Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка18/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   55
О – утворене по 2-й гласної лат. слова nego – заперечую: «Деякі студенти не є спортсменами» (S не є P); «Невірно, що деякі електрони є позитивно зарядженими» ¬(S є P); «Деякі мови більше не існують» (S не є); «Невірно, що деякі абсолютно чорні тіла існують» ¬(S не є).

Виділяють також одиничностверджувальні і одиничнозаперечувальні судження.



Одиничностверджувальне (позначення немає) – це судження одиничне за кількістю і стверджувальне за якістю. («О.В.Суворов – генералісимус» – атрибутивне, «Чисельність населення Києва більше Донецька» – релятивне, «Ощадбанк України існує» – екзистенціальне).

Одиничнозаперечувальне (позначення немає) – це судження одиничне за кількістю і заперечувальне за якістю. («Алхімія не є наукою» – атрибутивне, «Обсяг вибірки даного КСД не більше обсягу генеральної сукупності» – релятивне, «Корпорація «Пронто» не існує» – екзистенціальне).

Будь-яке судження має і якісну, і кількісну характеристику, тобто є або стверджувальним, або заперечувальним за змістом і або загальним, або частковим, або одиничним за обсягом.



Важливим аспектом для наступного розгляду судження як форми мислення є питання про розподіленість термінів судження. Термінами судження є суб’єкт і предикат. Питання про те, яка інформація в судженні є, а яка відсутня (але може домислюватися) вирішується за допомогою наступних понять:

  • розподілений термін (знак «+») – це термін, який мислиться у повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого терміна («Усі паралелограми – чотирьохкутники») або повністю з нього вилучається («Жодний хімічний елемент не є складна речовина»);

  • нерозподілений термін (знак «–») – термін, обсяг якого лише частково включається в обсяг іншого («Лише деякі релігії світові») або лише частково вилучається з нього («Лише деякі релігійні організації не зареєстрували свій статут в органах державної влади»).

Розподіленість термінів у судженнях типу А, І, Е, О:

  • в загальностверджувальних судженнях типу А («Усі S є P») суб’єкт завжди розподілений, а предикат у більшості випадків – нерозподілений. 1) «Усі (квантор загальності) православні (S) – християни (Р). Тут S, оскільки йдеться про усі предмети, що складають даний клас (обсяг поняття-суб’єкта), а саме про усіх православних, тобто S є видовим поняттям і усім обсягом повністю включений в обсяг Р, а Р, оскільки йдеться лише про ту частину обсягу Р, яка співпадає з обсягом S, тобто Р є родом, і частина елементів його обсягу не тотожна елементам, мислимим в обсязі S: не усі християни – православні. Тому, як правило, Р у судженнях А. Звідси, якщо обсяг Р більше (ширше) обсягу S, то Р. 2) Проте, як виняток, Р в судженнях А, якщо S и Р пов’язані відношенням тотожності, тобто якщо у Р мисляться ті і тільки ті предмети, які мисляться в обсязі S. «Усі (квантор загальності) квадрати (S) – рівносторонні прямокутники (Р)». Тут S і Р, тобто їх обсяги повністю співпадають; відрізняються вони тільки змістом. Якщо S дорівнює за обсягом Р, то Р, що буває у визначеннях і у виділяльних судженнях;

  • в частковостверджувальних судженнях типу І («Деякі S є Р») розподіленість і суб’єкта, і предиката неможна визначити сугубо логічними засобами, тобто за структурою. 1) «Деякі (квантор існування) інженери (S) – електрики (Р)». Тут S, оскільки у ньому мислиться лише частина інженерів, тобто обсяг S лише частково включається в обсяг Р. Але й Р, оскільки він також лише частково включений в обсяг S: лише деякі електрики є інженерами. Це означає, що S і Р пов’язані відношенням перетину: не усі інженери – електрики і не усі електрики – інженери. Звідси, якщо поняття S і Р перетинаються, то Р. 2) Проте, як виняток, Р в судженнях І, якщо S і Р пов’язані відношенням субординації, тобто якщо в Р мисляться ті і лише ті предмети, які повністю включаються в обсяг S як підпорядковуючого поняття. «Деякі (квантор існування) письменники (S) – драматурги (Р)». Тут S, оскільки в ньому мислиться лише частина письменників, тобто обсяг S лише частково включається в обсяг Р, а Р, оскільки обсяг Р вужче обсягу S і повністю входить у нього, тобто в обсяг S. Р, якщо обсяг Р менший за обсяг S, що буває в часткових виділяльних судженнях;

  • в загальнозаперечувальних судженнях типу Е («Жоден S не є Р») і суб’єкт, і предикат завжди розподілені. «Жоден (квантор загальності) депутат ВР України (S) не може бути на державній службі (Р)». Тут і S, і Р, оскільки обсяг S повністю виключається з обсягу Р, і навпаки. Необхідно доповнити, що завжди в судженнях Е (як і в судженнях А) S, оскільки в ньому мисляться усі предмети даного класу, а Р завжди, оскільки його обсяг повністю виключається з обсягу S. Жоден предмет, що володіє ознаками, відображеними в Р, як установлено зв’язкою, не входить в обсяг S;

  • в частковозаперечувальних судженнях типу О суб’єкт є нерозподіленим (за виключенням деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб’єкта, або (як і в судженнях Е) в судженнях О жоден предмет, що володіє ознаками, відображеними в Р, як установлено зв’язкою, не входить в обсяг S. «Деякі (квантор існування) студенти (S) не є спортсменами (Р)». Тут S, оскільки мислиться лише частина студентів, а Р, бо в ньому мисляться усі спортсмени і жоден з них не включений у ту частину студентів, яка мислиться в S.

Таким чином, S розподілений у загальних судженнях і нерозподілений у часткових; Р завжди розподілений в заперечувальних судженнях, у стверджувальних же він розподілений тоді, коли за обсягом РS.

Виділяльні і виключальні судження як спеціальні види суджень використовуються в логіці для того, щоб уникнути неоднозначності предикату за ознакою розподіленості. Виділяльними і виключальними можуть бути як стверджувальні, так і заперечувальні судження.

Виділяльними є судження, в яких ознака, мислима в предикаті, характеризує лише даний, але ніякий інший предмет (предмети) думки. У виділяльних атрибутивних категоричних судженнях використовується логічний оператор «тільки». Даний оператор може бути випущений, але припускатися змістом судження.

Приклади:

– одиничностверджувальне судження: «Тільки студент даної групи Ситін С.П. – відмінник», або воно ж: «Студент даної групи Ситін С.П., і тільки він, є відмінником»;

– одиничнозаперечувальне судження: «Тільки студент даної групи Нємов Є.М. не є устигаючим», або воно ж: «Студент даної групи Нємов Є.М., і тільки він, не є устигаючим»;

– частковостверджувальне судження: «Тільки деякі студенти даної групи є посередніми», або «Деякі, і тільки деякі студенти даної групи є посередніми»;

– частковозаперечувальні судження: «Тільки деякі студенти даної групи не виконують навчальну програму ВНЗ», або воно ж: «Деякі, і тільки деякі студенти даної групи не виконують навчальну програму ВНЗ».

У часткових виділяльних судженнях установлені і обсяг суб’єкта, і обсяг предиката, на відміну від визначених часткових суджень, в яких точно установлений лише обсяг суб’єкта.



Приклад: «Лише деякі, а не усі студенти – відмінники» – визначене часткове. У ньому не встановлений обсяг предиката, адже відмінниками є не тільки студенти. У частковозаперечувальним судженні «Деякі держави, і тільки, є тоталітарними» точно встановлено і відношення суб’єкта – «держава» – до предикату, і відношення предиката – «тоталітарна держава» – до суб’єкта. Дійсно, тоталітарними можуть бути або не бути лише держави: увесь обсяг предиката включений в обсяг суб’єкта.

Виключальними є судження, в яких ознака, мислима в предикаті, характеризує усі предмети, крім певної їх частини. У виключальних атрибутивних категоричних судженнях використовується логічний оператор «за виключенням», «крім», «зокрема». Він може бути пропущений, але припускатися змістом судження. Тут (на відміну від виділяльних) одиничні і загальні судження виключальними бути не можуть. Виключальними можуть бути лише часткові судження. Дійсно, з одного боку, в суб’єкті мислиться множина елементів, а з іншого – наявність підмножини елементів обсягу, які ознаку, що відображається в предикаті, не характеризує (у стверджувальному судженні ця ознака не належить, в заперечувальному – належить предмету думки). Тому виключальне судження не може бути загальним.

Приклади: «ВНЗ даного міста, за виключенням семи, не є державними», «Обов’язковими для держави є усі міжнародні договори, крім нератифікованих».
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка