Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,




Сторінка3/33
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4,2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.

2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:

  • протирадіаційний і протихімічний захист: порядок доведення сигналів ЦЗ до тваринницьких бригад під час випасу; строки переведення тварин на стійлове утримання; герметизація тваринницьких приміщень; режими протирадіаційного захисту й утримання тварин в умовах радіоактивного забруднення луків і пасовищ. Організація дозиметричного контролю; порядок проведення санітарно-ветеринарних профілактичних заходів; поповнення запасів медичних і ветеринарних засобів; створення запасів фуражу, засобів знезаражування, матеріалів для герметизації; порядок проведення ветеринарної обробки тварин, підготовка забійних пунктів. Організація забою уражених тварин, консервація і зберігання продукції тваринництва;

  • організація і проведення евакуації тварин: назва (номер ферми, приміщень), населених пунктів, у яких вони розміщені і які потрібно евакуювати в безпечні зони, кількість тварин кожної ферми; способи евакуації; розміщення тварин, організація життєзабезпечення тварин на пунктах евакуації.

Для господарств, які приймають евакуйованих тварин, вказати кількість евакуйованих тварин за видами, порядок їх розміщення і життєзабезпечення.

2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:

  • організація спостереження за радіаційним забрудненням, хімічним ураженням посівів сільськогосподарських культур;

  • порядок доставки проб ґрунту і рослин з осередків ураження в районну станцію захисту рослин і агрохімічну лабораторію;

  • способи виклику підрозділів фітопатологічної розвідки в місця зараження;

  • герметизація сховищ насіннєвого фонду, складів мінеральних добрив, овочесховищ;

  • порядок поповнення запасів пестицидів, мінеральних добрив; організація переробки і тимчасового зберігання продукції рослинництва.

2.3. Захист і знезаражування продуктів харчування, урожаю, кормів, води і джерел води:

  • захист продовольства і зерна в складах і сховищах;

  • захист кормів і урожаю в польових умовах;

  • захист урожаю і фуражу при перевезеннях;

  • захист продовольства, води в домашніх умовах;

  • захист колодязів від ОР, РР і ВР;

  • знезаражування урожаю, кормів і води в господарстві.

3. Заходи і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт:

  • порядок приведення в готовність формувань ЦЗ;

  • сили і засоби, виділені до територіальних формувань ЦЗ;

  • організація висування сил, виділених для надання допомоги іншим об'єктам;

  • порядок подання медичної допомоги населенню і ветеринарної допомоги тварин;

  • порядок використання техніки об'єкта для знезаражування.

4. Організація забезпечення заходів ЦЗ.

З метою забезпечення дії сил ЦЗ розробляються заходи у вигляді завдань спеціалістам, начальникам служб об'єкта.

Основні види забезпечення заходів: розвідка; транспортне, матеріальне і технічне забезпечення; гідрометеорологічна інформація; пожежне забезпечення та забезпечення громадського порядку.

5. Організація управління.

Управління об'єкта включає: організацію повідомлення керівного складу формувань, населення в місцях проживання; час розгортання ІГУ, склад обслуги, організація чергувань; організація зв'язку, у тому числі й рухомими засобами з виробничими дільницями, формуваннями, взаємодіючими організаціями; порядок подання донесень.


Розділ 3. Виконання заходів ЦЗ на об'єкті в умовах несподіваного нападу противника.

1. Дії за сигналом "Повітряна тривога" (ПТ): порядок і строки повідомлення працюючих і населення за сигналом "ПТ"; порядок видачі засобів індивідуального захисту (313), приладів розвідки і дозиметричного контролю, які знаходяться біля робочих місць і в ПРУ; організація безаварійної зупинки виробництва; укриття населення; управління населенням, яке знаходиться в укриттях.

2. Дії після нападу противника: заходи відновлення порушеного управління; приведення в готовність формувань ЦЗ; введення режимів захисту; організація прийому і розміщення евакуйованого населення; порядок розгортання і приведення до готовності сил і засобів ЦЗ; організація прискореного відновлення і будівництва ЗС; організація і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт на території об'єкта; порядок відновлення боєздатності об’єктових сил і засобів, що потерпіли.

Додатки


1. Календарний план основних заходів ЦЗ об'єкта.

2. План заходів захисту працюючих та членів їхніх сімей і організація рятувальних та інших невідкладних робіт.

3. Розрахунок укриття працюючих у ПРУ.

4. Розрахунок проведення прийому і розміщення евакуйованого населення.

5. Склад сил і засобів ЦЗ об'єкта.

6. Розрахунок забезпечення працюючих та членів їхніх сімей 313.

7. Схема управління, зв'язку і оповіщення об'єкта.
План цивільного захисту на мирний час

План складається з текстової частини і додатків. Текстова частина плану складається з двох розділів.



Розділ 1. Висновки з оцінки можливої обстановки на об'єкті при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих. Складається:

  • з переліку можливих великих аварій, катастроф і стихійних лих на даному об'єкті;

  • з висновків з оцінки обстановки, яка може скластися на об'єкті при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих.

Розділ 2. Здійснення заходів при загрозі і виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих на об'єкті.

2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:

  • оповіщення керівного складу формувань ЦЗ, працюючих і населення;

  • доведення інформації вищих органів;

  • порядок приведення в готовність сил і засобів для рятувальних робіт;

  • організація прискореного проведення інженерно-технічних заходів, пов'язаних зі зміцненням існуючих або будівництвом нових інженерних споруд, захистом населення, виробничих фондів, матеріальних цінностей.


2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:

  • порядок повідомлення керівного складу, формувань, працюючих про аварію, яка трапилася, і доведення інформації до вищих органів ЦЗ;

  • організація розвідки і спостереження на об'єкті, де виникла аварія; організація дозиметричного і хімічного контролю;

  • порядок приведення в готовність сил і засобів, призначених для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт; організація медичного забезпечення;

  • вжиття заходів для безаварійної зупинки виробництва; приведення в готовність ПРУ, організація укриття населення;

  • організація видачі 3І3;

  • організація евакозаходів; організація забезпечення дії рятувальних сил (вид забезпечення);

  • організація взаємодії з надзвичайною комісією, місцевим територіальним штабом ЦЗ, формуваннями і військовими частинами.

2.3. Організація управління:

  • порядок переходу керівництва ЦЗ в пункти управління (ПУ) строки підготовки ПУ до роботи;

  • організація зв'язку з підрозділами, вищими органами управління; порядок подання донесень у вищі територіальні й галузеві органи.

Уразі аварії на АЕС необхідно виконати такі заходи:

  • забезпечити високий ступінь готовності захисних споруд (ЗС), у 30-кілометровій зоні;

  • забезпечити фонд ЗС для повного укриття на об'єкті працюючих і членів їхніх сімей;

  • забезпечити виконання комплексу медичних заходів;

  • створити запас засобів розвідки, дозиметричного контролю, захисту органів дихання, шкіри, знезараження;

  • управлінням ЦЗ разом з керівництвом АЕС складає план заходів захисту населення. Який включає: оповіщення населення про можливі наслідки аварії; захист населення; заходи ліквідації наслідків аварії; ведення рятувальних та інших невідкладних робіт.


Із досвіду аварії на ЧАЕС заходи ЦЗ необхідно планувати у три етапи:

1-й — від початку аварії до трьох діб. У цей час необхідно терміново оцінити обстановку і масштаби проведення першочергових заходів, спрямованих на захист населення і запобігання наслідкам аварії; інформація про аварію; виклик аварійних бригад і формувань ЦЗ; проведення заходів ліквідації наслідків аварії;

2-й — понад 1 добу після аварії; уточнити радіаційну обстановку; вжити додаткові заходи для захисту населення; дозиметричний контроль;

3-й — перехідний від аварійного до нормального стану (коли вжиті всі заходи захисту): уточнюються дози опромінення, ступінь забрудненості РР урожаю, продуктів, води, сировини та ін.


Додатки:

1. Календарний план основних заходів ЦЗ при загрозі й виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих.

2. План захисту об'єкта і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт із зазначеними потенційно небезпечними місцями.

3. Розрахунок сил і засобів для виконання заходів ЦЗ при загрозі й виникненні аварій, катастроф і стихійних лих.

4. План медичного забезпечення.

5. Розрахунок евакозаходів.

6. Схема організації управління, зв'язку і оповіщення.

В умовах конкретної НС персонал об’єкту повинен діяти згідно розроблених планів, читко виконуючи розпорядження начальника штабу ЦЗ об’єкту, або за його відсутністю керівника підприємства (на нього покладено обов’язки начальника штабу ЦЗ).


3. ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НС
Наслідками НС бувають: зруйновані будівлі, пожежі, затоплення або зараження місцевості, постраждалі люди. Організація і проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт відбувається в стислі терміни, бо кожна година стану НС має наслідками додаткові жертви, втрати, додаткові збитки.

Основні роботи в осередку ураження виконують спеціально створені сили ЦО:

  • війська ЦО;

  • спеціалізовані формування (команди, загони);

  • невоєнізовані формування об’єктів.

Війська ЦО і спеціалізовані формування мають централізоване підпорядкування, а невоєнізовані формування створюються з робітників і службовців об’єкту.

Ліквідація наслідків НС в осередку ураження починається з проведення рятувальних та невідкладних робіт (РНР). Метою РНР є рятування людей, локалізація аварій та створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт.

Функціонально РНР розглядаються за схемою:


РНР




Прямая соединительная линия 40Прямая соединительная линия 41

Рятувальні



Невідкладні
Прямая соединительная линия 39 Основні Підготовка до

Прямая соединительная линия 33Прямая соединительная линия 34Прямая соединительная линия 35Прямая соединительная линия 36 роботи відновлювальних

Прямая соединительная линия 32 робіт

Забезпечують


РНР на об’єкті планують, як правило, на одну добу. Якщо не встигають, то можуть продовжити РНР ще на деякий час.

РНР в межах міста або району можуть тривати декілька діб, доки не будуть врятовані всі живі люди.

РНР проводять безперервно до їх повного завершення. Безперервність робіт забезпечується створенням робочих змін.

Після РНР виконуються відновлювальні роботи до повної ліквідації наслідків НС.

Як видно зі схеми, під час проведення РНР основними є рятувальні роботи, вони виконуються в першу чергу і на них зосереджені основні зусилля.

Види рятувальних робіт:


  • розвідка маршруту висунення та ділянки робіт;

  • гасіння пожеж в будинках, де знаходяться люди;

  • подання повітря в завалені захисні споруди та розкриття їх;

  • розшук та рятування потерпілих з під завалів;

  • надання першої медичної допомоги;

  • санітарна обробка людей, знезаражування території, транспорту, техніки.

Розвідка маршруту ведеться з метою швидкого подолання перешкод на марші. Метою розвідки ділянки робіт є визначення місць, де знаходяться люди, та способів їх рятування.

Якщо сталося так що деякі захисні споруди завалені і туди не потрапляє повітря, то люди там можуть витримати 3.-.4 години. Тому в першу чергу потрібно пробити в споруду отвір і подати туди під тиском (від компресорної станції) зовнішнє повітря. Після цього розкривають споруду тобто розбирають завал над входом (аварійним виходом), відчиняють заклинені двері або прорізують в них отвір. Якщо це неможливо, то пробивають у стіні або перекритті сховища (укриття) отвір.

Людей, що залишилися під уламками зруйнованих будівель, розшукують дуже ретельно, подаючи періодично гучні сигнали голосом або ударами по елементам завалу. Широко використовують розшукових собак. Рятують людей розбираючи завал, або шукаючи інші підходи до потерпілих.

Перша медична допомога надається одразу як тільки визволили потерпілого. Вона включає зупинку кровотечі, накладання пов’язок на уражені місця, накладання шин на місця переломів кісток. У необхідних випадках (переломи кісток, значні опіки, тощо) з допомогою шприц-тюбика роблять знеболюючий укол.

Усіх уражених відправляють у найближчий лікарняний заклад.

Санітарну обробку та знезаражування території розглянемо у другому питанні.

Більшість рятувальних робіт неможливо виконати достатньо ефективно і в стислі терміни, якщо не проводяться невідкладні роботи.

Види невідкладних робіт:


  • створення проїздів і проходів в завалах і зонах зараження;

  • локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах (КЕМ) і лініях зв’язку;

  • укріплення або зруйнування нестійких конструкцій будівель і споруд;

  • відновлення зруйнованих захисних споруд та ін.

Гасити пожежі, розбирати завали, пробивати отвір в завалені захисні споруди неможливо без широкого використання техніки. Але майже вся техніка колісна і через завали проїхати на може. Тому створення проїздів в завалах є першочерговою роботою, яка забезпечує проведення рятувальних робіт. Якщо висота завалу не перевищує 1м, то проїзд роблять розчищенням завалу. При висоті завалу вище 1м проїзд влаштовують по завалу, використовуючи для цього важку гусеничну техніку.

Будь-який об’єкт має КЕМ і якщо зруйновані електро-, водо-, газо-, каналізаційні мережі, то це дуже перешкоджає проведенню рятувальних робіт, підвищує ризик небезпеки. Тому є невідкладним зупинити (локалізувати) ці аварії на час проведення РНР.

Нестійкі конструкції будівель і споруд можуть впасти , чим створюють небезпеку для бійців формувань і для врятованих людей. Тому вважається за краще закріпити ці конструкції або допомогти їм впасти.

Відновлення захисних споруд доцільно робити в цей час тільки за умов, якщо очікується повторення НС. Найчастіше це буває під час війни, коли очікуються повторні повітряні удари.



Взагалі способи ліквідації НС чисельні і залежать від:

  • виду НС;

  • розмірів осередку ураження та обстановки що там склалася;

  • стану готовності формувань до проведення робіт та забезпечення їх технічними засобами.

4. ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ АВАРІЙ.

Щоб локалізувати та ліквідувати аварію та знизити імовірність ураження людей, які були на зараженій місцевості або мали контакт із зараженою технікою чи транспортом, необхідно здійснити так звану спеціальну обробку. Вона складається із санітарної обробки людей та знезаражування території, транспорту, техніки.



Санітарна обробка людей може бути частковою або повною.

Часткова санітарна обробка виконується людиною самостійно після виходу на незаражену місцевість і включає:

  • видалення радіоактивного пилу із одягу, взуття, відкритих частин тіла;

  • знезаражування одягу та обробка відкритих частин тіла з допомогою індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8).

Після виходу із зони РЗ треба видалити радіоактивний пил з одягу витрушуванням одягу, вибиванням палкою, очищенням щіткою або віником. Стояти треба обличчям в бік, куди дме вітер. Взуття очищують віником або миють водою. Відкриті частини тіла обмивають водою в останню чергу.

Після виходу із зони хімічного зараження знезаражують одяг від СДОР у крапельному стані. Для цього з флакону з дегазуючим розчином, що входить до складу ІПП-8, змочити ту частину одягу, куди потрапила СДОР, і марлевими тампонами протерти ці місця.

Для обробки відкритих частин тіла змочити тампон дегазуючим розчином і зняти краплини СДОР.

Після часткової проводиться повна санітарна обробка, яка включає:



  • миття під гарячим душем з милом та мочалкою;

  • заміну білизни та одягу на незаражене.

Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивних пунктах (СОП). Під СОП часто пристосовують звичайні банно-пральні комбінати, а в польових умовах встановлюють намети.

Один дезинфекційно-душовий автомобіль забезпечує гарячою водою дві паралельні лінії, кожна з яких включає:



  • намет, де люди роздягаються і здають забруднений одяг і взуття;

  • намет, де працює душ і відбувається миття людей;

  • намет, де перевіряють ступінь зараження людей, що помилися, і видають їм чистий одяг і взуття.

Забруднений одяг збирають і знезаражують окремо.

Знезараження території , транспорту, техніки та інших предметів поділяється на види:

  • дезактивація;

  • дегазація;

  • дезінфекція.

Дезактивація – це видалення радіоактивних речовин з поверхні будь-якого зараженого об’єкту чи предмету.

Способи дезактивації:

  • змивання водою з миючими засобами;

  • змивання розчинниками;

  • зняття верхнього шару ґрунту товщиною 5.-.10см;

  • засипання території незараженим ґрунтом товщиною 8.-.10см;

  • перекопування поверхні землі на глибину до 20см.

Дегазація – розкладання СДОР до нетоксичних продуктів з подальшим видаленням їх з поверхні зараженого об’єкту. Для розкладання (нейтралізації) СДОР кислотного характеру використовують розчини їдкого натру, соди та ін. Для розкладання СДОР лужного характеру використовують гіпохлориди, хлораміни та ін.

Способи дегазації:

  • хімічний (обробка дегазуючими розчинами або сухими речовинами);

  • механічний (зрізання та вилучення верхнього зараженого шару ґрунту, використання настилів з дощок, матів з соломи або очерету тощо).

Знезаражування території з твердим покриттям відбувається: під час дезактивації – змиванням водою, під час дегазації обробкою сухою дегазуючою речовиною з наступним змиванням водою.

Звичайний заражений ґрунт зрізують бульдозером або засипають незараженим ґрунтом.

Для знезаражування інженерної техніки і транспорту створюють станції знезаражування техніки. Техніку обмивають водою під тиском (під час дезактивації) або дегазуючими розчинами (під час дегазації). Масляні плями видаляють розчинниками. Під час дезактивації у воду можуть додавати миючі засоби.

Крім того, автотранспорт може знезаражувати сам водій з допомогою дегазуючого комплекту (ДК-4) або ранцевого дегазуючого приладу (РДП-48).



Дезінфекція – це знешкодження хвороботворних організмів та переносників інфекційних захворювань (дезінсекція – знешкодження комах, дератизація – знешкодження гризунів).

Дезінфекцію проводять санітарно-епідемічні служби і формування.

Ліквідація наслідків НС є заключним етапом послідовності заходів, спрямованих на захист людей і оточуючого середовища. Від того, як організовані та проведені РНР залежить кількість врятованих людей і масштаби можливої заподіяної шкоди. Це дуже складна робота і відповідальна робота.

ЛЕКЦІЯ 3. ТЕМА 3. ЗОНИ УРАЖЕННЯ ПІД ЧАС ТЕХНОГЕННИХ ВИБУХІВ. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ХАРАКТЕРИСТИК ЗОН УРАЖЕННЯ.
ВСТУП

До вибухонебезпечних об’єктів відносять виробництва вибухових речовин (ВР), нафтопереробні підприємства, млинарські комбінати та елеватори, деревообробні та інші підприємства, що використовують або виробляють горючі речовини та матеріали.

Аварії на таких об’єктах, як правило, супроводжуються вибухами. Під вибухом розуміється процес звільнення великої кількості енергії за короткий проміжок часу. В результаті вибуху речовина перетворюється в сильно нагрітий газ з дуже високим тиском, що впливає на навколишнє середовище, повітря, викликаючи його рух, і утворення чинників, що уражають. Тому вони називаються уражаючими факторами.


  1. НАСЛІДКИ АВАРІЙ НА ВИБУХО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТАХ


Сутність наслідків техногенних вибухів – створення зон ураження (зон руйнувань).

Основний уражаючий фактор вибуху – це повітряна ударна хвиля (УХ). Ударна хвиля це зона сильно стислого повітря, називається фронт ударної хвилі, що розповсюджується в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю (більше 330м/с).

Основним параметром УХ, що визначає її руйнівну дію, є надмірний тиск у фронті УХ. Надмірний тиск ∆Рф – це різниця між максимальним тиском у фронті хвилі (Рф) і атмосферним тиском перед фронтом (Р0):

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка