Конкурсу «Класний керівник року»




Сторінка2/7
Дата конвертації11.03.2019
Розмір1,86 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема досвіду: «Формування національної свідомості, патріотичних почуттів учнів засобами національно-патріотичного виховання».

Автор досвіду: Старіков Сергій Анатолійович, вчитель географії.

Основна ідея досвіду: виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави

Мета досвіду: виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Задачі:

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

  • виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

  • утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

  • формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

  • формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

  • формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.

Наукова основа досвіду:

використання інтегрованих технологій;

Юхновський, І. “Про ідеологію і політику Українського інституту національної пам’яті”;

Афанасьєв, А. “Педагогічні основи військово-патріотичного виховання військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України”.



Актуальність досвіду: у сучасному житті приділяється багато уваги національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.

Новизна досвіду: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.

Результативність: забезпечення сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки. 

Педагогічний досвід класного керівника

Старікова Сергія Анатолійовича

«Виховуючи всебічнорозвинену особистість»

«Успіх приходить до того,

хто робить те,

що найбільше любить»

М.Форбс

Я, Старіков Сергій Анатолійович, працюю в Бараниківській загальносвітній школі І-ІІІ ступенів з 2013 року. Професію педагога обрав за покликом серця. Закінчивши в 2013 році Луганський національний університет імені Тараса Шевченка факультет природничих наук за спеціальністю «географія».

На мою думку, діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах виростає Людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це, забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення.

На початку педагогічної діяльності отримав досвід бути класним керівником 5 класу. Розпочав роботу з анкетування, особистих зустрічей з кожним із батьків, щоб краще дізнатися учнів. Разом з батьками організовував спільні виїзди на пікнік, екскурсії. Завдяки цим заходам, клас – згуртований, а найголовніше, що діти стали ближче до своїх батьків, та на прикладі їх згуртованості під час поїздок ближче стали один до одного та до мене. За ці 2 роки я пройшов шлях виховання молодших підлітків, де відбувається формування цінностей колективу. В практику виховної роботи з класом впроваджую модель виховної системи, основану на ідеях педагогіки життєтворчості, яка найповніше розкриває смисл існування людини у світі.

В чому полягає моя методологічна позиція класного керівника? В роботі вважаю головним забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого потенціалу. Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного, пробудити творчі сили.

Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї , соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом: допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.

Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:


  • ділові і гри;

  • тренінги;

  • робота учнів у мобільних творчих групах;

  • музично-історичні екскурси;

  • акції;

  • усні журнали;

  • турніри інтелектуальних ігор;

  • брейн-ринги;

  • «Що?Де?Коли?»;

  • заочні та очні експедиції.

Калейдоскоп шкільного життя класу різноманітний. 84% учнів охоплені шкільною гуртковою роботою. Успішно діє учнівське самоврядування. За моніторинговими дослідженнями в класі досить високий рівень розвитку самоврядування (76%), рейтинг участі учнів в шкільному самоврядуванні (70%), класний колектив високо організований (81%), відповідальність членів колективу за шкільні справи 78%.

Одним із основних пріоритетів є згуртування учнів та батьків класу в єдиний, дружній колектив через участь у спільних творчих та соціально-важливих справах. Діти разом з батьками з 5 класу постійно беруть участь в загальношкільних заходах.

Поряд з традиційними формами роботи використовую інноваційні колективні й індивідуальні форми співпраці з батьками: батьківські збори з фрагментами педобучу, класні прес-конференції, дискусії, круглі столи, батьківські тренінги. Залучаю батьків до проведення виховних годин, екскурсійних подорожей, загальношкільних заходів та конкурсів. До батьківських зборів готуюся ретельно та заздалегідь. Усім батькам на зборах завжди готую роздатковий матеріал: поради батькам в друкованому вигляді.

Крім того, часто проводжу з класом психологічні тренінги, анкетування, діагностування, порівняльні анкетування у співпраці із соціально-психологічною службою закладу. Розробив рейтингову систему участі кожного учня в суспільно-корисному житті класу, школи, яка є досить ефективною. В кінці навчального року на урочистій виховній годині відзначаються досягнення кожного, відбувається нагородження.

Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю у слова М.Свєтлова:

«...Жизнь – это чудо,



а чуда не запретишь.

Да здравствует амплитуда

то падаешь, то летишь!»,

бо перемога -

це доля щасливих

та оптимістичних».

Моя позиція

Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!

Вчительство – це і мистецтво і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.

Саме тут в цих стінах зростають ті, кому жити та створювати майбутнє. Я думаю, що мої вихованці стануть новою українською елітою – моральною, духовною, високоосвіченою, інтелектуальною, культурною, національно свідомою. Я мрію виховати людину добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії із світом, із власним серцем. Це й стало провідною ідеєю моєї роботи.

Щоб моя мрія стала реальністю, мета та виховні завдання спрямовані на:


  • виховання поваги до Конституції, законів України, національної символіки;

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою як могутнім чинником становлення громадянина України;

  • утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування морально-етичних якостей;

  • формування високої художньо-естетичної освіченості особистості, формування у підростаючого покоління інформаційної культури, погляду на книгу та інші види інформації як на важливий засіб розвитку й самореалізації особистості;

  • виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації;

  • формування творчої, працелюбної особистості;

  • забезпечення духовного взаємозв’язку поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров’я;

  • формування сімейно-етичної культури.

Робота з батьками

Батьки – авторитети, і найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Вони на жаль, інколи і “не бажане” з точки зору педагога за впливом “зовнішнє середовище”.

Зрозуміло, спілкування на зборах, батьківських комітет...

Але, відверто, це малодієво. Я намагаюсь встановити індивідуальний контакт з кожною родиною. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання  родині, сім’ї. Твердо переконаний, народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.

А тому ж з перших днів навчання розпочинаю роботу з учнями і їх батьками на спільних зборах. Саме сім’я, родина допомагає проводити такі уроки, як-от: «Я і моя сім’я» та інші.

Пропоную батькам заповнити анкети, відповіді яких допомагають мені краще організувати заняття, дати потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.

Розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації.

При плануванні роботи з учнівським колективом головним я вважаю ідею особистої спрямованості виховного процесу. У центрі стоять не програми чи заходи, а саме учень. Саме його індивідуальні нахили, інтереси й здібності. Спільно з психологічною службою школи проводжу моніторинг психічного розвитку особистості. На основі індивідуального значення кожної дитини складаю психолого-педагогічну картку. Отримані результати стають предметом обговорення організації будь-якого заходу.

Важливу роль у школі відіграє творче виховання, в основу якого я поклав використання різних засобів, підходів до дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату, розв’язання творчих задач.

Для реалізації даного завдання використовую активні форми роботи, такі як “Інтелектуальний марафон”, “Зірковий час”. Для виховання прагнення і здатності правильно оцінювати свої вчинки, почуття проводжу ділову гру (робота в групах) “Прийми рішення”. З великим задоволенням діти беруть участь у шкільних позакласних заходах, присвячених Новому року, Міжнародному жіночому святу “8 Березня”, “Осінньому балу”, святу “Останнього дзвоника”.

Особливу увагу я приділяю взаємостосункам батьків та дітей, тому влаштовую загальні заходи, пікніки, свята, за участю батьків та дітей, це має свої результати!



Охорона та зміцнення здоров’я дітей

Певну роль у формуванні правильної думки про негативні якості і вчинки, у профілактиці серед учнів відіграють тематичні виховні години, при проведенні яких намагаюсь залучати учнів до активного обговорення цієї теми. З пропагандою здорового способу життя було проведено серію виховних годин, таких як-от: урок – шоу “Здоров’я – це життя, рух та красота”, на меті яких є негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на здоров’я.

Велика увага приділяється розвитку фізичної культури. За ініціативою дітей і їх активною участю у підготовці, проведено “День здоров’я”, де уся школа після уроків виходила в зону відпочинку покращити своє здоров’я.  Було проведено спортивні змагання, естафети, конкурси, конкурс агітаційних плакатів, що підкреслюють негативний вплив наркотиків, тютюну та алкогольних напоїв на здоров’я людини. Під час аналізу змагання підкреслюю прогалини в знаннях і підказую, як їх слід ліквідувати.

Після проведення таких позакласних заходів я помітив, що дівчата та хлопці стають більш зацікавленими, і мої поставлені цілі мають свої результати.



Паспорт 6 класу

Колектив сформовано шість років назад, коли учні вперше переступили поріг школи та влилися в лави 1 класу. Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається із середнім рівнем знань.

Діти дуже енергійні, жваві, прагнуть якнайшвидше пізнати навколишній світ. Діти до мене прийшли до 5 класу, було багато проблем, але
за 2 роки навчання учнівський колектив міцно згуртувався. Діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, допомагають однокласникам у будь-яких ситуаціях, між школярами нема вагомих суперечок, панує доброзичливість і культура поведінки.

Учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно вболіваючи за власний колектив, прагнучи не відставати від діяльності інших класів.


Мій клас складається в більшості дівчат, тому в класі панує злагода.

Школярі прагнуть до пізнання нового, досі їм не відомого, тому охоче слухають на виховних годинах повідомлення про аномальні явища, політичні події, історичний розвиток України, народні обряди та звичаї рідного краю.


Діти охоче допомагають своїй першій учительці-класоводу Гончаровій Л.О. виховувати з її підопічних учнів, гідних рідної школи.
Учні охоче трудяться, підтримуючи чистоту та порядок на шкільній території й у приміщенні. Кожен учень класу має певні громадські зобов'язання.

У роботі з дітьми завжди пам’ятаю, що поганих дітей немає, треба знайти ключик до їхнього внутрішнього світу.

Сучасні діти... Які вони ?

Питання про мету виховання - питання про те, якою повинна бути людина майбутнього. Якими ж головними рисами характеризується громадянин сучасної України як ідеал нової людини і, отже, як ідеал виховання?

Найголовніша риса такої людини - її всебічний розвиток, що охоплює всі істотні та нерозривно пов'язані між собою людські властивості : інтелектуальні, моральні, трудові, фізичні, естетичні( в їх найвищому вираженні). Держава передбачає забезпечення повного добробуту і вільного всебічного розвитку всіх членів суспільства через вільний розвиток кожного громадянина Батьківщини : розширення реальних можливостей для застосування громадянами своїх творчих сил, здібностей і обдаровань, для всебічного розвитку особи.

Сучасні діти України прагнуть бути освіченими, кваліфікованими, дисциплінованими, політично розвиненими та відданими Батьківщині. Тому завдання педагогів - виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя . На жаль, серед сучасної молоді бракує активних організаторів, наполегливих і загартованих, здатних володіти собою та впливати на інших. Мета виховання - сформувати веселу, бадьору, підтягнуту, здатну будувати й жити, і любити життя особистість. Вона повинна бути щасливою.

Найважливіша визначальна якість громадянина вільної держави - почуття відповідальності. Воно виховується з найбільшими труднощами, але зате, якщо сформовано, впливає прогресивно на суспільні звершення. На жаль, багато неприємностей - від безвідповідальності більшості підлітків.

Отже, завдання сучасних педагогів - удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави.

Виховання - процес різнобічний, багатоплановий, але на той же час він і єдиний, цілісний, бо різні риси та якості особи завжди пов'язані між собою і формуються не ізольовано, а у взаємних внутрішніх залежностях. Людина не виховується частинами, вона створюється синтетично всією сумою впливів, яких вона зазнає як цілісна особистість. Через це кожна складова частина чи сторона виховання, виконуючи свою особливу роль, служить водночас досягненню єдиної мети.

У процесі розумового виховання учнів у них формуються ідейно-політичне переконання, моральна свідомість і поведінка, ставлення до праці, трудова культура, естетичні уявлення і поняття, засвоюються знання про людський організм та про шляхи і засоби зміцнення здоров'я.

Моральне виховання також охоплює всі сторони духовного життя особистості, воно формує певне ставлення до навчання, знань, праці, фізичної культури, а також естетичні судження і почуття в їх єдності з етичними нормами.

Завдання школи, сім'ї, громадськості - здійснювати гармонійне виховання підростаючого покоління, дбати про те, щоб розумові, моральні, трудові, естетичні і фізичні якості кожного виховання розвивалися узгоджено і ритмічно. Успішне виконання цього завдання можливе лише тоді, коли педагогічний процес у всіх своїх ланках і елементах підпорядковується загальній меті суспільного виховання.



ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

«Бідний і принижений вчитель не навчить своїх учнів бути багатими та гідними свого призначення. Тому український учитель має думати, як об’єднатися в різноманітні професійні асоціації, щоб акумулювати власний досвід і наробки колег, вести рівноправний діалог з органами влади і чиновниками в управліннях освітою.»  

Щоб краще впровадити концепцію національно – патріотичного виховання в дію, нам запропонували Всеукраїнську дитячоюнацьку військово–патріотичну гру „Сокіл” („Джура”), метою її є виховання юних патріотів України на засадах національної гідності, високої самосвідомості та активної громадянської позиції, здорового способу життя духовно багатої та фізично розвиненої особистості.



Додаток

Наші цікаві шкільні дні – граємось, вчимося граючись


1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка