Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка5/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55
вирази зі змінним значенням: предметні змінні (для предметів), предикаторні змінні (для властивостей і відношень), пропозиційні змінні (для суджень), функціональні змінні (для предметних функцій). Особливістю змінних символів є те, що вони набувають значення тільки з вказівкою певної предметної області.

У цілому імена предметів (тобто слова і словосполучення, що позначають одиничні предмети і класи однорідних предметів), предикатори (тобто слова і словосполучення, що позначають властивості предметів або відношення між предметами), а також функціональні знаки (тобто вирази, що позначають предметні функції, операції: «√», «+», «ctg a») є дескриптивними (від лат. descriptio – опис, описовими) термінами (лат. terminus – межа).

У мові є також логічні терміни (логічні постійні, або логічні константи). Логічні терміни виражають такі слова і словосполучення природної мови, як «і», «або», «якщо, то», «ні», «якщо і тільки якщо, то» і т.д., «усі», «деякі» і т.п., «той», «який», «такий, що» та ін.

Логічні терміни «і», «або», «якщо, то», «ні», «якщо і тільки якщо, то»... фіксують відношення між дескриптивними термінами в середині висловлювань, між висловлюваннями.

Слова, що фіксують відношення, називають логічними зв'язками. Серед групи логічних зв'язок виділяють не тільки пропозиційні зв’язки («і», «або», «якщо, то», «ні», «якщо і тільки якщо, то»), але й логічні зв’язки, що фіксують як наявність між предметами думки відношення («Платон є вчителем Арістотеля), так і наявність у предмета думки властивості («Донецьк є обласний центр»): «є» («не є»), множинна форма яких – «суть» («не суть»). Якщо зв’язки «є» («не є»), виражають у висловлюванні властивості, їх називають атрибутивними, якщо відношеннярелятивними. Зв’язки можуть виражати існування предмета і/або його ознак і, отже, бути екзистенціальними. Крім цього, ці зв’язки можуть бути як стверджувальними («є»), так і заперечувальними («не є»).

Слова «і», «або», «якщо, то» і т.п. у буденній або літературній мові є граматичними сполучникам. Вони пов'язують прості речення в складні. Тут значимі їх зміст і смисл.



Слова «і», «або», «якщо, то» і т.п. є й логічними сполучниками. Вони фіксують вже не зв'язки між реченнями, а між висловлюваннями, де враховуються лише логічні значення (істинності і неістинності) простих висловлювань, що складають собою складне.

У логіці існують спеціальні назви і символи логічних сполучників: «і»кон'юнкція (), «або»диз'юнкція (), «якщо, то» імплікація (→), «якщо і тільки якщо, то» еквіваленція – (≡) та ін. Їх природу досліджує логіка висловлювань. З їх допомогою з простих висловлювань (суджень) утворюються складні, що носять ім'я відповідного сполучника: кон'юнкції, диз'юнкції і т.д. Вони ж і є пропозиційними сполучниками, або пропозиційними зв'язками (лат. propositio – речення, висловлювання).

Логічні терміни «усі», «деякі»... дають кількісні характеристики в простих висловлюваннях. Ці логічні терміни представляють логічні оператори, до яких відносяться квантори (від лат. guantum – скільки): квантор загальності ( «усі») і квантор існування ( «деякі»). Вони мають і інші аналоги природної мови, і інші позначення.

Логічні терміни «той», «який», «такий, що»... відбивають описові вирази предметів думці в простих висловлюваннях.

У структуру висловлювань входять і додаткові слова, які надають висловлюванням новий логічний статус, – модальні оператори: «необхідно», «можливо», «випадково», «дійсно», «дозволено», «заборонено», «обов'язково» та ін., які застосовуються в певних видах модальностей. Вони також мають (нижче приведені) символи для свого позначення.



Формальна властивість висловлювань (незалежно від їх відповідності фактичним даним) набувати значення істинності також має символьне вираження: 1 (істинне), 0 (неістинне). Висловлювання формально може мати не лише два значення істинності, тобто бути двозначним, але й багатозначним.

Логічні терміни в мові логіки виражають наступні символи:

  1. a, b, c – символи одиничних імен, або предметні змінні;

  2. x, y, z – символи загальних імен, або предметні змінні;

  3. P, Q, R, … P, Q, R – символи предикаторів, із вказівкою їх місткості, або предикаторні змінні;
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка