Методичні рекомендації для студентів VI курсу Зі спеціальності «загальна практика сімейна медицина»




Сторінка5/15
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1,46 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Завдання для самостійної підготовки студентів


Орієнтовна карта для самостійного вивчення теми





Зміст і послідовність навчальних дій

Вказівки до

навчальних дій

  1. Основні функції сімейного лікаря та документообіг в амбулаторії загальної практики /сімейної медицини




Перерахувати згідно рекомендованої літератури


  1. Перелік облікової медичної документації закладу загальної практики/сімейної медицини

Перерахувати основні документи, що використовуються для обліку діяльності закладу загальної практики/сімейної медицини

  1. Етапи обслуговування пацієнта в амбулаторії загальної лікарської практики

Перерахувати основні етапи обслуговування хворого в амбулаторно-поліклінічних умовах

  1. Визначення диспансеризації. Мета диспансеризації здорових.

Дати визначення згідно рекомендованої літератури. Перерахувати групи здорового населення, що підлягають диспансеризації і вказати її мету.

  1. Мета диспансеризації хворих. Етапи диспансеризації. Облік диспансеризації.




Перерахувати групи хворих з патологією внутрішніх органів, що підлягають диспансеризації і вказати її мету. Завдання сімейного лікаря на І, ІІ і ІІІ-му етапах диспансеризації.

Характеристика диспансерних груп. Назвіть документи з обліку диспансеризації та показники її ефективності.



  1. Визначення профілактики та її види.




Дати визначення згідно рекомендованої літератури. Скласти план профілактичних заходів для осіб із чинниками ризику та хворих найпоширенішими захворюваннями внутрішніх органів.


Завдання для самоконтролю


  1. Перерахувати основні функції сімейного лікаря.

  2. Що є основним структурним елементом організації первинної медико-санітарної допомоги?

  3. Джерела медичної інформації, види медичної інформації.

  4. Особливість електронного медичного документа, реалізація прав пацієнта на конфедиційність персоніфікованої інформації.

  5. Основна облікова медична документація закладу загальної практики/сімейної медицини, назвати основні форми.

  6. Назвати показники якості профілактичної роботи поліклініки.

  7. “Звіт лікувально-профілактичного закладу”, номер форми, основні складові.

  8. Визначення диспансеризації. Мета диспансеризації здорових.

  9. Групи здорового населення, що підлягають диспансеризації. Перелік обов’язкових обстежень для здорового населення, що підлягає диспансерному нагляду.

  10. Мета диспансеризації хворих. Етапи диспансеризації. Оцінка ефективності диспансеризації (показники).

  11. Скласти план диспансерного спостереження при найбільш поширених хворобах внутрішніх органів.

  12. Дати визначення первинній, вторинній та третинній профілактиці. Заходи первинної, вторинної та третинної профілактики при найпоширеніших захворюваннях внутрішніх органів.


Задача. Під час профілактичного огляду пацієнта П., 22 років, виявлено посилений верхівковий поштовх, розширення лівої границі відносної тупості серця на 2 см, послаблення І тону над верхівкою і там же систолічний шум, акцент ІІ тону над легеневою артерією. В анамнезі у 17-літньому віці – тривалий субфебрилітет з незначними болями в колінних суглобах. З боку інших органів патології не виявлено. Поставте попередній діагноз. Призначте необхідні додаткові обстеження. Чи підлягає цей пацієнт диспансерному спостереженню сімейного лікаря?
Завдання для самостійної роботи на занятті

  1. Опитування хворого або здорової дитини чи дорослого.

  2. Об’єктивне обстеження за системами.

  3. На основі отриманих даних скласти електронну карту хворого.

  4. Заповнити основні документи сімейного лікаря: медичну карту амбулаторного хворого (ф.025/о), карту хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (003-2/о), вкладний листок №1,2 до форми 025/о, статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів тощо.

  5. На основі даних об’єктивного обстеження та додаткових методів діагностики визначити диспансерну групу пацієнта.

  6. Опрацювання плану заходів первинної (вторинної, третинної) профілактики для хворих із найпоширенішими захворюваннями внутрішніх органів.

Тематика НДРС





  1. Накреслити комплексний план реабілітації хворих на ІХС, що перенесли гострий інфаркт міокарда.

  2. Вирахувати ефективність диспансеризації хворих на гіпертонічну хворобу, що лікувались в денному стаціонарі поліклініки.


Література


  1. Сімейна медицина. У 3-х книгах. Книга I. Організаційні основи сімейної медицини: Підручник /За ред. О.М.Гиріної. – К.:Медицина, 2007. – 392 с.

  2. Латишев Є.Є. Формування системи сімейної медицини в Україні. – К., 2005. – 176 с.

  3. Поліклінічна справа і сімейний лікар: Навчальний посібник / За ред. Є.Я. Склярова, І.О. Мартинюка, Б.Б. Лемішка. – К.: Здоров’я, 2003. – 636 с.

  4. Методичні рекомендації з організації роботи дільничих терапевтів та сімейних лікарів і превентивної медицини / Спів.авт. Є.Я. Скляров та ін., Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. – Л., 2004. – 46 с.

  5. Дячишин В.І., Рудень В.В. Питання профілактики в діяльності сімейного лікаря: Методична розробка лекції для студентів 4 курсу медичного факультету за навчальною дисципліною «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» / Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького. – Львів, 2002. – 25 с.

  6. Дячишин В.І., Рудень В.В. Диспансеризація в діяльності сімейного лікаря: Методична розробка лекції для студентів 6 курсу медичного факультету за навчальною дисципліною «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» / Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького. – Львів, 2002. – 32 с.

  7. Інформаційне забезпечення охорони здоров’я в єдиному медичному просторі столиці держави: Матеріали конференції 10-11 грудня 1998 р. / Український інститут громадського здоров'я МОЗ України. – К.: Україна, 1998. – 200 с.

  8. Family Medicine. Principles and Practice. – 3 rd. ed. – / ed. R.Taylor. – New York: Springer – Verlag, 1998. – 743 p.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА СІМЕЙНИМ ЛІКАРЕМ У ВИПАДКУ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ У ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ПРИ БОЛЬОВОМУ СИНДРОМІ

Актуальність теми
Раптова смерть займає основне місце в структурі смерті від серцево-судинних захворювань. Як одна із клінічних форм ішемічної хвороби серця (ІХС) раптова коронарна смерть, та її профілактика, є однією із важливих складових у роботі сімейного лікаря. Своєчасна діагностика та вміння професійно надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі в амбулаторно-поліклінічних умовах та під час транспортування у лікувальний заклад сприяє уникненню та зменшенню ускладнень, розвитку незворотніх змін в організмі і покращує подальші результати лікування. Больовий синдром є найчастішою скаргою, з якою хворий звертається за допомогою до сімейного лікаря. Біль суттєво впливає на якість життя людини, часто може відображає хворобу, що стає безпосередньою небезпекою життю хворого. Кожен лікар повинен вміти розпізнати больовий синдром та виявити його причину; вміти оцінити ступінь прояву больового синдрому і важкості стану хворого; володіти методами надання невідкладної допомоги й знеболення при больовому синдромі.
Навчальні цілі
Теоретично знати визначення поняття «раптова смерть», епідеміологію та чинники ризику розвитку раптової смерті. Знати основні принципи серцево-легеневої реанімації, принципи проведення непрямого масажу серця та штучного дихання, методику та покази до застосування дефібриляції, основні медикаментозні середники, що використовуються для надання невідкладної допомоги, можливі шляхи введення, оцінити покази та протипокази до їх використання. Теоретично знати етіологічні чинники і класифікації болю, діагностичні ознаки болю різного ґенезу та локалізації, методи надання невідкладної допомоги при больовому синдромі, групи препаратів, що використовуються для усунення болю залежно від його етіології, характеру, локалізації та інтенсивності.

Практично вміти надати невідкладну догоспітальну допомогу при захворюваннях, що відносяться до ургентних станів. Інтерпретувати основні лабораторні, інструментальні методи обстеження хворих. Виписати рецепти на основні середники, що використовуються для невідкладної допомоги.



Практично вміти провести диференційну діагностику больового синдрому залежно від його локалізації, визначити тип болю та його інтенсивність. У Вміти надати допомогу хворому при больовому синдромі, виписувати рецепти на середники, що використовуються в усуненні болю.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка