Лекція загальні відомості про склад крові та кровотворення. Основні клінічні показники системи крові. Морфологія І функції еритроцитів. Дегенеративні зміни еритроцитів. Морфологічне дослідження крові План лекції



Скачати 34.94 Kb.
Дата конвертації13.12.2017
Розмір34.94 Kb.
ТипЛекція

ЛЕКЦІЯ Загальні відомості про склад крові та кровотворення. Основні клінічні показники системи крові. Морфологія і функції еритроцитів. Дегенеративні зміни еритроцитів. Морфологічне дослідження крові

План лекції

  • 1. Склад и функції крові.
  • 2. Показники, які визначаються при ЗАК.
  • 3.Гемоглобін и гематокрит . Суть понять і зміни при патології.
  • 4. Еритроцити. Еритроцитоз і еритропенія.
  • 5.Лейкоцити.лейкоцитоз та лейкопенія. Зміни в лейкоцитарній формулі.
  • 6. Агранулоцитоз. Види.
  • 7.Тромбоцити. Причини тромбоцитозу та тромбоцитопенії.
  • 8. ШОЕ.Причини змін.
  • 9.ЛЗ, що впливають на показники крові.

Актуальність

  • Загальний аналіз крові — один з найпоширеніших методів діагностики, що дозволяє лікареві в діагностиці запальних та інфекційних захворювань, і оцінці ефективності проведеного лікування. Людський організм — система складна, і, коли причини поганого самопочуття визначити не вдається, необхідно провести ретельне обстеження. Кров — це найпростіший матеріал, який використовується в діагностиці для дослідження стану тканин і органів організму людини.

Компоненти кровотворної системи людини

Склад та функції крові

Функції крові

  • дихальна
  • трофічна
  • екскреторна
  • гомеостатична
  • регуляторна
  • терморегуляторна
  • захисна

Повне морфологічне дослідження крові людини, повний підрахунок клітин крові (FBC - full blood count).

  • Повне морфологічне дослідження крові людини, повний підрахунок клітин крові (FBC - full blood count).
  • Клінічний аналіз крові включає:
  • визначення гемоглобіну
  • кількість еритроцитів, КП
  • кількість лейкоцитів
  • лейкоцитарна формула
  • кількість тромбоцитів
  • визначення ШОЕ
  • Загальний клінічний аналіз крові:

Техніка взяття крові

          • Оцінка цитологічного складу капілярної крові (взятої з м’якоті дистальної фаланги IV пальця кисті).

Еритроцити. Визначення

  • Еритроци́ти — високодиференційовані клітини, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну.

Методи визначення еритроцитів

  • В якості уніфікованих методів підрахунку еритроцитів у крові прийняті два методи:
  • підрахунок в рахунковій камері
  • підрахунок в автоматичному лічильнику.

Гемоглобін. Визначення

  • Гемоглобін-основний дихальний білок крові, що відноситься до хромопротеїдів.
  • Складається з білкової (глобін) та небілкової (гем) частини.
  • Типи гемоглобіну:
  • Гемоглобін А
  • Гемоглобін Е
  • Гемоглобін C (мутантна форма)
  • Гемоглобін S (мутантна форма)
  • Гемоглобін F (ембріональний гемоглобін)
  • Міоглобін
  • Оксигемоглобін
  • Посилання

Методи визначення гемоглобіну

  • Колориметричні
  • Газометричні
  • За вмістом заліза в гемоглобіновій молекулі.
  • Гемометр

Середні значення нормального вмісту гемоглобіну в крові (NWTietz, 1983)

  • Матеріал
  • Стать
  • Значення г/л
  • Кров з пуповини
  • 135-200
  • 1-3 дні
  • 145-225
  • 1 тиждень
  • 135-215
  • 1 місяць
  • 100-180
  • 2 місяці
  • 90-140
  • 0,5-2 роки
  • 105-135
  • 12-18 років
  • чол.
  • 130-160
  • жін.
  • 120-160
  • 18-49 років
  • чол.
  • 135-175
  • жін.
  • 120-160

Середні значення нормального вмісту еритроцитів в крові (NWTietz, 1983)

  • Матеріал
  • Стать
  • Значення г/л
  • Кров з пуповини
  • 3,9-5,5
  • 1-3 дні
  • 4,0-6,6
  • 1 тиждень
  • 3,9-6,3
  • 1 місяць
  • 3,0-5,4
  • 2 місяці
  • 2,7-4,9
  • 0,5-2 роки
  • 3,7-5,3
  • 12-18 років
  • чол.
  • 4,5-5,3
  • жін.
  • 4,1-5,1
  • 18-49 років
  • чол.
  • 4,5-5,9
  • жін.
  • 4,0-5,2

Причини еритроцитозу

  • ураження еритропоезу; захворювання системи крові; реактивний еритроцитоз, викликаний гіпоксією еритроцитоз, викликаний підвищеною продукцією еритропоетинів еритроцитоз, пов'язаний з надлишком стероїдів в організмі відносний еритроцитоз при дегідратації

Причини еритремії

  • анемії
  • Гостра крововтрата;
  • хронічні запальні процеси;
  • гіпергідратації

РЕТИКУЛОЦИТИ 

  • РЕТИКУЛОЦИТИ — молоді форми еритроцитів, які містять зернисто-нитчасту субстанцію, що виявляється за допомогою спеціального суправітального фарбування.
  • У нормі Р. становлять 0,2–1% усіх циркулюючих у крові еритроцитів, з кров’ю циркулюють 30–70·109/л Р. Час дозрівання Р. — 4,5 дня, з них протягом 3 днів вони дозрівають у периферичній крові, після чого стають зрілими еритроцитами. Кількість Р. у крові відображає регенеративні властивості кісткового мозку.
  • Збільшення її спостерігається при посиленій регенерації кровотворення, а зниження — при пригніченні регенераторної функції кісткового мозку.
  • Ретикулоцити

Ретикулоцити. Методи підрахунку

  • Використовується уніфікований метод підрахунку кількості ретикулоцитів після фарбування їх брильянтовим крезиловим синім, азуром 1 чи азуром 2 на склі або в пробірці.
  • Принцип метода:
  • Виявлення зернисто-
  • сітчастої субстанції
  • еритроцитів при фарбуванні
  • лужними барвниками з наступним
  • підрахунком їх у мазку.

Гематокрит:

  • Загальний об’єм еритроцитів (гематокритна величина) - процентне співвідношення між плазмою і форменими елементами крові.

Гематокрит. Визначення

  • Визначення гематокриту проводиться за допомогою спеціальної скляної градуйованої трубочки — гематокриту, яку заповнюють кров'ю і центрифугують. Після чого вимірюють, яку її частину займають формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). На сьогоднішній день все частіше використовують автоматичні аналізатори.
  • Зліва кров відстоялася і відбувся розподіл на плазму та форменні елементи, справа — свіжонабрана кров.

Середні значення гематокриту (N.W.Tietz, 1983)

  • Матеріал
  • Стать
  • Значення г/л
  • Кров з пуповини
  • 42-60
  • 1-3 дні
  • 45-67
  • 1 тиждень
  • 42-66
  • 1 місяць
  • 31-55
  • 2 місяці
  • 28-42
  • 0,5-2 роки
  • 33-39
  • 12-18 років
  • чол.
  • 37-49
  • жін.
  • 36-49
  • 18-49 років
  • чол.
  • 41-53
  • жін.
  • 36-46

Кольоровий показник - співвідношення між кількістю гемоглобіну та числом еритроцитів. Норма - 0,85-1,05.

  • Класифікація анемій за КП:
  • Нормохромна
  • Гіпохромна (КП нижче 0,8)
  • Гіперхромна (КП вище 1,1)

Морфологічні зміни еритроцитів

  • Анізоцитоз - стан, при якому одночасно виявляються еритроцити різної величини.
  • мікроцити < 6 мкм
  • макроцити > 9 мкм
  • мегалоцити > 12 мкм

Морфологічні зміни еритроцитів

  • пойкілоцитоз - еритроцити витягнутої, овальної, грушоподібної, серповидної, кулястої форми

Лейкоцити. Визначення

  • Лейкоци́ти (грец. leuko - білий), білокрівці,  білі (безбарвні) кров'яні клітини — складаються із цитоплазми і ядра; утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах.

Лейкоцити. Види лейкоцитів

  • I – гранулоцити (зернисті): нейтрофіли, еозинофіли, базофіли.
  • II – агранулоцити (незернисті) – відсутня зернистість в цитоплазмі, лімфоцити, моноцити.

Лейкоцитоз

  • запальні захворювання
  • інфекційні захворювання
  • інфаркти різних органів
  • великі опіки
  • крововтрати
  • злоякісні захворювання
  • захворювання системи крові
  • інфекційний мононуклеоз
  • та інфекційний лімфоцитоз
  • уремії, діабетична кома
  • після спленектомії
  • травми.
  • Причини лейкоцитозу

Лейкопенія. Основні причини

  • вплив ряду хімічних речовин
  • опромінення
  • гіпопластичні та апластичні процеси
  • прийом лікарських препаратів (НПЗЗ, сульфаніламідні препарати, цитостатики та ін.);
  • захворювання селезінки
  • анафілактичний шок
  • колагенози
  • черевний тиф, малярія, бруцельоз, кір, краснуха, грип
  • ряд ендокринних захворювань
  • метастазування новотворів у кістковий мозок.

Нейтрофіли. Визначення

  • Нейтрофіли (англ. neutrophils ), або нейтрофільні гранулоцити - один з видів лейкоцитів із гранулами всередині цитоплазми. Нейтрофіли беруть участь у захисних реакціях організму людини.
  • Мазок крові

Эозинофілія. Визначення

  • Еозінофі́льні гранулоци́ти, або еозинофі́ли, сегментоя́дерні еозинофі́ли, еозінофі́льні лейкоци́ти — підвид гранулоцитарних лейкоцитів крові.
  • Мазок крові

Базофіли. Визначення

  • Базофіли (basophilus) — клітини крові синього забарвлення, що становлять 1% крові. Належать до гранулоцитів (цитоплазма зерниста) — невеликі клітини (близько 60% всіх лейкоцитів крові), живуть у крові 2 доби, мають посегментовані ядра, нездатні до розмноження.

Моноцити. Визначення

  • Моноцити (англ. Monocyte) — великі одноядерні лейкоцити, що належать до агранулоцитів, тобто не містять в цитоплазмі азурофільних гранул.

Лімфоцити. Визначення

  • Лімфоцити (від лімфа, від грец. kýtos - місткість, тут - клітина) — клітини імунної системи, які є різновидом лейкоцитів, і які відповідають за набутий імунітет.
  • Мазок крові

Агранулоцитоз. Визначення

  • Агранулоцитоз — синдром, що характеризується повним або майже повним зникненням з крові гранулоцитів (зернистих лейкоцитів).
  • За патогенезом розрізняють дві основні форми агранулоцитозу:
  • мієлотоксичний
  • імунний

Види агранулоцитозу

  • мієлотоксичний
  • імунний агранулоцитоз
  • гаптеновий і ізоімунний
  • аутоімунний

Клінічні прояви агранулоцитозу

Лікарські препарати, що викликають агранулоцитоз:

  • сульфасалазин, антитиреоїдні препарати, макроліди, прокаїнамід, карбамазепін, глікозиди наперстянки, індометацин, троксерутин, похідні сульфонілмочевини, кортикостероїди, діпіридамол, β-лактами, пропранолол, саліцилатита ін .

Лейкоцитарна формула

  • Нейтрофіли
  • Юні 0%
  • Паличкоядерні 1-6%(0,040-0,300109/л)
  • сегментоядерні 47-72%(2, 0-5,5109/л)
  • Еозинофіли 0,5-5%(0,020-0,300109/л)
  • Базофіли 0-1%(0-0,065109/л)
  • Лімфоцити 19-37%(1, 200-3,000109/л)
  • Моноцити 3-11%(0,090-0,600109/л)
  • Лейкоцита́рна фо́рмула — це відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів (підраховується в зафарбованих мазках крові).

Тромбоцити. Визначення

  • Тромбоци́ти (від грец. θρόμβος — згусток і κύτος — клітина) — кров'яні пластинки, без'ядерні клітини крові діаметром 2 – 4 мкм, що мають неправильну округлу форму й утворюються в червоному кістковому мозку з мегакаріоцитів.

Тромбоцити. Методи визначення

  • Уніфікований метод підрахунку в камері. Принцип. Підрахунок тромбоцитів в 1 мкл (або 1 л) з урахуванням розведення крові і об’єму квадрата лічильної сітки із застосуванням фазово-контрастного приладу для контрастування тромбоцитів.
  • Уніфікований метод підрахунку в межах крові (по Фоніо). Принцип. Метод побудований на підрахунку числа тромбоцитів в фарбованих мазках на 1000 еритроцитів з розрахунку на 1 мкл (або 1л) крові, виходячи із вмісту в цьому об’ємі кількості еритроцитів.

Тромбоцитози. Причини розвитку

  • Еритремія, хронічний мієлолейкоз, мієлофіброз
  • Гострий ревматизм, ревматоїдний артрит, виразковий коліт, туберкулез, цироз печінки, остеомієліт, амілоїдоз, гостра кровотеча, карцинома, лімфогранулематоз, лімфома.
  • Після спленектомії та великих хірургічних операцій

Тромбоцитопенії. Причини розвитку

  • вірусні інфекції
  • інтоксикації
  • пухлинні захворювання крові
  • мегалобластні анемії
  • гіперчутливість до деяких ліків
  • СЧВ, хронічний гепатит

ШОЕ. Визначення

  • Визначення ШОЕ проводять методом Панченкова (в піпетці) або по методу Вестергрена (в пробірці).

Причини прискорення ШОЕ

  • - пухлинні захворювання
  • - хвороби сполучної тканини
  • - важкі інфекції
  • - хвороби нирок
  • - виражені анемії
  • - Гострі й хронічні інфекційні захворювання, локалізовані гнійні процеси, ревматоїдний артрит, геморагічний васкуліт, інфаркт міокарду, гіпертиреоз, важкий цукровий діабет, гепатити
  • - Побічні дії ліків: морфіну, декстрану, метилдофа, вітаміну А.

Причини зниження ШОЕ

  • Еритремія
  • анафілактичний шок,
  • важка серцева декомпенсація,
  • неврози,
  • епілепсія
  • Прийом кальцію хлориду і саліцилатів

ЛЗ, що найчастіше викликають пригнічення лейкопоезу:

  • нестероїдні протизапальні препарати (бутадіон), сполуки азоту, срібла, ртуті, вісмуту, алкілуючі речовини, цитостатики, аміноглікозиди, левоміцетин, нейролептики (аміназин, еленіум та ін.), антигістамінні засоби.

Засоби, які найчастіше пригнічують функції тромбоцитів:

    • нестероїдні протизапальні засоби; антиагреганти (тиклопідин, курантил, простациклін); антикоагулянти, фібринолітики (гепарин, стрептокіназа, урокіназа), протипухлинні засоби (даунорубіцин та ін), цефалоспорини, аміноглікозиди, тетрацикліни, левоміцетин, лінкозаміди (лінкоміцин, кліндаміцин), рістоміцин; противірусні засоби (ацикловір, ганцикловір, відарабін); цитостатики (азатіоприн, циклофосфан та ін); глюкокортикостероїди, фуросемід; етанол.

Література

  • Клиническая лабораторная диагностика / Сост. В.Н.Ослопов, А.Р.Садыкова, Р.А.Абдулхаков. – 3-е изд. – М. : МЕДпрессинформ, 2005. – 64 с.
  • Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили: Справ. пособие / В.С.Камышников. – М. : МЕДпрессинформ, 2009. – 4-е изд. – 320 с.
  • Гемостазиология в клинической и лабораторной практике / Козарезова Т.И.,Климкович Н.Н.,Камышников B.C., Степанова Ю.И.,Алехнович Л.И.,Козарезов С.Н.Издательство: Адукацыя i ,2011, 320 с.
  • М.Вецлер, К.Блумфильд МИЕЛОИДНЫЕ ЛЕЙКОЗЫ. From Harrison's Principles of Internal Medicine. 14-th edition,2002.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка