Конкурсу «Учитель року 2014» у номінації «Світова література»




Скачати 108,72 Kb.
Дата конвертації04.03.2017
Розмір108,72 Kb.
Опис педагогічного досвіду

учасника районного конкурсу

«Учитель року – 2014»

у номінації «Світова література»

Комишуватської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградської області

Шворінь Людмили Миколаївни

З-поміж усіх навчальних предметів література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає дітям пізнати великий і складний світ, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» краси та істини, вибудовувати храм духовності.

Урок літератури – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість. Тому учителеві варто вибрати правильний шлях для структурної побудови уроку, що базується на алгоритмі: від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

Завдання вчителя літератури вбачаю в тому, щоб навчити своїх вихованців належно розуміти художній твір, аргументовано його аналізувати і формувати своє ставлення до прочитаного. Тому й намагаюся на уроках світової літератури розкрити глибини літератури як мистецтва слова, насамперед навчати учнів мислити, висловлювати власні думки і їх обстоювати. Навчати розуміти світ і жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, толерантності.



Моє педагогічне кредо: «Вміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає свій предмет так, щоб в душі учня зазвучали струни у відповідь і ні на хвилину не засинала його допитливість».

Таємниці успіху сучасного вчителя вбачаю у закоханості у свій фах і свою справу, любові до дітей, безперервному пошуку та удосконаленню, в умінні створювати на уроці атмосфери психологічного комфорту та оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей кожного школяра, внутрішній культурі, естетичному смаку, моральній чистоті, професійній компетентності та національній свідомості.

Виховання активного читача є актуальною проблемою сьогодення. Тому саме й зосередила всю свою роботу над вирішенням проблеми: «Виховання активного читача шляхом аналітичної діяльності». Вчити учнів аналізувати художній твір – означає виокремлювати його складові, досліджувати їх, робити аргументовані висновки, синтезувати окремі частини, щоб побачити твір в цілому: відчути його естетичну цінність, усвідомити зміст, дати самостійну, критичну, обґрунтовану оцінку. Це закономірно, тому що, формуючи в дітях активного читача, ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об'єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків і надбань, до оригінального розв'язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату особистість. Тому в своїй роботі використовую найчастіше такі види аналізу художнього твору: культурологічний, лінгвістичний, контекстуальний, компаративний, психологічний. Шляхи аналізу практикую наступні:


  • «услід за автором», коли аналіз проводиться методом евристичної бесіди всього твору або ключових епізодів через систему запитань, підготовлених учителем;

  • пообразний шлях аналізу, що дозволяє ставити перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характеру, естетичного та соціального спрямування;

  • проблемно – тематичний шлях аналізу, який допомагає створити проблемну ситуацію на уроці, підібрати проблемні завдання, що спонукають до певної пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів розв’язання визначених проблем;

  • комбінований шлях аналізу, що передбачає використання двох чи більше варіантів послідовностей під час дослідження твору.

На мою думку, щоб уроки були ефективними, досягали поставленої мети, необхідно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, тобто навчання має бути таким, де вчитель виступає не як проголошувач істин, а в ролі організатора процесу навчання, його лідера.

Сучасний урок вимагає переосмислення пріоритету методів, прийомів та видів навчальної діяльності , розширення їхньої методичної палітри. Адже, треба не просто вивчити, запам’ятати дати, літературні факти, описані події, а проникнути в їхню глибинну суть, збагнути позицію автора, його світоглядні засади. А щоб кожен урок був цікавим для учнів, захоплював їх, на мою думку, без інтерактивних видів та форм роботи не обійтись.

Готуючись до уроку , використовую елементи проектної діяльності і пропоную учням наступні типи навчальних міні - проектів:

-Дослідницький. Учні вчаться аналізувати текст, насолоджуватися, милуватися твором; сперечатися, доводити, ділитися враженням; цитувати текст на підтвердження сказаного; робити висновки, узагальнення, обов’язково висловлюючи своє ставлення до героїв, до проблем, порушених у творі, до подій, до вчинків; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, намагаються збагнути цінність його для сучасників; аналізуючи вчинок героя, пояснити, чому саме так він вчинив. Він дає змогу активізувати й розвивати розумові та мовленнєві здібності учнів, їхнє мислення, пам'ять, привчає до уважності, спостережливості, відповідальності.

Наприклад, при вивченні в 11 класі творчості Е.Хемінгуея та повісті – притчі «Старий і море» на уроці використовується форма проведення в вигляді створення міні-проектів «Драматичні та героїчні сторінки життя старого Сантьяго». Учні виділяють в житті головного героя драматичні сторінки (драматизм людського життя): старість, самотність, лише спогади та героїчні сторінки (героїзм буденного життя): цікава біографія старого, професіоналізм, досвід рибалки, мужність, воля старого, багатий внутрішній світ. Клас ділиться на групи, одна з них отримує завдання підготувати теоретичний матеріал , висновки, інша – текстові ілюстрації ( приклади з тексту).

- Інформаційний. Він зорієнтований на збиранні інформації. Учні отримують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Вони збирають цікаві факти із життя письменника, які допомагають краще зрозуміти його як особистість, знаходять відомості про різні варіанти твору, складають географічні маршрути перебування письменника на Україні, складають карти подорожей літературних героїв тощо.

Наприклад , інформаційні повідомлення учнів «Міцкевич і Україна», «Бальзак і Україна», «Пушкін і Україна», «Рільке і Україна», «Дж. Олдрідж і Україна».

- Творчий . На уроках учні пропонують презентації життєвого та творчого шляху письменника, журнали мандрівок з улюбленим героєм, збірки різної тематики.

Наприклад, при вивченні творчості К.Дойля учні створюють рекламні буклети про детективів. Читаючи оповідання М.Шолохова «Доля людини», учні готують схему «Тернисті доріжки долі А.Соколова». Під час ознайомлення з оповіданням Рільке «Пісня про Правду» діти складають схему - повідомлення «Роль народної пісні в житті людини» . Практикую як підсумкові роботи створення учнями папок – буклетів по творчості письменника, в якій учні роблять короткий опис літературного напряму, біографічний нарис , картки «Дати в житті письменника», «Літературна спадщина», «Вислови письменника чи про письменника», висвітлюють одну з проблем твору .

На уроках часто застосовую групову роботу та роботу в парах. Така робота допомагає вчителеві, сприяє активності учнів, залучає до дослідницько-пошукової діяльності учнів, урізноманітнює види робіт на уроці.

Новітні інформаційні технології є невід’ємною частиною професійної конкурентоспроможності учнів. Це сукупність методів і технічних засобів пошуку, обробки, збереження та передачі інформації за допомогою комп’ютерних комунікацій.

За допомогою комп’ютера учням пропонується створити презентації. Практикується використання учнями Інтернет-ресурсів при підготовці дослідницьких робіт, рефератів. Так під час вивчення розділу «Література проти війни» в 7 класі учні готували презентацію «Війна в долі моєї родини».

Таким чином в 5 класі під час вивчення повісті М.Твена «Пригоди Тома Сойєра» створили папку «Повість М.Твена «Пригоди Тома Сойєра» в малюнках», де зібрані всі творчі роботи учнів по цьому твору: титульні сторінки до твору, малюнки до епізодів, кросворди, тестові завдання по тексту повісті, листи героям твору, відповіді на питання до твору.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, створення ситуацій емоційного переживання, створення ситуації успіху, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

- технологія навчального дослідження;

- ігрова технологія;

- проектна технологія;

– технологія «мозкового штурму»;

- технологія «мікрофон»;

- технологія виконання евристичних завдань;

- технологія розв'язування дослідницьких проблем.

На уроках світової літератури використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки – подорожі, уроки – літературні портрети, уроки – усні журнали, інтерактивні методики : захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, листа герою твору, літературної реклами , літературної вікторини, літературних задач за змістом твору тощо .

Наприклад. 8 клас. Тема «Відродження в Іспанії. Передумови створення Сервантесом роману «Дон Кіхот». Нелегка доля Сервантеса. Роман «Дон Кіхот» - пародія на рицарські романи». Урок в формі усного журналу «Від рицарського роману – до роману Сервантеса» передбачає такі фрагменти уроку – «сторінки»: «Передмова», «Іспанія доби Відродження», «Мистецтво Іспанії в епоху Відродження», «Нелегка доля Сервантеса», «»Дон Кіхот» - пародія на рицарські романи». 11 клас. Тема «Найяскравіші представники постмодерністської прози». Форма уроку – літературний портрет. Одночасно на уроці була оформлена стіннівка «Літературний портрет епохи постмодернізму».

На уроках літератури передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, гронування, кубування, удосконалення усного і писемного мовлення школярів. Особливо розвивають творче мислення учнів різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру: відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів, складання конспектів, планів, тез тощо.

Наприклад , у 9 класі під час вивчення творчості Дж. Байрона та поеми «Мазепа» учні готують повідомлення на теми «Образ Мазепи в світовій літературі, кінематографії, живопису, музиці». У 8 класі вивчаючи творчість В.Шекспіра пишуть реферати «Шекспір та його трагедія «Гамлет», «Гамлет як вічний герой світової літератури».

Навчання у грі розвиває пам'ять, увагу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки та прорахунки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи, допитливості, бажання пізнавати та читати. Використовую різні види конкурсів, вікторин, літературне лото, аукціон знань, «мікрофон», «істинне - хибне», «літературна плутанина», складання текстів, кросворди, ребуси тощо.

Елементи дискусії на уроці з використанням методу «Прес» дають можливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити власні висновки, співвідносити художній твір із життям.

Широко використовую між предметні зв’язки: музику та живопис ( при вивченні античної літератури, літератури епохи Відродження, літератури постмодернізму) Завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності, використанню додаткової літератури, довідників. Особливо це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літературознавчий, історико - культурологічний матеріал. Перед вивченням теми «Античність - колиска європейської культури» учні отримали завдання не тільки розповісти про давньогрецьку та давньоримську літературу, але й охарактеризувати мистецтво цих країн. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати свої почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.

Широко застосовую метод творчого читання, а саме:


  • виразне читання учителя;

  • читання окремих епізодів, сцен з п’єс;

  • виразне читання учнів;

  • коментоване читання;

  • читання напам’ять;

  • читання поезії мовою оригіналу (англійською, німецькою, наприклад, при вивченні балад Стівенсона, Шиллера, поезії Гейне)

Творче читання вимагає особливої уваги до слова, фрази, ритму. Цей метод дозволяє вчити дітей слухати і чути художнє слово, насолоджуватись ним, вчитись самим говорити і читати виразно.

Постійно ставлю учнів у ситуацію самостійного здобуття знань, практикую завдання випереджального характеру. Найчастіше це відбувається під час вивчення творчості письменника та історико-літературних епох.

Важливе значення для формування активного читача має домашнє завдання. Для цього надаю індивідуальні завдання: приготувати презентацію, кросворд, повідомлення «Літературні цікавинки», «У світі письменника», «Афоризми письменника» «Відомі люди про письменника» тощо.

Практикую в домашніх завданнях дати відповідь на питання філософського змісту: «Чому відлетів ангел?» (Маркес «Стариган з крилами»), «Золото – влада над людьми. А що далі?» (Бальзак. «Гобсек»), «Що важливо: бути героєм, чи бути людиною?» ( «Міфи про Геракла»), «Хто він, Мазепа: зрадник чи герой?» ( Дж. Байрон. Поема «Мазепа»), «Що засуджує Дж. Свіфт у своїй повісті «Мандри Гуллівера»? (Дж. Свіфт. «Мандри Гуллівера») і т. д.

Для забезпечення навчально-виховної роботи мною створена певна матеріальна база, що містить літературознавчий, методичний, дидактичний матеріал, наочність, розробки тем уроків, пам'ятки тощо. Завдяки фаховим журналам та газетам, Інтернет-ресурсам маю змогу поповнювати і вдосконалювати матеріальну частину навчально-виховного процесу, бути в курсі новинок передової наукової та методичної думки.

У тісній взаємодії з уроками світової літератури проводжу і позакласну роботу зі школярами. На уроках вивчаємо байки - у позаурочний час проводимо конкурси на кращу власну байку, інсценування байок. Літературні ігри та розваги - найулюбленіша форма позакласної роботи для школярів. Учні змагаються в конкурсах знавців казок, інсценізують домашнє завдання - уривок із казки, готують пантоміму, завдання для суперників, малюнки для казок. Конкурси поезій, літературні вечори сприяють розширенню знань з літератури, мистецтва, історії, вдосконалюють навички роботи з книгою, додатковою літературою, акторські, декламаторські, організаторські, вокальні, музичні здібності учнів. Діти із задоволенням відвідують бібліотеку, шукають довідкову і додаткову літературу до уроків і позакласних заходів.



Цікаві й пізнавальні у школі тижні світової літератури. Програма їх різноманітна. Проводяться виставки дитячої творчості: ілюстрацій, малюнків, творчих робіт (казки, байки, вірші). Проходять конкурси на краще читання віршів, прози, на кращу літературну газету. Наприклад, учні готували літературні газети про М.В.Гоголя, В.Шекспіра, М.Булгакова. Провели спільний математично – літературний вечір, літературний конкурс «Подорож в Країну Літературію». Разом з дітьми підготували папку «Цікаве про літературу», де зібрані матеріали про цікаві книги, літературні музеї, музеї літературним героям, цікаве з біографії письменників і т.д.

У моїй роботі переважає активна модель навчання, яка передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Це самостійна робота, проблемні творчі завдання, запитання від учня до вчителя і навпаки, спостереження, практичні роботи, екскурсії, бесіди, ігри допомагають учням уявити себе в різноманітних ситуаціях, формувати і висловлювати особисту думку. Намагаюсь організувати роботу таким чином, щоб повністю активізувати творчу уяву учнів, виховати любов до книги.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка