Конспект лекцій з дисципліни «облік І звітність за міжнародними стандартами» для студентів спеціальності «Облік І аудит»




Сторінка5/5
Дата конвертації31.10.2017
Розмір2,12 Mb.
1   2   3   4   5
ТЕМА 8. СКЛАД І СТРУКТУРА ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇХ ПОДАННЯ

1. Склад фінансової звітності та вимоги до подання інформації у фінансових звітах

2. Структура та класифікація складових звіту про фінансовий стан.

3. Структура та методика формування звіту про сукупні доходи.

4. Сутність, зміст та методи формування звіту про рух грошових коштів.

5. Призначення та основні елементи звіту про зміни у власному капіталі.

6. Суть, значення та загальні вимоги до подання інформації в примітках до фінансових звітів.
1. Склад фінансової звітності та вимоги до подання інформації у фінансових звітах
За МСФЗ фінансова звітність складається з урахуванням наступних двох основоположних припущень, описаних в Концептуальній основі:

1. Метод нарахування. Згідно даного методу результати операцій й інших подій визнаються при їх настанні (а не при отриманні або виплаті грошових коштів або їх еквівалентів) і враховуються в тому звітному періоді та відображаються у фінансових звітах тих звітних періодів, в яких вони відбулися.

2. Безперервність діяльності. При підготовці фінансової звітності керівництво повинне оцінити здатність підприємства продовжувати свою діяльність. Фінансова звітність повинна складатися на основі припущення про безперервність діяльності. У випадку ж якщо фінансова звітність складається не на основі припущення про безперервність діяльності, цей факт повинен бути розкритий в звітності разом з основою, використаною при підготовці фінансової звітності, а також причиною, відповідно до якої підприємство вважається нездібним безперервно продовжувати свою діяльність. Цьому моменту в МСФЗ надається набагато більше увага, ніж у вітчизняній практиці.

Подання фінансової звітності визначає МСБО 1. Так, в параграфі 15 МСБО 1 вказано, що фінансова звітність повинна достовірно відображати фінансовий стан, фінансові результати і рух грошових коштів підприємства. Достовірне уявлення вимагає правдивого віддзеркалення наслідків здійснених операцій, інших подій і умов відповідно до визначень і критеріїв визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат, викладеними в Концептуальній основі. Передбачається, що застосування МСФЗ, при необхідності — з додатковим розкриттям інформації, забезпечує формування фінансової звітності, що вирішує завдання достовірного подання інформації.

Підприємство, фінансова звітність якого відповідає МСФЗ, повинне зробити чітку і беззастережну заяву про таку відповідність в примітках до фінансової звітності. Не допускається характеристика фінансової звітності як відповідної МСФЗ, якщо вона не відповідає всім вимогам МСФЗ.

Практично за будь-яких обставин достовірне подання забезпечується за рахунок відповідності використовуваним МСФЗ. Для забезпечення достовірного подання підприємство також повинне:

- вибрати і застосовувати облікову політику відповідно до МСБО 8, який містить зведення методологічних рекомендацій, на які повинне спиратися керівництво за відсутності стандарту або роз'яснення, застосовного до конкретної статті;

- подавати інформацію, включаючи облікову політику, так, щоб забезпечити доречну, надійну, зіставну і зрозумілу інформацію;

- забезпечити додаткове розкриття інформації в тих випадках, коли дотримання відповідних вимог МСФЗ недостатньо для того, щоб користувачі могли зрозуміти вплив конкретних операцій, інших подій і умов на фінансовий стан і фінансові результати підприємства.

МСФЗ дозволяє, якщо підприємство вважає це за необхідне, відступити від вимог стандартів, якщо відповідна нормативно-правова база дозволяє або не забороняє такий відступ. Проте обумовлено, що це може бути у виключно окремих випадках, коли керівництво приходить до висновку, що дотримання якої-небудь вимоги стандарту або роз'яснення може до такого ступеня вводити в оману, що виникне суперечність цілям фінансової звітності. У такій ситуації підприємство повинне розкрити наступну інформацію:

- керівництво дійшло висновку, що фінансова звітність достовірно відображає фінансовий стан, фінансові результати і рух грошових коштів підприємства;

- керівництво виконало вимоги використовуваних МСФЗ, за винятком того, що воно відмовилося від виконання даної конкретної вимоги з метою забезпечення достовірного відображення;

- найменування МСФЗ, від виконання вимог якого підприємство відступило, характер відступу, включаючи порядок обліку, який був би потрібен при застосуванні цього МСФЗ, причина, по якій цей порядок обліку вводив би в оману до такого ступеня, що виникала б суперечність цілям фінансової звітності, викладеним в Концептуальній основі, а також прийнятий порядок обліку;

- стосовно кожного звітного періоду фінансовий вплив відступу на кожну статтю фінансової звітності, яка відображалася б в звітності відповідно до невиконаної вимоги.

Якщо ж відповідна нормативно-правова база забороняє такий відступ, то підприємство повинне в максимально можливому ступені зменшити дію цих аспектів, розкриттям наступної інформації:

- найменування відповідного МСФЗ, характер вимоги і причина, по якій керівництво дійшло висновку, що дотримання цієї вимоги за даних обставин до такого ступеня вводить в оману, що виникає суперечність цілям фінансової звітності, викладеним в Концептуальній основі;

- стосовно кожного звітного періоду коректування по кожній статті фінансової звітності, які керівництво вважає необхідними для забезпечення достовірного представлення інформації.

Важливою характеристикою фінансової звітності по МСФЗ, що відрізняє її від звітності за Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку (ПСБО), і у великій мірі, визначаючої її форму, є істотність.

МСБО 1 рекомендує підприємствам представляти кожен істотний клас аналогічної статі у фінансовій звітності окремо. Якщо яка-небудь стаття сама по собі не є істотною, вона об'єднується з іншими статтями або безпосередньо у формах фінансової звітності, або в примітках.

Згідно Концептуальній основі інформація вважається істотною, якщо її пропуск або спотворення могли б вплинути на економічні рішення користувачів, що приймаються на підставі фінансової звітності. Істотність залежить від розміру і характеру пропущеної інформації або спотворень, оцінюваних в рамках супутніх обставин.

Оцінка того, чи можуть пропуск або спотворення інформації вплинути на економічні рішення користувачів фінансової звітності і, отже, бути істотними, вимагає розгляду характеристик цих користувачів.

Параграф 25 Концептуальної основи вказує: "передбачається, що користувачі повинні мати достатні знання в області бізнесу і економічної діяльності, бухгалтерського обліку, і бажання вивчати інформацію з належним старанням". Тому при оцінці необхідно враховувати, наскільки обґрунтовано можна припустити, що буде зроблений вплив на економічні рішення користувачів з такими характеристиками.

При складанні фінансової звітності по МСФЗ, у тому числі і проміжної, підприємству слід пям'ятати, що виключно важливою характеристикою доходів (виручки) і витрат є те, що відповідні надходження і вибуття активів і зобов'язань вже мали місце. Якщо ці надходження і вибуття вже мали місце, то відповідні доходи і витрати визнаються. Інакше вони не визнаються.

У Концептуальній основі сказано, що витрати визнаються в звіті про прибутки і збитки (звіті про сукупний дохід) тоді, коли виникло зниження майбутніх економічних вигод, що відносяться до зменшення активу або збільшення зобов'язання, яке може бути оцінене.

Концептуальною основою не допускається визнання в балансі статі, яка не відповідає визначенню активів або зобов'язань.

Порядок складання проміжної фінансової звітності, визначення мінімального її змісту і принципів для визнання і оцінки в повній або стислій фінансовій звітності за проміжний період регламентує МСБО 34. На таку фінансову звітність розповсюджується також дія параграфів 15 - 35 МСБО 1.

Метою своєчасної і надійної проміжної фінансової звітності є підвищення здатності інвесторів, кредиторів і інших осіб зрозуміти можливості підприємства до генерації прибутку і потоків грошових коштів, а також його фінансовий стан і ліквідність.

Згідно МСБО 34 проміжний період — це період фінансової звітності, який коротший за повний фінансовий рік.

МСФЗ підкреслює добровільність представлення проміжної фінансової звітності, але передбачає можливість обов'язковості її представлення за рішенням органів влади. Зокрема в параграфі 1 МСБО 34 вказано, що суб'єкти господарювання, цінні папери яких звертаються на відкритому ринку, заохочуються:

- подавати проміжні фінансові звіти, щонайменше, за станом на кінець першої половини фінансового року

і

- опубліковувати їх не пізніше, ніж через 60 днів після закінчення проміжного періоду.



У параграфі 6 МСБО 34 прописано, що виходячи з міркувань своєчасності і зниження вартості, а також щоб уникнути дублювання інформації, представленої раніше, підприємство може представляти менші об'єми інформації в проміжній звітності але порівнянню з річною фінансовою звітністю.

У параграфі 8 МСБО 34 визначений мінімальний склад компонентів проміжної фінансової звітності;

1) скорочений звіт про фінансовий стан;

2) скорочений звіт про сукупні доходи, представлений:

- або як скорочений єдиний звіт,

- або як скорочений окремий звіт про прибутки і збитки і скорочений звіт про сукупні доходи;

3) скорочений звіт про зміни в капіталі;

4) скорочений звіт про рух грошових коштів;

5) вибрані примітки до звітності.

МСБО 34 визначає мінімальний склад проміжної фінансової звітності виходячи з того, що користувачі мають останній повний комплект річної звітності. Акцент робиться на віддзеркалення інформації про нову діяльність, нові події і обставини.

Таким чином, якщо підприємство, що вперше застосовує МСФЗ, в своїй останній річній фінансовій звітності, складеній відповідно до ПСБО, не розкривало інформацію, істотну для розуміння поточного проміжного періоду, то його проміжна фінансова звітність повинна розкрити цю інформацію або включити перехресне посилання на інший, включаючи її, опублікований документ.

У міжнародній практиці суб'єкт господарювання може представляти і повний комплект фінансової звітності в своєму проміжному фінансовому звіті, якщо таке представлення він вважає за доцільне. У такому разі форма і зміст такої звітності повинні відповідати вимогам МСБО 1 до повного комплекту фінансової звітності.

Згідно МСБО 1 повний комплект фінансової звітності визначений як документ, що включає наступні компоненти;

1) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

2) звіт про сукупні доходи за період;

3) звіт про зміни у власному капіталі за період;

4) звіт про рух грошових коштів за період;

5) примітки, що складаються з короткого викладу значних аспектів облікової політики і інших пояснень до звітності. Примітки містять інформацію, доповнюючу дані звіту про фінансовий стан, звіту про інші сукупні доходи, окремого звіту про прибутки і збитки, звіту про зміни в капіталі і звіту про рух грошових коштів. Примітки включають описи або деталізовані розшифровки статі, розкритої у вказаній звітності, а також інформацію про статті, що не підлягають визнанню в звітності;

6) звіт про фінансовий стан на початок першого порівняльного періоду, якщо підприємство застосовує облікову політику ретроспективно, здійснює ретроспективний перерахунок статі в своїй фінансовій звітності або якщо підприємство рекласифікує статті в своїй фінансовій звітності.

Відповідно до параграфу 81 МСБО 1 підприємство може представляти компоненти прибутку або збитку як частину єдиного звіту про сукупні доходи або в окремому звіті про прибутки і збитки. Звіт, що представляється, про прибутки і збитки є частиною повного комплекту фінансової звітності і демонструється безпосередньо перед звітом про сукупні доходи.

МСФЗ дозволяє підприємствам використовувати найменування звітів, відмінні від тих, які використані в МСБО 1. Таким чином, вітчизняні назви форм звітності цілком можуть використовуватися підприємствами при складанні фінансової звітності, відповідної МСФЗ.

Згідно параграфом 20 МСБО 34 проміжні звіти включають проміжну фінансову звітність (скорочену або повну) за наступні періоди:

- звіт про фінансовий стан на кінець поточного проміжного періоду і порівняльний звіт про фінансовий стан на кінець безпосередньо попереднього фінансового року. Тобто при наданні звітності за I квартал 2016 року необхідно представити баланс за станом на 31.03.2016 роки і на 31.12.2015 роки;

- звіти про сукупні доходи за поточний проміжний період і кумулятивний за поточний фінансовий рік до звітної дати з порівняльними звітами про сукупні доходи за зіставні проміжні періоди (поточний і з початку року до звітної дати) безпосередньо попереднього фінансового року;

- звіт, що відображає зміни в капіталі кумулятивний з початку поточного фінансового року до звітної дати з порівняльним звітом за зіставний період з початку року до звітної дати безпосередньо попереднього фінансового року;

- звіт про рух грошових коштів кумулятивний за період з початку поточного фінансового року до звітної дати з порівняльним звітом за зіставний період з початку року до звітної дати безпосередньо попереднього фінансового року.

З урахуванням того, що для українських підприємств, зобов'язаних подавати проміжну фінансову звітність по МСФЗ, це буде перша звітність за Міжнародними стандартами, такі підприємства повинні застосовувати МСФЗ 1.

Підприємства, що вперше становлять звіт по МСФЗ, повинні представити окрім вищенаведеного переліку також і початковий звіт про фінансовий стан за МСФЗ на дату переходу на МСФЗ.

У МСБО 34 представлений перелік подій і операцій, інформацію про яких необхідно розкрити в звітності, якщо вони є значними.

Для пояснення того, як перехід від попередніх ПСБО до МСФЗ вплинув на фінансовий стан підприємства, його фінансові результати діяльності і рух грошових коштів, підприємство при представленні першої проміжної звітності повинне відповідати наступним вимогам:

а) кожна проміжна фінансова звітність повинна, якщо підприємство представляло таку за зіставний проміжний період безпосередньо попереднього фінансового року, включати:

- звірки капіталу згідно попереднім ПСБО на кінець цього зіставного проміжного періоду з капіталом згідно МСФЗ на цю дату,

- звірки його загального сукупного прибутку згідно МСФЗ за цей зіставний проміжний період (поточної і наростаючим підсумком з початку року). Відправною точкою для такої звірки є загальний сукупний прибуток згідно попереднім ПСБО за цей період або, якщо підприємство не представляє такий показник, прибуток або збиток відповідно до попередніх ПСБО;

б) на додаток до звірок, що вимагаються в пункті "а", перша проміжна фінансова звітність підприємства, складена відповідно до МСБО 34, за частину періоду, охоплюваного першою фінансовою звітністю по МСФЗ, повинна включати наступні звірки або перехресне посилання на інший опублікований документ, що включає ці звірки;

в) звірки капіталу, відображеного в звіті згідно попереднім ПСБО, з капіталом згідно МСФЗ на обидві наступні дати: дату переходу на МСФЗ і дату закінчення останнього періоду, представленого в останній річній фінансовій звітності підприємства згідно попереднім ПСБО;

г) звірку загального сукупного прибутку по МСФЗ за самий останній період самої останньої річної фінансової звітності підприємства. Відправною крапкою для такої звірки повинен бути загальний сукупний прибуток згідно попереднім ПСБО за той же самий період або, якщо підприємство не відображало даний показник, прибуток або збиток згідно попереднім ПСБО.

Якщо підприємство вносить зміни в свою облікову політику і використовування виключень, що містяться в МСФЗ 1, воно повинне пояснити зміни в кожній такій проміжній фінансовій звітності і відновити звірки.

Що стосується форм звітності, то, як відомо, МСФЗ їх не регламентують, а тільки вказують на те, яка інформація повинна бути там відображена.

Проте Мінфін в Наказі № 1591 дав дозвіл підприємствам, що представляють звітність по МСФЗ, використовувати українські форми звітності (окрім форм N 5 і N 6), а приналежність до МСФЗ показуватиме відмітка "v" у відповідній клітинці в заголовку звіту. У той же час П(С)БО, зокрема визначаючі зміст форм звітів, не застосовуються такими підприємствами.
2. Структура та класифікація складових звіту про фінансовий стан.
Баланс - в перекладі з французької (balance) означає буквально "терези", а якщо по суті - це рівновага. Поняття балансу використовується, наприклад, у фізиці (водний баланс), в макроекономіці (платіжний баланс держави), в мікроекономіці (баланс потужностей), особистих фінансах (баланс платіжної картки) тощо. Але найчастіше це слово зустрічаємо в бухгалтерії. Що ж таке бухгалтерський баланс?

Баланс - це миттєва фотографія того, чим володіє підприємство і звідки це все з'явилося. Досвідчений аналітик по балансу дізнається дуже багато що і фактично зможе дати оцінку рівня роботи менеджерів компанії. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на певну дату, тому відповідно до чинних вимог IAS 1 "Подання фінансових звітів" (далі – IAS 1) його називають Звітом про фінансовий стан підприємства. Проте застосування найменувань Баланс, Балансовий звіт або іншої назви, яка б не вводила в оману користувачів, дозволяється.

Основними елементами балансу є активи, зобов’язання і капітал.

Актив – це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, від якого підприємство очікує отримання майбутніх економічних вигод.

Зобов’язання – це існуючий обов’язок підприємства, що виникає як результат подій минулих періодів, погашення якого, як очікується, призведе до відтоку ресурсів підприємства, що становлять економічні вигоди.

Власний капітал – це залишкова частка в активах підприємства, яка залишається після вирахування всіх його зобов’язань.

Отже, бухгалтерський баланс відповідає на питання: якими ресурсами володіє підприємство на конкретну дату (активи) – та за рахунок яких джерел вони надійшли на підприємство - за рахунок власних (капітал) чи залучених (зобов’язання).

На відміну від українського законодавства, міжнародні стандарти не визначають форму основних фінансових звітів, але містять вимоги до подання і розкриття певних статей.

Звіт про фінансовий стан, як і інші звітні форми, повинен містити:

- найменування підприємства;

- слово "консолідований", якщо звіт належить до групи підприємств;

- дату закінчення звітного періоду (для балансу) або охоплюваний період (для інших форм звітності);

- валюту звітності;

- використовуваний ступінь округлення.

Пункт 54 IAS 1 містить мінімальний перелік статей, що достатньою мірою відрізняються за характером і функціями, які потрібно наводити безпосередньо у звіті про фінансовий стан. Статті з нульовими залишками у звіті не наводяться.

Додаткові статті, заголовки і проміжні підсумкові суми подаються у Звіті про фінансовий стан, якщо таке подання поліпшить розуміння фінансового становища підприємства. А саме:

- якщо величина, характер і функція окремої статті (чи сукупності аналогічних статей) така, що її наявність як окремої звітної одиниці доречна для розуміння звіту;

- якщо використовувані найменування і порядок зазначення статей (групи статей) можуть змінюватися відповідно до характеру підприємства і його операцій (сфери діяльності) з метою надання інформації, доречної для розуміння фінансового становища підприємства.

Окрім інформації за звітний період для дотримання принципу порівнянності відповідно до пунктів 38–43 IAS 1 у звіт включаються дані щонайменше станом на кінець попереднього звітного періоду, а якщо нова облікова політика застосовується ретроспективно – то ще й на початок попереднього звітного періоду. Дотримання задекларованих в IAS 1 інших базових принципів складання звітності, таких як принципи достовірності подання, безперервності діяльності, нарахування, періодичності і послідовності в поданні також обов’язкове.

Як ми знаємо, наказом Мінфіну від 07.03.2013 N 73 було затверджено нову редакцію П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та нові форми фінансової звітності. Дані форми обов’язкові для всіх підприємств України, але слід робити відповідну відмітку про обрану концептуальну основу підготовки звітності: П(С)БО чи МСФЗ. Нова форма балансового звіту практично не має протиріч з МСФЗ.

Проте є ряд обставин, які вирізняють наш "національний" баланс (звіт про фінансовий стан) від його повноцінного міжнародного аналогу.

1. У балансовому звіті за МСФЗ звітні дані прийнято показувати у лівій колонці, а попередні – у правій, на відміну від форми балансу, затвердженої П(С)БО 1.

2. Основні засоби та нематеріальні активи у звіті про фінансовий стан відображають за чистою балансовою вартістю, а первісна вартість та знос (амортизація) підлягає обов’язковому розкриттю лише у примітках.

3. "Необоротні активи і групи вибуття" у балансі за МСФЗ відображаються як окрема стаття оборотних активів без виділення у окремий розділ балансу. Адже концептуальна основа фінансової звітності містить лише 2 групи активів: оборотні та необоротні.

4. Оборотні активи слід відображати у порядку зростання ліквідності: від запасів до коштів та їх еквівалентів.

5. Оскільки забезпечення майбутніх виплат у нашій звітності відтепер визнаються у складі зобов’язань, які в свою чергу розділяються на поточні і довгострокові, слід пам’ятати, що забезпечення витрат на відпустки і річні премії завжди відносяться до поточних забезпечень.

6. Безвідсоткові і пільгові довгострокові зобов’язання і забезпечення відображаються у Балансі на дисконтованій основі, так само як дисконтуються довгострокові пільгові фінансові активи (наприклад, безвідсоткові позики видані).

7. Для більшої зручності користувача, варто було б і нашу форму доповнити додатковою графою для номера розкриття відповідної статті в Примітках, як це практикують за кордоном.

Як бачите, між національним і традиційним міжнародним балансовим звітом дуже багато спільного. Разом з тим, міжнародний аналог є більш компактним і зручнішим для сприйняття непідготовленими користувачами – акціонерами та інвесторами, оскільки містить лише 22 статті (без врахування підсумкових) на відміну від 52 статей українського аналогу.
3. Структура та методика формування звіту про сукупні доходи.
Звіт про прибутки та збитки надає користувачам, насамперед інвесторам і кредиторам, важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства. У чому особливості складання такого звіту відповідно до міжнародних стандартів?

Звіт про прибутки та збитки - це звіт про прибутки, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. У пункті 10 МСФЗ (IAS) 1 "Подання фінансових звітів" з 2009 року він називається Звітом про сукупний прибуток періодів.

Основними елементами звіту є:

доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників);

витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім вилучення капіталу учасниками). Визнаються у звіті відповідно до принципу відповідності до доходів, тобто відображаються у звіті в тому ж періоді, що і дохід, для отримання якого їх було здійснено;

прибуток або збиток - загальна сума доходів за вирахуванням витрат, без урахування компонентів іншого сукупного прибутку;

інший сукупний прибуток включає:


    • зміни приросту вартості від переоцінки основних засобів і нематеріальних активів;

    • актуарні прибутки та збитки від недержавних пенсійних планів;

    • прибутки та збитки, що виникають від перерахунку фінансової звітності в іншу валюту подання;

    • зміна вартості фінансових активів, наявних для продажу;

    • результати хеджування грошових потоків;

загальний сукупний прибуток - зміна у власному капіталі протягом періоду внаслідок операцій та інших подій, крім тих змін, що виникли внаслідок операцій з власниками, які діють згідно з їх повноваженнями власників.

Міжнародні стандарти фінансової звітності не містять встановленої форми звіту про сукупний прибуток. Пункт 82 МСФЗ (IAS) 1 містить набір обов’язкових статей, ряд опцій на вибір підприємства та певні вимоги до розкриття окремих статей. Також стандартами встановлено обов’язкові реквізити (назву підприємства, період, валюту подання тощо), про що ми зазначали у попередній статті.

До обов’язкових статей звіту про сукупний прибуток належать:


    • виручка;

    • витрати з фінансування;

    • частка прибутків (збитків) в інвестиціях за методом часткової участі;

    • витрати з податку на прибуток;

    • фінансовий результат від припиненої діяльності;

    • прибуток або збиток;

    • інший сукупний прибуток за елементами;

    • загальний сукупний прибуток.

Свобода вибору є у підприємств під час визначення способу подання витрат. Так, підприємство має подати аналіз витрат, що визнані у складі прибутку або збитку, з використанням класифікації, заснованої або на характері витрат, або на їх функції у рамках підприємства залежно від того, який з підходів забезпечує надійну та більш доречну інформацію (див. таблицю).

Підприємство, що використовує метод за функціями витрат, розкриває щонайменше собівартість своїх продажів окремо від інших витрат. Цей метод може забезпечити користувачам більш доречну інформацію порівняно з класифікацією витрат за їх характером, проте розподіл витрат за їх функціями може містити елементи суб’єктивізму.

Підприємство, яке класифікує витрати на основі їх функції, повинне розкривати додаткову інформацію про характер витрат, включаючи витрати на амортизацію та витрати на винагороди працівникам. Також, незалежно від методу подання звіту про сукупний прибуток, обов’язково розкривається інформація з податку на прибуток.

Ми розглянули розрахунок результатів діяльності підприємства в одному звіті. Проте пункт 81 IAS-1 припускає подання у двох звітах: звіті, що відображає компоненти прибутку або збитку (окремий звіт про прибутки та збитки), і у другому звіті, що починається з прибутку або збитку та відображає компоненти іншого сукупного прибутку (звіт про сукупний прибуток).

В Україні замість Звіту про сукупний прибуток учасники фінансового ринку складатимуть Звіт про фінансові результати (ф. N 2). Цей звіт не повною мірою узгоджується з МСФЗ.
4. Сутність, зміст та методи формування звіту про рух грошових коштів.
Більшість фінансистів надають перевагу роботі з двома основними формами фінансової звітності: бухгалтерським балансом та звітом про прибутки і збитки, а також з примітками до них.

Баланс містить інформацію про майно компанії у поєднанні з джерелами його утворення за рахунок власного і позикового капіталу. У звіті про прибутки і збитки відображається виручка від реалізації, собівартість реалізації, інші доходи та витрати, що формують прибуток компанії.

Між балансом і звітом про прибутки і збитки існує взаємозв’язок, що характеризує приріст майна організації за рахунок накопичення отриманого у звітному періоді прибутку.

Зв’язок компанії із зовнішнім середовищем за допомогою товарно-грошових відносин в основних звітах відображається не повністю. Значна частина грошового обігу, істотно впливаючи на показники звітного бухгалтерського балансу, не фіксується у звіті про прибутки і збитки.

Звіт про рух грошових коштів, або як його ще називають – звіт про грошові потоки, заповнює цю прогалину. Історичні дані про рух грошових коштів використовуються для приблизного визначення суми, часу та вірогідності майбутніх потоків грошових коштів. Вони також корисні під час перевірки точності попередніх оцінок майбутніх потоків грошових коштів та при вивченні взаємозв’язку між прибутковістю і чистими потоками грошових коштів, а також впливу зміни цін.

Звіт про рух грошових коштів має містити відомості про потоки грошових коштів за звітний період з розбивкою на потоки від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 "Звіт про рух грошових коштів" (IAS 7) визначає такі види діяльності підприємства:

операційна діяльність – основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які відрізняються від інвестиційної та фінансової діяльності;

інвестиційна діяльність – придбання й вибуття довгострокових активів та інших інвестицій, що не належать до еквівалентів коштів;

фінансова діяльність – діяльність, що призводить до змін у розмірі та складі внесеного капіталу і позикових коштів підприємства.

Класифікація за видами діяльності забезпечує інформацію, яка дозволяє користувачам оцінити дію відповідної діяльності на фінансове становище підприємства, розмір його коштів і еквівалентів коштів. Ця інформація також може використовуватися для оцінки взаємозв’язку між видами діяльності.

Одна і та сама операція може включати потоки грошових коштів, що класифікуються по-різному. Наприклад, коли виплата коштів за позикою включає як відсотки, так і основну суму боргу, то частина, що становить відсотки, може класифікуватися як операційна діяльність, а частина, що становить основну суму, класифікується як фінансова діяльність.

Приклади віднесення конкретних типів операцій до певних видів діяльності наводяться у міжнародному стандарті IAS 7. До 2013 року в Україні діяв його аналог - П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", який в основному відповідав IAS 7. У П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яким було затверджено оновлені форми звіту про рух грошових коштів, складанню звіту приділено уваги лише у п.9 та частково у п.3, де дані визначення видів діяльності.

Підприємство подає відомості про рух грошових коштів від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності у формі, яка найкраще відповідає характеру його діяльності. Пунктом 18 IAS 7 визначено, що при складанні звіту про грошові потоки від операційної діяльності підприємство може використовувати на свій вибір один з двох методів:



прямий метод, при якому розкривається інформація про основні види валових грошових надходжень та виплат;

або


непрямий метод, при якому прибуток або збиток коригується з урахуванням результатів операцій негрошового характеру, будь-яких відкладених або нарахованих минулих чи майбутніх грошових надходжень або виплат, що виникають у ході операційної діяльності, а також статей доходів або витрат, пов’язаних з надходженням або виплатою коштів у рамках інвестиційної або фінансової діяльності.

При складанні звіту про рух коштів з використанням прямого методу передбачається трансформація кожної статті звіту про прибутки і збитки (сучасна назва – звіт про сукупний прибуток) з урахуванням змін пов’язаних з нею статей балансу. Відповідно до правил складання звіту спочатку завжди аналізується і визначається надходження коштів, а потім їх вибуття. Після цього визначається чистий грошовий потік, який може бути як додатним, так і від’ємним.

Суми грошових надходжень від реалізації зі звіту про прибутки і збитки коригуються. Потім віднімаються суми усіх грошових виплат з придбання товарів, робіт та послуг, усіх інших поточних (операційних) витрат, суми відсотків за кредитами, сплати податків. В результаті виходить сума коштів від поточної (операційної) діяльності.

При складанні звіту непрямим методом для трансформації величини чистого прибутку в чистий грошовий потік від операційної діяльності необхідно здійснити такі коригування:

1. Коригування негрошових витрат.

2. Коригування інших прибутків і збитків. Це коригування пов’язане з тим, що чистий прибуток включає усі інші результати, крім основної діяльності. При цьому інші прибутки тут показуються зі знаком "–" (мінус), а інші збитки – зі знаком "+" (плюс).

3. Коригування усіх поточних активів та зобов’язань.

При визначенні грошових потоків від інвестиційної і фінансової діяльності використовується прямий бухгалтерський метод з використанням інформації з переліку про операції інвестиційного і фінансового характеру.

Оновлений П(С)БО 1, як і міжнародний IAS 7, дозволяють підприємствам обирати метод складання звіту – прямий чи непрямий.
5. Призначення та основні елементи звіту про зміни у власному капіталі.
Звіт про зміни у власному капіталі введений до складу обов’язкової фінансової звітності з 1 липня 1998 р. у зв’язку з переглядом МСБО 1 “Подання фінансових звітів”. МСБО 1 “Подання фінансових звітів” зобов’язує підприємства подавати в окремому фінансовому звіті:

1) прибуток або збиток за звітний період;

2) кожну статтю доходу та витрат, яка згідно вимог інших стандартів визнається безпосе­редньо у складі власного капіталу, та загальну суму за цими статтями;

3) загальну суму доходів і витрат за період (розраховану як суму 1) та 2)), наводячи окремо загальні суми, що відносяться до акціонерів материнського підприємства та частки меншості;

4) для кожного компонента власного капіталу вплив змін в обліковій політиці та виправлення помилок, визнаних відповідно до МСБО 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки”.

Крім зазначеного, у звіті про зміни у власному капіталі або у примітках повинно бути відображено:

- зміни в капіталі внаслідок операцій з власниками (внески власників, виплати дивідендів тощо);

- залишок нерозподіленого прибутку (тобто накопичений прибуток або збиток) на початок пе­ріоду та зміни протягом періоду;

- узгодження балансової вар­тості кожного класу внесеного власного капіталу та кожного резерву на початок і кінець періоду з розкриттям окремо інформації про кожну зміну.

Таким чином, інформація про зміни у власному капіталі згідно з МСБО 1 “Подання фінансових звітів” може бути доведена до користувачів двома способами.



Перший спосіб подання інформації про зміни у власному капіталі передбачає узагальнення усіх без винятку змін у власному капіталі в одному звіті — звіті про зміни у власному капіталі. Кожна зміна у складі власного капіталу відображається у звіті, який побудований у формі таблиці, окремим рядком і сальдо кожної статті власного капіталу на початок і кінець періоду повинно бути узгоджене.

Згідно з другим способом подання інформації про зміни у влас­ному капіталі складається звіт про визнані прибутки і збитки, в якому наводяться:

1) прибуток або збиток за звітний період;

2) кожна стаття доходу та витрат, яка згідно вимог інших стандартів визнається безпосе­редньо у складі власного капіталу, та загальна сума за цими статтями;

3) загальна сума доходів і витрат за період (розрахована як сума 1) та 2)), з відображенням окремо загальних сум, що відносяться до акціонерів материнського підприємства та частки меншості;

4) для кожного компонента власного капіталу вплив змін в обліковій політиці та виправлення помилок, визнаних відповідно до МСБО 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки”.

У такому звіті відображається лише кінцевий прибуток, а всі інші зміни у власному капіталі (інвестиції власників, розподіл прибутку між ними тощо) розкриваються у примітках до фінансових звітів.

Структурно звіт про зміни у власному капіталі подається за такими компонентами:

Власний капітал на початок періоду + Інвестиції власника + Чистий прибуток за період (+,-)Зміни в обліковій політиці, інші зміни та суттєві помилки - Вилучення власника = Власний капітал на кінець періоду
6. Суть, значення та загальні вимоги до подання інформації в примітках до фінансових звітів.
Примітки в багатьох країнах є обов’язковим елементом фінансової звітності підприємств і під ними розуміють сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтування статей фінансових звітів.

Вимоги до змісту інформації, яка повинна бути наведена у примітках до фінансової звітності визначає МСБО 1 “Подання фінансових звітів”. Цей стандарт рекомендує розкривати у примітках дані, які:

- розкривають основу складання фінансових звітів та облікову політику підприємства, що обрана і застосовується для здійснення операцій та подій;

- не наведені у формах фінансової звітності, але вимагаються відповідними стандартами;

- містять додатковий аналіз статей звітності і необхідні для забезпечення їх достовірності, зрозумілості, доречності та правдивого відображення фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

Інформацію у примітках до фінансової звітності згідно МСБО 1 “Подання фінансових звітів” рекомендується подавати у такій послідовності:

1) зазначення відповідності фінансових звітів вимогам МСФЗ;

2) розкриття основ оцінки та облікової політики, які застосовуються підприємством;

3) підтверджувальна інформація щодо статей, наведених безпосередньо у фінансових звітах;

4) інша додаткова інформація.

У примітках до фінансових звітів може бути відображена така додаткова інформація:

- місцезнаходження, юридична форма та адреса зареєстрованого офісу підприємства;

- опис виду операцій підприємства та його основної діяльності;

- назва і місцезнаходження зареєстрованих офісів підприємств, у яких компанія володіє певним відсотком статутного капіталу;

- кількість і номінальна (або облікова) вартість акцій, випущених за звітний рік в межах дозволеного статутного капіталу (за видами акцій);

- чистий товарообіг у розрізі категорій діяльності та географічних ринків;

- середня кількість осіб, прийнятих на роботу за звітний рік (за категоріями персоналу) та витрати на соціальні виплати;

- кількість працівників на кінець періоду або їх середня кількість за звітний період;

- сума винагород працівникам адміністративного, управлінського та контрольного органів залежно від їхньої відповідальності;

- сума авансів і кредитів наданих працівникам підприємства.



Таким чином, фінансова звітність – це дані про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, які подаються з метою забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про діяльність підприємства для прийняття ними ефективних рішень.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Бондаренко О.М. Організація обліку: навч. посіб. / О.М. Бондаренко, А.С. Нельга. — К. : НАУ-друк, 2009. — 215 с.

  2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (з наступними змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http : //zakon1.rada.gov.ua

  3. Житний П.Є. Облікова політика в умовах розвитку фінансово-промислових систем: методологія та організація: моногр. / П.Є. Житний ; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2007. — 351 c.

  4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. № 996-XIV(з наступними змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http : //zakon1.rada.gov.ua

  5. Кужельний М.В. Організація обліку: Підручник / М.В. Кужельний, С.О. Левицька. – К. : ЦУЛ, 2010. – 352 с. (В наявності у бібліотеці ТНТУ)

  6. Лудченко О. М. Облікова політика підприємств: навч. посіб. / О. М. Лудченко, І. В. Головач. — Краматорськ, 2010. — 103 с.

  7. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010  № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http : //zakon1.rada.gov.ua

  8. Реслер М.В. Облік витрат та доходів операційної діяльності: Монографія / М.В. Реслер. – Мукачево : Карпатська вежа, 2009. – 208 с. (В наявності у бібліотеці ТНТУ)

  9. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003  № 435-IV (з наступними змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http : //zakon1.rada.gov.ua



Інформаційні ресурси


  1. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_010 Міжнародні стандарти фінансової звітності

  2. www.ukrpravo.com – Законодавство України

  3. www.finance.com.ua – Український фінансовий портал «Фінанси України»

  4. www.conculting.ru – проблеми обліку та аналізу

  5. www.economics.com.ua – економічна бібліотека

  6. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

  7. www.cfin.ru/ - корпоративні фінанси

  8. www.smida.gov.ua – фінансова звітність акціонерних товариств

  9. www.ifrs.org - офіційний сайт Ради по міжнародним стандартам фінансової звітності

  10. www.msfo-practice.ru - електронний журнал «МСФО на практике»

  11. www.msfo.su - консультаційна група по міжнародним стандартам

  12. www.msfo-mag.ru - інформація про практичне застосування МСФЗ

  13. www.ifrs-professional.com - онлайн школа навчання спеціалістів по МСФЗ





1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка