Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка30/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   55
Основна інформація знаходить явне вираження в суб'єкті і предикаті, в логічній зв'язці і кванторі. Представлена в судженні додаткова інформація про логічний або фактичний статус судження, або про його регулятивні, оцінні, тимчасові та інших властивості є модальністю (від лат. modus – спосіб, міра). Модальність – це характеристика висловлювання, яка здійснюється з певної точки зору і є певним способом відношення людини до висловлювання, яке він вимовляє.

Так, у простих судженнях («Школярі – учні», «Він цю роботу не виконає на визначений час») і складних судженнях («Якщо буде погана погода, то ми не полетимо на літаку») стверджується або заперечується наявність певних зв'язків між предметом і його ознаками або констатується відношення, як мінімум, між двома предметами. У модальних судженнях встановлюється характер зв'язку між суб'єктом і предикатом або між окремими простими судженнями в складному судженні («Безперечно, усі школярі – учні)», «Можливо, він цю роботу не виконає в строк», «Імовірно, якщо буде погана погода, то ми не полетимо на літаку»). Тим самим, тут не просто стверджується або заперечується наявність деяких зв'язків, а дається оцінка цих зв'язків з певної точки зору.



Модальні судження характеризуються за наявністю встановленої в них достовірності: аподиктичні (від грец. αποδεικτικός – переконливий; або судження необхідності), називаються також логічно необхідними; проблематичні (від грец. πρόβληματικός – складний; або судження можливості) і асерторичні (від лат. asserto – стверджую; або судження дійсності), які є логічно випадковими.

Логічно необхідні – це судження, істинність/неістинність яких визначається їх логічною структурою.

Аподиктичні, або судження необхідності – це судження, в яких відображається зв'язок, що має закономірний характер.

Аподиктичні судження представляють закони науки. Ці судження можуть відноситися до предметів минулого, сьогодення і майбутнього. Виражаються ці судження за допомогою логічного оператора необхідності: в природній мові словами «необхідно», «обов'язково», «закономірно», «завжди», але може бути пропущений і тільки матися на увазі; у формулахсимволом «».



Формули:

простого загальностверджувального атрибутивного категоричного судження необхідності: (S є Р) – «Необхідно, що усі S суть Р»;

простих стверджувальних релятивних суджень необхідності:

– (xRy) «Необхідно, що усі х знаходяться у відношенні R до у»;

– (xRy) «Необхідно, що х знаходиться у відношенні R до усіх у»;

– (xRy) «Необхідно, що усі х знаходяться у відношенні R до усіх у»;

– (xRy) «Необхідно, що усі х знаходяться у відношенні R до деяких у»;

– (xRy) – «Необхідно, що деякі х знаходяться у відношенні R до усіх у»;

простого загальностверджувального екзистенціального категоричного судження необхідності: (S є) «Усі S існують з необхідністю», «Необхідно, що усі S існують»;

просте заперечувальне атрибутивне категоричне судження необхідності:

– (S не є Р) – «Необхідно, що усі S не є Р»;

просте заперечувальне атрибутивне категоричне судження необхідності, отримане в результаті заперечення загальностверджувального атрибутивного категоричного судження необхідності:

– ¬(S є Р)«Невірно, що усі S з необхідністю є Р»;

простих заперечувальних релятивних суджень необхідності:

– (x~Ry)«Усі х з необхідністю не знаходяться у відношенні R до у»;

– (x~Ry) – «Необхідно, що х не знаходиться у відношенні R до усіх у»;

– (x~Ry) – «Усі х не знаходяться у відношенні R до усіх у з необхідністю»;

– (x~Ry) – «Необхідно, що усі х не знаходяться у відношенні R до деяких у» або:

– (x~Ry) – «Деякі х необхідно не знаходяться у відношенні R до усіх у»;

заперечувальні релятивні судження необхідності, отримані в результаті заперечення стверджувальних аподиктичних суджень:

– ¬(xRy) – «Невірно, що усі х з необхідно знаходяться у відношенні R до у»;

– ¬(xRy) – «Невірно, що х не знаходиться у відношенні R до усіх у з необхідністю»;

– ¬(xRy) – «Невірно, що усі х з необхідністю знаходяться у відношенні R до усіх у»;

– ¬(xRy) – «Невірно, що усі х з необхідністю знаходяться у відношенні R до деяких у» або:

– ¬(xRy) – «Невірно, що деякі х необхідно знаходяться у відношенні R до усіх у»;

простого загальнозаперечувального екзистенціального категоричного судження необхідності:

– (S не є) – «Усі S з необхідністю не існують»;

загальнозаперечувальне екзистенціальне категоричне судження необхідності, отримане в результаті заперечення загальностверджувального категоричного аподиктичного судження:

– ¬(S є) – «Невірно, що усі S існують з необхідністю»;

простого частковостверджувального атрибутивного категоричного аподиктичного судження:

– (S є Р) – «Деякі S необхідно є Р»;

простих стверджувальних релятивних аподиктичних суджень:

– (xRy) – «Деякі х з необхідністю знаходяться у відношенні R до у»;

– (xRy) – «Деякі х з необхідністю знаходяться у відношенні R до деяких у»;



– (xRy) – «Деякі х необхідно знаходяться у відношенні R до деяких у»;

простого частковостверджувального екзистенціального категоричного судження:

– (S є) – «Деякі S існують з необхідністю»;

простого частковостверджувального атрибутивного категоричного аподиктичного судження:

– (S не є Р) – «Деякі S необхідно не є Р»;

частковозаперечувального категоричного аподиктичного судження, отриманого в результаті заперечення частковостверджувального атрибутивного категоричного аподиктичного судження:

– ¬(S є Р) – «Невірно, що деякі S необхідно є Р»;

простих заперечувальних релятивних суджень необхідності:

– (x~Ry) – «Деякі х необхідно не знаходяться у відношенні R до у»;

– (x~Ry) – «Деякі х не знаходяться у відношенні R до деяких у з необхідністю» або:



– (x~Ry) – «Деякі х необхідно не знаходяться у відношенні R до деяких у»;

заперечувальні релятивні судження необхідності, отримані в результаті заперечення стверджувальних релятивних аподиктичних суджень:

– ¬(xRy) – «Невірно, що деякі х необхідно знаходяться у відношенні R до у»;

– ¬(xRy) – «Невірно, що х знаходиться у відношенні R до деяких у з необхідністю»;



– ¬(xRy) – «Невірно, що х необхідно знаходиться у відношенні R до деяких у»;

простого частковозаперечувального екзистенціального категоричного аподиктичного судження:

– (S не є) – «Деякі S необхідно не існують»;

частковозаперечувальне екзистенціальне категоричне судження, отримане в результаті заперечення частковостверджувального екзистенціального категоричного аподиктичного судження:

– ¬(S є) – «Невірно, що деякі S існують з необхідністю».

1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка