Лексико-семантичне поле посесивності в сучасній англійській мові




Сторінка2/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,7 Mb.
1   2   3

1.2 Трактування явища посесивності в англістиці

У сучасній англістиціпосесивність (від англ. topossess – «володіти ким, чимось») – це універсальна семантико-синтаксична категорія, що відображає відношення між двома об’єктами зовнішньої реальності: один із них представлений як елемент особистої сфери іншого об’єкта (особи) або має право власності та користування ним.

Власника прийнято називати «посесором», а те, чим/ким володіють, – «корелятом»посесивного відношення. Посесора розглядають разом з корелятом. У таких випадках ідеться про посесивну конструкцію, до якої входять і всі необхідні для встановлення посесивного зв’язку службові слова. Посесивна ситуація передбачає такі відносини між посесором і об’єктом посесивності, коли об’єкт належить посесору або складає його частину чи пов’язаний з ним будь-яким іншим способом. Такі відносини можна звести до формули «посесор – відносини посесивності – об’єкт».

Посесором, як правило, виступає людина, група людей або тварина(жива істота), тому центральним для посесивного відношення є володіннялюдиною якимось предметом чи навпаки належність об’єкта якійсь особі.Наприклад, в українській мові: батьків дім = дім, який належитьбатькові. Проте, інколи форм присвійного відмінка в англійській мові набувають іменники,що означають назви територій (London’sunderground), час (anhourand a half’stime – півторигодини часу їзди автомобілем), тривалість подій, явищ (threedays’ leave –триденна відпустка), сталі словосполучення з іменником у присвійномувідмінку (tokeepsomeoneatarm’slength – тримати когось на відстані,foroldsake’ssake – задля пам’яті минулого) тощо. В українській мові посесивність виражається морфологічно, тобтоза допомогою спеціальних посесивних/присвійних суфіксів у складіслова, яке позначає власника (батьківський дім). Посесивні відношенняможуть виражатися морфологічно – за допомогою закінчень родовоговідмінка (дім батька), а також і синтаксично – за допомогою різнихприйменникових конструкцій (папери в нього (у значенні його папери)завжди в порядку).

Так само і в англійській мові посесивність може виражатисяморфологічно – через закінчення присвійного відмінка (theKing’swife –дружина короля) і синтаксично – за допомогою прийменника of (thefirstwifeoftheKing – перша дружина короля).

Понятійна категорія присвійності в сучасній англійській мові, як правило, виражається двома способами: за допомогою прийменниковоїсубстантивної (іменної) конструкції (NofN) та іменної конструкції запострофом та закінченням s (N’sN), яке нерідко називають показникомприсвійного відмінка. Отже, засоби вираження присвійності як понятійноїта граматичної категорії в українській та англійській мовах зумовлюютьсяособливостями їхньої морфологічної будови.

Так званий загальний відмінок немає морфологічного оформлення,його нульовий експонент не передає ніякого відношення; іменник позаконтекстом виражає лише значення числа, але не відношення до іншихчленів речення. Порівняємо: thehousewascomfortable, thewallsofthehouse, behindthehouse. Ізольована форма house не несе ніякої інформації.

Отже, важко визначити, яке граматичне значення виражає формазагального відмінка. Разом із тим, якщо існує протиставлення загальний відмінок - присвійний відмінок, то, можливо, перший можна схарактеризувати якформу, що не передає відношень, притаманних присвійному відмінкові.

Як вже зазначалося, категорія посесивності досить широко досліджена в науковій літературі, перш за все, з точки зору її зв’язку з іншими категоріями – локативності та екзістенціальності. Сутність категорії посесивності складають власне посесивні відносини між суб’єктом-посесором та об’єктом. Типові випадки представленості посесивності у мові є включають в себе наступні складові: посесивний суб’єкт – посесор (власник, особа, котрій щось належить, котра щось має), предикат посесивноїнаявності/відсутності (вказує на наявність/відсутність чогось у посесора) й об’єктпосесивності як ключове поняття посесивності (предмет, об’єкт володіння, наявності), сутність якого визначена відношенням відчужуваної та невідчужуваної власності.

Невідчужувана власність – це таке відношення посесивності, за якого існуванняпосесивного об’єкта нерозривно пов’язане з існуванням посесора, тобто є його частиною або сприймається як така [15, c. 193].Невідчужувану власність поділяють на:

1) абсолютно невідчужувану – частини тіла людини, внутрішні органи та властивості, пов’язані з універсальним проявом їхньої діяльності (голос, дихання, зір, слух,почерк); фізичні константи людини (зріст, вага, розміри); абстрактні поняття, що характеризують інтелектуальну та духовну діяльність людини (розум, пам’ять, настрій,почуття), етапи її життя (минуле, майбутнє);

2) відносно невідчужувану – частини тіла, що відростають (борода, вуса); родинніта соціальні стосунки (мати, син, сусід, товариш);

3) оказіонально невідчужувану – семантика такого виду посесивних відношеньактуалізується лише в мовному контексті [16; 3].

До відчужуваної власності належать такі матеріальні й абстрактні об’єкти, які нерозглядаються мовним менталітетом як властивий посесору обов’язковий або ймовірний елемент, зазвичай пов’язані з посесором за функцією. Це предмети особистоївласності (одяг, житло), майнові відношення, зв’язки в соціумі (класова приналежність, професія) [16, с. 61-66].

У сучасних дослідженнях посесивність розглядають у вузькому та широкому значенні. Згідно з вузьким підходом, посесивні відношення виникають лише за умови,коли в ролі суб’єкта виступає особа, а об’єкт належить до відчужуваної власності. Уширокому розумінні, посесивний суб’єкт може бути представлений особою, неістотою чи абстрактним поняттям, а об’єкт володіння репрезентований як відчужуванийабо невідчужуваний.

Але незважаючи на досить велику кількість досліджень ця категорія є досить спірним питанням. Доказом цього є велика кількість різних підходів та неоднозначність трактовки даної категорії багатьма лінгвістами.Домінуюча точка зору на категорію посесивності полягає в тому, що посесивність – це категорія, властива насамперед іменникам (напр., англ. hand, leg, укр. рука, нога тощо), присвійним займенникам (напр., англ. his, her, укр. мій, його) та присвійним прийменникам (напр.: англ. bearded ‘бородатий’, укр. безногий тощо).

Також загальновизнаною є точка зору, запропонована ще Дж. Лайонзом, у подальшому підтримана та поширена іншими лінгвістами (Л.А. Булаховського, Н.В. Гуйванюк, М.А. Жовтобрюха, І.І. Слинька), що дієслова мати та бути є універсальними для вираження значення володіння. Менш поширеною є думка, що семантикою володіння також характеризується більш широка група дієслів, різних за семантикою, напр., англ. tobuy, tosell, tofail, tosteal, totear, укр. купувати, продавати, бракувати, красти, відривати тощо. Ключовим для категорії посесивності є поняття об’єкта володіння або, за іншим визначенням, посесивного об’єкта, адже саме семантика посесивного об’єкта та характер його логіко-семантичного відношення до посесора визначає зв’язок між Y та Z як посесивний.

За визначенням А.В. Головачової, характер логіко-семантичного зв’язку між Y та Z «є частиною картини світу». Посесивність належить до числа таких лінгвістичних понять, які допомогають краще зрозуміти мовну картину світу носіїв мови, адже посесивнісинатксичні конструкції відображають особливості зав’язків, які існують у мовній дійсності та мисленні, що її відображають. В.Н. Топоров розглядав посесивні відносини в історичній перспективі. Він стверджував, що для посесора володіння об’єктом означає «володіти (займати) місце» та «домінувати, виявляти перевагу, володіти». Він вважав категорію посесивностіантропоцентричною. Він це пояснював генезисом людського і мовного менталітету: усвідомлення людиною самого себе, свого тіла і його частин, а також найближчих до нього об'єктів зовнішнього світу як «своїх», потім «привласнення» їм більш віддалених і абстрактних сутностей і, нарешті, перенесення вже сформувалася моделі на ці розташовані поза людини неживі сутності. Не випадково у всіх відомих мовах посесивне відношення має більш повне у формальному і більш багате в семантичному відношенні вираження у зв'язку зі сферою людини, а не з предметною аботваринною сферами.

Г. М. Воронцова вказувала на особливий характер форманта ’s, який здатнийоформляти не тільки окремі іменники, але й словосполучення. Вона пропонувала вважати форми на ’s формами категоріїприсвійності, а сам формант – аглютинативним формантом. Термін«аглютинативний» все частіше використовується у мовознавстві, коли йдеться про англійські афікси, які вільноприєднуються до основ.

ФормаN’sN, по-перше, обмежена лексично, оскільки вона вживається зіменниками, що позначають істот: thegirl’svoice – голос дівчини, thedog’sbark – гавкання собаки. Однак є окремі випадки вживання посесива зіменниками на позначення неістот, за умови, якщо ці назви неістот єназвами конкретних предметів: thehouse’sroof. По-друге, посесивобмежений позиційно: він завжди стоїть у препозиції. По-третє, посесив невживається у формі множини: theboy’sroom, але theboys’ room.Формантпоссесиваздатен оформлятиодиниці, більші за слово. Формант ’s використовують условосполученнях, у яких головним членом є іменник (JohnandTom’sroom (кімната Джона та Тома), thePrimeMinisterofEngland’sspeech(промова прем’єр міністра Англії)), а також у тих, де головний іменниквідсутній: atthebarber’s (у цирульні), atthechemist’s (в аптеці).

Посесив виступає тільки в одній синтаксичній функції – означення.Отже, до перерахованих вище обмежень додається ще одне – посесивфункціонує лише в межах іменного словосполучення. Прибічники цієї ідеївважають, що таке обмеження функціонування аналізованої категоріїдоводить, що в межах атрибутивного сполучення посесив і головнийкомпонент реалізують категорію, вужчу, ніж відмінок. Цю категорію можнаназвати категорією іменної характеристики, а саме категорією присвійності.

Так, формант ’s у структурній моделі присвійної конструкції N’sN, належить безпосередньо залежному компонентові N, є службовимсловом-морфемою і представляє разом з іменником, до якого вінвідноситься, аналітичний спосіб вираження категорії присвійності. Як івсі морфеми, формант ’s не несе самостійного смислового значення,оскільки в процесі свого історичного розвитку він втратив лексичнезначення і став використовуватися у формах іменників будь-якого роду.

Щоб довести існування категорії присвійності, необхідновстановити категоріальне протиставлення її форм за граматичнимзначенням. Так, у словосполученні John’shouse у семантиці слова houseзявляється сема «належність», а у семантиці слова John – «володіння».Проаналізувавши зв’язок і взаємозалежність між формою та значеннямприсвійних конструкцій, можемо стверджувати, що явище присвійності всучасній англійській мові справді є граматичною категорією.

1.3. Засоби вираження посесивностів сучасній англійськійта українській мовах


Поняття посесивності можна виразити різними способами, наприклад, за допомогою дієслів have- мати, belong- належати, own- володіти, possess- володіти; іменників owner- власник, хазяїн, possession- володіння.[Бреус2002. С.82]

Поняття посесивності виражається також за допомогою присвійних займенників; my, mine; our, ours; his; her, hers; its; your/yours; their, theirs. [Бархударов 1986, c. 106-107] Для цього використаються також іменники в присвійному відмінку.

Поняття посесивності може, нарешті, виражатися за допомогою прийменникових зворотів із прийменником of.

Іноді замість цього ми знаходимо атрибутивно вжитий іменник, наприклад: thelegsofthetableі thetablelegs - ніжки стола; theCityofNewYorkі NewYorkCity- місто Нью-Йорк.[Бреус2002, c. 145]

Присвійні займенники, іменники в присвійному відмінку й іменники із прийменником of, крім поняття приналежності, володіння виражають і інші відносини й зв'язки.

Форма присвійного відмінка утвориться приєднанням закінчення -'sдо іменників в однині (Tom'shat, awoman'shat, theboy'sfather) і до іменників у множині, якщо вони не кінчаються на -s (men'sshoes, women'shats, children'sbooks). Іменники, що кінчаються в множині на -s, приєднують тільки апостроф (theboys' books, thegirls' dolls).[Казакова 2000. с. 420]

Іменники, що кінчаються на шиплячий або свистячий звук [s, /., S, з], здебільшого приєднують -'s, причому це закінчення вимовляється [iz], тобто утворить додатковий склад:

StJames’s, Park, Mr. Jones'schildren, a witch'sbroomstick, thejudge'swi,g, Alice'sblueeyes, theprince'snurse. Виключення: Jesus’ (не можна Jesus's,) . Xerxes', Socrates', Achilles’ (Achilles' tendon — Ахиллесово сухожилля ).У декількох стійких сполученнях також пишеться тільки апостроф: forgoodness' sake -заради бога, forconscience' sake- для заспокоєння совісті, foroldacquaintance' sake - заради старого знайомства (старої дружби).[Жирмунский 1976, с. 128] Невизначені займенники one. someone, anyone, по one, somebody, anybody, nobody, everybody утворять, подібно іменником, присвійний відмінок: one's, someone's, anyone's, noone's, somebody's, anybody's, nobody's, everybody's. Коли ці займенники вживаються в сполученні з else, закінчення -'s додається до else:

This.mustbesomebodyelse'shat; itcertainlyisn’tmine. Це, мабуть, чиясь ще капелюх; вона безумовно не моя.[Федоров 1986, с.147] Якщо два або три імена, з'єднаних сполучником, позначають співвласників, закінчення -'s приєднується тільки до останнього імені.

WevisitedPeakandPike'stypewriterfactorylastweek. Ми відвідали фабрику друкарських машинок фірми. Пік і Пайк (приналежну Піку й Пайку).Якщо мова йде не про співвласників, кожний іменник окремо утворить форму присвійного відмінка.Тісно спаяні атрибутивні словосполучення можуть оформлятися закінченням присвійного відмінка: thePrinceofWales'sbirthday - день народження принца Уэльского, myson-in-law'semployer - хазяїн, у якого працює мій зять, theCommander-in-Chiefsvisit - відвідування головнокомандуючого.[Рецкер 1974, с. 146]

Старий каламбур ThesonofPharaoh'sdaughteristhedaughterofPharaoh’sson заснований на тім, що в першому випадку в присвійному відмінку коштує одне слово Pharaoh, а в другому - словосполучення thedaughterofPharaoh. Це речення можна перефразувати в такий спосіб: ThesonofPharaoh’sdaughteristhesonofthedaughterofPharaoh - Син фараоновой дочки e син дочки фараона. Оскільки у вимові немає різниці між присвійним відмінок єдиного й множини (boys, boy’s і boys’ вимовляються однаково [boiz], doctor's і doctors' на слух зовсім збігаються), у розмовному мовленні краще уникати вживання іменників у присвійному відмінку множини; щоб уникнути плутанини варто користуватися прийменниковим зворотом з оf [Рецкер 1974, с. 155]

Іменники вживаються в присвійному відмінку множини, коли це не викликає утруднень. Так, можна сказати: theteachers' commonroom - учительська, тобто кімната, якою користуються всі викладачі школи. Не викликає сумніву вираження yourparents' wishes - бажання ваших батьків, оскільки слово parent звичайно вживається тільки в множині (коли мова йде про одному з батьків, користуються словами mother або father: yourfather’swishes). Іменники, що позначають предмети, як правило, не утворять присвійного відмінка, а з’єднуються із прийменником of, щоб виразити відношення приналежності: thebackofhishead - потилиця, themiddleoftheblackboard - середина класної дошки, thecapof a milkbottle - ковпачок молочної пляшки; theglassdoorofmybookcase - скляні дверцята моєї книжкової шафи, thefrontdoorofthehouse - парадні двері будинку.[Миньяр 1980, c. 204]

У високому стилі допускається іноді вживання іменників, які не позначають живих істот, у формі присвійного відмінка, наприклад: London'slongandproudhistory - багатовікова славна історія Лондона, theoceansroar-

ревіння океану, settingoutonlife'sjourney - початок життєвого шляху. Такі форми вживаються іноді й у періодичній пресі (особливо в заголовках, заради економії місця): England’steamforthenexttestmatch - команда Англії на майбутнім відбірному змаганні. .[Миньяр 1980. с. 208]

У деяких давно виниклих сталих словосполученнях зберігаються старі форми присвійного відмінка неживих іменників, наприклад: outofharm'sway - у безпеці, toher (his) heart’scontent - скільки душі завгодно, досхочу, athiswit's (або wits') end - у розгубленості, only a stone'sthrowaway - \ двох кроках, дуже близько, havesomethingatone'sfingers' ends - знати, як свої п'ять пальців. Коли про неживі предмети говорять як про живі, користуються формою присвійного відмінка. Особливо часто так уживається слово ship - корабель, судно, наприклад, за старих часів корабельного теслі жартівливо називали theship'sdoctor - лікар корабля.[Федоров 1986, с. 176-177]

В англійській мові с особливий Прийменниковий зворот, що складається із прийменника of і присвійного займенника або іменника в присвійному відмінку: a friendofmine - мій друг (один з моїх друзів), anyfriendsofhers - будь-які її друзі, somefriendsofmybrother’s .- трохи друзів мого брата. (Можна також сказати: A friendofmybrother, але не говорять: a friendofme.) Вираження a friendofmybrother's невиразно (говориться лише про якімсь одному із друзів). У такий же спосіб вираження thePrimeMinister'sspeech ставиться до певного, недавно вимовленої мовлення, а вираження a speechofthePrimeMinister значить просто (якесь) мовлення прем'єр-міністра, одне з багатьох вимовлених їм мовлень.[Федоров 1986, с. 190]

У сучасній англійській мові перед присвійними займенниками й іменниками в присвійному відмінку не можуть стояти вказівні займенники й числівники. [Рецкер 1974, с. 152]

Не можна скати: onemуoldfriend; thisJim'soldfriend. Говорять: anoldfriendofmine - один з моїх старих друзів, thisoldfriendofJim's-этот старий приятель Джима.От ще кілька прикладів цього звороту (прийменник of + присвійний займенник або іменник у присвійному відмінку).

Останні два приклади помітно емоційно виділенні. [Казакова 2000, с. 245] Досада, роздратування, злість виражаються більш успішно за допомогою цього звороту, чим простими сполученнями yourbadtemper, yourbighead. (Зрівняєте з реченням "Oh,'thatwoman!", де наголос падає на that, що вимовляється із сильним емоційним фарбуванням.)

Приводимо ще кілька виражень із цим зворотом: thatrascalof a landlord - цей негідник домовласник (або землевласник), myangelof a wife- мий ангел- дружина, herbruteof a husband - її худобина чоловік, in a devilof a hurry - у розпачливому поспіху.[Казакова 2000, с. 248]

Іменники, що позначають міри (довжини, тривалості, часу), звичайно вживаються у формі присвійного відмінка: lessthan a boat'slengthfromtheship - на відстані (від корабля) меншому; чим довжина шлюпки; a sevenhours' journey -семичасовая поїздка; a threehours' walk - тригодинна прогулянка; a fortnight'sholiday - двотижневі канікули, threemonths' rent- квартплата за три місяці; without a moment’srest - жодного разу не відпочивши; a hair'sbreadth.- на волосок (мізерно мала відстань); afterthreehours' delay- після тригодинної затримки. [Миньяр 1980, с. 186] Можливі й прийменникові, звороти з of, наприклад: a walkofthreehours; a delayofseveral hours.3aMicTb присвійного відмінка користуються іноді складним утворенням, у якому числівник і іменник, що позначають одиницю виміру, з'єднані дефісом: a twerity-minutetalk - двадцатиминутный розмова, a five-milewalk - пятимильнаяпрогулянка, there's a three-milerowacrossthelake - треба гребти три милі, щоб переправитися на човні через озеро.[Шведова 1995, с. 94]

Треба звернути увагу на вживання в присвійному відмінку іменників, що позначають певний момент часу: today's (tomorrow's) newspaper - сьогоднішня (завтрашня) газета, lastweek's "Spectator" - номер журналу “Спектейтор" за минулий тиждень, tomorrow'smeetingoftheGeneralAssemblyoftheUnitedNations- завтрашнє засідання Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.

Іменник у присвійному відмінку звичайно вживається без обумовленою іменника, коли мова йде про магазин, майстерню, житловий будинок. Слова shop, workshop, house опускаються.[Бреус 2002, с. 151 ]

Shehasgoneto thebutcher’s (baker's, grocer’s). Вона пішла до м'ясника (убулочну, у бакалійний магазин).

There's a tobacconist’sinthenextstreet. На наступній вулиці e тютюнова крамниця.

I'mjustgoingtothecarpenter's (blacksmith's). Я саме йду до теслі (ковалеві). I metheratmyuncle’s. Я зустрів її в мого дядька (тобто в будинку мого дядька).[Бреус 2002, с. 153]

Якщо один із двох іменників є додатком до іншому й має форму присвійного відмінка, те інше може й не приєднувати закінчення -'s.

I boughtitatSmith('s), thegrocer's. Я купив це в Смита, бакалійника (у бакалійній крамниці Смита).

Якщо магазин і т.п. загальновідомий, звичайно вживається тільки прізвище його власника (назва фірми) без іменника, що позначає магазин.

I boughtitatSelfridge's (atHarrod's). Я купив це в Сельфриджа (у Херрода).

Часто опускаються також іменники, що позначають церкву, коледж, лікарню або іншу установу, названа на честь кого-небудь, особливо якщо ця установа й т.п. загальновідомо.[Казакова 2000, с. 256]Понятійна категорія посесивності в сучасній англійській мові виражається двома способами. Перший спосіб - за допомогою іменної конструкції з апострофом та закінченням s (N’s N), яке нерідко називають показником присвійного відмінка.

Опис конструкцій Ws + Nb шкільних та університетських граматиках традиційного типу, як правило, стосується визначення двох аспектів, пов'язаних з даними конструкціями:



  1. їх семантика

  2. види іменників, які вживаються в цих конструкціях.

У більшості граматик сучасної англійської мови є вказівки на те, що в присвійному відмінку нормативно вживаються іменники, що позначають істот [8; 14; 17; 18].

Однак опис присвійного відмінка в цих граматиках зводиться лише до положень загального порядку. З незначними варіаціями в граматиках констатуються в основному обмеження, які накладаються як на використання цього відмінка, так і на семантику конструкції. Так, наприклад, в «Практичній граматиці англійської мови» Р.В. Резника та ін., автори відзначають, що в позиції першого компонента N можуть виступати лише конкретні іменники, які позначають людей і тварин, а також субстантиви, референтами яких є назви країн (England'sprimeminister), міст (London'smunicipalbuildings), планет (thesun'srays), одиниць часових та просторових вимірів (a moment'sdelay, a mile'sdistance), а також іменників world, country, nation, city, town, government. societyetc, [14, 73].

Семантичний аналіз конструкції N's + N свідчить, що вона вживаються:


  1. в географічних назвах:

континентів (Africa'slandforms, Europe s future, Australia s humidlands); країн (Austria'ssecond- largestcity, Argentina’sbeef, Algeria'sindustry); штатів (oneofAlabama'snicknames, Arkansas' writers, Alaska'scoastline); міст (Melbourne'sindustrialdistrict, Hobart'sflourishingindustry); університетів (Harvard'scomm і ttee);

  1. на позначення:

приналежності або локальності (thesun'srays, themoon' light, theearthsdiameter,theworld'sworketc.); відстані (amile'sdistance);

проміжків часу (a moment'shesitation, a day’snotice, themorning'swork (rehearsal), theday’snotice (work, events), yesterday'sexperience, night'srest);



  1. в назвах артефактів, об’єктів, створених або модернізованих людиною:

(thecottage'sstairs, thecar'squalities, theplane'sengine, thedoll'shouse, thebracelet’scatch, a boat'sengine, thecar’sway, theplantation'sfinanciers, thejeans' pocket, thechest'scontentsetc.);

  1. в назвах грошових одиниць (dollar'sworth). [23].

Таким чином, можна стверджувати, що відбувається певна переорієнтація поглядів на якість субстантивів в ролі першого компонента N. В сучасній англійській мові відзначається широке вживання іменників - неживих істот в ролі першого елемента конструкції. Це найбільш характерно для локальних назв, зокрема для географічних власних назв, а також назв артефактів.

Можна зробити висновок, що конструкція типу N's N використовується як показник присвійного відмінка в сучасній англійській мові доволі часто і не лише по відношенню до живих істот, але й до неживих об’єктів. Тому, перший спосіб вираження категорії присвійності є досить ефективним в сучасній англійській мові.

Вид конструкції NN - іменна конструкція, яка складається ідвохчи більше іменників. Конструкції Іменник + Іменник (Ім.+Ім.) можуть представляти стандартні сполучення типу winterholidays, а можуть бути і такими поширеними як horsebackridingschoolcafeteriabreaklastmenu

substitutionlist. [19, 146].

У більшості випадків — це два компоненти, де їм. 1 залежне, уточнююче слово, а їм.2 — головне, провідне слово.[10, 50). Наприклад: productivityindex, priceindex, qualityindex, tariffindex. Дана конструкція знаходить часте використання у художній і, особливо, технічній та публіцистичній літературі. Там можна знайти словосполучення, які складаються з трьох, чотирьох і більше іменників.

Сполучуваність іменників даної структури керується правилами валентності. Валентні якості провідного слова розкриваються за допомогою залежного слова. При дослідженні сполучуваності іменників і семантичних зв'язків словосполучення NNможе бути використана трансформація - заміна даної конструкції більш поширеними словосполученнями з прийменниками, прислівниковим зворотом чи підрядним реченням. Наприклад: rose petal - rose has petal; death pills — pills cause death.

Значна кількість іменників, які формують конструкцію 1м.+1м., є простими, непохідними за своїми морфемно-дериваційними характеристиками: arm, figure, film, foot .... Але більшість іменників - похідні. Серед них домінують лексеми суфіксального типу. Вони можуть виступати як у якості першого, так і в якості другого компонента. [10, 52]. Похідні іменники цих конструкцій можуть бути утворені за допомогою конверсії, словоскладання, префіксації. Суфіксальні морфеми, які формують компоненти структури Ім.+Ім., утворюють 2 групи: суфікси зі значенням діяча (-ег, -or, -ist) і суфікси з абстрактним значенням процесу, стану, дії, результату дії (-action, -ing, -ment, -ity).

Свобода вибору позиції в словосполученні зумовлена простотою морфемної структури іменників, які формують словосполучення. Словосполучення N N характеризуються відносною рухливістю компонентів, тобто є компоненти, які часто зустрічаються як у лівій, так і у правій позиціях, наприклад: addressconstant, addressarray, businessaddress, cableaddress. [2, 139].

Але більшість лексем можуть стояти тільки в одній позиції. Характер семантичних зв’язків між компонентами часто не дозволяє транспозицію компонентів, оскільки вона може призвести до абсурдного значення всього словосполучення, наприклад: tableleg -legtable, streetlamp - lampstreet. Хоча в деяких випадках така транспозиція можлива. Наприклад: а motorboat - моторний човен, a boatmotor - мотор човна. Словосполучення N Nмають власну структурну модель, характеризуються продуктивністю, семантичною завершеністю.

Отже, можемо зробити висновок, що конструкції з відмінком типу N N, як і конструкції типу N of N, досить вживані в літературній та розмовній англійській мові. Проте, характер зв'язків між N1 та N2 у конструкції N N не дозволяє транспозицію елементів в цій конструкції.

Другим способом вираження присвійності за допомогою конструкцій в сучасній англійській мові є вживання прийменникової субстантивної (іменної) конструкції N of N.

Під виразом прийменникова конструкція будемо розуміти прийменник із ’’залежними” від нього словами. При цьому назвемо "хазяїном" - слово чи словосполучення, від яких йде логічний зв’язок до прийменника, а "слугою" - слово чи словосполучення, до яких йде зв’язок від прийменника. Найуживанішим "хазяїном”, як в англійській так і в українській мові, єдієслівникова або іменникова конструкція, а "слугою” - іменникова або займенникова.

Як правило, присвійний відмінок вживають з іменниками, що позначають істоти (людей і тварин): grandfather’shouse (дім мого діда).3акінчення’s може стосуватися словосполучення: AnnandKate’sroom (кімната Кейт та Енн). [25]. А конструкції типу N of N в сучасній англійській мові вживаються переважно:


  1. . якщо йдеться про неістот:

Thesideofthehouse, (сторона будинку).

Theresultofthematch, (результат матч).

Thedayofthemeeting, (день зустрічі).


  1. . у поширених словосполученнях:

Thehouseofoneofourteachersatschool. (Будинок одного з наших шкільних вчителів.)

TheaddressofthoseboyswemetinLviv. (Адреса тих хлопців, яких ми зустріли у Львові.)

При назві місць та установ використовується як присвійний відмінок (конструкції з відмінком типу N’s N), так і прийменникова конструкції Nof N: London’smuseums; themuseumsofLondon; (музеї Лондона) thecompany’sfuture; thefutureofthecompany (майбутнє компанії).

Отже, засоби вираження присвійності як понятійної та граматичної категорії в українській та англійській мовах зумовлюються особливостями їхньої морфологічної будови


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка