Конспект лекцій вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки логіка для студентів




Сторінка55/55
Дата конвертації11.03.2019
Розмір5,22 Mb.
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   55
Аналогія відношень – це аналогія, де інформація, яка переноситься з одного предмета (моделі) на інший (прототип), характеризує відношення між ними.

Схема: a R b Формула: ◊[((a R b)(c R d)(R R))→(a R b)≡(c R d)]

c R d

R R



◊(a R b)≡(c R d), тобто, якщо а знаходиться до b у відношенні R, і с зна- ходиться до d у відношенні R, і відношення R і R по- дібні, то, імовірно, і відношення а до b (а ні а до с) і с до d (а ні b до d) також аналогічні.

Прикладом є планетарна модель будови атома, побудована в 1911 р. англ. фізиком Е.Резерфордом на підставі аналогії відношення між Сонцем (a) і планетами (b), з одного боку, і ядром атома (c) і електронами (d), які утримуються на своїх орбітах силами тяжіння ядра, – з іншого. Тут R – взаємодія протилежно спрямованих сил – сил тяжіння і відштовхування – між Сонцем і планетами, а R – взаємодія протилежно спрямованих сил – сил тяжіння і відштовхування – між ядром атома і електронами.

Традуктивні умовиводи відношень підрозділяються на: аналогії простого відношення, аналогії ступенів відношення і аналогії умовної залежності:

аналогії простого відношення засновані на відношенні, ступінь або міра якого незмінна в усіх засновках.



Схема: b R c Формула: ◊((b R c)(c R d)→(b R d))

c R d

◊(b R d), тобто b знаходиться до с у відношенні R, с знахо- диться до d у відношенні R. Отже, b, імовірно, зна- ходиться до d у відношенні R.


Християн (b) більше мусульман (c).

Мусульман (c) більше буддистів (d).

Християн (b) більше буддистів (d);


аналогії ступенів відношення засновані на відношенні, міра якого змінюється в порівнянні з першим засновком.
Бюджет ЄКА на 2009 р. у півтора рази більше ФКА.

Бюджет НАСА на 2009 р. в чотири рази більше ЄКА.

Бюджет НАСА на 2009 р. в шість разів більше ФКА.


аналогії умовної залежності мають засновками умовне судження і судження відношень тотожності.

Схема: pq Формула: ◊ [((pq)(p≡r)(q≡s))(rs)]

p≡r

q≡s

◊(rs), тобто імовірно, що r – причина s, оскільки відомо, що p є причиною q, а p аналогічно r, і qs.
Збільшення цін на нафту (p)

спричиняє за собою зниження курсу долара США (q).

Збільшення цін на нафту (p) тотожне інфляції (r).

Зниження курсу долара США (q) тотожне зростанню курсу євро (s).

Імовірно, інфляція (r) спричиняє за собою зростання курсу євро (s).


Традуктивні умовиводи за характером вивідного знання підрозділяють на три види:

строга аналогія – це аналогія, яка будується на підставі знання про наявність необхідного зв'язку між ознаками, які переносяться. Ця аналогія дає достовірний висновок.

Якщо три кути одного трикутника

дорівнюють трьом кутам іншого трикутника,

то ці трикутники подібні.
нестрога аналогія – це аналогія, в результаті якої на підставі подібності предметів за одними якимись ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками без знання про зв'язок одних ознак з іншими. Ця аналогія має імовірнісний висновок.

Прикладом є випробування літака в аеродинамічній трубі з метою визначити, як він буде поводитись в умовах, схожих з реальними.

помилкова аналогія є софістичним прийомом і використовується для введення в заблудження. Ця аналогія дає неістинний висновок.

Помилки бувають не лише навмисними, як софізми (від грец. σόφισμα – хитрість, вигадка), але й ненавмисними, як паралогізми (від грец. παράλογισμος – неправильне міркування).

софізм це помилка, що виникає при навмисному порушенні правил логіки з метою ввести в заблудження опонента.



Приклад: «Злодій не бажає придбати нічого поганого. Придбання хорошого є справа хороша. Отже, злодій бажає хорошого». Тут висновок («злодій бажає хорошого») заснований на використанні двозначності слів. З одного боку, слово «придбання» в першому випадку підміняє слово «вкрасти», в другому – вживається в смислі законного придбання (купівля, обмін і т.п.). З іншого боку, етичне поняття «погане» відноситься до речі, яку злодій бажає «придбати», а етичне поняття «хороше» відноситься до вчинку, який вчинив злодій. А все разом маскує свідомо неістинне міркування. Підміна поняття – це найбільш поширений прийом софістів.

паралогізм помилка міркувань, що виникла в результаті ненавмисних порушень правил логіки.



Прикладом може бути приведена Арістотелем помилка, пов'язана з перенесенням наслідку на місце причини, яку він назвав «від наслідку». Так, якщо людина хвора на лихоманку, то у неї обов'язково висока температура. Але коли це слідування обертають, тоді роблять висновок, що раз у людини висока температура, то вона хвора на лихоманку.

Умовиводи за аналогією (попри те, що вони мають лише імовірнісний характер на відміну від висновків дедуктивних умовиводів, які є достовірними і дають істинне знання), відіграють важливу роль у розвитку науки і техніки, в різних сферах освіти, в практичній підготовці і професійній діяльності людини: прогнозування поведінки людини і її можливих дій при певних обставинах на підставі знання про поведінку цієї ж людини (або іншої людини, яка має ті ж ознаки) при подібних обставинах; порівняння подій минулого дозволяє аналізувати сучасність і навіть передбачати можливий розвиток подій при подібних обставинах у майбутньому; удосконалення конструкції підводних човнів на підставі дослідження морських тварин і т.п.

Література

Гетманова А. Д. Логика : учебник, словарь, практикум. – 2-е изд. / А. Д. Гетманова.– М. : Академический Проект, 2009. – С.161-207, 425-455, 562-700.

Гладунський В. Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей : навч. посібник / В. Н. Гладунський. – Л. : Афіша, 2002. – С.158-196.

Иванов Е. А. Логика : учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / Е. А. Иванов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – С.186-215.

Логика : учеб.-методич. пособие / Автор-составитель В. И. Пашков. – Донецк : ДонНТУ, 2012. – С.82-98.

Маслов Н. А. Логика : учебник. – 2-е изд. / Н. А. Маслов. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – С.347-378.



Повторєва С. М. Логіка : навч. посібник / С. М. Повторєва. – Л. : Магнолія-2006, 2010. – С.128-140.
ЛІТЕРАТУРА

Базова

  1. Гетманова А. Д. Логика : учебник, словарь, практикум. – 2-е изд. / А. Д. Гетманова. – М. : Академический Проект, 2009. – 712 с.

  2. Иванов Е. А. Логика : учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / Е. А. Иванов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 416 с.

  3. Карамишева Н. В. Логіка (теоретична і прикладна) : навч. посібник / Н. В. Карамишева. – К. : Знання, 2011. – 455 с.

  4. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна) : підручник. – 2-ге вид. / А. Є. Конверський. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 536 с.

  5. Логика : учеб.-методич. пособие / Автор-составитель В. И. Пашков. – Донецк : ДонНТУ, 2012. – 120 с.

  6. Маслов Н. А. Логика : учебник. – 2-е изд. / Н. А. Маслов. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – 413 с.

  7. Повторєва С. М. Логіка : навч. посібник / С. М. Повторєва. – Л. : Магнолія-2006, 2010. – 188 с.

Допоміжна

  1. Арутюнов В. Х., Мішин В. М., Кирик Д. П. Логіка: навч. посібник для економістів. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В. Х. Арутюнов, В. М. Мішин, Д. П. Кирик. – К. : КНЕУ, 2000. – 144 с.

  2. Гладунський В. Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: навч. посібник / В. Н. Гладунський. – Л. : Афіша, 2002. – 359 с.

  3. Грядовой Д. И. Логика : Структурированный учебник : учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / Д. И. Грядовой. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 271 с.

  4. Ерышев А. А., Лукашевич Н. П., Сластенко Е. Ф. Логика : учеб. пособие. – 4-е изд., перераб. и доп. / А. А. Ерышев, Н. П. Лукашевич, Е. Ф. Сластенко; под ред. Н. П. Лукашевича. – К. : МАУП, 2003. – 216 с.

  5. Ивин А. А. Практическая логика : учеб. пособие / А. А. Ивин. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 288 с.

  6. Ивлев Ю. В. Логика : учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. / Ю. В. Ивлев. – М. : Проспект, 2010. – 304 с.

  7. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. – 2-е изд., испр. и перераб. / Н. И. Кондаков. – М. : Наука, 1975. – 720 с.

  8. Краткий словарь по логике / Д. П. Горский, А. А. Ивин, А. Л. Никифоров; под ред. Д. П. Горского. – М. : Просвещение,1991. – 207 с.

  9. Логіка : підручник / В. Д. Титов, С. Д. Цалін, О. П. Невельська-Гордєєва та ін.; за заг. ред. В. Д. Титова. – Харків : Право, 2005. – 208 с.

  10. Малахов В. П. Формальная логика: учебник / В. П. Малахов. – М. : Академический Проект, 2001. – 384 с.

  11. Огородников В. П. Логика : Законы и принципы правильного мышления / В. П. Огородников. – СПб. : Питер, 2004.– 176 с.

  12. Плавич В. П. Основы логики с задачами и упражнениями : учеб. пособие / В. П. Плавич. – Х. : Бурун Книга, 2010. 208 с.

  13. Повторєва С. М. Словник з логіки / С. М. Повторєва. – Л. : Магнолія-2006, 2009. – 196 с.

  14. Рузавин Г. И. Логика : Практический курс : учебник / Г. И. Рузавин. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 256 с.

  15. Ряшко В. І. Логіка : навч. посібник / В. І. Ряшко. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.

  16. Светлов В. А. Практическая логика : учеб. пособие. – 3-е изд., доп. и испр. / В. А. Светлов.– СПб. : Изд-во «Росток», 2003. – 688 с.

  17. Тофтул М. Г. Логіка : посібник / М. Г. Тофтул. – К. : Видавничий центр «Академія», 2003. 368 с.

  18. Хоменко І. В. Логіка : теорія та практика: підручник / І. В. Хоменко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 400 с.

  19. Яшин Б. Л. Логика : учебник / Б. Л. Яшин. – М. : Элит, 2004. – 416 с.





1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   55


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка