Культура це те, що робить тебе чужим, коли ти залишаєш свою домівку. Ф. Бок "Культурний шок"



Скачати 188.56 Kb.
Дата конвертації31.01.2019
Розмір188.56 Kb.

№ 1


Культура - це те, що робить тебе чужим, коли ти залишаєш свою домівку.

 


Ф. Бок "Культурний шок"

Все, що особливо вразило, запам’яталося, врізалося в пам’ять серед звичних, для поляків речей, за невеликим винятком, розклалося на кілька груп, сам характер яких зумовлений уже моїм власним культурним кодом та ситуацією.

Пролегомемнони. На щастя, мої відчуття не були одним суцільним враженням диковиною, незвичайністю, химерністю, - як це стається при зіткненні із більш віддаленими культурами, на приклад таких екзотичних країн як Іран-Індія-Ісландія.

Враження носять такий собі дискретний характер: чергування схожості та інакшості, де перше виконувало функцію канви чи точки відліку: упізнання переходить у пізнання. Ця теза вже стала загальним місцем, але лише побачивши, що може бути інакше, ми об’єктивніше, відстороненіше, а значить - спокійніше сприймаємо дійсність, в якій "варимося" самі, зрештою починаємо бачити її шори, усвідомлювати їх. Крім загального збільшення горизонту знань, починаєш краще розуміти і порівняльні характеристики, які дають представники інших культур щодо твоєї. Тож, сподіваюся, зрозумілішими стануть і враження поляків від України.

Відразу впадає у вічі високий рівень релігійності, який, попри те, що є явищем культури, досить органічно вплітається у загальний цивілізаційний рисунок. Зрештою, я можу пояснити це тим, що католицизм - досить таки "світська" релігія, він не протиставляє себе мирському світові, не клеймує його профанним. Навпаки - з одного боку - привносить у нього власну атрибутику сакральності: каплиці у соляній копальні як чисто католицький феномен (адже православ’я використовує атрибутику для збільшення своєї відірваності від світу цього, а протестантизм - навпаки скасовує, переміщує релігію у панівний тип відносин, перестає бути сферою життєдіяльності, прагматизує її). А з іншого - користується для передачі свого символічного змісту всім знайомими речами. Алегоричність життя сина Божого земна, фізично відчутна, досвідна, майже буквальна; повсюдна скульптурність, опуклість образів: муки Христа, почуття Діви Марії... - у костьолах пізнього середньовіччя і далі (з ХІVст.), та у перших залах музею Народового.

Позивні краківського середньовічного горніста. Ювеналія. І зовсім незбагненне з токи зору пострадянського киянина відбудоване у первозданній красі Старе Місто. Традиції. Абсолютна серйозність у ставленні до них, їх збереження не музейне, а живе - не насмішки, не шароварщина, не ортодоксія їх охоронців На ювеналії у мене було відчуття аж надто традиційності, але не нафталінності - тут традиційність не є антонімом до молодіжності, попсовості, як це сталося в українській естраді. У саунді я пізнала сучасні загальноєвропейські тенденції, які нагадали Бйорк, Акваріум, Катю Чілі, Плач Єремії, Кому вниз, останні два з тією різницею, що в Україні їх тяжко віднести до попсових у значенні загально популярних.

За цим всім я побачила феномен Нації - отой "Я єсьм поляк", а не космополітичного утворення означеного державними кордонами. Певна ксенофобія в межах загальної гостинності. Чіткі пріоритети власної етнічності, гордість: різноманітні програми та підтримка для хоча б трошки поляків у всьому світі. Недвозначна мовна політика.

Не буду судити, наскільки все мною помічене добре чи погано, але американізація полякам точно не загрожує, як, і зрештою, будь-яка інша культурна асиміляція чи агресія.


№ 2


Перед моїм від’їздом до Польщі, після перебування в Україні польських студентів, я багато розмовляла зі своїми знайомими про Польщу та про поляків. Серед них існувала така думка, що у поляків існують стереотипи щодо українців, що вони нібито зневажають нас як націю, будують різні перешкоди для українців в Польщі. І можливо десь з таким би настроєм я поїхала б до Польщі, як би не мій власний досвід. Колись я їхала до Німеччини, і люди розповідали такі ж самі речі про нелюбов до українців та росіян. Але такого під час перебування в країні я не спостерігала.

Отже, коли ми приїхали до Польщі по перше мені одразу впала на очі піклування про саму незахищену категорію населення – інвалідів (спеціально обладнані ліфти в метро, автобуси, телефони-автомати на вулицях – це лише те, що я бачила). Це сама вразлива категорія населення і у нас в країні про неї взагалі ніяк не піклуються, її ніби взагалі не існує для урядовці і це разом з тим що в Україні досить високий відсоток інвалідів.

По друге, я не спостерігала негативного настрою поляків проти українців. Було інше. Усі ми знаємо, що Польща орієнтується на Захід (як і в принципі Україна). Я зараз висловлю припущення (але це моя власна думка, з нею можна не погоджуватися) про те що в нас на Захід можливо налаштована лише держава. Слово «держава» я тут використовую на противагу населенню. Оскільки на мою думку населення України намагається лише жити, точніше вижити в сучасних умовах. Можливо для більшості українців «Захід» це щось недосяжне . В Польщі ж, навпаки, ця спрямованість вже закладена в свідомості людей. Вони вже чітко розподіляють Східну і Західну Європу. Ще до недавно Польща була Східною Європою. Тепер вже в свідомості майже кожного поляка це є Центральна Європа. Східна ж Європа асоціюється тепер лише мабуть з «червоним терором» (як ми зрозуміли із розмов з поляками). У них вже чітко сформулювалась ця межа. І неважливо, що, за словами самих поляків, в тій же самій Німеччині їх сприймають так само, як вони сприймають в Польщі східних слов’ян. Важливо те, що вони відчувають себе європейцями, громадянами Європи (соціологічні дослідження проведенні в Україні показують, що дуже малий відсоток населення в країні може назвати себе громадянином Європи).

Це були дві основні особливості, які для себе визначила під час перебування в Польщі.

Зупинюсь ще на одній частині суспільства – молоді, від якої залежить майбутнє держави. Під час нашого перебування в Кракові ми потрапили на концерт студентської пісні. В нас на Україні проходить теж багато подібних концертів, як для молоді так і для інших верств населення, тому це не було для мене новинкою. Особливим було те, що на цьому концерті звучали народні мотиви і молодь це вітала, в тому плані, що сприймала це як невідривну частину своєї історії. Це була ніби пропаганда польської нації, державності, що вселяла впевненість в свої сили і підкріплювала ту свідомість про яку я говорила вище.

Звичайно, об’єднуючим звеном поляків, яке не можливо було не помітити, і про яке нам говорили на лекціях, є релігія. Вона проходить крізь все життя і є на всіх рівнях суспільних відносин (навіть в політиці відіграє значну роль). Це об’єднуюча консолідуюча сила польського суспільства. Є те спільне, що допомагає прямувати до мети.


№ 3


Перебування в Польщі на семінарі «Соціологія в умовах суспільства, що трансформується» справило на мене багато вражень. По- перше я була приємно здивована такою швидкою та кардинальною трансформацією польського суспільства. За порівняно незначний проміжок часу країні вдалося найскладніше - пережити перехідний період та створити відповідні умови для наступного розвитку, винайти правильний шлях використовуючи при цьому оптимальні ресурси як людські так і природні. Мені складно визначити причини такого стану за такий короткий проміжок часу, що я провела в Польщі, та я впевнена роль менталітету польського народу ту не остання. І дійсно друге, що мене безумовно вразило це так би мовити характер поляків. Старі стереотипи, що існували перед поїздкою вже не існують. Переді мною постали працьовиті, підриємницькі, самостійні та в деякій мірі одноосібницькі люди. На відміну від українців яким притаманна колективність, згуртованість, полякі постали переді мною в дещо іншому ракурсі. Я побачила те, що в Польщі кожний сам за себе і в цьому дещо є позитивний момент. Наша колективність в деякій мірі шкодить нам самим адже гальмує нас та робить менш відповідальними та «рухливими». І ще я побачила, що сьогодні Польща є орієнтованою на Захід це дуже добре відчувається в наслідуванні американській культурі особлива серед молоді. Таке враження в мене склалося перебуваючи у Варшаві.

По від’їзду до Кракова я дещо змінила своє враження передусім завдяки більш близькому знайомству з польською, хоча і молодіжною культурою на концерті студентської пісні.

І третє, що мене вразило найглибше так це релігійність поляків, а особливо молоді. Польщі дещо повезло в цьому плані адже існує згуртовуюча ідея, завдяки якій будь-які пeрепони їм будуть не страшні.

№ 4


Польща.....

Перше враження, що знаходишся в Україні, але в іншому незнайомому місті.

Потім починаєш розуміти, що попередній стереотип діє: поляки не досить позитивно оцінюють чи то твою колишню приналежність до “совєцького” народу, чи то спрацьовує історичне невдоволення і зазіхання на територію.

За тиждень перебування усвідомлюєш, що менталітети країн кардинально відрізняються, хоч і існує апріорі висновок про слов`янську єдність. Поляки більш практичні, українці більш душевні, хоча перші більше віруючі. У Польщі панує “дух” доказу, переконання, що Ви є Західною країною, інколи складається враження, що таку позицію Ви хочете доказати не іншим західним країнам, а самим собі, - що є не настільки негативним явищем.

Ззовні поляки не показують своєї краси, достатку, хоч в оселях все має бути на “відмінно”. Українці – прагнутть бути аккуратні ззовні, і у Нас гарно закріпився культ “оселі”.

Поляки більш мобільні як у межах своєї країни, так і інших. Українцям чи то не притамання ця риса, а навпаки осідлий спосіб існування, чи то наявні матеріальні умовності та обмеження.

Найбільше вразило чи навіть образило те, що Центрально Европейському університеті були присутні особи з Києва, яким взагалі не притаманне почуття Батьківщини. Можливо, це результат соціалізації в стінах університету, або ж українці більш конформні, піддатливі під вплив і прийняття іншої культури через заперечення своєї власної. На мою думку, це головний наш “мінус”, тому і відбувається трансформація нашого суспільства так плавно і хаотично, бо присутні безліч впливів, які, як губка, впитує Україна, а такі підходи зовсім не адаптовані до умов і традицій, історичного досвіду українців. Нам потрібно вчитися у Вас національній самоідентифікації, і гордості, відповідальності за свою країну. На основі таких культурних зв`язків, можливо, вдасться виробити національний міф, і національну ідею, що забезпечить ріст в економіці.

Подорож, навчання, екскурсії були досить пізнавальні. Сподобався сам принцип побудови навчання, де є можливість обирати спрецкурси відповідно до своїх запитів і уподобань.

Дякуємо ще раз, сподіваємось на наступну зустріч....

№ 5


 

 
 


 

Як швидко пролетіла наша подорож до Польщі. Здається, тільки вчора до нас приїжджали польські студенти-соціологи, ми обговорювали спільні дослідницкі плани, писали власні проекти, обмінювалися адресами електронної пошти..., і ось ми вже самі поїхали до Варшави.

Моїм першим враженням про столицю Польщі було те, що це європейське місто, у якому поєднуються здавалось би несумісні речі: старовинні пам’ятки архітектури (прекрасні костьоли, замки, палаци...) та будівлі часів “реального соціалізму”, крім того, сучасні, виблискуючі склом конструкції, висотні будинки та магазини, які відповідають всім європейським стандартам.

Ще я б хотіла сказати декілька слів про польську молодь, з якою ми мали можливість познайомитися та поспілкуватися. Студенство цієї країни є досить вільним та розкутим, що проявляється як у стандартах поведінки, так і у стилі одежі, взагалі, зовнішньому вигляді. Але в цілому польська молодь дуже схожа на нашу українську, лише відрізняється більш вільною поведінкою. Наприклад, для них є звичним та нормальним явищем, що студенти сидять прямо на траві біля Університету, п’ють пиво, палять, розмовляють. Їм так подобається, тому нічого дивного тут немає. Керівництво в них більш лояльне, межі дозволеного ширші.

Що ще кидається в очі, так це релігійність поляків. Релігія відіграє важливу роль у їх житті. Якщо у нас релігійні традиції, сама релігія тільки відносно недавно почали відроджуватися після комуністичного тоталітарного устрою, коли атеїзм був засадою суспільного життя СРСР, то у поляків релігійні традиції є досить міцними. Наприклад, багато з них майже кожної неділі ходять до костьолу, у якому під час служби небагато вільних місць, намагаються дотримуватись релігійних канонів тощо.

Також характеризуючи деякі риси польського народу, я б хотіла зупинитися на моменті двоякого відношення до росіян та українців. З одного боку, ми бачимо добре та приязне ставлення однієї частини населення. А з іншого боку, - стримане та недоброзичливе іншої. Але ті поляки, з якими спілкувалися ми під час подорожі, були дуже добрими оп відношенню до нас. Мені здається, що відношення між людьми залежать від них самих, від рівня їх розвитку, культури, освіти, спільності інтересів тощо, а не від того, до якої національності належить людина, у якій країні вона проживає.

Поїздка до Польщі була цікавою та корисною для мене з наукової точки зору: ознайомлення з соціологічною освітою у Варшаві, предметами викладання, специфікою та особливістю курсів, основними завдвннями та можливостями студентів. Запам’яталася зустріч з представниками соуіологічної фірми SMG, масштабність проведення ними фокус-груп та соціологічних досліджень, обладнання лабораторій для проведення фокус-груп тощо. Також цікавою була зустріч у CEU, навчання в якому є дуже перспективним і відкриває широкі можливості для тудентів. Цей університет знають у Європі, він має добру репутацію, що дає великі шанси доброго працевлаштування його випускників.

Але що мене дійсно здивувало та вразило, так це бібліотека Варшавського Університету. Нічого подібного у нас в Україні я не бачила. Це великий багатоповерховий будинок з ліфтом та незвичайною архітектурою. У бібліотеці створені всі умови для продуктивної праці студентів: велика комп’ютерна мережа, різноманіття літератури різних авторів, тематики та часу видання, принцип самообслуговування у залах бібліотеки... Ця бібліотека обладнана за всіма європейськими стандартами. Дуже хотілося б мати щось подібна в Україні.

Отже, можна сказати, що поїздка до Польщі була корисною та цікавою для мене у всіх відношеннях. По-перше, з наукової точки зору, я отримала багато нової та корисної інформації. По-друге, це цікава екскурсійна програма, огляд визначних місць, пам’яток культури Варшави та Кракову. Також це ознайомлення з життям польського народу, зокрема, молоді, з культурою, побутом, цінностіми, традиціями, орієнтаціями тощо.

№ 6


Посещение страны, в которой раньше никогда не был и знания о которой преимущественно черпал из книг, школьных уроков по географии и истории, средств массовой информации и рассказов других людей – всегда вызывает много новых ощущений и эмоций. Так произошло и со мной в Польше. Я раньше никогда не была в этой стране, но слышала очень много интересного от моей мамы, которая была там в 1968 году. В тот период она отметила для себя совершенно другой образ жизни польских людей. В отличие от стран Советского Союза, несмотря на то, что Польша была социалистической, в ней больше ощущалась свобода человека и в выборе своего жизненного пути, и в потреблении. Была возможность выезжать за рубеж, в том числе и на работу. Уже тогда для страны было характерно интенсивное развитие частного сектора. На фоне нашего постоянного дефицита, больший выбор всевозможных товаров удивлял. Маме очень понравились польская архитектура и особенно – приветливые и жизнерадостные люди.

В 2000 году я смогла собственными глазами взглянуть на эту страну. Многое изменилось и в Украине, но все-равно Польша мне показалась более современной, и более свободной. Тут было больше условий для развития демократии. Среди особенностей и отличий польского образа жизни, в сравнении с нашим, я бы выделила:



  • религиозность людей – большое количество верующей молодежи;

  • индивидуализм – плохо это или хорошо, но нам больше ствойственны коллективные настроения;

  • патриотизм.

Понятно, что такие различия обусловлены социокультурными и историческими особенностями развития стран.

Мне понравились польские люди. Большое впечатление на меня произвели “пани” пожилого возраста – всегда приветливы, ухожены, обязательно в шляпках, в перчатках, свободное время проводят за чашечкой кофе в кафе. Нам все еще свойственен стереотип уставшей и замученой, вечно работающей женщины.

Польских пенсионеров я бы отнесла к социально защищенной категории населения.

Отличается от украинской польская система образования. Меня удивил тот факт, что польский студент на несколько лет старше украинского – они позже заканчивают школу, и, естественно, позже поступают в ВУЗ. С одной стороны это оттягивает их выход в взрослую жизнь, но с другой - процесс получения высшего образования попадает на более сознательный период возраста, когда человек больше настроен учиться и получать знания. В нашем процессе преподавания очень важную роль играет личность учителя, преподавателя, лектора и субъективные качества студентов. В польском университете, мне показалось, роль преподавателя не столь важна и критерием для оценки выступают сугубо объективные факторы.

И вообще, в образе жизни этой страны чувствуется некая атмосфера порядка и строгости. Нет нашей привычной стихийности.

Меня поразил своей красотой Краков. Он как сказачный город для сказачных персонажей. И красота этого города не могла не отразится на доброте и душевной красоте его жителей. Варшава – современная и деловая, в ней чувствуется быстрый ритм жизни. И чесно скажу мне она по-настоящему понравилась только, как ни странно, после посещения Кракова. Знакомство с двумя городами для меня раскрыло более полный образ Польши, показало, что она разная.

Непередоваемые ощущения оставило в памяти участие в Ювеналии – польском фестивале молодежной песни – в познавательном плане это дало возможность ближе познакомиться с национальной песенной культурой.

Кульминационном моментом нашей поездки стало присутсвие на Шопеновском концерте в Лазенках – красивый парк, потрясающий памятник композитору и музыка, которая еще долго будет напоминать о замечательной стране Польше.


№ 7


"НЕДЕЛЯ В ПОЛЬШЕ

или

социокультурный опыт одного студента"


ОБЩЕЕ ВПЕЧАТЛЕНИЕ : превосходное!!!

Каждый день был своего рода событием!!!

А каждые наши совместные встречи – просто незабываемыми!!!
 
 

НАИБОЛЕЕ ЯРКИЕ ВОСПОМИНАНИЯ (они же УДИВЛЕНИЯ):


  • Поездка в Краков, который действительно произвел впечатление своей архитектурой, историческими местами; а также, конечно же, студенческим фестивалем piosenki!!!

  • Посещение Варшавского университета, в частности библиотеки, где было приятно увидеть насколько оборудование и атмосфера в целом может облегчить "творческий" поиск студента. Так, что действительно есть чем гордиться!

  • Обсуждение проектов в Вилянуве: замечательный дворец, вилянувский парк и атмосфера в целом. Как приятно сидя на бережку думать о социологической проблематике с друзьями-коллегами! : )

  • Мыслевицкий дворец "На воде" и Лазенский парк, в котором по выходным играют Шопена. Причем, что интересно, значительная часть слушателей которого – молодежь.

  • Архитектура, в особенности это касается костелов, восприятие которых подобно восприятию "шедевров искусства".

  • Туристская достопримечательность или "всеми любимый" Дворец культуры и науки – дар Советского Союза. Неприязнь к нему многих поляков невольно вызывает ассоциации по поводу "уничтожить до основания...", а также с периодом крушения памятников Ленина у нас. Как буд-то бы это действительно может что-то изменить... Историю надо знать и делать, а не покрывать "грязью" какой бы она ни была.

  • Неприятие к Варшаве, которое, видимо, тоже в некоторой степени обусловлено такими вот "памятниками истории", изобилие которых отсутствует в Кракове. А также, естественно, самим статусом "столицы".

  • Загрязненная Висла, в которой "не желательно даже руки мыть" (цитата).

  • А также много-много-много другого интересного и удивительного...

Вообщем, что тут говорить, неделька была очень насыщенной и плодотворной!!!

В Киев мы вернулись уставшие и отдохнувшие одновременно!!!

С "морем" впечатлений и множеством идей!!!

Ну а теперь, за вополощение их в жизнь!!!...


 
 

№ 8


Що мене здивувало в Польщі?

Зазвичай, перебуваючи за кордоном, відчуваєш це. Ознаки “закордонності” можуть бути явними, можуть бути менш помітними, але вони присутні завжди. Починається все з мови, далі - архітектура, зовнішній вигляд людей, їх поведінка все те, що ми можемо спостерігати у повсякденному житті. Отже, про все по порядку.



Мова. Я не відчувала себе в іншомовному середовищі. Головною причиною цього, мабуть, є спорідненість української та польської мов. Але те, що мене здивувало, на вулицях, у транспорті,… люди розмовляють дуже тихо (можливо це пов’язано з притаманною суспільствам з соціальною організацією типу Gesellschaft, індивідуалістичністю та повагою до приватності іншого). Взагалі, від Варшави залишилося враження тихого (не зважаючи на розміри) міста.

Архітектура. Варшава, звичайно, має менше архітектурних пам’яток, ніж Краків, але саме її архітектура, точніше ставлення мешканців Варшави до загального вигляду рідного міста - ось те, що здивувало. Відбудовувалося місто в повоєнні часи, тому на кожному кроці зустрічаються ознаки “сталінського” містобудування, що, звичайно, впадає в очі. Однак, чи може людина викреслити зі свого життя ті роки, що не були для неї щасливими? Так само і місто, його архітектура - це жива історія. І на мій погляд, Варшаві не слід соромитися свого зовнішнього вигляду, в ній поєднані різні епохи, різні часи, і в її “неорганічності” відчувається гармонія чудового сучасного міста з багатолітньою історією.

Зовнішній вигляд людей. Не секрет, що зовнішній вигляд людини є одним з найважливіших факторів, що впливає на формування первинного враження про неї. Ззовні (мається на увазі одяг + міміка, пантоміміка) поляки справили враження практичних, мобільних, ощадливих (не тільки в грошовому плані), організованих людей, що цінують свої гроші та час. Відмінності в одязі (порівняння Києва та Варшави) існують суттєві, і це не мода, а взагалі, прояви відмінностей у стилях життя.

Поведінка людей. Окреслені вище характеристики проявлялися і в поведінці. Це не те, що здивувало, а те, що можна просто констатувати: переважає ціле-раціональний тип соціальної дії. Чи є це особливістю більш західного розташування Польщі, чи це просто притаманно тим людям, з якими ми спілкувались? Але вражає парадокс: висока релігійність мала б поєднуватись з традиціоналізмом. (Можливо, саме виникнення даного питання пов’язано з різним розумінням традицій в католицизмі та православ’ї?). Здивувало в поведінці людей бажання довести свою європейськість, і іноді складалося враження, що це доказ в першу чергу собі, а не іншим. Можливо, це шлях всіх суспільств, що трансформуються, - шлях прийняття нових цінностей, норм та форм поведінки; шлях зміни самоіндентифікації.

Оскільки, релігія займає чільне місце в житті польського суспільства, декілька слів про те, що вразило (не здивувало, а саме дуже приємно вразило) – костьоли – не просто як культові споруди, а як осередки духовного, культурного, громадського і політичного (навіть!) життя. Саме в костьолі відчулась єдність поляків як національної спільноти (що уособлюється в особі Іоанна Павла ІІ, вплив якого на життя Польщі останніх двох десятиліть важко переоцінити. І це велике щастя Польщі, що вона має таку видатну консолідуючу особу).

Загальне враження від поїздки дуже приємне. Повертаючись до відчуття “закородонності”, відмічу, що його майже не було. Можливо, це наслідок світової глобалізації, а можливо, це говорить про зміни в українському суспільстві, про зміни в політичному та громадському житті? Сподіватимемося, що так.
 
 

№ 9


Бесперечно, ця подорож до Польщі назавжди залишиться яскравим спогадом у моєму житті.

З перших днів перебування в Варшаві я відмітила позитивні зміни, що відбулися в країні протягом останніх років. Це відчувалося в усьому, починаючи від охайності і красоти вулиць і закінчуючи загальним настроєм людей, з якими нам довелося спілкуватися.

Звичайно, вразила своєю своєрідністю архітектура, пам’ятки культури, і особливо бережливе ставлення населення до всієї цієї краси. У Варшаві впадає в очі своєрідність поєднання сучасного відбудованого за останніми досягненнями моди та техніки центру Варшави, та атмосфера Старого міста, з його вузькими вуличками та кастьолами. Викликає повагу релігійність поляків, як людей похилого віку, так і молоді.

Дуже сподобалосі мені відвідування Кракова. Важко сказати, яке з двох місць: Краків чи Варшава є більш красивими, але взагалі їх і не можна порівнювати, бо кожне місце має свою специфічну привабливість, архітектуру, стиль, але з впевненістю можна сказати, що відвідування як Кракова так і Варшави залишило безліч приємних спогадів.

Звичайно, було б помилкою говорити про міста, країну і не сказати про її населення, бо саме люди, господарі справляють найбільший вплив на те враження, яке залишається після відвідування країни. Приємно відмітити, що наші країни дуже схожі між собою, багато спільного в культурі, мові, побуті. Нам легко порузумітися, особливо молоді, бо ми маємо схожі проблеми, турботи. Відчувається досить високий рівень культури, освідченності, інтелігенції, принаймні таке враження залишилося після спілкування з тими студентами, які нас зустрічали. Приємно також бачити, що поляки поважають свою країну, культуру, мову, дуже яскравим підтвердженням цього є відвідування музичного фестивалю польської пісні.

Щодо навчальної частини програми, то треба відмітити, що мені особисто було цікаво і корисно ознайомитися з досвідом, наробками, досягненнями польських науковців, вразила багата наукова бібліотека.

Велике дякую усім тим, хто нас зустрічав і намагався зробити наше перебування таким цікавим, корисним. Мої враження від поїздки завжди будуть викликати в мене тільки приємні спогади і бажання відвідати Польщу ще і ще.
 
 

№ 10


Короткие заметки о больших впечатлениях

Время как песок в одноименных часах протекает с огромной скоростью и (увы!) без возврата. Остаются лишь воспоминания разные по своей яркости. Если воспоминания можно упорядочить по степени их яркости, то неделя, проведенная в необычайно, по-домашнему, гостеприимной (и уже практически родной) Польше - это просто экстремум, высшая точка в этом спектре яркости: вспышка, (нет!) точнее, взрыв экспрессии. Если подвергнуть измерению впечатления на секунду времени (впечатления/секунду), то полученная величина будет превышает все допустимые нормы, даже для начинающего обществоведа, по роду своей службы призванному стойко («с холодным разумом») обрабатывать увиденную и услышанную (входящую) информацию. Но разум не слушается и верх берут чувства, поэтому данные оперативной социологической обработки сводятся к лаконичным оценкам: «Фантастика!», «Великолепеие!», «Класс!» и etc. (еще приблизительно от 196 до плюс бесконечности (украинской души) экспрессивных оценок позитивного характера). Все происходящее напоминает волшебный сон, в котором захватывающие тебя целиком события, сменяются с калейдоскопической скоростью, при чем все происходит по наростящей, каждое новое событие превосходит по своему эмоциональному воздействию предыдущее. Жаль только, что у каждого сна есть свой будильник.

Рациональное осмысление сна, который был на яву происходит дома. Однако уже заранее можно утверждать, что описать и дать оценку всему увиденному, услышанному, всем тем событиям участником которых был, лежит за рамками моих способностей и этот «эссейчик»* есть лишь достаточно фрагментарним изложением моих впечатлений.

Люди. Утвердился во мнении, что главным багатством (ресурсом) Польши есть ее граждане. (Хотя выборочная совокупность контактов статистичеки не очень значимая (по причине всего 7 дней пребывания), но для потенциально возможных контактов выборка сформировалась достаточно значимая, и следовательно позволяет сделать обоснованные заключения). Поляки доброжелательны, трудолюбивы, опрятны, честны, верны своему слову и справедливы. Не буду рассуждать о детерминантах такой природы польской души, пусть это будет роль традиционных социальных институтов (религии, семьи), уровень культурного развития или результаты демократических преобразований, но это очевидный факт.

Теперь для меня с логической точки зрения, утверждать, что "поляки хорошие люди**" является просто тавтологией (т.е. «хорошие люди» и «поляки», есть синонимы).



Социология и образование. Научный элемент не был доминирующим среди встреч в которых мы участвовали, но даже из не очень обширных лекций можно сконструировать представление о достаточно высоком уровне польской науки (видна школа и традиция). Встречи в университете и особенно в ПАНе, вдохновили на новые поиски.

Архитектура (пейзажи и другие элементы физического пространства). Варшава прекрасный город - город парков ((парк с не очень привлекательным названием - Лазенки (для меня останется парком Шопена) просто сражает своим великолепием), Вилянов незабываем, а прогулки по Старому мясту мы совершали как автотентичные жители), но извините варшовяне, Краков и Велички это без слов(!). Я поражен! Необходимо снова отметить роль человеческих ресурсов, талант и мастерство (язык не подымается назвать их простыми шахтерами) шахтеров-художников, воплошенные в шедеврах из NaCl. И вообще если использовать в качестве одного из социальных индикаторов уровня развития культуры: количество и качество объектов экстериоризации человеческого мышления (архитектуры, парков, памятников), то уровень Польши чрезвычайно высок (порядковая шкала). Хотя международный туризм и глобальная экономика диктуют свою волю.

Погода. Также необходимо отметить доброе расположение польских метеорологов к украинским студентам, погода была на редкость замечательная.

Негатив. В негативы превратились, только пленки «отшелканные» в Польше. А вообще, вы знаете, действительно очень тяжело поддается объяснению факт, полнейшего отсутствия негатива в моих воспоминаниях, но это в конце концов мои проблемы.

P.S. За бортом остались артикуляции впечатлений о истории, досуге и т.д. Но это не есть свидетельство слабости этих групп впечатлений, скорее наоборот, это слишком долгое повествование и тема для отдельного рассказа. Заметим только, что две недели самыми популярными группами среди «польских» украинцев были «Братанки» и «Старе добре млаженство», а любимой песней на долго стала: «Hej sokole...». И этим все сказано.
 
 
 
 
 
 
Каталог: sites -> default -> files -> newsfiles
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій
newsfiles -> Науковий гурток «Академічна майстерня»
newsfiles -> Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту курсових робіт, дипломів бакалавра та магістра Київ 2016 Зміст Зміст 2
newsfiles -> Проблеми розвитку соціологічної теорії: Матеріали ІХ всеукраїнської науково-практична конференції
newsfiles -> Постанова Президії вак україни №1 05/8 від 22 грудня 2010 року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка