Методичні рекомендації до написання курсових робіт з історії зарубіжної літератури для студентів гуманітарного факультету




Скачати 186,17 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір186,17 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький нацiональний технічний університет


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

( СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 7.030507 “ПЕРЕКЛАД” )

2008

Методичні рекомендації для написання курсових робіт з історії зарубіжної літератури для студентів гуманітарного факультету (спеціальність 7.030507 “Переклад”) /Укл.: Катиш Т.В. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. – с.

Укладач: Катиш Т.В., к.філол.н., доцент кафедри теорії та практики перекладу

Рецензент: Костенко Г.М., к. філол. н., доцент кафедри теорії та практики перекладу


Відповідальний за випуск: Волошук В.І., зав. кафедри теорії та практики перекладу
Затверджено на засіданні

кафедри теорії та практики

перекладу

Протокол № 1 від 01.09.08


ЗМІСТ
Передмова......................................................................4

1.Завдання курсової роботи.............................................5

2.Головні вимоги до наукових робіт................................5

3.Вибір теми...................................................................6

4.Консультації з керівником............................................6

5.Збирання матеріалу та його опрацювання......................7

6.Складання змісту..........................................................8

7.Написання роботи.......................................................10

8.Оформлення роботи....................................................12

9. Захист роботи............................................................16

Додаток…………………………………………………………...17

ПЕРЕДМОВА


Наукова робота з історії зарубіжної літератури має засвідчити, якою мірою студент-перекладач здатний до самостійної наукової роботи, до наукового мислення й пошуку, чи вміє аналізувати літературний твір, характеризувати образи, чи відчуває він пульс історико-літературного процесу й може дати йому методологічно правильну оцінку, збагатити науку новими власними спостереженнями і знахідками. Вся практика вищих навчальних закладів останнім часом акцентує увагу на підвищенні ролі й місця самостійної роботи студентів, на набутті ними навичок наукової діяльності.

Запровадження завдань з науково-дослідницької роботи має привчити студентів до усвідомлення того, що навчання в університеті має бути творчим. Нехай цей студентський внесок на молодших курсах буде ще дуже скромним, але він збудить творчу ініціативу до подальших, уже серйозніших, кроків на науковій ниві.

У методичних рекомендаціях зосереджено увагу на основних вимогах до написання й оформлення курсових робіт студентів-перекладачів з історії зарубіжної літератури. Подано додатки - зразки оформлення складових студентських робіт.

1. ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

У вихованні висококваліфікованих спеціалістів-фахівців велике значення має прищеплення навичок наукової роботи. Процес навчання у вищому навчальному закладі сьогодні все більше спирається на самоосвіту, близьку до дослідницької діяльності студентів. Масовою стала участь молоді в наукових гуртках і семінарах, як ніколи широкої популярності набули конкурси наукових робіт.

Курсова робота зобов'язує студента глибше знайомитися із методологічними та літературознавчими працями, вдумливіше опрацьовувати художні тексти, але головне – привчає науково осмислювати літературні явища, висловлювати власні спостереження про проаналізовані твори, сприяє розвитку інтересу до наукової праці, вчить правильно оформлювати цитати, виписки із наукової літератури, посилання на бібліографічні джерела.
2. ГОЛОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ

Заглиблення у вивчення порушеної проблеми передбачає:

пошук, збирання і вивчення джерел наукової інформації, що відображають тему дослідження;

переосмислення отриманої інформації;

розвиток практичних навичок аналізу відповідних літературних фактів, явищ;

класифікацію та систематизацію теоретичних положень, висновків, зроблених за темою дослідження;

продумування оформлення результатів пошукової роботи та її захист;

розвиток навичок доповідача та його опонента у процесі захисту курсової роботи.

Виділяємо три етапи написання дослідження: підготовчий (організаційний); творчий (самостійно-пошуковий); заключний (оформлення й захист).

Підбираючи літературу, необхідно з'ясувати, які є наукові, пізнавальні джерела з обраної теми, скласти їх список. Цю роботу полегшать різні каталоги (алфавітний, систематичний, тематичний) бібліографічних видань, довідкової літератури. Ці джерела опрацьовуються, аналізуються, порівнюються; зібраний матеріал узагальнюється й систематизується, добираються відповідні факти, положення, цитати. Цитати обов’язково коментуються та аналізуються.

Вивчаючи науково-критичну літературу з обраної теми, спираючись на неї, студент засвоює певні факти, думки дослідників, доповнює їх власними спостереженнями, судженнями, самостійним аналізом художніх текстів. Якщо наводяться твердження з науково-критичної літератури, вони науково паспортизуються /беруться в лапки, вказується джерело – автор, назва книги чи статті, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка.

Цілеспрямованому осмисленню матеріалу курсової роботи сприяє продумана композиція. Дослідження має складатися зі вступу, окремих розділів та їх підрозділів, висновків, списку використаних джерел.

Процес написання доцільно розподілити на окремі етапи:

– вибір теми;

– консультації з керівником;

– збирання матеріалу, опрацювання текстів і літературознавчих праць;

– складання змісту;

– написання роботи;

– відповідне оформлення роботи;

– захист.



3. ВИБІР ТЕМИ

Тематику курсових робіт студентів складає викладач, згідно з планом навантаження. Вона затверджується на засіданні кафедри.

Студент обирає тему відповідно до своїх індивідуальних зацікавлень і можливостей. Обирати рекомендується таку тему, яка дає простір для вияву можливостей самостійного дослідження. Старанність у підборі літератури, ступінь виявлення власної думки, власних спостережень і висновків впливають на оцінку роботи.
4. КОНСУЛЬТАЦІЇ З КЕРІВНИКОМ

Перша консультація з керівником відбувається після того, як студент обрав тему. Викладач спрямовує пошуки матеріалу, визначає загальний напрям роботи. На другу консультацію студент приходить після прочитання текстів, із зібраною бібліографією і планом дослідження. Проект плану та список літератури готуються й уточнюються з керівником. У процесі написання роботи можуть виникнути окремі питання, які допоможе з'ясувати керівник.



5. ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ ТА ЙОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Першоджерелом для дослідження творчості кожного письменника є передусім його художня, літературно-критична, публіцистична та епістолярна спадщина. Авторові кожної, навіть невеликої, статті доводиться перечитати велику кількість праць. Бажано їх прочитати усі, або побільше, не обмежуючись обсягом навчального курсу, – адже висновки дослідника повинні спиратися на значний матеріал і виключати обмежені, випадкові судження.

Ознайомлення з творчістю письменника, пошуки потрібних матеріалів слід здійснювати за найновішими та найавторитетнішими виданнями. Такими є повні видання творів письменника, так звані академічні або ж науково перевірені й систематизовані видання. У таких виданнях про вміщений у томі твір наприкінці часто подається солідний коментар, що допоможе в написанні роботи. У разі можливості перевага надається оригінальній літературі на мові джерела.

Автобіографії, листи, спогади самого письменника чи спогади про нього є вагомими й переконливими доповненнями до твору, часто є основою розуміння того чи іншого образу.

Після опрацювання художніх текстів студент приступає до збирання й осмислення науково-критичної літератури.

Він знайомиться з бібліографічними каталогами, що є в науковій бібліотеці університету, обласній, бібліотеці ім. В.Вернадського (в Києві) (якщо є така можливість) тощо. Кваліфіковані бібліографи, які обслуговують каталоги чи працюють у бібліографічних відділах, дадуть студентові поради щодо підбору літератури з обраної теми. До послуг дослідників – друковані бібліографічні покажчики та інші видання, літописи газетних і журнальних статей, літописи друку. Деякі бібліографічні відомості про кожного письменника студент знайде й у підручниках та навчальних посібниках з історії зарубіжної літератури. За потрібною інформацією слід також звертатися до енциклопедій та словників літературознавчих термінів.

Рекомендується спочатку збирати тільки бібліографію, тобто записувати (бажано, на окремих аркушах) всі дані про працю за темою курсової роботи. Цей опис треба вести дуже ретельно, не пропускаючи вихідних даних книги чи статті: записати прізвище та ініціали автора (співавтора), назву книги (статті), вказати місце видання, повну назву видавництва, рік видання, кількість сторінок. Описуючи статтю, слід вказати всі дані про книгу, де вона вміщена. Практично студент копіює бібліографічну картку, що знаходиться в каталозі, або списує дані з титульної сторінки книги.

Опрацювання матеріалу – це своєрідне його конспектування, коли студент дещо переказує своїми словами та цитує місця щодо обраної теми. Конспект рекомендується вести в зошиті на сторінках з великими полями, де можна зазначати, яка проблема, розділ розглядається в конкретному матеріалі. Писати слід лише з одного боку аркуша, залишаючи зворотний бік чистим для додаткових записів. Можна виписувати цитати й на окремих картках, що буває зручнішим при систематизації матеріалу.

Працюючи над різними джерелами – чи то друкованими, чи то архівними – студент може зустрітися з різнобіжністю фактів, з різним їх тлумаченням, з різною оцінкою дослідниками тих або інших матеріалів. У таких випадках необхідно порадитись із науковим керівником, який зможе допомогти розібратися в суперечливих висловлюваннях і обрати правильні.

Треба зважити, за наявності суперечливих оцінок, всі “за” і “проти” щодо кожної з них і після певних роздумів чітко визначити, якої точки зору дотримується дослідник. Такі роздуми допомагають зорієнтуватися в матеріалі. Автор курсової роботи не повинен приховувати від читача наявність у науковій літературі розходжень щодо окремих питань. Окресливши власну позицію, студент повинен– або в основному тексті, або в посиланнях – коротко згадати інші тлумачення фактів, оцінки подій або матеріалів, які він не приймає. Наукова достовірність не повинна тут бути порушена.


6. СКЛАДАННЯ ЗМІСТУ

Зміст роботи – не формальність, а суттєвий компонент кожного наукового дослідження. Скласти зміст – це значить поставити наукову проблему й накреслити шлях її вирішення.

Зміст вміщує завдання на курсову роботу (див. додаток 2.), вступ, заголовки розділів та їхніх підрозділів, якщо вони є, висновки, список використаних джерел.

Зміст передбачає охоплення найголовніших питань, порушених темою, повинен враховувати різносторонній аналіз творів (історичний, соціальний, естетичний), актуальність теми.

Подаємо кілька зразків:
Тема: ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ ГЕНРІ ДЖЕЙМСА “АМЕРИКАНЕЦЬ”

ЗМІСТ


ВСТУП

1. Генрі Джеймс – англо-американський письменник-реаліст.

1.1. Причини пошуків нових тенденцій та художніх засобів у літературі та мистецтві.

1.2. Новаторство Генрі Джеймса.

1.3. Три періоди творчості Генрі Джеймса.

2. Поняття національної ідентичності у романі Генрі Джеймса “Американець”.

2.1. Кристофер Ньюмен – історія одного американця в Європі.

2.2. Відображення національних рис та ментальності у головних образах роману.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Тема: ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗУ ДОН ЖУАНА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ЗМІСТ


ВСТУП

  1. Образ Дон Жуана в єропейській літературі.

    1. Прозова комедія Мольєра “Дон Жуан, або Кам’яний гість”.

    2. Розробка міфу про “севільського жартівника” у творах філософів публіцистів (Маесту, Мараньйон).

    3. Сатира на тогочасне життя у байронівському романі у віршах “Дон Жуан”.

2. Дон Жуан у вітчизняній літературі.

2.1. Образ героя в поемі О.С. Пушкіна “Камінний гість”.

2.2. Українська версія світової теми у драматичному творі Лесі Українки “Кам’яний гість”.

ВИСНОВКИ


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Тема: ПРИНЦИП “ТОЧКИ ЗОРУ” В СТРУКТУРНІЙ ПОБУДОВІ РОМАНУ ДЖОЗЕФА КОНРАДА “ЛОРД ДЖИМ”

ЗМІСТ

ВСТУП


1. Принцип “точки зору” в англійській літературі кінця ХІХ – почтку ХХ століття.

1.1. Визначення поняття “точка зору”. Засновники методу “точки зору” в літературі.

1.2. Особливості творчості Джозефа Конрада. Застосування принципу “точки зору” в творчості письменника.

2. Роман Джозефа Конрада “Лорд Джим” як ілюстрація застосування методу “точки зору” в творчості видатного романіста.

2.1. Характеристика головного персонажа роману Джозефа Конрада “Лорд Джим” як тотальне використання принципу “точки зору”.

2.2. Роль принципу “точки зору” в структурній побудові роману Конрада “Лорд Джим”.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


7. НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Науковий стиль письма вимагає великої роботи над собою, певного досвіду, вправності. Досягається він, звичайно, не в одній редакції, не в одному варіанті. Роботу треба буде переписувати, „шліфувати". У процесі доопрацювання з'являться нові ідеї, нові думки, навіть образи. Як правило, чернетковий варіант виходить великим за розміром. При остаточному доопрацюванні його треба буде скоротити, відділити суттєве, сконцентрувати думку. Стиль курсової роботи не цурається образного, свіжого слова, але він повинен бути передусім діловим.

Обсяг курсової роботи повинен містити 25-30 сторінок форматного паперу (комп'ютерного набору). Кількість використаних джерел у курсовій роботі – 20-30.

У “Вступі” не слід викладати біографію письменника; зайвими будуть широкі відступи, загальні фрази. Пропонується така рубрикація вступу:

– актуальність теми;

– стислий аналіз науково-критичної літератури з обраної теми (так звана “історія питання”);

– об'єкт і предмет дослідження;

– мета й завдання;

– методи;

– наукова новизна;

– практичне значення;

– апробація результатів (якщо відбувалася);

– публікації (якщо є);

– структура роботи.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомим вирішенням проблем слід обґрунтувати актуальність та доцільність роботи для розвитку літературознавства.

Рецептів огляду науково-критичної літератури немає. Студент повинен коротко визначити, хто з літературознавців і в яких працях порушував це питання. Детальніша оцінка тієї чи іншої праці може бути подана і в інших частинах роботи, коли її автор посилатиметься на цю працю, погоджуючись чи полемізуючи з науковцями.

При написанні курсової роботи, тема якої широко висвітлена в літературознавстві, допускається певна доля реферативності, систематизації зробленого попередниками у розкритті тієї чи іншої проблеми. Але цінність роботи молодого науковця визначається насамперед тим, що студент вніс нового у розбудову теми, погоджується чи ні з думками літературознавців, як розкриває ідеї, мотиви, жанрові ознаки, композиційну структуру, художні засоби твору.

Розглядаючи певну проблему у творчості письменника, варто простежити, як визрівали його погляди, зіставити подібні літературні явища, звернути увагу на традиції і новаторство митця.

Формулюючи мету роботи й завдання, не слід вживати терміни

“Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують не на саму мету, а на засіб її здійснення.

При описанні наукової новизни одержаних результатів слід подати коротку анотацію нових наукових рішень, показати відмінність здобутих показників (компонентів) від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

У рубриці “Практичне значення” необхідно подати відомості щодо практичного застосування одержаних результатів або рекомендацій щодо їх використання працівниками освіти з метою вдосконалення знань.

У рубриці “Апробація результатів” вказується, на яких конференціях оприлюднено результати досліджень, що включено до роботи.

У рубриці “Публікації” зазначається, у скількох статтях, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати роботи.

У рубриці “Структура роботи” необхідно вказати зі скількох розділів і сторінок складається вся курсова робота, висновки, скільки використано джерел.

В основній частині роботи студенту необхідно переконливо й аргументовано, послідовно й логічно розкрити головні положення дослідження, встановивши потрібні причиново-наслідкові зв'язки й навівши відповідні цитати.

У заключній частині чітко формулюються висновки, вказуються завдання, які вдалося вирішити, та ті, які потребують подальшої розробки. У висновках не повинно бути цитат, бо ж це узагальнення, синтез усього написаного. Тут у формі тез подаються основні думки дослідження.

8. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Під оформленням рукопису ми розуміємо не лише старанне зовнішнє оформлення роботи, але й правильно поданий так званий науковий апарат – цитування, висновки, бібліографія використаної літератури тощо.

Друкуючи текст (на аркушах білого паперу формату А 4 (210 8 297 мм), необхідно:

– залишати береги таких розмірів: лівий – 30 мм, верхній, нижній – 20 мм, правий – 10 мм;

– використовувати шрифт Times New Roman;

– полуторний інтервал;

– кількість рядків на сторінці не повинна перевищувати тридцяти. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. Друга й третя сторінки – завдання на наукову роботу, четверта – зміст, п'ята – вступ. На титульному аркуші, завданні, рефераті, змісті номери сторінок не ставлять, але враховують у загальну нумерацію, на наступних –проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці

Зміст роботи містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, списку використаних джерел.

Кожен розділ роботи слід починати з нової сторінки. Заголовки структурних частин “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, назви розділів друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в розрядці в підбір до тексту. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Розділи мають наскрізну нумерацію в межах усієї роботи й позначаються арабськими цифрами з крапкою в кінці (1.; 2.). Підрозділи мають нумерацію в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номеру розділу й порядкового номеру підрозділу, які розділяються крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад 2.3 (третій підрозділ другого розділу). У тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

У тексті кожного наукового дослідження обов'язково мають бути цитати, тобто дослівно наведені, відділені від основного тексту лапками, тексти, взяті з робіт інших авторів, чи уривки з художнього, публіцистичного твору.

Цитати можуть бути повні або ж неповні. Повна цитата – це закінчена думка, тобто ціле речення. Неповна цитата – це уривок речення, окреме словосполучення. Усі цитати повинні бути паспортизовані. У кінці цитати в тексті в квадратних дужках ставиться порядкова цифра, якій у списку використаних джерел відповідає та сама цифра, та сторінка тексту, який наводиться.

Подаємо зразок оформлення повної цитати:

“Психоаналітичне тлумачення фольклору дає змогу збагнути потенційно трансцендентний код материнської універсальності, пронизаної творчим началом” [12, 31],

Відповідний опис у переліку посилань:

12. Зборовська Н. Психоісторія літератури як теоретична проблема: онтогенез і філогенез // Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоїсторії новітньої української літератури. Монографія. – К.: Академвидав, 2006.– С. 31-53.

Зразок оформлення неповної цитати:

Міра поєднання історичної достовірності й вимислу, звичайно, не може бути єдиною на всі випадки, – “воля автора визначити її відповідно до свого завдання й вимог теми” [14,145].

Відповідний опис у переліку посилань:

14. Ільницький М. Людина в історії (Сучасний історичний роман). - К.: Дніпро, 1989. - 356 с

У випадку перецитування тексту, посилання повинне бути доповнене позначенням [цит. за 15, 423].

Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті чи в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відмості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням повних назв праць.

Подаємо основні зразки оформлення списку використаних джерел:

а)підручники, навчальні посібники, нариси, монографії (один або два автори)

1. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Наука, 1975. – 305 с.

2. Гинзбург Л.Я. О литературном герое. – М.: Высшая школа, 1979.– 231 с.

3. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.

4. Ніколенко О.М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХVІІ– ХVІІІ століть. – Харків: Веста, 2003. – 224 с.

5. Урнов Д., Урнов М. Литература и движение времени (Из опыта английской и американской литературы ХХ века).– М.: Художественная литература, 1978. – 269 с.



б) підручники, навчальні посібники (колектив авторів)

1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2006. – 488 с.

2. Шахова К.А., Жлуктенко Н.Ю., Павличко С.Д. Литература Англии. ХХ век. – К.: Высшая школа, 1987. – 350 с.

3. История западноевропейского театра / Под ред. С.С. Мокульского.– Т.1. – М.: Искусство, 1956. – 750 с.



в) перекладні видання

1. Жеребкина И. “Прочти мое желание...”. Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. – М.: Республика, 2000. – 296 с.

2. Клюев Е. Теория литературы абсурда. – М.: УРАО, 2000. – 104 с.

3. Макаров М. Основы теории дискурса. – М.: Гнозис, 2003. – 280 с.



г) збірники наукових праць

1. Антонова О.В. Антропоніми і хронотип іторичного роману: особливості перекладу // Філологічні дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. – Запоріжжя – Бєлгород, 2003. – Вид.2. – С. 8– 10.

2. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог, роман // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. – 1995. – № 1. – С. 93 – 118.

3. Фоменко К.М. Динамическая модель рассказа Д.-Г. Лоуренса “Улыбка” // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2004. – № 1. – С. 197 – 201.



д ) антології, енциклопедії, словники

1. Літературознавча енциклопедія: У 2-х т. / Упор. Ю. Ковалів. – Т. 1: А – Л. – 608 с.; Т. 2: М – Я. – 624 с.

2. Літературознавчий словник-довіник / Р. Гром’як, Ю. Ковалів, В. Теремко. – К.: Академія, 1997. – 752 с.

3. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под. ред. А.Н.Николюкина. – М.: НПК “Интелвак”, 2003. – 1596 с.



е) складові частини книг, журналів

1. Ивашева В.В. Дэвид Лоуренс // Ивашева В.В. Литература Великобритании ХХ века. Учебник для филологических специальностей вузов. – М.: Высшая школа, 1984. – С.9 – 20.

2. Кузьманенко А. Автор і герой у творі Байрона “Дон Жуан” // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 1. – С. 33 – 34.

3. Міщук В.В. Своєрідність естетизму Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” // Відродження. – 1994. – № 8. – С. 21 – 27.

4. Угрін А. Конфлікт добра і зла // Вікно в світ. – 1999. – № 3. – С. 55 – 60.

є) художні твори

1. Лоуренс Дєвид Герберт. Рубеж // Д.Г. Лоуренс. Дочь лошадника. – М.: Известия, 1985. – С. 190 – 211.

2. Скотт Вальтер. Квентин Дорвард.

3. Henry James. The American.– L: Penguin Popular Classics,1995. – 325 p.



ж) електронні видання

1. Анцыферова О.Ю. Творчество Генри Джеймса в контексте культурологии // http: // www.amstud.msu.ru / full_text/ texts/confl1995/ anciferova35.htm.

2.Рымарь Н.Т. Кубистический принцип в литературе ХХ века // http: // www.ssu.samara.ru/~scriptum/cubist.rtf.
9. ЗАХИСТ РОБОТИ

Остаточно завершеною курсову роботу можна вважати лише після її захисту. На захист студент коротко реферує основний зміст свого дослідження: визначає актуальність теми, стан її дослідження, називає об’єкт та предмет дослідження, висвітлює мету та завдання, називає методи дослідження, визначає наукову новизну курсової роботи, а також практичне значення одержаних результатів, робить висновки, відповідає на запитання. Успіх захисту значною мірою залежить від того, як студент підготується до виступу, наскільки переконливо пояснить головні положення дослідження, доведе актуальність зібраного матеріалу й аргументовано відповість на поставлені запитання.

Оцінюються студентські роботи за п’ятибальною системою. При цьому обов’язково враховується рівень захисту.

Додаток


ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ З ІСТОРІЇ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ

  1. Своєрідність поезії Гарді.

  2. Фантастика в новелістиці В.Ірвінга.

  3. Художня своєрідність поезії Уїтмена, демократичний пафос його поезії.

  4. Традиції англійської балади в творчості англійських романтиків.

  5. Урбаністичні мотиви поезії Елліота.

  6. Реалізм новел По.

  7. Типологічні зв’язки Уїтмена та Моррісона.

  8. Специфіка та механізм творення комічного ефекту в оповіданнях О’Генрі.

  9. Особливості художньої репрезентативності теми ревнощів у сонетарії Шекспіра.

  10. Антистрепфордські теорії: сутність і критика.

  11. Концепт влади в історичних хроніках Шекспіра (на матеріалі “Річард ІІ” та “Річард ІІІ”).

  12. Семантика і функціональність художнього образу брата Лоренцо в трагедії Шекспіра “Ромео і Джульєтта”.

13. Специфіка інтерпретації теми кохання в трагедіях Шекспіра (“Ромео і Джульєтта”, “Гамлет” ,“Макбет”).

14. Інтертекстуальність у романі Дж. Апдайка “Гертруда і Клавдій”.

15. Любовний трикутник у трагедії “Гамлет” Шекспіра та романі Дж. Апдайка “Гертруда та Клавдій” – компаративний аналіз.

16. Особливості рецепції Шеспіра в літературно-критичних працях романтиків (А.Негель, С.Колдрідж, Н. Емерсон).

17. Образи служниць у комедіях Мольєра (Доріна в “Тартюфі”, Ніколь у “Міщанині-шляхтичі”, Туанета в “Удаваному хворому”).

18. Образи Сганареля в “Дон Жуані” Мольєра і Санчо Панса в “Дон Кіхоті” Сервантеса.

19. Зображення різних форм деградації розумної істоти в “Мандрах Гуллівера” Дж. Свіфта.

20. Концепція героя та жанру в романі “Історія Тома Джонса, знайди” Г.Філдінга.

21. Типологічна подібність у зображенні історичних подій у творчості В.Скотта та П. Загребельного.

22. Особливості інтелектуально-філософської поезії Р.-М. Рільке, Ф.Г.Лорки та Ліни Костенко.

23. Пошук нових форм зображення світу й відтворення людських почуттів у поезії П.Елюара. Т.Елліота та В.Стуса.

24. Переосмислення ролі та місця жінки в творах Г.Флобера та В.Винниченка.



25. Типологічна спорідненість роману Гі де Мопассана “Любий друже” та В. Підмогильного “Місто”.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка