Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка41/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   55

Література

Гетманова А. Д. Логика : учебник, словарь, практикум. – 2-е изд./ А. Д. Гетманова. – М. : Академический Проект, 2009. – С.138-161, 423-426, 562-700.

Гладунський В. Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей : навч. посібник / В. Н. Гладунський. – Л. : Афіша, 2002. – С.138-158.

Иванов Е. А. Логика : учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / Е. А.Иванов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – С.159-186.

Логика : учеб.-методич. пособие / Автор-составитель В. И. Пашков. – Донецк : ДонНТУ, 2012. – С.71-82.

Маслов Н. А. Логика : учебник. – 2-е изд. / Н. А. Маслов. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – С.267-347.

Повторєва С. М. Логіка : навч. посібник / С. М. Повторєва. – Л. : Магнолія-2006, 2010. – С.115-128.

Лекція 8

1. Умовні і розділові силогізми.

2. Індуктивні умовиводи.

3. Традуктивні умовиводи.

1. Умовні і розділові силогізми. Умовиводи створюються не лише з простих, але також із складних суджень, які належать до опосередкованих дедуктивних умовиводів. Серед видів опосередкованих дедуктивних умовиводів виділяють: умовні і розділові. Особливість цих умовиводів полягає в тому, що виведення наслідку з засновків визначається не відношеннями між термінами, як в категоричному силогізмі, а характером логічної зв'язки між судженнями.

Умовний умовивід (силогізм) – це опосередкований дедуктивний умовивід, до складу якого входять умовні судження, і перший засновок завжди є умовним.

Умовні силогізми підрозділяються на:


  1. чисто умовні силогізми – це силогізми, в яких усі засновки і висновки є умовними судженнями:

Структура: Якщо A, то B Схема: a→b

Якщо B, то C b→с

Якщо A, то C a→c



Формула: ((a→b)(b→с))(ac)
Якщо буде реалізований товар (a), то будуть гроші (b).

Якщо будуть гроші (b), то можлива угода на новий товар (c).

Якщо буде реалізований товар (a), то можлива угода на новий товар (c).




  1. умовно-категоричні силогізми – це силогізми, де один засновок – умовне судження, а інший – просте категоричне судження і висновок є категоричним судженням.

В умовно-категоричних силогізмах два правильні модуси:

стверджувальний модус (modus ponens), в якому міркування спрямоване від стверджування підстави до стверджування наслідку:



Структура: Якщо A, то B Схема: a→b

A а

B b

Формула: ((a→b)a)bє закон логіки.

Можна будувати достовірні умовиводи від ствердження підстави

до ствердження наслідку:
Якщо цей метал ртуть (a), то він отруйний (b).

Цей метал – ртуть (a).

Цей метал отруйний (b);


заперечувальний модус (modus tollens), в якому міркування спрямоване від заперечення наслідку до заперечення підстави:

Структура: Якщо A, то B Схема: a→b

Не-B ~b

Не-A ~a

Формула: ((a→b)~b)→~a є закон логіки.

Можна будувати достовірні умовиводи від заперечення наслідку

до заперечення підстави:
Якщо річка вийшла з берегів (a), то вода заливає прилеглі території (b).

Вода річки не заливає прилеглі території (не-b).

Річка не вийшла з берегів (не-a).


Два інші модуси дають імовірнісні висновки:

Перший модус:

Структура: Якщо A, то B Схема: a→b

B b

Імовірно, A Імовірно, а



Формула: ((a→b)b)→a не є закон логіки.

Неможливо отримати достовірний висновок

йдучи від ствердження наслідку до ствердження підстави:
Якщо це тіло – графіт (a), то воно електропровідне (b).

Це тіло електропровідне (b).

Імовірно, це тіло – графіт (a).


Другий модус:

Структура: Якщо A, то B Схема: a→b

Не-A ~a

Імовірно, не-B Імовірно, не-b



Формула: ((a→b)~a)~b не є закон логіки

Неможливо отримати достовірний висновок

йдучи від заперечення підстави до заперечення наслідку:
Якщо тіло піддати тертю (a), то воно нагріється (b).

Тіло не піддали тертю (не-a).

Імовірно, тіло не нагрілося (не-b);




1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка