Майстер – клас “Вітраж” радо вітає Вас! Я хочу відтворювати на склі фарбами всю красу нашої неповторної природи, нашу культуру з її давніми традиціями. Хочу змалювати життя наших людей, згадати нашу славну українську минувшину




Скачати 25,88 Kb.
Дата конвертації18.11.2017
Розмір25,88 Kb.

Майстер – клас “Вітраж” радо вітає Вас!

Я хочу відтворювати на склі фарбами всю красу нашої неповторної природи, нашу культуру з її давніми традиціями. Хочу змалювати життя наших людей, згадати нашу славну українську минувшину.

  • Я хочу відтворювати на склі фарбами всю красу нашої неповторної природи, нашу культуру з її давніми традиціями. Хочу змалювати життя наших людей, згадати нашу славну українську минувшину.
  • І. Сколоздра


Живописна техніка малювання на склі має давні традиції як у професійному, так і в народному мистецтві, сягаючи корінням часів Візантії та Риму. У центральній Європі розвиток цього виду живопису припадає на XVII-ХVІІІ ст.

Живопис на склі в Україні


В Україні живопис на склі поширився в XIX ст. переважно в Західних регіонах, зокрема, на Буковині, Галичині, Гуцульщині, Закарпатті. Живопис українських майстрів адаптувався і набув самобутніх рис. Ікони на склі, написані без дотримання церковних приписів, пов'язувалися не тільки з релігією, а й з народним побутом та естетичними уподобаннями і призначалися для інтер'єрів сільських хат. Нерідко такі ікони називають народною картиною на склі.

Художня особливість українського живопису на склі виявляє себе яскравим колоритом, багатою декоративністю, площинністю зображення. Арсенал зображувальних засобів при цьому мінімальний: графічна лінія, обмежена палітра локальних кольорів — червоного і чорного, білого та синього, жовтого та зеленого. Прикметною стилістичною ознакою українського живопису на склі є лінійна розробка площини. Прямі й хвилясті лінії, вільно покладені за формою, створюють м'який плавний контур, який окреслює силуети фігури, риси обличчя, виявляє основне, характерне без зайвих деталей. Ритм ліній оживляє локальні кольори площини, декоративно збагачує композицію. Така манера письма нагадує розпис малярів на скринях чи кольорові розписи на кахлях.
  • Вітражний орнамент в стародавньому англійському монастирі св.Павла датують 686 роком нашої ери. Це - один з перших випадково збережених вітражів Західної Європи. Його виконали з неоднорідного, непрозорого скла з додатками тонких, напівпрозорих кам'яних пластин.
  • Загальна площа вітражів, випадково збережених в Кафедральному собор Богоматері (Шартр), Франція, на початок ХХІ ст. становить близько 2000 м². Це понад 150 соборних вікон, найдавніший вітраж собору - ХІІ століття.

Фрагмент вітражу «Богородиця з прекрасного скла»,

Кафедральний собор Богоматері (Шартр)

Дивовижний талант творців із народу на повну силу виявився у відчутті кольорів та умінні скупою палітрою надати образові мажорного звучання. Прозоре скло завжди зберігало легкість і дзвінкість барв, ставало ще яскравішим у поєднанні з посрібленою чи позолоченою фольгою.

Майстри розписів на склі володіли магічною мовою декору та образу, тому робота з-під їхніх рук народжувалася швидко, задум втілювався в ту чи іншу форму природно і легко, по-мистецьки переконливо і правдиво. Особливість такої техніки полягала в тому, що картина малювалася з одного боку, а сприйняття йшло з іншого боку, тому художнику треба було володіти специфічним «кінематографічним» відчуттям.

Від вправної руки майстра, знання ним усіх «секретів» приготування скла та барвників залежала якість живописної роботи. Народні картинки виконувалися в основному на тонкому гутному склі. Перед початком малювання поверхню скла очищали. Інколи скло ґрунтували тонким шаром желатину для кращого сполучення темперної чи олійної фарби з його поверхнею. Насамперед наносився контурний рисунок пером або пензлем. Після висихання контурів прокладали елементи декору, складки одягу, дрібні деталі. Далі художник заповнював контур елементів кольоровими плямами, поступово розфарбовуючи картину від світлих до темних тонів. Наприкінці роботи наносили сусальне золото чи фольгу.

Народні майстри часто використовували «кліше», найчастіше це були паперові образи-дереворити, що друкувались у ХVІІ—ХVІІІ ст. друкарнями Києво-Печерської Лаври, Львівського, Успенського, Ставропігійського братств. Крім дереворитів доступною була і книжкова гравюра, однак це не слугувало зразками для наслідування, а лише схемою майбутньої композиції.

Живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що живиться багатими мистецькими традиціями минулих віків. У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, реалії побуту, соціальні мотиви, розуміння явищ навколишнього світу. Тут органічно поєдналися казка і правда, фантазія і реальність.

Зараз в Україні, на жаль, у техніці розпису на склі працює небагато митців, але головне, що вона не забута. На Львівщині в техніці живопису на склі працює народний умілець-самородок Іван Сколоздра. У своїх роботах майстер відтворює образно-пластичне бачення українського побуту, історичних подій, обрядів і свят народу. Художнику притаманне тонке відчуття гармонії кольорів, природний дотеп. Композиції його творів емоційні, поетичні, ритмічні.

Іван Сколоздра –

та його

найкращі роботи

Центральний регіон України представляє майстриня з Полтавщини

Анастасія Рак

Відштовхуючись від традицій народного живопису, А.Рак відображає на склі сюжети, пов'язані з пісенним фольклором, народними звичаями та обрядами, малює краєвиди, портрети, натюрморти. Майстриня, зберігаючи головні особливості народної картини, вміло поєднує традиційні мотиви з новими елементами, досягаючи неперевершеної образності.

Леонтій Гринюк.

Живопис на склі захоплює не тільки народних митців, до нього звертаються і професійні художники, серед яких і Леонтій Гринюк. Митця з Вінниці цікавлять біблійні сюжети, народні свята та обрядовість, багате подіями історичне минуле України та сьогодення.

В його творах відчутний вплив стародавнього іконопису, особливо в трактуванні образів людей, елементів зображення. Одночасно це поєднується з пошуками художником самобутнього почерку. Вражає вишуканість виконання, бездоганна у своїй декоративності, багата образна мова його робіт.

Український живопис на склі

представляють роботи:

- І.Сколоздри

- А.Рак

- І.Лисенко

- І.Новобранця

- М.Онацько

- В.Чорнобая

- А.Данилюка.

- Л.Гринюка



- К. Поляруш

Їхні роботи нерідко демонструються у виставочних залах, музеях, куди на екскурсію приходять школярі. Діти цікавляться, захоплюються цим мистецтвом, дехто хотів би навчитися творити прекрасне своїми руками.

Живопис на склі міг би бути легко опанованим і цікавим видом художніх робіт для дітей середнього шкільного віку. Перевагою цього виду мистецтва є й те, що основний матеріал — скло — недорогий і доступний.

Живопису можуть навчатися як дівчата, так і хлопці. Рекомендований вік 10-15 років. Складність роботи зі школярами початкових класів полягає в тому, що їм одразу важко графічно точно повторити характер контурних і детальних ліній, акуратно заповнювати кольором площини, їм хочеться як можна швидше побачити результат своєї роботи. Однак, якщо старанність і наполегливість переможуть, то успіх буде забезпечений. Молодший підлітковий вік є сприятливим періодом для навчання живопису на склі; вже набуті певні навички й уміння, безпосередність і фантазія дітей може бути передана засобами виразності і втілитись у конкретний художній твір. Треба тільки урізноманітнити їхній художній досвід, донести знання, допомогти набути навички та вміння з нової та цікавої для них техніки.

У старших школярів яскравіше виражена професійна орієнтація і вони віддають перевагу заняттям, конкретніше пов'язаним із майбутньою професією. А якщо декоративне мистецтво ввійде у визначене коло інтересів, учень захопиться ним, і тоді воно стане якщо не професією, то, напевне, перетвориться в хобі.

Для такої роботи необхідні інструменти та матеріали. Насамперед, це тонке (3-4 мм) листове скло, залишки якого є в кожній школі, дома, склорізній майстерні, що не знайшли іншого застосування. А для роботи стане цінним матеріалом, з якого при належній художній обробці може вийти мистецький твір. Потрібні ще альбом для розробки ескізів, темперні, олійні, гуашеві фарби, чорна і кольорова туш, пензлі різних розмірів (тонкі №1-3, середні №4-6), і великі (№12-18), поролон для тампування, калька, олівці, картон, клей силікатний та ПВА, наждачний папір, сода, порошок крейди, мило — для очищення скла, дерев'яні рейки для рамок, цвяхи, шурупи, молоток, пилка, тонкий листовий метал, мідний шнур, лінійки, ножиці для паперу і металу, плоскогубці, викрутка.

Робота над живописною композицією на склі поділяється на такі етапи:

І. Підготовчий період.

1. Вибір теми та ескізні пошуки.

2. Виконання робочого ескізу.

3. Добір кольорової палітри для живописної роботи.

4. Підготовка скла (вирізка, шліфування країв, знежирення).

II. Живопис на склі:

1. Виконання контурного рисунка.

2. Нанесення елементів декору, дрібних деталей.

3. Заповнення малюнка кольором.

4. Замальовка тла та збагачення художньої роботи різними підкладками (фольгою, кольоровим папером тощо).

III. Оформлення композиції у завершенну художню річ.

1. Вибір матеріалу для рамки.

2. Виготовлення рамки, що підкреслює задум і надає роботі



завершеного вигляду.

3. Робота над створенням експозиції.



Перед тим, як проектувати самостійну композицію, дітям необхідно отримати деякі навички роботи з матеріалом, відчути його специфіку, щоб потім при виготовленні ескізу врахувати все у своїй роботі. Це можна зробити, ввівши в програму занять завдання асоціативного плану, на зразок таких — «веселка», «захід сонця над морем» тощо, де ще немає складного контуру.

Коли ж робота на уроках образотворчого мистецтва вже розгорнута і в дітей є знання декоративної композиції, відчуття роботи з матеріалом, нюансів живописної техніки, робота над кожною новою композицією починається з ескізу. Під час навчання і закріплення отриманих навичок живопису на склі можна користуватись, як і народні майстри минулого, дереворитами, гравюрами чи іншими зразками.

Після збирання відповідних матеріалів і розробки майбутньої композиції, виконується кольоровий робочий ескіз. Далі добирається відповідна кольорова палітра для живопису.

Під час навчання дітей основ живопису на склі, особливо на початковому етапі, рекомендуємо:

— не захоплюватись зайвою деталізацією роботи, яка веде до надмірного подріблення площини малюнка і порушує цілісність сприйняття;

— не проводити занадто тонких контурних ліній;

— намагатися використовувати обмежену кількість кольорів палітри, що полегшує створення живописної гармонії.

Ескіз рисунка для розпису на склі

Живописна робота виконується в такій послідовності. Під скло підкладається робочий ескіз (попердньо змочений водою для кращого прилипання або прикріплений зажимами) і чорною фарбою чи тушшю обводяться спочатку всі основні контури, а після їх висихання, і решта дрібних деталей та елементів декору. Щоб на склі знов не з'явились жирові плями, треба малювати акуратно, не торкаючись його поврехні рукою.

Коли чорна фарба висохне, приступають до заповнення площин малюнка відповідними кольорами, користуючись розробленим ескізом. Фарби наносять почергово, наприклад, спочатку заливаються всі ділянки, що мають жовтий колір, потім зелений і так далі, поступово заповнюючи малюнок від світлих до темних тонів. В останню чергу замальовується тло композиції. Набираючи фарби на пензель, намагаються якомога рівномірніше заливати обмежену контуром ділянку малюнка. Якщо в композиції необхідно виявити якусь фактуру, то краще це робити пензлем, а для рівномірнішого залиття площини можна використовувити поролонові тампони.

Для великих ділянок скла роблять тампони більшого розміру, а для менших — менші (для кожної фарби потрібен окремий тампон чи пензель). Темперні й олійні фарби, нанесені тонким шаром, дають яскраві барвисті кольори. Розписувати скло можна ще аніліновими фарбами чи різнокольоровою тушшю, розведеними на желатині. Можна також розписували гуаше-вими фарбами, змішаними з клеєм ПВА та водо-полімерними флуоресцентними фарбами, розведеними силікатним клеєм — і результат буде непоганий.

Заняття живописом на склі — ефективна форма залучення учнів до декоративного мистецтва. Вони сприяють розвитку творчих здібностей, образного мислення, естетичного смаку, формуванню особливого «кінематографічного» відчуття зворотнього ефекту, пробуджують інтерес до історії, етнографії, культури нашого народу. Безпосередність сприйняття навколишнього світу, образність мислення, несподівані асоціації та аналогії роблять цікавою і самобутньою дитячу творчість у техніці живопису на склі.

Дякуємо за перегляд!


Підготувала вчитель образотворчого мистецтва Щасливської

ЗШ І-ІІ ступенів

Зайцева Наталія Миколаївна


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка