Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка1/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

вибіркової навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ЛОГІКА

для студентів

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання

Донецьк, 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

вибіркової навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ЛОГІКА

для студентів

усіх галузей знань, напрямів підготовки

і спеціальностей

очної і заочної форм навчання
Розглянуто

на засіданні кафедри

«Філософія»

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.


Затверджено

на засіданні

Навчально-видавничої

ради ДонНТУ

Протокол №___ від «___» «____________» 20__ р.


Донецьк, 2013

УДК 16(072)


Конспект лекцій з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Логіка» для студентів усіх галузей знань, напрямів підготовки і спеціальностей очної і заочної форм навчання / Укладач: В. І. Пашков. – Донецьк: ДонНТУ, 2013. – 107 с.


Конспект лекцій містить матеріал навчального курсу «Логіка», який читається за вибором студентів Донецького національного технічного університету. Конспект лекцій написаний на підставі навчальної програми цього курсу і містить шість тем (вісім лекцій), кожна з яких розглянута відповідно до виділених питань плану і на основі наведеної до кожної теми (лекції) рекомендованої літератури. У конспекті розкрита об'єктно-предметна область логіки, у рамках якої розглянута її мова, проаналізовані раціональні форми мислення (поняття, судження, умовивід) в їх одноманітній послідовності, представлені як основні, так і неосновні закони логіки, а також доведення і спростування як особливі логічні процедури.

Конспект розрахований на студентів, які вивчають логіку окремою дисципліною, а також у рамках модульних курсів «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)».

Конспект лекцій укладений відповідно до вимог освітньо-професійної програми.

Укладач:

В. І. Пашков, к.філос.н., доцент




ЗМІСТ


ВСТУП.................................................................................................................... 5

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ................................................................................ 6

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ............................... 7

Лекція 1.............................................................................................. 7

Лекція 2............................................................................................ 19

ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ ....................................................................................... 28

Лекція 3 ........................................................................................... 28

Лекція 4............................................................................................ 35

ТЕМА 3. СУДЖЕННЯ ................................................................................... 46

Лекція 5 ........................................................................................... 46

Лекція 6 ........................................................................................... 58

ТЕМА 4. УМОВИВІД ………….................................................................... 79

Лекція 7 ........................................................................................... 79

Лекція 8 ........................................................................................... 91

ЛІТЕРАТУРА..................................................................................................... 106

ВСТУП

Конспект лекцій з курсу «Логіка» підготовлений відповідно до розробленої на кафедрі навчальної програми з цього курсу.

Особливістю даного конспекту лекцій є те, що він включає необхідний перелік тем, вивчення яких дозволить студентам оволодіти логічно правильними формами мислення і на їх підставі підвищити свій інтелектуальний рівень. Виходячи з того, що зміст думки завжди втілений у логічну форму, кожна тема спрямована на вивчення цієї форми з тим, щоб допомогти збагатити зміст як теоретичного, так і практичного мислення. Порядок вивчення тем приведений у відповідність з логікою руху думки від абстрактного – знання сутності логічних форм, до конкретного – практиці логічних дій над ними. Питання теорії формально-логічного мислення в кожній темі доповнюються прикладами, що представляють різні області знання. Адже головним є не просто акцент на спеціальну сферу і термінологію, що відповідає їй. Важливо уміти відволіктися від звичної змістовної складової мислення і зосередитися на одній тільки формі вираження думки, на логічних властивостях думки, навчитися аналізувати свої думки і міркування з точки зору їх правильності. Представлені теми і дозволяють активізувати самостійний пошук, розумову активність, формувати уміння правильно мислити і міркувати, доводити свою точку зору.

Найважливіше завдання курсу лекцій, як і семінарів з логіки, полягає і в тому, щоб надати мисленню майбутнього фахівця строгість, послідовність, ясність, переконливість і дієвість, а разом з цим сформувати необхідну підставу для досягнення істинного знання в процесі розумової діяльності.

Отримані знання в курсі логіки можуть стати теоретичною підставою вивчення дисциплін і спецкурсів, що викладаються на кафедрі філософії, а також в освоєнні багатьох інших університетських дисциплін.

Для теоретичного аналізу питань, їх практичного відбиття і вирішення конкретних практичних завдань до кожної теми рекомендується ряд видань.



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є формування культури мислення студента, який би на підставі знання законів і форм теоретичного мислення усвідомлено ставився до процесу міркування, тобто був здатний доводити його істинність, спростовувати хибні, правильно проводити аналогії, висувати гіпотези, виявляти помилки та знаходити способи їх усунення.
Завданнями вивчення дисципліни є:

  • визначити і розкрити об’єктно-предметну область логіки, у рамках якої розглянути її мову і методи, проаналізувати раціональні форми мислення (поняття, судження, умовивід) у їх одноманітній послідовності, основні та неосновні закони, а також доведення і спростування як особливі логічні процедури;

  • охарактеризувати специфіку логічних знань, що виявляється в символьному позначенні форм думки, їх структурних елементів і зв’язків між ними, в певних видах теоретичних форм мислення і відношень між ними, операцій над ними;

  • прищепити студентам уміння щодо оволодіння системою логічних знань та навчити їх точно, послідовно і науково-обґрунтовано викладати ці знання;

  • сформувати розуміння логіки не тільки як фундаменту будь-якої науки, але й як загальної основи мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації;

  • підвести студентів до розуміння необхідності засвоєння знання логіки як умови розвитку їх власного інтелекту, використання якого є найважливішим інструментом професійної та суспільної діяльності.

ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ ЗАКОНИ ЛОГІКИ
Лекція 1

1. Об'єкт і предмет логіки.

2. Логіка і мова.

1. Об'єкт і предмет логіки. Формальна логіка досліджує інваріантні структури мислення людини, і доки існує незбіжність між ідеалізованим змістом і матеріальною формою вираження думки необхідно забезпечувати істинність міркувань за допомогою формальних законів і правил.

Логіка як наука включає традиційну і сучасну (класичну і некласичну) логіку. Своїм змістом вони представляють хронологію етапів розвитку логічної науки. Їх розрізняють по тому, які основні поняття і методи використовують вони для побудови формальних теорій і які при цьому вирішують завдання: традиційна логіка метод формалізації використовує в напівформальному вигляді, а сучасна – в чистому; у традиційній логіці центральними категоріями є «поняття», «судження» і «умовивід», а в сучасній – висловлювання і терміни; традиційна логіка формує культуру мислення, тобто є способом доведення і спростування, основою різних видів дискурсу і т.п., а сучасна досліджує функціонування мислення в мові науки, тобто аналізує принципи побудови, трансформації і обґрунтування наукових теорій.

У даному випадку обмежимося аналізом традиційної логіки і, наскільки це буде необхідно, розглянемо деякі аспекти логіки висловлювань і модальної логіки.

Логіка (грец. λογιχή – наука про мислення, від λόγος – слово, міркування, вчення) – це філософська наука про закони і форми теоретичного мислення, про взаємозв’язки даних форм і про помилки у процесі мислення і способах їх подолання.

Статус і роль будь-якої науки характеризується, передусім, її об'єктно-предметною областю. Об'єкт науки представляє певна область дійсності, на яку спрямовані дослідницькі зусилля. Предмет науки – це певна сторона об'єкту, сприяюча його якісно-кількісному уточненню.



Об'єкт логіки – це людське мислення. Проте логіка вивчає людське мислення не в плані розгляду усіх його форм з урахуванням їх становлення і розвитку, як це робиться в рамках філософії (конкретно – в гносеології), а бере лише форми теоретичного мислення як існуючі в готовому вигляді, незмінні, нерухомі, тотожні собі у будь-яких соціально-історичних і культурних обставинах; логіка досліджує мислення не акцентуючи увагу на його змістовних аспектах і їх обумовленості фізіологічними і соціально-культурними чинниками, що характерно для психології, а виділяє в теоретичному мисленні тільки його формально-структурний аспект і т.д. Суттю логічного аналізу є редукція думки до її структури і форми за допомогою абстрагування змісту. При цьому слід враховувати, що, хоча аналіз думок щодо істинності або неістинності їх змісту, його розуміння і т.д. і виходить за предметні рамки логіки, але без нього логічне мислення та існування логіки як науки неможливе. Тому для логіки важливо не лише визначати правильність, але й істинність логічних форм думки. Логіка не призначена для виведення свідомо неістинного знання. Предмет логіки – це складна система, яка об'єднує загальні умови, що забезпечують істинність мислення, які необхідно дотримуватися незалежно від змісту думок.

Предмет логіки складають:

  • форми абстрактного (теоретичного, раціонального) мислення: поняття, судження, умовиводи;

загальні закони мислення: тотожності, протиріччя, виключеного третього і достатньої підстави;

  • загальні методи науки, теоретичного мислення в цілому: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення та ін.;

  • структурні закони і правила окремих форм думки: закон зворотного відношення обсягу і змісту поняття, правила засновків і термінів, спеціальні правила фігур простого категоричного силогізму і т.д.;

  • мова логіки як система спеціалізованих символів для позначення форм думки і їх зв'язків;

  • терміни і визначення, що обґрунтовуються в логіці;

  • логічні помилки, можливі в процесі мислення.

Мислення (абстрактне) – це опосередковане (тобто таке, що ґрунтується на раніше отриманих знаннях) і узагальнене(тобто таке, що охоплює суттєві ознаки) відображення дійсності в мозку людини, що фіксується і передається нею у мові (практичному мисленні) в процесі своєї духовно-практичної діяльності.

Властивості правильного мислення:

  • визначеність – точність і строгість;

  • послідовність – без внутрішніх протиріч;

  • обґрунтованість – зорієнтованість на підстави, завдяки яким думка має бути визнана істинною.

У мисленні виділяють зміст і форму думки:

Зміст думки – це усе багатство мислення про світ, конкретна інформація про нього.

Форма мислення це структура думки, спосіб зв'язку її змістовних частин (доведення, висновки та ін.).

Мислення людини пов'язане з процесом міркування. Міркування – це зіставлення думок і їх об'єднання заради отримання на основі наявних знань нових знань.

Міркування бувають правильними і неправильними.

Правильне міркування – це міркування, в якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок (засновків).

Приклад: «Усі зірки – велетенські кулі, що світяться, з розжареного газу. Сонце – зірка. Отже, Сонце – велетенська куля, що світиться, з розжареного газу». У цьому міркуванні двома вихідними думками обґрунтовується третя: «Якщо клас предметів має певну властивість і до цього класу відноситься деякий предмет, то і йому притаманна ця властивість». Або: «Якщо предмет має певну властивість і все, чому притаманна ця властивість, має і деяку іншу властивість, то цей предмет має і цю іншу властивість»: «Сонце – велетенська куля, що світиться, з розжареного газу. Усі велетенські кулі, що світяться, з розжареного газу виробляють величезну кількість енергії. Отже, Сонце – виробляє величезну кількість енергії».

Неправильне міркування – це міркування, в якому виникли логічні помилки в результаті недотримання законів і правил логіки.

Приклад: «Ліки, які приймає хворий, є добро. Чим більше робити добра, тим краще. Значить, ліки слід вживати якомога більше». Помилковість висновку випливає з безпідставного ототожнення нетотожних понять, використаних в двох вихідних думках : в першій поняття «добро» дане з точки зору практичної користі конкретної речовини і правильності його застосування, в другій – в загальноетичному плані, як протилежність поняттю «зло».

Як і думка, міркування має зміст, тобто інформацію про світ, і логічну форму, тобто побудову, спосіб зв'язку його складових елементів. Слід зауважити, що логічна форма не є складовою змісту, який включає конкретна думка або конкретне міркування. Логічна форма є лише засіб, завдяки якому складові частини змісту поєднуються в думці або в міркуванні між собою. З метою виявлення цих складових логіка абстрагується від конкретного змісту думок або міркувань і займається аналізом, і в першу чергу, їх логічною формою, тобто зосереджується на тих компонентах, які представляють формальний аспект думки або міркування.



Наприклад, у визначенні «логіка є філософська наука», з одного боку, є незалежне від форми думки конкретний її (думки) зміст («щось про щось стверджується»), з іншого – інформація про спосіб зв'язку структурних елементів думки (предмета думки і ознаки предмета думки), що й цікавить логіку як науку.

Тому слід відрізняти правильність і істинність думки або міркування. Поняття формальної правильності мислення відноситься лише до логічних дій і операцій мислення. Правильність мислення – це його характеристика з боку форми. З боку форми воно може бути логічно правильним або неправильним. Правильність думки або міркування – це дотримання правил і законів логіки. Якщо в числі вихідних засновків зустрічається неістинний засновок, то при дотриманні правил логіки у висновку можна отримати й істину, і неістину.



Приклад: «Усі метали – тверді тіла. Ртуть не є твердим тілом. Отже, ртуть не є металом». У даному випадку порушене одне з правил логіки, бо один із засновків (1-а) неістинний. Але й при істинності двох засновків можна отримати як істинний, так і неістинний висновок: «Усі ноутбуки мають екран. Цей технічний пристрій має екран. Отже, цей технічний пристрій – ноутбук». Тут порушено також одне з правил логіки. Тому висновок не випливає з необхідністю з цих засновків. Висновок робиться за II фігурою з двома стверджувальними засновками, а згідно з правилами цієї фігури один із засновків і висновок мають бути заперечувальними судженнями.

Поняття істинності мислення відноситься лише до конкретного змісту мислення. Істинність є відповідність думки або міркування конкретному змісту дійсності. І якщо в тому ж міркуванні вірно відображене те, що має місце насправді, то воно істинне, інакше воно неістинне.



Приклад: «Усі технологи – фахівці з технології певної галузі виробництва» істинне; «Усі абітурієнти – майбутні студенти» неістинне.

Усі ці приклади показують важливість знання і застосування двох правил: формального і змістовного.



Формальне правило – це правило, яке передбачає тільки форму (без звернення до змісту) того, що перетворюється згідно з цим правилом. Тут істинність висловлювань, їх смисловий зв'язок несуттєві. Застосування формального правила здійснюється тільки на основі знання форми висловлювання. Процес мислення або міркування здійснюється відповідно до формального правила логіки є формально-логічно правильним.

Наприклад, візьмемо судження «Київ – столиця Франції» і «Якщо Київ – столиця Франції, то 22=5», де перше – просте судження, а друге – складне, що утворене сполучником «якщо, то». Застосуємо до цих суджень одне з формальних правил логіки: х, х→уу, де х і упозначають прості судження, → – позначає сполучник природної мови «якщо, то», ╞ – позначає відношення слідування. Коли позначимо перше судження х, друге – х→у, то відповідно тут у – 22=5. І немає значення, чи ці судження істинні, чи є в них смисл. Звичайно, що перше судження неістинне, а друге і не істинне, і якщо і було б істинним («22=4»), то воно не має смислу у звичайному розумінні. Але це показує, що для застосування формального правила істинність суджень та їхній зв'язок за смислом не суттєві. А якщо так, то позначивши перше судження «Київ – столиця Франції» буквою А, а судження «22=5» – В, отримаємо формулу складного судження «Якщо Київ – столиця Франції, то 22=5» у вигляді виразу «якщо А, то В». Виділивши форму суджень, можна застосувати до них формальне правило «х, х→уу», не знаючи ні смислу, ні значень суджень «А» і «якщо А, то В». Тому, коли із суджень «А» і «якщо А, то В» робиться висновок «В», то міркування формально-логічно правильне. Отже, тут відбувається формально-логічне міркування, бо воно підпорядковане формальним правилам логіки. І коли судження «А» та судження «якщо А, то В» будуть істинними, то обов’язково буде істинним і «В». У випадку їх неістинності істинність «В» не гарантована.

Проте в процесі міркування, окрім формальних правил, використовуються і змістовні правила (правила неповної індукції, правила аналогії і т.д.).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка