Методичні рекомендації для студентів при підготовці до практичних занять



Сторінка10/12
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.46 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


І стадія – гіперкоагуляція

В залежності від клініки та важкості перебігу основного захворювання у цій стадії ДВЗ-синдрому можуть спостерігатися клінічні ознаки гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), починаючи від легких стадій і закінчуючи найтяжчими, при яких навіть застосуванням сучасних методів респіраторної підтримки не вдається забезпечити адекватний газообмін у легенях.

Наслідками гіперкоагуляції можуть бути:

- поява або прогресування фето-плацентарної недостатності;

- поглиблення важкості гестозу;

- зниження матково-плацентарного кровотоку, формування у плаценті зон інфаркту та підвищення вірогідності її відшарування;

- посилення анемії;

- розвиток дихальної недостатності за рахунок прогресування ГРДС;

- порушення гемодинаміки з розвитком симптомів централізації кровообігу;

- розвиток енцефалопатії.

Поява у крові активованих факторів тромбіну призводить до скорочення часу згортання (проба Лі-Уайта, активованого часу згортання крові (АЧЗК), активованого часткового тромбінового часу (АЧТЧ), тромбінового часу (ТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР) (таблиця 2). Виникнення кровотечі у цій стадії не пов’язане з порушеннями згортання крові.

ІІ стадія – гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу


У залежності від основної нозологічної форми захворювання клінічна картина, яка характерна для цієї стадії, може бути достатньо різноманітною.

Характерно: петехіальний тип кровоточивості,   відстрочена за часом кровоточивість з місць ін’єкцій, післяопераційної рани та матки, що обумовлено початковими розладами у системі гемокоагуляції.

У цій стадії кров згортається швидко, але згусток дуже крихкий за рахунок великої кількості у ньому продуктів розпаду фібрину (ПДФ), які мають антикоагулянтні властивості.

ІІІ стадія – гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу

У всіх хворих має місце петехіально-плямистий тип кровоточивості: екхімози, петехії на шкірі та слизових оболонках, кровотеча із місць ін’єкцій та утворення на їх місці гематом, тривала кровотеча із матки, післяопераційної рани, кровотеча в черевну порожнину та заочеревинний простір, що обумовлено порушеннями гемостазу. У результаті ішемії та порушення проникності капілярів стінок кишківника, шлунка розвивається шлунково-кишкова кровотеча. Кров, яка витікає, ще може утворювати згустки, але вони швидко лізуються.

З’являються ознаки синдрому поліорганної недостатності.

Розвивається тромбоцитопенія з тромбоцитопатією. Гіпокоагуляція виникає внаслідок блокування переходу фібриногену у фібрин великою кількістю продуктів розпаду фібрину. Анемія пов’язана із внутрішньосудинним гемолізом.
ІV стадія – повне незгортання крові.

Стан хворих вкрай тяжкий або термінальний за рахунок синдрому поліорганної недостатності: артеріальна гіпотензія, яка погано піддається корекції, критичні розлади дихання та газообміну, порушення свідомості до коматозного стану, оліго- або анурія на фоні масивної кровотечі.

Кровоточивість змішаного типу: профузна кровотеча із тканин, шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева, макрогематурія.


Клінічні прояви

Гіперемія шкірних покривів із ціанозом, мармуровість малюнку, озноб, занепо­коєння хворої.


Характер змін коагуцяційних властивостей крові


Посилення кровотечі із ста­тевих шляхів, з уражених поверхонь, петехіальні ви­сипи на шкірі, носові крово­течі. Кров, що витікає, містить пухкі згустки, що швидко лізуються. Виділення рідкої крові, що не згортається. Генералізована кровоточивість з місць ін'єкцій, операційного поля, гематурія, геморагічні випоти у серозних порож­нинах.

Активізація калікреїн - кінінової системи, гіперкоагуляція, внутрішньосу-динна агрегація клітин крові.

Виснаження гемостатичного потенціалу, споживання VIII, ІХ, ХІІІ факторів, фібріногену, тромбоцитів, активація локального фібрінолізу.

Різке виснаження факторів згортання в результаті утво­рення великої кількості тромбіну. Надходження в кровоток активаторів плазміногену.

Гіпокоагуляція крайнього ступеня. Висока фібрінолітична та антикоагуляційна активність.
Клініка:

Клінічні прояви гострого ДВЗ-синдрому пов'язані з ішемічними та геморагічними ураженнями органів і тканин, мікроциркуляторного русла, що проявляються:

1) крововиливами в шкіру, в слизові оболонки;

2) кровотечами з місць ін'єкцій, операційних ран, матки та ін.;

3) некрозами деяких ділянок шкіри та слизових оболонок;

4) проявами з боку ЦНС у вигляді ейфорії, дезорієнтації та потьмарення свідомості;



5) гострою нирковою, печінковою, легеневою, наднирниковою недос­татністю.
Необхідно звернути увагу студентів на клінічні ознаки, коагуляційну спроможність крові і лабораторні показники при різних стадіях ДВЗ-синдрому.
Діагностика кровотечі внаслідок порушень системи згортання крові складна і включає визначення:

  • числа тромбоцитів,

  • кількості фібриногену В крові,

  • часу згортання крові (в разі порушення сис­теми згортання крові він перевищує 7—8 хв, згусток ламкий, легко розпа­дається),

  • пробу з розчиненням згустка крові: 2 мл крові з вени хворої влива­ють у пробірку зі згустком крові здорової жінки об'ємом 2 мл, і якщо через 2—3 хв згусток розчиниться, то згортання крові у хворої знижене.


4. Лабораторна діагностика.
Таблиця 2.

Лабораторні критерії стадій ДВЗ-синдрому.


Стадії ДВЗ

Основні лабораторні показники


Час згортання крові за Лі-Уайтом, хв.

Спонтанний лізис згустку

АЧТЧ, с

Число тромбо-цитів* 109/л

Про-тромбіновий час, с

Тромбіно-вий час, с

Фібриноген, г/л

І.

< 5 хв.

немає

< 30 с

175 - 425

< 10 с.

< 24 с.

> 5 г/л

ІІ.

5 - 12хв.

немає

< 30 с

100 - 150

12 – 15 с

> 60 с.

1,5 – 3,0 г/л

ІІІ.

> 12 хв.

швидкий

60–80с

50 - 100

15 – 18 с

> 100 с.

0,5 – 1,5 г/л

ІV.

> 60хв.

згусток не утворюється

> 80 с

< 50

> 18 с.

> 180 с.

Не визначається або сліди

Норма

6 – 9 хв.

немає

30–40с

150 – 300

11 – 12 с

16 – 20 с

2,0 – 4,5 г/л

Каталог: downloads -> obstetrics1
obstetrics1 -> Програма спеціалізації (інтернатури) зі спеціальності
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
obstetrics1 -> Методична розробка
obstetrics1 -> Теми рефератів, які повинен написати лікар-інтерн
obstetrics1 -> Теми рефератів. Модуль 2
obstetrics1 -> Теми рефератів. Модуль 4
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
obstetrics1 -> Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет методична розробка
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для підготовки студентів до практичних занять


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка