Матеріали до єдиного дня інформування населення




Скачати 164,01 Kb.
Дата конвертації28.11.2017
Розмір164,01 Kb.





Матеріали до єдиного дня

інформування населення

Полтавщини у червні 2009 р.

Знакові події в історії українських визвольних змагань на Полтавщині

(до 300-річчя військово-політичного виступу гетьмана України І.Мазепи)





Матеріали підготовлено

Головним управлінням інформаційної

та внутрішньої політики облдержадміністрації





Шановні полтавці!
Полтавська битва (27.06. за старим стилем — 08.07.1709 за новим стилем) — вирішальний момент в історії Великої Північної Війни (1700 — 1721 рр.), зокрема українсько-російської війни 1708 — 1709 рр. Північна Війна завершила змагання Швеції й Московщини за гегемонію у Північно-Східній Європі. У цей період з 1700 до 1721 рік, після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Швеції Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московській державі. З цією метою навесні 1708 року його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак протидія московських військ та хід таємних переговорів Карла XII та його союзника польського короля Станіслава Лещинського з гетьманом Іваном Мазепою змусила шведське командування змінити початковий план воєнних дій. Український гетьман зважився на ведення переговорів з метою створення українського шведського воєнно-політичного союзу після того, як дізнався про намір московського царя Петра І ліквідувати політичну автономію України. Цьому сприяло різке зростання податкових, військових та інших тягарів, яких зазнавала Гетьманщина під час Північної війни з боку московської адміністрації, а також вимога царського уряду повернути Правобережну Україну до складу Речі Посполитої. Крім того, Мазепа прагнув забезпечити незалежність України у випадку перемоги у війні шведів.

Українське військо, проти своєї волі, мусило брати участь у війні на боці Росії і за це не тільки не діставало ніякої винагороди, але ще й терпіло всякі невигоди, утиски й образи від московських старшин. Коли ж гетьман Іван Мазепа дістав наказ повернути Правобережжя Польщі, а особливо, коли довідався, що Петро І має намір ліквідувати автономію Гетьманської держави, він розпочав таємні переговори з Карлом XII, щоб Україна, на випадок шведської перемоги, не була видана на поталу Польщі. Несподіваний наступ шведського війська на територію Гетьманщини змусив Мазепу відкрито перейти на бік Швеції.

Сувора зима 1708 — 1709 рр. та військові невдачі значно погіршили становище шведів на Гетьманщині. Не здійснилася надія на допомогу з боку Туреччини або Криму. Армія короля Станіслава Лещинського та шведського корпусу були примушені залишитися в Польщі для боротьби з прибічниками Августа II. Єдиним успіхом шведського короля в той час було приєднання Запорозького кошового отамана К.Гордієнка з 8 000 війська (квітень 1709). Шведи опинилися у напівоточенні й ініціатива перейшла до Петра І. Карлові XII залишилося або відступити на Волинь (так радили його генерали), або ж просуватися до ріки Ворскли і звідти йти на Москву через Харків — Курськ. Однак, на цьому шляху було кілька укріплених міст, що утруднювало дальший похід шведів. Одним з цих міст була Полтава, яка, розташована на перехресті важливих шляхів (на південь — Запоріжжя, Крим, на захід — Правобережжя, Польща, на схід — Слобожанщина, Дон), мала велике стратегічне значення. У Полтаві стояла московська залога під командуванням полковника О.Келіна.

У квітні 1709 р. Карл XII вирішив здобути Полтаву. Шведи не змогли здобути цієї фортеці штурмом і від 1 травня розпочали систематичну облогу. Вони бомбардували місто артилерією, і становище місцевих жителів, якому загрожував ще й голод, значно погіршилося. Військо Мазепи не брало безпосередньої участі в Полтавській битві, а лише охороняло шведський обоз і стояло на позиції на лінії Ворскли.

Петро І прибув з головними силами на допомогу Полтави і вирішив атакувати шведів 29 червня (10 липня за новим стилем). Російське військо мало близько 42 500 вояків і 102 гармати. Крім того, козацьке військо під командуванням гетьмана І.Скоропадського перетинало шведам шлях до Дніпра на відтинку Переяслав — Кременчук. Карл XII мав близько 25 000 вояків, а в бій уведено було тільки 4 гармати. Решта шведської армії (близько 6 000) була зайнята облогою Полтави, а також тримала лінію річки Ворскла. Українське військо було частково приділене до охорони шведського обозу, частково брало участь в облозі Полтави або стояло на позиціях на лінії Ворскли. Військо Мазепи не брало безпосередньої участі в Полтавській битві, але воно охороняло шведську армію від можливого обходу московським військом з заходу, тримаючи облогу Полтави, що унеможливило Келінові зробити випад з фортеці.

Карл XII, довідавшись вночі 26 червня, що 28 червня має прибути до московського табору 40-тисячна армія калмицького хана Аюки, вирішив випередити Петра І і блискавичним ударом розбити московське військо. Але напередодні битви король під час розвідувального маневрування був важко поранений у ногу, і, хоч узяв участь у битві, мусив передати командування фельдмаршалові Реншільдові.

О другій годині ночі 27 червня (8 липня за новим стилем) Карл XII наказав вишикувати війська, о 5 год. ранку шведська піхота почала атакувати московські укріплення, але московська кавалерія відкинула її. Тоді в бій вступила шведська кавалерія, яка спочатку успішно боролася з московською кіннотою, але під сильним гарматним вогнем противника мусила відступити. Тоді в бій кинулася шведська піхота, яка заволоділа двома московськими редутами, але, не витримавши вогню противника, відступила. Король наказав обійти московські редути, але ця спроба закінчилася тим, що Меншиков оточив Реншільда (з півночі), і шведи зазнали важких утрат. У дальшому ході бою шведська армія, опинившися на 50 — 70 м від московського табору, потрапила під нищівний вогонь московської артилерії, що спричинив великі втрати й безладдя серед шведів, які мусили відступити в напрямі Будищанського лісу. Карлові XII лише значними зусиллями вдалося відновити бойовий порядок. Біля 9 год. ранку Петро І закінчив перегрупування свого війська, яке пішло в наступ. Одночасно почали наступати і шведи. Наступ московської піхоти, а головно сильний артилерійський вогонь викликали замішання серед шведів, які не змогли відбити атаку. Нарешті захитався центр шведської армії, і почався безладний відступ до табору, який уже зайняли інші московські частини. Біля 11 години перед полуднем битва закінчилася цілковитою поразкою шведів. Шведи втратили близько 10 000 забитими, в полон потрапило майже 3 000 вояків і старшин, у тому числі фельдмаршал Реншільд та перший міністер граф Піпер. Московська армія утратила вбитими і пораненими близько 4 500 осіб. Тим частинам шведської армії, що не потрапили в полон, вдалося під командуванням генерала Левенгаупта пройти вниз Ворсклою до Переволочної. Тут Карл XII, Мазепа та Гордієнко з невеликою охороною переправилися на правий берег Дніпра, звідки подалися до турецьких володінь. Армія Левенгаупта мусила капітулювати і здатися Меншикову в полон. Козаки, що були в армії Левенгаупта, згідно з 5-им пунктом капітуляції, мали бути видані росіянам. Багато з них на місці страчено, інших було заслано в Сибір.

Після битви під Полтавою Швеція почала «зосереджуватися» — зняла з себе тягар наддержави, перестала бути загальноєвропейським політичним «балансиром» і фактично почала будувати той самий «шведський соціалізм», яким шведи нині пишаються.

Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави: 1720 року було видано перший Указ царя, спрямований проти української мови. 1764 року було скасовано гетьманство, а далі зруйновано Запорізьку Січ, козаків насильно депортовано на Кубань. Пізніше були Емський і Валуєвський царські укази, а 1873 року українську мову було заборонено.

Проте саме Полтавській битві Полтава завдячує тим, що під час адміністративних реформ Олександра I у 1802 році вона з полкового містечка перетворилася на центр великої губернії. Прадавні Лубни — вотчина князів Вишневецьких, Ромни, відомі своїм ярмарком, чи навіть придніпровський Кременчук із погляду практичної доцільності мали більше шансів стати губернським центром, але «тендер» виграла саме Полтава.

Якщо для Києва, Москви та Стокгольма Полтавська битва і її ювілей — це абстрактно-концептуальна ідеологічна проблема, то для Полтави — питання цілком конкретне, емпіричне, навіть господарче: президенти України та Росії домовилися спільно відзначати 300-річчя Полтавської битви, до того ж у тристоронньому форматі — із залученням Швеції. Це справжній прорив, бо спочатку на російсько-українській зустрічі на найвищому рівні домовилися лише про спільне святкування 200-річчя Миколи Гоголя.

Тема 300-річчя Полтавської битви для України може стати важливим гуманітарним ресурсом впливу та розвитку іміджу країни. Існує два полтавські бренди, які мають загальносвітову відомість чи принаймні можуть на неї претендувати: Гоголь і Полтавська битва 1709 року. Для того щоб Полтава могла на достойному рівні показати себе, щоб стала великим туристичним центром, докладається чимало зусиль для розвитку музейної, туристичної, готельної інфраструктури міста.


На виконання Указу Президента України № 955/2007 від 9 жовтня 2007 року „Про відзначення 300-річчя подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу”, відповідного обласного плану заходів, затвердженого головою облдержадміністрації В.Асадчевим 23.02.2009 р., та постанови Верховної Ради України № 825-VІ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році» в області проведено значну роботу з підготовки до відзначення цього ювілею.

У 2007 році розпорядженням голови облдержадміністрації «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу» утворено обласний організаційний комітет. На базі Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» у 2007 році проведено археологічні дослідження представниками наукових установ Швеції, США, України (м. Полтава, м. Львів).

У 2008 році спільним розпорядженням голови облдержадміністрації та голови обласної ради спрямовано кошти субвенції з державного бюджету обласному бюджету Полтавської області на проведення комплексу робіт:

- Головному управлінню промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації для проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», упорядкування території з перебудови під’їзної дороги від вул. Яківчанської у місті Полтаві – 5000,0 тис. грн.;

- Управлінню капітального будівництва облдержадміністрації для створення меморіального комплексу українського козацтва в селі Жуки Полтавського району – 850,0 тис. грн.;

- Виконавчому комітету Полтавської міської ради для реставрації редутів часів Полтавської битви, спорудження обелісків з упорядкуванням прилеглої території – 1500,0 тис. грн.

Враховуючи історичну значимість населеного пункту Переволочна (с. Світлогірське Кобеляцького району) та з метою гідного вшанування пам'яті всіх загиблих під час переправи українського та шведського військ, було надано фінансування для проведення робіт щодо впорядкування прилеглої території до села Світлогірське з тим, щоб організувати місцевим інвесторам належний під’їзд до берега Дніпра для здійснення подальших робіт. Полтавським обласним виробничим управлінням водного господарства "Полтававодгосп" проведені роботи з поглиблення берегової смуги. За рахунок коштів, що надійшли в обласний бюджет на вирішення соціальних потреб з нафтогазовидобувної галузі, в селі проведено газ.

15-17 жовтня 2008 року в м. Полтаві відбулося виїзне засідання Міжнародної науково-практичної конференції "Іван Мазепа та його доба" за участю науковців Національного університету "Києво-Могилянська академія", міст Стокгольма та Чернігова.

В бібліотечних закладах області протягом року проводилися книжкові виставки, години цікавих повідомлень тематичні полички, присвячені висвітленню подій історичної доби гетьмана Івана Мазепи.

Здійснено спільний проект редакції обласної інформаційно-краєзнавчої газети "Край" та Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви": у 12 випусках газети було надруковано історичні матеріали, які розповідали про усі події, пов’язані з перебігом Північної війни 1700-1721 років в Україні.

19 березня 2009 року у Полтаві з ініціативи облдержадміністрації відбулося засідання "круглого столу" представників обласних партійних та громадських організацій за темою: "Гетьман України Іван Мазепа: виправданий історією". За підсумками "круглого столу" ухвалено відозву з пропозиціями до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо належного вшанування пам’яті великого гетьмана. Відозву направлено до Секретаріату Президента України, Національної телекомпанії України, Полтавської міської ради, оприлюднено у регіональних ЗМІ.

20 березня у Полтаві за участі голови облдержадміністрації В.Асадчева, заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації С.Солов’я, заступника голови обласної ради П.Ворони, єпископа Полтавського та Кременчуцького владики Федора (УПЦ КП) відбулося урочисте засідання Ради Українського козацтва Полтавської області та презентація тематичної літератури. Потому учасниками заходу та представниками громадськості урочисто покладено квіти до пам’ятника Українським загиблим козакам. Цього ж дня делегація від Полтавщини взяла участь у культурно-просвітницькому заході "Мазепинський вечір", що відбувся у Національній опері України.

Видано книги серії «До 300-річчя воєнно-політичного виступу І.Мазепи та укладення україно-шведського союзу»:



  1. «Полтавщина козацька» (упорядник Володимир Мокляк).

  2. «Тінь гетьмана» (Володимир Ковпак).

  3. «Золота підкова України» (Ольга Хало).

  4. «Маєтності полтавського полку» (упорядник Тарас Пустовіт).

Державним архівом Полтавської області підготовлено та опубліковано статтю В.Коротенка «Документи з біографії Івана Мазепи в Генеральному слідстві про маєтності Полтавського полку (1729- 1730)» (журнал "Край", квітень 2009, № 60). У березні 2009 року працівники архіву провели низку тематичних лекцій про життя і діяльність гетьмана України І.С.Мазепи (з використанням архівних документів) для студентів Полтавського державного аграрного коледжу управління і права.

В закладах освіти забезпечено проведення тематичних заходів з нагоди пам'ятної історичної дати: вечорів на тему: "Полтавська битва: уроки історії'", учнівських та студентських конференцій, семінарів, історичних читань, виставок наукових робіт, рефератів. Відбулися літературні вечори, присвячені пам’яті гетьмана України І.Мазепи, конкурси на краще читання творів Д.Байрона, Т.Шевченка та В.Сосюри про Івана Мазепу, уроки-диспути: «І.Мазепа – зрадник чи захисник інтересів України?».

У шкільних бібліотеках організовано тематичні книжкові виставки «Життя і діяльність Івана Мазепи як чільного українського політичного діяча минулого», «Художньо-естетичне освоєння життя і діяльність Івана Мазепи в українській літературі ХІХ століття»; «Тріумф і драма Івана Мазепи», «1709... Полтавська битва» - уроки історії; «Щоб іскрилась Україна на гетьманській булаві», «Сини твої, Україно!», випуск шкільних стінгазет до 370-річчя з дня народження І.Мазепи.

На курсах підвищення кваліфікації при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти забезпечено проведення історичних читань «Діяльність Івана Мазепи у запитаннях і відповідях», тематичних зустрічей науковців зі слухачами. Підготовлено методичні рекомендації для вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін щодо вивчення зазначених подій.

До планів курсів підвищення кваліфікації обласного інституту післядипломної педагогічної освіти внесено теми творчих робіт «Методологічні основи подачі учням історичного матеріалу, пов'язаного з історією подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу», «Сучасні наукові аспекти та методика вивчення теми «Україна в подіях Північної війни. Питання гетьмана Івана Мазепи» в шкільному курсі історії України».

У Полтавському краєзнавчому музеї в рамках програми «Музей -школі» організовано проведення тематичних екскурсій, а також уроків-лекцій для учнів загальноосвітніх навчальних закладів області.

Просвітницьку роботу розгорнуто й бібліотеками області: проведені тематичні книжково-ілюстровані виставки, перегляди науково-історичної та художньої літератури "Гетьман Мазепа - державний діяч" (за матеріалами газет і журналів), організовано книжкові виставки «Північна війна на території Полтавського краю», бібліотечний огляд літератури «Великий в усьому», історичні години «Достойний син свого народу», «Тріумф і драма І.Мазепи», проведено історичну вікторину «Полтавська битва». У районних бібліотеках організовано обговорення книги Б.Крупницького «Гетьман Мазепа і його доба».

Заходи до дня народження І.Мазепи висвітлювалися ОД ТРК "Лтава", місцевими телерадіокомпаніями.

У друкованих ЗМІ області у 2009 р. оприлюднено 75 матеріалів про І.Мазепу. Зокрема, інтерв’ю голови облдержадміністрації В.Асадчева „Починаємо усвідомлювати, хто такий Мазепа”, статтю заступника голови обласної рапди П.Ворони "Від Богдана до Івана…", статті В.Джуваги „До чого призвела не наша перемога в Полтавській битві" та „Полтавська битва: у кожного своя історична правда?”, Т.Тимченко „Полтавщина відзначить 370-річчя від дня народження Івана Мазепи” та „Гетьман Іван Мазепа: минуле і сучасність”, І.Чайки «Нехай вічна буде слава. Рік Івана Мазепи», М.Безотосного «Гетьман Іван Мазепа і Полтавщина» тощо.

В ефірах районного дротового радіо оприлюднено інформаційний матеріал „Гетьман Іван Мазепа і Полтавщина”.

За підтримки Полтавської облдержадміністрації громадськістю проводиться активна робота щодо спорудження в Полтаві пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Замовником виступає ПООТ «Просвіта», голова – народний депутат України Кульчинський М.Г. Укладено договір між ПООТ «Просвіта» та Київським творчо-виробничим комбінатом «Художник» НСХУ, директор – Шевелюк В.С. та угоду між ПООТ «Просвіта» та заслуженим скульптором України Миколою Біликом. Збір коштів на пам'ятник гетьманові Іванові Мазепі ініційовано народними депутатами України фракції НУНС, зокрема, Миколою Кульчинським. На сьогодні зібрали понад 1млн. 32 тис. грн.

5 березня у Полтаві за ініціативи представників патріотичних громадських організацій за участі науковців, представників громадських організацій та ЗМІ відбувся «круглий стіл» за темою „Полтавська битва - трагічна історія України, або Погляд сьогодення”. Обговорено історичні події минулого. Висловлено думку, що під час відзначення 300-річчя Полтавської битви „треба менше акцентувати увагу на самій битві, а зосередитися на пошануванні гетьмана Івана Мазепи”.

19 березня з ініціативи обласного Комітету-об’єднання „За чесну владу на Полтавщині”, обласного Товариства політичних в’язнів та репресованих, громадської організації „Жіноча громада м.Полтави” відбулася екскурсійна поїздка 18 представників згаданих організацій до м.Батурина.

26 березня з ініціативи низки обласних громадських та козацьких організацій відбувся "круглий стіл" за темою: "Кость Гордієнко – останній лицар Запоріжжя."

3 квітня представники громадських організацій Асоціації «Громадянське суспільство», молодіжної громадської організації ім.Пилипа Орлика, «ЕкоСвіт», обласного Товариства політв’язнів та репресованих, Обласного центру правозахисту, спілки екскурсоводів, обласної дитячої бібліотеки імені Панаса Мирного здійснили поїздку історичними місцями Полтавщини, пов’язаними з ім’ям Пилипа Орлика – автора першої Української конституції з нагоди річниці її написання.

7 квітня у смт Великі Будища Диканського району за участі керівництва органів виконавчої влади, науковців, представників громадськості з обласного центру, учнівської молоді відбулася науково-практична конференція „Великобудищанський трактат: погляд у минуле” (до 300-річчя укладення гетьманом України І.Мазепою українсько-шведського військово-політичного союзу). В рамках заходу місцевій шкільній бібліотеці передано 100 нових книг різноманітної тематики.

25 квітня у с. Тахтаулове Полтавського району з ініціативи депутатів сільської ради відбулася рада представників близько 40 козацьких організацій Полтавської, Сумської та Харківської областей. Учасники ради обговорили питання відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з військово-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу, зокрема, вшанування пам’яті полеглих козаків, проведення автопробігу Кременчук – Суми, будівництва у с.Жуки Меморіального комплексу українського козацтва. Панахиду за загиблими козаками відслужив єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (УПЦ КП).

Також заплановано проведення: Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва імені Остапа Вересая, Мазепинські читання, «Мазепа-фест», День українського театру. Вистава Івано-Франківського драматичного театру «Солодка Даруся» замотивами повісті Марії Матіос – 25-26 червня, автопробіг «Козацькими шляхами» територією Чернігівської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської областей та Молдови – 20-25 червня, відкриття Ротонди вшанування пам'яті полеглих учасників Полтавської битви, відкриття зали "Козацька держава до подій Великої Північної війни (1648-1700 рр.)", освячення та встановлення хреста на капличці Меморіального комплексу українського козацтва – 27 червня, відкриття пам’ятника гетьману України Івану Мазепі у м.Полтаві та Меморіального комплексу українського козацтва у с.Жуки Полтавського району – 24 серпня, «Всеукраїнський рок-фестиваль «Мазепа-Фест» - 5-6 вересня.

Постать Івана Мазепи для Полтави не випадкова. І не тільки тому, що Мазепа фактично через Полтаву отримав булаву і через Полтаву її втратив. Рід Мазепи віддавна знали у Полтаві, тут мешкали його представники. Серед родичів гетьмана часто згадують його діда й двоюрідного діда. Вони були рідними братами. Саме з цими постатями пов’язане зрушення козацтва. Після Солоницької битви 1596 року (біля Лубен) було страчено двоюрідного діда Івана Мазепи – Федора Мазепу. Рідний же дід гетьмана відомий як один із меценатів Межигірського монастиря. У Полтаві жила рідна сестра Мазепи та інші родичі. Тому, безперечно, спорудження пам’ятника Іванові Мазепі на Соборному майдані Полтави є надзвичайно актуальним. З ініціативи обласної організації товариства «Просвіта» триває збір коштів на зведення пам’ятника гетьманові Іванові Мазепі в Полтаві: станом на 17 червня зібрано понад 1 млн. 33 тис. грн.



Кожен народ, кожна нація має своїх героїв – будівничих держави і визначає їх самостійно в незалежності від того чи визнають їх такими сусідні країни. Адже зігравши позитивну роль у формуванні власної нації, її культури чи господарства, політичний діяч ставив за мету проголошення державної самостійності країни, чим завдавав проблем тим, хто силою господарював на його землях. Нація проявляє себе не тільки в людях, яким вона дає життя, але і в тому, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам’ятає».


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка