Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка36/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   55

(О→А) О Деякі S не є Р А Усі не-Р є S («Деякі професори на посаді не є атестованими професорами» «Усі неатестовані професори є професорами на посаді»).

S не є Р S не є P S є P S не є Р

¬Р є S S є ¬P Р є S S є ¬P

¬Р є S



Судження I (частковостверджувальні) при операції протиставлення предикату, вважають, не дають (або дають збіднені) висновки, і тому відзначають, що їх не варто піддавати цієї операції. У той же час:

(I→Е) I Деякі S є Р Е Усі не-Р не є деякі S («Деякі методи наукового пізнання є теоретичними» → «Усі нетеоретичні методи наукового пізнання – не ці деякі методи»).

S є P S є P S не є P S є P

¬Р не є S S не є ¬P Р не є S S не є ¬P

¬Р не є S



(І→О) I Деякі S є Р О Деякі не-Р не є S («Деякі журналісти є телеведучими» («Деякі нетелеведучі не є журналістами»).

S є P S є P S не є P S є P

¬Р не є S S не є ¬P Р не є S S не є ¬P

¬Р не є S

Протиставлення суб'єкту полягає в тому, що відносно судження спочатку здійснюється обернення, а потім – перетворення. У результаті предикат вихідного судження стає суб'єктом висновку, а предикатом висновку виступає поняття, що суперечить суб'єкту засновку.

Протиставлення суб'єкту в судженнях А, I, Е, О, яке відбувається за формулами:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка