М ужгород методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчально




Сторінка2/24
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4,13 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24
та безпеки життєдіяльності Закарпатської області


ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТА ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКОЇ (СЕЛИЩНОЇ) РАДИ

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

м. УЖГОРОД


Методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області під керівництвом начальника Центру полковника служби цивільного захисту Павко І.Й.

В посібник увійшли відпрацьовані документи по організації цивільної оборони (цивільного захисту) сільської (селищної) ради відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів України.

Метою даного методичного посібника є ознайомлення керівних кадрів та фахівців у сфері цивільного захисту сільської (селищної) ради з організацією та проведенням заходів цивільної оборони (цивільного захисту) та удосконалити рівень теоретичної та практичної підготовки з даного напрямку їх діяльності

Методичний посібник розглянуто та затверджено на методичній раді навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області і рекомендовано для працівників сільської (селищної)ради та інших категорій слухачів Центру.

Комп'ютерний набір: Кравець В.П.

ПОСІБНИК РОЗРОБЛЕНИЙ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНОДАВЧИХ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ТА ІНШИХ КЕРІВНИХ ДОКУМЕНТІВ, В СКЛАД ЯКИХ УВІЙШЛИ:
1. Закон України «Про Цивільну оборону України» від 3.02.93 р. №2975-12 із змінами і доповненнями від 29.05.01 р. № 2470-III.

2. Закон України «Про захист населення і територій під надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8.06.2000р. № 1809-Ш.

3. Закон України «Про правові засади цивільного захисту" від 24.06.2004 р. №1959-ІV.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про Цивільну оборону України» від 15.05.94 р. № 229.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру від 3.08.98 р. №1198.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій" 16.02.98 р. №174.

7. Наказ МНС під 15.02.05 р №145 « Про затвердження порядку створення і функціонування територіальних підсистем ЄДС ЦЗ.

8. Наказ комітету по нагляду за охороною прані під 17.06.04 р. №112 «Про Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій».



ПЕРЕДМОВА

Державна політика України у сфері цивільного захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідних Законах, актах Президента України і урядових рішеннях.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - це система організаційних, технічних, медико - біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними органами виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Основними завдання цивільного захисту є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, отримання норм і стандартів сфері цивільного захисту;

- розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації своєчасне оперативне інформування про обстановку, яка склалася та заходи, то вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.



Сільська (селищна) Рада - є представником органу місцевого самоврядування, являється виборним органом, який складається з депутатів і відповідно до Закону України Про органи місцевого самоврядування) які наділяються правом представляти інтереси території громади і приймати від її імені рішення.

Основними завдання сільської (селищної) ради у сфері цивільного захисту є створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я громадян і в цілому населення та відповідної території в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Однією із важливих лапок в системі заходів запобігання і реагування на надзвичайні ситуації є підготовка самих працівників сільської (селищної) ради.

При навчанні їх увага повинна звергатись як на вироблення навиків щодо підтримання у готовності підпорядкованих об’єктів. служб, формувань до дій у надзвичайних ситуаціях, уміння управляти при проведенні аварійно - рятувальних та інших невідкладних робіт так і швидко і ефективно відпрацьовувати усі необхідні плануючі і звітні документи сфері цивільного захисту.

На усі пі питання і дак відповідь методичний посібник «Організація цивільного захисту нільської (селищної) ради».



ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

У посібнику наведені нижче терміни, вживаються у такому значенні:

Цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання них заходів ( метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Служба цивільного захисту - державна служба особливого характеру, пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків. захистом населення і територій від негативного впливу.

Сили і засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження або іншим чинником, що призвели (можуть призвести) до загибелі та (або) значних матеріальних втрат.

Нещасний випадок - непередбачений збіг обставин, який супроводжується людськими жертвами і травмами.

Небезпека - це негативна властивість, то проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам життєдіяльності. Якщо йдеться про небезпеку для населення, то в такому разі маються на увазі явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює па об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає, шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Несприятливі побутові або нестандартні ситуації – ситуації, що виникають у побуті, невиробничій сфері, які не набули масштабу надзвичайної ситуації, але являють собою загрозу життю та здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних збитків.

Техногенна безпека - стан захищеності населення, території,об’єктів від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Зона можливого ураження - окрема територія або об’єкти на яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військовою характеру виникає загроза життю або здоров'ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин в кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі , що відповідно до закону с реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природною характеру.

Потенційно - небезпечний об'єкт - об'єкт, па якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, і горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або властивостей їх етану, внаслідок яких за певних обставин може створишся загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Оповіщення - доведення сигналів і повідомлень, органів управління про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади підприємств, установ, організацій і населення.
Безпечний район - придатний для життєдіяльності і район розміщення евакуйованого населення, який визначається рішенням відповідною органу виконавчої влади та межами можливого зруйнування, хімічною зараження, катастрофічною затоплення масових лісових та торф'яних пожеж, а також небезпечного радіоактивного забруднення.

Безпека життєдіяльності людний - така характеристика існування людини в певному місці її перебуванні, що відображає збалансованість між діями чинників, які загрожують життю людини, та чинників, які запобігають наслідкам дій таких загроз. Це комплекс постійно-діючих адміністративно-організаційних заходів та дій відповідним чином підготовленого людського контингенту, що зумовлює збереження здоров'я і життя людини як у повсякденній діяльності, так і в умовах надзвичайної ситуації через дотримання учасниками заходів правил і норм самозахисту. Метою освіти з питань безпеки життєдіяльності людини є. підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, яке динамічно змінюється.

Безпека населення - це поняття, що відображає саму сутність людського життя, його ментальні, соціальні і духовні надбання, а також відбивається в тій чи в іншій сфері або виді діяльності. Безпека населення - невід'ємна складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як сталий людський розвиток, тобто такий, який веде не тільки до економічного, а й соціального, культурного та духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру (далі - надзвичайні ситуації), і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життів та збереження здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайний ситуацій.

Аварійно-рятувальні робити - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (включаючи надання їм невідкладної медичної допомоги), захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, із залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання технічної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень і а прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення можливих наслідків.

1. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЇ ВІД НС ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об'єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження і лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.


1. Оповіщення та інформування.

Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:

- оперативне доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі через загальнодержавну, територіальні і локальні автоматизовані системи централізованого оповіщення;

- завчасне створення та організаційно-технічне поєднання постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення із спеціальними системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;

- централізоване використання мереж зв'язку, радіомовлення, телебачення та інших технічних засобів передачі інформації незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Спостереження і лабораторний контроль.

Спостереження і лабораторний контроль включають:



  • створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;

  • організацію збирання, опрацювання та передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорганізмами.

3. Укриття у захисних спорудах.

Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом:

- комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням

- необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій;



  • обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, споруд підземного простору населених пунктів, гірничих виробок і природних порожнин;

  • дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених

приміщень;

  • будівництва заглиблених споруд, інших нерухомих об'єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту;

  • будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій найпростіших

сховищ та укриттів;

- будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.

Фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.
4. Здійснення заходів з евакуації населення.

В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розташовані об'єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.

Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю людей.

У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація населення в особливий період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України у разі:


  • небезпеки радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);

  • загрози катастрофічного затоплення місцевості з менш ніж чотиригодинним

добіганням проривної хвилі;

- виникнення загрози життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні виникнення надзвичайної ситуації військового характеру.

Часткова евакуація населення в разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації на відповідній території проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, якщо інше не встановлено законом.

Під час проведення часткової або загальної евакуації не зайняте у виробництві та сфері обслуговування населення, студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом із викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їх сімей евакуюються в першу чергу.

Евакуація населення з небезпечних районів проводиться пішки і шляхом вивезення основної його частини наявним транспортом.

З метою запобігання проявам паніки та недопущення загибелі людей під час евакуації забезпечуються:

- планування евакуації населення;

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованого населення з потенційно небезпечних зон;

- організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та населення про початок евакуації;

- управління проведенням евакуації;

- створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;

- навчання населення діям при проведенні евакуації.



5. Інженерний захист території.

З метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням та ризиком виникнення надзвичайних ситуацій здійснюються заходи інженерного захисту території, які включають:



  • урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях та в регіонах;

  • здійснення контролю за раціональним розміщенням потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків надзвичайних ситуацій для безпеки населення і довкілля в разі виникнення таких ситуацій;

  • будівництво споруд, будинків, інженерних мереж та транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

  • розроблення і запровадження заходів щодо безаварійного функціонування потенційно небезпечних об'єктів;

  • створення комплексних схем захисту населених пунктів та об'єктів від небезпечних природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.

6. Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

Для запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій здійснюються такі заходи:



  • планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та господарювання;

  • розгортання в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових лікувальних закладів (пунктів);

  • своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;

  • контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і

джерел водопостачання;

  • завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

  • накопичення медичних засобів захисту, медичного та іншого спеціального майна і техніки;

  • здійснення контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

  • навчання населення способам надання першої медичної допомоги та дотримання правил відповідної санітарії;

  • забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

  • санітарна охорона територій та об'єктів у зоні надзвичайної ситуації.

7.Психологічний захист.

Запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечуються шляхом здійснення таких заходів:

- планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;


  • своєчасне застосування психопрофілактичних методів;

  • виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;

  • використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.

8. Біологічний захист.

Захист від біологічного зараження включає:



  • виявлення осередку біологічного зараження;

  • прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;

  • використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

  • введення режимів карантину та обсервації;

  • знезаражування осередку біологічного зараження;

  • здійснення заходів екстреної та специфічної профілактики;

Екологічний захист включає здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на:

  • захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж,

  • затоплень і обвалів;

  • ліквідацію лісових пожеж та буреломів, сніголамів, вітровалів, техногенного впливу на лісові насадження, а також їх наслідків.

10. Радіаційний і хімічний захист.

Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.

Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом здійснення таких заходів:


  • завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон можливого ураження;

  • своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах;

  • створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю;

  • надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів радіаційного та хімічного захисту;

  • розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості;

  • завчасне обладнання радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення, постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації:

  • розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.


11.Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних
ситуацій.

Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій включає:



  • здійснення заходів з виявлення і проведення оцінки таких ситуацій;

  • організацію і надання допомоги населенню;

  • розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

  • проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка