Методичні рекомендації для логопедів шкіл-інтернатів, учителів класів іпк, спеціальних І загальноосвітніх шкіл



Скачати 134,99 Kb.
Дата конвертації04.09.2018
Розмір134,99 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Миколаївська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів №3

Нетрадиційні логопедичні технології у корекційній роботі з дітьми

Миколаїв

2012


Автор-укладач: В. А. Пономаренко – логопед, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Миколаївської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів №3.

Методичні рекомендації для логопедів шкіл-інтернатів, учителів класів ІПК, спеціальних і загальноосвітніх шкіл.

Зміст

1. Вступ.



2. Су-джок терапія. Динамічна електронейростимуляція при мовленнєвих порушеннях.

3. Інтерактивні прийоми у логопедичній роботі.

4. Пісочна терапія у корекційній роботі з дітьми.

5. Фіто-, аромо-, музико-, хромотерапія.

6. Застосування комп’ютерних технологій у роботі логопеда.

Нетрадиційні логопедичні технології у корекційній роботі з дітьми

Добре розвинене мовлення дитини є важливою умовою успішного навчання в школі. Мовленнєві вади негативно впливають на всі психічні функції, відбиваються на діяльності дитини, поведінці, а важкі порушення мовлення впливають на розумовий розвиток, на формування вищих рівнів пізнавальної діяльності.

Дітей хвилює їх мовлення. Про це говорять їхні малюнки.

На сьогоднішній день у кожного логопеда є практичний матеріал, використання якого сприяє ефективному подоланню мовленнєвих вад дитини. Але зміни, що постійно виникають у сучасному світі (прискорення науково-технічного прогресу, кризові: економічні, екологічні, демографічні та інші явища, інклюзивна освіта), збільшення кількості мовленнєвої патології серед дітей вимагає інноваційних технологій, нестандартних методів і прийомів, нових підходів у корекційній роботі.

У спеціальних журналах, різних методичних виданнях логопеди, дефектологи, педагоги пропонують нові нетрадиційні форми роботи з дітьми у додаток до академічних методів. Будь-який практичний матеріал можна умовно поділити на дві групи: 1 – основна, яка безпосередньо допомагає мовленнєвому розвитку дитини; 2 – допоміжна, до неї відносяться нетрадиційні технології.

На даний час у корекційній педагогіці все більше застосовують нетрадиційні методи впливу:

Фітотерапія – лікування за допомогою рослин. Особливо рекомендується при різних формах дизартрії та заїкуванні.

Ароматерапія – лікування за допомогою фітокомпозицій ароматів квітів та рослин.

Музикотерапія – вплив музики на людину з терапевтичною метою.

Хромотерапія – терапевтичний вплив кольору на організм людини.

Літототерапія – терапевтичний вплив каменів (мінералів) на організм людини.

Імаготерапія – театралізація. Включає в себе: лялькотерапію, казкотерапію.

Пісочна терапія – гра з піском як спосіб розвитку дитини.

Су-Джок-терапія – взаємовплив окремих частин тіла за принципом подібності.

Ці методи не можна розглядати як самостійні і самодостатні. Їх використання перш за все створює сприятливий емоційний фон, підвищує ефективність корекційної роботи.

Су-джок терапія.

Динамічна електронейростимуляція при мовленнєвих порушеннях

Розглянемо деякі інноваційні технології, які доцільно використовувати.

В роботі з дітьми, які мають важкі мовленнєві порушення, останнім часом використовується су-джок терапія. Розроблена вона в Японії. На кістях рук і стопах ніг знаходиться основна система всіх внутрішніх органів і відповідних частин тіла. Руки і стопи – це в мініатюрі людина. Вухо нагадує ембріон людини. Визначивши необхідні точки на руках і ногах, можна лікувати хворий орган. Японський вчений Йосиро Цуцумі розробив систему вправ для самомасажу рук. Масаж великого пальця підвищує активність мозку. Подушечки пальців можна розтирати кульками, грецькими горіхами, шестигранними олівцями тощо.

Стимулювати мовленнєві точки можна апаратом «Денас» (динамічна електронейростимуляція). Існує спеціально розроблена методика роботи апаратом «Денас» для дітей з мовленнєвими порушеннями. Відомо, що дуже важко усувати мовленнєві вади, які пов’язані з дизфункціями м’язів мовленнєвого апарату або їх провідністю: дизартрією, моторною алалією. Робота з таким діагнозом потребує багато часу. Апарати «Денс»-терапії значно полегшують цей процес. «Денас» дозволяє зменшити або зняти свастику м’язів мовленнєвого апарату. Наведемо декілька прикладів.

У дитини (7 років) псевдобульбарна дизартрія. Робота проводилася апаратом «Денас» за такою схемою: зона «6 точок» в режимі «тест», інші – в режимі «терапія», зона проекції мовленнєвих м’язів навколо роту, язик, 2 і 7 шийні хребці, лобова і скроньова області, область щелепи, зони мікровідповідності за Су-джок. Вже після першого курсу спостерігалося значне покращення об’єму рухів язика. Після декількох сеансів денс, поєднаних із заняттями, звуковимова дитини стала чистою.

У дитини (7 років), у якої була моторна алалія, швидко були поставлені сонорні звуки, щезло слиновиділення, значно покращилася координація. З впевненістю можна сказати, що використання «Денс»-терапії допомагає логопеду якісно та швидко усувати вади мовлення. Добре було б мати апарати «Денс» в дитячих учбових закладах.



Інтерактивні прийоми у логопедичній роботі

Діти з ЗНМ мають низький рівень зв'язного мовлення. На логопедичних заняттях вони поступово вчаться розповідати про себе, друзів, робити опис погоди, тварин, пір року, складати розповіді за серією малюнків, діалоги тощо. З учнями 1 класу для розвитку зв'язного мовлення використовуються опорні схеми, за якими діти правильно, логічно складають опис, розповідь. Для вдосконалення або автоматизації поставлених звуків, розвитку почуття ритму, активізації артикуляційного апарату є картки з малюнками на певний звук. Ці картки я використовую як на індивідуальних, так і на групових заняттях. Дітям подобається у формі вірша називати малюнки. Вони швидко запам’ятовують слова, таким чином збагачуючи свій словник та розвиваючи мовленнєвий апарат. Наведемо деякі приклади на звуки [р], [л], [ш]:

Риба, дерево, ракета,

Рукавиця, торт, карета,

Рак, корова, барабан,

Робот, черепаха, кран,

Рама, зірка, мухомор,

Ручка, зебра, помідор.


Лампа, слон, лопата, слива,

Лось, бджола, калина, білка,

Лист, лисиця, мило, пилка,

Ложка, яблуко, малина,

Ластівка, лимон, ялина,

Лижі, голка, колобок,

Лук, лелека, колосок.
Шуба, душ, машина,

Шафер, кошик, шина,

Шапка, шило, мишка,

Шорти, груша, кішка,

Шарф, каштан, ромашка,

Шишка, шпак, мурашка.



Пісочна терапія у корекційній роботі з дітьми

Останнім часом психологи, логопеди пропонують використовувати такий спосіб розвитку дитини, як пісочну терапію. Терапевтичний ефект ігри з піском описав швейцарський психолог і філософ Карл Густав Юнг. «Дитина будує і руйнує зроблене ним і знову будує», – ця нехитра дія говорить про те, що на зміну старому завжди приходить нове. Багато років проживаючи цю таємницю дитина досягає стану рівноваги, її покидає тривога і страх, стабілізується емоційний стан, розвивається увага, пам'ять, що є дуже важливим для дітей з мовленнєвими порушеннями.

Ігри з піском:


  • розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну моторику рук;

  • стабілізують емоційний стан, забираючи негативну енергію, долають страхи;

  • долають комплекс «поганого художника»;

  • вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію, мовленнєві можливості;

  • сприяють розширенню словникового запасу;

  • допомагають засвоїти навички звуко-складового аналізу та синтезу;

  • дозволяють розвивати фонематичний слух і сприйняття;

  • сприяють розвитку зв'язного мовлення, лексико-граматичних уявлень;

  • допомагають при вивченні букв, засвоєнні навичок читання і письма.

Пісочні ігри можна використовувати не тільки у дитячому садку, але й в школі при навчанні грамоти, рахунку тощо.

Наприклад: діти пишуть букви на піску, які вивчили або які диференцюють, перетворюють Л на А, Н на И, М на Л; при вивченні теми «Наголос» пишуть наголошену букву або учень вимовляє написане на піску слово, інтонаційно виділяє наголошений звук. «Чарівною паличкою» він торкається букви, залишаючи над нею слід наголосу. Дуже подобається дітям знаходити у піску букви і складати з них слова, писати буквені, цифрові, графічні диктанти тощо. За допомогою піску можна розвивати дрібну моторику пальців рук.

Використання пісочної терапії дає позитивні результати:




Фіто-, аромо-, музико-, хромотерапія

Фітотерапія завжди використовувалася у логопедичній роботі. Фітотерапія – лікування за допомогою лікарняних засобів. Вона має глибоке коріння як в нашій країні, так і за кордоном. Ще в ХІ ст. до н. е. вавилонці широко використовували рослини в лікарняних цілях.

Лікарняні рослини – ефективний засіб під час лікування різноманітних мовленнєвих аномалій. Їх вживають для відновлення розумової та фізичної працездатності, усунення втомлюваності, в’ялості, астенічного синдрому, профілактики порушень мозкового кровообігу, розладів пам'яті, нервозності, відновлення м’язового тонусу.

При спастичній формі дизартрії потрібно вживати настоянки зі скорлупи кедрових горішків, з квіток календули, насіння кропу, відвари з настоянки чебрецю, відвару свіжих ялицевих гілок.

При паретичній формі дизартрії хороший ефект дають настоянки з женьшеня звичайного, марьїна кореня, гречихи посівної, крутая звичайного; ванни з відвару трав: пшениці, буркуна, розтопиру серебристого. Для неспокійних дітей – відвари суміші трав чортополоху і підмаренника м'якого. Для підвищення працездатності, покращення пам'яті, концентрації уваги бажано вживати відвари звіробою, конвалії, настойки женьшеня, а також сирі овочі, особливо сік капусти.

При неврозоподібному заїкуванні використовуються збори лікарняних рослин, що мають протисудомну і заспокійливу дію.

Збір №1: верес звичайний, трава – 40 г., сухоцвіт, трава – 40 г., собача кропива п'ятилопатева, трава – 40 г., перелет багатолистовий, трава – 40 г., валеріана лікарняна, коріння – 40 г.

1 ст. ложку суміші заварити 0,5 л. окропу, настоювати 8 годин, процідити і випити за день в 4-5 прийомів перед їжею і перед сном.

Збір №2: конюшина гірська, трава – 20 г., материнка звичайна, трава – 20 г., буквиця лікарняна, трава – 20 г., кульбаба лікарняна, трава – 20 г., череда – 20 г., м’ята перечна, лист – 20 г.

1 ст. ложку суміші заварити 0,5 л. окропу, настоювати 30 хвилин, процідити і випити за день в 4-5 прийомів – за 10-15 хвилин до їжі та перед сном та інші.

В результаті комплексної корекційної роботи за допомогою лікарняних трав вдається не лише нормалізувати сон дітей, зняти втому, дратівливість, підвищити працездатність, пам'ять, увагу, а й покращити загальний стан дітей з мовленнєвою патологією.

Гідне місце в лікувальній педагогіці необхідно відводити ароматерапії. Народний досвід і дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати настроєм і працездатністю. Фізіолог Д. І. Шатенштейн у 1939 р. вперше науково обґрунтував та експериментально довів, що деякі нюхові подразники впливають на багато функцій і особливо на працездатність.

Ефірні масла базиліку, коріандру, дягеля, з кожури лимону, майорана, петрушки, евкаліпту тонізують, а фітокомпозиції з базиліку, майорана, коріандру, розмарину, м’яти, лаванди, тим'яну і вербени створюють аромати, що добре заспокоюють перезбуджену нервову систему. Це потрібно застосовувати в роботі з гіперактивними дітьми.

Останнім часом все більше і більше використовується у логопедичній роботі музикотерапія. Музикотерапія – це ліки, які слухають. Про те, що музика здатна змінити душевний і фізичний стан людини, знали ще в Давній Греції та інших країнах. Скрипка і фортепіано заспокоюють нервову систему; а флейта має розслаблюючу дію. Самий значний ефект від музики – це профілактика та лікування нервово-психічних захворювань. Легка спокійна музика датського композитора і музиканта Франсиса Гойи заспокійливо діє на нервову систему, приводить до рівноваги процеси збудження і гальмування. Слухаючи цю музику ніхто не дозволяв собі голосно кричати і пустувати.

«Каприз №24» Ніколо Паганіні у сучасній обробці, навпаки, підвищує тонус організму, настрій. Музика, відволікаючи увагу від неприємних образів, сприяє концентрації уваги. Для врівноваження нервової системи найчастіше використовується фонограма лісу, спів птахів, п’єси з циклу «Пори року» П. І. Чайковського, «Місячна соната» Бетховена.

Наукою встановлено, що безшумне оточення негативно впливає на психіку людини, оскільки абсолютна тиша не є для неї звичним оточуючим фоном. Це варто враховувати при проведенні занять.

Найбільш важливими для дітей-логопатів є тренування спостережливості, розвиток відчуття темпу, ритму і часу, мислиннєвих здатностей і фантазії, вербальних і невербальних комунікативних навичок, виховання вольових якостей, витримки і здатності стримувати афекти, розвиток загальної тонкої моторики й артикуляційної моторики.

Безпосередня лікарняна дія музики на нервово-психічну сферу дитини відбувається при її пасивному або активному сприйнятті.

Музична ритміка широко використовується при лікуванні рухових і мовленнєвих розладів (тиків, заїкуванні, порушенні координації, розторможеності, моторних стереотипів), корекції недостатнього психомоторного розвитку, почуття ритму, мовленнєвого дихання.

Музику потрібно використовувати під час виконання самостійної роботи, коли відсутнє мовленнєве спілкування. Виключенням є мелочитання (читання під музику) дітей із заїкуванням.

Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє покращенню загального емоційного стану дітей; покращенню виконання якості рухів (розвиваються виразність, ритмічність, координація, плавність, серійна організація рухів); корекції і розвитку відчуттів, сприйняття, уявлень; стимуляції мовленнєвої функції; нормалізації просодичної сторони мовлення (темпу, тембру, ритму, виразності інтонації).

Для прослуховування береться лише той твір, що подобається абсолютно усім дітям. Краще використовувати музичні п’єси, які знайомі дітям. Вони не повинні привертати їх увагу своєю новизною, відволікати від головного. Тривалість прослуховування повинна складати не більше 10 хвилин протягом усього заняття. Як правило, це лише один музичний твір.

Існують спеціальні комп’ютерні програми з хромотерапії. Їх доцільно використовувати на фронтальних логопедичних заняттях як хвилинки відпочинку.

Наші пращури помітили, що одні кольори приємні для ока, заспокоюють, сприяють приливу внутрішніх сил, збадьорюють; інші – дратують, пригнічують, визивають негативні емоції. Вплив кольору на людину не однозначний, а сугубо індивідуальний, він має вибірковий характер. Це необхідно враховувати в роботі.



Застосування комп’ютерних технологій у роботі логопеда

Комп'ютери швидко увійшли в наше життя. Використання комп’ютерних технологій сьогодні є новим етапом в освітньому процесі. Вчителі-логопеди не лише не залишилися осторонь, але й активно включилися в процес і продуктивно використовують ІКТ (інформаційно-комп'ютерні технології) в своїй практиці. Комп'ютерні технології вважаються допоміжними засобами в логопедичній роботі, вони є дуже ефективними.

На даний час розробляється все більше і більше комп'ютерних логопедичних ігор, завдань, які сприяють збагаченню словника, розвитку зв'язного мовлення дітей, покращують фонематичне сприйняття тощо. Найчастіше комп'ютерні вправи, ігри включають в структуру традиційного індивідуального логопедичного заняття як допоміжний інноваційний елемент. Між логопедом і дитиною встановлюється тісний емоційний контакт. Дитина відчуває себе розкутою, підвищується її самооцінка, значно покращується результативність роботи.

Існують такі інтерактивні ігри як «Буквений дощик», «Прийменник», «Склади слово», «Склади речення за малюнками», «Артикуляційна гімнастика» тощо. Використання ІКТ під час проведення логопедичних занять допомагає цікавіше і переконливіше подавати матеріал. Учні з великою цікавістю виконують запропоновані завдання, працюючи самостійно або в парах. Використання ІКТ у логопедичній роботі допомагає оптимізувати, індивідуалізувати процес навчання, розширює можливості роботи з наочним матеріалом, що сприяє успішному досягненню поставленої мети.

Але комп'ютери потрібно використовувати в міру, обережно. Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвиваючого навчання до наочно-ілюстративних методів. Тому, готуючись до уроку з використанням ІКТ, учитель не повинен забувати, що це урок, а значить дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу та інших. При цьому комп’ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Враховуючи те, що основними видами у молодшому шкільному віці є ігрова і конструктивна діяльність, велике значення має використання таких педагогічних технологій, які мають яскраво виражений моделюючий характер. Вони дають можливість формувати поруч з мовленнєвими і немовленнєві види діяльності. Тому застосування лего-технологій, орієнтованих на розвиток дрібної моторики, є важливим у логопедичній роботі. При використанні конструктора «Лего» у дитини виходять гарні, привабливі конструкції незалежно від її навичок. Дитина відчуває себе успішною.



За допомогою лего-конструктора можна працювати над лексичними, граматичними темами (скільки вікон, ягідок на кущах і т. д.). Лего-терапія виховує увагу, посидючість, акуратність, точність у виконанні конструкцій.

Використання нетрадиційних прийомів, технологій підвищує інтерес до мови, допомагає в ігровій формі краще засвоїти матеріал. Чим різноманітніше будуть прийоми логопедичного впливу на дітей, тим більш успішним буде формування у них мовлення.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка