Методичні рекомендації для забезпечення самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни " Соціологія політичних партій"




Сторінка1/2
Дата конвертації02.07.2018
Розмір365 Kb.
  1   2
Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім.Василя Стефаника”

Факультет історії, політології і міжнародних відносин

Кафедра політології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з навчальної дисципліни

Соціологія політичних партій”


Галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність 052 «Політологія»


Дисципліна нормативної частини
Факультет історії, політології і міжнародних

Підготував доктор політичних наук, професор кафедри політології

Монолатій І.С.
Затверджено на засіданні кафедри політології (протокол № __ від _____)

Завідувач кафедри політології ___________ проф. Климончук В. Й

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

2017


Вступ

Аналізуючи реалії сучасного світу, динаміку і передумови процесів, що в ньому відбуваються, рідко хто наважиться залишити поза увагою проблеми пов’язані із діяльністю політичних партій. Неминуче позначиться це на глибині та достовірності аналізу соціально-політичних явищ.

У більшості сучасних держав існування та діяльність політичних партій представляє собою загальновизнану норму, трактується як невід’ємний атрибут демократичного способу здійснення влади. Саме вони уможливлюють залучення широких верств населення до участі у політичному процесі, проведення конкурентних виборів, функціонування організованої політичної опозиції. Демократія без політичних партій не є дієздатною. Ефективність демократичних інститутів та політична стабільність суспільства великою мірою залежать від типу партійної системи, яка утвердилась в даній країні, її узгодженістю з соціокультурними та економічними умовами, політичною традицією народу.

Особливе місце займають політичні партії в переломні періоди суспільного розвитку. Це підтверджується досвідом трансформаційних процесів, які відбувалися в минулому столітті. В перехідні періоди як в країнах Європи, так і в країнах Азії, Африки і Латинської Америки процес консолідації демократичних сил заради майбутнього політичного розвитку був пов’язаний із діяльністю політичних партій.

Саме тому дослідження соціології політичних партій становить важливий напрям сучасних політичних наук. Однак факт широкого поширення та фундаментального значення політичних партій тим виразніше контрастує із значними труднощами, які можна виявити на шляху їх повного та адекватного вираження у політичній теорії. Визначення даної категорії, сьогодні більшою мірою носить нормативно-правовий ніж політологічний характер. Цей факт яскраво демонструє відставання політичної науки від реалій політичного життя. Адже у жодного іншого, настільки принципового і важливого, політичного інституту не знаходимо таких труднощів із проблемою їх утвердження та легітимності. Навряд чи в політичній теорії ми знайдемо ще таку політичну категорію, яка б зазнала такого одностайного несприйняття як це мало місце з політичними партіями. При чому це мало місце як в теологічних концепціях епохи раннього феодалізму так і зі сторони ранньоліберальних буржуазно-демократичних теорій. Рецедиви минулого мають місце і сьогодні.

Важливі зміни, які відбулися в політичному житті України, з проголошенням її незалежності, пов’язані також і з процесом її переходу від одно- до багатопартійності. Процес цей, не завжди простий, а часами і суперечливий, зумовив значний інтерес ряду вітчизняних дослідників до цього соціального феномену. Відтак наявність у суспільстві різноманітних політичних партій відображає той незаперечний факт, що люди від природи різні, мають різні інтереси. За умови парламентської, представницької демократії політичні партії виступають носіями розмаїття ідей та підходів, політичного плюралізму.

Нормативний курс «Соціологія політичних партій» передбачає вивчення суті політичних партій, їх базових елементів та основних форм діяльності.

Вивчення студентами Інституту історії і політології спеціальності «політологія» нормативного курсу «Соціологія політичних партій» обумовлено тим, що останнім часом події, що відбуваються на українській політичній арені викликають особливий інтерес. А що у цих умовах треба ясно представляти роль і місце партій у політичній системі, вивчення проблеми існування політичних партій у суспільстві, а також вплив їх на суспільство не втрачає своєї актуальності.



Головною метою курсу є формування уміння орієнтуватися у специфіці побудови, практичній діяльності політичних партій та функціонування партійних систем з метою підвищення рівня політичної компетентності та громадянської активності.

Завдання курсу:

–– визначити теоретико-методологічний інструментарій партології;

–– дослідити організаційну будову політичних партій;

––  визначити класифікацію політичних партій за організаційним критерієм;

–– встановити фактори участі громадян в партійній діяльності;



––  виявити проблемно-класову та ідеологічну орієнтацію політичних партій;

–– проаналізувати сучасні підходи аналізу діяльності політичних партій;



Засвоївши курс «Соціологія політичних партій» студенти повинні:

Знати:

–– форму та галузь застосування теорії політичних партій;

–– різновиди партійного темпераменту та партійної діяльності;

–– сучасні проблеми парламентської та позапарламентської діяльності партій;

–– підходи до аналізу електоральної діяльності політичних партій;

–– особливості інституціоналізації, легітимації та суспільного визнання політичних партій;

–– фактори обмеження діяльності та делегалізації політичних партій;

–– маркетингову стратегію партій;

–– основні поняття і терміни курсу.



Уміти:

–– володіти сучасною методологією аналізу політичних партій;

–– визначати рівень членства в політичних партіях;

–– аналізувати місце партій у владі; визначати урядовий статус партії;

–– визначати суть та форми діяльності опозиційних партій;

–– характеризувати проблемно-класову орієнтацію партій, політичний спектр та його конфігурацію;

–– аналізувати зміст та функції партійних програм;

–– аналізувати діяльність партій на основі досліджень масового виборця та експертних досліджень.



ІІ. Пояснювальна записка

Самостійна робота студента (СРС) – невід’ємна частина навчальної роботи студента з вивчення дисциплін і курсів, встановлених затвердженим навчальним планом. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних занять.


Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

_0301


соціально-політичні науки__

(шифр і назва)



Дисципліна нормативної частини


Напрям підготовки

_052_


«Політологія»

(шифр і назва)



Модулів –

Спеціальність (професійне

спрямування):

_____________________


Рік підготовки:

Змістових модулів –

2-й

2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

______________________________________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 90

ІІІ-й

ІІІ-й

Лекції

Тижневих годин

для денної форми навчання:


аудиторних – 1,8

самостійної роботи студента – 3,7



Освітньо-кваліфікаційний рівень:

«Магістр»




16 год.

4 год.

Практичні, семінарські

14 год.

4 год.

Лабораторні







Самостійна робота

60 год.

82 год.

Індивідуальні завдання: __ год.

Вид контролю:

залік


Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 33,3%/66,7%

для заочної форми навчання – 8,8%/91,2%.


Метою виконання самостійної роботи з дисципліни «Соціологія політичних партій» є організація пізнавальної діяльності студентів, спрямованої на розширення, вдосконалення і закріплення знань, отриманих в ході аудиторних занять. Під час самостійної роботи студенти повинні ознайомитися із найновішими досягненнями вітчизняних та зарубіжних політологів-партологів. Також метою самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з навчальною літературою, віднаходити головні, стержневі аспекти проблем, що потребують засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді проведення колоквіуму.


Критерії оцінювання колоквіуму

Критерії

Бали

Глибока, розгорнута відповідь

8-10 балів

Правильна стисла відповідь

6-7 балів

Поверхова відповідь

4-5 балів

Поверхова відповідь з наявністю окремих помилок

2-3 бали

Розкриття окремого аспекту питання

1 бал

Неправильна відповідь або її відсутність

0 балів


Критерії оцінювання реферату

Критерії

Бали




Глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції

9-10 балів

Обгрунтоване розкриття проблеми

7-8 балів

Тема розкрита неповно

5-6 балів

Реферат суто компілятивного рівня

3-4 балів

Розкритий лише окремий аспект

1-2 бали

Реферат не зарахований

0 балів
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка