Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби Тема заняття



Скачати 284.18 Kb.
Дата конвертації30.09.2017
Розмір284.18 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

МОЗ України

Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова



«Затверджено»


на методичній нараді кафедри

інфекційних хвороб

з курсом епідеміології

Завідувач кафедри

________ проф. Мороз Л.В.

«28» серпня 2011 р.


Методичні рекомендації


для студентів



Назва дисципліни

Інфекційні хвороби

Тема заняття

Диференційна діагностика жовтяниць:

  • Диференційна діагностика вірусних гепатитів А, В, С, Д, E, F, G;

  • - роль та використання різних методик.

Вивчення тестових завдань («Крок-2»).

Курс

VІ

Спеціальність

Медична психологія

Склав: доц. Коробко А.П.


Вінниця - 2011

1. Актуальність

Серед інфекційної патології людини особливе місце займають вірусні гепатити. За останні роки до вже відомих гепатитів A, B, C, D,E ,F і G додалися TT, SEN (ні А ні G), віруси-збудники яких є або можуть бути причиною гепатиту і, можливо, багатьох поза печінкових патологічних процесів.

Гострий вірусний гепатит – це гостре захворювання печінки вірусної етіології, що характеризується некротично-запальними змінами портальних трактів і внутрішньодолькової паренхіми.

Серед парентеральних гострих вірусних гепатитів найнебезпечнішими та найбільш вивченими на сьогодні є вірусні гепатити В і С. Щорічно на земній кулі вірусом гепатиту В інфікується 50млн та вмирає від 1,5 до 2 млн осіб. В Україні показник захворюваності на гепатит В становить приблизно 14,5 на 100 000 населення, а носіями вірусу є близько 1 млн громадян. Гепатит D так само як, і гепатит В, практично має широке розповсюдження.

Відкритий лише в 1989 році, збудник вірусного гепатиту С на початку нового ХХІ сторіччя став найбільш розповсюдженим. Кількість людей, інфікованих вірусом гепатиту С, сягнула 1 млрд осіб, що становить майже 20% від всього населення планети.

Гепатити В і С мають певні особливості специфічної лабораторної діагностики та лікування. Про те є і те, що об’єднує ці парентеральні гепатити – це надзвичайно небезпечні наслідки перенесеного захворювання: цироз і первинний рак печінки.

Тому, рання діагностика – це основний фактор, що забезпечує можливість проведення своєчасного лікування хворого і відповідно профілактики смертельних наслідків цих захворювань.

Лабораторні методи діагностики, що використовуються під час обстеження хворих на вірусні гепатити передбачають проведення і оцінку загальноклінічних, біохімічних та специфічних досліджень.

Серед специфічних методів діагностики вірусних гепатитів особливої уваги заслуговують молекулярно-біологічні методи дослідження, особливо полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Тактика лікування вірусних гепатитів складається з принципів етіотропної та патогенетичної терапії. З метою етіотропної терапії використовують антивірусні хіміопрепарати як вузького так і розширеного спектру дії. Найбільш часто використовуються аномальні нуклеозиди і інтерферони. Нажаль, сучасна комбінована противірусна терапія має велику кількість небажаних явищ, що утруднюють і обмежують застосування відповідних ліків, а також значно погіршують якість життя хворих. Даний фактор в більшій мірі стосується лікування хворих на хронічні гепатити.

У пацієнтів з гострими гепатитами здебільш використовуються патогенетичні принципи лікування, спрямовані на ліквідацію проявів інтоксикаційного, жовтяничного, диспепсичного та інших синдромів захворювання. Засобом етіотропної терапії, особливо у випадках гострих гепатитів А та Е виступають природні чинники власного імунітету хворого.

2. Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1
- мати загальне уявлення про місце гострих вірусних гепатитів в структурі інфекційних хвороб, поширеність у різних регіонах світу та різних вікових групах, ознайомитися із статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти ускладнень, віддалених наслідків перенесених інфекцій;

- мати загальне уявлення про лабораторні методи діагностики гострих вірусних гепатитів

- мати загальне уявлення про основні методи лікування гострих вірусних гепатитів

- ознайомитися з історією наукового вивчення гострих вірусних гепатитів, мати уявлення про науковий внесок вітчизняних вчених в історію наукових досліджень цій галузі.


2.2. Студент повинен знати: а – 2

  1. етіологію відомих на сьогодні гострих вірусних гепатитів

  2. основні ланки патогенезу, що призводять до змін загального аналізу крові, сечі та калу у хворих на гострі вірусні гепатити

  3. основні ланки патогенезу, що призводять до змін біохімічного аналізу крові у хворих на гострі вірусні гепатити

  4. загальноклінічні методи дослідження

  5. біохімічні методи дослідження

  6. специфічні лабораторні методи дослідження

  7. принципи диференціальної діагностики гострих вірусних гепатитів між собою та іншими захворюваннями на основі лабораторних методів діагностики

  8. принципи лікування гострих вірусних гепатитів

  9. загальні характеристики основних противірусних препаратів

  10. порядок призначення противірусних препаратів у хворих з гострими вірусними гепатитами

  11. загальні характеристики засобів патогенетичної терапії для хворих на гострі вірусні гепатити

  12. порядок призначення засобів патогенетичної терапії хворим з гострими вірусними гепатитами

  13. тактику ведення хворого у разі виникнення невідкладних станів

  14. принципи медичної допомоги на до госпітальному етапі


2.3. Студент повинен вміти: а – 3

  1. Скласти план лабораторного обстеження хворого.

  2. Інтерпретувати результати загальноклінічних та біохімічних методів дослідження.

  3. Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.

  4. Провести диференціальну діагностику гострих вірусних гепатитів

  5. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології та результатів лабораторних методів обстеження.

  6. Надати невідкладну допомогу хворим з гострою печінковою недостатністю, геморагічним синдромом, набряком головного мозку.

  7. Дати рекомендації стосовно режиму та дієти.


2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних і підготовлених студентів): а – 4

Розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел: залучати до роботи у студентському науковому гуртку кафедри; запропонувати теми для рефератів з найбільш актуальних питань, наприклад: « Профілактика вірусних гепатитів з різними механізмами передачі», «Популяційні наслідки проведення масового щеплення проти вірусного гепатиту В», «Можливості застосування сучасних противірусних препаратів для лікування гострих вірусних гепатитів з різними механізмами передачі», «Труднощі диференційної діагностики гострих вірусних гепатитв з субклінічним перебігом» тощо.


3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

  1. Розвинути деонтологічні уявлення. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.

  2. Розвинути уявлення про вплив протиепідемічних захворюваність на поширеність гострих вірусних гепатитів.

  3. На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.


4. Міжпредметне інтегрування:

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Властивості збудників гострих вірусних гепатитів, серологічна відповідь в залежності від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики.

Проводити забір матеріалу для вірусологічного (матеріал з фекалій хворого, кров) та серологічного дослідження, інтерпретувати результати отриманих даних

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) гострих вірусних гепатитів; поширеність патології в Україні і в світі. Стратегію ВООЗ стосовно ліквідації цих інфекцій.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції


Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти ускладнень.

Оцінити дані імунологічних досліджень.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( загальні аналізи крові, сечі, біохімії крові, параметри КОС, електролітів, тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Неврологія

Клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки гострої печінкової енцефалопатії.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням ЦНС.

Клінічна фармакологія.

Фамакокинетику і фармакодинаміку , побічні ефекти засобів етіотропної та патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.


Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

  • ГПЕ

  • Набряк мозку



Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ГПЕ

  • Набряк мозку

5.Зміст теми заняття та її структура.
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ
Біохімічні маркери

  1. Цитолітичний синдром:

Підвищення активності АлАт, АсАт (починаючи з кінця інкубаційного періоду), підвищення вмісту заліза в крові, зниження ПІ та інших факторів згортання, зниження альбуміну, ефірів холестерину.

  1. Мезенхимально-запальний синдром:

Підвищення рівня α2 – β – γ – глобулінів, імуноглобулінів всіх класів, зміна колоїдних проб (зниження сулемового титру та підвищення тимолверналовой проби)

  1. Холестатичний синдром:

Підвищення рівня зв’язаного білірубіну, жовчних кислот, холестерина, міді, ЛФ, 5-нуклеотидази, ГГТП, білірубінурія
Специфічні маркери
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ А

  1. Вірусологічне дослідження (імунна електрона мікроскопія фільтрату фекалій)

  2. Виявлення HAVAg в ІФА

  3. Серологічні методи: виявлення IgM anti-НАV IgM в РІА, ІФА (на четвертому тижні після інфікування)

  4. Позитивна ПЛР НАV RNA в крові та фекаліях


ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В


  1. Серологічні методи: виявлення НВsAg, HBeAg, anti-HBcorIgM, негативні anti-HBcorIgG в ІФА, ЗІЕФ, РІА (на восьмому тижні після інфікування)

  2. Позитивна ПЛР НВV DNA в крові


ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ D (гострая ко-інфекція)


  1. Виявлення маркерів гострого гепатиту В

  2. Серологічні методи: виявлення HDVAg в РІА, anti-HDVIgM (з 16-го тижня після інфікування) в ІФА

  3. Позитивна ПЛР НDV RNA в крові


ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С


  1. Серологічні методи: виявлення anti-HCVcorIgM, негативні - anti-HCVcorIgG, anti-HCVNS4 IgG в ІФА (на другому-шостому тижні після інфікування)

  2. Позитивна ПЛР НCV RNA в крові



ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ Е

  1. Вірусологічне дослідження (імунна електрона мікроскопія фільтрату фекалій)

  2. Серологічні методи: виявлення anti-HЕVIgM

  3. Позитивна ПЛР НЕV RNA в крові


Диференціальний діагноз гострих вірусних гепатитів
Особливості:

ГА

  • Сезонність (літо-осінь)

  • Можливість групових спалахів

  • Гострий початок (псевдо грипозний, змішаний тип)

  • Короткочасна пропасниця (1-3 дні)

  • Поліпшення самопочуття з моменту появи жовтяниці

  • Перебіг частіше легкий

  • Наявність специфічних маркерів


ГГВ

  • Вказівка на різні парентеральні маніпуляції за 3-6 місяців до розвитку перших симптомів

  • Частіше в літніх людей, наркоманів, гомосексуалістів

  • Спорадичні випадки

  • Початок поступовий

  • Перед жовтяничний період по типу артралгічного, диспепсичного, змішаного типу (пропасниця не характерна)

  • З моменту появи жовтяниці стан не поліпшується

  • Перебіг частіше середньої важкості

  • Наявність специфічних маркерів


ГГD

  • Група ризику – люди, які мають австралійський антиген

  • Пропасниця у переджовтяничний період у 60% хворих

  • Частий біль у правому підребер’ї

  • Часто хвилеподібний перебіг

  • ГКС обтяжують перебіг хвороби

  • Наявність специфічних маркерів


ГГС

  • Основна група ризику – люди, яким здійснювали переливання препаратів крові

  • Початок поступовий

  • Перебіг переважно легкий

  • Хронізація процесу в більшості випадків

  • Наявність специфічних маркерів


ГЕ

  • Поширеність переважно в Азії, Африці, Південній Америці

  • Вибуховий характер епідемій, пов'язаний з водним шляхом передачі

  • Вік хворих від 15 до 18 і від 28 до 40 років

  • Початок гострий

  • З моменту появи жовтяниці відсутнє поліпшення стану

  • Ще в перед жовтяничний період характерний виражений біль в епігастрії

  • Двофазне підвищення активності ферментів

  • Важкий перебіг у вагітних з високою летальністю

  • ГКС обтяжують перебіг хвороби

  • Наявність специфічних маркерів


Надпечінкова гемолітична жовтяниця:
Основні причини:

  • Переливання несумісної крові

  • Дія паразитів на еритроцити (малярія)

  • Токсична дія на еритроцити алкоголю, хімічних речовин, медикаментів

  • Токсична дія факторі патогенності різних мікроорганізмів


Основні ознаки:

  • Лимонно-жовтий відтінок шкіри

  • Анемія різного ступеня (підвищена к-ть ретикулоцитів)

  • Темний кал

  • Світла сеча

  • Підвищення білірубіну за рахунок переважно непрямого

  • Активність АлАт, АсАт в межах норми

  • Активність ЛФ нормальна


Підпечінкова жовтяниця
Основні причини:

  • Обтурація жовчної протоки

  • Абсцес печінки в області воріт

  • Важкий перебіг сепсису

  • Наявність пухлини, виразки в шлунку або 12-палій кишці в місці виходу загальної жовчної протоки

  • Ураження голівки підшлункової залози

  • Збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів при різних гематологічних захворюваннях


Основні ознаки:

  • Клініко-лабораторна картина основного захворювання

  • Яскрава жовтяниця

  • Знебарвлений кал

  • Темна сеча

  • Підвищення білірубіну за рахунок переважно прямого

  • Активність АлАт, АсАт в межах норми або незначно підвищена

  • Активність ЛФ різко підвищена



Печінкова жовтяниця
Основні причини:

  • Синдром Криглера-Наджара

  • Синдром Жильбера

  • Токсичний гепатит

  • Холестаз вагітних

  • Гостра жирова дистрофія печінки

  • Інфекційні захворювання (бруцельоз, туляремія, легіонельоз, Ку-гарячка, лептоспіроз, герпесвірусні інфекції, жовта гарячка та інші)

  • Вірусні гепатити



Основні ознаки:

  • Синдром Криглера-Наджара: з перших днів народження, виражена жовтяниця, ураження ЦНС, успадковується за аутосомно-рецесивною ознакою

  • Синдром Жильбера: незначне підвищення білірубіну за рахунок переважно непрямого, нормальна активність трансаміназ та інших гематологічних показників, успадковується за рецесивно-домінантним типом, ефективність застосування фенобарбіталу

  • Токсичний гепатит: анамнез застосування аспірину, сульфаніламідів, туберкулостатиків та інших, отруєння грибами, підвищення білірубіну та трансаміназ

  • Холестаз вагітних: частіше в ІІІ триместрі вагітності, шкірний свербіж (іноді нестерпний), жовтяниця, потемніння сечі, слабкість, нудота, печінка не збільшується, активність трансаміназ незначно підвищується, після пологів симптоми зникають через декілька днів.

  • Гостра жирова дистрофія печінки (жировий гепатоз вагітних): частіше в останньому триместрі вагітності на тлі токсикозу, бурхливий початок (за типом фульмінантної форми гепатиту) зі швидким розвитком печінково-ниркової недостатності, можливі масивні кровотечі, печінка не збільшена, рівень білірубіну високий за рахунок прямого, активність АлАт, АсАт нормальна або помірно збільшена, підвищена концентрація в крові аміаку, сечової кислоти, на початку першого прикінці другого тижня частіше настає летальний кінець.



Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів (ГВГ)
Режим – ліжковий при будь якій важкості перебігу до настання сечового кризу.
Дієта - №5, 5а (білків – 1,5 – 2 г/кг, жирів – 0,8 – 1,8 г/кг, вуглеводів – 4-5 г/кг)
Етіотропна терапія:

- лікування гострого вірусного гепатиту С

Схеми:


  1. ІНТЕРФЕРОН 3-6 МО х 3 рази на тиждень або щоденно, 3-6 місяців

  2. ІНТЕРФЕРОН 3-6 МО х 3 рази на тиждень або щоденно + РИБАВІРИН 1000-1200 мг/день (15мг/кг) щоденно, 3-6 місяців

  3. ПегІнтерферон у відповідній дозі х 1 раз на тиждень п/шк. 3-6 місяців


- лікування затяжного перебігу гострого вірусного гепатиту В

    1. ПегІнтерферон у відповідній дозі х 1 раз на тиждень п/шк. 6 місяців


Патогенетична терапія (дезінтоксикаційна, метаболічна, протинабрякова, спрямована на покращення мікроциркуляції, спрямована на зменшення свербежу шкіри).
ЛЕГКИЙ ПЕРЕБІГ – дієта (із вживанням достатньої кількості рідини) + ліжковий режим + аскорутин х 3 рази на день (7 днів) + лактулоза 15-20 мл х 3 рази на день (7 днів).
СЕРЕДНЬОВАЖКИЙ ПЕРЕБІГ - дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

  • мікроклізми з 2-3% розчином натрію гідрокарбонату

  • ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

  • глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

  • «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

  • Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

  • Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

  • Лактулоза 15-30 мл х 3рази на день щоденно

  • Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

  • Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

  • Цитраргінін 40 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів

  • Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів

  • Осетрон 4-8-мг х на добу 5-7 днів


ВАЖКИЙ ПЕРЕБІГ - дієта + ліжковий режим (з надмірним питвом)

  • мікроклізми з Лактулозою

  • ректально крапельно 2-4% розчин натрію гідрокарбонату 150-200 мл на добу

  • глюкозо-калієво-інсулінова суміш 50-70 мл калію хлоріду + 300-500 мл 5% глюкози + інсулін

  • «Ацесіль», «Трисіль» в/в крапельно 200-400 мл щоденно 5-7 днів (особливо при наявності блювання)

  • Реамберин, Реосорбілакт 200-400 мл в/в крапельно щоденно 7-10 днів

  • Фуросемід 1%-1-2мл, Маннитол 30% - 200 мл на добу

  • Вит С 1000 мг в/в на фіз. р-ні або р-ні 5% глюкози

  • Амінокислоти з підвищеним вмістом амінокислот з розгалуженим бічним ланцюгом і зниженим вмістом ароматичних амінокислот: Гепасол А 500 мл, Аміностерил – N –гепа 8% - 500 мл, Гепа-Мерц 40 мл на фіз. р-ні, Аміносол 500 мл в/в крапельно

  • Цитраргінін 10 мл х 3 рази на день, перорально 5-7 днів.

  • Лактулоза 30-50 мг х 3 рази на день, перорально 7-10 днів

  • Бифи-форм 2 капсули х 2-3 рази на день , перорально 5-7 днів

  • Ентеросгель 1 ст. л.х 3 рази на день, перорально щоденно 5-7 днів

  • Трентал 200 мг х 3 рази на день після їди 7-10 днів



ЛІКУВАННЯ ПЕЧІНКОВОЇ КОМИ

  • Дієта (обмеження білку до 50мг на добу) + суровий ліжковий режим

  • Для зменшення утворення аміаку в кишечнику:

- Лактулоза 30-120 мл на добу перорально або перректально 1-3л 20% розчину.

  • Антибіотики, що не всмоктуються для перорального прийому:

- Ципрофлоксацин 500 мг х 2 рази на добу – 7 днів

- Метронідазол 800-1000мг на добу – 7 днів



- Неомицин (в особливо тяжких випадках) 4-6г на добу 7 днів

  • Посилення знешкодження аміаку в печінці:

- L- орнітин – L – аспартат (Гепа-Мерц) 9-18 г на добу перорально або 20-40 г/добу в/в крапельно

- Орницетил – 3-6 г х 3 рази на добу



Зв’язування аміаку в крові:

  • Глутаминовая кислота 1% - 150мл в/в крапельно

  • L- аргиніну – L – глутамат (Глутаргин) 40% - 5мл на фізрозчині

Препарати, що зменшують тормозні процеси в ЦНС:

  • Флумазеніл

  • Леводофа

  • Бромкриптін

Препарат з комбінованою дією:

  • Гепасол А 500мл х 2 рази на день в/в крапельно

Сифонні промивання кишечнику

Осмодіуретики: Маннітол 30% - 400мл на добу, Сорбітол 15% - 400мл на добу, Фуросемід 1% - 4-8мл на добу
Медична допомога хворому на догоспітальному етапі передбачає проведення пероральної дезінтоксикації (надмірне питво, лактулоза, сорбенти (ентеросгель, біле вугілля)), в разі наявної нудоти та блювання застосування прокінетичних засобів (мотіліум, одансетрон).

6. План та організаційна структура заняття:




п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю

Методи навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

(хв)

1

2

3

4

5

6

1

2


3

Підготовчий етап:

Організаційні заході

Постановка учбових цілей та мотивація

Контроль вихідного рівня знань

А. етіологія

Б. патогенез

В. клініка

Г. діагностика

Д. лікування

Е. профілактика





ІІ

ІІ



ІІ

ІІІ


ІІІ

ІІ


Індивідуальне

опитування

Рішення типових задач

Письмові теоретичні завдання


Дивись п.1 «Актуальність теми»

Дивись п.2

«Учбові цілі»


Питання для індивідуального опитування.

Тести 2-го рівня

Типові ситуаційні задачі

5 хв.

60 хв.

4


Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Учбові цілі”

III


Практичний

професійний тренінг

у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних ситуацій .


Професійний алгоритм обстеження

Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Ситуаційні задачі

3-го рівня.


220 хв.

5

6



7

Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття:

теоретичний

практичний

організаційний

Домашнє завдання:

Учбова література (основна, допоміжна)


III




Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів.

Аналіз типових помилок.

Програмований контроль.


Тести 3-го рівня

Орієнтовна карта для роботи з літературою



60 хв.

10 хв.


5хв.



7. Матеріали методичного забезпечення заняття
7.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття а = 2
7.1.1.Контрольні питання для індивідуального опитування:


  1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать гострі вірусні гепатити.

  2. Основні біохімічні синдроми гострих вірусних гепатитів.

  3. Патогенез виникнення основних біохімічних синдромів при гострих вірусних гепатитах.

  4. Маркери гострих вірусних гепатитів А, В, D, E, C.

  5. Хронологія появи специфічних маркерів гострих вірусних гепатитів А, В, D, E, C в крові.

  6. План обстеження хворого на гострі вірусні гепатити А, В, D, E, C.

  7. Лабораторна діагностика змін біохімічних показників крові та сечі хворого на гострий вірусний гепатит.

  8. Методи специфічної діагностики гострих вірусних гепатитів А, В, D, E, C.

  9. Диференціальна діагностика гострих вірусних гепатитів А, В, D, E, C між собою та з захворюваннями, що супроводжуються жовтяничним синдромом різного патогенетичного походження.

  10. Показання для етіотропного лікування хворого на гострий вірусний гепатит.

  11. Етіотропна терапія, що призначається для лікування гострих вірусних гепатитів.

  12. Принципи патогенетичної терапії різних варіантів перебігу гострих вірусних гепатитів А, В, D, E, C.

  13. Лабораторна діагностика печінкової коми.

  14. Лікування печінкової коми.

  15. Правила виписки хворих на гострі вірусні гепатити А, В, D, E, C зі стаціонару.

  16. Медична допомога хворому на до госпітальному етапі.


7.1.2. Питання для визначення початкового рівня знань.

Варіант 1



  1. Назвати нормальні біохімічні показники функції печінки.

  2. Клінічні ознаки холестатичного синдрому.

  3. Назвати 3 – 4 антибіотика з бактеріостатичною дією.

Варіант 2.

  1. Дати визначення імунітету.

  2. Клінічні прояви синдрому гастриту.

  3. Показники гемограми в нормі.

Варіант 3.

  1. Показники коагулограми в нормі.

  2. Клінічні прояви синдрому ентериту.

  3. Клінічні прояви токсичної енцефалопатії.

Варіант 4.

  1. Перерахувати гуморальні фактори природженого імунітету.

  2. Види жовтяниць.

  3. Покази та протипокази до проведення пункційної біопсії печінки.

Варіант. 5.

  1. Перерахуйте класи імуноглобулінів, їхні функції.

  2. Основні різновиди вірусів та особливості їх будови.

  3. Нормальні біохімічні показники функції нирки.

Варіант 6.

  1. Основні шляхи передачі інфекційних хвороб.

  2. Розміри печінки за Курловим, вказати топографічні орієнтири.

  3. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини в нормі та при патології.

Варіант 7.

  1. Класифікація збудників інфекційних хвороб.

  2. Описати симптом хлопаючого тремора.

  3. Назвати 3 – 4 антибіотика з групи аміноглікозидів, їхні побічні дії.

Варіант 8.

  1. Визначити поняття антиген та антитіло, їхні основні властивості.

  2. Описати симптом Керніга.

  3. Назвати антибіотики з групи цефалоспоринів (3 – 4).

Варіант 9.

  1. Фактори неспецифічної резистентності макроорганізму.

  2. Назвати препарати з групи нестероїдних протизапальних (3 – 4).

  3. Які Ви знаєте сольові інфузійні розчини?

Варіант 10.

  1. Визначення інфекційних захворювань з трансмісивним механізмом передавання.

  2. Перерахувати незамінні амінокислоти.

  3. Визначення понять «антропонози», «зоонози», «сапронози»

Варіант 11.

  1. Визначення понять екзантеми та енантеми.

  2. Описати симптоми Кера, Ортнера, Воскресенського.

  3. Основні принципи деонтології.


7.2. Тести ІІ рівня. а=2

Вибрати правильні відповіді
Варіант 1
11.1.1. До маркерів вірусу ГВ належать:

А. HbsAg


Б. HbeAg

В. Anti-HCV

Г. HDV RNA
11.1.2. До маркерів вірусу ГС належать:

А. HbsAg


Б. HbeAg

В. Anti-HCV

Г. HСV RNA
11.1.3. До маркерів вірусу ГD належать:

А. HbsAg


Б. HbeAg

В. Anti-HDV

Г. HDV RNA
11.1.4. Маркер гострого ГС:

А. Anti-HCV IgM

Б. HbeAg

В. Anti-HDV

Г. HCV RNA
11.1.5. Маркер гострого ГВ:

А. Anti-HCV IgM

Б. HbeAg

В. Anti-HВс IgM

Г. HCV RNA
11.1.6 Маркер гострого ГD:

А. Anti-HDV IgM

Б. HbeAg

В. Anti-HВс IgM

Г. HCV RNA
11.1.7. ПЛР визначає:

А. Anti-HCV IgM

Б. HbeAg

В. Anti-HВс IgM

Г. HCV RNA
11.1.8. Де визначається НсAg?

А. В крові

Б. В сироватці

В. В пунктаті печінки

Г. В сечі
11.1.9. Після специфічної профілактики ГВ в крові виявляються:

А. Anti-HCV IgM

Б. HbeAg

В. Anti-HВс IgM

Г. Anti-HВs
11.1.10. Виявлення HВеАg – ознака:

А. Фази реплікації

Б. Фази інтеграції
11.1.11.Збільшення коньюгованого білірубіну - ознака:

А. Холестазу

Б. Патології кісток

В. Панкреатиту

Г. Некрозу гепатоцитів
11.1.12.

Збільшення АЛТ - ознака:

А. Холестазу

Б. Інфаркту міокарду

В. Панкреатиту

Г. Некрозу гепатоцитів




7. 2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок, вмінь діагностики та лікування гострих вірусних гепатитів.





Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

Оволодіти методикою обстеження хворого на гострий вірусний гепатиті

  1. З’ясувати скарги



  1. Анамнез хвороби


  1. Анамнез життя




  1. Епіданамнез

Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень

- додаткових уражень

Послідовність та терміни виникнення

- гарячки

- переджовтяничного періоду

- жовтяниці

- ускладнень

- додаткових синдромів (нудота, блювання та інше)

- перенесені хвороби, у т.ч. вірусні гепатити

Виявити:


- контакт з хворими на вірусні гепатити

- перебування в ендемічних регіонах чи в регіонах спалаху захворювання на вірусні гепатити




2.

Провести курацію

хворого


1. Загальний огляд

Шкірні покрови


Очі
Ротоглотка

2. Пальпація


Лімфатична система
Легені

Живіт


3. Перкусія

Серце


Легені

4. Аускультація

Серце

Легені


- Оцінити стан хворого, положення

- наявність жовтяниці

- колір шкіри та слизових оболонок

-колір очей


- колір слизової ротоглотки

рухливість м’якого піднебіння

- гучність, ясність, осиплість, гугнявість

- с-м Воскресенського (є/немає)

- с-м Ортнера (є/немає)

- наявність збільшення печінки

- наявність збільшення селезінки
- розміри, щільність та болючість лімфатичних вузлів

- голосове тремтіння

- розміри та властивості печінки та селезінки, підшлункової залози

- болючість при пальпації живота, симптом Воскресенського

-перкуторні межі серця

-порівняльна топографічна перкусія легень (наявність чи відсутність перкуторних ознак ущільнення легеневої тканини)

- ритм, гучність серцевих тонів

- характер дихання – везикулярне, жорстке, бронхіальне; послаблене, посилене

- патологічні дихальні феномени – крепітація, хрипи та їх характер, локалізація, зміни під час фаз дихання, після кашлю

- бронхофонія



3.

Провести лабораторне дослідження

1. Загальний аналіз крові
2. Загальний аналіз сечі
3. Діастаза сечі

4. Біохімічне дослідження крові


5. Серологічне дослідження ІФА

РПГА

ПЛР


- рівень лейкоцитів, п/я нейтрофілів лімфоцитів, ШОЕ

- наявність лейкоцитів, еритроцитів, білку

- рівень

- білірубін загальний, прямий, непрямий, АлАТ, АсАТ, ГГТП, лужна фосфатаза, тимолова проба, цукор, коагулограма.

- анти HAV IgM, анти HEV IgM, анти НСV IgM, анти НBV IgM, анти НDV IgM

- в парних сироватках, зростання титру в 4 рази та більш

- РНК, ДНК вірусів (якісне, кількісне)



7.2.2. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння (a=2)
Ситуаційне завдання 1

Хвора С., 28 років, ін’єкційна наркоманка, скаржиться на тупий біль у правому підребер’ї, слабкість, зниження апетиту, біль у суглобах, який турбує впродовж 2 тижнів.

При огляді: жовтяниця шкіри та склер, печінка та селезінка збільшені, сеча темна, кал знебарвлений.


  1. Попередній діагноз і його обґрунтування

  2. План обстеження і можливі зміни лабораторних показників у даної хворої

  3. План лікування

Ситуаційне завдання 2

Хвора П., 18 років, на 7-му місяці вагітності захворіла гостро через 3 тижні після повернення з Туркменістану. Після триденної гарячки з’явилась жовтяниця, біль в правому підребер’ї, загальмованість, геморагічний висип на шкірі.


  1. Попередній діагноз і його обґрунтування

  2. План обстеження

  3. Диференціальна діагностика

  4. План лікування

  5. Прогноз

Ситуаційне завдання 3

У пацієнта при серологічному дослідженні крові виявлені наступні маркери:

Анти-HAVIgG позитивні, анти-HBsAgIgG позитивні, анти-HBcorIgG негативні, анти-HCV негативні.



  1. Інтерпретація лабораторних даних



7.2.3 Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння (a=3)
Ситуаційне завдання 1

Медсестра А., 23 років під час виконання внутрішньовенної маніпуляції хворому на гострий гепатит В вкололася голкою. З анамнезу відомо, що до цього часу вакцинації проти вірусного гепатиту В не мала.



  1. Тактика ведення подібного випадку

  2. Екстрена профілактики вірусного гепатиту В взагалі і в даному конкретному випадку.

Ситуаційне завдання 2

Хворий О., 65 років звернувся до дільничного лікаря зі скаргами на болі в усіх крупних суглобах ниючого характеру, підвищення температури тіла до 37.1°С,і загальне нездужання, незначний головний біль, жовтий колір склер, незначне потемніння кольору сечі. Із анамнезу відомо, що за місяць до цього був прооперований з приводу аденоми передміхурової залози. Оперативне втручання ускладнилось кровотечею, в зв’язку з чим двічі хворому переливали еритромасу.


  1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

  2. Попередній діагноз і його обґрунтування

  3. Які експрес методи діагностики можна використати в даному випадку?

  4. Диференціальна діагностика

  5. План лікування даного хворого

  6. Прогноз

Ситуаційне завдання 3

Хвора А., 35 років звернулася в інфекційне відділення Вінницької міської лікарні зі скаргами на виражений свербіж шкіри, пожовтіння шкіри і склер, появу кров’янистих виділень з носу, поганий нічний сон і сонливість вдень.

При поступленні проведено швидкі імунохроматографічні тести на визначення маркерів вірусного гепатиту С та В. Виявлені позитивні HBeAg, HBsAg, anti-HBcorIgM. Рівень загального білірубіну 398 мкмоль/л за рахунок переважно прямого, АлАт 500 ОД, АсАт 600 ОД, ПІ 50%.



  1. Які дані епідеміологічного анамнезу треба уточнити?

  2. Діагноз і його обґрунтування

  3. Наявність маркерів якого ще вірусу гепатиту необхідно дослідити і чому?

  4. План лікування даного хворого

  5. Прогноз


7.3. Заключний етап.
7.3.1. Тести 3-го рівня а = 3
Ознаки імунітету до HBV


HBsAg

Анти-HBs

Анти- HBс

Діагноз

-

+

+




-

+

-




-

-

+*




* - титр, вищий за 1:10



Література по темі заняття:
Основна:

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т. 1 – С. 594-600, 626-630.

Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа, 1995. – С. 147-157.

Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2003. – С. 324-337, 358-359.

Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – С. 146-154, 174-175.
Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей / Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.: Фолиант, 2001. – 384 с.






Каталог: downloads -> infective
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби Тема заняття
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби Тема заняття
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби Тема заняття
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби Тема заняття Рикетсіози
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби
infective -> Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби
infective -> Моз україни національний медичний університет ім. М.І. Пирогова кафедра інфекційних хвороб


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка