Методичні рекомендації для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем (модулів) «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах»




Сторінка1/2
Дата конвертації08.03.2019
Розмір0,73 Mb.
  1   2

Методичні рекомендації
для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем (модулів) «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти

укладач: Н.А.Амельченко



КИЇВ

2016


Зміст

Передмова 3

Частина 1. Зміст громадянської освіти 4

Поняття «громадянська освіта» 5

Зміст громадянської освіти 5

Змістовна структура громадянської освіти 6

Освіта з прав людини 6

Громадянські права і свободи 7

Результати громадянської освіти 8

Знання та розуміння 8

Навички 9

Ставлення, погляди та цінності 9

Структура модуля громадянської освіти 10

Опис модулів з курсу «Громадянська освіта» 10

Модуль «Виборчий процес» 10

Модуль «Політична система в Україні: участь громадян» 11

Модуль «Законодавство для молоді» 12

Модуль «Молодь в урядових програмах» 12

Частина 2. Інтерактивні методи навчання у громадянській освіті 14

«Мозковий штурм» 15

Основні принципи проведення мозкового штурму 15

Мозковий штурм для модуля «Виборчий процес» 16

Дискусія 17

Етапи проведення дискусії 18

Дискусії для модулей «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» 18

Дискусія для модулей «Політична система в Україні: роль громадян» і «Виборчий процес» 19

Метод акваріуму 19

Пріоритетність 20

Метод «діамантового» ранжування: 20

Метод «драбинного» ранжування: 21

Рольові ігри 21

Необхідні етапи рольової гри 22

Необхідні складові сценарію рольової гри 22

Складності в організації і проведенні рольової гри 24

Рольова гра «Вибори Президента України» для модулів «Виборчий процес» 24

Дебати 31

Дебати для модулей «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» 31

Література та інформаційні ресурси 35

Для учнів 35

Підручники 35

Документи 35

Для вчителів 35

Методичні посібники 35

Інтернет-ресурси з громадянської освіти 35

«Громадянська освіта» на порталі PROMETHEUS 35

Проект М18: «Ми можемо більше» 36

Передмова

Методичні рекомендації складаються з трьох частин:

  • перша частина містить розкриття змісту громадянської освіти і програми модулів «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах»;

  • друга частина представлена методичними розробками інтерактивних методів викладання цих модулів;

  • список літератури містить перелік видань та публікацій для школярів і методичні посібники для вчителів з вихідними даними.


Частина 1. 
Зміст громадянської освіти
Впровадження громадянської освіти в середній школі є необхідною умовою успішної демократизації суспільства.

Громадянська освіта вводить особистість в систему прав і обов’язків, формує досвід діяльності в рамках правової держави і демократичних суспільних інститутів. Громадянська освіта супроводжується вихованням в особистості моральної відповідальності за життєвий простір інших людей, чутливості щодо порушень прав і свобод громадян, тобто формує те, що називається громадянськістю.



Громадянськість – не просто пасивна приналежність до певної держави, і не тільки знання прав і свобод індивіда, принципів побудови демократичних політичних інститутів тощо. Насамперед, це вміння діяти за демократичними законами, відстоювати права і свободи громадян, вибудовувати суспільні відносини на основі демократичних прав і свобод в умовах розбудови громадянського суспільства, тобто активним громадянством.

У процесі громадянської освіти важливо формувати не тільки усвідомлення своєї єдності з певною нацією, національною історією, державою, а, насамперед, активну демократичну громадянську ідентичність. Тобто - участь у процесах розбудови громадянського суспільства і демократичних інститутів.

Демократична громадянська ідентичність ґрунтується на визнанні рівності всіх громадян перед законом незалежно від їхнього етнічного походження, майнового стану, кольору шкіри тощо, що передбачає виховання толерантності.

Попередній аналіз підручників для молодших школярів «Я і Україна», а також підручників з історії і української літератури для всіх класів середньої школи показав, що в них переважає традиційний образ нації, коли нація розглядається як етнічна спільнота, яку можна визначити як «етніцистську». А це, на нашу думку, не дозволяє вчителям їх використовувати у вихованні громадянських чеснот (див. Додаток).

Актуальність проблеми формування такої активної громадянської ідентичності обумовлена особливостями економічної, соціально-політичної і культурної ситуації в Україні.

Ці особливості зумовлені слабкістю і неусталеністю демократичних інститутів, наявністю ціннісних розбіжностей різних регіонів України, зростанням самосвідомості різних національних меншин і етнічних груп і посиленням поліетнічності та полікультурності українського суспільства.

Вказані чинники обумовлюють підвищену увагу освітньої спільноти та освітніх інститутів до формування толерантності і здатності школярів до демократичної участі у політичних процесах в країні.

Громадянську ідентичність потрібно відрізняти від етнічної і національної ідентичності. Поняття громадянської ідентичності може бути рівнозначно поняттю національної ідентичності тільки тоді, коли нація розглядається як громадянська спільнота, що поєднується спільними правовими нормами і політичними інститутами, виступає як демос, а не етнос.

Коли ж нація розглядається як етнічна спільнота, яку можна визначити як «етніцистську», із спільним походженням та історією, мовою і культурою, то таке значення не співпадає з громадянською ідентичністю. І тоді прив’язка прав і свобод громадян до етносу, а не до демосу призводить до дискримінації інших етнічних спільнот і національних меншин.

Тому в демократичному суспільстві громадянська ідентичність повинна формуватися у формі визнання рівних прав і свобод громадян, в тому числі, і права на визнання та, навіть, вибір своєї етнічної і національної, культурно-мовної ідентичності.

Саме тому демократична за своїм змістом громадянська освіта не може зводитися до формування тільки патріотизму і любові до своєї Батьківщини, а передбачає об’єднання громадян, що мають різні національні, етнічні, культурні тощо цінності на основі спільних демократичних інститутів і цінностей.

Поняття «громадянська освіта»

Уряд України в таких документах, як проект концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 рр. та проект Концепції розвитку освіти до 2025 року визнає пріоритетність громадянської освіти.

Так, в першому проекті формування громадянськості і патріотизму визнається в якості пріоритетного напрямку молодіжної політики, а в другому проекті змістом гуманітарної і суспільнознавчої освіти визнається громадянське виховання. Долучилися до розробки стратегій, програм і підручників з громадянської освіти і українські науковці і педагогічні працівники. За підтримки зарубіжних партнерів в Україні тільки починаючи з 2000 року було проведено декілька якісних досліджень стану громадянської освіти в Україні та її впровадження в середню освіту (див. їх перелік у Додатку). МОН України розробив Концепцію громадянської освіти в Україні, яка була подана на публічне обговорення в 2012 році. Аналіз Концепції показав саме невизначеність змісту громадянської освіти в цьому урядовому документі.(див. у Додатку). Звернемося до відомих міжнародних документів з освіти в галузі прав людини і демократичного громадянства для визначення змісту громадянської освіти.

Важливість громадянської освіти також відзначена у Концепції нової української школи, яку наразі активно обговорює суспільство та педагогічна спільнота. В реалізації компетентністного підходу до освіти, серед ключових компетенцій, якими має володіти випускник, окремо визначено такі:



  • Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

Зміст громадянської освіти

Розвиток громадянської освіти і виховання в світі почалося з Всесвітньої конференції з прав людини в 1993 р., на якій Генеральною Асамблеєю ООН було проголошено період з 1994 по 2004 рр. десятиліттям освіти в галузі прав людини. У 2004 р. була розроблена Всесвітня програма освіти в галузі прав людини, в якій зміст цього напрямку освіти визначається як «зусилля з навчання, розповсюдження та інформування, що спрямовані на створення всезагальної культури прав людини шляхом прищеплення знань і навичок, які направлені на:



  • зміцнення поваги до прав людини та основним свободам;

  • всебічний розвиток людської особистості і почуття людської гідності;

  • сприяння взаєморозумінню, терпимості, рівності статей і дружбі між всіма націями, корінними народами і расовими, національними, етнічними, релігійними і мовними групами;

  • забезпечення для всіх людей можливості ефективно брати участь у житті вільного суспільства;

  • сприяння акціям ООН, направленим на підтримку миру.

Вже в цій програмі освіта в галузі прав людини тісно пов’язувалася з формуванням активного громадянства. У документах Ради Європи, присвячених освіті з прав і свобод людини, ці компоненти поєдналися органічно.

В Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і освіти в галузі прав людини і прийнятій Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи з впровадження громадянського навчання і виховання в школах взаємовідносини між освітою в сфері демократичної громадянськості і освітою з прав людини визначаються таким чином: «Освіта для демократичного громадянства і освіта з прав людини тісно взаємопов’язані і взаємно доповнюють одна одну.

Вони відрізняються за тематикою та обсягом, а не завданнями і практикою. Освіта для демократичного громадянства зосереджується в основному на демократичному праві і обов’язках та активній участі щодо цивільних, політичних, соціальних, економічних, правових і культурних сфер життя суспільства, в той час як освіта з прав людини пов’язана з більш широким спектром прав людини та свобод в кожному аспекті життя людей». Тому громадянською освітою ми називаємо освіту і виховання активного демократичного громадянства і освіту з прав людини в кожній царині життя суспільства.

Змістовна структура громадянської освіти

Громадянська освіта складається з двох компонентів: освіта з прав людини та громадянські права та свободи.



Освіта з прав людини

Цей компонент включає тематику з фундаментальних, громадянських, соціальних і культурних прав і свободи людини



Чому фундаментальні права людини називають також і свободами? Тому, що право на життя, право на власність і право на свої переконання одночасно є свободою розпоряджатися своїм життям, своєю законною власністю і свободою совісті. Твоя свобода не є необмеженою. Вона обмежується, якщо ти порушуєш такі ж самі права і свободи іншої людини. Тобто права і свободи є універсальними.

Для наочності складемо таблицю поколінь європейських прав і свобод. Перелік прав і свобод тут надається з врахуванням їх розвитку і базується на таких міжнародних документах:



  • Загальна декларація прав людини ООН (1948);

  • Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод людини (1950);

  • Європейська хартія регіональних мов і мов меншин (1992);

  • Рамкова конвенція про захист національних меншин (1995);

  • Європейська соціальна хартія (1996);

  • Конвенція про права дитини ООН (1989);

  • Хартія фундаментальних прав Європейського союзу (2007).

Покоління європейських прав і свобод індивіда

I покоління прав і свобод. Фундаментальні права і свободи

Право на життя, приватну власність, свобода совісті, заборона катування і такого поводження з людьми, що принижує їхню гідність, право на цілісність особистості та її недоторканість, заборона рабства і торгівлі людьми, заборона смертної кари і страти, заборона дискримінації у користуванні правами і свободами за такими ознаками: стать, національне та соціальне походження, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань



II покоління прав і свобод. Громадянські права і свободи

Право на свободу об’єднання з іншими громадянами для захисту своїх інтересів і прав, свобода думки і висловлювань, право обирати і бути обраними в органи влади, право на зібрання і мітинги для відстоювання своїх інтересів, прав і свобод, право на справедливий, незалежний суд, ефективний юридичний захист, заборона покарання без судочинства



III покоління прав і свобод. Соціальні права і свободи

Право на працю та належні її умови, право на вільне обрання професії та місця проживання, право на житло, охорону здоров’я, освіту, соціальне забезпечення, право дітей, підлітків, жінок, інвалідів тощо на особливий соціальний захист, право на екологічну безпеку



IV покоління прав і свобод. Культурні права і свободи

Заборона дискримінації у користуванні правами і свободами за такими ознаками: стать, національне та соціальне походження, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, захист регіональних мов та мов національних меншин, право меншин на збереження своєї культурної самобутності

Як можна реалізувати своє право на життя, на освіту, на свободу від дискримінації за кольором шкіри і переконаннями та інші права, якщо інші люди і держава їх порушує? Тільки через реалізацію громадянських прав і свобод. Коли в тебе немає право на свободу слова ти не можеш реалізувати свободу совісті. Коли ти не маєш прав захищати свої інтереси, об’єднуючись з іншими громадянами, ти не можеш реалізувати і захистити своє право на освіту. Тобто громадянські права і свободи є гарантією реалізації всіх інших прав і свобод.

Громадянські права і свободи

Тобто другий елемент громадянської освіти «Освіта для демократичного громадянства» зосереджується на тематиці громадянських прав і свобод, без яких неможливо реалізувати і захистити ані фундаментальні, ані соціальні, ані культурні права і свободи.



Мета громадянської освіти полягає у формуванні активного громадянства.

Пасивне громадянства позначає формальну приналежність певній державі, активне громадянство можливо тільки в демократичному суспільстві і полягає в активній участі людей у контролі над владою за рахунок активної громадянської позиції і участі у громадських організаціях і рухах

Ця мета реалізується через такі завдання:



  1. формування знань про основні права і свободи на основі вивчення їхнього змісту, поколінь прав і свобод і стану їхнього дотримання в Україні;

  2. формування демократичних цінностей як ставлення до політичних інститутів, прав і свобод інших громадян;

  3. формування навичок та вмінь застосовувати знання на практиці.

Правові норми є обов’язковими для виконання й їхня обов’язковість тримається на примусі державних інститутів (міліції, судової влади, виправних установ тощо). Невиконання або порушення правових норм викликають державні санкції. Цінності же вільно обираються індивідами в якості своїх життєвих устремлінь, кредо і переконань й не потребують примусу з боку держави. Відмінність цінностей від правових норм не означає, що право не може стати цінністю. Саме ядром європейських цінностей виступають права і свободи кожного індивіда і рівність всіх перед законом. Перетворення правових норм на цінності означає, що виконання цих норм стає моєю життєвою орієнтацією, що я в своїй діяльності не обходжу закон, а борюся за його виконання, виступаю за те, щоб всі громадяни, незалежно від їхнього статусу і майнового стану, виконували закони. Не релігійні погляди, і не ідеологічні переконання стали спільними цінностями для європейців, а саме фундаментальні права і свободи кожного індивіда.

Чи дає хабара європейська людина чиновнику, щоб він виконав його законні вимоги? Ні, звертається до суду. На жаль, наша судова система побудована на корупції, оскільки ні наші можновладці, ні громадяни не приймають цінностей прав і свобод в якості своєї життєвої позиції.

Результати громадянської освіти

В посібнику Ради Європи з громадянської освіти «Компас» результати громадянської освіти визначаються таким чином:

Знання та розуміння

  • Такі ключові концепції, як: свобода, справедливість, рівність, людська гідність, відсутність дискримінації, демократія, універсальність, права, обов’язки, взаємозалежність та солідарність;

  • Думка про те, що права людини створюють умови для поведінки у рамках переговорів і домовленостей в родині, школі, суспільстві, і взагалі у світі;

  • Роль прав людини, їхня направленість у минулому та майбутньому в особистому житті, житті суспільства та інших людей в усьому світі;

  • Різниця та взаємозв’язок між громадянськими / політичними та соціальними / економічними правами;

  • Місцеві, національні, міжнародні органи, недержавні організації, приватні особи, які працюють заради підтримки та захисту прав людини;

  • Різні погляди на права людини та досвід різних суспільств і різноманітних груп у одному суспільстві, різноманітні джерела права — в тому числі релігійні, моральні та юридичні;

  • Основні соціальні зміни, історичні події та причини, які призвели до визнання прав людини;

  • Права, визнані у більшості міжнародних документів, які існують для здійснення захисту прав людини, а саме: Загальна декларація ООН з прав людини, Конвенція ООН про права дитини, Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;

  • Права людини, що оберігаються їх національними або державними конституціями та законами і органами, відповідальними за їх моніторинг на національному рівні.

Навички

  • Активне слухання та спілкування: вміння слухати інші точки зору, захищати особисті права та права інших людей;

  • Критичне мислення: вміння знаходити відповідну інформацію, критично оцінювати факти, остерігатися упереджень та необ’єктивності, виявляти форми маніпулювання, приймати рішення на основі мотивованих суджень;

  • Вміння співпрацювати і позитивно вирішувати конфлікти;

  • Вміння приймати участь та організовувати соціальні групи;

  • Вміння розпізнавати порушення прав людини;

  • Сприяти та захищати права людини як на місцевому рівні, так і в усьому світі.

Ставлення, погляди та цінності

  • Відповідальність за свої дії, прагнення особистого розвитку та соціальних змін;

  • Допитливість, об’єктивність та повага до відмінностей;

  • Співчуття та солідарність з іншими, прагнення підтримувати тих, чиї права людини знаходяться під загрозою;

  • Почуття людської гідності, самоповаги та поваги до інших, незалежно від соціальних, культурних, мовних або релігійних відмінностей;

  • Почуття справедливості, бажання працювати на користь ідеалів фундаментальних прав людини, рівності та поваги до відмінностей.

Враховуючи відсутність матеріальних і кадрових ресурсів для впровадження обов’язкового курсу з громадянської освіти в Україні, пропонуємо підсилити громадянську складову суспільствознавчої освіти в Україні за рахунок введення певних тем (модулей) у вже існуючі дисципліни та розробки інтерактивних методів їхнього викладання.

Мета такого впровадження полягає, насамперед, у посиленні такої складової громадянської освіти як підвищення рівня знань та виховання демократичної громадянськості.



Включення модулів громадянської освіти у навчальний процес

Оскільки компоненти громадянської освіти поки що недостатньо представлені в існуючих навчальних курсах, то методичні рекомендації зосереджуються саме на проблематиці формування демократичного громадянства і використання інтерактивних методів навчання. (див. Додаток).

Для практичного включення у навчальний процес окремих класів пропонуються такі модулі:


Клас

Модуль

9

«Виборчий процес»

10

«Політична система в Україні: участь громадян»

11

«Законодавство для молоді»

11 (12)

«Молодь в урядових програмах»

Викладання теми «Виборчий процес» можна забезпечити за рахунок тих часів курсу «Правознавство» для 9 класу, які виділені на розділ «Твоя подорож у світ юридичних професій» (на громадянську освіту теж виділений тільки один розділ, що незрівнянно мало, враховуючи її значимість).

Викладання теми «Політична система в Україні: участь громадян» можна включити в курс правознавства для 10 класу у частину третю, оскільки вона містить правовий аналіз політичної системи України.

Викладання модулів «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» можна включити в дисципліну «Людина і світ» у теми II, III, VII, VIII, і X, оскільки в них містяться окремі аспекти вищезазначених модулів. Ці модулі додадуть проблематику участі молоді в демократичних процесах, що майже відсутня в дисципліні «Людина і світ».



Структура модуля громадянської освіти

  • Теоретична частина (2 години): протягом першої години вчитель викладає певний матеріал за вказаними темами; далі опитування учнів.

  • Контрольні питання вважаються підсумковими на другому уроці, бо вони конкретизують матеріал і готують до участі учнів у рольовій грі, мозковому штурмі або в інших формах інтерактивного навчання;

  • Практична частина (2 години): інтерактивне засвоєння матеріалу в різних формах комунікації і дій учнів,

  • Список обов’язкової літератури для учнів, яка потрібна для підготовки відповідей на контрольні питання та участі у рольових іграх, дебатах, мозкових штурмах і т.п.

Опис модулів з курсу «Громадянська освіта»

Модуль «Виборчий процес»

Теоретична частина

Суб’єкти виборчого процесу: виборці, спостерігачі, територіальні і центральні виборчі комісії. Характеристики демократичних виборів (всезагальність, прозорість, таємність). Європейський досвід боротьби за право обирати та бути обраним. Особливості пропорційної, мажоритарної та змішаної виборчої системи. Права і обов’язки виборця. Типові для України способи порушень виборчого права. Адміністративний ресурс. «Брудні» виборчі технології. Поведінка виборця: раціональна та нераціональна. Критерії раціонального вибору влади.



Контрольні питання

  • які функції учасників виборчого процесу?

  • які недоліки виборчої системи в Україні ви можете назвати?

  • які Ви знаєте європейські рухи за рівні виборчі права?

  • чим би ви керувалися на парламентських або президентських виборах: іміджем керівника партії, програмою партії, заявами членів партії, результатами їхньої попередньої парламентської діяльності, їхніми діями на захист національних інтересів, захистом ними прав і свобод людини, особистими симпатіями тощо?

  • що означає раціональний вибір президента або депутата?

Практична частина

Представлена у другій частини рекомендацій мозковим штурмом, дискусією і рольовою грою, але викладач може обрати і інші інтерактивні методи.



Обов’язкова література

  1. О.І.Пометун, Т.О. Ремех. Правознавство. Практичний курс. Підручник для 9 класу, Розділ 2, тема 10.

  2. Закон України «Про вибори Президента України» за вибором вчителя

Модуль «Політична система в Україні: участь громадян»

Теоретична частина

Права і свободи громадян, задекларовані в Конституції України. Причини порушення та дискримінації прав і свобод. Корупція та її форми. Заходи боротьби з корупцією української влади і окремих громадян. Підданство і громадянство. Громадянське суспільство. Рівність прав і свобод громадян. Пасивне та активне громадянство (громадянськість). Демократичне громадянство як залученість громадян до вирішення суспільних проблем. Дискримінація у реалізації права громадянства. Набуття громадянства в Україні. Національність, етнічність і громадянство.



Контрольні питання

  • які права і свободи людини гарантує Конституція України?

  • що означає поняття «український народ» в Конституції України?

  • що означає рівність всіх перед законом?

  • що означає бути громадянином в демократичній державі?

  • чи є політична партія, що входить в парламент, яка може захистити ваші права і чому?

  • з якими випадками корупції зустрічалися Ви або ваші рідні і знайомі?

  • коли та за яких умов молода людина набуває українського громадянства і громадянськості?

Практична частина

Представлена рольовою грою і дискусією у другій частині рекомендацій.



Обов’язкова література

1. Наровлянський О.Д. Правознавство. Підручник для 10 класу, Частина III, §§ 13, 14, 15.

2. Конституція України.

3. Закон України «Про вибори Президента України».



Модуль «Законодавство для молоді»

Теоретична частина

Основні права дитини, які повинна забезпечити демократична держава згідно Конвенції про права дитини ООН. Забезпечення прав неповнолітніх на освіту, свободу слова, свободу від дискримінації за расовою, етнічною, національною, релігійною і мовною ознаками, вільного доступу до інформації і культури, працевлаштування в Україні. Право вибору ідентичності як способу самовираження і «свого обличчя». Проблема толерантності в суспільному житті в Україні. Яким чином держава підтримує працевлаштування молоді і отримання житла, забезпечує права дітей з особливими потребами, безпритульних і сиріт.



Контрольні питання

  • як ви розумієте право обирати школу для навчання і право навчатися на рідній мові?

  • яким чином забезпечується свобода віросповідання в сфері освіти?

  • що таке насильство над особистістю, які бувають форми насильства?

  • з якими проявами дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками Ви зустрічалися в житті і в школі?

  • чи зазнавали Ви дискримінацію стосовно права на особисту інформацію і переписку?

  • чи маєте Ви вільний доступ до інформації про реформування середньої освіти, ваші права і обов’язки як учня?

Практична частина

Представлена дискусією і дебатами в другій частині рекомендацій.



Обов’язкова література

1. Конвенція про права дитини ООН.

2. Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. Людина і світ: підручник для 11 класу, Тема 7, §§ 32, 35.

3. Закон України «Про загальну середню освіту».



Модуль «Молодь в урядових програмах»

Теоретична частина

Політичні інститути та органи державної влади, що здійснюють молодіжну політику в Україні. Основні пріоритети Концепції Державної цільової програми «Молодь України» на 2016-2020 роки. Реалізація прав на молодіжні і дитячі громадські організації в Україні. Права та обов’язки молодіжних та дитячих громадських організацій. Принципи їхнього створення та діяльності Форми державної підтримки молодіжних і дитячих громадських організацій. Громадські молодіжні організації в Україні. Принципи учнівського самоврядування.



Контрольні питання

  • які соціальні проблеми української молоді Ви можете окреслити?

  • які громадські молодіжні організації в Європі та Україні Ви знаєте?

  • чи існують громадські організації старшокласників у Вашому селищі, районі, місті, які б захищали ваші права?

  • як створити молодіжну громадську організацію?

  • для відстоювання яких Ваших прав і свобод Ви б створили громадську організацію?

  • чи берете чи брали Ви участь в якійсь громадській організації і/або громадському русі і чого вам вдалося добитися?

Практична частина

Представлена дебатами у другій частині рекомендацій, але вчитель може використовувати і інші інтерактивні методи.



Обов’язкова література

1. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

2. Закон України «Про громадянські об’єднання».

3. Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016-2020 рр.

4. Закон України «Про загальну середню освіту».
Частина 2. 
Інтерактивні методи навчання у громадянській освіті

Зразки впевненої громадянської поведінки у демократичному суспільстві неможливо передати шляхом таких звичних форм навчання як запам’ятовування та відтворення певного навчального матеріалу (інформації з підручників або від вчителів). Громадянська освіта потребує орієнтації викладання на інтерактивні методи навчання, які дозволяють навчати громадянськості через дію і комунікацію школярів. Інтерактивні методи необхідні саме для викладання тих шкільних дисциплін, які мають діяльнісну, практичну складову. Тобто таких дисциплін, які окрім розвинутої теорії, включають до себе норми і процедури практичної дії. Наприклад, право, окрім законодавства, містить ще і практику правозастосування, і не можна вважати людину підготовленою в царині права, якщо її підготовка обмежується знанням законів. Правові дисципліни є важливою складовою громадянської освіти. А інтерактивні методи перетворюють правові знання на громадську діяльність по втіленню цих норм і вирішення суспільно-значущих проблем. Тим важливіші інтерактивні методи в громадянській освіті, оскільки знання прав і свобод, демократичних політичних процесів перетворюються на демократичні цінності і вміння застосовувати ці знання на практиці саме завдяки інтерактивним методам навчання.

Такі інтерактивні методи, як мозковий штурм, дискусія, дебати, рольові ігри в різних їх варіаціях, вкрай необхідно застосовувати для викладання таких тем, як «Законодавство для молоді», «Молодь в урядових програмах», «Політична система в Україні: участь громадян» і «Виборчий процес» з метою засвоєння не тільки теорії, але й формування практичних навичок громадської діяльності у школярів. Вони дають можливість формувати таку важливу характеристику громадянської ідентичності, як активність життєвої позиції у відстоюванні демократичних цінностей. Поки що правові і суспільнознавчі дисципліни частіше застосовують такі методи навчання, які орієнтовані на пасивну, виконавчу функцію учнів. Учень зі своєю думкою й завищеною активністю в її відстоюванні представляє певну перешкоду у виконанні всіх вказівок вчителя. Інтерактивні методи стають способом формування активності учнів і легітимним простором навчального процесу, де громадська активність позитивно оцінюється.

Важливою проблемою громадянської освіти є те, що способи дії, характерні для правового і демократичного суспільства, не можуть бути взяті учнями з реального життя в Україні, яке ще просякнуте традиційною поведінкою, протиправними вчинками, недемократичними способами прийняття рішень, корумпованістю. Тому в період підготовки рольової гри чи дискусії або дебатів педагогу потрібно надати, а учням потрібно набути ґрунтовні знання щодо демократичних процесів та інститутів і правових норм, що регулюють ці процеси, і націлитися на представлення демократичних інститутів і норм як можливостей, що будуть реалізовуватись в майбутніх діях учнів, що передбачає й формування вміння чинити спротив недемократичним правилам поведінки в реальному житті.

Інтерактивні методи були розроблені автором на основі посібника з освіти в галузі прав людини за участі молоді «Компас» із врахуванням наших підручників і політичних реалій.

Викладення методів побудовано таким чином: спочатку коротко описується сутність методу, послідовність етапів його застосування, функції вчителя, дії учнів, а потім пропонується гра з певними завдання для модулів. При цьому для кожного модуля пропонується декілька варіантів інтерактивних методів.

Пропонуємо в громадянській освіті при розкритті вищевказаних модулів в межах вже існуючих курсів застосовувати такі інтерактивні методи навчання:



«Мозковий штурм»

Мозковий штурм використовується тоді, коли потрібно артикулювати і обговорити актуальну для нашого суспільства, насамперед, для молоді проблему, що може бути представлена одним або декількома питаннями. Цей метод підвищує творчу активність і креативність учнів.



Основні принципи проведення мозкового штурму

Головне правило мозкового штурму – це новизна ідей і пропозицій, що висловлюються учнями, бо повторювані ідеї за іншим учнем або вчителем не враховуються.



  • питань не повинно бути багато, вони повинні бути сформульовані чітко і зрозуміло для учнів;

  • вчитель не впливає на думку учнів під час їхньої роботи над відповідями і не коментує і не оцінює відповіді зразу ж після або під час їхнього висловлювання учнями;

  • учням теж делікатно пояснюється, що під час висловлювання або зразу ж після висловлювання ідеї інших (як і їхні носії) не обговорюються і не коментуються;

  • вчитель приймає всі ідеї, якими б безумними вони йому не здавалися;

  • оцінка відповідей проводиться з боку вчителя і учнів тільки після обговорення відповідей, наприклад, у формі дискусії стосовно важливості тих чи інших пропозицій учнів;

  • для оцінки можна використовувати метод «незалежного журі», в склад якого включити найбільш авторитетних учнів або експертів, щоб отримати їхню оцінку відповідей;

  • якщо питання стосуються вирішенню певних проблем, то ефективно проводити їхнє ранжування за принципом, які дії або якості і компетенції людей важливіші для вирішення цих проблем, які менш важливі.

  • свої міркування стосовно висунутої проблеми вчитель може висловити в обговоренні тільки з метою заохочення учнів до активності. Функція вчителя – підтримувати принципи проведення мозкового штурму і пом’якшувати конфлікти між учнями. Часто викликає проблему черговість виступів, учні, які виступають пізніше, можуть бути незадоволеними, бо залишилося менше вибору. Можна вирішити цю проблему шляхом жеребу, як і питання черговості виступів малих груп.

Мозковий штурм для модуля «Виборчий процес»

Етапи проведення мозкового штурму:



  1. Вчитель перед уроком окреслює основні питання для вирішення певної проблеми. Наприклад, якими критеріями керуватися при виборі Президента і депутатів Верховної Ради на загальноукраїнських виборах, щоб отримати якісний парламент і президента? Кожен учень може запропонувати тільки один критерій, найбільш важливий на його думку (наприклад, юридичну компетентність, незалежність від олігархічних кланів, стаж роботи у владних структурах, матеріально-фінансова спроможність (наявність свого бізнесу), заслуги перед Україною тощо і не повторювати критеріїв своїх попередників.

  2. Обов’язково запишіть це питання на дошці або на великому аркуші паперу, щоб всі учні його бачили.

  3. Дайте учням певний обмежений час для підготовки відповідей, щоб залишився час на їхнє обговорення і оцінку.

  4. На цьому етапі учні висловлюють свої думки про головний значимий критерій виборів депутатів і президента. Вчитель пише на дошці коротке формулювання критеріїв. Ні в якому разі не коментуйте їх, поки останній учень не висловився і його пропозиція буде записана на дошці. Якщо критерії повторюються, відхиляйте їх, продемонструвавши на дошці відповідний запис.

  5. Мозковий штурм зупиняється вчителем, якщо ідеї щодо зазначеного питання вичерпано і учні вже не можуть запропонувати нового критерію.

  6. На етапі обговорення запропонуйте учням висловитися стосовно значення кожного критерію і проранжувати їх за значимістю. Для ранжування цього використовуйте роботу в малих групах, розділивши клас на декілька невеликих груп (3-5 осіб). Бажано, щоб самі учні, які висловили подібні критерії вибору, об’єдналися в групи, але вчитель може і сам вирішити це питання, якщо бачить, що учні самі не можуть визначитись. В умовах роботи з малими групами вчитель пропонує проранжувати критерії за значимістю, дійшовши до компромісу або консенсусу стосовно того, які критерії вибору вважати більш важливими, які менш значущими. Потім представник групи висловлює від всієї групи їхні міркування. Якщо такого консенсусу в малій групі не відбулося, то треба надати право «незгодним» на окрему думку. Це формує ще здатність відстоювати свої думки, переконувати інших і знаходити компроміси.

  7. Дискусія стосовно різних форм ранжування критеріїв вибору в малих групах. Результатом дискусії може бути консенсус стосовно вироблення єдиної таблиці значущості певних критеріїв, але це буває рідко, тому головне в дискусії – які аргументи висувають і настільки переконливо їх висловлюють учні, які належать різним малим групам. При чому бажано надати слово всім бажаючим представникам малих груп обґрунтувати свої ідеї.

  8. Для ранжування можна застосовувати метод «бульбашок»: почергово порівнюються два сусідніх критерія, більш значущий з них піднімається вище, менш значущий – опускається – до того часу, поки не буде ранжовано весь список.

  9. Головним об’єктом оцінювання є оцінка отриманих в процесі мозкового штурму знань, навичок і вмінь застосовувати отримані знання для висування аргументів, вміння слухати інших, комунікативні здібності в процесі переконування і роботи в групах.

Дискусія

Дискусія в громадянській освіті стає основним методом навчання і виховання, який може застосовуватися разом з іншими інтерактивними методами в якості їх окремих етапів і завдань, як це вже було розглянуто на прикладі мозкового штурму. В процесі обговорення учні навчаються аналізувати певну інформацію, критично її оцінювати; виробляють навички комунікації з прибічниками інших позицій та життєвих принципів, пошуку компромісів і спільних позицій стосовно певних проблем. Сам формат дискусії покликаний забезпечувати права учнів на свободу своєї думки і слова, вільного доступу до інформації. Дискусія є практичною реалізацією цих громадянських прав, якщо вона відбувається відповідно до демократичних принципів. Попри різні підходи до дискусії, її форм і методів, можна виокремити ключові для організації і проведення дискусій принципи:



  • всі учні мають право на висловлювання власних думок незалежно від ґендерної, національної, етнічної, мовної і культурної приналежності і майнового стану своїх батьків;

  • у ході дискусії обговорюються актуальні проблеми нашого суспільства, які стосується теперішнього і майбутнього нашої молоді. Для дискусії немає заборонених тем і методів, окрім тих, що порушують гідність і права людини;

  • під час дискусії не допускаються взаємні образи і принизлива поведінка (в тому числі і до вчителя);

  • толерантність за принципом «Усі різні – усі рівні», як назвали одну зі своїх вправ автори підручника з громадянської освіти «Компас». Толерантність, власне, означає рівність прав і свобод усіх незалежно від успішності того чи іншого учня;

  • сили аргументу в демократичній дискусії надає раціональне обґрунтування позиції, а не приниження і недостойна поведінка. Звичайно, учням може виявитися недостатньо знань для обґрунтування, вони радше апелюватимуть до особистого досвіду, в тому числі, і негативного досвіду соцільно-економічних і політичних проблем життя країни. Такий досвід відіграє значну роль в їхній аргументації в дискусії, як і набуті ними в сім’ї переконання, релігійні, національні та інші форми вірувань та ідентичностей. Завдання дискусії – через знайомство з базовими знаннями політики і права, соціокультурним і політичним контекстом розширити уявлення учнів про дану проблеми;

  • для української системи загальної освіти характерна методика навчання, що передбачає пасивне сприйняття інформації учнями. Такий стиль викладання не сприяє формуванню вміння висловлювати свою думку і відстоювати її. З огляду на це, викладачів слід готувати до того, що в дискусії головна функція вчителя полягає в тому, щоб не висловлювати свою думку як істинне знання, а відслідковувати дотримання учнями основних принципів дискусії, дати школярам простір спілкування, а не «працювати» на схвалення вчителя.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка