Методичні рекомендації для студентів при підготовці до практичних занять


Рання (первинна) післяпологова кровотеча



Сторінка6/12
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.46 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Рання (первинна) післяпологова кровотеча


Причини ранньої післяпологової кровотечі:

- гіпотонія або атонія матки (у 90% випадків);

- затримка частин плаценти або оболонок;

- травматичні пошкодження пологових шляхів;

- порушення згортання крові (афібриногенемія, фібриноліз);

- первинні захворювання крові.


ГІПО- ТА АТОНІЯ МАТКИ
Маткові кровотечі в перші години післяпологового періоду найбільш час­то пов'язані з порушенням скоротливої діяльності матки (гіпо- і атонічний стан). При гіпотонії матка втрачає свій нормальний тонус і скоротливу здатність, але на механічні, фізичні та фармакологічні подразники зазвичай відповідає скороченням. Для атонії характерна відсутність скорочень та різке зниження тонусу матки, яка не реагує на вищеназвані подразники. Також мо­же бути коагулопатична кровотеча (при порушенні згортальної функції крові), але вона зустрічається рідше і має, як правило, вторинний характер.
Причини гіпотонії або атонії матки:

- порушення функціональної здібності міометрію (пізній гестоз, ендокринопатії, соматичні захворювання, пухлини матки, рубець на матці, великий плід, багатоводдя, багатопліддя та інші);

- надмірне збудження з наступним виснаженням функції міометрію (тривалі або затяжні пологи, оперативне закінчення пологів, застосування ліків, що знижують тонус міометрію – спазмолітики, токолітики, гіпоксія під час пологів, тощо);

- порушення скоротливої функції міометрію внаслідок порушення біохімічних процесів, кореляції нейрогуморальних факторів (естрогени, ацетилхолін, окситоцин, холінестераза, прогестерон, простагландини).

- порушення процесу прикріплення, відділення та виділення плаценти та посліду;

- ідіопатичні (не встановлені).


Клінічна картина гіпотонічних кровотеч різноманітна — від значної крововтрати за кілька хвилин до періодичних крово­теч через кожні 20—30 хв.
Кровотеча може бути 2-х видів:

- кровотеча починається відразу після народження дитини, масивна (за декілька хвилин > 1000 мл); матка залишається гіпотонічною не скорочується, швидко розвивається гіповолемія, геморагічний шок;

- кровотеча починається після скорочення матки, кров виділяється невеликими порціями, крововтрата збільшується поступово. Характерно чергування гіпотонії матки з відновленням тонусу, зупинкою та продовженням кровотечі.
Об'єм допомоги та її повнота залежать від обсягу, інтенсивності крово­течі та початкового стану породіллі: проведення консервативних методів зу­пинки необхідно розпочинати профілактично у жінок з групи ризику щодо ви­никнення кровотеч, а з лікувальною метою — при ОК від 0,5% до 1—1,2% від маси тіла породіллі.
Алгоритм надання медичної допомоги:

1. Загальний огляд породіллі:

- оцінка величини крововтрати доступними методами (додаток №1);

- оцінка стану породіллі: скарги, АТ, частота пульсу, колір шкіри та слизових оболонок, кількість сечі, наявність та стадія геморагічного шоку.

2. Термінове лабораторне обстеження:

- визначення рівня гемоглобіну, гематокрит;

- коагулограма (кількість тромбоцитів, протромбіновий індекс, рівень фібриногену, час згортання крові);

- група крові та резус фактор;

- біохімічні дослідження за показами.

3. Катетеризація периферичної або центральної вени залежно від величини крововтрати та стану жінки.

4. Випорожнення сечового міхура

5. Початок або продовження введення утеротоніків: 10-20 ОД окситоцину в/в на 400 мл фізіологічного розчину (А).

6. Проведення ручного обстеження порожнини матки під внутрішньовенним наркозом (оцінка цілісності стінок матки, особливо лівої стінки матки, видалення згустків крові або залишків плаценти чи оболонок).

7. Огляд пологових шляхів та відновлення їх цілісності: накладання клем на шийку матки за Бакшеєвим, шва на шийку матки за Михайленко або за Лосицькою, тампон з ефіром в заднє склепіння піхви.

8. Зовнішній масаж матки.

9. У разі продовження кровотечі додатково вводять 800 мкг мізопростолу ректально (А).

10. Відновлення ОЦК та крововтрати, інфузійна терапія, глюкокортикоїди, вазопресори (див. лікування геморагічного шоку).

11. У разі відновленні кровотечі та при величині крововтраті 1,5% і більше від маси тіла – оперативне лікування : екстерпація матки без придатків, за умови продовження кровотечі – перев’язка внутрішніх клубових артерій фахівцем, що володіє цією операцією.

12. При підготовці до оперативного лікування з метою зменшення крововтрати тимчасова бімануальна зовнішня або внутрішня компресія матки.

13. При продовженні кровотечі після екстирпації матки – туга тампонада черевної порожнини та піхви (до зупинки кровотечі черевну порожнину не зашивати).


Післяпологова вторинна (пізня) кровотеча

Основні причини пізніх після пологових кровотеч:

- затримка частин плаценти або посліду;

- відходження некротичних тканин після пологів;

- розходження швів на матці (після кесарського розтину або розриву матки).

Найчастіше пізня післяпологова кровотеча виникає на 7-12 дні після пологів.
Алгоритм надання медичної допомоги :

1. Оцінка величини крововтрати доступними методами (додаток №1).

2. Катетеризація периферичної або центральної вени.

3. Інструментальна ревізія порожнини матки під в/в наркозом.

4. Внутрішньовенне введення утеротоніків (окситоцину 10–20 ОД на фізіологічному розчині- 400,0 або 0,5 мкг метилергометрину).

5. У разі продовженні кровотечі – мізопростол 800 мкг ректально (А)

6. Відновлення об’єму ОЦК (додаток №2)

7. При крововтраті >1,5% маси тіла – лапаротомія, екстирпація матки, за умови продовження кровотечі – перев’язка внутрішніх клубових артерій фахівцем, який володіє цією операцією.

Порушення згортання крові (післяпологова афібриногенемія, фібриноліз):

- відновлення об’єму ОЦК;

- корекція гемостазу (див. лікування ДВЗ синдрому).

Профілактика післяпологових кровотеч:


  1. Під час вагітності:


Каталог: downloads -> obstetrics1
obstetrics1 -> Програма спеціалізації (інтернатури) зі спеціальності
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
obstetrics1 -> Методична розробка
obstetrics1 -> Теми рефератів, які повинен написати лікар-інтерн
obstetrics1 -> Теми рефератів. Модуль 2
obstetrics1 -> Теми рефератів. Модуль 4
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
obstetrics1 -> Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет методична розробка
obstetrics1 -> Методичні рекомендації для підготовки студентів до практичних занять


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка