Конспект лекцій з навчальної дисципліни "безпека життєдіяльності" для студентів денної та заочної форм навчання


Загальна характеристика рятувальних робіт



Сторінка14/14
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3.07 Mb.
ТипКонспект
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

2. Загальна характеристика рятувальних робіт

Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні, а й деякі невідкладні роботи, не пов'язані з рятуванням людей.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводять з метою: порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При виконанні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні роботи включають:

розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтро-вентиляційною системою;

надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;

виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;

санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу. Крім того проводяться інші невідкладні роботи.



3. Здійснення санітарно-протиепідемічних заходів

У результаті аварії (катастрофи) на АЕС, на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), а також у випадку застосування супротивником сучасних засобів поразки (СЗП) люди, будинки, споруди, транспортні засоби, техніка, територія, вода, продовольство, харчова сировина можуть виявитися зараженими радіоактивними, отруйними і бактеріальними засобами. Для того, щоб виключити можливість поразки людей, проводять санітарну обробку. Вона може бути повною або частковою. Повна спецобробка проводиться з метою забезпечення можливості виконання роботи без засобів захисту шкіри й органів дихання. Часткова спецобробка повинна забезпечувати можливість діяти без засобів захисту шкіри при зіткненні зі знезараженими частинами транспортних засобів, техніки та інших поверхонь.

Спеціальна обробка включає знезараження різних поверхонь і санітарну обробку особового складу формувань і населення. Знезараження транспортних засобів (ЗТС) розгортаються на базі автогосподарств та інших організацій з ремонту транспортних засобів. Санітарна обробка особового складу формувань і населення проводиться в санітарно-обмивальних пунктах (СОП), створених на базі бань, санпропускників, душових, на спеціальних обмивальних площадках.

У залежності від застосованих супротивником сучасних засобів ураження та характеру аварій на певних об’єктах проводять такі види знезараження:

1) дезактивація;

2) дегазація;

3) дезінфекція;

4) дезінсекція;

5) дератація.

Дезактивація

Дезактивація − видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь транспортних засобів, техніки, будинків, споруд, територій, одягу, взуття, а також з води. Проводиться в тих випадках, коли ступінь зараження перевищує припустимі норми. Дезактивація поділяється на часткову та повну і проводиться двома способами механічним і фізико-хімічним.

Механічний спосіб − видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб заснований на процесах, що виникають при змиванні радіоактивних речовин розчинами різних препаратів. Для проведення дезактивації застосовується вода. Разом з водою застосовуються спеціальні препарати, що підвищують ефективність змивання радіоактивних речовин: поверхнево−активні і комплексоутворюючі речовини, луги, кислоти (фосфати натрію, трилон Б, щавлева і лимонна кислоти та солі цих кислот, спеціальні препарати).

Дезактивація транспортних засобів і техніки проводиться при їхньому зараженні 200 мР/год і більше. Вона проводиться змиванням струменем води під тиском 2−3 атм, або обробкою дезактивуючими розчинами, протиранням ганчір’ям, змоченим у бензині, гасі, дизельному паливі, а також обробкою газокрапельним потоком.

Дезактивація будинків і споруджень проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведуться зверху вниз. Особливо ретельно обмиваються вікна, двері, карнизи, нижні поверхні будинку. Для запобігання потрапляння зараженої води у внутрішні приміщення необхідно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори та ін.

Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться обмиванням розчинами або водою, обмітанням віниками і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стелі, вікна, верстати, обладнання протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.

Дезактивація ділянок територій з твердим покриттям (асфальт, бетон), може проводитись змиванням радіоактивного пилу струменем води під тиском за допомогою обмивання спеціальною технікою або змітанням радіоактивних речовин підмітально−прибиральними машинами.

Ділянки територій, що не мають твердого покриття. Дезактивуються шляхом зрізання зараженого шару ґрунту товщиною 5−10 см дорожніми машинами (бульдозери, грейдерами), засипанням заражених ділянок території шаром незараженого ґрунту товщиною 8−10 см, переорюванням зараженою території тракторними плугами на глибину до 20 см, пристроєм настилів для проїздів і проходів по зараженій території, збиранням снігу (зрізується верхній шар снігу товщиною до 20 см) і сколюванням льоду.

Деазактивація води проводиться фільтрацією, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням. Колодязі дезактивуються шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з дна, а прилягаючу ділянку місцевості в радіусі 15−20 м дезактивують шляхом зняття шару товщиною 5−10 см з подальшим засипанням ділянки знезараженим піском.

Продовольство і харчова сировина дезактивується шляхом обробки або зміни зараженої тари, а незатарені − шляхом зняття зараженого шару. Заражена готова їжа і хліб знищується.


Дегазація

Дегазація − розкладання отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення із заражених поверхонь з метою зниження зараженості до припустимих норм, виконується за допомогою спеціальних технічних засобів − приладів, комплектів, поливо обмивальних машин із застосуванням дегазуючих речовин, а також води, органічних розчинників, миючих розчинів. До речовин, що дегазують, відносяться хімічні сполуки, що вступають у реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх на нетоксичні сполуки.

Дегазацію транспортних засобів і техніки проводять шляхом обробки дегазуючим

розчином №1 або №2 (у залежності від виду отруйних речовин) за допомогою технічних засобів дегазації або протиранням щіткою або ганчір’ям, змоченими у розчинах. За відсутності дегазуючих розчинів отруйні речовини змивають розчинниками (бензин, гас, солярка). Дегазація може проводитися газовим потоком за допомогою теплових машин.

Дегазація територій може проводитися хімічним або механічним способами. Хімічний спосіб − здійснюється поливанням дегазуючими розчинами, або розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою поливально−миючих машин. Механічний спосіб − зрізання і видалення зараженого шару ґрунту (снігу) за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7−8 см, а пухкого снігу до 20 см або ізоляція зараженої поверхні з використанням настилів із соломи, очерету, гілок, дощок і т.д.


Дезінфекція

Дезінфекція − знищення в зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб при застосуванні супротивником бактеріальних засобів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезінфекцію. Профілактична дезінфекція проводиться до виникнення захворювань населення шляхом використання миючих і чистящих засобів, що включають бактерицидні добавки. Поточна дезінфекція − обов’язковий протиепідемічний захід при багатьох інфекційних захворюваннях − виконання санітарно−гігієнічних заходів у джерелі і знезараження різних об’єктів зовнішнього середовища, а також виділень (фекалії, сеча, мокроти і т.д.). Заключна дегазація − у джерелах ураження проводиться після госпіталізації хворого або після його смерті. Виконують спеціальні бригади.

Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним та комбінованим способом. Дезінфекція хімічним способом полягає у знищенні хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами (хлорне вапно, гексохлорамін). Цей спосіб є головним у дезінфекції. Дезінфекція фізичним способом полягає у кип’ятінні білизни, посуду, збирального матеріалу, предметів догляду за хворими і т.д. Застосовується в основному при кишкових інфекціях. Механічний спосіб дезінфекції проводиться тими ж методами і прийомами, що і дегазація.


Дезінсекція

Дезінсекція − знищення за допомогою спеціальних хімічних засобів комах, які можуть бути переносниками інфекційних захворювань.
Дератація

Дератація − знищення гризунів, які можуть бути переносниками інфекційних захворювань. Знищення гризунів здійснюється за допомогою хімічних засобів (отрут) або механічними (пастки).




Каталог: new -> lekcii
lekcii -> Стандартизація І сертифікація продукції та послуг тема1: сутність стандартизації та її роль у розвитку національної економіки
lekcii -> Тема стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства
lekcii -> Тема 1: персонал організації як об’єкт менеджменту
lekcii -> Тема 1: загальна характеристика управління проектами
lekcii -> Конспект лекцій з курсу „діяльність підприємств на фондовому ринку зміст вступ. Тема Сутність ринку цінних паперів, інфраструктура ринку
lekcii -> Тема 1: суть І основи стратегічного управління підприємством
lekcii -> Конспект лекцій з курсу «соціальна психологія»
lekcii -> Тема 1: управління формуванням та розвитком потенціалу підприємства


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка