Методичні рекомендації для керівників гуртків еколого-натуралістичного спрямування Підготувала: методист Новгород-Сіверської станції




Сторінка1/5
Дата конвертації11.09.2018
Розмір0,94 Mb.
  1   2   3   4   5
Відділ освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації

Новгород-Сіверська станція юних натуралістів




Технології екологічної освіти та виховання

у позашкільному навчальному закладі
Методичні рекомендації для керівників гуртків

еколого-натуралістичного спрямування

Підготувала: методист

Новгород-Сіверської станції

юних натуралістів

Какубова Зінаїда Анатоліївна


2014 рік


Схвалено до друку методичною радою Новгород-Сіверської станції юних натуралістів

Відповідальний за випуск: Жоров Анатолій Анатолійович, директор Новгород-сіверської станції юних натуралістів


Матеріал до друку підготовлений Какубовою Зінаїдою Анатоліївною, методистом новгород-Сіверської станції юних натуралістів
У збірці зібрані методичні рекомендації на допомогу керівникам гуртків еколого-натуралістичного напряму, вчителям біології, екології, природознавства.
Комп’ютерний набір та верстка: Какубова З.А.

Зміст
І. Технології екологічної освіти та виховання у позашкільному навчальному закладі.

  1. Значення екологічного виховання та навчання.

  2. Технологія виховної роботи та навчання.

  3. Впровадження тренінгових занять у роботу гуртків з метою формування природоохоронної позиції школярів та учнівської молоді.

  4. Методика організації та проведення еколого-натуралістичних ігор

ІІ. Тренінг «Пори року» (для дітей молодшого шкільного віку).

ІІІ. Екологічний тренінг "Енергозбереження та екологія" (для старшої групи).

ІV. Сьогодні гра, - відповідальність завтра.


  1. Екологія тварин.

  2. Раціональне природокористування.

  3. Розважальні екологічні ігри.

V. Тварини в нашому житті. Конкурс-гра.

На думку багатьох вчених, в наш час щогодини вимирає один вид рослин або тварин. Таке становище можливе лише тому, що більшість людей не усвідомлює безпосереднього й прямого зв’язку між існуванням мільйонів живих істот та добробутом людства.

Сформувати у широких верств населення розуміння такого зв’язку, а відповідно, пізнати проблему збереження генофонду біосфери – завдання і вчених, і педагогів, і передусім на мою думку педагогів позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму.

Різноманітність видів в природі, їх взаємозв’язки забезпечують динамічну рівновагу та стійкість екосистем; неперервність колообігу речовин; створення органічних речовин; їх споживання та розкладання. Кожне з наведених положень реально проявляється у формі фактів та явищ, найголовніше з них – самоочищення.

Неможна забувати й сугубо екологічні аспекти збереження всіх видів. Чим більше різноманіття видів тварин та рослин, властивих тій чи іншій екосистемі, тим вище можливість пристосування її до змінених умов довкялля; чим більший генофонд екосистеми, тобто більше закладено в неї біологічно інформації, тим більшу міцність та надійність вона має.

Багатство природного оточення є природною основою духовного й фізичного здоров’я людини. Різноманітний та естетично привабливий краєвид має позитивний вплив на здоров’я людини. Так, відома стимулююча, заспокійлива дія природи на стан людини, позитивний вплив зелених насаджень на її здоров’я: підвищення працездатності, зменшення втомлюваності зору внаслідок сприйняття естетично привабливих краєвидів, покращення самопочуття внаслідок вдихання повітря оптимального іонного складу, сприйняття комфортного мікроклімату, ароматів та запахів.

Найбільшої уваги під час розв’язання екологічних проблем потребує розвиток ціннісних орієнтирів, особливо у школярів. Все живе пов’язане з буттям людини й тому набуло ціннісних властивостей, не тільки практичних, утилітарних, що позначається словом «користь», але й естетичне «краса», пізнавальне «істина», економічне «ціна». Живі істоти з давніх-давен є об’єктами релігіозного, естетичного та морального відношення. На цьому фоні формується й пізнавальне відношення до всього живого.

В зв’язку з цим екологічна освіта та виховання школярів набуває важливого значення.


Екологічною освітою називають неперервний процес навчання, виховання й розвитку особистості, спрямований на формування системи наукових та практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки та діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до оточуючого соціально-природного середовища.

Екологічна освіта повинна представляти цілісну систему, яка охоплює все життя людини. Вона також ставить перед собою мету формування світогляду, заснованого на усвідомленні єдності з природою.



Екологічна освіта має декілька аспектів:

  • значення екологічної проблеми й способів її розв’язання;

  • розвиток системи інтелектуальних і практичних умінь по вивченню, оцінюванню, покращення стану навколишнього середовища;

  • виховання ціннісних орієнтирів екологічного характеру;

  • формування мотивів, потреб, звичок доцільної поведінки та діяльності, здатності наукових та моральних суджень з екологічних питань;

  • прагнення до активної практичної діяльності з охорони навколишнього середовища.

Екологічна освіта та виховання стають стрижнем сучасної освіти й слугують ключем до перебудови її системи й суспільства в цілому. Сьогодні особливо актуальна роль екологічної освіти як основи нової моралі й опори для розв’язання численних питань практичного життя людства.

Екологічна освіта повинна починатись з самого раннього дитинства. Бо як вважав В.О.Сухомлинський: «…Формувати у людини ставлення до рідного краю як частки природи, слід починати з раннього віку. Коли добрі почуття не виховати в дитинстві, їх ніколи не виховати, бо істинно людське в душі людини стверджується одночасно з пізнанням світу.»

Я вважаю, що основною виховною метою керівника гуртка еколого-натуралістичного напряму є розвиток цілісної особистості, небайдужої до проблем рідного краю, здатної практично розв’язувати локальні екологічні проблеми. В процесі навчальної діяльності керівник гуртка повинен забезпечити певний рівень екологічних знань, які отримує гуртківець під час проведення занять.
Технологія виховної роботи та навчання включає в себе нові підходи до організації занять гуртків в позашкільному навчальному закладі. Вона передбачає збільшення частки практичної діяльності дитини. Потребує більш активних форм навчання: робота в групах або парах, ігри, тренінги, конференції, агітбригади тощо. Включення в процес навчання сюжетно-рольових та дидактичних ігор несе великий дидактичний зміст, виконує конкретні соціальні завдання: вміння спілкуватись в колективі, безконфліктно розв’язувати спірні питання, висловлювати свою думку та вміння вислуховувати інших тощо.

Технологія – це система екологічного виховання та навчання, яка містить в собі ряд взаємопов’язаних й докладно описаних заходів, спланованих на весь навчальний рік. Технологія – це методичне забезпечення програми, конкретна реалізація її головних ідей та положень.

Загальна направленість технологій як системи еколого-педагогічної роботи з дітьми в кожній віковій групі повинна заклечатись в наступному:



  • орієнтування на широке використання безпосереднього природного оточення вихованців, розвиваючої екологічної середи, створеної в позашкільному навчальному закладі, на поглиблене ознайомлення дітей з тими рослинами й тваринами, з якими вони знаходяться в контакті протягом всього навчального року;

  • організація постійної й різноманітної діяльності дітей в куточку живої природи, на навчально-дослідній земельній ділянці: пізнавальної (проведення низки спостережень), практичної (створення й підтримання необхідних умов для живих істот), природоохоронної ( зимова підгодівля птахів, акції на захист природних об’єктів), діяльності спілкування (емоційно-доброзичливої взаємодії з живими істотами), відображальної (ізо-діяльність, гра, конструювання);

  • широке використання спеціально-підібраної наукової, довідкової, художньо-пізнавальної літератури, зміст якої поєднується зі змістом інших видів діяльності; поглиблене знайомство дітей з творами окремих авторів, які яскраво відображують події в природі, слугують прикладом любові до природи, глибокого її пізнання й творчого відображення; ознайомлення гуртківців з періодичними виданнями еколого-натуралістичного спрямування, окремими статтями, відео-сюжетами в ЗМІ, теле- та радіопередачами стосовно живої природи та екологічних проблем людства;

  • спільна творча діяльність керівника гуртка з дітьми: створення й використання саморобних книжок, альбомів, щоденників на основі вражень від в живій природі, спостережень або дослідів за природними об’єктами;

  • систематичне ознайомлення дітей всіх викових груп з сезонними змінами в природі за «недільною методикою», вирощування протягом року овочевих та квітково-декоративних культур на навчально-дослідній земельній ділянці, в теплиці, навчальному кабінеті, регулярне спостереження за ростом та розвитком рослин; відображення різноманітних спостережень в календарях природи;

  • догляд та спостереження за тваринами куточку живої природи;

  • використання ігрової діяльності, ігрових навчальних ситуацій в систему еколого-педагогічних заходів усіх вікових груп;

  • оптимальне співвідношення й поєднання педагогічних заходів в повсякденному житті, що дозволяють дітям накопичити конкретні знання про об’єкти живої природи, з різними типами занять, що формують широке й достатньо глибоке уявлення про деякі екологічні залежності природи, з дозвіллям, святами, екскурсіями в природу, що викликають яскравий емоційний відгук та розширюють знання про природу.

На мою думку, одним з ефективних способів формування екологічної компетентності вихованців гуртків еколого-натуралістичного напряму на теперішній час є тренінгові технології. Їх унікальність полягає в тому, що вони відображають колективні потреби учнів, передбачають зв'язки з іншими видами людської діяльності. Це - невичерпна безліч ідей, пошуків, кмітливості та творчості; ефективний засіб розвитку відкритого мислення особистості.

Така діяльність має гуманітарний ресурс, забезпечує перерозподіл акцентів з екології навколишнього середовища на екологію Людини, на завдання екологічної освіти, які полягають в тому, щоб навчити гуртківців вчитися, застосовувати знання та вміння в різних життєвих ситуаціях, жити і працювати разом.

Реалізувати найбільш повно цю діяльність можливо за допомогою тренінгів. Як правило, тренінг пов’язаний з організаційно-діяльнісними, рольовими імітаційними іграми, аналізом критичних випадків, відео методами, а також методами театралізації, невербальними методиками, які структуруються в спеціальну освітню програму, що дозволяє досягти намічених освітніх і виховних цілей у найбільш стислі терміни за рахунок активізації діяльності учнів.

Мета тренінгу полягає в тому, щоб створити учасникам умови для повноцінного спілкування; змоделювати такі ситуації, в яких: знімається страх перед самостійним висловлюванням; розвивається готовність прийняти і надати допомогу в потрібній ситуації; розвиваються навички аналізувати свої вчинки і події, усвідомлювати своє ставлення до світу; формується вміння цінувати свою і чужу роботу; закріплюється почуття радості від спільної праці та творчості.

На тренінгу створюється атмосфера толерантності, розкутості і свободи, учасники відчувають себе в психологічній безпеці.

Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренінговій групі, - правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Основні з них цінування часу, ввічливість, позитивність, розмова від свого імені; добровільна активність; конфіденційність; зворотний зв’язок.

Правила приймаються на початку тренінгу всіма учасниками групи і потрібні для того, щоб кожний міг: працювати в комфортних умовах; отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб; відверто, без побоювань висловлювати свої думки; дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені ретельно вислови, що наближатиме тренінг до реального життя; бути впевненим, що надана інформація буде використана тільки в інтересах учасників.

Заняття будуються в ігровій формі. Така форма роботи дозволяє почувати себе вільно в умовно-імпровізаційній ситуації, де спілкування будується за запропонованими блоками: інформаційному, інтерактивному. Структура тренінгу - інформація-взаємодія-сприйняття - дозволяє послідовно сформувати у кожного учасника вміння знаходити своє місце в груповому рішенні, при необхідності брати на себе лідируючу роль, адекватно оцінювати ситуацію, надавати допомогу і підтримку іншим членам групи. Навчання через спілкування засноване на вмінні прийняти чужу точку зору, підтримці, атмосфері, що сприяє чесності та відкритості; на заохоченні та керівництві; на повній згоді і довірі учнів. Керівник і вихованець - частина однієї команди, вони працюють над досягненням спільної мети.

У тренінгу широко використовують методи, які спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників. Всі вони об'єднуються під назвою інтерактивні техніки, що забезпечують взаємодію та власну активність учасників під час динамічного навчального процесу. Будь-який тренінг є інтерактивним: він розрахований на активну суб’єктну реакцію учня (інтелектуальну, емоційну, дієво-практичну).



Проведення тренінгу відбувається чітко визначеною структурою.


Теоретичний блок:

  • інтерактивні презентації;

  • інформаційні повідомлення;

  • мозкові штурми;

  • міні-лекції з елементами бесіди;

  • самонавчання і взаємонавчання;

  • відповіді на запитання;

  • опитування думок.






І. Вступна частина:

  • зворотній зв'язок (або перевірка домашнього завдання);

  • виявлення очікувань;

  • знайомство;

  • повторення правил.





ІІ. Основна частина

Практичний блок:

  • робота в групах;

  • виконання проектів;

  • аналіз історій і ситуацій;

  • рольові ігри;

  • інсценування;

  • керовані дискусії і дебати.





ІІІ. Заключна частина:

  • підведення підсумків;

  • зворотній зв'язок за тематикою поточного тренінгу;

  • релаксація;

  • процедури завершення тренінгу.


Допоміжні вправи:

  • об’єднання в групи;

  • вправи на зняття мозкового та психологічного напруження – руханки.

Типова структура, мета та завдання тренінгу разом слугують основою для складання плану його проведення.

Під час тренінгу неодмінно виникає багато побічних тем для обговорення, і кожна з них виявляється більш чи менш привабливою, такою, що цікавить учасників.

Проте їх опрацювання слугуватиме іншим цілям. Тим часом термін заняття спливатиме, і обов’язкові питання можуть залишитися не розглянутими. Тож саме завчасно складений план допоможе дотримуватися обраної теми, досягти бажаної мети.

На мій погляд, значно ефективнішим засобом проведення екологічного тренінгу є спеціальні методи групової роботи, коли допомога виходить не від дорослого, а від самих дітей - учасників групового процесу. Не слід думати, що це зможуть забезпечити прості заняття гуртків, за формою і змістом вони мало відрізняються від звичайних уроків, на яких даються знання і формуються вміння і навички. Потрібні принципово нові форми проведення групових занять з дітьми, що спираються на активні методи навчання та принципи роботи в групі. Такі як:


  1. Щирість і відвертість.

Чим більш відвертими будуть розповіді про те, що дійсно хвилює і цікавить, чим більш щирим буде пред'явлення почуттів, тим більш успішною буде робота групи в цілому.

2. Принцип «Я».

Основна увага учасників має бути зосереджена на процесах самопізнання, на самоаналізі та рефлексії. Навіть оцінка поведінки іншого члена групи має здійснюватися через висловлювання власних почуттів і переживань. Забороняється використовувати міркування типу: «ми вважаємо...», «у нас думка інша ...» і т.п. Всі висловлювання повинні будуватися з використанням особових займенників однини: «я відчуваю...», «мені здається...».



3. Активність.

У групі відсутня можливість пасивної роботи, так як більшість вправ передбачає включення всіх учасників. Вкрай небажаний вихід з групи. Крім того, всім учасникам пропонується вибрати собі на час тренінгової роботи «ігрове ім’я» - те ім’я, по якому всі інші учасники зобов’язані будуть звертатися до людини. Це може бути як дійсне власне ім’я, так і вигадане.

Таким чином у процесі формування природоохоронної позиції вихованців є доцільним використання тренінгових технологій як ефективного способу застосування теоретичних знань у реальному житті, при вирішенні екологічних проблем. Тренінг - педагогічна модель реальної життєвої ситуації, на підставі вивчення та аналізу якої діти виявляють проблему і пропонують її рішення. Його зміст і можливі рішення аналізуються і обговорюються спільно навчаючись з вчителем. У процесі формування природоохоронної позиції вихованців гуртків еколого-натуралістичного напряму тренінг може застосовуватися для вирішення наступних завдань: закріплення теоретичних знань; освоєння способів застосування екологічних знань на практиці, для виявлення і вирішення екологічних проблем; формування навичок групового аналізу проблем і прийняття рішень, оцінки альтернативних варіантів в умовах невизначеності; ознайомлення з прикладами успішних дій з вирішення екологічних проблем; прийняття рішень в умовах невизначеності; розробка алгоритмів рішення, плану дій. Загалом у процесі формування природоохоронної позиції важливо не обмежуватися рамками «інформаційно-довідкового» підходу, а необхідно створити умови для становлення суб’єктного досвіду емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного ставлення до навколишнього середовища. У зв’язку з цим слід зазначити, перш за все, пріоритет тренінгових технологій тобто активного, творчого отримання, переживання, осмислення нової інформації самими дітьми перед засвоєнням готових знань. У процесі їх застосування створюються оптимальні умови для засвоєння екологічних цінностей, становлення та розуміння смислів екологічної діяльності, тобто для формування системо утворюючого компонента активної природоохоронної позиції – ціннісно-смислового. Таким чином, тренінгові технології дозволяють з’єднати розвиток екологічної спрямованості особистості вихованців гуртків з досвідом екологічної діяльності в якості суб’єкта, тобто забезпечують реалізацію умов, необхідних для становлення природоохоронної позиції дітей.

Важливе місце в житті дитини належить грі, вона – супутник дитинства. Гра – не тільки забава, а водночас і весела школа життя. В іграх закладена народна мудрість, вони не лише розвивають фантазію, кмітливість, спритність, а й навчають справедливості, чесності, бережливому ставленню до всього живого, знайомлять нас із давніми народними звичаями, уявленнями про світ, активізують пізнавальну діяльність, а це є необхідною умовою розвитку творчих здібностей.

У системі екологічної роботи з дітьми в гуртках еколого-натуралістичного спрямування особливе місце відводиться екологічним іграм, які проводять під час прогулянок, екскурсій та вартівських природоохоронних акцій.

На мій погляд, ігри доцільно проводити з урахуванням принципу сезонності, тематики природоохоронних заходів, вікових, психологічних особливостей дітей.

Перед початком гри потрібно чітко пояснити зміст і правила. Гру починають за умовним сигналом, якщо зроблено помилку - її тимчасово припиняють і додатково роз’яснюють правила.

Гру припиняють, коли закінчився визначений час , або вичерпалось завдання. Після неї слід відзначити найактивніших і найспритніших, а також тих, хто на цей час грав краще, ніж раніше. Це викликає почуття впевненості у своїх силах.

Загальна тривалість гри залежить від її складності та інтенсивності рухових дій:

- для дітей 6-8 років - 5-10 хв;

- для дітей 8-10 років - 10-15 хв;

- для підлітків 10-12 років - 15-20 хв;

- для підлітків 12-14 років -20-25 хв.

Грі передує розробка сценарію і визначення ролей учасників. Сут­ність методики організації ігрової діяльності учнів становить вза­ємозв'язок різних методів.

Під час організації гри широко застосовується репродуктивний метод, за допомогою якого вчитель ознайомлює учнів із прийомами застосування знань в ігровій ситу­ації; формує навички самоконтро­лю, співпраці з іншими учасника­ми гри. Стратегія цього методу — «зроби як я». Репродуктивний ме­тод може бути елементарним — виконавським, тобто перенесен­ня засвоєних екологічних знань відбувається в готовому вигляді. Керівник гуртка демонструє, як мож­на грати або виконати завдання гри, допомагає подолати помил­кові уявлення, навчає прийомів і способів гри.

Репродуктивне перенесення набутих знань в ігрову діяльність може бути з елементами самостій­ної або пошукової роботи за ди­дактичним матеріалом (картками, схемами, таблицями, малюнками). Методичні варіації можуть бути із застосуванням тексту підручника. Такий метод є особливо доцільним для навчання екологічних ігор мо­лодшої вікової групи.



Евристичний (сократівський) метод спрямований на залучення учнів до самостійної пошукової діяльності. Це можуть бути: ана­ліз проблемних ситуацій, дискусії, розв’язання проблемних завдань, що потребують певної сформованості загальноосвітніх умінь та на­вичок, а також прийомів логічного мислення.

У процесі організації ігрової ді­яльності евристичний метод засто­совується на елементарному рівні: евристична бесіда про практичне значення або лікувальні власти­вості рослин. Учнів ніби підводять до аналізу ознак і встановлення причинно-наслідкових зв’язків у процесах життєдіяльності рослин, проведення експериментів і дослі­дів; розв’язання парадоксальних завдань, створення ситуацій зма­гань або проблемних, незвичайних ситуацій.

У старшій групі це можуть бути дискусії про причини виникнення інфекційних хвороб, пов’язаних із забрудненням повітря, води, ґрунтів, розв’язання ситуаційних завдань, «реклама та антиреклама» факторів екологічного ризику, аналіз існуючих теорій збереження природних ре­сурсів, до­ведення власної гіпотези або ідеї, викладення власних поглядів на глобальні екологічні проблеми, шляхи подолання їх, перспективи збереження біорізноманіття Землі, походження життя на Землі.

Стратегією цього методу є про­ходження дитиною у процесі еколо­гічної гри всіх етапів самостійно­го творчого застосування знань, але відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів і з ураху­ванням умов різнорівневого класу (де навчаються діти з різними на­вчальними можливостями).

Конкретними методичними прийомами цього методу є підго­тування учнями цікавих повідом­лень, запитань до «Екологічної вікторини» або до «Екологічної розминки», знаходження поми­лок у екологічному малюнку, створення комп’ютерної пізна­вальної гри, створення ситуації успіху, емоційного здивування тощо.

Метод конкретних ситуацій розвиває здатність аналізувати і самостійно формулювати ігрові завдання. Вчителю бажано само­му під час підготовки сценарію гри ознайомитися з її умовами. Учням пропонується розіграти ситуацію таким чином, щоб вони зуміли знайти, «що дано» або «що треба знайти», або й те, й інше. За­вдання може мати кілька варіантів, але обговорення його — кінцевий етап використання методу. Ана­лізуючи, учні можуть звертатися до додаткових джерел інформації (книга, стаття, магнітофонний за­пис, кіно).

Цей метод можна доповню­вати дидактичною грою «Одного разу...». Із застосуванням рубрики «Цікаво знати» учням пропону­ється мандрівка у пошуках відпо­віді. Це створює серед школярів позитивний психологічний мі­кроклімат. Дітям даються творчі завдання, що спонукає їх, шука­ючи відповіді, читати додаткову літературу. Проведення такої гри дає можливість продіагностувати рівень інтелектуального розвитку учня, його здатність до логічного мислення тощо.



Метод інциденту – ускладнення попереднього методу шляхом уведення несприятливих умов дефіциту часу, інформації, незви­чайних обставин.

«Мозкова атака» або «Брейн-штурмінг» - групове розв’язання творчих ігрових проблем, яке може сприяти подоланню стереотипів. Учасники «атаки» розміщуються обличчям один до одного, вчитель ставить характерну ознаку перед групою і пропонує розв’язати цю проблему в кількох варіантах за невеликий проміжок часу. Всі ви­ступи записуються. Дітям не за­бороняється для уточнення вико­ристовувати навчальний матеріал підручника. Проведенню «штурмінгу» передує список навідних запитань або завдань, заохочення вихованців до несподіваних асоціацій. Керівник не повинен допускати критику дитячих ідей. Вихованці у процесі дискусії, обговорення під­водять до формулювання висно­вків. Іноді доцільно об’єднати учас­ників у дві групи — генераторів ідей та критиків.

В організації ігрової діяльності гуртківців пропоную враховува­ти реалізацію резервних можли­востей дитини, що є основою сугестопедичного методу. Стратегія цього методу полягає в активіза­ції відтворення раніше засвоєних знань. Його методика полягала у формуванні здатності до само­навіювання, подоланні пасивності, закомплексованості (психологіч­них бар’єрів), нервової втомлюва­ності. Цей метод є «методом ак­тивізації резервних можливостей особистості».

Таким чином, застосування сугестопедичних методів у на­вчальній практиці полягає у безпо­середньому дійовому формуванні готовності дитини до успішного фор­мування екологічної свідомості.

Спираючись на дослідження цього методу, роботу з інформа­цією бажано супроводжувати ви­користанням засобів мистецтва: зверненнями до творів відомих художників, композиторів, поетів, письменників. Дітям можна за­пропонувати зобразити об’єкти, що вивчаються, написати вірші або твір, виліпити з пластиліну, залежно від індивідуальних зді­бностей.

Під час застосування релаксопедичних методів керівник гуртка стає «диригентом», який керує тренін­гом, що сприяє розширенню мож­ливостей пам’яті та виникненню ефекту фізичного, психічного спо­кою. Застосування відповідних ме­тодів сприяє подоланню екофобій.

Особливостями педагогічних технологій інтерактивного на­вчання є діалог або полілог, спря­мований на розвиток індивідуаль­них здібностей дитини, на співпра­цю. Такий підхід розрахований не на засвоєння і використання «гото­вих знань», а на оволодіння спосо­бами здобуття знань, на інтелекту­альну працю: формування у вихованців гуртків уміння формулювати та доводити власні гіпотези, думки, планувати відповідь; навчає культури дис­кутування. У контексті проблеми екологічного виховання інтер­активні методи сприяють усві­домленню необхідності охорони довкілля, поясненню механізмів явищ та екологічних процесів, до­веденню єдності живої та неживої природи, розумінню ролі людини в природі.

У процесі організації екологіч­них ігор значна увага приділяється виробленню умінь подання науко­вої інформації у вигляді схем, та­блиць, графіків тощо.

Застосування візуального ме­тоду сприяє осмисленню суті екологічних проблем, явищ, про­цесів; кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, якісному засвоєнню екологічних понять. Під час організації ігор, на мою думку, цей метод сприяє концентрації уваги, фор­муванню гнучкості мислення, від­чуття цілісності будь-якого живого організму.

Залучення учнів до оволодіння навичками візуального моделю­вання під час організації гри є про­довженням формування спеціаль­них екологічних умінь і навичок.

Перевага застосування візуаль­них прийомів у процесі екологічної гри полягає у формуванні уміння виділяти в отриманій екологічній інформації головну думку. Засто­сування в процесі гри схематичних малюнків сприяє набуттю навичок аналізу екологічних проблем. За­вдяки зображенню узагальненого образу об’єкта (одного або групи), що вивчався, виділяють істотні ознаки, структурні елементи, за­кономірності, механізми процесів життєдіяльності в екосистемах. Наприклад, дітям пропонується порівняти рослини або тварини, які належать до різних видів, класів, і схематично зобразити їх будову.

Інформаційно-рецептивний метод характеризується залучен­ням у процесі ігрової діяльності всіх рецепторів: слухових, зоро­вих, тактильних.

Залежно від того, в якому сту­пені задіяні різні рецептори, виді­ляють такі методи:



  • словесний (діалог, бесіда, аналіз екологічної інформації, по­яснення, інструктаж);

  • наочний (демонстрація діа­фільмів, відеокліпів, аналіз ілю­страцій підручника, предметів, явищ, наочних посібників, телеба­чення, спостереження).

  • практичний (практичні роботи зі збереження довкілля з мікроскопом та гербаріями, екологічні екскурсії, екологічні експерименти, праця на ділянках, на екологічній стежці).

Мультимедійний ме­тод базується на застосуванні комп’ютерних технологій. Дає можливість моделювати екосисте­ми, біоценози, оцінювати еконо­мічне значення екологічних ката­строф тощо.

У процесі організації екологіч­них ігор бажано враховувати інди­відуальні психологічні особливос­ті дітей. Отже, дидактичні екологічні ігри є продовженням пізнавальної діяльності вихованців гуртків, що значно розширює діа­пазон сприйняття екологічної інформації та одночасно формує у дітей навички критичного ставлення до неї, допомагає усвідомити її значущість.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка