«Ліна Костенко: хист виправданий долею»



Скачати 317,59 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір317,59 Kb.


«Ліна Костенко: хист виправданий долею» (до 85-річчя письменниці )
Бібліографічний огляд літератури

Ліна Василівна Костенко — найвизначніша сучасна українська поетеса. Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Мати Оксани Пахльовської.

Лауреат Шевченківської премії 1987 року, Премії Антоничів 1989 року, Премії Петрарки 1994 року.

Народилася вона 19 березня 1930 року у м. Ржищеві на Київщині у родині вчителів.

З 1936 року живе в Києві. Тут закінчила середню школу, вчилася у педагогічному інституті. Але в 1952 році вступила до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році.

Початок літературної діяльності Ліни Василівни Костенко припадає на роки коли митець змушений був творити лише в межах «соціалістичного реалізму», коли в літературі домінував тотальний мажор. У ліриці ж Ліни Костенко найчастіше звучать ноти «від імені болю». Демонстративно обравши собі місце на узбіччі офіціозного літературного процесу, підкреслено байдуже сприймаючи і моду, і «погоду», вона без будь-яких зусиль з перших своїх творів здобула визнання, стала улюбленим поетом студентської молоді та інтелігенції. Офіційна ж критика відводила їй на поетичному Олімпі місце набагато скромніше, бо не було в її творчості так званих «громадянських поезій», у яких би оспівувалося щасливе життя і комуністичне майбутнє.



Творчість відомої української поетеси Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу. В добу жорстокого ідеологічного насилля над мистецтвом і митцями її слово звучало як бунт проти покори й компроміс-ності, ерзаців і стандартів, завдяки чому виходило за межі суто літератури, стаючи духовно-суспільним чинником.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

Багато письменників мовчки сприйняли у 30-х утиски та репресії Косинки, Куліша, Курбаса їх сучасники. Промовчали кривду, заподіяну Стусові, Світличному, Снєгірьову, Литвину, Тихому у 60-х. "Як мовчанням душу уяремлю, то який же в біса я поет”, - нагадує поетеса собі про свою громадянську совість. І квіти від неї падали під ноги шістдесятникам у залі суду, звідки її виводили силоміць радянські міліціонери.

Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час ( 16 років) вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим твором — історичним романом у віршах «Маруся Чурай». Велике кохання і жорстока зрада, трагічна смерть милого і суд громади, драматичне, з філософським осмисленням життя легендарної Марусі Чурай постає з однойменного роману у віршах Ліни Костенко. Показуючи життя українських міст і сіл періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів.

Бернадська Н.І. Ліна Костенко / Н.І.Бернадська // Бернадська Н.І. Українська література ХХ століття: Навч.посіб. для старшокласників. - К.: Знання-Прес, 2006. - С.207. В статті матеріал розміщений за такими темами: основні віхи життя і творчості; мотиви війни в поезіях Л.Костенко; філософські мотиви у віршах Л.Костенко; мотиви кохання в поезіях Л.Костенко та аналіз роману у віршах “Маруся Чурай”.

Ліна Костенко як поетеса володіє якоюсь магічною силою. Її поезія звертається до нас своєю спресованою і виразною мовою, і ми починаємо розуміти все те, що невимовно дрімало в наших душах, турбувало, болісно тривожило. Л.Костенко як людина — невіддільна від своєї поезії. Зрештою, саме тому читачі й люблять її вірші, бо вони допомагають їм жити, відкривають перед ними світ загальнолюдських цінностей, а у найважчі хвилини — допомагають вистояти, витримати, не зігнутися. «Народ шукає в геніях себе», — цей рядок Ліна Костенко присвятила великому Кобзарю. Але хочеться думати, що прийде час і нащадки скажуть: «Народ знайшов себе в Ліні Костенко».

Перед нами книга «Відлуння десятиліть». Розпочинається вона ( с. 5) короткою біографією Ліни Костенко. А далі — від “Першого вірша, написаного в окопі” і до історичного роману “Маруся Чурай” - читаємо прекрасні рядки, поезію нашої сучасниці.

Ліна Костенко застерігає нас від втрати своєї історичної пам'яті. Особливо виразно ця думка звучить у її романі у віршах "Маруся Чурай”. Образ Марусі зливається з образом України, що сигналізує через століття: пам'ятайте нащадки, свою славну історію, і лише тим будете сильні і знані у світі.

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чесно, незрадливо,

Усе як є - дорога, явори,

Усе моє - все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

Ліна Костенко, уривок із поеми "Маруся Чурай".

У книзі Ігоря Качуровського «Променисті сильвети»: Лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. - С.645 знаходиться стаття “Поезія Ліни Костенко”. В ній автор висвітлює променисту постать Ліни Костенко, дає характеристику всій поезії автора від ранніх творів до її останніх збірок. У ліриці поетеси є щось таке, що змушує згадати про Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки: первозданність, чистота, органічне злиття з поетично-чарівним світом природи. Вслухаємось у ці поетичні рядочки, і ми відчуємо сум за теплим літом, почуємо шерхіт листя, що опадає, побачимо таку синь неба, яка буває тільки восени.

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна!

Невже це осінь, о! — та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдатський злодій літо вкрав, багдатський злодій,

і плаче коник серед трав — нема мелодій.

На сторінках книги Миколи Жулинського «Українська література: Творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям»/ М. Жулинський. - К.: Либідь, 2011. - С.913 читаємо статтю “Лицарство духу” про Ліну Костенко.

Як і Ігор Качуровський автор проводить паралель між Ліною Костенко і Лесею Українкою. Багато доль пропонувало людям майбутнє, пригортаючись до шукачів щастя і зазираючи радо їм в очі. Лише одна доля відвернулася в переконанні, що ніхто не забажає її, бо за неї треба платити життям і нічого, крім страждань, вона не принесе. Велика плата за таку долю, і чи варта вона такої ціни? І відповіла майбутній поетесі Доля: - Поезія — рідна сестра моя. Правда людська — наша мати.

Стихія Ліни Костенко — боротьба. Боротьба за слово, закріплене образною енергією відродження й новонародження в читацькій уяві й свідомості, слово ідейно-вибухове, пекельно-гаряче в емоційному переживанні. Боротьба з ворогами, до яких у неї своєрідні симпатії — є на кому гартувати свою крицю-слово, є з ким зійтися в безкомпромісному герці зі словом гніву й правди, - мобілізує її дух, наповнює енергією творчого самоздійснення. Поетеса до своїх ворогів іронічно звертається: “Мої кохані, милі вороги!”, бо вони своєю боротьбою з її духом, з її бунтарським характером, своїм намаганням зігнути її в дугу витворили “біцепси душі”, а з її творчої енергії — вольтову дугу (“Ода ворогам”).



Брюховецький В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості. - К.: Дніпро, 1990. - 262с. (Літературний портрет). Нарис присвячено становленню і еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова. В її багатогранній творчості ( поезіях, які увійшли до збірок “Проміння землі”, “Вітрила”, “Над берегами вічної ріки”, “Неповторність”, історичному романі у віршах “Маруся Чурай”, “Скіфська баба”, “Сад нетанучих скульптур” “Бузиновий цар” та ін.) трансформувалися кращі традиції українського фольклору, класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця.

Поезія Ліни Костенко художньо осмислює загальнолюдські цінності, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина. Думки про справжні цінності, про сенс у житті, духовність і бездуховність порушено у вірші "Вже почалось, мабуть, майбутнє”. Тут читаємо: "Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине”. Розуміючи швидкоплинність матеріальних цінностей, завжди треба пам'ятати про духовні: красу, мистецтво, любов до людей, любов і вірність батьківщині.



Цілющим джерелом радості й натхнення для поетеси завжди була природа. Вона постійно оживає в її думках, спогадах, даруючи душевну рівновагу, емоційне та естетичне задоволення. Часто у своїх творах Ліна Костенко персоніфікує природу: «шепоче ліс», «хмари бігли й спотикалися об грім», «плачуть і моляться білі троянди», «засміялась провесінь», «гай знімає золоту перуку». Глибокий зв’язок із світом природи вносить справжню гармонію в життя людини.

Сітькова І.М. У саду поетичних скульптур / І.М.Сітькова // Позакласний час. - 2013. - № 1/2. - С.64. Коли в бібліотеці ввечері вимикається світло і зачиняються двері, оживають книжкові образи. Одна з таких незвичайних зустрічей обов`язково зачарує і заставить замислитися і перечитати поетичні твори Ліни Костенко. Цей сценарій стане гарною допомогою для проведення літературного вечора за творчістю Ліни Костенко.

Поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія Якутовича, з`явилася у видавництві "Либідь» 2010 року, мала загальний тираж 14 тис. примірників, а збірка "Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець, розійшлася тиражем 5 тис. примірників; на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва Олени Бойко, упорядниця згоди не дала. Безкомпромісність – це пароль поезії Ліни Костенко. Її поезія – це концентрація мислі, суворість, сучасність. У поетеси немає запопадливого спрощення словника. Перш за все, це приклад шляхетного служіння літературі, це строгий смак. Характерна риса всієї поезії Ліни Костенко – людинознавство у двох вимірах: Ван Гог, Катерина ІІ, А. Блок, Ж. Д'арк, а з другого – батько, мати, дід.

В 2010 році опублікувала перший прозовий роман "Записки українського самашедшого”. Твір написано від імені 35-річного київського програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. Роман став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році. Він викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

У січні 2011 року Ліна Костенко вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові. Усюди були аншлаги, не всі охочі могли потрапити - не було місця у залах. Але 9 лютого письменниця перервала свій тур через особисту образу. Зустрічі письменниці з читачами Кривого Рога та Острога були відкладені на невизначений термін, а львівські зустрічі — скасовані: Поет не може бути власністю.


Це так йому вже на роду.
Не спокушайте мене гласністю,
Я вдруге в пастку не піду.

У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л. Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. Вперше — є диск, де свої вірші читає Ліна Костенко.



9 квітня 2012 року, в день народження Шарля Бодлера, відбулася презентація монографії про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Книга надрукована видавництвом «Либідь». При участі дочки - Оксани Пахльовської. Родзинкою є те, що тут інтерв`ю дає сама поетеса.

Книжки Ліни Василівни Костенко повертають нам віру в слово. І зайве нагадувати, що позиція поета учила і учить бути вірним своєму таланту і покликанню за будь-яких обставин. Бо, як пише вона в одному з віршів, - "Ще не було епохи для поетів…”

Уся творчість Ліни Костенко є прикладом шляхетного служіння поезії, мистецтву, духовності. У нескаламучених водах цього джерела помітний кожний порух душі. Художнє слово поетеси нерідко стає афоризмом, який западає в серце: «Воно як маєш серце не з льодини, розп’яття — доля кожної людини»; «В життя приходиш чистий і красивий. З життя йдеш заморений і сивий»; «А справжня слава — це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе». З цих досконалих рядків нам відкриваються вічні загальнолюдські істини. Чим поет обдарованіший, тим він сучасніший. Ліна Костенко своєю творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів, адже поетеса досягла тих високих сфер людського духу, за якими починається безсмертя.

Цим і дорога для нас Ліна Костенко – наша сучасниця.



Твори Ліни Костенко:

Видала українською мовою поетичні книжки "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), а також збірку віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). За історичний роман у віршах "Маруся Чурай" і книжку поезій "Неповторність" Ліна Костенко відзначена Державною премією Української РСР ім. Т. Г. Шевченка (1987); прозовий роман "Записки українського самашедшого”(2010); збірка “Річка Геракліта” (2011).
Нагороди Ліни Костенко:

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.



Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987), за роман "Маруся Чурай” і збірку «Неповторність»)

  • Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).

  • Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).

  • Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»

  • Відзнака «Золотий письменник України», 2012.

  • В листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.


Використана література:
1. Жулинський М. Ліна Костенко: Лицарство духу / М.Жулинський // Жулинський М. Українська література: Творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям / М.Жулинський. - К.: Либідь, 2011. - С.912 — 934.
2. Бернадська Н.І. Українська література ХХ століття: навч.посіб. для старшокласників. - К.: Знання-Прес, 2006. - 271с.
3.Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст.; Навчаль-ний посібник / Упорядник М.О.Сорока. - К.: Грамота, 2001. - 463с.
4. Брюховецький В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості / В.С.Брюховецький. - К.: Дніпро, 1990. - 262с. (Літературний портрет).
5.Качуровський І. Поезія Ліни Костенко / І.Качуровський // Качуровський І. Променисті сильвети: Лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. - К.: Вид. дім “Києво- Могилянська академія”, 2008. - С. 645.
6. Костенко Ліна Записки українського самашедшого / Ліна Костенко. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 416 с. (Перлини сучасної літератури).
7. Костенко Ліна // Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя. - К.: Освіта, 1993. - 351с.

8. Стешенкова Т. Треба жити на сонячній енергії духу... / Т.Стешенкова // Україн-ка в світі. - 2000. - № 2. - С.16.

9. Сітькова І.М. У саду поетичних скульптур / І.М.Сітькова // Позакласний час. - 2013. - № 1/2. - С.64.

Підготувала: провідний бібліограф ІБВ ЦБ Стукаленко В.А.






Каталог: static -> 000 -> 000 -> 274 -> 525 -> doc
000 -> Міністерство аграрної політики та продовольства України Для студентів і-их курсів спеціальностей: 03050901 «Бухгалтерський облік»
000 -> Тема заняття: Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми Мета заняття
000 -> Ян коменський І сучасна педагогіка
000 -> Вплив алкоголю на організм людини
000 -> Сценарій години пам'яті і примирення (До 70-річчя Великої Перемоги) 2015
000 -> Сутність грошей. Види грошей
000 -> Нам надзвичайно пощастило, що ми живемо в той час, коли ще можна робити відкриття
000 -> Уроків з курсу «Основи здоров’я»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка