Маркетингова політика комунікацій




Скачати 114,66 Kb.
Дата конвертації12.07.2017
Розмір114,66 Kb.

МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА КОМУНІКАЦІЙ


НА ВИСТАВКАХ ТА ЯРМАРКАХ
Ми вже неодноразово наголошували, що сучасне підприємст­во розглядає участь у виставках та ярмарках не як засіб, що дає змогу збільшити безпосередній продаж товарів та кількість укла­дених контрактів. Участь у виставках (ярмарках) має глобальні цілі і підпорядковується іншим завданням комплексу маркетингу.

Стенд експонента передовсім є центром комунікації, а тільки в другу чергу — центром організації безпосереднього продажу то­варів. Такий підхід допомагає експонентові виявити свої сильні сторони, адаптуватись до поведінки споживачів і конкурентів що­до строків поставки, умов платежів, вартості товарів, упаковки, транспортування та страхування, способів обслуговування клієн­тів (сервісу). На виставках (ярмарках) перевіряється ефективність систем продажу товарів, транспортування та збереження, асор­тимент товарів піддається якнайретельнішому аналізу щодо ди­зайну, якості, життєвого циклу, ціни. Усе це сприяє своєчасному реагуванню підприємства на вимоги ринку, без чого підприємст­во гине.

Визначну роль в адаптації підприємства до конкурентних умов відіграє маркетингова політика комунікацій експонента, яка має відповідати таким вимогам:

1) щодо техніки комунікацій:

аргументацію треба орієнтувати на рівень відвідувача, на пе­реваги товару й загальні проблеми виставки (ярмарку);

стендові матеріали бажано розподілити на невеличкі розділи, кожний з яких можна охопити одним поглядом;

роз'яснення необхідно повторювати кілька разів, але в різних варіаціях, щоб не набриднути відвідувачу;

треба знайти майстерну форму контрольних запитань, щоб пе­ревірити, наскільки відвідувач зрозумів те, що йому розповідає персонал стенда (прямі запитання можуть сприйматися як образа);

2) щодо особистих якостей персоналу стенда:

знання предмета й уміння спілкуватися з людьми;

здатність породжувати симпатію і довіру;

розуміння і здатність співчувати;

необхідність та вміння переконувати, допомогти відвідувачу «оволодіти» товаром.

Метою участі підприємства у виставці (ярмарку) є створення довготривалих взаємовідносин з клієнтами. Тому основною умо­вою успішної комунікації на стенді є створення ділових стосун­ків на засаді довіри клієнта до підприємства. Платформа, що на ній будуються ефективні комунікації між споживачем та вироб­ником, тобто відвідувачем і експонентом, формується на таких етапах: перший — отримання інформації про підприємство та йо­го товари-експонати, тобто формування знання; другий — формування думки споживача на підставі знань; третій — форму­вання переконаності споживача щодо переваг даного підприємства та його товарів як порівняти з конкурентами; четвертий — посилення довіри відвідувача на підставі переконання і п'ятий – укладання угоди, що випливає з довіри. Фахівці вважають, щ0! відвідувач, який стане постійним клієнтом підприємства, має пройти всі ці стадії. Проте деякі відвідувачі можуть діяти під ти­ском обставин або імпульсивне, що, як правило, забезпечує тіль­ки нетривалий успіх.

Розроблено навіть десять заповідей комунікації на стенді:

• перша — правильно оцініть відвідувача; ; '

• друга — уміло оперуйте набором інструментів комунікацій;

• третя — налагодьте доброзичливі стосунки з відвідувачем;

• четверта — переборіть упереджене ставлення відвідувача, якщо таке є;

• п 'ята — забезпечте координацію всієї діяльності персоналу на стенді;

• шоста — зацікавте відвідувача вашими товарами й послугами;

• сьома — активізуйте відвідувача за допомогою класичних інструментів активізації (надання можливості спробувати харчо­вий продукт, доторкнутися до машини, сісти за кермо автомобі­ля, спробувати попрацювати на обладнанні тощо);

• восьма — «звеличте» відвідувача, зробивши так, щоб він на­справді відчув себе тією віссю, навколо якої обертається вся ви­ставка (ярмарок);

• дев'ята — завершуйте переговори у слушний момент, не за­буваючи, що вирішальним є останнє враження, яке залишається у пам'яті відвідувача;

• десята — потурбуйтеся про продовження контактів у май­бутньому, бо тільки тривалі ділові контакти гарантують постій­них успіх, а відтак — постійний прибуток.

Поняття комунікацій на виставці або ярмарку можна розуміти у вузькому та в широкому значеннях. У вузькому — це безпосе­реднє спілкування відвідувачів та персоналу стенда. У широкому — це весь комплекс маркетингової сучасної політики комунікацій, яка охоплює рекламу, стимулювання продажу, паблік рилейшнз, персональний продаж, рекламу на місці продажу тощо. Тільки підхід, який будується на маркетинговій політиці, дає позитив­ний ефект, можливість дати вірогідні відповіді на класичні клю­чові запитання: хто? коли? що? де? як? чому?

Особливу роль фахівці надають рекламі, уважаючи, що це по­ловина успіху. Щоб спланувати ефективно рекламну діяльність на виставці (ярмарку), підприємство має не тільки зробити аналіз самої виставки (ярмарку), а й поєднати філософію участі та фор­мування іміджу підприємства, чітко визначити цілі маркетингу щодо конкретних експонатів та рекламні заходи, необхідні для виконання завдань маркетингу на виставці (ярмарку). У такий спосіб будується генеральний план рекламних заходів і відбір конкретних підходів до відвідувачів як на стадії підготовки до участі в виставці (ярмарку), так і в період роботи цього торгового заходу. При цьому рекламу і паблік рилейшнз так тісно перепле­тено, що між ними не можна провести жодної межі. Усі заходи рекламного характеру спрямовуються на залучення відвідувача по стенда підприємства-експонента. Залучення відвідувачів — справа надто серйозна, щоб перекласти її на плечі самих відвіду­вачів: реклама має відповідати логіці сучасної маркетингової ко­мунікації, коли боротьба за ринок все більше пересувається з ре­кламування самого товару на рекламування підприємства, яке цей товар виготовляє. Реклама та її інструменти нині допомага­ють відвідувачеві скласти думку не тільки про суто комерційну пропозицію, а й про престижність самого підприємства.

На етапі планування участі та безпосередньо в період роботи стенда реклама є заходом, за допомогою якого відбувається по­пуляризація іміджу експонента, ознайомлення відвідувачів (по­тенційних та фактичних) з асортиментом і перевагами експонатів підприємства та із розміщенням стенда на території експозиції. Це платна комунікація з відвідувачами, що функціонує як меха­нізм впливу на них з метою переконати в необхідності включити стенд експонента у перелік об'єктів для відвідання.

Знання поведінки відвідувачів-комерсантів, тобто знання того, як і коли вони приймають рішення відвідати виставку (ярмарок) і скільки часу визначать для огляду, може активно вплинути на характер рекламної кампанії. Що більшим є підприємство, то більш ретельно його представники готуються до виставки (яр­марку). Тактика рекламних засобів базується на забезпеченні економічності рекламного бюджету (співвідношення вартості та результатів) та ефективності вибраних засобів (співвідношення кількості покупок до кількості відвідувачів). Ці обрахунки веду­ться із залученням таких показників, як охоплення та частота контакту. Під охопленням розуміють залучення якнайширшого ко­ла відвідувачів до рекламних заходів, а під частотою контакту — Окупність можливостей, яка надається відвідувачеві для контакту з рекламою експонента. На ефективність реклами впливає та­кож час, протягом якого відвідувач може мати такий контакт.

На стадії підготовки до участі у виставці (ярмарку) розробля­ються такі заходи: занесення підприємства-експонента в офіцій­ний каталог виставки (ярмарку), публікації в галузевих періодичних виданнях і в спеціальній пресі, використання символів ви­ставки (ярмарку) у проспектах та публікаціях, на прес-конферен­ціях тощо, що посилює дію реклами і зв'язує її з участю в конк­ретному торговому заході, розповсюдження серед потенційних відвідувачів запрошень-перепусток. Хоч останнє і вважають до­сить ефективним заходом для збільшення кількості можливих відвідувачів, але фахівці рекомендують надсилати запрошення тільки в таких випадках:

• коли передбачається наплив людей, котрі мало що знають про фірму, а класичної інформації про експонента (найменування та місцезнаходження стенда) їм буде мало. У такому разі в за­прошенні вміщують інформацію про масштаби підприємницької діяльності експонента;

• коли експонент планує проведення різних розважальних за­ходів (шоу, коктейлі, дегустації тощо) і роздавання дрібних суве­нірів (зразків, плакатів тощо);

• Коли запрошена особа може одержати запрошення не пізні­ше ніж за три тижні до проведення виставки (ярмарку);

• коли поліграфічна й художня якість запрошення відповідає престижу потенційного відвідувача;

• коли вибір адресатів відповідає виду експонатів і масштабам підприємства-експонента.

Дуже бажано також умістити в запрошенні просту й чітку схему місцезнаходження стенда. Ясна річ, що ім'я та адресу того, кого запрошують, треба надрукувати на конверті красиво і без помилок.

Іменні вхідні перепустки, що їх надіслано відвідувачам, особ­ливо цінуються не тільки тому, що це звільняє відвідувачів від оплати за вхід, а передовсім тому, що такий жест експонента є проявом особливої уваги.

Розміщення на кореспонденції підприємства-експонента накле­йок з емблемою виставки (ярмарку) є ефективним засобом комуні­кації, тому їх рекомендовано розміщувати не на конверті, а безпо­середньо на матеріалах, що вкладаються в нього. Такі, матеріали направляються здебільшого відомим та активним клієнтам, їхня кількість залежить від того, яку саме інформацію експонент бажає повідомити відвідувачеві. До друкованих матеріалів належать ма­теріали для безкоштовного роздавання всім відвідувачам (поштові листівки, листівки-розкладанки, проспекти, афіші, плакати), а та­кож спеціальні досьє, які роздають під час проведення прес-конференцій або які можна одержати в прес-центрі виставки (яр­марку). Як правило, досьє складається з таких матеріалів: прес-релізи, інформаційні таблиці даних, проспекти, «біографічні» відомості про підприємство та його діяльність, фотоматеріали з чітким поясненням, відомості про місцезнаходження стенда.

Діяльність щодо розвитку зв'язків з громадськістю (паблік илейшнз) починається в період організації виставки, досягає максимуму в період її роботи (обслуговування відвідувачів, організація прийомів та інших спеціальних заходів) і завершується в післявиставковий період. Останнім виставковим комунікаційним заходом є відправлення особливо важливим відвідувачам листів з подякою за участь і побажанням майбутніх дружніх ділових сто­сунків. . .

Беручи загалом, можна сказати, що успіх комунікацій на стен­ді та в період підготовки до участі у виставці (ярмарку) залежить від таких факторів:

• наскільки своєчасно підприємство вирішило взяти участь у виставці (ярмарку);

• чи залучено до роботи спеціальних радників — фахівців цієї

справи;

• чи уважно стежить підприємство за кожним кроком своїх конкурентів;



• наскільки глибоко опрацьовано всі питання, зв'язані з учас­тю у виставці (ярмарку), з орієнтацією на позитивний результат;

• чи визначено ефективність кожної комунікативної акції;

• чи достатньо враховано найменші дрібниці, бо часто саме вони визначають реакцію відвідувача;

• чи достатньо усвідомлюють усі працівники відповідних під­розділів, що погана реклама не дає інших результатів, крім пога­ної репутації.

Для полегшення процесу комунікації експонента й відвідувача багато важить оформлення стенда, коли декоративні елементи гармонічно поєднуються із сутністю відповідного експоната. На­віть найпростіші товари можна розмістити так, щоб вони відпо­відали найвищим естетичним вимогам, а талант оформлювача прислужився б цілям маркетингу підприємства-експонента.

Передовсім це стосується кольорової гами, коли дизайнер зобов'язаний підкорити свою фантазію правилам використання «ділових кольорів», щоб не завадити комунікації занадто силь­ним психологічним навантаженням на відвідувача. Давно дове­дено, що кольори суттєво впливають на психоінтелектуальний стан людини, а тому і треба використовувати їх з урахуванням Цього фактора. Кольори спричиняють психологічну реакцію (ство­рюють тепле або холодне середовище, підкреслюють відповідний настрій), мають фізіологічні наслідки (діють як позитивні або негативні подразники), породжують різноманітні почуття (задоволення, роздратування тощо), навіть здатні завести в оману органі чуттів (наприклад, надати об'ємності середовищу чи створити якусь фантастичну перспективу). Тому комунікації на стенді по­требують обмеження кольорів, ретельного пов'язання кольорів ц, видом та якістю експонатів. До того ж усе це має підкорятися од" ній ідеї — створити неповторний і такий, що запам'ятовується образ підприємства-експонента. Саме тому, вибираючи кольори-для оформлення стенду, необхідно обов'язково радитися з фахів­цями в цій галузі.

На стадії вибору освітлення дизайнер поєднує такі фактори: функціональні потреби стенда, психологічні потреби відвідувачів та архітектурні особливості стенда, загальне освітлення вистав­кової зали, кольори стенда та експонатів, внутрішнє планування приміщення (освітлення в зонах пересування відвідувачів), спе­цифічні потреби освітлення експонатів (з погляду габаритів та форми), художні елементи інтер'єру та розміщення аудіо-візуальних засобів. Для підкреслення натуральних кольорових контрас­тів експоната може виявитися необхідним поєднання кількох джерел освітлення з різною інтенсивністю світла.

Для ефективних комунікацій на стенді необхідно забезпечити відвідувачам оптимальні умови показу експонатів з погляду пе­редачі їхніх кольорів і естетики, удатися до так званого оптично­го керування відвідувачем (тобто за допомогою світла вести його у напрямку виконання маркетингових завдань експонента, що можуть забезпечити лише сучасні джерела освітлення), домогти­ся високої естетичності та декоративності експозиції.

Ще більш важливим, ніж кольори та освітлення, є створення специфічного поля спілкування з відвідувачем, яке потребує від персоналу стенда делікатних підходів, професійного поводження та бездоганного обслуговування. Комунікації на стенді підпоряд­ковуються вимогам відповідного ділового церемоніалу, який по­чинається з увічливого вітання, вручення можливому клієнту ві­зитної картки, блискавичної оцінки його психологічного типу, способу вибору комунікативної поведінки і закінчується пошу­ками, як то кажуть, спільної мови. Активна комунікація, тобто безпосередній контакт-ознайомлення, може відбуватися і як на­слідок так званої пасивної комунікації, коли стенд, експонати та різні внутрішні засоби комунікації починають цікавити відвіду­вача настільки, що він сам почуває нестримну потребу почати розмову із персоналом стенда.

Особливості роботи з клієнтом детальніше розглянуто в розділі «Персональний продаж». Тут ми назвемо лише ті азбучні істини й які має знати будь-хто з персоналу стенда:

• не намагайтеся приділяти увагу відразу кільком відвідувачам;

• не втручайтеся в роботу своїх колег із запитаннями, вказівками тощо; • не позіхайте, не робіть надто повільних рухів, бо відвідувач може подумати, що ви ліньнуваті;

• не поводьтеся фамільярно, бо це страшенно дратує переваж­ну більшість відвідувачів;

«делікатно спостерігайте, що робить відвідувач та куди він пересувається.

Нормальний хід переговорів значною мірою залежатиме від таких факторів:

• здатності працівника стенда вислухати відвідувача, не пере­биваючи його;

• уміння кількома словами або навіть виразом обличчя спря­мувати розмову в потрібний бік;

• наявності у працівника стенда права робити контрпропозиції і приймати рішення;

• його здатності відповідати на запитання, не запрошуючи ко­лег на допомогу і не обіцяючи відповісти згодом;

• його сміливості визнати правоту відвідувача;

• його здатності усебічно й зважено обговорювати питання, які викликають значні заперечення, не наполягаючи на негайно­му вирішенні;

• його вміння володіти собою, утримуватись від «контрнаступу», коли на нього нападають, і перевести розмову на менш болючі теми;

• його вміння усміхатися, тому що усміхнене обличчя та вира­зні жести — це основні аргументи кожного продавця;

• його уміння ставити перед собою певні цілі і домагатися їх;



• його швидкої реакції на несподівані повороти співбесіди, що можуть завести його в пастку (на жаль, відвідувачі досить часто включають до персоналу тактичних засобів ведення переговорів різні недозволен} прийоми, аж до шантажу включно).

Дуже важливо, щоб відвідувач одразу відчув внутрішню силу пар­тнера (працівника стенда), бо слабких партнерів у бізнесі не поважає ніхто. Водночас треба (наскільки це можливо) завжди йти назустріч відвідувачу, розуміти його труднощі. Необхідно приділити відвіду­вачеві (якщо він є перспективним) стільки часу, скільки буде необ­хідно для того, щоб він збагнув усі вигоди, що їх матиме внаслідок Укладення угоди. Хоч що кажіть, а гроші таки варті і часу, і уваги!


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка