Луганського




Сторінка13/22
Дата конвертації09.09.2018
Розмір4,31 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22

Література

1. Бобрищев-Пушкин А. Война без перчаток / А. Бобрищев-Пушкин. М., 1925; Кич­касов Н. Белогвардейский террор против СССР / Н. Кичкасов. М., 1928; Лун­чен­ков И. За чужие грехи / И. Лунченков. – М., 1925.

2. Белов В. Белое похмелье. Русская эмиграция на распутье. Опыт исследования пси­хологии, настроений и бытовых условий русской эмиграции в наше время / В. Бе­лов. М., Пг., 1923.

3. Киржниц А. У порога Китая. Русские в полосе отчуждения КВЖД / А. Кир­жи­цин. М., 1924.

4. Вертинский А. Четверть века без родины / А. Вертинский // Москва. 1962. № 5. С. 209-220; № 6. С. 212-219; Любимов Л. На чужбине / Л. Любимов. М., 1963; Мейснер Д. Исповедь старого эмигранта / Д. Мейснер. М., 1963; Мейснер Д. Ми­ражи и действительность / Д. Мейснер. М., 1966; Шульгин В.В. Письма к рус­ским эмигрантам В.В. Шульгин. М., 1961.

5. Шкаренков Л.К., Мухачев Ю.В. Крах «новой тактики» контрреволюции после граж­данской войны / Л.К. Шкаренков, Ю.В. Мухачев. М., 1980.

6. Иоффе Г.З. Крах российской монархической контрреволюции / Г.З. Иоффе. М., 1977.

7. Шкаренков Л.К. Агония белой эмиграции / Л.К. Шкаренков. М., 1986.

8. Сонин В.В. Крах белоэмиграции в Китае: Учеб. Пособие / В.В. Сонин. Вла­ди­восток, 1987.

9. Андреев Г. Революционное движение на КВЖД в 1917-1922 гг. / Г. Андреев. Но­восибирск, 1983; Захарова Г.Ф. Политика Японии в Маньчжурии, 1932-1945 / Г.Ф. За­харов. М., 1990; Каретина Г.С. Чжан Цзолинь и политическая борьба в Китае в 20-е гг. XX в. / Г.С. Каретина М., 1984; Конфликт на КВЖД: Из истории Совет­ских вооруженных сил / Под ред. В.П. Зимонина. Хабаровск, 1989.

10. Мелихов Г.В. Белый Харбин: Середина 20-х / Г.В. Мелихов.  М., 2003; Ме­ли­хов Г.В. Маньчжурия далекая и близкая / Г.В. Мелихов. М., 1991; Мелихов Г.В. Рос­сий­ская эмиграция в Китае (1917-1924 гг.) / Г.В. Мелихов. М., 1997.

11. Аблова Н.Е. История КВЖД и российской эмиграции в Китае (первая поло­ви­на XX в.) / Н.Е. Аблова // Азиатская библиотека. URL http^/asiapacffic.narod.ru/ countries/china/n_e_ablova/annotation.htm (Дата обращения: 15.07.2009); Абло­ва Н.Е. КВЖД и российская эмиграция в Китае. Международные и политические аспекты исто­рии (первая половина XX века) / Н.Е. Аблова. М., 2005.

12. Аблажей H.H. С востока на восток: Российская эмиграция в Китае / Н.Н. Аблажей. Новосибирск, 2007; Аблажей Н.Н. Сибирское областничество в эми­грации / Н.Н. Аблажей. Новосибирск, 2003.

13. Аурилене Е.Е. Российская диаспора в Китае. Маньчжурия, Северный Китай, Шан­хай. 1920-1950-е гг. / Е.Е. Аурилене. М., 2003; Аурилене Е.Е. Русская эми­гра­ция в Китае: в поисках будущей России / Е.Е. Аурилене // Вестник Евразии. 2002. № 4 (19). С. 5-22; Аурилене Е.Е. Русские эмигранты в Китае: особенности адап­тации (1920-1930-е гг.) / Е.Е. Аурилене // Трагедия великой державы: нацио­наль­ный вопрос и распад Советского Союза. М., 2005. С. 391-403; Аурилене Е.Е. Рус­с­кие эмигранты в Шанхае: «Перестать быть русским, значить стать никем!» / Е.Е. Аури­лене // Социальные и гуманитарные науки на Дальнем Востоке. 2002. № 2. С. 114-121; Аурилене Е.Е., Потапова И.В. Русские в Маньчжоу-Ди-Го: «Эмигрантское пра­вительство» / Е.Е. Аурилене, И.В. Потапова. Хабаровск, 2004.

14. Хисамутдинов A.A. Белые паруса на Восточном Поморье / А.А. Хиса­мут­ди­нов. Владивосток, 2001; Хисатмудинов А.А. По странам рассеяния / А.А. Хисат­му­ди­нов. Владивосток, 2000. Ч. 1.; Хисатмудинов А.А. Российская эмиграция в Ази­ат­ско-Тихоокеанском регионе и Южной Америке / А.А. Хисатмудинов. Вла­ди­вос­ток, 2000; Хисатмудинов А.А. Российская эмиграция в Китае / А.А. Хисатмудинов.  Вла­дивосток, 2002; Хисатмудинов А.А. Следующая остановка Китай / А.А. Хи­сат­му­динов. Владивосток, 2003; Хисатмудинов А.А. The Russian Far East / А.А. Хи­сат­му­динов. Honolulu, 1993.

15. Смирнов C.B. Российские эмигранты в Северной Маньчжурии в 1920-1945 гг. (Проблема социальной адаптации) / С.В. Смирнов. Екатеринбург, 2007; Смир­нов С.В. Русские военизированные и армейские подразделения в Маньчжоу-го (1930-е 1945 гг.) / С.В. Смирнов // Вопросы всеобщей истории. Екатеринбург, 2004. № 6. С. 76-92.

16. Худобородов A. Дело «японского шпиона» казака Ф.И. Аксенова (из истории рус­ской эмиграции в Маньчжурии) / А. Худобородов // Вестник Челябинского уни­вер­ситета. Серия 10: Востоковедение. Евразийство. Геополитика. Челябинск, 2003. С. 201-205; Худобородов А. Российское казачество в эмиграции (1920-1945 гг.): Со­циальные, военно-политические и культурные проблемы: дис. докт. ист. наук / А. Ху­добородов. – М., 1997.

17. Окороков A.B. Знаки русской эмиграции (1920-1990) / А.В. Окороков. Б.м., 2005; Окороков А.В. Молодежные организации российской эмиграции (1929-1945 гг.) / А.В. Окороков. М., 2000.

18. Онегина C.B. Бюро по делам российских эмигрантов в Маньчжурии II Проб­ле­мы Дальнего Востока / С.В. Онегина. 1996. № 5. С. 141-146; Онегина С.В. Крах расчетов и иллюзий: («Внутрисоюзная» работа ВФП в Маньчжурии) / С.В. Оне­ги­на // Кентавр. 1995. № 5. С. 48-58; Онегина С.В. Российский фашистский союз в Маньчжурии и его зарубежные связи / С.В. Онегина. Вопросы истории. 1997. № 6. С. 150-159; Онегина С.В. Русский фашизм в 1930-е гг. / С.В. Онегина. – Кен­тавр. 1993. № 5. С. 106-120.

19. Прозорова Г.В. Скаутизм русского восточного зарубежья / Г.В. Прозорова // Рос­сийская эмиграция на Дальнем Востоке. Владивосток, 2000. С. 100-106; Про­зо­рова Г.В. Традиции русского православного певчества в Китае в годы эмиграции (1922-1945) / Г.В. Прозорова // Россия на дальневосточных рубежах. Материалы меж­дунар. науч. конф. Благовещенск, 2001. Ч. 2. С. 227-230.

20. Кудинов В.А., Попова О.В. О разных «скаутах» и «разведчиках», их ру­ко­во­ди­те­лях. Эмигрантские объединения российских скаутов и их влияние на возрождение скау­тинга в России / В.А. Кудинов, О.В. Попова // 100 лет скаутскому движению: ма­териалы научно-практической конференции (28-30 апреля 2007 г.) // Под ред. Куд­ряшов Ю.В. Архангельск, 2008. С. 110-117; Щупленков О.В. Национально-пат­ри­отическая сущность скаутского движения в системе внешкольного воспитания рос­сийского зарубежья «первой волны» / О.В. Щупленков // 100 лет скаутскому дви­жению: материалы научно-практической конференции (28-30 апреля 2007 г.) // Под ред. Кудряшов Ю.В. Архангельск, 2008. С. 239-244.

21. Царек И.Ф. Роль ХСМЛ в организации обучения и воспитания молодежи в Се­ве­ро-Восточном Китае / И.Ф. Царек // Россия и Китай на дальневосточных рубежах. Ма­териалы междунар. науч. конф. Благовещенск, 2001. Ч. 2. С. 223-226; Ца­рек И.Ф. Становление и развитие юношеского движения среди российской эми­грант­ской молодежи (РЭМ) в Северном Китае в 20-30-е гг. / И.Ф. Царек // Мигра­ци­он­ные процессы в Восточной Азии: Тез. докл. и сообщ. междунар. науч. конф. Вла­ди­восток, 1994. С. 165-167.

22. Кучин В.Л. Скауты России. 1909-2007. История. Документы. Свидетельства. Вос­поминания / В.Л. Кучин. М, 2008.

23. Белозубова Н.И. К вопросу о своеобразии и роли в жизни эмигрантов лите­ратурно-художественных кружков г. Харбина конца 30-х начала 40-х гг. XX в. / Н.И. Белозубова // Россия на дальневосточных рубежах. Материалы междунар. науч. конф. Благовещенск, 2001. Ч. 2. С. 182-188; Ясько Т.Н. Литературные кружки рус­ских эмигрантов в Харбине в 20-40-е гг. XX в. / Т.Н. Ясько // Россия на даль­невосточных рубежах. Материалы междунар. науч. конф. Благовещенск, 2001. Ч. 2. С. 180-182.

24. Смирнов С.В. Российские эмигранты в Северной Маньчжурии в 1920-1945 гг. (Проблема социальной адаптации) / С.В. Смирнов. Екатеринбург, 2007.

25. Мелихов Г.В. Российская эмиграция в Китае (1917-1924 гг.) / Г.В. Мелихов. М., 1997; Мелихов Г.В. Российская эмиграция в международных отношениях на Даль­нем Востоке (1925-1932) / В. Мелихов. М., 2007.

26. Балакшин П.П. Финал в Китае: возникновение, развитие и исчезновение бе­лой эмиграции на Дальнем Востоке. В 2-хт. / П.П. Балакшин. – Сан-Франциско; Па­риж; Нью-Йорк. – Т. 1. – 1985; Т. 2. – 1959; Балакшин П.П. Финал в Китае / П.П. Ба­лак­шин // Дальний Восток. – 1991. – № 11. – С. 11-47; № 12. – С. 25-51; 1992. – № 4. – С. 73-98.

27. Раев М.И. Россия за рубежом. История культуры русской эмиграции. 1919-1939 / М.И. Раев. – М., 1994.
Literatura

1. Bobryshchev-Pushkyn A. Voyna bez perchatok / A. Bobryshchev-Pushkyn. – M., 1925; Kychkasov N. Belohvardeyskyy terror protyv SSSR / N. Kychkasov. – M., 1928; Lun­chenkov Y. Za chuzhye hrekhy / Y. Lunchenkov. –M., 1925.

2. Belov V. Beloe pokhmel'e. Russkaya эmyhratsyya na rasput'e. Opыt yssledovanyya psyk­holohyy, nastroenyy y bыtovыkh uslovyy russkoy эmyhratsyy v nashe vremya / V. Belov. – M. – Ph., 1923.

3. Kyrzhnyts A. U poroha Kytaya. Russkye v polose otchuzhdenyya KVZhD / A. Kyr­zhytsyn. – M., 1924.

4. Vertynskyy A. Chetvert' veka bez rodynы / A. Vertynskyy // Moskva. – 1962. – № 5. – S. 209-220; № 6. – S. 212-219; Lyubymov L. Na chuzhbyne / L. Lyubymov. – M., 1963; Meysner D. Yspoved' staroho эmyhranta / D. Meysner. – M., 1963; Meysner D. My­razhy y deystvytel'nost' / D. Meysner. – M., 1966; Shul'hyn V.V. Pys'ma k russkym эmyh­ran­tam V.V. Shul'hyn. – M., 1961.

5. Shkarenkov L.K., Mukhachev Yu.V. Krakh «novoy taktyky» kontrrevolyutsyy posle hrazh­danskoy voynы / L.K. Shkarenkov, Yu.V. Mukhachev. – M., 1980.

6. Yoffe H.Z. Krakh rossyyskoy monarkhycheskoy kontrrevolyutsyy / H.Z. Yoffe. – M., 1977.

7. Shkarenkov L.K. Ahonyya beloy эmyhratsyy / L.K. Shkarenkov. M., 1986.

8. Sonyn V.V. Krakh beloэmyhratsyy v Kytae: Ucheb. Posobye / V.V. Sonyn. – Vla­dy­vostok, 1987.

9. Andreev H. Revolyutsyonnoe dvyzhenye na KVZhD v 1917-1922 hh. / H. An­dreev. – Novosybyrsk, 1983; Zakharova H.F. Polytyka Yaponyy v Man'chzhuryy, 1932-1945 / H.F. Zakharov. – M., 1990; Karetyna H.S. Chzhan Tszolyn' y polytycheskaya bor'­ba v Kytae v 20-e hh. XX v. / H.S. Karetyna – M., 1984; Konflykt na KVZhD: Yz ystoryy So­vet·skykh vooruzhennыkh syl / Pod red. V.P. Zymonyna. – Khabarovsk, 1989.

10. Melykhov H.V. Belыy Kharbyn: Seredyna 20-kh / H.V. Melykhov. – M., 2003; Me­lyk­hov H.V. Man'chzhuryya dalekaya y blyzkaya / H.V. Melykhov. – M., 1991; Melykhov H.V. Rossyyskaya эmyhratsyya v Kytae (1917-1924 hh.) / H.V. Melykhov. – M., 1997.

11. Ablova N.E. Ystoryya KVZhD y rossyyskoy эmyhratsyy v Kytae (pervaya polovyna XX v.) / N.E. Ablova // Azyat·skaya byblyoteka. URL http^/asiapacffic.narod.ru/count­ries/china/n_e_ablova/annotation.htm (Data obrashchenyya: 15.07.2009); Ablova N.E. KVZhD y rossyyskaya эmyhratsyya v Kytae. Mezhdunarodnыe y polytycheskye aspektы ystoryy (pervaya polovyna XX veka) / N.E. Ablova. – M., 2005.

12. Ablazhey H.H. S vostoka na vostok: Rossyyskaya эmyhratsyya v Kytae / N.N. Ab­lazhey. – Novosybyrsk, 2007; Ablazhey N.N. Sybyrskoe oblastnychestvo v эmyhratsyy / N.N. Ablazhey. – Novosybyrsk, 2003.

13. Aurylene E.E. Rossyyskaya dyaspora v Kytae. Man'chzhuryya, Severnыy Kytay, Shan­khay. 1920-1950-e hh. / E.E. Aurylene. – M., 2003; Aurylene E.E. Russkaya эmy­h­ratsyya v Kytae: v poyskakh budushchey Rossyy / E.E. Aurylene // Vestnyk Evrazyy. – 2002. – № 4 (19). – S. 5-22; Aurylene E.E. Russkye эmyhrantы v Kytae: osobennosty adap­tatsyy (1920-1930-e hh.) / E.E. Aurylene // Trahedyya velykoy derzhavы: nat­sy­o­nal'nыy vopros y raspad Sovet·skoho Soyuza. – M., 2005. – S. 391-403; Aurylene E.E. Rus­skye эmyhrantы v Shankhae: «Perestat' bыt' russkym, znachyt' stat' nykem!» / E.E. Aurylene // Sotsyal'nыe y humanytarnыe nauky na Dal'nem Vostoke. – 2002. – № 2. – S. 114-121; Aurylene E.E., Potapova Y.V. Russkye v Man'chzhou-Dy-Ho: «Эmyhrant·skoe pra­vytel'stvo» / E.E. Aurylene, Y.V. Potapova. – Khabarovsk, 2004.

14. Khysamutdynov A.A. Belыe parusa na Vostochnom Pomor'e / A.A. Khy­sa­mut­dynov. – Vladyvostok, 2001; Khysatmudynov A.A. Po stranam rasseyanyya / A.A. Khysa­t­mu­dynov. – Vladyvostok, 2000. – Ch. 1.; Khysatmudynov A.A. Rossyyskaya эmyhratsyya v Azyat·sko-Tykhookeanskom rehyone y Yuzhnoy Ameryke / A.A. Khysatmudynov. – Vla­dy­vostok, 2000; Khysatmudynov A.A. Rossyyskaya эmyhratsyya v Kytae / A.A. Khy­sat­mudynov. – Vladyvostok, 2002; Khysatmudynov A.A. Sleduyushchaya ostanovka – Kytay / A.A. Khysatmudynov. – Vladyvostok, 2003; Khysatmudynov A.A. The Russian Far East / A.A. Khysatmudynov. –Honolulu, 1993.

15. Smyrnov C.B. Rossyyskye эmyhrantы v Severnoy Man'chzhuryy v 1920-1945 hh. (Problema sotsyal'noy adaptatsyy) / S.V. Smyrnov. – Ekaterynburh, 2007; Smyrnov S.V. Russkye voenyzyrovannыe y armeyskye podrazdelenyya v Man'chzhou-ho (1930-1945 hh.) / S.V. Smyrnov // Voprosы vseobshchey ystoryy. – Ekaterynburh, 2004. – № 6. – S. 76-92.

16. Khudoborodov A. Delo «yaponskoho shpyona» kazaka F.Y. Aksenova (yz ystoryy rus­skoy эmyhratsyy v Man'chzhuryy) / A. Khudoborodov // Vestnyk Chelyabynskoho uny­versyteta. Seryya 10: Vostokovedenye. Evrazyystvo. Heopolytyka. – Chelyabynsk, 2003. – S. 201-205; Khudoborodov A. Rossyyskoe kazachestvo v эmyhratsyy (1920-1945 hh.): Sotsyal'nыe, voenno-polytycheskye y kul'turnыe problemы: dys. dokt. yst. nauk. M., 1997.

17. Okorokov A.B. Znaky russkoy эmyhratsyy (1920-1990) / A.V. Okorokov. – B.m., 2005; Okorokov A.V. Molodezhnыe orhanyzatsyy rossyyskoy эmyhratsyy (1929-1945 hh.) / A.V. Okorokov. – M., 2000.

18. Onehyna C.B. Byuro po delam rossyyskykh эmyhrantov v Man'chzhuryy II Prob­le­mы Dal'neho Vostoka / S.V. Onehyna. – 1996. – № 5. – S. 141-146; Onehyna S.V. Krakh raschetov y yllyuzyy: («Vnutrysoyuznaya» rabota VFP v Man'chzhuryy) / S.V. One­hyna // Kentavr. – 1995. – № 5. – S. 48-58; Onehyna S.V. Rossyyskyy fashyst·skyy soyuz v Man'chzhuryy y eho zarubezhnыe svyazy / S.V. Onehyna. – Voprosы ystoryy. – 1997. – № 6. – S. 150-159; Onehyna S.V. Russkyy fashyzm v 1930-e hh. / S.V. Onehyna. – Ken­tavr. – 1993. – № 5. – S. 106-120.

19. Prozorova H.V. Skautyzm russkoho vostochnoho zarubezh'ya / H.V. Prozorova // Ros­syyskaya эmyhratsyya na Dal'nem Vostoke. – Vladyvostok, 2000. – S. 100-106; Pro­zorova H.V. Tradytsyy russkoho pravoslavnoho pevchestva v Kytae v hodы эmyhratsyy (1922-1945) / H.V. Prozorova // Rossyya na dal'nevostochnыkh rubezhakh. Materyalы mezhdunar. nauch. konf. – Blahoveshchensk, 2001. – Ch. 2. – S. 227-230.

20. Kudynov V.A., Popova O.V. O raznыkh «skautakh» y «razvedchykakh», ykh ruko­vo­dytelyakh. Эmyhrant·skye obъedynenyya rossyyskykh skautov y ykh vlyyanye na voz­rozh­denye skautynha v Rossyy / V.A. Kudynov, O.V. Popova // 100 let skaut·skomu dvy­zhe­nyyu: materyalы nauchno-praktycheskoy konferentsyy (28-30 aprelya 2007 h.) // Pod red. Kudryashov Yu.V. – Arkhanhel'sk, 2008. – S. 110-117; Shchuplenkov O.V. Na­tsyo­nal'no-patryotycheskaya sushchnost' skaut·skoho dvyzhenyya v systeme vnes­h­kol'­no­ho vospytanyya rossyyskoho zarubezh'ya «pervoy volnы» / O.V. Shchuplenkov // 100 let skaut·­skomu dvyzhenyyu: materyalы nauchno-praktycheskoy konferentsyy (28-30 ap­relya 2007 h.) // Pod red. Kudryashov Yu.V. – Arkhanhel'sk, 2008. – S. 239-244.

21. Tsarek Y.F. Rol' KhSML v orhanyzatsyy obuchenyya y vospytanyya molodezhy v Se­vero-Vostochnom Kytae / Y.F. Tsarek // Rossyya y Kytay na dal'nevostochnыkh rubez­hakh. Materyalы mezhdunar. nauch. konf. – Blahoveshchensk, 2001. – Ch. 2. – S. 223-226; Tsarek Y.F. Stanovlenye y razvytye yunosheskoho dvyzhenyya sredy rossyyskoy эmy­hrant·skoy molodezhy (RЭM) v Severnom Kytae v 20-30-e hh. / Y.F. Tsarek // My­hrat­syonnыe protsessы v Vostochnoy Azyy: Tez. dokl. y soobshch. mezhdunar. nauch. konf. – Vladyvostok, 1994. – S. 165-167.

22. Kuchyn V.L. Skautы Rossyy. 1909-2007. Ystoryya. Dokumentы. Svydetel'stva. Vo­spomynanyya / V.L. Kuchyn. – M, 2008.

23. Belozubova N.Y. K voprosu o svoeobrazyy y roly v zhyzny эmyhrantov lyte­raturno-khudozhestvennыkh kruzhkov h. Kharbyna kontsa 30-kh – nachala 40-kh hh. XX v. / N.Y. Belozubova // Rossyya na dal'nevostochnыkh rubezhakh. Materyalы mezh­du­nar. nauch. konf. – Blahoveshchensk, 2001. – Ch. 2. – S. 182-188; Yas'ko T.N. Lytera­tur­nыe kruzhky russkykh эmyhrantov v Kharbyne v 20-40-e hh. XX v. / T.N. Yas'ko // Ros­syya na dal'nevostochnыkh rubezhakh. Materyalы mezhdunar. nauch. konf. – Bla­ho­veshchensk, 2001. – Ch. 2. – S. 180-182.

24. Smyrnov S.V. Rossyyskye эmyhrantы v Severnoy Man'chzhuryy v 1920-1945 hh. (Problema sotsyal'noy adaptatsyy) / S.V. Smyrnov. – Ekaterynburh, 2007.

25. Melykhov H.V. Rossyyskaya эmyhratsyya v Kytae (1917-1924 hh.) / H.V. Me­lykhov. – M., 1997; Melykhov H.V. Rossyyskaya эmyhratsyya v mezhdunarodnыkh otno­she­nyyakh na Dal'nem Vostoke (1925-1932) / H.V. Melykhov. – M., 2007.

26. Balakshyn P.P. Fynal v Kytae: voznyknovenye, razvytye y yscheznovenye beloy эmy­hratsyy na Dal'nem Vostoke. V 2-kht. / P.P. Balakshyn. – San-Frantsysko; Paryzh; N'yu-York. – T. 1. – 1985; T. 2. – 1959; Balakshyn P.P. Fynal v Kytae / P.P. Balakshyn // Dal'­nyy Vostok. – 1991. – № 11. – S. 11-47; № 12. – S. 25-51; 1992. – № 4. – S. 73-98.

27. Raev M.Y. Rossyya za rubezhom. Ystoryya kul'turы russkoy эmyhratsyy. 1919-1939 / M.Y. Raev. – M., 1994.
Гарнагина С.А., Коваленок С.С. Объединение украинских советских эми­гран­тов в Маньчжурии в 1920-1945 гг.: историография проблемы

В статье исследована историография объединений украинских советских эми­гран­тов в Маньчжурии 1920-1945 гг. Все эмигрантские объединения разделены на по­ли­тизированные и неполитизированные в соответствие с социально-поли­ти­чес­ки­ми условиями времени. Выделено несколько периодов в историографии украинской эми­грации: первый – 1920-е – первая половина 1950 х гг., второй – конец 1950-х – 1980-е гг., третий – 1990-2000-е гг. Проанализировано, что в публикациях 1920-х гг. внимание авторов скорее уделялось своего рода пропаганде, чем достижением научных целей.

Авторами исследовано, что в 1970-1980-х гг. вышел ряд новых научных работ по те­ме украинской эмиграции, написанных в целом в рамках концепции, характерной для предыдущего периода. В работах этого периода украинской советской эмиграции да­на более жесткая критическая оценка. Но в целом авторы представляли поло­же­ние эмиграции безвыходным, рисуя картину внутренней борьбы и провальных по­пы­ток объединения сил против Советской России.

В статье приводится информация, что с конца 1980-х гг. в связи с общими из­ме­не­ниями в жизни общества эмигрантская тематика в работах советских ис­сле­до­ва­телей стала особенно популярной. Круг проблем, связанных с исследованием укра­ин­ской советской эмиграции, существенно расширился. Деятельность эмиграции на­чала оцениваться с положительной стороны. Ученые обратились к ранее не ис­сле­дованным вопросам быта эмигрантов, проблем социальной адаптации, куль­ту­ры. Авторами показано, что в 1990-2000-х гг. появился целых ряд работ, обра­щен­ных непосредственно к деятельности политических и общественных организаций эми­грации, в том числе и молодежным.

Авторами выявлено, что среди зарубежных исследователей к истории советской эми­грации обращались и американские, и китайские историки.

Ключевые слова: эмиграция, украинцы в Китае, эмигрантские организации, ис­то­риография, Маньчжурия.

Harnahina S.A., Kovalonok S.S. The association of Ukrainian Soviet emigrants in Manchuria in 1920-1945 years: historiography of the problem

The Ukrainian Soviet historiography of the associations of emigrants in Manchuria 1920-1945 years is examined in the article. All emigrant associations are divided into politicized and nonpoliticized in accordance with the socio political conditions. Several periods in the historiography of Ukrainian emigration are highlighted: the first 1920 s the first half of the 1950 s, the second the end of the 1950 s 1980-ies, the third 1990 s 2000 s. It’s analyzed that in the publications of the 1920s authors’ attention was paid to a kind of propaganda than to achievements of scientific goals. The authors investigated that in 1970-1980 s, the number of new research papers on the topic of Ukrainian emigration was released, written as a whole within the concept characteristic for previous period. In the works of this period Ukrainian Soviet emigration is given a tough critical assessment. But in general the authors represented the hopeless position of emigration, painting a picture of internal struggle and failed attempts to join forces against Soviet Russia.

In the article the information that from the end of the 1980 s due to general changes in society’s life emigrant topics in the works of Soviet researchers became especially popular is reproduced. The range of issues related to the study of Ukrainian Soviet emigration increased significantly. The activity of the emigration began to be evaluated with the positive side. The scientists turned to the previously unexplored issues of the emigrants’ mode of life, problems of social adaptation and culture. It’s shown that in 1990-2000 s the whole number of works was appeared addressed directly to the activity of political and public organizations of the emigration including youthful.

The authors found that among foreign researchers both American and Chinese historians appealed to the history of Soviet emigration.

Key words: emigration, Ukrainian in China, emigrant organizations, historiography, Manchuria.

УДК 94=161.2(510)"1937/1945"
С.С. Ковальонок
ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ УКРАЇНЦІВ

У КИТАЇ В ПЕРІОД ЯПОНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
В статті подана джерельна база дослідження повсякденності українців у Ки­таї в період японської окупації. Проаналізовано різноманітні джерела з мі­грант­ського життя українців. Досліджено масив неопублікованих емігрант­ських документів Державного архіву Хабаровського краю. Проаналізовано уні­кальні документи Головного бюро у справах радянських емігрантів в Мань­чжурської імперії: накази, розпорядження, доповіді та звіти Бюро, ма­те­ріали з'їздів ГБРЕМ, листування відповідальних чиновників з емігрантами та офіційними особами з Японської військової місії. подано інформацію про емі­грантський уряд, створений японськими спецслужбами на території оку­пованої Маньчжурії.

Стаття містить інформацію Відомості про діяльність створеної япо­н­ця­ми політичної організації Кіо-Ва-Кай. В статті представлені документи Хар­бінського комітету допомоги російським біженцям: анкетні картки бі­жен­ців, які звернулися до комітету з приводу отримання виду на прожи­ван­ня, різного роду статистичні дані, прохання про матеріальну допомогу та пра­цевлаштування, відомості про благодійну діяльність комітету.

Проаналізовано документи особистих фондів, які зберігаються у Дер­жав­но­му архіві Російської Федерації: І.І. Серебренникова, B.H. Іванова. Подано до­к­у­менти і матеріали з архівів і бібліотек США: Каліфорнійського універ­си­те­ту (Берклі, Каліфорнія), архівної бібліотеки Банкрофт (The Bancroft Lib­raiy, Berkeley, California).

В статті окреслено коло використаних опублікованих джерел, яке вклю­чає: а) документи офіційного походження: акти міжнародної політики, до­ку­менти нормативного характеру періоду японської окупації Маньчжурії (опуб­ліковані урядом Маньчжоу-Ді-Го, Кіо-Ва-Кай і Бюро у справах російських емігрантів), матеріали кримінально слідчих справ реемігрантів та ін.; б) емі­грантські матеріали: збірники, листи, агітаційні матеріали Кіо-Ва-Кай і БРЕМ (ГБРЕМ), щоденники, монографії, статті, календарі, періодичну пресу.

Ключові слова: історичні джерела, українська еміграція, джерельна ба­за, українці в Китаї, японська окупація.
Тривалий час українсько-китайські взаємини мали опосередкований ха­рак­тер і здійснювалися в рамках відносин Росії з Китаєм, які було започат­ко­­вано в першій чверті XVII ст. Українці входили до складу російського по­соль­ства, релігійних і торгових місій тощо. Проте, вивченням життя та ді­яль­нос­ті українців у Китаї дослідники не займалися. Тому, мета даної статті – до­слідити джерельну базу з історії повсякденності українців у Китаї періоду япон­ської окупації.

Основний масив неопублікованих джерел складають емігрантські фонди Дер­жавного архіву Хабаровського краю (ДАХК), найважливішим з яких є фонд 830, що містить унікальні документи Головного бюро у справах ра­дян­ських емігрантів в Маньчжурської імперії (ГБРЕМ) – своєрідного «емі­грант­сь­ко­го уряду», створеного японськими спецслужбами на території окупованої Маньч­журії. Фонд налічує 58367 справ, що охоплюють весь десятирічний пе­рі­од існування Бюро – з моменту виникнення 28 грудня 1934 по 1945 рр. На­кази, розпорядження, доповіді та звіти Бюро, матеріали з'їздів ГБРЕМ, лис­ту­вання відповідальних чиновників з емігрантами та офіційними особами з Япон­ської військової місії (ЯВМ) представляють велику інформацію про ад­мі­ністративну, політичну, економічну та культурну діяльності цієї орга­ні­за­ції, дозволяють судити про характер взаємин окупаційної влади з емігран­та­ми в умовах мінливої зовнішньополітичної ситуації, про проблеми емігрант­сь­кого буття. Діяльність одного з відділень ГБРЕМ представлена в доку­мен­тах фонду 1127 – Відділення Бюро у справах російських емігрантів на ст. При­кордонна. Матеріали Комітету з переселення в Тоогенскій район, зосе­ре­джені у фонді 832, містять списки емігрантів-переселенців, їхні анкети і про­хання, листування відповідальних осіб з приводу сільськогосподарського ін­вентарю, будівництва житла і шкіл.

Відомості про діяльність створеної японцями політичної організації Кіо-Ва-Кай містить фонд 831 – Особливий відділ Біньцзянского штабу Кіо-Ва-Кай. Організація Кіо-Ва-Кай, що характеризувалася її творцями як «нео­фа­шист­ська», являла свого роду державну партію, покликану забезпечити ідео­ло­гічну та політичну єдність багатонаціонального населення Маньчжурії. У до­кументах фонду, що охоплюють період з 1938 по 1943 рр., представлена ді­яльність Кіо-Ва-Кай з організації політичної пропаганди, військовому ви­хо­ван­ню молоді, створенню добровільних дружин.

Цінні документальні матеріали з історії радянської емігрантської колонії Хар­біна представлені в 136 справах Харбінського комітету допомоги ро­сій­сь­ким біженцям (ХКПРБ), зосереджених у фонді 1128. Архів ХКПРБ містить ан­кетні картки біженців, які звернулися до комітету з приводу отримання ви­ду на проживання, різного роду статистичні дані, прохання про мате­рі­аль­ну допомогу та працевлаштування, відомості про благодійну діяльність ко­мітету. Різноманітну інформацію про російських емігрантів в Маньчжурії міс­тить особистий фонд документів В.І. Чернишової (ф. 849). Начальник ар­хів­ного відділу Управління НКВС В.І. Чернишова опинилася в Маньчжурії в 1945 р за службовим обов'язком і саме завдяки її зусиллям, були зібрані емі­грант­ські документи і вивезені з Китаю до СРСР.

У Державному архіві Російської Федерації зберігається особистий фонд І.І. Се­ребренникова – одного з видних громадських діячів російського Ки­таю, вченого, політика, і книговидавця (ф. 5873). У справах фонду зібрано лис­тування І.І. Серебренникова з представниками далекосхідної емігрант­сь­кої інтелігенції – відомим письменником і журналістом Bc. H. Івановим, про­фе­сором Юридичного факультету Харбіна Г.К. Гінс, популярним Хар­бін­сь­ким поетом А. Гризовой, політиком і громадським діячем П.В. Вологодським та ін. Матеріали фонду містять записки І.І. Серебренникова про грома­дян­сь­ку війну, вирізки з емігрантських газет, листування з Товариством Сибі­ря­ков (Чехословаччина) та Товариством вивчення маньчжурського краю (Хар­бін).

Фонд Р-7339 містить особистий архів відомого російського письменника і пуб­ліциста B.H. Іванова, в якому представлені документальні свідчення його учас­ті в з'їзді несоциалистических організацій у Владивостоці (1921 р.), стат­тя про Н.Д. Меркулова, а також листи останнього до B.H. Іванова, що міс­тять критичну характеристику відомих діячів білого руху, які стали згодом клю­човими фігурами російської еміграції в Китаї, – генералів Глібова, Ди­те­рих­са, Семенова та інших.

Важливу групу джерел складають документи і матеріали з архівів і біб­ліо­тек США. Одна з найбільших колекцій документів і матеріалів з історії За­ру­біж­ної СРСР зберігається в бібліотеках Каліфорнійського університету (Берк­лі, Каліфорнія). В архівній бібліотеці Банкрофт (The Bancroft Libraiy, Berke­ley, California) знаходиться особистий фонд П.П. Балакшина, автора відомо­го двотомної праці з історії російської еміграції в Китаї. Матеріали фонду (Pe­ter P. Balakshin Papers, boxes 1, 3) охоплюють період з 1929 по 1989 рр. і яв­ля­ють собою документальні свідчення безпосередніх учасників подій емі­гран­т­сь­кої історії, що стали основою для написання як «Фіналу в Китаї», так і ін­ших творів пись­менника. Велика переписка П.П. Балакшина з емігрантами по­казує реак­цію його кореспондентів на «Фінал в Китаї», полеміку, що роз­гор­нулася на сто­рін­ках листів з приводу окремих моментів історії радян­сько­го Китаю.

Різноманітна інформація про радянських емігрантів в Маньчжурії, ви­слов­лювання, що характеризують діяльність цивільної адміністрації Маньч­жоу-Ді-Го і соціально-політичні підвалини маріонеткової імперії, містяться в ін­терв'ю відомого харбінського професора Г.К. Гінса, що зберігається у від­ді­лі усної історії (Oral History Office) бібліотеки Банкрофт і Публічній бібліотеці Нью-Йорка.

Матеріали розслідування діяльності російської фашистської організації, ство­реної А.А. Вонсяцкого на території США (Коннектикут), маються на осо­бис­тому фонді Т. Додда (Thomas J. Dodd Papers, box 2), що знаходиться на збе­ріганні в дослідницькому центрі Університету Коннектикуту (The Dodd Re­search Center, University of Connecticut). У матеріалах фонду є відомості про співпрацю А.А. Вонсяцкого з «вождем» російських фашистів у Китаї К.В. Ро­дзаєвским, про антирадянську діяльність двох «вождів» та їх контактах з гіт­ле­рівськими фашистами.

Коло використаних опублікованих джерел включає: а) документи офі­цій­но­го походження: акти міжнародної політики, документи нормативного ха­рак­теру періоду японської окупації Маньчжурії (опубліковані урядом Маньч­жоу-Ді-Го, Кіо-Ва-Кай і Бюро у справах російських емігрантів), матеріали кри­мінально слідчих справ реемігрантів та ін.; б) емігрантські матеріали: збір­ники, листи, агітаційні матеріали Кіо-Ва-Кай і БРЕМ (ГБРЕМ), щоден­ни­ки, монографії, статті, календарі, періодичну пресу.

Інформація правового характеру міститься в нормативних збірниках «По­ло­ження про арбітражний суд при Бюро у справах російських емігрантів в Маньчжурській імперії», «Положення про службовців Бюро у справах ро­сій­ських емігрантів в Маньчжурської імперії», «Законоположення і правила про шко­ли» та ін. Збірник матеріалів про діяльності ХКДРБ «Харбинський комітет до­помоги російським біженцям» містить історичну довідку, статистичні дані, ін­формацію про кадровий склад і динаміку активності цієї організації. Різ­но­бічна інформація з економіки Маньчжурії та підприємницької активності ро­сіян на її території представлена в книзі Е.Х. Нилуса «Історичний огляд Ки­тайської Східної залізниці. 1896 – 1923 рр.», в дослідженні Л.І. Любимова «На­риси з економіки Маньчжурії», діловому збірнику «Комерційний Харбін (1931-1932 рр.)». Останній містить велику інформацію про стан різних га­лу­зей економіки Харбіна, різноманітні статистичні дані, включаючи інфор­ма­цію про кількість українського населення міста, яке підрозділяється на емі­гран­тів, радянських громадян та осіб, які взяли китайське громадянство.

Важливу роль в розумінні сутності політики японських окупаційних влас­тей відносно російської білої еміграції в Маньчжоу-Ді-Го грають матеріали, ви­дані особливим відділом Кіо-Ва-Кай і ГБРЕМ. Збірники Кіо-Ва-Кай за 1938, 1939, 1942, 1943 рр. роз'яснюють цілі та завдання цієї організації, роз­кри­вають її стратегію і тактику в роботі з російським емігрантським насе­лен­ням, дозволяють простежити, як змінювалися акценти в її ідеології в за­ле­жності від політичної кон'юнктури. Унікальний пам'ятник періоду Маньч­жоу-Ді-Го являє собою ювілейне видання «Велика Маньчжурська імперія», ви­пущене спільними зусиллями Кіо-Ва-Кай і ГБРЕМ. У ньому зібрані різ­но­ма­нітні відомості з історії маріонеткової імперії, про роль українського на­се­лення в розвитку економіки і культури Маньчжурії, про структуру і ді­яль­ність Бюро у справах радянських емігрантів і т.д.

Цінним джерелом з історії російських колоній Північного Китаю з'явилася бро­шура «Російський антикомунізм в Північному Китаї. 1937-1942 рр.». Ви­дан­ня, що вийшло до п'ятирічної річниці діяльності Російського антико­муніс­тичного комітету, що виконував роль емігрантського центру в роки япон­ської окупації, дає відомості про цілі і завдання цієї організації, її струк­туру, кадровий склад і політичну ідеологію.

Виключне значення для вивчення шанхайської гілки радянської діаспори в Китаї має альбом В.Д. Жиганова «Русскі в Шанхаї», який можна класи­фі­ку­ва­ти одночасно як історичне джерело і як авторське дослідження історії ро­сій­ської колонії в Шанхаї в 20-30-і рр. Поряд з документальною інфор­ма­цією фотографічного і фактичного характеру, в роботі присутні авторські цін­­нісні орієнтири та політичні переконання. Аналогічним чином можна ха­рак­теризувати роботу Е.М. Красноусова «Шанхайський російський полк», за­пе­чатлевшую хроніку подій з історії радянського підрозділу в Шанхайському во­лонтерському корпусі, і дослідження В.Н. Жернакова «триріччя», що міс­тить відомості про розселення та структурну організацію російських козаків в одному районів Маньчжурії, що межують з СРСР.

Дослідження політичного менталітету української діаспори в Китаї стало мож­ливим, завдяки вивченню програм емігрантських партій і рухів, полі­тич­них і соціально-філософських праць емігрантських авторів – В.Ф. Іва­но­ва, В.Н. Іванова, І.Б. Коджак, К.В. Родзаевским, Н.І. Никифорова, Г.К. Гінса, Н.В. Устрялова та ін.

Найважливішим джерелом для вивчення проблеми російської діаспори в Ки­таї з'явилися емігрантські періодичні видання Харбіна, Шанхая і Тянь­ц­зінь. Велика інформація про емігрантських освітніх та наукових закладах, лі­тературі, мистецтві, друку і т.д. в Маньчжурії представлена в ювілейному ви­пуску (№ 10) журналу «Політехнік», виданому в 1979 р. в Сіднеї Об’єд­нан­ням інженерів, які закінчили Харбинський політехнічний інститут.

Нечисленну групу джерел, склали емігрантські документи, опубліковані у збір­никах «Російська еміграція в Маньчжурії: військово-політична діяльність (1920-1945 рр.)» та «Політична історія російської еміграції. 1920-1940 рр.».

Важливу роль відіграють джерела особового походження, видані колиш­ні­ми харбінцями Oк Войнюш (Санкт-Петербург) і Грегом Гроссманном (Берклі, Ка­ліфорнія, США), а також мемуарна література і велике коло вторинних дже­рел, що включає наукові монографії, автореферати дисертацій, статті віт­чизняних і зарубіжних авторів.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   22


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка