Конспекти уроків географії підготувала учитель географії Полтавської гімназії №17 Гриценко Галина Олександрівна



Сторінка1/9
Дата конвертації21.09.2018
Розмір1,16 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Географічна карта

та робота з нею.




Географічний простір України

Конспекти уроків географії

підготувала учитель географії

Полтавської гімназії № 17

Гриценко Галина Олександрівна

Полтава – 2016



Зміст

1. Вступ. Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та

суспільної географії України. 3 – 6 ст.

2. Географічні відомості про територію України. 6 – 9 ст.

3. Географічна карта. Зображення України в картографічних

творах. 9 – 17 ст.

4. Картографічні проекції. 18 – 21 ст.

5. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на

топографічних картах. 21 – 25 ст.

6. Топографічні карти. 25 – 29 ст.

7. Визначення географічних і прямокутних координат,

відстаней, площ за допомогою топографічних карт. 29 – 31 ст.

8. Орієнтування за топографічною картою. 31 – 34 ст.

9. Україна на політичній карті Європи та світу. 34 – 40 ст.

10. Географічне положення України. 40 – 45 ст.

11. Формування території України. 45 – 50 ст.

12. Україна на карті годинних поясів. 50 – 56 ст.

13. Тести «Географічний простір України» 3 варіанти. 56 – 59 ст.

14. Література 59 – 60 ст.



Вступ. Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України.

Мета: ознайомити учнів з об’єктом та основними розділами курсу «Географія України», узагальнити інформацію про методи географічних досліджень та джерела географічної інформації, вчити учнів користуватися різними джерелами географічної інформації, виховувати любов до предмету

Тип уроку: вступний урок

Обладнання: атласи, підручники, настінні карти

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення із структурою вивчення географії у 8 класі, підручником, атласами, іншими джерелами географічної інформації.

Географія України є частиною географічної науки, краєзнавчим курсом. Дана наука включає в себе ряд природних і суспільних дисциплін, що об’єднують у 2 напрямки: фізична географія України та економічна і соціальна географія України.

Предметом вивчення фізичної географії є географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі. Фізична географія вивчає природу нашої держави, закономірності її формування і розвитку, як частину географічної оболонки. Предметом вивчення географії України є загальні риси природи України, природне районування її території і ознайомлення з природними комплексами різного масштабу. Велика увага приділяється питанням охорони і збереження природних комплексів України.

Об’єктом вивчення є Україна - держава, що з’явилась на політичній карті Європи наприкінці ІІ тисячоліття.

Суспільна географія - це наука про загальні та специфічні закони та закономірності територіальної організації суспільства, механізми дії та форми прояву їх у територіальних суспільних системах, що функціонують у просторово-часовому географічному просторі. Таким чином, це базова частина географічної науки, яка комплексно вивчає антропосферу Землі. Суспільна географія вивчає і аналізує в єдності тріаду Населення - Господарство - Природа, взаємозв'язки між елементами цієї тріади.

Які методи здобуття географічної інформації ви знаєте?

Методи досліджень: загальнонаукові і галузеві. Під методом у широкому значенні слід розуміти спосіб пізнання явищ природи і громадського життя з метою побудови й обґрунтування системи знань.

Географічні дослідження:

• польові дослідження;

• мандрівки;

• краєзнавчі екскурсії;

• заняття туризмом, альпінізмом.

Польові дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. До експедиційних належать вивчення окремих природних компонентів, галузей господарства тощо. Природні і господарські комплекси пізнаються в процесі комплексних географічних досліджень (природно-географічних, ландшафтознавчих, економіко-географічних тощо).

Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно впродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них детально вивчаються зміни природних комплексів у часі. Стаціонарні географічні дослідження проводяться на базах Інституту географії НАН України, Київського, Львівського, Одеського, Харківського і Таврійського університетів.

Серед загальнонаукових методів суспільно-географічних досліджень традиційно застосовують споглядання, спостереження за подіями та фактами, їх опис і пояснення за допомогою аналізу. Зокрема, існує метод аналізу аналогових об’єктів, який застосовують у тих випадках, коли досліджувані об’єкти подібні (аналогічні) і коли про один з них є достовірне знання. У цьому разі основні результати вже дослідженого об’єкта переносять на всі інші аналогічні об’єкти. Успішно використовують і давній порівняльно-географічний метод, зокрема у просторових дослідженнях політико-географічних явищ і процесів.

Накладаючи карти одна на одну, здобувають нові знання. Накладанням політичних карт на кліматичні, геоморфологічні, мінеральних ресурсів, ґрунтів, рослинності, економічні виявляють певні господарські, соціально-економічні та політичні залежності й закономірності. Так, англійський учений П. Тейлор таким методом довів, що політичні центри світу зосереджені у середніх широтах Північної півкулі, у країнах з вологим кліматом і багатих на вугілля.

Помітне місце серед загальнонаукових методів посідає історичний метод, що дає змогу вивчати динаміку і тенденції соціально-економічного розвитку.

У суспільній географії користуються також загальнонауковим балансовим методом, коли, зіставляючи певні компоненти, визначають повну відповідність, співвідношення між ними. Так, наприклад, часто розглядають баланси природних ресурсів, населення та трудових ресурсів, палива, електроенергії, продовольства, вантажопотоків, виробництва і споживання, прибутків і видатків. Більш спеціальним є метод міжгалузевих балансів, за яким аналізують рух тих чи тих ресурсів між галузями і між регіонами. Такі дослідження, де є численні кількісні показники, потребують математичних методів обробки даних.

Для одержання оперативних даних нерідко застосовують аерометоди, космічні методи з комп’ютерним дешифруванням здобутої інформації. Для суспільно-географічних узагальнень також використовують комп’ютери, за допомогою яких створюють інформаційні бази даних з подальшою метою їх обробки, аналізу та інтерпретації.

Картографічний метод, що здавна є традиційним у географії, нині набув нового поштовху до розвитку завдяки ГІС-технологіям. Адже тепер зчитування і аналіз карт можна виконувати в автоматичних режимах.

Методи дистанційних спостережень (аерофотозйомки і зйомки певних територій з космосу) все ширше використовуються в дослідженнях з географії природних ресурсів, господарства і населення. Вони дають новітню і детальну інформацію про планету на великих територіях, про конкретне господарське освоєння території, характер концентрації господарства і населення, межі економічних районів і агломерацій, стан навколишнього середовища.

Назвати джерела географічної інформації

Джерелами географічної інформації є географічні інформаційні системи (ГІС). ГІС — це створені за допомогою ЕОМ «архіви» географічних знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства та природи. До складу ГІС включаються:

• ЕОМ;


• програмне забезпечення;

• просторова інформація у вигляді картографічних даних про природні компоненти, господарство, угіддя, дороги тощо

Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст та інших населених пунктів. До них також належать описи мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій. Важливими джерелами географічної інформації є карти й атласи.

Різноманітну географічну інформацію зберігають Національний природничий музей України, обласні, районні, міські краєзнавчі музеї. Різноманітна географічні інформація є у підручниках, посібниках, статистичних довідниках, словниках, енциклопедіях, наукових журналах, періодичних виданнях. Географічною інформацією наповнені засоби масової інформації: газети, передачі радіо і телебачення. Створюються географічні науково-популярні, документальні, навчальні фільми. Географічну інформацію можна знайти у художній літературі, творах живопису, ландшафтній архітектурі тощо. Великі можливості для отримання і використання актуальної географічної інформації надає Інтернет.



Закріплення знань, умінь, навичок

Чим відрізняється інформація в шкільному підручнику та енциклопедії?

•Яку географічну інформацію можна взяти з газет та журналів?

•Чи міститься географічна інформація в телевізійних передачах? Наведіть приклади.

Бесіда:

1. За допомогою цього методу вивчають процеси, що протікають у мантії і земній корі. (Геофізичний)



2. Цей метод використовує досягнення комп'ютерної техніки. (Моделювання)

3. Цей метод базується на основі вивчення скам'янілих решток рослин і тварин. (Палеогеографічний)

4. Найдавніший метод збирання географічної інформації. (Спостереження)

5. Вивчення поверхні Землі за аерофотознімками, зробленими з літаків і космічних літальних апаратів.(Аерокосмічний)

6. Цей метод поєднує стаціонарні і екскурсійні дослідження. (Експедиційний)

7. Метод, за допомогою якого людина намагається дати відповіді на питання: що? де? коли? стосовно об'єктів навколишнього світу. (Описовий)

8. Цей метод базується на дослідженнях руху хімічних речовин у природних комплексах. (Геохімічний)

9. За допомогою цього методу вивчають географічні об'єкти і явища, позначені умовними знаками.(Картографічний)



Географічні відомості про територію України

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення щодо географічних відомостей про Україну за різних часів, розкрити історію географічних досліджень території України, показати роль досліджень Геродота, Г. Боплана, С. Рудницького у вивченні території нашої країни, з’ясувати які дослідження на території України проводяться у наш час, продовжити роботу із фізичною картою, виховувати любов до своєї Батьківщини.

Тип уроку: урок вивчення нових знань

Обладнання: фізична карта України, атласи, презентація

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

• Що вам відомо з курсів історії України, літератури про територію України в минулі часи?

• Які з відомих вам дослідників давніх часів описували територію України?

• Яким чином у минулі часи люди накопичували й передавали знання про відомі їм землі?



Мотивація навчальної діяльності

На цьому уроці ми дізнаємося, як досліджувалася територія нашої країни в різні історичні епохи.



Вивчення нового матеріалу

Україна належить до тих регіонів світу, де люди з’явилися дуже давно. У середньому Придністров’ї, на півдні Криму, Одещині, в Приазов’ї та інших місцях сліди перебування людини відомі ще з раннього палеоліту.

Перша відома нам згадка про територію сучасної України міститься у книзі «Скіфія», автором якої був «батько історії», давньогрецький учений Герадот.

«Скіфія – це квадрат, кожна сторона якого становить двадцять днів шляху… їхній край – це добре наводнена трав’яниста рівнина, а рік пливе через нього не набагато менше, ніж у Єгипті каналів. Ось визначніші з них такі, що доступні для морських кораблів : Істр (Дунай), що має п’ять гирл, за ними Тірас (Дністер), Борисфен (Дніпро), Танаїс (Дон)…».

Описував Герадот і кліматичні умови: «Вся описана країна має такий суворий клімат, що протягом кількох місяців там стоять нестерпні холоди, в цей час не розчиниш грунту, проливши воду на землю, хіба що розпалиш вогнище; море і весь Боспор Кіммерійський замерзають, отож скіфи переїжджають кригою на той бік».

Територія України описана також у книзі «Про повітря, воду та місцевість» Гіппократа; 17 т «Географії» історика Страбона, «Географії» Клавдія Птолемея. Пліній Старший описав землі південної України у праці «Природна історія».

Значно поширюються відомості про Україну у світі після утворення Київської Русі. Вони поширюються мандрівниками і купцями, найбільше – арабськими та європейськими.

Перші вітчизняні згадки про українські землі містяться у літописах, княжих грамотах, літературних творах. У Іпатіївському літописі (1187 р.) вперше згадано слово «Україна». У «Повісті минулих літ» автор змальовує природу навколишніх земель, народи, що їх населяли. У літописах є відомості про заснування давньоруських міст, спорудження у них замків, церков, а також життя міщан.



Розповідь учнів за Г. Боплана

У 1631 – 1647 рр. французький інженер і військовий картограф перебував на польській службі Гійом Левансер де Боплан. У 1650 р. він видав працю про Україну й козаків – «Опис України» У цій книзі автор подає географічні та економічні відомості про Україну, описує працю, побут, звичаї селян, докладно оповідає про пороги на Дніпрі. У цій праці наведена цікава характеристика запорізьких козаків: «Сотня цих козаків під прикриттям табору не побоїться і тисячі поляків чи навіть кількох тисяч татар. Якби вони були також доблесні верхи, як і на землі, то, гадаю, були б непереможними».

Початки систематичного вивчення території України припадають на другу половину17 – 18 ст. На початку 18 ст. розпочалося дослідження родовищ кам’яного вугілля в Донбасі був геолог Г. Капустін, який у 1721 – 1723 рр. брав участь у роботі розвідувальних експедицій на р. Кундючій. У 1781 – 1782 рр. академік В. Зуєв у долині р. Саксагань розпочав дослідження залізних руд Кривбасу. Він описав природу, населення, господарство Лівобережжя, Криворіжжя, Причорномор’я.

У XIX ст. географічні дослідження здійснювали вчені, які працювали в університетах – Київському, Львівському, Харківському, Одеському. Там географію почали викладати студентам.

Значну роль у вивченні територій відіграли наукові товариства. У 1873 –1876 рр. у Києві існувало Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. У його роботі брали активну участь не тільки природодослідники, а й видатні діячі української науки і культури: історик Михайло Драгоманов, композитор Микола Лисенко, письменник Панас Мирний, автор слів гімну України Павло Чубинський та ін. товариство збирало та публікувало матеріали про природу, сільське господарство, промисловість України, творчість і побут українського народу. За це російський уряд визнав його роботу неблагонадійною. Діяльність Південно-Західного відділу була припинена, а його віце-президента Павла Чубинського вислано з України. НиніУкраїнське географічне товариство об’єднує сотні географів України.

На кінець XIX – початок XX ст. припадає становлення української географії. Воно пов’язане, передусім, з іменами С. Рудницького, П. Тутковського, і В. Кубійовича.

Степана Рудницького (1877 – 1937) вважають основоположником сучасної української географії. Він викладав географію у вищих навчальних закладах Львова і Харкова (Україна), Відня (Австрія) і Праги (Чехія). С. Рудницький зробив вагомий внесок у фізичну географію, політичну географію та картографію. Учений першим комплексно описав територію України. Праці та карти, створені ним, видавалися різними мовами. У багатьох працях С. Рудницький обґрунтував необхідність створення незалежної Української держави. Багато зробив учений для навчання географії у школах: склав першу настінну карту України, видав низку підручників. Життя видатного вченого обірвалося трагічно: він був репресований радянським урядом, висланий у північні табори, де й загинув у 1937 р.

В 1918 р. у Києві було створено Академію наук України, Український геологічний комітет, у 1919 р. - Українське геодезичне управління, у 1921 р. - Гідрометеорологічну службу, які розгорнули масштабні дослідження природних умов і природних ресурсів України.

Засновником і першим президентом Академії наук України був академік В. Вернадський (1863-1945), який розвинув вчення про біосферу, про роль живої речовини в житті Землі; його праці відіграли важливу роль у розвитку геохімії, охорони природи, ландшафтознавства, палеогеографії. Він очолював комісію з вивчення природних багатств України.

Для дослідження природних умов і ресурсів України, населення і господарства, їх картографування, проблем природокористування і охорони природи в 1964 р. при Інституті геологічних наук Академії наук України був створений Сектор географії. Пізніше він був перетворений у Відділення географії, а в 1991 р. на його основі був створений Інститут географії Національної академії наук (НАН) України – головна академічна установа в галузі географічних досліджень у нашій державі. Всіх географів України об'єднує Українське Географічне товариство, що існує з 1964 р. (з 1947 р. – Український філіал ГТ СРСР).

У 60-90-х рр. XX ст. в Україні виконано великі за обсягом і значні за результатами дослідження її геологічної будови, підземних вод, корисних копалин, клімату, поверхневих вод Чорного і Азовського морів, водних ресурсів, ґрунтового покриву, заповідних територій, рекреаційних ресурсів, складено відповідні карти.

Досягненнями українських географів є створення Атласу природних умов і природних ресурсів України, багатотомної серії з природи України (геологія і корисні копалини, клімат, моря і внутрішні води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, ландшафти і фізико-географічне районування). Найповніші географічні дані про природу нашої держави наводяться в трьохтомній "Географічній енциклопедії України" (1989-1993 рр.), яку видано вперше.

За роки незалежності в царині вітчизняної географії активно працюють проф. Заставний Ф. Д., Жупанський Я. І., Руденко Л. Г., Топчієв О. Г., Пістун М. Д., Шаблій О. І., Шищенко П. Г., Пащенко В. М. та ціла низка ін., хто всебічно і комплексно вивчають географію України.

У наш час географічні дослідження здійснюються вченими в Інституті географії Національної академії наук України, на географічних факультетах університетів. Українські вчені з 1996 р. проводять дослідження Антарктиди на науковій станції Академік Володимир Вернадський.



Закріплення знань, умінь учнів

Бесіда:

Коли виникло Українське географічне товариство?

Хто з українських учених зробив значний внесок у становлення вітчизняної географії?

Які дослідження здійснюють українські географи у наш час?



Тести:

1. Перші географічні описи українських земель 5 ст до н.е. належать:

а) київським літописам; б) Птолемею; в) Геродоту.

2. Уперше назва «Україна» згадується у 1187 р:

а) в Іпатіївському літописі; б) у наказах Богдана Хмельницького; в) у книзі Плінія Старшого «Географія».

3. У 18 ст. геолог Г. Капустін відкрив на території України:

а) вугілля в Донбасі; б) залізну руду в Придніпров’ї; в) газ у Криму.

4. Дослідження залізних руд Кривбасу у 18 ст. розпочав:

а) академік П. Палас; б) В. Зуєв; в) І. Кирилов.


Географічна карта. Зображення України в картографічних творах.

Мета: з’ясувати якими були перші картографічні зображення території України, розширити знання учнів про карти, як найважливіші джерела географічної просторової інформації, про особливості їх створення; удосконалювати вміння і навички роботи з картою; ознайомити з різними видами карт, їх призначенням, познайомити учнів з електронними картами, вчити учнів користуватися картографічними інтернет – джерелами, показати значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: фізична карта України, атласи

Актуалізація опорних знань, умінь учнів

І варіант

Завдання закритого типу з однією правильною відповіддю ( по 1 балу)

1. Вкажіть, хто 1721 р. відкрив у Донбасі родовища кам’яного вугілля:



А. Пліній Старший. Б. Василь Докучаєв.

В. Григорій Капустін. Г. Клавдій Птолемей.



2. Вкажіть, хто з європейців написав книгу «Опис України»

А. Клавдій Птолемей. Б. Страбон.

В. Г. де Боплан. Г. Пліній Старший.



3. Визначте, хто був засновником Південно-західного відділу Російського географічного товариства в Києві:

А. Павло Чубинський. Б. Володимир Вернадський.

В. Павло Тутковський. Г. Степан Рудницький.



4. Вкажіть, хто з видатних дослідників був засновником і першим президентом Академії наук України:

А. Павло Чубинський. Б. Степан Рудницький.

В. Павло Тутковський. Г. Володимир Вернадський.

5. Зазначте, в яких творах уперше згадується назва «Україна».



А. Київський літопис (1187 р.)

Б. Книга Г.де Боплана «Опис України» (1650 р.)

В. Праці Гіппократа ( 460 – 377 рр. до н.е.)

Г. Описи візантійських та арабських мандрівників ( Х ст.)



6. Назвіть відомого вченого, який досліджував ґрунти України:

А. Володимир Вернадський. Б. Василь Докучаєв.

В. Олександр Воєйков. Г. Павло Тутковський.

7. Знайдіть відповідність між прізвищами дослідників і галузями їхніх наукових досліджень: (4 бали)


А

4

Б

2

В

3

Г




Д

1


Каталог: attachments -> article
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Основи теорії літератури
article -> До листа Міністерства освіти і науки України від 17. 08. 2016р. №1/9-437
article -> План роботи методичного об’єднання вчителів-предметників суспільно-гуманітарних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> План роботи методичного осередку вчителів-предметників природничо-математичних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів курсів за вибором приймається навчальним закладом
article -> Получение патента на полезную модель


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка