Конкурсу «учитель року 2014» в номінації «початкові класи»




Сторінка1/16
Дата конвертації26.02.2017
Розмір1,92 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

ДОСВІД РОБОТИ

ПЕРЕМОЖЦЯ РАЙОННОГО ЕТАПУ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ

«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2014»

В НОМІНАЦІЇ «ПОЧАТКОВІ КЛАСИ»

ВЧИТЕЛЯ ЖОВТНЕВОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

НОВОБУЗЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ВАСИЛЕНКО РАЇСИ ВОЛОДИМИРІВНИ




Активізація пізнавальної діяльності

молодших школярів

на уроках

природознавства
м. Новий Буг 2014

Зміст



    1. Актуальність ---------------------------------- 4

    2. Провідна ідея досвіду ----------------------- 5

    3. Науково-теоретичні основи -------------- 5

    4. Суть досвіду ---------------------------------- 6

5. Практичне використання------------------ 7

6. Результативність ----------------------------- 10

7. Висновок --------------------------------------- 11

8. Додатки ---------------------------------------- 13

Актуальність досвіду

Проблема стосунків людини і природи набула статусу глобальної, оскільки успішність її розв’язання обумовлює життєві інтереси всього людства. Так В. О. Сухомлиський писав: «Природа – це наш дім, і якщо ми будемо природними марнотратцями, ми зруйнуємо його; природа – частинка нас самих, а байдужість до природи – байдужість до власної долі».

Не залишає ба дужими ця проблема педагогів та громадськість України та інших країн світу. Адже від рівня природознавчої підготовки тих, хто навчається сьогодні, залежить економічна потужність країни, її виробничі можливості через декілька років.

Саме тому, з метою виявлення якості природничо-математичної освіти школярів, у 2007 році проводяться міжнародному рівні дослідження TIMSS щодо взяли участь 64 країни. В Україні – 7500 учнів 4-х класів із 340 шкіл репрезентативної вибірки.

За результатами міжнародному дослідження TIMSS, яке проводилось з метою виявлення якості природничо-математичної освіти в Україні, українські школярі показали достатній рівень теоретичної підготовки – в основному засвоюють фактологічні знання, здатні відтворити основні ознаки понять, зробити найпростіші узагальнення, розуміють суть основних законів і закономірностей розвитку природи. Проте, завдання, пов’язані з обробкою інформації, застосуванням знань у нових, нестандартних ситуаціях; робота з інформацією, поданою в таблицях, графіках, схемах та діаграмах для учнів 4-х класів (як і 8-х) виявились для учнів України проблемними.

У зв’язку з цим, з 2011 року ми працюємо над реалізацією Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 – 2016 роки), у якому вперше «Природознавство» виокремлено в окрему освітню галузь, час на вивчення природознавства як навчального предмета в початковій школі удвічі збільшено.

Чинною програмою визначено основну мету навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи, що передбачає активну пізнавальну діяльність самих учнів.

Зазначені завдання сучасної природознавчої освіти та наявні проблеми у практичній їх реалізації зумовили вибір теми нашого досвіду: Активізація навчальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства.



Провідна ідея досвіду

У процесі формування предметної природознавчої компетентності активізувати пізнавальну активність дітей. На основі розвитку інтересів та ціннісних орієнтацій учнів, формувати особистий досвід творчої діяльності, здатність використовувати природничі знання у нових умовах та різних життєвих ситуаціях.



Науково-теоретичні основи

Природа вабить дітей своєю красою і неповторністю. «Яскравість фарб, різноманітність навколишнього середовища є джерелом перших конкретних знань і радісних переживань, які запам’ятовуються на все життя», – зазначає І. В. Андрусенко, науковий співробітник АПН України. Ознайомлення дітей з природою збагачує чуттєвий досвід дитини, сприяє виникненню пізнавальних запитань та пошуку відповідей на них.

Значним вкладом в педагогічну і психологічну науку є дослідження В.В.Давидова, П.Я. Гальперіна, Л.В. Занкова, Д.Б. Ельконіна, що виявили можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності.

У психолого-педагогічній літературі переконливо доведено, що правильно організована діяльність учнів на уроці сприяє значному підвищенню ефективності навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності (Н. Дайрі, М.  Скаткін, Т. Щукіна, Т. Шамова, Л. Нарочна, Л  Шелестова, О. Савченко, Т. Байбара, Л. Коваль, Н.  Бібік, О. Митник, О. Кононко, Т. Г. Гільберг та ін.).

Цій проблемі надавали належної уваги І. Г.Песталоцці, А. Г.Дістерверг, К. Д. Ушинський, Р. Штайнер, В. О. Сухомлинський, .

Досліджуючи проблему активізації, Т. Г. Щукіна основну увагу приділяє спільній діяльності вчителя та учнів, спонуканню учнів до її енергійного, цілеспрямованого здійснення, подоланню інерції та пасивних стереотипних форм викладання та навчання.

Т. Г. Шамової, вважає, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти не як підвищення інтенсивності її протікання, а як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється учителем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання.

Суть досвіду

Ядром навчально-пізнавальної діяльності учнів є бажання дитини здобувати знання. Саме бажання виконувати завдання вчителя, бажання спілкуватися з учнями класу, прагнення бути, жити, перебувати у класному колективі – є тим поштовхом до системного учіння, до процесу здобуття знань і одержання від нього задоволення.

Активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей.

На основі бажання, формуються уміння і навички, а потім учень відчуває внутрішню потребу в пізнанні, що є міцним фундаментом для формування здатності самостійно вчитися. Так формується ключова компетентність особистості – вміння вчитися.

Таким чином, саме бажання виконувати завдання вчителя, бажання спілкуватися з учнями класу, прагнення бути, жити, перебувати у класному колективі – є тим поштовхом до системного учіння, до процесу здобуття знань і одержання від нього задоволення.
Ознаками сформованості активності особистості виступають: інтерес, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети.

Практичне використання

Природа вабить дітей своєю красою і неповторністю. Яскравість фарб, різноманітність навколишнього середовища є джерелом перших конкретних знань і радісних переживань, які запам’ятовуються на все життя. Ознайомлення дітей з природою збагачує чуттєвий досвід дитини, сприяє виникненню пізнавальних запитань та пошуку відповідей на них.

Готуючись до кожного уроку, продумую основні його етапи: формулюю тему, визначаю мету (навчальну, виховну і розвивальну) з передбаченням кінцевого результату; продумую зміст уроку, послідовність використання методів і прийомів навчання; форму і зміст самостійної роботи учнів, способи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, підсумок уроку, домашнє завдання.

Враховуючи особливості свого класу та індивідуальні особливості учнів, постановку мети та передбачуваний результат обмірковую з трьох позицій:

- учень зможе пізнати, назвати, пояснити …(знання);

- зможе зробити, створити (уміння, досвід, творчість);

- зможе висловити своє ставлення, оцінити ( ставлення, цінності).

Добираю навчальні природознавчі завдання так, щоб вони були:



  • Цікавими, спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення (робота над відгадуванням та складанням загадок, кросвордів та ребусів, робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами тощо);

  • Різноманітними («закриті» завдання, що мають точне розв’язання і завдання з неповною, надлишковою умовами,; «відкриті» завдання, що передбачають різні шляхи розв’язання; творчі завдання;

Щоб пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання. (додаток 1)

У процесі формування природознавчої компетентності використовую міжпредметні зв’язки. Особливо є така можливість на уроках української мови (складання текстів в усній та письмовій формі) та читання (читання літературних творів про явища природи висловлення ставлення, оцінних суджень). (додаток 2)

Періодично проводжу інтегровані (одночасно з двох предметів), нестандартні уроки: урок-казка (використання казки завжди збагачує урок), урок-мандрівка, урок мислення серед природи, урок-гра, урок-загадка, урок-змагання тощо. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання. Вони глибоко зачіпають емоційну сферу дитини, збуджують творчі сили, сприяють розвитку творчого мислення дітей.

На таких уроках завжди є місце грі та казці. Використовую такі ігри: «Чи знаєш ти лікарські рослини?, » «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто най спостережливіший?». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом..

Величезне значення у процесі вивчення природознавства мають уроки-екскурсії. Це уроки , на яких учні безпосередньо спілкуються з природою, пізнають її, що дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. (додаток 3)

Використовую такі ігри:

«Чи знаєш ти лікарські рослини?, » «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто най спостережливіший?». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом.

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є робота в парах, робота в групах. При такій формі роботи кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої”.


До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень».

Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість змісту. (додаток 4)

Використовую також в своїй роботі метод навчання у дискусії – це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій :«Карусель», «Один – удвох – усі разом».

Ці та інші прийоми на уроках допомагають домогтися великої активності учнів. Постійний пошук – гарантія успіху. Для цього на кожному уроці створюю ситуацію успіху для розвитку пізнання та розвитку особистості дитини, даю можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль. (додаток 5)

Постійно здійснюю інтелектуально-емоційну підтримку учнів на основі авансування успіху. Це передбачає підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою, вірою в її здібності й успіхи.

Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя – навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках природознавства використовую можливості комп’ютера у підготовці та проведені уроків.

Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність. Проектна діяльність – це цінний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі!», «Походження назв рослин і тварин».

Моїм учням подобається брати участь у проектній діяльності і я помітила, що в дітей виникає інтерес до колективного обговорення загальних питань, які формують критичність, уміння формувати думки, аргументувати їх. Готуючись до кожного уроку-проекту детально дотримуюсь алгоритму щодо його проведення. (додаток 6)

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка