Медичного факультету




Сторінка1/17
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2,39 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

ПАТОЛОГІЯ КРОВІ


НАЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

МОДУЛЬ №2 ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4 ПАТОЛОГІЯ КРОВІ




ВІННИЦЯ 2012
Начально-методичний посібник затверджений на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №9 від 30.12.11р), а також на засіданні профільного методкому (голова – проф. Степанюк Г.І.).


Укладачі: завідувач кафедри патофізіології, д.м.н.,доц. Рикало Н.А.

асистент кафедри патофізіології Пилипонова В.В.

асистент кафедри патофізіології Гриценко А.С.



Рецензент: доц. кафедри патологічної анатомії Федорченко О.В.

Начально-методичний посібник рекомендований студентам 3 курсу медичного факультету для практичних занять з патофізіології.

Начально-методичний посібник розроблений на підставі типової навчальної програми (Внниця, 2007)

ТЕМА 23: Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.
Актуальність теми:

Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій складовій частині системи крові – в кровотворних органах, крові, що циркулює або депонована в судинах, в органах і тканинах, де кров руйнується, а також у сукупченнях лімфоїдної тканини, що міститься в некровотворних органах. Ці складові тісно взаємопов’язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих її компонентів буває різною.

Анемія може супроводжувати найрізноманітніші захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення та ін.

Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, морфологічних змін при різних видах анемій дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і вибрати вірну тактику лікування, визначитись із заходами профілактики.


Загальна мета заняття: уміти характеризувати різні анемії.

  • Засвоїти основні причини і механізми розвитку різних видів анемій.

  • Уміти розрізняти анемії за патогенезом, колірним показником, здатністю до регенерації, типом кровотворення.

  • Уміти розкрити етіологію та механізми розвитку еритроцитозу.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Представити класифікацію анемій.

2. Визначити кількість гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів та колірний показник.

3. Визначити анемію за даними аналізу крові

4. Пояснити ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.

5. Дати визначення еритроцитозу та пояснити причини і механізми розвитку.

6. Пояснити кількісні та якісні параметри крові у новонароджених та в різні вікові періоди.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Функції крові (кафедра нормальної фізіології).

2. Фізико-хімічні властивості крові (кафедра нормальної фізіології).

3. Кровотворення, його регуляція (кафедра нормальної фізіології, кафедра гістології).

4. Кількість еритроцитів та гемоглобіну в нормі, методика їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).

5. Визначення колірного показника (кафедра нормальної фізіології).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-264, 283-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 473-500.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.


Перевірка вихідного рівня знань-умінь.
Дайте відповідь на теоретичні питання:

Теоретичні питання:
1. Загальна кількість еритроцитів у жінок і у чоловіків.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок і у чоловіків.

3. Колірний показник в нормі. Що він показує?

4. Визначення поняття «анемія».

5. Назвіть якісні зміни еритроцитів.

6. Назвіть клітини, які відносяться до регенеративних форм еритроцитів.

7. Класифікація анемій за етіологією.

8. Класифікація анемій за патогенезом.

9. Класифікація анемій за колірним показником.

10.Класифікація анемій за типом кровотворення.

11.Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації.

12.Які клітини еритроцитарного ряду відносять до клітин патологічної регенерації?

13.Визначення поняття «еритроцитоз».

14.Види еритроцитозу ?


Еталони відповідей теоретичних питань:

1. Загальна кількість еритроцитів у жінок: 3.9 - 4.7 х 1012/л,



у чоловіків: 4.5 - 5.0 х 1012/л.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок: 120-140г/л,



у чоловіків 140-160г/л.

3. Колірний показник в нормі 0,85-1,15. КП показує, скільки гемоглобіна в одному еритроциті.

4. Анеміяце гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.

5.Пойкілоцитоз, анізоцитоз, анізохромія, патологічні включення (тільця Жоллі, кільця Кабо, базофільна зернистість).

6.Ретикулоцити, поліхроматофіли.

7.Спадкові, набуті.

8.Дизеритропоетичні, гемолітичні (спадкові, набуті), постгеморрагічні (гострі, хронічні).

9. Нормо-, гіпо-, гіперхромні.

10.З еритробластичним та з мегалобластичним типом кровотворення.

11.Регенераторні, гіпорегенераторні, гіперрегенераторні та арегенераторні.

12.Мегалобласти, мегалоцити.

13.Еритроцитоз – це абсолютне або відносне збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові.

14.Первинний (спадковий, набутий), вторинний.
Тести для контролю початкового рівня знань:
1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?

А. Проста гіповолемія.

В. Олігоцитемічна гіповолемія.

С. Поліцитемічна гіповолемія.

D. Проста гіперволемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.


2. В яких клітинах відбувається руйнування еритроцитів:

А. Фібробластах

В. Лімфоцитах

С. Фагоцитуючих мононуклеарах

D. Ендотеліальних клітинах

Е. Парієтальних клітинах


3. Колірний показник показує:

А. Вміст гемоглобіну в крові.

В. Вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

С. Вміст гемоглобіну в об'ємі крові.

D. Кількість еритроцитів в крові.
4. Анізохромія це:

А. Зміна форми еритроцитів.

В. Зміна розмірів еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Різний ступінь насиченості еритроцитів гемоглобіном

Е. Зменшення кількості еритроцитів


5. Рідина, необхідна для розведення крові при підрахунку еритроцитів:

А. Розчин оцтової кислоти.

В. Фізіологічний розчин.

С. Гіпотонічний розчин

D. Розчин глюкози

Е. Дистильована вода


6. Наявність яких клітин в крові свідчить про розвиток фізіологічної регенерації:

А. Еритробласти.

В. Мегалоцити.

С. Мегалобласти.

D. Ретикулоцити

Е. Еритроцити


7. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму має назву:

А. Еритроцитоз

В. Поліцитемія

С. Поліглобулія

D. Еритремія

Е. Еритропенія


8. Еритроцити у дорослих здорових людей утворюються:

А. В печінці

В. В лімфатичних вузлах

С. В червоному кістковому мозку

D. В селезінці

Е. В тимусі


9. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (чоловіка)?

А. 3,8 - 5.9 х 1012/ л

В. 3.9 - 4.7 х 1012 / л

С. 4.5 - 5.0 х 1012 / л

D. 6.0 - 6.5 х 1012 / л

Е. 0,85-1,0



10. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (жінки)?

А. 3,8 - 5.9 х 1012 в 1 л

В. 3.9 - 4.7 х 1012 в 1 л

С. 4.5 - 5.5 х 1012 в 1л

D. 6.0 - 6.5 х 1012 в 1 л

Е. 0,85-1,0


11. Під час профілактичного обстеження у молодої людини виявлено: Hb- 48 г/л, кількість еритроцитів - 3,0 х1012/л, КП – 0,7, лейкоцитів - 7,5 х 109/л, тромбоцитів - 280 х 109/л. Дайте характеристику стану пацієнта.

A. Тромбоцитопенія

B. Лейкопенія

C. Лейкоцитоз

D. Еритроцитоз

E. Анемія


12. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який колірний показник характерний для цієї хвороби?

A. 1,2


B. 0,8

C. 1,0


D. 0,6

E. 1,4


13. У вагітної жінки виявлено В12 - дефіцитну анемію. Яке значення колірного показника крові найбільш характерне для цієї анемії?

A. 0,85


B. 0,9

C. 1,0


D. 1,3

E. 0,6
14. Чому дорівнює колірний показник у здорової людини?

A. 1-5

B. 0-1


C. 0.5-0.8

D. 0.85-1

E. 1-1.8

15. Пойкілоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

16. Анізоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів


Еталони відповідей:

1.А, 2.С, 3.В, 4. D, 5.В, 6. D, 7.А, 8.С, 9.С, 10.В, 11.Е, 12. D, 13. D, 14. D, 15.А.,16.В.



Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Зміни загального об'єму крові. Характеристика видів гіпо- і гіперволемій, причини і механізми розвитку.

2.Крововтрата: етіологія, патогенез. Зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі крововтрати. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу/шок). Принципи терапії крововтрати. Поняття про постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.

3. Еритроцитози: визначення поняття, види (абсолютний, відносний; первинний, вторинний), етіологія, патогенез. Картина крові. Відмінність від еритремії.

4.Анемії: визначення поняття, клінічні та гематологічні прояви, принципи класифікації (за етіологією, патогенезом, характером перебігу, типом еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового мозку, колірним показником, змінами розмірів еритроцитів).

5.Патологічні, дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів.

6.Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).

Література.

Основна:



  1. Патофізіологія: підручник за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. 3-євид. Переробл. і допов. – К.: Медицина, 2010р, С.388-396

  2. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р., С. 364-372

  3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.

Додаткова:



  1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

  2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

  3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

  4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

  5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

  6. И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г

  7. В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии : учебное пособие. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 218 с.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.


Самостійна робота студентів
Мета заняття: показати зміни вмісту гемоглобіну і еритроцитів, а також колірного показника крові при гемолітичній анемії.
Зміст заняття: анемія у кроля викликається попереднім введенням оцтово-кислого свинцю підшкірно в дозі 0,08- 0,17 мл на кг маси протягом 3 днів.
ДОСЛІД 1. Визначення гемоглобіну за Салі


Набрати в градуйовану пробірку гемометра 0,1N розчину НСІ до мітки 10. Піпеткою гемометра набирати кров до мітки 20 і видути на дно пробірки. Промити піпетку двічі дистильованою водою і видути її на дно пробірки. Зачекати 5 хв. доки відбудеться повний гемоліз. Розвести рідину в пробірці дистильованою водою до співпадіння її кольору з кольором стандарту. По нижньому краю меніска рідини в пробірці встановлюють кількість гемоглобіну крові.

1 – градуйована пробірка; 2 – запаяні пробірки зі стандартним забарвленим розчином; 3 - штатив



Кількість гемоглобіну – ________ г/л
ДОСЛІД 2. Визначення кількості еритроцитів.

Покривають камеру покривним склом, притирають його края до скла камери.

В меланжер для еритроцитів набрати 0,5 мм3 крові, розвести її 3% розчином NaCІ до мітки 101, перемішати, перші краплі випустити на ватку, а потім краплю в камеру для обчислення еритроцитів.

Підраховують кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках. Так як обєм одного маленького квадратика дорівнює 1/4000 мм3, а кров була взята в розведенні 1/200, то для обчислення кількості еритроцитів необхідно кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках помножити на 4000 і на 200, розділити на 80. Тобто помножити на 10000.




1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями


Кількість еритроцитів________ х 1012 /л.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка