінки, моральні цінності та орієнтири;

  • рівень самоуправління;

  • система ключових справ у школі та соціуми, що включає масові заходи;

  • стан здоров я учнів;

  • створення виховної системи в школі;

  • спирання на досягнення психолого-педагогічної науки, зв'язок із наукою.

4. Критерії відношень.

  • ставлення дитини до школи;

  • ставлення дитини до батьків;

  • ставлення дитини до різноманітної діяльності в ближньому соціальному оточенні;

  • ставлення батьків до школи;

  • ставлення батьків до дитини;

  • ставлення дітей один до одного;

  • ставлення педагогів один до одного.

5. Критерії системи (оцінка діяльності школи з позитивної теорії управління).

  • єдність і цілеспрямованість у роботі всіх служб школи;

  • взаємозв'язок навчального і виховного процесу і позашкільної діяльності дітей (комплектність, цілісність, дієвість);

  • управління взаємодією школи і соціуму (планування, контроль, регулювання, аналіз);

  • логіка розвитку в програмі діяльності (окремих служб, школи і класів, педагогів, учнів, батьків).

  1. Критерії діяльності (відповідність результатів вимогам сьогоднішній ситуації місця і часу):

- підготовленість випускників до життя у сучасних умовах, задоволеність одержаною освітою дітей та їхніх батьків;

- відкритість школи в соціумі;

- методичне, матеріальне, фінансове, кадрове забезпечення.




РОЗДІЛ ІV.
ШЛЯХИ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШКІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ.




4.1. Основні завдання ефективного керівництва школою.





  • постійне переведення соціально-педагогічної системи школи у якісно новий стан;

  • забезпечення здоров’язберігаючої діяльності щодо створення екологічно чистого успішного навчального середовища для учнів;

  • формування інноваційної культури школи;

  • постійна підтримка педагогів-новаторів за допомогою не лише соціальних і психологічних методів заохочення, а й матеріальних;

  • створення умов для здійснення модернізації школи;

  • забезпечення участі школи у реалізації інноваційних освітніх проектів;

  • залучення інвесторів.



4.2. Організація внутрішкільного управління школою.





  • Координація дій адміністрації та груп педагогів, які впроваджують модернізацію закладу. З цією метою створюються у системі управління школою тимчасові групи, що виконуватимуть певні завдання з реалізацій Концепції.

  • Делегування таким групам повноваження що до прийняття оперативних рішень у межах виконуваних завдань, покладання на них відповідальності за досягнення очікуваних результатів.

  • Використання проектно-цільової організаційної структури внутрішкільного управління.

  • Забезпечення іміджтраекторії учнів як здоров’язберігаючого екологічно чистого механізму особистісно орієнтованої освіти, який дозволить значно підвищити психологічний імунітет школярів, індивідуальну навчальну діяльність учнів.


4.3. Очікувані результати здійснення Концепції розвитку школи.

Реалізація Концепції повинна забезпечити:



  • сприятливі умови навчання дітей, комфортні для розвитку їх таланту і здібностей, реальні для самореалізації, самовиховання, самовизначення;

  • створення методик, добір і виховання кадрів, що сприяють вихованню особистості на основі практичного використання м’якої виховної технології педагогічної підтримки;

  • ефективне оволодіння школярів принципами самопізнання, самоосвіти, саморозвитку, самокорекції для умілого спілкування і становлення дітей в колективі, для оволодіння загальними і спеціальними методами пізнання; для засвоєння цінностей національної і світової культури, естетичної і етичної граматики, правової і валеологічної грамотності, моральних орієнтирів;

  • удосконалення методик навчання школярів на основі використання традиційних і нетрадиційних форм і методів навчання та виховання за допомогою грамотного використання ідей педагогічної підтримки.

  • внесення корективів у реалізацію етапів Програми і її компонентів з метою надання більших можливостей у діяльності системи педагогічної підтримки з розвитку і виховання особистості дитини;

  • сформованість педагогічної підтримки школяра у освітньому процесі дозволить оновити роботу закладу за допомогою модульних і системних перетворень;

  • формування адекватних і цілісних уявлень про реальний стан педагогічної підтримки школяра, об’єктивна оцінка процесу педагогічної підтримки школяра і результатів діяльності дозволить задовольнити педагогів, учнів, батьків життєдіяльністю педагогічної підтримки школяра і результатами перетворень.

4.4. Шляхи реалізації Концепції розвитку школи.

У зв’язку з оновленням форми та методів освіти у школі, відповідно до вимог часу, нових освітніх стандартів, враховуючи більш жорсткі вимоги ринку праці, нагальною стає проблема формування активного життєвого самовизначення сучасної молодої людини, її здатності до побудови власної життєвої траєкторії. Для реалізації цього завдання необхідно:



  • забезпечити формування і виховання дитини;

  • озброїти вчителів технологією створення умов для розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності у сучасному світі;

  • широко впроваджувати нові інтерактивні, інформаційні та комунікативні технології;

  • залучати педколектив та учнів школи до участі у діючих міжнародних освітніх проектах з метою отримання досвіду;

  • організувати позакласну та позашкільну роботи з учнями для створення атмосфери, що сприятиме розвитку громадянської позиції шляхом участі у навчально-виховних програмах, проектах, у роботі шкільних клубів, дитячих громадських та молодіжних організацій;

  • забезпечити розробку ігрових імітаційних проектів;

  • створити навчально-методичний центр для забезпечення поетапного впровадження Концепції розвитку школи, створити відповідний пакет супровідних документів, організувати консультативний та методичний супровід реалізації Концепції.


РОЗДІЛ V.
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ.


Виконання Концепції розвитку школи дасть змогу:



  • створити загальношкільну систему навчання та виховання учнів;

  • удосконалити нормативно-правову базу з питань навчання і виховання учнів;

  • підвищити рівень науково-методичного та інформаційного забезпечення педагогічних працівників;

  • підвищити рівень професійної компетентності у визначені методів, форм, засобів, технологій навчання і виховання;

  • розширити інформаційно-аналітичний банк даних „Обдаровані діти”.


РОЗДІЛ VІ.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД КОНЦЕПЦІЇ.

Основні психолого-педагогічні умови, які сприяють навчальній діяльності учнів, самореалізації їхньої особистості у навчально-виховному процесі, - це створення творчої атмосфери в колективах, атмосфери співдружності, співтворчості, співпраці. Завданням психологічної служби в школі є підвищення ефективності навчального процесу через своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистостей, корекцію міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу, профілактику відхилень у індивідуальному розвитку та поведінці. Потрібно створити умови для розкриття природних задатків, не втратити дитячі «перлинки», забезпечити розвиток особистості природним шляхом. Головне завдання - у піднесенні особистості, спрямованому на розкриття природних здібностей, розвиток інтелекту та формування духовності учня, задоволення індивідуальних запитів учнів, поглиблене оволодіння знаннями.



Мета:

  • Психологічне забезпечення процесу реформування освіти на всіх її рівнях.

  • Професійне сприяння саморозвитку учня, виховання особистості з високим рівнем адаптованості до соціального середовища.

  • Формування особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок через широке застосування досягнень психологічної науки.

  • Захист психічного здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу.


Основні завдання:

  • Визначення готовності дітей до навчання в нових умовах за допомогою інтелектуальних, емоційних, мотиваційних, поведінкових характеристик.

  • Забезпечення якісного психологічного супроводу процесу навчання.

  • Практичне забезпечення корекційно-розвиваючої та реабілітаційної роботи (діагностика особистісного розвитку, ціннісних орієнтацій, соціального статусу, виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини).

  • Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі, профілактику девіантної поведінки.

  • Виявлення індивідуальних особливостей учнів як основи пошуку оптимальної для кожної дитини сфери знань чи діяльності, сприяння свідомому вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності.

  • Формування стійкої мотивації до навчання.

Шляхи реалізації:

  • Психодіагностична робота полягає у вивченні особистості через широке застосування досягнень психологічної науки, раннє виявлення здібностей, схильностей і потреб учнів, відстеження динаміки та розвитку учнів.

  • Консультативна робота передбачає проведення консультацій для адміністрації, педагогів, батьків з питань виховання, навчання, розвитку дітей, консультацій з проблем професійного і життєвого самовизначення учнів.

  • Розвиваюча робота полягає в активному впливі психолога на процес формування особистості й індивідуальності дитини, контролю за відповідністю психічного розвитку віковим нормам, виявленню і розвитку творчого потенціалу особистості, її самоактуалізації та визначення свого життєвого шляху.

  • Корекційна робота передбачає втручання психолога в процес соціалізації дитини з метою припинення негативних тенденцій.

  • Просвітницька робота включає ознайомлення педагогів, батьків з новітніми інформаційними потоками, тематично орієнтованими на проблематику школи.

  • Психопрофілактична робота полягає у створенні сприятливого психологічного клімату в усіх структурах навчально-виховного процесу.

РОЗДІЛ VІІ.
ФІНАНСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ,

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА.

Фінансування Концепції здійснюватиметься в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органом виконавчої влади на відповідні роки, за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел.

Реалізації концепції неможливо досягти без забезпечення школи матеріально-технічними та інформаційними ресурсами.


з/п


Основні показники




1

Кількість шкільних споруд та будівель (од.)

1

2

Контингент учнів, всього в 1 зміну з підзмінкою (чоловік)

70

3

Загальна площа будинків (м2)

952

4

Площа земельної ділянки (м2)

В тому числі:

спортивні зони;

зони відпочинку;

господарські зони.

навчально-дослідна ділянка



15000

5304


2696

1360


5000

Стан інженерно-технічних комунікацій та систем захисту шкільних споруд задовільний. Школа забезпечена меблями згідно з нормами, технічний їхній стан є задовільним. У школі обладнано 3 кабінети: української мови і літератури, англійської мови та біології з урахуванням усіх санітарно-епідеміологічних норм і норм з техніки безпеки. Школа має доступ до Інтернету, що сприяє покращенню навчально-виховної роботи. Бібліотека школи має велику кількість фахових передплатних українських видань.

В даній концепції пронумеровано,

прошнуровано і скріплено печаткою



38 (тридцять вісім) листів

Директор школи __________________ В.І. Тригуба








1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка