Конспект уроку музичного мистецтва (для 3-го класу ) Підготувала вчитель музичного мистецтва



Дата конвертації11.03.2019
Розмір0,49 Mb.
ТипКонспект
Переяслав – Хмельницька ЗОШ І-ІІІ ст.№5

Конспект уроку

музичного мистецтва

(для 3-го класу )

Підготувала

вчитель музичного мистецтва,



Оврашко Світлана Іванівна


Урок музичного мистецтва

3 клас

Тема. Коли пісня жартує.

Мета: Дати уявлення про народну та композиторську музику, їх спільні та відмінні риси; визначити роль музики жартівливого характеру в житті людини і місце жартівливих пісень в українському фольклорі, збагачувати музичні враження від прослуховування українських народних танців;

Розвивати вміння надавати характеристику мелодії музичного твору як засобу виразності музики, розповідати про уявлений музичний образ музичного твору, розвивати вміння виконувати пісню під супровід фонограми, розвивати навички вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження, розвивати творчі здібності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички.

Виховувати засобами української народної творчості любов до музики, рідного народу.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, комп’ютер, магнітофон , музично-темброві інструменти ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Р.Щедріна.

Твори, що вивчаються на уроці:

  • Р. Щедрін « Пустотливі частівки» - слухання

  • Українська народна жартівлива пісня « Грицю, Грицю, до роботи» - розучування



Хід уроку

І. Організаційний момент.
1. Вхід до класу під звучання пісні (« Ой під вишнею, під черешнею»).

2. Музичне привітання.

Треба разом привітатись, добрий день, добрий день!

Дружно й весело співати, добрий день, добрий день!

Руки в гору, руки в низ, всі за пояс узялись,

Добрий день, добрий день, добрий день!
Мотивація

Добрий день, яка чудова фраза,

Вона нас зближує з вами відразу,

Сьогодні гадаю, якраз буде вчасно,

Щоб був у вас дійсно чудовий настрій.

Ми творчі й веселі, хіба ж нам не варто,

Зустрітися разом з пісенним жартом

Готові?


( діти відповідають) Готові!

То ж часу не гаймо, й музичний урок.



( Разом) Розпочинаймо!

Діти, а скажіть мені будь – ласка, коли люди співають і жартують. Вірно, коли у них чудовий настрій. А який у вас настрій?

Зараз настрій вам підправимо,

Вас у подорож відправимо.

Починаємо перегони, спочатку їдемо як вагони.

( Звучить українська жартівлива пісня на вибір вчителя, діти імітують рухи потяга)

Пересідаєм на літак, летимо тепер оттак ( вчитель показує рухи)

Руки – крила піднімаєм, всі готові?

Відлітаєм!



( Звучить українська жартівлива пісня на вибір вчителя, діти імітують рухи літака)

А тепер кожна дитина, робить рухи як машина,

За кермо усі взялися, авторалі почалися!

( Звучить українська жартівлива пісня на вибір вчителя, діти імітують рухи автомобіля).

От ми з вами в такий незвичайний спосіб прибули в країну жартівливих пісень.




II. Представлення теми уроку

  1. Вступне слово вчителя

У давнину талановитими людьми складалися пісні, які передавались із уст в уста, від сім’ї до сім’ї, від села до села, від покоління до покоління. Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української народної пісенної творчості – жартівливими піснями. Вони стали вираженням віри народу в свої сили, в любов до життя, в них природний гумор, кращі якості людини праці – розум, спритність, дотепність. На відміну від ліричних пісень, котрі виконували в гурті або на самоті, жартівливі пісні потребують масовості, щоб жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів.

Жартівливі пісні часто використовуються як приспівки до танцю. Наприклад, коли хлопці виконували танок старовинний український танок, вони могли промовляти такі слова: «Ой, дуб, дуба, дуба, у Івана нема чуба»



  1. Розспівування.

  • закритим ротом проспівати звук «м-м-м» - legato;

  • імітація козацьких вигуків «гей-гоп-гей!» - non legato;

  • на початковому мотиві пісні «Козацькому роду нема переводу» проспівати - «мі,ме,ма,мо,му» та «бі,бе,ба,бо,бу» - staccato.

  • прийом «Козацька мішень» - удари голосом на звуках «мі,ме,ма,мо,му» та «бі,бе,ба,бо,бу»

Вправи виконуються в межах квінти, секвенцією по півтонах вгору та вниз.

ІІІ.Слухання музики.

  1. Слово вчителя

Влучний жарт й весела усмішка здавна живуть у мистецтві. А колись жодне свято не відбувалося без частівок. Виконавці по черзі виходили у коло й у коротеньких веселих куплетах висміювали ледарів і нероб, боягузів та брехунів, жадібних і злих людей. А «герої» частівок впізнавали себе й намагалися стати кращими.

Частівкою (рос. - частушка) називають коротеньку пісню гумористич-

ного та жартівливого змісту, в якій віддзеркалюються нагальні життєві по-

дії і проблеми. Назва частівка походить від російського словосполучення частые песни, яке вказує на швидкий темп їх виконання. Вже понад століття тому частівки були надзвичайно популярним жанром російської пісенної творчості, зокрема й дитячого фольклору.

Зустрічаються частівки і в народній творчості українців і білорусів. В

українській мові для позначення подібних жартівливих пісень застосовуються й інші народні назви: витребеньки, дрібушки, триндички тощо.

Зазвичай частівки виражають швидкоплинні настрої і почуття, тому нерідко бувають імпровізовані і майже завжди звучать у сольному, а не хо-

ровому виконанні. Найчастіше вони виконуються у супроводі балалайки

та гармоні або без інструментальної підтримки. Іноді частівки професій-

них виконавців називаються куплетами, а їх творців - куплетистами.


  • Пригадайте відомі вам частівки або жартівливі пісні.

Спробуємо заспівати (гра «Мікрофон»), а всі інші будуть імпровізувати мелодію на музичних інструментах.

Після слухання кількох частівок, бажано у виконанні дітей і вчителя, доречно зосередити увагу на особливостях їх музичної мови (короткі музичні фрази, швидкий темп, «дрібний» ритм тощо). Підбиваючи підсумки, наголошуємо, що цей вокальний жанр має народне походження, проте трапляється у професійній, у т.ч. інструментальній, музиці. Прикладом тому є Концерт «Пустотливі частівки» Р. Щедріна.

  1. Родіон Щедрін «Частівки» — слухання.

На згадку про народні пісеньки-жарти російський композитор Родіон Щедрін написав твір «Пустотливі частівки». У ньому веселі кумедні історії розповідають не співаки, а інструменти оркестру.

  • Яка мова музики: мелодія, ритм, лад, темп, тембр?

  • Чи вдалося композитору передати жартівливий характер частівок?

  • Якими засобами?

  • Які інструменти звучать найбільш яскраво?

3. Загальні відомості про композитора.

Родіон Щедрін (1932) - сучасний російський композитор. Він народився у Москві, в родині музиканта. З раннього дитинства Родіон був оточений музикою, проте особливого інтересу до неї не виявляв. Однак батьки все ж таки віддали його до музичної школи.

Коли хлопчику було 9 років, почалася війна, і невдовзі він втік на фронт. Юного втікача повернули додому і батько вирішив відіслати його до військового навчального закладу.

Проте долю майбутнього офіцера вирішив випадок. У Москві відкрилося хорове училище, викладачем якого став Щедрін - старший. Батько залучив до хорового співу сина, і згодом Родіон палко захопився музикою.

Вже у 15 років він став переможцем композиторського конкурсу. А вступивши до Московської консерваторії, навчався одразу на двох

факультетах: фортепіанному й композиторському.

З самого початку своєї творчості Р. Щедрін звертається до фольклор -

них жанрів. Тож не дивно, що у багатьох його творах звучать інтонації

частівок. Якось, згадував композитор, він все літо провів у білоруському селі:«Багато чого я там надивився й наслухався. І, мабуть, найбільше найрізноманітніших частівок. Та й сам підспівував місцевим красуням, намагаючись підлаштуватися під їх виконавський стиль... Враження того білоруського літа пронизали всю мою сутність... І я вже просто не міг обійтись без частівки...»

Частівка нерідко звучить у музиці Р. Щедріна. Цьому народному

жанру композитор присвятив і окремий програмний твір – Концерт для симфонічного оркестру «Пустотливі частівки» (1963). Його музична тканина «розгортається» з короткої частівочної інтонації, майстерно обробленої й розвиненої автором. Завдяки різнохарактерним епізодам перед слухачем проходять картини веселого сільського свята: то жартівливі й гумористичні, то ліричні й задумливі.



Під час слухання твору слід звернути увагу не лише на музичні

образи, а й на інструментальний склад оркестру, виразне звучання

ударних і мідних духових інструментів.
ІV. Фізкультхвилинка.

  1. Танець сидячи ( вчитель співає і показує рухи, діти повторюють)

Руки в боки поворот, поворот руки склали,

Носочок, п»яточка, притоп / 2 р.



(Права рука і пальчик до щічки) Ух-ух!

(Ліва рука і пальчик до щічки) Ах-ах!

(Права рука і пальчик до щічки) Хі-хі-хі!

(Ліва рука і пальчик до щічки) Ха-ха-ха!

( плескаємо в долоньки) Раз-два, раз-два



( і руками робимо вертушечку) Тр-р-р-р-…я..-ха!

  1. Дихально-артикуляційна гімнастика

У хатинки дах з’їхав, давайте поправимо – ой, ой, ой

У нас вийшло – ух-ти, ух-ти, ух-ти

Ліс зашумів – шшш-шшш-шшш

Комарики запищали – дзз-дзз-дзз

Комашки задзижчали -джж-джж-джж

Собачка загирчав – ррр-ррр-ррр

Кішечка потягнулася – повороти з видихом вправо-вліво


V. Вивчення пісні. Українська народна жартівлива пісня «Грицю, Грицю, до роботи» — розучування.

1. Слово вчителя.



Жартівливі пісні створювались українським народом надзвичайно легко і швидко, неначе із однієї іскринки. Вони потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, каламбур, жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів. В жартівливих піснях постійно звучить протиставлення:

бідних і багатих
щедрих і скупих
роботящих і ледарів
скромних і хвалькуватих
примітних і незугарних
кмітливих і недотеп
красивих і поганих на врод

От і сьогодні ми познайомимося з однією із українських народних жартівливливих пісень «Грицю, Грицю, до роботи». Саме в ній звучит протистояння роботящих людей і ледарів.


  1. Слухання та аналіз пісні «Грицю, Грицю, до роботи»

У пісні йдеться про лінивого хлопця, який все знаходить причину, щоб не виконувати роботу, яку просять зробити. Але коли мова заходить про обід, то у нього одразу ж прокинувся апетит та бажання пообідати. Можна сказати, що в образі ледачого Гриця зображується людина, яка хоче, не докладаючи зусиль, щось гарне мати.

Послухайте пісню, та зверніть увагу на образний зміст, поміркуйте над характером твору.

Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +

- Хто є головним персонажем пісні?

- Яким ви його уявляєте?

- Доведіть, що пісня є жартівливою

  1. Розучування пісні «Грицю, Грицю, до роботи»

Розучування першого куплету, виконання пісні за фразами, робота над ритмічним рисунком твору. Проплескування ритмічного рисунку. Виконання всіх куплетів під акомпанемент чи фонограму (-)
Грицю, Грицю, до роботи



  1. Грицю, Грицю, до роботи!
    В Гриця порвані чоботи.
    Грицю, Грицю, до телят!
    В Гриця ніженьки болять.

  2. Грицю, Грицю, молотити!
    Гриць нездужає робити.
    Грицю, Грицю, врубай дров!
    Кахи, кахи, нездоров.

  3. Грицю, Грицю, роби хліб!
    Кахи, кахи, щось охрип!

  4. Грицю,Грицю, іди їсти

Ой, чекайте, де б тут сісти!

Зверніть увагу, що в першій музичній фразі мелодія рухається вверх, а в другій – вниз.

А зараз ми її інсценуємо (робота в парі). Для виконання використовуємо атрибути костюму (для хлопчика – солом’яний бриль, а для дівчинки - хустинка). Діти співають та грають на музичних інструментах.

Караоке. Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»



Для розширення уявлень учнів про інші жартівливі жанри можна запропонувати їх увазі літературні твори, наприклад, вірш на музичну тематику «Як невдаха виступав» Грицька Бойка. На основі цього прикладу школярі знаходять інші жартівливі твори про музику і музикантів.

Як невдаха виступав

— От я вчора виступав!

Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху,

я горлав щодуху:

до-ре-мі-фа-соль-ля-сі!

Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось!

З місць усі зірвались,

сцену ледь не рознесли,

а мене вхопили —

аж на вулицю несли

і вже там... набили!


  • Як ви вважаєте, чи успішно виступив співак? Що він зробив неправильно?

  • Поміркуйте, які рядки вірша слід читати із захопленою, а які — з сумною інтонацією.


VI. Пізнавальний екскурс в минуле.

Історія твору.

Вважається, що пісню «Грицю, Грицю, до роботи» склала славетна

українська піснярка Маруся Чурай. За легендою, вона народилася в1625 році у Полтаві, в родині козацького сотника Гордія. В юності у дівчини було багато шанувальників, а нареченим її став Гриць Бобренко, син хорунжого Полтавського полку. Саме йому Маруся присвятила пісні «Грицю, Грицю, до роботи» і «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». А ще її вважають автором низки інших пісень, які здобули таку популярність, що стали справді народними: «Віють вітри, віють буйні», «Вкінці греблі шумлять верби», «Засвіт встали козаченьки»...

Вже чотири століття пам'ять славетної піснярки вшановується україн-

ським народом. На основі легенди про її життя Ліна Костенко написала

роман «Маруся Чурай». Існує чимало скульптурних зображень дівчини,

одне з них встановлено в 2006 році у Полтаві, на батьківщині піснярки.

Жартівливий характер пісні «Грицю, Грицю, до роботи» особливо яскраво виявляється під час її інсценування. Зробити це дітям допоможе подане у підручнику фото.

VІI. Підсумок уроку.

Сьогодні ми познайомилися із жанром української пісенної творчості – жартівливими піснями, визначили їх головні риси та особливості виконання та звучання. І щоб настрій у нас також був гумористичний, пропоную вам хвилинку - цікавинку.

А я знаю чудову гру „Так чи ні”.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом „Ні” чи „Так”.

Якщо кмітливий, друже, ти,

То може й рифма помогти.

Але вона хитрюща в нас,

Аби не збила з толку враз!

Тягнути час навіщо нам?

Зіграй, і ти побачиш сам.

Птахи співають на весні?

Не гайся з відповіддю...

Чи любиш плавать, як гусак?

Ну що на це ти скажеш?...

А чи зашкодила б мені

Зарядка рано вранці?...

Чи можна вранці натощак

Тобі жувати гумку?...

Чи правда, друже мій, що в парк

Ідуть гулять з рогаткою?...

Якщо не їстимеш три дні,

То танцювати зможеш?...

А до бруднуль і розбишак,

Чи є в людей повага?...

Чи босим бігти по росі

Ти любиш рано в ранці?...

Ану скажіть мерщій мені,

Чи треба зуби чистить?...

Відповідай, коли мастак,

Чи руки милом миєш?...

Чи можна, ти скажи мені,

Читать книжки у ліжку?...

А чи буває сон у сні?

Чекаю відповіді!...

Скажи, морози крижані

Страшні спортсменам взимку?...

Чи можна їсти всім у смак

Немитих груш і яблук?...

А під кінець скажи мені



Цікава гра у „Так чи ні”?
VIІІ. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).


Каталог: public -> muzika
public -> Круглий стіл «Стратегія сталого розвитку: можливості і перспективи впровадження в Україні», Київ, 27 травня 2013 р
public -> Загальні засади електронного урядування
muzika -> Зош І-ІІІ ст. №5 методична розробка
muzika -> Творчі завдання на уроках музичного мистецтва, як засіб інтелектуального розвитку учнів
muzika -> Урок 11 І семестр. Образний зміст музики Тема уроку Образи війни Степом, степом Сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича Слухання
muzika -> Основні поняття для засвоєння
muzika -> Відділ освіти Переяслав-Хмельницької міської ради зош І-ІІІ ст. №5
muzika -> Теоретичні відомості


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка