Конспект лекцій за темою «Прогнозування соціально-економічних процесів»




Сторінка1/33
Дата конвертації30.09.2017
Розмір4,07 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


КЗ «Севастопольський центр перепідготовки та підвищення

кваліфікації працівників органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, державних

підприємств, установ та організацій»

Кондіус І.С.



Конспект лекцій за темою

«Прогнозування соціально-економічних процесів»

(частина 1 навчально-методичного комплексу

«Прогнозування соціально-економічних процесів»)
методичні матеріали з питань самостійної роботи

із спеціальною літературою
Том 1

Севастополь

2013

ББК 65.23я75

Б65
Кондіус І.С., Конспект лекцій за темою: «Прогнозування соціально-економічних процесів» (частина 1 навчально-методичного комплексу «Прогнозування соціально-економічних процесів») : методичні матеріали з питань самостійної роботи із спеціальною літературою / Том 1 / І.С.Кондіус. – Севастополь : Севастопольський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації, 2013. – 76 с.
Цей посібник є першою частиною навчально-методичного комплексу «Прогнозування соціально-економічних процесів», що розроблений автором для слухачів системи підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і призначений для використання під час вивчення питань збалансованого регіонального розвитку та прогнозування соціально-економічних процесів.

Матеріали посібника використовувалися під час навчання учасників проекту «Навчання кадрів для забезпечення стійкого розвитку Севастопольського регіону в сучасних умовах».

Рекомендовано навчально-методичною радою Севастопольського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Протокол №3 від 24.04.2013р.

© КЗ «Севастопольський центр

перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій», 2013



ЗМІСТ


ВСТУП 4

ЛЕКЦІЯ 1 «Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів» 6

ЛЕКЦІЯ 2 «Метод знаходження кривої підгонки». 33

ЛЕКЦІЯ 3 «Метод екстраполяції тенденції по одному часовому ряду» 43

ЛЕКЦІЯ 4 «Метод згладжування і сезонне прогнозування» 58



ВСТУП

Формування сучасної економічної системи України потребує невідкладного збереження балансу трьох видів ресурсів: економічних, природних та людських, що утворюють соціо-еколого-економічну систему, при відсутності динамічного зростання, порушенні рівноваги та збалансованості функціонування якої починаються якісно нові процеси, що можуть призвести до повного її краху.

Конспект лекцій за темою: «Прогнозування соціально-економічних процесів» розроблений з метою формування у слухачів системи теоретичних знань та практичних навичок з питань етапів, методів і моделей прогнозування соціально-економічних процесів, а також їх застосування при прогнозуванні процесів в економічних системах на мікро- та макрорівні.

Контроль знань здійснюється під час навчання.

Послідовність вивчення розділів дисципліни задається тематикою лекцій та завдань для самостійної роботи, що доводяться в процесі лекцій.

Перелік рекомендованої літератури, на яку дається посилання під час вивчення дисципліни, подано в наступній таблиці.

Таблиця 1 – Перелік рекомендованої літератури

№ пор.

Бібліографічний опис

Кількість примір.

УДК бібліотеки

Основна література

1

Кулявець В.О. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2009. – 194 с.

15

338.27

К90


2

Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб.пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2005. – 400 с.

1

338.27

В57


3

Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2001. – 207 с.

1

338.27

Г54


4

Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: ЦНЛ, 2003.- 188 c.

1

338.27

Г76


Додаткова література

5

Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие: Навчальне видання.- М.: Инфра-М, 1999.- 260 c.-

1

338.27

Б27


6

Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навчальний посібник.- К.: КНЕУ, 2001.- 170 c.

1

311.2

Є71


7

Костина Н.И., Алексеев А.А. Финансовое прогнозирование в экономических системах: Учеб.пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 285 с.

1

338.27

К72


8

Мінченко М.В., Чижов Л.П., Фролков А.В. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів: Підручник: Навчальне видання.- Суми: Університетська книга, 2004.- 442 c.

1

332.14

М62


9

Пашута М.Т., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічне планування: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 192 с.

1

338.27

П22

ЛЕКЦІЯ 1 «Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів»


Анотація

Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Основні етапи та принципи прогнозування. Передбачення як випереджувальне відображення дійсності. Прогнозування та планування, їх задачі, схожість та відмінності. Місце прогнозування серед функцій управління соціально-економічними процесами. Види та призначення прогнозів, методи та параметри прогнозів. Досвід прогнозування закордоном. Поточний стан прогнозування в Україні. Структура прогнозування розвитку національної економіки. Інформаційне забезпечення прогнозування соціально-економічних процесів.

1.1 Основні поняття, цілі та завдання прогнозування соціально-економічних процесів. Етапи та принципи прогнозування


Головною проблемою життєдіяльності будь-якої країни є успішний розвиток національної економіки із одночасною соціальною захищеністю населення. Рішення, які приймають керівні органи країн для управління економікою, іноді зумовлюють негативні наслідки, тому передбачення цих наслідків і вибір найкращого шляху розв’язання в конкретній ситуації є головним завданням управління. З огляду на це підвищується роль науково обґрунтованих прогнозів.

Прогнози необхідні за двома основними причинами: майбутнє невизначене і повний ефект від багатьох рішень, що приймаються зараз, не відчуватиметься впродовж певного часу.

Закономірності прогнозування почали з’ясовувати лише впродовж останніх десятиліть. Цей факт пояснюється слабкою потребою в минулому практичної економіки в прогнозах, які б відображали реакцію об’єкта на управління. Постійний соціально-економічний розвиток суспільства потребує невпинного ускладнення процедури управління. За ринкових умов прогнозування стає одним із вирішальних наукових чинників формулювання стратегії й тактики суспільного розвитку.

У наш час прогнозування соціально-економічних процесів сформувалося у спеціальність, виникла нова галузь науки зі своєю специфічною методологією. У розвинених країнах створено інститути прогнозування суспільного розвитку.



Основними, або базисними, поняттями прогнозування є наступні.
Прогнозування соціально-економічних процесів (СЕП) - це наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики.

Прогноз - науково обґрунтоване судження стосовно можливих станів об’єкта в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни їх здійснення. Прогноз має випадковий характер, та оскільки він будується на підставі аргументованих наукових уявлень про стан і розвиток об’єкта, здійснення його є доволі імовірним. Самі розробники прогнозу оцінюють його як очікуваний, імовірний стан об’єкта в майбутньому.

Процес розроблення прогнозів називають прогнозуванням. Подібно до будь-якого процесу трудової діяльності (зокрема й творчої) характер прогнозування визначають його суб’єкт і об’єкт, застосовувані засоби й методи, а також навколишнє середовище.

Варіант прогнозу – один з прогнозів, що становлять групу можливих прогнозів об'єкту прогнозування.

Метод прогнозування – спосіб дослідження об'єкту прогнозування, направлений на розробку прогнозу.

Методика прогнозування – сукупність методів і правил розробки прогнозів конкретних об'єктів.

Система прогнозування – система методів прогнозування і засобів їх реалізації, функціонуюча відповідно до основних принципів прогнозування.

Споживач прогнозу - організація, підприємство, установа або окрема особа, що використовує результати прогнозів, а також у ряді випадків формулює завдання на прогноз.

Суб'єктами прогнозування соціально-економічного розвитку є органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, також науково-дослідні й консалтингові організації, окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів.

Об'єктом соціально-економічного прогнозування є соціально-економічні процеси (СЕП)тобто сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання [32]. Практична діяльність суб'єкта стосовно об'єкта прогнозування полягає у тому, щоб певними методами і з використанням певного інструментарію вивчити інформацію про об'єкт або систему і перетворити її в інформацію про майбутнє об'єкта або системи.

Економічні (природні) процеси - це процеси між людиною й природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів, або інтелектуальних продуктів – інформаційних та інноваційних процесів.

Соціальні (суспільні) процеси – це процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або надбання та споживання створених продуктів. Соціальні (суспільні) процеси формують сферу соціальної економіки, яка охоплює соціальні технології та пов’язані із ними політичні й організаційні процеси.

Взаємодія різноманітних процесів зумовлює утворення комбінованих видів: інформаційно-економічних, виробничо-економічних, інноваційно-економічних (у сфері природних процесів), політико-економічних, соціально-економічних та організаційно-економічних (у сфері суспільних процесів). Зв’язок між природними і суспільними процесами опосередковують процеси ринкового й інституціонального регулювання (див. рис.1.1.1).


Рис. 1.1.1 – Соціально-економічні процеси та їхній взаємозв’язок із іншими процесами в економіці


Предметом соціально-економічного прогнозування є пізнання закономірностей соціально-економічних процесів у майбутньому, дослідження способів розроблення прогнозів.

Метою соціально-економічного прогнозування є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Ці передумови передбачають:

  • науковий аналіз тенденцій зміни соціально-економічних процесів;

  • варіантне передбачення розвитку соціально-економічних процесів з огляду на наявні тенденції й окреслену мету;

  • оцінювання ймовірних наслідків ухвалених рішень;

  • обґрунтування напрямів соціально-економічного та науково-технічного розвитку.

Завданням соціально-економічного прогнозування, з одного боку, є з'ясування перспективи найближчого або віддаленого майбутнього, вважаючи на реальні процеси сьогодення, а з іншого - сприяння розробленню оптимальних програм і планів економічного та соціального розвитку об’єкта, що має ґрунтуватися на пропонованому прогнозі й враховувати оцінку прийнятого рішення з позицій його наслідків у прогнозованому періоді.

Етап прогнозування - частина процесу розробки прогнозів, що характеризується своїми задачами, методами і результатами.

Процес прогнозування в найзагальнішому вигляді включає 8 етапи:

  1. передпрогнозна орієнтація;

  2. розробка завдання на прогноз;

  3. прогнозна ретроспекція;

  4. прогнозний діагноз;

  5. прогнозна проспекція;

  6. верифікація прогнозу;

  7. коректування прогнозу;

  8. синтез прогнозів.

Основними функціями прогнозування є:

  • науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;

  • дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних явищ господарського розвитку у конкретних умовах;

  • оцінка сформованого рівня розвитку, конкретної ситуації і виявлення тенденцій, які можуть скластися у майбутньому, передбачення нових ситуацій та їх оцінка;

  • виявлення можливих альтернатив розвитку економіки у перспективі, нагромадження наукового матеріалу для обґрунтованого вибору певних рішень.

Принципи прогнозування:

1) варіантність – розробка декількох варіантів прогнозу, виходячи з особливостей робочої гіпотези, постановки мети (у нормативному прогнозуванні) і варіантів прогнозного фону;

2) веріфікуємість – перевірка достовірності, точності і обґрунтованості прогнозів;



3) безперервність – принцип прогнозування, що вимагає коректування прогнозів в міру необхідності під час вступу нових даних про об'єкт прогнозування;

4) рентабельність – перевищення економічного ефекту від використання прогнозу над витратами на його розробку;

5) системність – взаємна ув'язка всіх прогнозованих показників, а також параметрів прогнозів;

6) узгодженість – принцип прогнозування, що вимагає узгодження нормативних і пошукових прогнозів різної природи і різного періоду попередження.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка