Конспект уроку читання (4 клас) Тема Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий», В. Скомаровський




Скачати 117,13 Kb.
Дата конвертації16.07.2017
Розмір117,13 Kb.

Погоріла Н.Л., вчитель, м. Охтирка, Сумська обл.


Конспект уроку читання (4 клас)

Тема Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко

«Реве та стогне Дніпр широкий», В. Скомаровський «Кобзарі»

Мета Продовжити знайомство дітей з ліричними творами Т.Г.Шевченка, вчити учнів відчувати створені словами образи, закріплювати знання про життя поета , удосконалювати виразність читання віршованих творів, розвивати вміння передавати мелодику шевченківського слова, розширювати знання учнів про славнозвісних кобзарів; сприяти розвитку зв’язного мовлення, довільної уваги, довготривалої пам’яті; виховувати почуття гідності та поваги до свого народу, прагнення зберегти у пам’яті історію народу, викликати інтерес до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до світлого образу поета.

Обладнання Портрет Т. Г. Шевченка, рушник, ілюстрації до творів, збірка творів « Кобзар»,відеозапис пісні (Д. Крижанівський « Реве та стогне Дніпр широкий»), мультимедійні технології, картки для групової роботи, картки із запитаннями, таблиці для словникової роботи, для читання закодованого вислову.

Хід уроку

I. Організація діяльності учнів.

1. Привітання гостей.

- До нас на урок завітали гості. Поверніться до них, посміхніться і привітайтеся.



2. Рефлексія настрою.

- Стали, діти, всі рівненько, посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли, працювати почали.

Бажаю вам успіху та добра, а тепер до роботи нам братись пора. Сідайте.



II. Мотивація навчальної діяльності.

- А щоб урок був успішним і приніс бажаний результат, будемо працювати під девізом (слайд):

«Ти зосередься , до праці мерщій , усі перешкоди здолати зумій .

Працюй наполегливо, швидко, старанно, щоб кожна хвилинка не втратилась марно».

- Сьогодні наш урок розпочнемо слуханням вірша (П. Тичина '' Всі його ми батьком звемо '').

- Вслухайтеся у його зміст і скажіть, про кого він?



Павло Тичина «Шевченко»

Всі його ми батьком звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне,

Все ненавидів потворне, -

І його ім'я незгасне,

Світлий образ – неповторний.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Ясен досвіт ще не сходив, -

А йому перед очима

Дружба радісна народів,

Як зоря , палала зрима.

Ось чому в сім’ї великій

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник

- Так про кого цей вірш? Його автор Павло Тичина. (Відкрити портрет Шевченка. Слайд).




Ве на по ху

І дож ли род

ник кий ний ет

III. Актуалізайія опорних знань.

1. Робота з шифрограмою. Ве на по ху

- Хто такий Т.Г. Шевченко? дож ли род

- За карткою – ключем прочитайте вислів, що закодовано?

- Хто ж такий Т. Г. Шевченко? (Великий народний поет і художник. (Слайд).



2. Повторення про життя й творчість Шевченка. Гра «Міні – екзамен».

- Давайте пригадаємо, що ми знаємо про життя і творчість Шевченка? Я пропоную міні – екзамен.

- Хто бажає перевірити свої знання? Витягніть білетики із запитаннями. У кого білет №1? Прочитай запитання і дай на нього відповідь.

1. Коли і де народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині).(Слайд).

2. Де пройшли дитячі роки Тараса? ( Дитячі роки пройшли у сусідньому селі Кирилівці).

3.Чому дитинство Шевченка було тяжким? ( Сім’я Тараса жила у нужді та злиднях . Велике горе – смерть матері хлопець пережив у 9 років, а в 11 років залишився і без батька. Тарас став беззахисним і недоглянутим).

4. У кого навчався грамоти малий Тарас? (Тарас зростав кмітливим і допитливим. Коли йому виповнилося 8 років, батько віддав його в « науку» до кирилівського дяка Павла Рубана. За два роки хлопець навчився читати та писати).

5. Коли було вперше видано збірку '' Кобзар ''? (У 1840 році виходить у світ збірка творів '' Кобзар '' ). Перед вами зображення збірки '' Кобзар '' різного року видання.(Слайд).

6. Як довелося Шевченкові побувати в солдатах? ( За вірші про волю, про тяжке життя кріпаків, цар Микола 1 наказав арештувати Тараса Шевченка й заслати в киргизькі степи до Орської фортеці. 10 років солдатської муштри підірвали здоров'я поета. Йому забороняли писати й малювати, але душа не могла мовчати, він писав і малював, ховаючи свої твори).

7. Який підручник для початкової школи написав Шевченко? (Написав Южноруський буквар. У ньому були і алфавіт, і математичний матеріал, і молитви до Ісуса Христа, і думи про життя простих людей ).

8. Коли помер Т. Г. Шевченко? (10 березня 1861 року у Петербурзі помер Шевченко. Пізніше похований на високій Чернечій горі у Каневі , яка відтоді називається Тарасовою ). На екрані ви бачите пам’ятник на Чернечій горі, у його підніжжя завжди лежать живі квіти.(Слайд).

3. Робота в групах.

- Пригадайте, які твори Шевченка читали? Для цього роз’єднайте рядки поезії Шевченка і назвіть з якого вірша вони? (Деформований текст).

- Попрацюйте у групах.

Защебетавжайворонок, Розкажи,

угорулетючи; якзагороюсонечкосідає,

Закувала зозуленька, якуДніправеселочкаводу

надубісидячи. (Вранці) позичає. (Зоре моя вечірняя)

Дочкавечерятьподає, аматихо Завілалавдолинічервонакалина, ні

ченаучати , таксоловейконедає. бизасміяласьдівчина- дитина.

(Садок вишневий коло хати) ( Зацвіла в долині червона калина)

Тихесеньковітеріє, степи, Пливечовенводиповенніхто

Лани мріють, неспиняє, комуспинить-

Міжяраминадставамивербизе рибалонькинасвітінемає…(Вітер

леніють. (Світає). з гаєм розмовляє )

- Презентуйте свою роботу, зачитайте уривки.

-До яких віршів малюнки на дошці? (Учень показує малюнок і називає вірш ).

IV. Перевірка виконання домашнього завдання.

- Хто бажає зачарувати нас виразним читанням вірша « Садок вишневий коло хати»? (Слайд).



Додаткові запитання: - Які почуття викликав у вас цей вірш? (Захоплення красою природи, любов до рідного краю, до родини) .

- Що відчував поет, коли писав вірш? (Був арештований. Сумував за рідним краєм).

- Як розумієте вислів « вечірня зіронька встає»? ( На вечірньому небі з'явилася перша зірочка).

Мотивація оцінювання. (Прочитала правильно, у відповідному темпі, з правильною інтонацією. Припускала неточностей при інтонуванні речень. Передала настрій вірша. Виразність читання потребує вдосконалення).

V. Повідомлення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю Т. Г. Шевченка.

Тема нашого уроку : «Поезія, що стала піснею. Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий», В. Скомаровський «Кобзарі». (Слайд).

Ваше завдання : вивчити напам’ять вірш « Реве та стогне Дніпр широкий», прочитати вірш В. Скомаровського «Кобзарі», удосконалювати виразність читання віршованих творів, цінувати історію українського народу, Шевченківське слово.

- Відкриємо «Кобзар». Перщі слова поеми « Причинна»: «Реве та стогне Днір широкий»…

- Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки – долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб сягнути такої вершини мислення. Ця поезія настільки мелодійна, що перейшла в пісню. Музику на слова Шевченка написав композитор Д. Крижанівський.

VI. Вивчення нового матеріалу.

1. Слухання пісні. Перегляд відео.

- Послухайте пісню у виконанні хору. Зверніть увагу на ілюстрації, що демонструватимуться на екрані. Особливо на зображення Дніпра.

- Скажіть, який настрій пісні? (Урочистий, піднесений). Чи змінювався він протягом звучання? (Змінювався на спокійний, мінорний). (Питання на дошку).

2. Розширення поля читання.

- Перш ніж ви прочитаєте вірш самостійно, пропоную повправлятися у читанні пірамідок слів у парах. Один, дивлячись на крапочки, читає всі слова, інший спостерігає за тим, щоб очі товариша не рухались під час читання. Потім помінятись ролями.



ві тер

пів ні

чо вен

мі сяць

скри пів

гомо нів

спі вали

вири нав

3. Читання вірша мовчки.

- Прочитайте вірш мовчки. Які картини природи малює ваша уява? (Дніпро бурхливий у негоду і чарівний під час тиші. У небі сяє місяць. Іноді завиває вітер і примушує скрипіти ясен. Нагинає віти кучерявих верб до води). (Слайд).



4. Осмислення змісту вірша.

- Як зображено природу у вірші? (Як живу істоту ).

- За допомогою яких слів автор зобразив природу, як живу істоту? ( Реве, стогне, завива, виглядав, сердитий).

- Перенесення рис живої істоти на предмети чи явища природи у літературі називають уособленням.



5. Читання ‘’ луною ‘’.

- Я починаю рядок, ви повторюєте за мною і дочитуєте його до кінця.

- На скільки уявних картин можна поділити вірш? ( 3).

6. Аналіз змісту вірша.

- Прочитайте першу строфу. – Що поет змальовує? ( Бурю на Дніпрі).

- Прочитайте другу строфу. – Що зображено у другій строфі? (Неспокій у природі).

- Прочитайте третю строфу. – Яка третя картина?(До ранку поволі буря вщухла).



7. Фізкульхвилинка.

У класі родині ми разом живем.

Образ життя всі здоровий ведем.

Творчість Шевченка гарно вивчаєм,

З його творів глибокі знання ми черпаєм.

Голівками вправо і вліво покрутим,

І, відпочивши, вірш знов вчити будем.

8. Робота над образними висловами

- Як розумієте вислови?

‘’Реве та стогне Дніпр широкий ‘’(Сильна буря спричиняє дуже гучний шум і гуркіт води).

‘’Вітер завива ‘’( Сила вітру створює звуки, схожі на завивання).

‘’Горами хвилю підійма ‘’ ( Сила вітру підіймає воду високо вгору).

- З чим порівнює автор місяць? (З човном).

- Як розумієте слова : ‘’ Човен у хмарах то виринав, то потопав ?’’ ( Вітер гнав хмари, вони то відкривали місяць, то знову закривали).

9. Самостійне напівголосне читання. Заучування напам'ять.

10. Читання з відновленням пропущених слів.

- Читаємо разом, відновлюючи пропущені слова, вчимо вірш напам'ять.(Слайд).

Реве та … … широкий, І блідий … на ту … Ще треті півні …,

Сердитий … … , Із хмари … …, Ніхто ніде …,

Додолу … гне …, Неначе … в … морі, Сичі в … …,

Горами хвилю … . То …, то … . Та … раз у раз … .



11. Підготовка до виразного читання.

- Який темп та інтонацію виберемо для читання першої строфи, щоб передати бурю на Дніпрі?

- Як читатимемо другу частину? А третю? (На дошці таблиці).

Інтонація Темп

Грізно Спокійний

Піднесено Повільний

Голосно Помірний

Тихо Швидкий

Ніжно Сповільнений

12.Виразне читання вірша напам’ять.

- Які почуття у вас викликав цей вірш? (Патріотичні почуття: любов до рідного краю, до своєї Батьківщини) Мотивація оцінювання.

- Що навіває вірш? (Сум, біль, тугу за рідним краєм).



VII. Опрацювання вірша В. Скомаровського “Кобзарі”. Кобзарі

1. Вступна бесіда. Кобза

- Як називали в народі Т. Г. Шевченка? Бандура

- Хто такі кобзарі? (Кобзарями називали співців, народних поетів, які ходили селами та містами, складали й виконували пісні та думи про життя і долю народу. Шевченко теж оспівував це у своїх віршах. Ілюстрація).(Слайд).

- Чому сааме кобзарями називали цих людей?( Бо грали на кобзі чи бандурі).



Кобза- струнно- щипчиковий музичний інструмент.(Ілюстрація).(Слайд).

Бандура- схожий на кобзу музичний інструмент.( Ілюстрація).(Слайд).

- Щоб ви мали уявлення, як звучить цей інструмент, послухайте уривок пісні у виконанні відомого бандуриста Віктора Мішалова.(Відеозапис).



2. Повідомлення про козаків Сумщини.

- Сумщина – батьківщина кобзарства. Осередки кобзарства були в Ромнах, Глухові, Конотопі, Охтирці, Кролівці, Кобзарі, якими пишалася велика Україна, вийшли саме з нашої землі. Це Євген Адамцев, Григорій Кожушко, Іван Зопорожченко,Євген Мовчан. У сумах на сьогодні діє обласне відділення Української Спілки Кобзарів. Діє кобзарська світлиця імені Євгена Адамцева.



3. Мовчазне читання вірша ''Кобзарі''.

- Прочитайте вірш мовчки. – Де відбувається описана подія?



4. Читання вголос ‘’ланцюжком’’ по строфі.

- Хто були ці кобзарі? Подивіться на ілюстрацію в підручнику.( Дід, батько, онук).



5. Аналіз змісту вірша.

- Хто слухав пісні кобзарів? Про що вони могли співати?( Про життя, про долю, про мрії).



6. Робота над образними висловами.

- З’єднайтее частини висловів вірша.(Слайд).



Посідали кленів мовчазних

Злетіла зачаровані гаї

Вище під вербою

Слухали її пісня вгору

- Які вирази вжиті в переносному значенні?

‘’Злетіла пісня’’( Слова пісні линули дуже далеко).

‘’Гаї слухали ‘’

- Що автор хотів ними показати?( Пісню кобзарів слухали всі. Вона линула дуже далеко, була близька і рідна всім).

7. Виразне читання вірша ‘’Кобзарі’’.

- У якому темпі треба читати вірш?

- З якою інтонацією?

- На яких словах треба робити логічні наголоси?

- Хто бажає прочитати вірш виразно?

VIII. Інструктаж домашнього завдання.

Прочитати виразно вірш ‘’Кобзарі’’;

Довчити вірш ‘’Реве та стогне Дніпр широкий’’;

Намалювати ілюстрацію до вірша;

Учням , які працюють творчо, скласти текст – міркування ‘’Чому ми любимо твори Т.Г. Шевченка?’’. Почніть свій твір так: ''Ми любимо твори Т.Г. Шевченка, тому що він…''

IX. Підсумок уроку. Рефлексія.

Багатогранна поезія Шевченка. Вона є частинкою духовного буття народу.

Минають віки, стираються написи на каменях, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічно. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.


  • Чого вчить поезія Шевченка?7 Прочитайте текст, працюючи в парах.(Картка).

иМ вчимося у Ше.вч.нк. нувашати і лютиби нурід зелюм, р.дн.й родна, вумо украсьїнку і сюво некунь.

- Що сьогодні дізналися на уроці?(Слайд).

- Що вчилися робити?

- Кому можете подякувати?

- Що цінного взяли для себе?

- Я вам дякую за співпрацю на уроці. Ви сьогодні показали свої знання та вміння. Я отримала задоволення від уроку.



- Попрощайтеся з гостями.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка