Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,




Сторінка2/33
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4,2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33
Осередок ураження та його характеристики

Осередком ураження (ОУ) називається територія, на якій в результаті дії уражаючих факторів виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, зараження атмосфери і місцевості та ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

ОУ може утворитися під впливом одного уражаючого фактора (простий), або під впливом декількох первинних і вторинних уражаючих факторів (складний).



Осередок ураження характеризується:

  • формою (положенням меж осередку на місцевості): коло, трикутник, еліпс і ін.;

  • розмірами (радіус, глибина, площа);

  • завданими збитками (кількістю уражених людей і тварин, зруйнованих будинків і споруд, грошовою сумою втрат матеріальних цінностей).

В подальшому розглядаються характеристики осередків ураження і можливі негативні наслідки різних НС, та заходи щодо захисту людей в таких ситуаціях.
3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В СФЕРІ ЦЗ.
Якщо відомо які саме небезпеки загрожують можна розробити основні напрями забезпечення безпеки цивільного захисту.

Забезпечення природної безпеки вимагає:

  • розробляти природоохоронні закони та суворо слідкувати за їх виконанням;

  • постійно проводити моніторинг природних небезпек;

  • вести природоохоронне землекористування та добуток корисних копалин;

  • достатньо фінансувати проведення заходів, спрямованих на захист природного середовища;

  • вчасно вживати профілактичні заходи для попередження виникнення та розвитку епідемій, епізоотій, епіфітотій;

  • не допускати промислових та інших викидів у водойми та атмосферу без використання очисних споруд;

  • своєчасно та в належній кількості застосовувати у сільському господарстві мінеральні добрива та отрутохімікати;

  • зберігати зелені насадження від нерозумних вирубок та робити нові зелені насадження (в тому числі лісозахисні смуги).


Забезпечення техногенної безпеки можливе як що:

  • готується і реалізується комплекс заходів (правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних), спрямованих на проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації;

  • відбувається моніторинг можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків;

  • постійно ведеться ідентифікація та облік об’єктів підвищеної небезпеки;

  • складаються декларації безпеки потенційно-небезпечних об'єктів;

  • контролюються матеріали, речовини, що використовуються у виробничому та побутовому середовищі і можуть бути небезпечними для життя та здоров’я людей;

  • строго виконуються умови технологічного процесу та правила експлуатації, особливо при роботі з небезпечними речовинами та матеріалами;

  • з використання постійно вилучаються недосконалі та недостатньо надійні побутові прилади і техніка, транспортні засоби та інше;

  • постійно перевіряється технічний стан споруд, будинків, конструкцій, доріг, транспортних засобів то що.

  • ведеться моніторинг безпеки лікарських препаратів, обладнання та засобів обстеження;

  • перевіряється безпечність та відповідність стандартам продуктів харчування та напоїв.


Забезпечення соціально-політичної безпеки передбачає:

  • наявність відповідної законодавчо-правової бази з питань забезпечення безпеки людини;

  • урегулювання збройних конфліктів шляхом мирних переговорів;

  • міжнародну боротьбу з будь-якими проявами тероризму та екстремізму;

  • обов’язкову відповідальність за вчинки кримінального характеру;

  • профілактику у суспільстві соціальних небезпек;

  • достатнє фінансування захисних соціальних програм;

  • економічну та політичну стабільність у державі.


4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

БЕЗПЕКИ В СФЕРІ ЦЗ.
Зараз на території України "техногенне навантаження", тобто щільність підприємств, трубопроводів, комунікацій у 5-6 разів вище ніж у будь-який країні західної Європи. Якщо до цього додати ще й стан у якому заходяться ці об’єкти, то можна уявити потенційну небезпеку, що загрожує нам кожен день. В цих умовах важливе значення має загально-державна програма по підвищенню культури безпеки. Що включає в себе комплекс заходів спрямованих на попередження, своєчасне виявлення та локалізацію небезпечних ситуацій у побутовій та виробничий сферах; зальне підвищення рівня інформативності та обізнаності громадян у питаннях забезпечення безпеки; достатнє фінансування; розробку відповідних законів та нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки цивільного захисту.

Державна стандартизація з питань безпеки у НС, експертиза, нагляд і контроль, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Стандартизація з питань безпеки спрямована на забезпечення якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров’я людей, довкілля, безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф.

Державна експертиза проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об’єктів, що можуть спричинити НС і вплинути на стан захисту населення і території від їх наслідків, проводиться відповідно до закону.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту організовуються і проводяться з метою перевірки повноти і якості заходів щодо запобігання НС, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, посадових осіб до дій у разі виникнення НС.

Нагляд і контроль проводиться МНС, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад.



Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою забезпечення контролю за дотриманням заходів безпеки на етапах їх введення в експлуатацію, безпосередньо експлуатації та виводу з експлуатації, запобігання НС, а також готовності до ліквідації наслідків НС.

Так у наказі МНС України №338 від 18.12.2000 року "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів" визначені загальні засади паспортизації та створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об’єктів.

При цьому обов’язково враховують:


  • вид (природу) небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, бактеріологічна, вибухопожежна тощо);

  • інтенсивність джерел небезпеки та час їх негативного впливу (постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхні ґрунту тощо);

  • характер та ступінь негативного впливу на реципієнти;

  • сферу забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);

  • технічний стан будов, споруд, технологічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеності;

  • загальний стан техніки безпеки.

Реципієнт - об'єкт, який безпосередньо зазнає негативного впливу небезпеки (населення, об'єкти інфраструктури промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства, водойми тощо).

Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів проводиться один раз на п'ять років.



Паспорт безпеки складається з таких розділів:

а) опис об'єкта і технологічних процесів, які проводяться на ньому

б) опис можливих надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження;

в) загальна інформація про потенційно небезпечні речовини, що використовуються у виробництві;

г) опис заходів безпеки під час виробництва;

Додатково подається:

1. План удосконалення цивільної оборони об'єкта.

2. План захисту працюючого персоналу і населення, як розділ плану цивільної оборони об’єкта.

3. План ліквідації аварій на об'єкті (ситуаційний план).

4. Наказ, або інструкція по об’єкту про безпеку при виробництві, використанні, чи зберіганні радіоактивних, сильнодіючих отруйних та вибохопожежонебезпечних речовин.

5. Наказ, або інструкція про протипожежний режим.

6. Схема сигналізації та установки локалізації НС з інструкціями по керуванню.

7. Інструкцій про порядок дій чергового диспетчера у разі виникнення НС.

8. Наказ, або інструкція про оповіщення органів влади, аварійних служб, працюючого персоналу та населення про НС.

9. журнал обліку потенційно небезпечних речовин та промислових відходів.

10. План підготовки та приведення у готовність об’єктових спеціалізованих формувань.

11. План усунення порушень і недоліків, виявлених під час попередніх перевірок.

Загальна форма паспорту потенційно небезпечного об’єкту наведена у додатку 1.

За аналогічним зразком складається паспорт безпеки речовин та матеріалів, як що до їх складу входять, або можуть входити потенційно небезпечні складові.

Закон України від 18.01.2001р. №2245-ІІІ "Про об’єкти підвищеної небезпеки" статтею 10 визначає поняття декларація безпеки – це документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків. Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002року №956.



Декларація безпеки повинна включати:

1. Результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

2. Оцінку готовності до експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об'єктів;

3. Перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

4. Відомості про заходи щодо локалізації та ліквідації можливих наслідків аварій.

За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражаючих факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в три групи:

група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

Декларація безпеки подається відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації. Декларація переглядається один раз у 5 років. Оригінал декларації треба зберігати на протязі 25 років. Загальна форма декларації безпеки наведена у додатку 2 в ній висвітленні такі питання:

1. Загальні відомості про об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки.

2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки та локалізації і ліквідації наслідків аварій.

3. Результати аналізу ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику.

4. Подаються дані про розробника декларації безпеки.

5. Робиться висновок про загальну оцінку ступеня небезпеки та рівня ризику виникнення аварій на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки.

ЛЕКЦІЯ 2. ТЕМА 2. ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.


  1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ


Планування заходів захисту об'єкта — це розроблення сукупності документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання завдань вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших об'єктів і міст.

Вимоги до змісту та форми плануючої документації. Документи, розробляють з урахуванням реальних можливостей і умов об'єкта, вони є настановою для організованих дій як з метою підготовки об'єкта до захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ воєнних конфліктів).

На об'єкті мають бути розроблені два плани: на воєнний та мирний час.



План цивільного захисту на воєнний час — це документи, які визначають організацію і порядок переведення об'єкта з мирного на воєнний час і ведення цивільного захисту в початковий період війни.

План цивільного захисту на мирний час — це документи, які визначають організацію і порядок виконання заходів цивільного захисту з метою запобігання або зменшення можливих втрат від важких виробничих аварій, катастроф, і стихійних лих, а також ведення рятувальних та інших невідкладних робіт при їх виникненні.


  1. МЕТОДИКА РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНІВ

Необхідно зібрати вихідні документи, що будуть використані при розробці документів плану цивільного захисту об'єкта:

  • директивні документи Президента;

  • Верховної Ради;

  • Уряду України та МНС;

  • витяг із рішення керівника цивільного захисту району про організацію і ведення цивільного захисту на території району;

  • дані про кількість формувань, їх особовий склад, які потрібно створити на даному об'єкті;

  • витяг із плану прийому і розміщення евакуйованого населення;

  • витяг із наряду райвійськкомату на постачання техніки у збройні сили у зв'язку з мобілізацією;

  • окремі розпорядження керівника цивільного захисту району (наряд для виконання спеціальних завдань та ін.);

  • документи, які характеризують господарство і населений пункт.

Реальність розроблених планів ЦЗ буде залежати від повноти вихідних даних, наявності сил і засобів, правильного обліку всіх можливостей об'єкта. Плани ЦЗ об'єкта розробляють його керівники, спеціалісти і орган управління ЦЗ. Розробляючи заходи служб (формувань) ЦЗ об'єкта, ряд питань необхідно узгоджувати з відповідними районними службами ЦЗ, районним відділом з питань НС та цивільного захисту населення.

Об'єкт, що знаходиться на території одного або кількох населених пунктів, є основним об'єктом, який складає єдиний план разом з адміністрацією населеного пункту.



Розробка плану відбувається у три етапи в певній послідовності.

Перший етап — підготовчий, протягом якого визначається склад виконавців і затвердження їх, підготовка виконавців до роботи, доведення до них директив, рекомендацій та інших документів, узагальнення й аналіз вихідних даних, необхідних для розробки плану ЦЗ, визначення обсягу робіт і розподіл обов'язків між виконавцями та закріплення відповідальних за розділами плану.

Для планування, підготовки і проведення заходів евакуації має бути інформація, щоб забезпечити відповіді на такі запитання: чисельність працюючих відвідувачів, обслуговуючого персоналу на даному об'єкті, всього населення у населеному пункті; час доби, коли буває найбільше скупчення людей у приміщеннях; розміщення людей у приміщеннях; стан входів, аварійних виходів; наявність і стан входів для пожежників, міліції, поліції, внесення технічних засобів; труднощі, які треба враховувати під час евакуації людей (вузькі проходи, сходи, непрацюючі ліфти та ін.); забезпеченість будівельними матеріалами, матеріалами для огороджування небезпечних місць, захищення аварійної або цінної апаратури; забезпеченість тимчасовими робочими місцями та ін.; устаткування, прилади, апаратура, документи, які необхідно евакуювати і перелік тих, що можна залишити; можливість переведення виробництва, переведення установ на скорочений режим роботи; вирішення питань зупинення виробництва, установ на скорочений режим роботи; вирішення питань зупинення роботи технологічних ліній, припинення чи скорочення виробництва продукції; забезпечення засобами індивідуального захисту, оповіщення і зв'язку; підготовленість пунктів збору, транспорту для перевезення людей і цінностей, наявність поблизу загрозливих об'єктів (пожежо- і вибухонебезпечні будівлі й матеріали, столярні цехи, приміщення складів, комор, трансформаторні приміщення, хімічні підприємства чи склади).

Планування евакуації має передбачати виникнення найбільш несприятливих ситуацій під час підготовки і проведення евакуації: відсутність відповідних керівників, транспорту, електрозабезпечення, погані погодні умови, аварія на дорозі, паніка серед людей та ін.

Другий етап — практична розробка, оформлення документів. Заходи, які плануються в документах плану, мають бути спрямовані на виконання завдань ЦЗ в надзвичайних ситуаціях.

У документах плану визначають заходи, які потрібно виконати в мирний час, при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, несподіваному нападі противника, стихійних лихах, виробничих аваріях, катастрофах і при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також характер і порядок дій формувань, зміст і обсяг робіт, строки виконання заходів з урахуванням конкретних умов і можливостей даного об'єкта.

Заходи, які потребують капітальних затрат і матеріально-технічних засобів, також мають бути висвітлені в цих планах.

До них належать: будівництво протирадіаційних укриттів, пункту управління, забійних площадок і пунктів, площадок ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин; придбання засобів для герметизації тваринницьких ферм, складських приміщень і колодязів; систем зв'язку і оповіщення; придбання майна для формувань, спеціальної техніки, необхідної формуванням для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, автономних джерел електроенергії.

Оскільки заходи потребують матеріальних затрат, вони повинні здійснюватися у комплексі з іншими економічними заходами, через що їх необхідно включити в поточний і перспективний план об'єкта, де вони будуть забезпечені коштами.

За даними оцінки можливої обстановки, що може скластися на об'єкті, керівники об'єкта планують заходи підвищення стійкості роботи об'єкта. Всі пропозиції, пов'язані із затратами, необхідно документально обґрунтувати з поданням відповідних заявок із кошторисами в місцеві, районні, обласні органи управління ЦЗ, а якщо необхідно то у відповідні міністерства, відомства.

Фінансування капітальних вкладень на будівництво захисних споруд, складів, пункту управління та інших об'єктів ЦЗ відбувається за рахунок об'єкта з коштів, які виділяються міністерствами в межах загальних обсягів капітальних вкладень.

Планування таких заходів, як підготовка і забезпечення майном формувань, навчання керівного особового складу формувань, працюючих, організація зв'язку і оповіщення, створення навчально-матеріальної бази та ін., проводиться за рахунок коштів об'єкта.

Планування забезпечення особового складу формувань ЦЗ засобами індивідуального захисту та іншими матеріально-технічними засобами провадиться за нормами, затвердженими Начальником ЦЗ України, узгодженими з Кабінетом Міністрів, відповідним міністерством, відомством.

Третій етап — узгодження розроблених планів із відділом ЦЗ району, з районним агропромисловим управлінням, адміністрацією населеного пункту, службами ЦЗ району, після цього затвердження документів плану ЦЗ. Документи плану ЦЗ підписує керівник — ЦЗ об'єкта, деякі (план евакуації, прийому і розміщення евакуйованого) підписує і начальник ЦЗ голова адміністрації населеного пункту. Зміст плану ЦЗ об'єкту узгоджується з вимогами плану ЦЗ району, що підтверджує начальник відділу з питань цивільного захисту населення району, після чого план ЦЗ затверджує керівник ЦЗ об'єкта.

Після затвердження плану об'єкта організується вивчення документів усім керівним складом об'єкта.

У зв'язку зі зміною вихідних даних, покладених в основу розробки плану об'єкта, таких як: розвиток господарства, технічне забезпечення, кількість і структура населення, рівень розвитку ЦЗ, установлених вимог і завдань та ін., необхідно періодично уточнювати і переробляти розроблені раніше документи плану даного об'єкта. Уточнення і коригування документів плану проводять на тренуваннях і комплексних об'єктових навчаннях ЦЗ.

Зміни і доповнення, які не мають принципових змін, вносять у документи після узгодження з керівництвом об'єкта. Доповнення і зміни принципового характеру узгоджують із відділом цивільного захисту населення району.

На одному з пронумерованих листків позначають, коли, де і ким внесені зміни у план. Це засвідчується підписом керівника ЦЗ і підтверджується печаткою об'єкта.

Структура і зміст плану для забезпечення життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях такі.



План цивільного захисту на особливий період

План на воєнний час складається з текстової частини і додатків. Текстова частина складається з трьох розділів.



Розділ 1. Оцінка обстановки, що може скластися на об'єкті в результаті дій противника.

У цьому розділі висвітлюються: коротка характеристика і оцінка обстановки, що може скластися на території об'єкта після несподіваного нападу і при плановому переведенні ЦЗ на воєнний стан;

можливий ступінь руйнування виробничих дільниць і житлових будинків; ступінь радіоактивного забруднення тварин, території; можливість виникнення і характер впливу осередків сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), лісових, торфових пожеж, зон затоплення; можливе зниження виробництва; можлива радіаційна, пожежна і хімічна обстановка; стан транспортних артерій, систем енерго-, газо-, водо-, теплозабезпечення, матеріально-технічної бази, оповіщення, зв'язку і управління; втрати сил і засобів ЦЗ і людей об'єкта та населеного пункту; втрати від повторних факторів ураження; обставини, які можуть скластися на території об'єкта і населеного пункту при використанні противником звичайних засобів ураження.

Висновки з оцінки можливої обстановки і стан сил для рятувальних робіт, вплив на вирішення завдань об'єкта при переведенні на воєнний стан і в період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.



Розділ 2. Виконання заходів на об'єкті при планомірному переведенні на особливий період.

Виконання заходів при загрозі нападу противника:



1. Захист працюючих і членів їх сімей:

  • організація і порядок укриття їх у захисних спорудах: підготовка захисних споруд; організація будівництва ПРУ; будівництво найпростіших укриттів; використання підвалів, погребів та інших заглиблених приміщень для укриття населення і формувань; управління людьми, які знаходяться в захисних спорудах;

  • організація прийому і розміщення евакуйованого населення; порядок оповіщення про початок евакуації населення; загальна кількість населення, що прибуває, організація розміщення їх у населеному пункті; порядок, способи і строки доставки людей від пунктів вивантаження, приймальних евакопунктів до місць розселення; організація розміщення евакуйованих для проживання; організація працевлаштування, матеріального, медичного та іншого забезпечення.

  • Евакуюючи населення із зон катастрофічного затоплення і приміських господарств, розміщених у зоні можливих руйнувань, необхідно визначити: кількість населення, матеріальних цінностей, техніки, які підлягають евакуації, та ц організацію (час евакуації, район евакуації тощо);

  • протирадіаційний і протихімічний захист: порядок роботи об'єкта в умовах радіоактивного забруднення. Режим протирадіаційного захисту населення; організація дозиметричного контролю; порядок видачі засобів індивідуального захисту; організація санітарної обробки людей і знезаражування техніки;

  • медичний захист: порядок забезпечення медичними засобами індивідуального захисту формувань, працюючих змін, населення в місцях проживання; проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних, лікувальних і протиепідемічних заходів; організація медичного забезпечення під час ліквідації на об'єкті наслідків нападу противника.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка