Лісова О. О. Використання методу проектів для розвитку пізнавальної активності учнів




Сторінка1/2
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0,59 Mb.
  1   2
Лісова О.О.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

Успіх навчання багато в чому залежить від розвиненості пізнавальних здібностей людини – її уваги, пам'яті, сприйняття, уяви тощо. Загальновідомо, що традиційне навчання побудовано з опорою на пам'ять учнів. Такі ж психічні процеси, як уява та мислення, що слугують базою розвитку творчої активності та ініціативи, є побічним продуктом традиційного навчання.

Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів завжди була й залишається актуальною. Такий вид діяльності полягає у цілеспрямованій роботі викладача з метою розробки і застосування такого змісту, форм, методів, прийомів і засобів навчання, які сприяють підвищенню пізнавального інтересу, активності, творчості, самостійності в одержанні знань, формуванні вмінь та навичок, застосування їх на практиці. Саме розвиток пізнавальних і творчих навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити забезпечує один із методів навчання – це метод проектів.

Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав А. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини. Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово “проект” у перекладі з латинської мови означає “кинутий уперед, задум, план” тощо.

Отже, проект – це сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об’єкта, предмета або теоретичного продукту.

Проектування — особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні, а саме:

- планування своєї роботи з попереднім розрахунком можливих результатів;

- використання багатьох джерел інформації;

- самостійність у зборі та накопичуванні матеріалу;

- аналізу та співставлення фактів, аргументація власної думки;

- прийняття рішення;

- встановлення соціальних контактів (вміння розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

- створення “кінцевого продукту” — матеріального носія проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

- підготовка циклу занять з тем, які зацікавили б інших учнів;

- представлення створеного аудиторії;

- оцінка себе та інших.

Пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання, що відповідають потребам сьогодення – основне завдання методу проектів. Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки (“Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.



В основі методу проектів лежить формування у учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони здійснюють упродовж певного часу. При цьому припускається можливість вирішення деякої проблеми; передбачається необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв’язання, а якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.

Кінцевою метою використання методу є формуванні навичок ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні учнів підліткового віку за допомогою інноваційних педагогічних технологій, якими передбачена самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність.

Серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні:

- наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук;

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність;

- визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних);

- визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

- використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і "круглого стола", статистичних методів, творчих звітів, перегляду);

- результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм, комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка).

Підсумком роботи над навчальним проектом є розроблення та захист власного Портфоліо, подальша розробка якого передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій та відповідність спеціальним вимогам до змісту.

Портфоліо проекту – це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту. Створення Портфоліо - це процес збирання, перегляду, поповнення змістової, методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних форм оцінювання діяльності учнів, прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету.

Такі матеріали створюються викладачами та учнями під час позакласних занять з використанням комп'ютерних технологій: засобів створення мультимедійних комп'ютерних презентацій, текстового та графічного процесорів, табличного процесора, комп'ютерних програм для створення публікацій і веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо.

Роботу над проектами доцільно розглядати як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів, що мають спільну мету, застосовують ті ж самі методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, необхідного для вирішення деякої вагомої проблеми.

Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап.

В 2013 році ми вперше спробували впровадити в свою практику метод проектів. Учням ІІ курсу було запропоновано попрацювати над проблемою «Занижена активність одногрупників на уроках, часті запізнення та пропуски занять – чому це відбувається?». Група учнів погодились допомогти в пошуках рішень даної проблеми. Надалі назвемо їх ДОСЛІДНИКАМИ. Процес роботи нас так захопив, що, дізнавшись про конкурс «Інтел Еко Україна – 2013» ми сміливо вирішили взяти участь, зареєструвавшись для участі у ньому.

Спробуємо подати зразок нашої роботи та заохотити інших до застосування такого виду діяльності у навчально-виховному процесі.

Як і кожний процес, метод проектів має певні етапи, проходження яких є обов’язковим, а ретельне дотримання – необхідним. При проведенні проектної роботи важливе проходження наступних етапів:

І етап – ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ.

Учням повідомляється проблема, визначаються тема та форма виконання проекту, завдання, складається план роботи. Всі моменти роботи обговорюється, учні вносять свої пропозиції. Результатом обговорення стає визначення теми та мети.

Тема дослідження нашого дослідження стало питання «Як підвищити швидкість роботи мозку і налаштуватися на рішення задач?».

Метою роботи було дослідження на практиці прискорення роботи мозку людини, впливи навколишнього середовища та різних факторів

Важливо, що учнів надзвичайно зацікавила мотивація, де їм нагадувалось про те, що головний мозок людини є одним з найважливіших органів, який забезпечує організм повноцінним життям. За твердженнями вчених, в головному мозку містяться певні ділянки, які контролюють відчуття, а саме зір, слух, дотик, скорочення певних м’язів. Цей орган завжди контролює всі процеси, які можуть відбуватися з людиною та її тілом. Дуже часто науковці проводять різні досліди над головним мозком, щоб ще більше впізнати і зрозуміти його роботу. Ми вирішили також продовжити цей шлях і за допомогою вже відомих певних досліджень дізнатися, як саме можна прискорити роботу мозку.

2 етап – ПІДГОТОВЧИЙ, ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час проведення 2 етапу відбувався збір матеріалу, тобто, звичайна робота з вивчення матеріалу, із тренувальними вправами, проведенням певних досліджень. Для багатьох учасників проекту ця робота стала ще й пізнавальною, яка проводилась за окремо складеним планом. Наведемо зразки деяких досліджень, проведених у ході роботи над проектом.

Дослідження №1. «Як підвищити уважність»



Мотивація дослідження. Протягом двох місяців ми спостерігали за запізненнями деяких учнів на уроки. З усіх ми обрали дев’ятьох учнів, які запізнювалися кожного дня. Дана категорія підлітків відноситься до категорії, що має низький рівнем знань, але високу фізичну активність. За висновками, зробленими в результаті наукових досліджень, такі люди страждають на синдромом дефіциту уваги, який ускладнюється гіперактивністю. За допомогою вже відомих науці фактів ми проводимо дослідження: чи підвищиться уважність хоча б кількох з них?

Зібравши усіх дев'ятьох, ми пропонуємо їм взяти участь в експерименті. Погодилося лише семеро, яким було запропоновано кілька стратегій в боротьбі за концентрацію уваги, що допоможе підвищити розумову активність. Учні повинні були дотримуватись запропонованої стратегії протягом місяця.



Стратегія1

1. Складайте розклад. (Вчені давно довели, що людина може тримати в голові дві важливі справи, однак третю легко забуває. Тому не намагайтеся зробити подвиг, записуйте список важливих справ.)

2. Організуйте робочий простір. (Найкраще виходить зосередитися, слухаючи музику або при фоновому робочому шумі.)

3. Визначте пріоритетні завдання. (Складіть список і не робіть нічого іншого, поки завдання першорядної важливості не будуть виконані.)

4. Робіть короткі перерви.(Якщо ваша продуктивність знижується від нудьги, то короткочасна перерва піде на користь. Встаньте, зробіть кілька м’язових рухів, попийте. Коли ви закінчуєте одне завдання – відпочиньте трохи, переналаштуйтесь. Однак не варто перетворювати перерву в годинне перебування в соціальних мережах).

5. Таймінг. (Дізнайтеся, скільки часу дійсно займає, наприклад, збір на навчання, і поставте собі таймер, який попередить вас, що пора йти. Якщо ви ставите будильник, поставте його подалі від ліжка, щоб вимкнути його, якщо ви будете вставати.)

6. Обов’язково включайте в плани роботи релаксацію. (У кожному вашому дні повинно бути щось приємне – кава з солодощами, кіно, прогулянка в парку).

7. Не робіть все самостійно. (Просіть допомоги. якщо вам потрібно, і робіть по максимуму ту роботу, в якій ви сильні.)

8. Працюйте фрагментами. (Якщо вам важко зосередитися над об'ємним завданням, виконуйте його з невеликими перервами в кілька етапів.)

На перший погляд, всі поради, які допоможуть підвищити уважність здаються складними і нездійсненними. В ході проведеного дослідження лише четверо учнів дійшли до кінцевої дати експерименту. Запізнень серед цих учнів вже не спостерігалося, їх працездатність під час уроків покращилася, вони вели себе стриманіше (з опитування викладачів, які навчають даних учнів).

За результатами проведеного дослідження було зроблено висновок: якщо учень продумує свій план на день, то йому вдається сконцентрувати увагу на певних діях. Життя по вироблених попередньо стратегіях не лише підвищує уважність, а ще й дисциплінує. Так кава та пончики можуть підвищити увагу – вони надають організму миттєву енергію за рахунок вмісту кофеїну та глюкози, але така увага короткочасна. Спроба дотримуватися попередніх порад допоможе вирішити питання – як підвищити уважність.

Дослідження № 2. « Спорт + розум»

З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці й водночас відчутно обмежується рухова активність учнів та час їх перебування на свіжому повітрі. Під час занять фізичними вправами підвищується сила рухових м'язів, стає інтенсивнішим і глибшим дихання, а це значить, що в організм надходить більше кисню – від кровоносних судин до головного мозку. Оскільки кисень необхідний для клітин мозку, то це означає, що фізичні вправи позитивно впливають на розумову діяльність. Правильно організовані заняття фізкультурою зазвичай супроводжуються позитивними емоціями. Психологи стверджують, що коли людина має гарний настрій, інформація засвоюється краще, мозок працює активніше.

Мозок прокидається довше за тіло. Інтелектуальні здібності людини відразу після пробудження нижчі, ніж після безсонної ночі або в стані середньої тяжкості сп’яніння. Дуже корисно, окрім ранкової пробіжки і сніданку, що підсилюють метаболічні процеси, які відбуваються у людському тілі, зробити і маленьку розминку мозку. Це означає, що не варто зранку включати телевізор, а краще щось небагато почитати або розгадати кросворд.

Саме таке визначення стало мотивацією нашого наступного дослідження.

В ході дослідження ДОСЛІДНИКИ, які активно займаються спортом і точно знають, що вправи позитивно впливають на розумову діяльність, пропонують своїм друзям взяти участь у експерименті. Протягом місяця учні. Які приймали участь у проекті, займалася рядом певних фізичних навантажень.

Як висновок – усі були задоволені результатом. У учасників експерименту покращилося самопочуття , з’явилася додаткова енергія.



Дослідження № 3. Ваша підсвідомість розумніша за Вас.

Мотивацією дослідження стало твердження, що наша підсвідомість розумніша за нас, або, принаймні, могутніша.



В ході дослідження учням, поділеним на дві групи, продемонстрували складну картину. Групі № 1 потрібно було вмить назвати те, що там зображено, не думаючи.

Групі № 2 запропонували теж саме, але дозволили подумати хвилин 20.

В результаті в групі № 1 більшість учнів швидко справилися із завданням, а групу № 2 очікувало фіаско, при тому, що на рішення задачі надавався час.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка