Лекція. Лекція №1 Тема. Тема лекції. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією. Мета



Скачати 164,83 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір164,83 Kb.
ТипЛекція
Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»


Кафедра мистецьких дисциплін початкова освіта


НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
Організація і керівництво гуртком класичного танцю

Лекція. Лекція №1

Тема. Тема лекції. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією.

Мета. Мета лекції. Ознайомити студентів із основними факторами які необхідно враховувати при відборі дітей до занять у хореографічних колективах.

Вступ. Вступна частина.

План.

1. Зовнішні, сценічні, професійні та фізичні дані дітей.

2. Хореографічна пам'ять та артистизм.

3.Основні завданням хореографічного мистецтва.

4.Етапи проведення занять в хореографічному колективі.

Висновки.

Література.

Запитання.

Тема 1. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією.
ВСТУП
Хореографія – вид мистецтва, в якому завдяки ритмічній зміні систематизованих художньо зумовлених положень людського тіла створюються танцювальні образи.

Основним виражальним засобом тут є узгоджене і послідовне поєднання рухів рук, ніг, корпуса, голови, різноманітний гармонійний ритм яких фіксується в танцювальних па, позах, жестах, міміці.

Створення пластичного малюнку, конкретизація танцювального образу зумовлюється музикою, піснею, пантомімою, драматургією тощо.

Логічне поєднання рухів, жестів, поз у закінченні хореографічної фрази, речення, періоду – шлях до створення хореографічного художнього образу. Усі елементи танцю знаходяться у найтіснішому взаємозв’язку, взаємовпливу, взаємозалежності.

Хореографічне мистецтво тісно поєднується з музикою. При виконанні танцювальних рухів важливе значення має його зв’язок з метроритмічною будовою музичного супроводу, його темпом, динамікою тощо.

Органічний сплав виражально-зображувальних засобів танцю в поєднанні з музикою сприяють створенню мистецького твору, в якому відбивається бачення реального світу, дійсності у конкретно-чуттєвому відтворенні.

У хореографічному мистецтві основним матеріалом для створення образу є лексика танцю. Природність, безпосередність лексики – та основа, на якій простежується єдність змісту і форми твору.

Кожна національна хореографічна культура має певний комплекс рухів і своєрідну, специфічну манеру їх виконання.

Інтенсивний розвиток самобутнього, оригінального хореографічного мистецтва, зокрема народно-сценічного танцю, розквіт народних талантів - природне і водночас надзвичайно цінне й цікаве явище в культурному житті країни.

1. Зовнішні, сценічні, професійні та фізичні дані дітей.

Танок завжди займав значне місце у системі естетичного виховання підростаючого покоління. Хореографічне мистецтво відіграє важливу роль у формуванні творчої, духовно багатої особистості.

Одними з найбільш масових та доступних установ, де з наймолодшого віку діти залучаються до хореографічного мистецтва, є позашкільні навчальні заклади, в мережі гуртків яких не останнє місце посідають хореографічні гуртки, ансамблі танцю.

Враховуючи все зазначене вище та завдяки пошуку нових ефектив­них шляхів виявлення, збереження та розвитку творчого й особистісного потенціалу дітей та учнівської молоді необхідно залучати дітей різного віку до хореографічного мистецтва з врахуванням зовнішніх, сценічних, та фізичних даних, які б дали можливість дітям повноцінно фізично і духовно розвиватися на базі хореографічного мистецтва.

При цьому необхідно створити педагогічні умови для належної підготовки дітей та підлітків у оволоді­нні хореографічного мистецтва, вивченні культури різних народів, істо­рії хореографії, основ музичної грамоти, для розвитку їх художнього смаку, формування естетичних почуттів, виховання культури поведінки та спілкування, прищеплення любові до рідної Батьківщини, збагачення її культурних традицій та духовно-національних цінностей.

2. Хореографічна пам'ять та артистизм.

Основними завданнями занять хореографією є формування складових профільної компетентності особистості:



  • практичної, що закладає основи хореографії; сприяє розвитку фізичних якостей; розвитку ритмічності, формуванню танцювальних умінь і навичок;

  • пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, що стосуються різних видів хореографічного мистецтва, сприяє розширенню світогляду дітей, залучає їх до синтезованого світу мистецтва, допомагає засвоїти хореографічну термінологію, ознайомитися зі світовою та національною хореографічною культурою;

  • творчої, що забезпечує формування творчих здібностей вихованців у процесі оволодіння хореографічним мистецтвом, розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-чуттєвої сфери, допомагає розвитку творчої особистості та індивідуальних здібностей на основі музичної імпровізації та творчих завдань, здатності до творчого самовираження за допомогою здобутих танцювальних навичок і вмінь;

  • соціальної, що сприяє самореалізації в соціумі засобами мистецтва, вихованню емоційно-вольових засад особистості, позитивних якостей характеру; сприяє професійному самовизначенню та вибору майбутньої професії.

  • здоров’язберігаючої, що забезпечує зміцнення здоров’я, гарну, струнку поставу, профілактику плоскостопості та клишоногості, зміцнення кістково-м’язового апарату, нервової системи, емоційної сфери, виховання вольових якостей та комплексу навичок, необхідних для нормальної життєдіяльності людини: координація рухів, вільне орієнтування у просторі, вправність, спритність, швидкість реакції, гострота уваги, загальна рухливість, підвищення функціональних можливостей організму та ін.

До хореографічного гуртка зараховуються фізично здорові (згідно з медичною довідкою про стан здоров’я) дівчата та хлопці віком від 5 до 18 років.

При наборі в гурток керівник гуртка здійснює перевірку загальних фізичних та професійних даних, а саме: ритмічність, пластичність, виворотність, гнучкість, крок, стрибок, артистичність.

Групи танцювального гуртка формуються за роками навчання: І рік (початковий рівень) – підготовча група (5-7 років); II рік (початковий рівень) – молодша група (8-11 років); III рік (основний рівень)середня група (12-14 років); ІV рік (основний рівень)старша група (15-18 років).

Кількість гуртківців у кожній групі складає 15 дітей.

Відповідно до закону «Про позашкільну освіту» заняття в кожній групі складається з двох частин по 30-35 хв. для дітей 5-7 років і по 45 хв. для інших вікових груп та перервою між частинами 5 хв.

Для занять гуртківці повинні мати репетиційний одяг та спеціальне взуття.

Програма роботи гуртка передбачає на кожному етапі розвиток техніки танцю, музично-ритмічне тренування, вивчення азбуки музичного руху, основ музичної грамоти, елементів класичного, народного, сучасного танців.

Така різножанровість програми обумовлена необхідністю задоволення широкого спектру культурно-освітніх потреб дітей і підлітків. Ознайомлення гурт­ківців з різними танцювальними жанрами та стилями, створення хореогра­фічних композицій на основі гармонійного поєднання декількох видів дозволяє розширити можливості для творчої самореалізації вихованців, урізноманітнити навчально-виховний процес, сформувати стійкий інтерес до хореографічного мистецтва взагалі.

3.Основні завданням хореографічного мистецтва.

Хореографія ­– це змістовне мистецтво, яке потребує вміння, техніки, виразності.

Музично-танцювальну природу мистецтва гуртківці засвоюють під час постановочно-репетиційної роботи, яка здійснюється протягом навчально-виховного процесу. Постановка танців (концертних номерів) здійснюється згідно з репертуаром, затвердженим художньою радою закладу. Репертуар повинен включати до себе народні танці, сучасні танці, танці змішаного типу великих і малих форм. Основними критеріями відбору танців до репертуару є їх художня цінність, змістовність, відповідність сучасним естетичним вимогам, інтересам дітей, їх віковим особливостям та виконавському рівню. Протягом навчального року рекомендується вивчити з гуртківцями підготовчої групи – 1-2 танці, молодшої групи – 1-2 танці, середньої групи – 2-3 танці, старшої групи – 2-3 танці.

Підсумком постановчо-репетиційної роботи є концертно-виконавська діяльність, яка сприяє глибшому опануванню навчального матеріалу, розширенню творчого діапазону гуртківців. Протягом року повинно бути від 5 до 10 виступів гуртка.

Протягом кожного навчального року діти мають опанувати певний мінімум умінь, навиків, відомостей з хореографії. Складність та обсяг навчального матеріалу зростає відповідно до року навчання.

Основна мета навчально-виховного процесу в групі дітей 5-7 років: застосовуючи ігрові, активізуючі форми і методи, створювати на заняттях атмосферу, в якій дитина може радісно і невимушено працювати. Головним завданням у роботі підготовчої групи є виховання самостійності, актив­ності, ініціативи, уяви, фантазії, музичності, прищеплення культури рухів. Діти повинні оволодіти першими навичками колективних шикувань в іграх і танцях, засвоїти основні види танцювальних кроків, бігу, підстрибування і найпростіші танцювальні рухи та композиційні перебудови. Одночасно з вирішенням професійних та виховних завдань на заняттях по­винні виконуватися оздоровчі функції хореографії: зміцнення здоров'я, постановка осанки, профілактика плоскостопості та клишоногості, вихо­вання вольових якостей.

Навчально-виховний процес у молодшій групі будується на принципі вільного виявлення дитячої творчості з урахуванням вікових особливостей дітей 8-11 років. Зміст занять в цій групі полягає в удосконаленні та поновлені запасу рухів, збагаченні жанрової палітри танцювальної лекси­ки, ускладненні композицій, малюнків, побудов, розширенні та урізноманіт­ненні дитячого репертуару. Підвищуються вимоги до якості виконання і самостійності в роботі дітей. Діти повинні навчитися краще координува­ти рухи, виразніше відтворювати образи. Поряд з більш цілеспрямованим вивченням танцювальних дисциплін велика увага приділяється розвитку музичності виконання вправ.

Головним завданням роботи середньої групи є теоретична та практична підготовка вихованців з фахових дисциплін, ріст виконавської майстер­ності, самовдосконалення танцювальної техніки, розвиток акторської майстерності, підготовка до творчої імпровізації на основі отриманих знань, вмінь та навичок.

В центрі уваги ­– різнобічний творчий розвиток індивідуальності вихованців.

В старшій групі проходять вдосконалення знань і техніки виконання гуртківців на основі поєднання віртуозності та майстерності танцю з природністю рухів та виразністю, якнайкраще розкриваються творчі і фі­зичні здібності гуртківців, задовольняються їх потреби у професійному самовизначенні.

Гуртківців середньої та старшої групи, які вже володіють різноманіт­ним лексичним матеріалом, мають певний виконавський досвід, слід заохо­чувати до самостійного складання окремих вправ або комбінацій, етюдів на середині залу. Така практика сприятиме творчому підходу до вивченого матеріалу, виявить та розвине у деяких з них нахили до постановницької роботи.

Отже, програма гуртка побудована таким чином, що забезпечує посту­повий, динамічний розвиток особистості на всіх етапах навчання і перед­бачає отримання достатнього обсягу професійних знань та спеціальних навичок для особистої спрямованості гуртківців.

Важливою умовою успішної реалізації програми є професійна майстерність педагога-балетмейстера і відповідальне, сумлінне та свідоме ставлення гуртківців до відвідування занять. Педагог несе відповідальність за виховання і творчу долю своїх вихованців. Навчальний процес в гуртку будується на активній взаємодії педагога з дітьми. Творчий тандем танцюрист – балетмейстер відіграє вирішальну роль у створенні хореографічного твору, бо саме танцюрист втілює задум балетмейстера у художній образ.

Майстерність педагога-балетмейтера визначається тим, наскільки і як він сам володіє засобами розкриття художнього змісту хореографічного твору, наскільки доступно, логічно, послідовно він може донести свій задум і шляхи його реалізації до виконавців. Захоплено розповісти, образно показати, збудити в гуртківців бажання самим добре виконати завдання – ось до чого кожного разу повинен прагнути керівник гуртка.

Повага до особи дитини лежить в основі формування правильних взаємин між педагогом і дітьми. Доброзичливість, невимушеність у ставленні до дітей і водночас висока вимогливість створюють відповідну атмосферу, що сприяє успішному проведенню навчально-виховного процесу.

З перших занять педагог повинен встановити порядок, дисципліну в колективі і стежити за їх дотриманням. Діти повинні усвідомити, що відвідування занять – обов’язок кожного. Пропускаючи їх без поважних причин, дитина порушує виконання танцю, в якому бере участь, підводить своїх товаришів і педагога. Але вирішальну роль у досягненні позитивних результатів є зацікавленість гуртківців, їх особисте прагнення до досконалості, до самореалізації в обраній справі. Педагог повинен вміти м’яко, ненав’язливо захопити дітей, пробуджувати їх інтерес до творчості.

Гурток – це своєрідна школа особистості, де для багатьох дитяче захоплення з часом переросте в покликання.

4.Етапи проведення занять в хореографічному колективі.

І. Організаційно-інформаційний етап.

1. Комплектування груп.

2. Мета і зміст занять у гуртку.

3. Зовнішній вигляд і форма гуртківців.

4. Елементарні відомості з анатомії.

5. Інструктаж з техніки безпеки, охорони життя і здоров'я та санітарно-гігієнічних вимог.

6. Історія і жанри хореографічного мистецтва.

II. Азбука музичного руху. Музично-просторові вправи.

1. Вправи на розвиток музично-слухового сприйняття.

2. Колективно-порядкові вправи.

3. Вправи на орієнтування у просторі. Музично-рухові вправи.

5. Ритмічно-пластичні вправи.

6. Ігри (музичні, ритмічні, пантомімічні).



III. Розвиток техніки танцю. Елементи класичного екзерсису.

1. Розігрів по колу.

2. Вправи біля палиці.

3. Вправи на середині залу.

4. Партерні вправи.

5. Вправи на розвиток рівноваги та координації рухів.

6. Відпрацювання культури та виразності рухів.

7. Міміка, погляд, усмішка, жест.


IV. Народно-сценічний танець.

1. Народні костюми, музика і ритми.

2. Народно-сценічний тренаж.

3. Особливості народних рухів.

4. Основні технічні навички.

5. Фольклорно-обрядові танці хороводи, народні ігри з танцювальними елементами.

6. Український народно-сценічний танець.

7. Танці народів світу (російський, білоруський, молдовський, угорський, польський тощо).

8. Відображення національного характеру засобами народного танцю.

V. Елементи сучасної хореографії.

1. Стилі і ритми сучасних танців.

2. Елементи та технічні прийоми сучасного танцю.

3. Елементи спортивної акробатики і партерної гімнастики.

4. Вправи на розвиток гнучкості, пластичності тіла.

5. Сучасна обробка народно-сценічного танцю.

6. Рухова імпровізація на музику; на тему.

VI. Постановочна та репетиційна робота.

1. Вивчення етюдів, танцювальних мініатюр, руханок, масових танців.

2. Підготовка концертних номерів (народний танець, сучасний танець, народний танець в сучасній обробці) за постановочним планом:

- сюжетна основа, жанр і стиль танцю;

- костюм і музичне оформлення танцю;

- положення корпуса, рук, ніг, голови;

- основні рухи та комбінації;

- малюнки танцю;

- композиційна побудова танцю;

- відпрацювання техніки виконання;

- робота над образністю та виразністю виконання;

- сценічний показ танцю.



VII. Повторення та закріплення вивченого.

VІІІ. Концертно-виконавська діяльність.

1. Відкриті заняття.

2. Звітні концерти.

3. Участь у масових заходах закладу.

4. Участь у міських заходах.

5. Участь у конкурсах, оглядах.



ІХ. Підсумкове заняття.
Висновки.

Тобто, для залучення до хореографічноїної систематичної діяльності дітей потрібні певні передумови. До числа найважливіших з них належать, крім інших, індивідуальна схильність до неї, особистісні установки, потреби, інтереси. Поза сумнівом, також, що їх виявлення, формування і розвиток відбуваються під впливом природних і соціальних факторів. Імовірність оптимального розгортання процесу хореографічного вдосконалення багато в чому залежить від того, на якому з етапів індивідуального вікового розвитку виявляється схильність до прогресування в тому чи іншому виді хореографічної діяльності. Відповідно забезпечується хореографічна орієнтація, тобто формування ціле направленої хореографічної діяльності і доцільний вибір перспективних шляхів її розгортання, що узгоджуються з індивідуальною схильністю.






Рекомендована література

Базова

  1. Богаткова Л.Н. Танцы для детей / Л.Н. Богаткова. – М.: Государственное издательство детской литературы Министерства просвещения РСФСР, 1959.

  2. Бондаренко Л. Методика хореографічної роботи в школі і позашкільних закладах / Л.Бондаренко. – К.: Музична Україна, 1968.

  3. Бондаренко Л.А. Дрібушечки / Л.А.Бондаренко. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962.

  4. Бондаренко Л.А. «Ритміка і танець» у 1-3 класах загальноосвітньої школи / Л.А.Бондаренко. – К.: Музична Україна, 1972. – 149 с.

  5. Бондаренко Л.А. Танцы для детей / Л.А.Бондаренко. – К.: Мистецтво, 1967. – 85 с.

  6. Бондаренко Л.А. Танцы с фестиваля / Л.А.Бондаренко. – К.: Мистецтво, 1974. –135с.

  7. Василенко К.Ю. Українські народні танці для дітей / Л.А.Бондаренко. –К.: Музична Україна, 1985.

  8. Васірук С.О. Класичний танець: навчально-методичний посібник / С.О.Васірук. – Івано-Франківськ, 2011.

  9. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю / Є.Зайцев, Ю.Колесніченко. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 416 с.

  10. Згурський А. Методика викладання бальних танців у школі / А.Згурський. – К.: Мистецтво, 1978. – 111 с.

  11. Кричівець М.Д. На шкільному святі / М.Д. Кричівець. – К.: Мистецтво, 1973. – 130 с.

  12. Опыт работы над детским хореографическим спектаклем / академия педагогических наук РСФСР. – М.: Издательство Академии педагогических наук РСФСР, 1951.

  13. Стасько Б. Український народний одяг (західні етнографічні регіони): навчально-методичний посібник / Б.Стасько, Н.Марусик. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2009. – 120 с.

  14. Стасько Б. Танці з Прикарпаття / Б.Стасько. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2008.

  15. Стасько Б. Хореографічне мистецтво Івано-Франківщини / Б.Стасько. –Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004. – 312 с.

  16. Тараканова А.П. Танцюйте з нами / А.П.Тараканова. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 160 с.

  17. Цвєткова Л.Ю. Методика викладання класичного танцю / Л.Ю.Цвєткова. – К.: Альтерпрес, 2007.



15. Інформаційні ресурси

    1. http://www.mon.gov.ua – веб-сторінка Міністерства освіти і науки України.

    2. http://www.nbuv.gov.ua – веб-сторіка бібліотеки ім.. Вернадського.

    3. http://www.tnpu.edu.ua – веб-сторінка Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.

    4. http://bibliotoud.ru/ – сайт бібліотеки наукової і студентської інформації.


Питання для контрольної перевірки знань

  1. Мета і завдання класичного танцю в навчальних закладах різного типу.

  2. Фактори, що враховуються при відборі дітей для занять хореографією.

  3. Основні принципи класичного танцю.

  4. Планування занять, визначення обсягу програм.

  5. Складання програми для першого року навчання.

  6. Складання програми для другого року навчання.

  7. Складання програми для третього року навчання.

  8. Принципи формування репертуару на лексичному матеріалі класичного танцю.

  9. Партерний екзерсис. Значення партерного екзерсису для розвитку фізичних можливостей дітей.

  10. Видатні педагоги класичного танцю. Їх педагогічні принципи.

Каталог: data -> users -> 10377
users -> Лекція №2 Тема морально-етичний закон християнства декалог (десять заповідей божих) Мета лекції
users -> Лекція Тема Використання новітніх технологій навчання природознавства в початковій школі Мета
users -> Положення народознавчої роботи у сучасному українському днз мета заняття: поглибити знання студентів про особливості народознавчої роботи в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Питання для обговорення
users -> Історія української етнографії (електронний збірник статей І матеріалів)
users -> Лекція №3 Тема № святі тайни в християнстві мета лекції
users -> Тема Політична влада Мета заняття: з’ясувати поняття «влада», «політична влада»
users -> Лекція №14 Тема. Поняття про транспорт, лісові дороги та їх технічні елементи. Класифікація лісових доріг
users -> Тема історичні знання україни-руси в IX – XIII ст. Початки літописання в Руси-Україні IX – X ст. «Повість врєменних літ»
users -> Тема. Постулат и квантово
10377 -> Лекція №2 Тема. Основні принципи класичного танцю. Мета


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка