Лекція до теми ранкова гімнастика, гімнастика пробудження та методика їх проведення




Скачати 194,8 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір194,8 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

ЛЕКЦІЯ ДО ТЕМИ
Ранкова гімнастика, гімнастика пробудження

та методика їх проведення


Циклова комісія фізичного виховання, основ ритміки та хореографії

Спец. № 5.01010101 Дошкільна освіта
Складена викладачем Поляруш В.О.

Розглянуто і ухвалено до затвердження на засіданні циклової комісії фізичного виховання, основ ритміки та хореографії

Пртокол № ___ від _________________

Голова ц/к ___________Суркова О. Б.


м. Дніпропетровськ

ПЛАН.


  1. Ранкова гімнастика та її місце в фізкультурно – оздровчій роботі з дошкільнками

  2. Значення ранкової гімнастики

  3. Методика проведення ранкової гімнастики

  4. Гімнастика пробудження та методика проведення

Література



Е.С.Вільчковський, І.О.Курок Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Суми, 2008 рік,
Питання на закріплення


  1. Які функції фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня у дошкільному закладі?

  2. Яких організаційних та методичних умов необхідно дотримуватися для забезпечення ефективності ранкової гімнастики?

  3. Назвіть структуру виконання вправ гімнастики пробудження за М.М. Єфименко



  1. Ранкова гімнастика та її місце в фізкультурно – оздровчій роботі з дошкільнками

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими і необхідними для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі. Щоденно в режимі дня дошкільнят проводяться: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилини під час проведення навчальних занять, фізкультурні паузи у перерві між малорухомими заняттями.




  1. Значення ранкової гімнастики.

Однією із основних форм організації фізичного виховання дітей дошкільного віку є ранкова гімнастика, яку в дитячих садках проводять щоденно перед сніданком, а в цілодобових групах відразу після нічного сну.

Вправи комплексів ранкової гімнастики позитивно впливають на всі фізіологічні процеси організму (дихання, кровообіг, нервову систему тощо), сприяють формуванню правильної постави і профілактики плоскостопості. Музичний супровід вправ створює у дітей бадьорий, піднесений настрій.

У поєднанні з іншими організаційними формами фізичного виховання ранкова гімнастика зміцнює здоров'я і покращує фізичний розвиток дітей, виховує в них моральні та вольові риси характеру (дисциплінованість, наполегливість, увагу, колективізм та ін.), прищеплює звичку до щоденних занять фізичними вправами.

Особливо корисно для здоров'я дітей поєднувати ранкову гімнастику з повітряними ваннами та водними процедурами. Одяг дошкільнят не повинен ускладнювати рухи і дихання, а систематичне обтирання після гімнастики або душ з поступовим зниженням температури води, починаючи від +30-32° С до +20-22°С, буде загартовувати дитячий організм і мати велике гігієнічне значення.

Щоденне виконання ранкової гімнастики мобілізує й організовує дитину, приводить її організм у відповідний робочий стан, сприяє прищепленню необхідних гігієнічних навичок, привчає до регулярних занять фізичною культурою.

Підбір вправ для ранкової гімнастики. Добираючи вправи для ранкової гімнастики, треба виходити з того, що вони повинні всебічно впливати на організм дитини. При цьому слід керуватися такими вимогами:

а) вправи повинні бути простими й доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової і м'язової енергії. Складні за координацією рухи діти виконують погано. Крім того, ці вправи викликають у них негативну реакцію;

б) вправи мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м'язів (плечового пояса, спини, живота, ніг). Рухи для зміцнення дрібних м'язів (кисті рук, пальців) окремо не виконують, оскільки фізіологічний ефект їх незначний, а пропонують з вправами, що охоплюють великі, м'язові групи;

в) вихованцям молодших груп в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин тощо. Імітаційні вправи зацікавлюють дошкільнят, викликають у них емоційне піднесення;

г) для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, стрічками, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

Кількість загальнорозвиваючих вправ, їх дозування, тривалість ходьби, бігу та ранкової гімнастики у дітей різних вікових груп подано в табл.




Група

Кількість вправ

Дозування

вправ


(кількість

повторень)



Тривалість бігу

Кількість стрибків

Тривалість

ранкової гімнастики



у середньому темпі

у повільному темпі

Перша

молодша


3-4

4-5

15-20 с

до 50 с

8-10

4-5 хв.

Друга

молодша


4-5

5-6

20-25 с

до 1 хв.

12

5-6 хв.

Середня

5-6

6-8

25-30 с

до 1 хв. 30 с

16

6-8 хв.

Старша

6-7

8-10

30-35 с

до 2 хв.

20

8-10 хв.

Підготовча до школи

7-8

10-12

40-45 с

до 3 хв.

24

10-12 хв.

При складанні комплексів загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики передбачається реалізація принципу всебічного впливу цих рухів на удосконалення функцій організму та покращання фізичного розвитку дітей. Спочатку виконують вправи, які зміцнюють м'язи плечового пояса, рук та спини, сприяють розширенню грудної клітки, випрямленню хребта та формуванню правильної постави. Наступні вправи добирають для зміцнення м'язів тулуба та ніг. Для молодших дітей пропонується одна така вправа, а в усіх інших групах дві-три: одна - на зміцнення м'язів спини, живота і ніг (нахили вперед, у сторони, присідання), інші – на зміцнення м'язів спини, живота й рук (піднімання рук в сторони-вгору, нахили в сторони та повороти тулуба). Потім проводяться вправи на зміцнення м'язів тулуба й останні – на зміцнення м'язів ніг (присідання або стрибки), що посилюють діяльність органів кровообігу і дихання.


Загальнорозвиваючі вправи слід проводити з різних вихідних положень (лежачи і сидячи на підлозі), а не лише стоячи. Коли дитина виконує вправу з положення лежачи, її хребет розванта­жений, і в цьому випадку можна ефективніше впливати на зміцнен­ня м'язів спини і живота, які є своєрідним «м'язовим корсетом», що утримує тулуб у правильному положенні.


  1. Методика проведення ранкової гімнастики. Для проведення ранкової гімнастики потрібно створити відповідні умови. Приміщення, в якому вона проводиться, має бути чистим, світлим, добре провітреним. Якщо в дитячому садку немає залу або маленької групової кімнати, гімнастичні вправи можна виконувати на майданчику не лише влітку, а й взимку. У цьому разі вихователь підбирає нескладні, доступні дітям рухи, які можна виконувати у полегшеному, але теплому одязі (тепла куртка, лижна шапочка, лижні брюки).

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі тощо. Чергові (діти старших груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно взяти для виконання вправ. Якщо на вулиці негода, а в дитячому садку немає критої тераси чи навісу, ранкову гімнастику проводять у приміщенні. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (типу чешок) або босоніж. Вихователь, готуючись до проведення ранкової гімнастики, вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам. Найкращий одяг – спортивна форма (легка кофточка або футболка, спортивні штани, тапочки), тому що халат або плаття обтяжують рухи і не дають змоги правильно показати дітям деякі вправи (особливо сидячи та лежачи на підлозі).

Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з ши­кування дітей в колону по одному. Під час шикування вихова­тель оглядає одяг і взуття дітей, а в молодших групах допомагає малюкам стати один за одним.

Спочатку виконується нетривала ходьба (30-50 с) у бадьорому темпі. Залежно від розмірів залу або майданчика діти обходять його один-два рази. Під час ходьби вихователь стежить за поставою своїх вихованців. Діти повинні триматися рівно, не напружуватися, не опускати голову, розпростовувати плечі й виконувати вільний мах руками. Ходьбу доцільно супроводжувати музикою або ударами в бубон.

Для профілактики плоскостопості дітям пропонують ходьбу на носках (як «мишка», «лисичка» або «котик»), на внутрішньому та зовнішньому боці стопи (як «клишоногий ведмедик») тощо. Така ходьба триває 20-30 с, чергуючись із звичайною. Потім дітям пропонують біг у повільному або середньому темпі, після цього вони переходять на ходьбу.

Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх роздавання. Під час ходьби, перед шикуванням, діти беруть предмет і проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч, м'яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці; прапорці, кубики, брязкальця – в обох руках, опущених донизу.

Для організованого проведення ранкової гімнастики вихователь шикує дошкільнят молодших груп в коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять два-три кроки назад – коло стає широким і ніхто нікому не заважає.

Середню й старшу групи перешиковують з утворенням ла­нок. Щоб не витрачати зайвого часу на розімкнення у колонах і по рядах, використовують певні орієнтири. Діти, які утворюють свої ланки, йдуть у напрямі кеглів (кубиків або прапорців на підставці), поставлених на певній відстані один від одного в кінці залу (майданчика). На них орієнтуються ведучі, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розмикаються на ходу на відстань піднятих вперед рук.

У підготовчій до школи і старшій (починаючи з другої поло­вини навчального року) групах дітей перешиковують через центр по три-чотири. Підгрупи дітей після команди вихователя - «Через центр направо (наліво) руш!» - одночасно повертаються (праворуч або ліворуч) і рухаються шеренгою, дотримуючись рівняння, до протилежного кінця залу (майданчика). У такому перешикуванні їм легше дотримуючись в русі потрібних інтервалів між колонами і по рядах.

Вихователь повинен чітко й виразно пояснити та показати гімнастичні вправи, які пропонують дітям, знати, скільки разів, в якому темпі їх треба повторювати. Показуючи вправи, він вико­нує їх вільно, без напруження, правильно й красиво, тому що дошкільники точно копіюють дії дорослих і від того, як показа­но ту чи іншу вправу, залежить і опанування її дітьми. У стар­ших групах показ деяких вправ можна доручати дітям.

Під час показу слід користуватися «дзеркальним» способом. Вихователь стоїть обличчям до дітей, напрямок його рухів виз­начає і напрямок рухів дітей. Наприклад, вихователь пропонує дітям підняти вгору праву руку, а сам піднімає ліву. Повторюючи вправу за вихователем, діти виконують її в заданому напрямку.

Залежно від форми вправи її демонструють в анфас або в профіль (наприклад, нахили тулуба в сторони показують в анфас, а присідання з прямим тулубом – в профіль).

У молодших групах у зв'язку з тим, що рухова пам'ять малюків недостатньо розвинена, вихователь після показу вправи виконує її з дітьми від початку й до кінця. Починаючи з середньої групи, після показу і пояснення він лише починає вправу з дітьми (два-три повторення), а потім дошкільнята виконують її самостійно. Якщо вправи знайомі дітям, показувати їх не варто. Досить перед початком виконання нагадати назву руху (нахили тулуба вперед, стрибки вгору на обох ногах та ін.) і вихідне положення.

Особливу увагу під час виконання вправ слід звертати на дихання. Важливо, щоб діти дихали глибоко, поєднували дихання з рухами. Вдих відповідає рухам, які розширюють грудну клітку і випрямляють тулуб (піднімання рук вгору, в сторони і т.д.); видих – рухам, які звужують грудну клітку (нахили тулуба вперед, зведення рук і т.д.). Вихователь повинен стежити, щоб діти не затримували дихання й дихали через ніс, підказувати їм, коли доцільно виконувати вдих і коли видих.

Після кожної вправи роблять невелику паузу (10-15 сек) для відпочинку та врегулювання дихання, під час якої вихователь пояснює наступну вправу.

Закінчується ранкова гімнастика бігом у середньому або повільному темпі. Тривалість його залежить від віку дітей (див. табл. 11). Біг змінюється повільною ходьбою. Під час ходьби рекомендується давати вправи на дихання з рухами рук (на­приклад, підняти руки в сторони-вгору й повільно опустити вниз). Завдання такого характеру сприяють швидкому приведенню організму дітей у відносно спокійний стан після виконання гімнастичних вправ і бігу.

У багатьох сільських та малокомплектних дитячих садках ранкова гімнастика проводиться із змішаними за віком групами дітей, що викликає певні труднощі. За таких умов при шику­ванні та перешикуванні перед виконанням загальнорозвиваючих вправ потрібно орієнтуватися на молодших за віком дітей. Групу дошкільнят 3-4 років доцільно шикувати в коло, а вихованців 5-6 років можна перешиковувати з однієї колони в декілька. Для більшої зручності дітей одного віку треба шикувати в окремі колони (ланки).

Дозування гімнастичних вправ у змішаних за віком групах має свою специфіку. Діти виконують одні й ті самі вправи, але вихователь так враховує їхні вікові особливості та підготовленість, щоб всі вправи комплексу були посильні кожній дитині незалежно від її віку. Молодших за віком дітей обмежують в кількості повторень гімнастичних вправ. Наприклад, у групах дошкільників 5-6 років вправи у присіданні старші діти виконують 8-10 разів, а молодші – 6 разів. Отже, вихователь пропонує дітям першої ланки (5 років) припинити виконання вправи, а другої та третьої ланок (6 років) – продовжувати.

Під час виконання окремих вправ можна враховувати фізичну підготовленість дошкільнят різновікової групи. Наприклад, виконуючи нахили вперед, молодші діти дістають руками коліна ніг, а старші – носки ніг; молодші присідають на всій ступні, а старші – на носках і т.д.

Ранкову гімнастику краще виконувати під музичний супровід. Музика сприяє більш чіткому та виразному виконанню вправ, обумовлює їх темп, викликає життєрадісний та бадьорий настрій. Під час розучування складних за координацією вправ спочатку діти виконують їх два-три рази без музики, під лічбу вихователя. Після цього вправу роблять під музику.

Проводячи вправи під музику, корисно замінювати або допов­нювати рахунок спрямованими вказівками в такт музики, на­приклад: «Раз-два - руки вгору, три-чотири – руки вниз». Це дає змогу запобігти помилкам дітей і виправляти їх під час вико­нання вправ.

Слід пам'ятати, що не можна допускати перекручування музичного твору (зміна темпу, додаткові акорди, паузи та ін.), щоб зробити його зручним для тієї або іншої вправи. Музика не повинна бути лише регулятором або фоном для виконання рухів дітьми. Вона перш за все допомагає їм емоційно усвідомити свої рухові дії та правильно виконати їх. До того ж під час ранкової гімнастики дошкільнята знайомляться з чудовим світом музичного мистецтва.

Комплекси ранкової гімнастики розучують на заняттях з фізичної культури і змінюють через два тижні. Однак, якщо вихователь бачить, що більшість дітей групи виконує вправу чітко або зацікавленість до неї зменшується, він замінює її іншою, аналогічною за формою виконання або складнішою.

Повторюючи вправи, можна вносити зміни, ускладнення або змінювати вихідні положення тулуба, рук і ніг. Наприклад, нахили тулуба вперед-вниз з дітьми молодших груп виконувати з фіксацією рук (на поясі), а з дошкільнятами старших груп - з рухами рук в сторони або вниз, намагаючись дістати носки ніг. Протягом року можна періодично повторювати вже знайомі їм комплекси ранкової гімнастики, підвищуючи при цьому вимоги до якості виконання вправ.

Якщо дитина перенесла якусь хворобу (інфекційного харак­теру, респіраторну та ін.), їй можуть бути протипоказані фізичні вправи. У такому разі потрібно погоджувати з лікарем питання про те, чи можна дитині займатися ранковою гімнастикою і які вправи їй не слід виконувати.



  1. Гімнастика після денного сну. Щоденно після денного сну у всіх дошкільних групах проводиться комплекс вправ гігієнічної гімнастики. До нього входять загальнорозвиваючі вправи, які виконувалися вранці, а також вправи з профілактики порушень постави та плоскостопості. Біг на початку гімнастики не пропонують у зв'язку з тим, що організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження, яке викликає біг, у цей період не бажане.

При проведенні гімнастики у спальні, де площа не дозволяє дітям виконувати ходьбу та біг, після комплексу загальнорозвиваючих вправ ці рухи виконуються на місці. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці.

Якщо гімнастика після денного сну проводиться у груповій кімнаті, то попередньо необхідно звільнити достатню площу: зсунути стільці, провести вологе прибирання, провітрити кімнату. Температура повітря у приміщенні для дітей молодшої та середньої груп може бути в межах +16...+18°С, а старших — +14...+16°С. Поєднання гігієнічної гімнастики із загартовуванням повітря значно підвищує її оздоровчий вплив на організм дитини.

Педагог вмикає уже знайому дітям легку приємну мелодію, яка нена­в'язливо входить у свідомість малюків, полегшує їхнє прокидання. На прокидання (повільне, для кожного - індивідуальне) можна дати близько 10-12 хв. Гімнастику пробудження треба починати лише після того, як усі вже вийшли зі сну. Подушки і ковдри прибирають або складають так, щоб не заважали рухам дітей. Музику вмикають голосніше, але не дуже гуч­но. Вихователь стає так, щоб його було добре видно всім. Комплекс по­трібно виконувати у повільному, спокійному, плавному темпі так, ніби "ма­жемо полотно пензлем".

Триває гімнастика 8-15 хв. із поступовою активізацією життєвого та емо­ційного тонусу. У дошкільних закладах, де є така змога, добре поставити відеозапис гімнастики пробудження. Діти стежитимуть за екраном, а педа­гог у цей час може допомагати комусь індивідуально. Кількість вправ може бути від 4-5 до 8 - 10.

Комплекси гімнастики мають проводитися у театральній формі. Для цього обирають гру, наприклад "Сонечко", яку поступово ускладнюють. Але тема залишається та сама: початок нового дня, сонечко сходить, світ оживає... І так по кожному комплексу - їх розвиток і ускладнення у перс­пективі мають нагадувати захоплюючий фільм, де діють одні й ті самі персонажі, а сюжет постійно змінюється.

Таку "ліжкову" гімнастику корисно поєднувати з повітряними загартувальними процедурами, а саме: з вправами на попередження плоскосто­пості та дихальними вправами. Для цього діти виходять у групову кімнату. Різниця між температурами в спальні та провітреній груповій кімнаті 20-15 градусів. Діти спочатку в носочках та піжамах, потім босоніж вибігають у групову кімнату. Потім повертаються в спальню, пробігаючи "доріжку здо­ров'я" і знову в групу через цю доріжку. До 4-5 разів переходять із спальні в групу. Останній раз діти залишаються у групі і роблять 3-4 хв. дихальні вправи (дві-три по 3-4 рази). Потім заходять у спальню і одягаються.

Широкого використання набула гімнастика пробудження за методикою М.М.Єфименка. Вона особлива у своєму підході до послідовності вправ, має свої особливості:

• Будь-яку рухову активність дітей розумно починати з горизонтальних положень - найбільш простих і природних - з поступовим ускладненням рухового режиму і переходом до вертикальних положень.

• У будь-якому з вихідних положень (рачкуючи, сидячи на колінах, сто­ячи) доцільно починати вправи з більш низьких поз (методично правильно буде вправляти малюків у позі "низьке рачкування" (на ліктях і колінах), поступово підняти їх на "середнє рачкування" (на долонях і колінах), потім -перейти до "високого рачкування" (на долонях і стопах).

• У будь-якому з вихідних положень починати рухову діяльність доцільніше зі згинальних поз тіла і кінцівок (з "пози ембріона") і далі поступово -переводити вправи у розгинально-випрямлений режим. У будь-якому вихідному положенні (лежачи, сидячи, стоячи) першим виконують рух головою шийним відділом хребта), потім - у плечовому поясі, рухи руками. Далі оправляють м'язи тулуба (живота, грудей, спини), потім стегнового поясу і нижніх кінцівок і, нарешті, все разом узяте в таких глобальних рухах, як ходьба, лазіння, біг, підскоки, стрибки.

• Під час тренування кінцівок першими належить виконувати рухи у великих, ближчих до тулуба суглобах (плечовому, тазостегновому), потім "включаються середні (ліктьовий, колінний) і, нарешті, відносно дрібні, відда­лені від тулуба суглоби (п'ястевий, гомілковий).

• "Принцип душу" - природна почерговість включення в роботу м'язів дитини нагадує, як вода обтікає тіло людини під душем: тім'ячко - плечі -"передпліччя - п'ясті - стегна — коліна - гомілки - стопи.

• Чим нижче положення чи поза дитини під час вправи, тим природнішими для неї будуть відносно повільні, пластичні, спокійні рухи. І навпаки: чим вище положення (ходьба, біг, підстрибування, стрибки), тим характер­нішими стають відносно швидкі, ударно-балістичні рухи.

• Для великих м'язових масивів (живота, плечей, спини, сідниць, стегон) природними є відносно повільні рухи; а для дрібних м'язів - передпліч, кистей, гомілки і стопи - бажані швидкі, стрімкі рухи.

Таким чином, вправлятися з дітьми доцільно, починаючи від тригон­альних положень до вертикальних, від низьких поз до високих.

Будь-який комплекс вправ гімнастики пробудження за методикою М. Єфименко має таку структуру:

1. Лежачи на спині.

2. Лежачи на животі.

3. Стоячи на ліктях і колінах.

4. Стоячи на долонях і колінах.

5. Стоячи на долонях і стопах.

6. Сидячи (обхват колін).

7. Сидячи на колінах,

8. Стоячи на колінах.

Додержуючись запропонованої методики проведення гімнастики, можна використовувати будь-який сюжетний зміст, тобто по-різному оформлювати комплекс за власним бажанням, але не змінюючи порядок вихідних положень .

Позитивні сторони гімнастики пробудження

1. Гімнастика дає змогу запобігти швидкому відтоку крові від головного мозку (такий різкий відтік призводить до короткочасної гіпоксії, тобто кисневого голодування. Воно, якщо дитина різко набирає пози стоячи, може призвести до запаморочення, нудоти і, навіть, до короткочасної втрати свідомості).

2. У позах лежачи забезпечується найсприятливіший режим діяльності серцево-судинної системи, коли серцю не доводиться перенапружуватися, щоб перекачати кров з ніг угору, долаючи силу тяжіння. Як результат – серцевий м’яз і кровоносна система зношуються значно менше.

3. Дотриманням переходу від поз лежачи до прямо стояння забезпечується наростання тонусу м’язів, що втримують хребет у необхідному оптимальному положенні, до відповідного рівня. У свою чергу, правильна тонічна напруга хребта сприяє ефективній роботі спинного мозку, периферійної і центральної нервової системи.

4. Під час виконання різноманітних вправ у позі лежачи створюються необхідні умови для довільного коригування положення зміщених хребців. Ось чому навіть дорослі після важкого трудового дня, коли м’язи спини і хребта перенесли важкі навантаження, із задоволенням лягають на підлогу – перекочуються, перекидаються, витягуються, щоб «хруснуло».

5. Малюкам дуже подобаються різноманітні горизонтальні положення – це природно для них – поперевертатися, поперекидатися. Проводити гімнастику пробудження можна у різних придатних для цього приміщеннях і місцях: на ліжечках у спальнях, на килимку у груповій кімнаті, в музичному чи фізкультурному залі, на майданчику, лісовій галявині.

Щоб можна було працювати з дітьми практично за будь-яких умов (на дерев’яній підлозі, на землі, траві, асфальті, на снігу),доцільно придбати для цього для кожної вікової групи індивідуальні килимки, якими користуються під час походів рибалки і туристи. Це – пінополіуретанові килимки. Вони не пропускають вологу і холод, легко миються і швидко висихають. Можна користуватися і звичайними килимками, якщо зарядку роблять у приміщенні. Для ефективного проведення гімнастики на вулиці потрібно передбачити на фізкультурному майданчику гімнастичні лави різної ширини та висоти, східці, зариті в землю автомобільні шини, диски «Здоров’я», куби.

Різними можуть бути тональні програми, ігрові персонажі, але сутність залишається однаковою.



Кілька слів про дозування вправ у комплексах гімнастики пробудження. За обсягом вони можуть залишатися такими ж, як і були: від 8 до 15 хвилин. Можна попрацювати і триваліший час. Кількість вправ у комплексах також варіативна: від 4-5 до 8-10 хв. Можна, щоб навантаження зростало.

Для гімнастики пробудження необхідна легка, тиха і спокійна мелодія. Але музичний супровід можна і не використовувати. Вибір – за педагогом. Комплекси гімнастики пробудження мають проводитися у театрально-ігровій формі. Для цього обирається тематична гра, наприклад, «Сонечко», яка поступово ускладнюється. Але тема залишається така ж сама: початок нового дня, сонечко сходить, світ оживає. І також по кожному комплексу – їх розвиток і ускладнення у перспективі мають нагадувати захоплюючий фільм, де діють одні й ті самі персонажі, а сюжет постійно змінюється.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка