Магістерська робота: проведення наукового дослідження, підготовка й оформлення



Сторінка1/8
Дата конвертації31.08.2018
Розмір3.66 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ


І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

Д. Й. РОДЬКІН, В. О. ОГАРЬ, С. С. РОМАНЕНКО

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК


МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА:
ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ,
ПІДГОТОВКА Й ОФОРМЛЕННЯ

КРЕМЕНЧУК 2014

Родькін Д. Й. Магістерська робота: проведення наукового дослідження, підготовка й оформлення : метод. посіб. Д. Й. Родькін, В. О. Огарь, С. С. Романенко:  Кременчук, 2014. – 203 с.
Методичний посібник структурно складається зі вступу, 9 розділів, переліку посилань, 12 додатків. У посібнику розглянуто загальні принципи проведення наукових досліджень та надання їх результатів; дано характеристику загальних методів наукової творчості; описано методику та критерії пошуку та відбору науково-технічної літератури із зазначенням сучасник баз даних науково-технічної інформації; наведені приклади надання й оформлення результатів наукових досліджень.

Методичний посібник рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 8.05070204 – «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод»; 8.05070207 – «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв», а також для організації та проведення наукових досліджень аспірантів і молодих учених.

Рецензенти: д.т.н., проф. О. П. Чорний,

к.т.н., доц. Т. В. Коренькова


Кафедра систем автоматичного управління та електропривода
Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від________________

Голова методичної ради______________ проф. В. В. Костін




ЗМІСТ

Вступ 6


РОЗДІЛ  1  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 8

РОЗДІЛ  2  ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ-ЕЛЕКТРОМЕХАНІКІВ 14

2.1  Наскрізне курсове та дипломне проектування 16

2.2  Науково-педагогічна практика магістрів 20

2.3  Науково-дослідна робота 21

2.4  Наукові заходи 25

2.5  Закордонне стажування 27

2.6  Винахідницька діяльність та охорона прав інтелектуальної       


власності 29

2.7  Вивчення іноземної мови фахового спрямування 32

2.8  Тематика магістерських робіт 34

РОЗДІЛ  3  МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА ЯК РЕЗУЛЬТАТ НАУКОВОЇ        ТВОРЧОСТІ 36

3.1  Магістерська робота − випускна кваліфікаційна робота 36

3.2  Вимоги до магістерської роботи 38

РОЗДІЛ  4  ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ      
ТА НАКОПИЧЕННЯ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 40

4.1  Закріплення теми та керівника магістерської роботи 40

4.2  Складання робочих планів 47

4.3  Бібліографічний пошук літературних джерел 51

4.4  Джерела науково-технічної інформації 55

4.5  Інструменти інформаційного пошуку 60

4.6  Вивчення літератури та відбір фактичного матеріалу 71

4.7  Складання й оформлення тез до наукових конференцій        


і семінарів 78

4.8  Розвиток науково-технічної творчості 83

РОЗДІЛ  5  РОБОТА НАД РУКОПИСОМ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 90

5.1  Підготовка чернетки рукопису та виклад наукових матеріалів 90

5.2  Композиція магістерської роботи 93

5.3  Рубрикація тексту 105

5.4  Мова та стиль магістерської роботи 109

РОЗДІЛ  6  ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 123

6.1  Загальні вимоги 123

6.2  Нумерація сторінок 125

6.3  Заголовки розділів, підрозділів та їх нумерація 125

6.4  Оформлення посилань і цитат 126

6.5  Оформлення ілюстрацій 128

6.6  Оформлення таблиць 129

6.7  Оформлення формул і рівнянь 132

6.8 Написання одиниць фізичних величин 135

6.9 Правила переносу 136

6.10 Написання календарних дат 138

6.11  Правила скорочень 139

6.12  Правила переліків 140

6.13  Оформлення додатків 140

6.14  Оформлення переліку посилань 142

РОЗДІЛ  7  СКЛАДАННЯ АВТОРЕФЕРАТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 144

РОЗДІЛ  8  РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ        


РОБОТИ 146

8.1  Оформлення мультимедійної презентації 146

8.2  Рекомендації щодо доповіді 150

РОЗДІЛ  9  ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 152

9.1  Презентація магістерської роботи на кафедрі (передзахист) 152

9.2  Відгук на магістерську роботу 152

9.3  Рецензування магістерської роботи 153

9.4  Дозвіл на захист магістерської роботи 155

9.5  Процедура публічного захисту магістерської роботи 156

9.6  Критерії оцінювання магістерської роботи 158

Список літератури 160

Додаток А  Перелік тем магістерських робіт для електромеханіків 163

Додаток Б  Перелік науково-технічних баз даних і довідкових ресурсів        
та перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності,        
до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті 164

Додаток В  Приклад оформлення титульної сторінки магістерської        


роботи 175

Додаток Г  Приклад оформлення реферату магістерської роботи 177

Додаток Д  Приклад оформлення змісту магістерської роботи 178

Додаток Е  Приклад оформлення переліку умовних позначень 179

Додаток Ж  Загальна структура магістерської роботи 180

Додаток З  Вимоги до частин магістерської роботи 181

Додаток К  Приклади мовних конструкцій 182

Додаток Л  Порядок наведення та приклади оформлення       


бібліографічних посилань 185

Додаток М  Приклад оформлення автореферату магістерської роботи 194

Додаток Н  Приклад оформлення презентаційних слайдів до        
магістерської роботи 198

ВСТУП


Інтеграційні процеси, які відбуваються в українському суспільстві у всіх сферах діяльності, у тому числі підготовці кадрів, вимагають максимального наближення навчальних програм та освітньо-кваліфікаційних рівнів, які використовуються в Україні, до світових стандартів.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про вищу освіту» (№ 2984-ІІІ від 17 січня 2002 р.) і Положенням «Про освітньо-кваліфікаційні рівні» [1]: магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у різних сферах діяльності. Тому для студента-магістранта важливо не тільки знати основні положення щодо виконання магістерської роботи, а й мати загальне уявлення про методологію наукової творчості, набуття досвіду в організації своєї роботи, у використанні методів наукових досліджень і застосуванні логічних законів і правил.

Методичний посібник призначений для систематизації і викладення основних вимог щодо підготовки та проведення наукових досліджень, виконання та оформлення магістерської роботи студентами денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 8.05070204 – «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод»; 8.05070207 – «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв» Інституту електромеханіки, енергозбереження і систем управління Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, а також може бути використаним при підготовці магістерських робіт технічного напряму.

Отримані наукові результати оформлюються у вигляді магістерської роботи, яка має певну структуру, методику та технологію викладення матеріалу досліджень.

Магістерська робота визначає загальноосвітню професійну зрілість випускника, його наукову і спеціальну підготовку, уміння діалектично мислити і творчо застосовувати одержані знання при розв’язанні практичних завдань.

Якість і науковий рівень магістерської роботи свідчить про виконання головного завдання навчання – підготовки висококваліфікованого фахівця та викладача вищого навчального закладу з вибраного напряму.

У зв’язку з цим метою даного методичного посібника є сприяння раціоналізації діяльності студента-магістранта при підготовці кваліфікаційної роботи магістра з використанням основних положень методик наукової творчості.

Методичний посібник підготовлений відповідно до Положення про організацію навчального процесу у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського Міністерством освіти і науки України [2].



РОЗДІЛ  1  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Сучасний стан розвитку технічної освіти характеризується не тільки збільшенням обсягу та розширенням тематики науково-дослідних робіт, але й підвищенням ролі наукової діяльності вищої технічної школи у загальнодержавному масштабі. Для технічної освіти характерна інтенсивна зміна репродуктивної технології навчання на інноваційну, а також чітке розподілення цілей та змісту освіти − на освітню та професійну компоненти, перша дає знання, друга – вміння, котрі є основою для отримання кваліфікації.

Нагадаємо, що Болонська система (єдині стандарти освіти для європейських країн) передбачає двоступеневу систему освіти – здобуття звань бакалавр (визнається як рівень вищої освіти на ринку праці) і магістр, оминаючи будь-які проміжні ступені (спеціаліст тощо). Отримавши звання магістра, можна продовжити навчання та здобути ступінь доктора філософії, еквівалентом якого в Україні нині є кандидат наук [1].

Магістрант технічної спеціальності повинен усесторонньо володіти сучасною методологією пошуку нових технічних рішень у напрямі вдосконалення та розробки принципово нових технологій, систем, приладів тощо. Фахова підготовка магістрів вимагає від студентів максимальної інтелектуальної напруги, великої волі, постійного пошуку.

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості та підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським (виробничим).

Підготовка магістрів проводиться за відповідними спеціальностями, що наведені у Переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах (ВНЗ) за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями [3] у кількості, визначеній держзамовленням або за кошти юридичних і фізичних осіб. Навчання в магістратурі проводиться за денною формою або без відриву від виробництва у термін, визначений відповідними нормативними документами Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (КрНУ).

Освітньо-професійна програма магістерської підготовки має три складові:



  • освітню − засвоєння дисциплін, які передбачені навчальною програмою;

  • практичну − проходження навчально-педагогічної практики;

  • науково-дослідну − проведення наукових досліджень за обраною темою та підготовка магістерської роботи.

Освітня компонента магістерської програми призначена для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності, широти та фундаментальності освіти, що здобувається, максимальної наближеності її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі. Основна увага у навчанні магістра технічної спеціальності приділяється вивченню спеціальних технічних дисциплін, ґрунтовні знання з яких будуть міцним фундаментом для формування майбутнього високоякісного фахівця, науковця. Поряд із спеціальними технічними знаннями до освітньої компоненти входять економічна, гуманітарна та професійна підготовка.

Науково-дослідна частина магістерської програми пов'язана з науковою проблематикою кафедр з акцентом на майбутню професійну діяльність і спрямована на формування навичок проведення наукових досліджень у конкретній галузі знань.

Навчальний план магістерської підготовки взаємопов'язаний з навчальними планами підготовки бакалаврів і спеціалістів, але має свої концептуальні вимоги до рівня професійної підготовки. Магістерська підготовка полягає у більш глибокій орієнтації на фундаментальні та професійні знання, у спрямованості на розвиток навичок самостійного здійснення наукових досліджень, прийняття обґрунтованих професійних рішень та отримання знань.

До магістратури зараховуються студенти, які не лише виявили бажання, а насамперед відповідають вимогам, які передбачені магістерською програмою, а саме:



  • повністю й успішно виконали навчальний план бакалавра або спеціаліста за фахом підготовки;

  • брали активну участь у науковій роботі (мають наукові публікації, виступи на наукових конференціях або семінарах);

  • отримали рекомендацію від кафедри або інституту, а також провідного викладача, який потенційно може бути керівником цієї роботи;

  • отримали рекомендації від установ та організацій, які запропонували їх працевлаштування після закінчення магістратури;

  • протягом навчання в університеті зарекомендували себе як здібні та сумлінні студенти, здатні вирішувати задачі наукового характеру.

Навчальний план магістерської підготовки Інституту електромеханіки, енергозбереженні і систем управління (ІЕЕСУ) для осіб, які мають кваліфікацію бакалавра, включає:

  • за денною формою навчання – 43 тижні, у т.ч. 23 тижні теоретичного навчання, 2 тижні екзаменаційної сесії, 4 тижні переддипломної практики, 22 тижні дипломного проектування;

  • за заочною формою навчання – 9 тижнів, у т.ч. 7 днів установчої сесії, 13 днів залікової сесії, 4 тижні переддипломної практики та 120 днів дипломування.

Навчальний план магістерської підготовки, як освітня компонента магістерської програми, складається із трьох циклів дисциплін:

  • гуманітарних та економічних дисциплін (іноземна мова за професійним спрямуванням; економічне обґрунтування науково-технічних рішень; цивільний захист; охорона праці в галузі тощо);

  • фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін (засоби та форми наукового пізнання; інтелектуальна власність, технічна експертиза, розробка патентної документації; організація та планування експерименту в електромеханіці; мікропроцесорні системи керування, вимірювання та захисту; автоматизація типових технологічних процесів; автоматизований електропривод типових промислових механізмів; спеціальний електропривод технологічних установок);

  • спеціальних дисциплін (вища освіта і Болонський процес; основи психології та педагогіки вищої школи; інші обираються на підставі аналізу функціональних обов’язків магістра відповідної спеціальності).

Крім того, до навчального плану входить переддипломна практика, яка включає в себе науково-дослідну та педагогічну складові. Педагогічна практики стає завершальним етапом формування магістранта як викладача навчальних закладів різного рівня акредитації.

Останні етап підготовки магістрів включає написання і захист магістерської роботи.

Склад циклів дисциплін за професійним спрямуванням залежить від спеціальності та формується на підставі аналізу функціональних обов'язків магістра відповідної спеціальності. Навчальні програми дисциплін за професійним спрямуванням орієнтовані у напрямі підвищення їх фундаментальності, наукового та професійного рівня. Важливою складовою є залучення магістрів до роботи з науково-технічною та патентною інформацією як вітчизняною, так і іноземною.

Основними формами навчальної роботи студентів у магістратурі є:



  • навчальні заняття (лекції із професійна-орієнтованих та спеціальних дисциплін);

  • індивідуальні завдання;

  • практична підготовка (роботи аналітично-розрахункового характеру;

  • самостійна робота;

  • підготовка кваліфікаційної роботи магістра.

Формами звітності студентів, які навчаються за програмою магістра ІЕЕСУ, про виконання навчального плану є:

  • виконання індивідуальних завдань;

  • складання іспитів і заліків;

  • доповіді на наукових конференціях, наукових семінарах з актуальних проблем теорії та технології виробництва;

  • підготовка студентської наукової роботи;

  • підготовка наукових тез (статей);

  • звіт про патентні дослідження;

  • заявка на отримання патенту (свідоцтва на авторське право).

Обов'язкове аудиторне навантаження магістрантів у середньому за весь період навчання складає 22 години на тиждень. При плануванні магістерської підготовки більшу увагу приділяється самостійній (індивідуальній) роботі студента.

Наукові дослідження за темою магістерської роботи виконуються у 10 семестрі для денної форми навчання, та 12 семестрі – для заочної форми навчання та мають за мету:



  • систематизацію та поглиблення теоретичних і практичних знань, формування навичок використання цих знань при вирішенні конкретних наукових, науково-технічних і професійних задач;

  • розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи й оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень;

  • набуття досвіду аналізу результатів досліджень, що були отримані, формулювання висновків і положень;

  • набуття навичок написання й оформлення наукової праці та отримання досвіду її публічного захисту.

У результаті виконання науково-дослідної частини програми підготовки магістри ІЕЕСУ повинні навчитися:

  • проводити бібліографічний та інформаційний пошук із залученням сучасних інформаційних технологій;

  • формулювати мету дослідження;

  • визначати об’єкт і предмет наукового дослідження;

  • складати техніко-економічне обґрунтування проведення дослідження;

  • вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

  • обробляти отримані результати й аналізувати їх;

  • робити висновки про патентоздатність розроблених технічних рішень;

  • подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, тез доповідей, наукових статей, заявок на винаходи, авторефератів, які оформлені згідно із встановленими вимогами та з використанням сучасних засобів редагування та друку.

РОЗДІЛ  2  ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ-ЕЛЕКТРОМЕХАНІКІВ
Для успішної організації навчального процесу студенти ІЕЕСУ вже на першому курсі залучаються до наукової роботи. Ключовим моментом у даній роботі є її регламентованість і керованість.

Етапи підготовки магістрів електромеханіків утілюють зв'язок наукової роботи з навчальним процесом і відбувається це за схемою, наведеною на рисунку 2.1.

Так зване «входження в науку» на кафедрах ІЕЕСУ починається на першому курсі та завершується на п’ятому. Даний процес включає чітко регламентовані дії кураторів навчальних груп, як посередників між студентами та науковими колективами кафедр (рис. 2.1, І етап). На них покладена відповідальність виявляти обдарованих студентів, які здатні активно займатися творчою працею, ефективно оволодівати методами дослідницької роботи, які мають виражену мотивацію до наукової діяльності.

Далі застосовується система наскрізного курсового-дипломного проектування, яка зарекомендувала себе як ефективний метод підготовки студентів, та навчання їх основам наукової творчості (рис. 2.1, ІІ етап). Для кафедр ІЕЕСУ це дає змогу сформувати контингент студентів, здатних і зацікавлених у науковій роботі, які надалі підуть до магістратури й аспірантури. Згідно з даним методом тематика наукової роботи студента визначається на 1–2 курсах і може бути пов’язана з їх подальшою професійною діяльністю. Інститут при цьому бере на себе зобов’язання забезпечити студентів, насамперед, можливістю набуття теоретичних знань і практичних навичок роботи з обладнанням, яке використовується на конкретних підприємствах, а також надає можливість отримати робочу професію завдяки проходженню додаткових курсів професійної підготовки.



Останнім етапом є безпосередньо науково-орієнтована підготовка магістрів (рис. 2.1, ІІІ етап).

Рисунок 2.1 – Етапи підготовки магістрів-електромеханіків

ІЕЕСУ створює умови для виконання магістрантом індивідуального плану в повному обсязі, а саме:


  • надає студентам можливість публікації наукових (науково-методичних) тез, статей у збірниках;

  • сприяє виданню кращих магістерських робіт як наукових монографій, науково-методичних і навчальних посібників;

  • надає студентам для користування навчальні приміщення, наукові фонди бібліотеки, наукове обладнання й устаткування;

  • забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до міжнародної мережі Інтернет;

  • сприяє участі студентів у наукових і методичних конференціях;

  • організує для студентів проведення курсів за вибором з проблемних питань за участю провідних науковців галузі;

  • організує щорічно конкурс на кращу магістерську роботу та створює умови для висвітлення у засобах масової інформації відомостей про кращі магістерські роботи тощо.

Застосування даного методу при підготовці магістрів стимулює як викладачів, так і студентів, дає змогу проявити свої здібності як наукових працівників, реалізуватися у цій сфері діяльності.


Каталог: upload -> documents
documents -> Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів
documents -> І. Тазове передлежання плода. Вивчення наказу моз україни №899 від 27. 12. 2006 р. «Тазове передлежання плода»
documents -> І. Тазове передлежання плода. Вивчення наказу моз україни №899 від 27. 12. 2006 р. «Тазове передлежання плода»
documents -> Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 12010105 "Акушерська справа"
documents -> Україна донецька область маріупольська міська рада виконавчий комітет рішенн я
documents -> Україна донецька область маріупольська міська рада рішенн я
documents -> Пояснювальна записка до дипломного проекту спеціаліста на тему: «електропривод насоса подачі теплоносія в системі опалення на базі котельні філії «кременчуцька»
documents -> Україна донецька область маріупольська міська рада виконавчий комітет рішенн я


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка