Методичні рекомендації до написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт у вищому навчальному закладі




Сторінка1/4
Дата конвертації23.04.2017
Розмір0,66 Mb.
  1   2   3   4
Яцишин М. М.

Яцишин Н. П.

Методичні рекомендації

до написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт у вищому навчальному закладі
Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки


Яцишин М. М.

Яцишин Н. П.

Методичні рекомендації

до написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт у вищому навчальному закладі

для студентів гуманітарних спеціальностей


Луцьк – 2010

УДК 378.091.27(07.5.8)

ББК 74.580.252.45я81

М 54
Рекомендовано до друку методичною радою

Волинського національного університету імені Лесі Українки

(протокол № 4 від 23 грудня 2009 р.)
Рецензент:

Гаврилюк С. В. – доктор історичних наук, професор, проректор з навчальної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки
Упорядники:

Яцишин М. М., кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права ВНУ імені Лесі Українки

Яцишин Н. П., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов гуманітарних спеціальностей ВНУ імені Лесі Українки

М 54 Методичні рекомендації до написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт у вищому навчальному закладі. Для студентів гуманітарних спеціальностей / Упорядники М. М. Яцишин, Н. П. Яцишин. – Луцьк: РВВ Волин. нац. у-ту ім. Лесі Українки, 2010. - 50 с.
Методичні рекомендації, складені на основі нормативно-правових документів, визначають уніфіковані і апробовані практикою вимоги до написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт у вищому навчальному закладі.

Видання призначено для студентів та викладачів.


УДК 378.091.27(07.5.8)

ББК 74.580.252.45я81


© Яцишин М. М., Яцишин Н. П., 2010

© Волинський національний університет

імені Лесі Українки, 2010



Зміст

Вступні зауваження………………………………………………………………….5

Організація написання рефератів та курсових робіт……………………………...7

Реферат……………………………………………………………………………….7

Курсова робота……………………………………………………………………...11

Дипломна, магістерська робота…………………………………………………...13

Дипломна та магістерська робота як різновид державної атестації…………….13

Мета та завдання випускних кваліфікаційних робіт……………………………..14

Порядок визначення і затвердження тематики дипломних (магістерських) робіт…………………………………………………………………………………15

Порядок призначення і затвердження наукових керівників…………………….16

Організаційні етапи написання дипломної та магістерської роботи……………17

Контроль за виконанням випускної кваліфікаційної роботи……………………18

Вимоги до структури випускних робіт……………………………………………20

Вимоги до змісту випускних кваліфікаційних робіт…………………………….20

Обсяги випускних кваліфікаційних робіт………………………………………...20

Вимоги до структури кваліфікаційних робіт……………………………………..20

Вимоги до оформлення випускних кваліфікаційних робіт……………………...25

Загальні вимоги до оформлення дипломних (магістерських) робіт…………….25

Оформлення розділів (підрозділів)………………………………………………..25

Нумерація…………………………………………………………………………...26

Вимоги до оформлення ілюстрацій, таблиць та додатків……………………….27

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела……………29

Підготовка, порядок та процедура захисту випускних кваліфікаційних робіт...31

Попередній захист дипломних та магістерських робіт ………………………….31

Рецензування кваліфікаційних робіт……………………………………………...31

Підготовка роботи до захисту……………………………………………………..32

Оцінювання кваліфікаційних робіт……………………………………………….34

Порядок зберігання випускних кваліфікаційних робіт…………………………..35

Список використаних джерел……………………………………………………..36

Додатки……………………………………………………………………………...37



Вступні зауваження

Наведені нижче загальні методичні рекомендації до написання та оформлення рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт розроблені на основі діючого законодавства України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, Волинського національного університету імені Лесі Українки і включають:

Закон України “Про освіту”, “Про вищу освіту”;

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 р. № 161);

Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 29.12.1993 р. № 83-5/1259);

Про затвердження норм часу для планування обліку навчальної роботи та переліку основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (наказ МОНУ від 07.08.2002 р. № 450);

Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України. – 2007. – №6 [1];

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, які наводяться у дисертації, і списку опублікованих робіт, які наводяться в авторефераті // Бюлетень ВАК України. – 2008. – №3 [2];

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (затверджене вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки із змінами, протокол № 11 від 29.05.2008 р.);

Положення про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (затверджене вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки із змінами, протокол № 11 від 29.05.2008 р.);

Положення про державну атестацію здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (затверджене вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки, протокол № 5 від 27.12.2007 р.);

Матеріали до організації навчального процесу за кредитно-модульною системою у Волинському національному університеті імені Лесі Українки / Упоряд. С. В. Гаврилюк, Л. О. Заєць. – Луцьк: РВВ Волин. нац. у-ту ім. Лесі Українки (рекомендовано до друку вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки, протокол № 13 від 25.06.2009 р.) [3] та ін.



1. Організація написання рефератів та курсових робіт

1.1. Реферат

Реферат (нім. Referat, від лат. Refero – доповідаю) – 1) Короткий виклад (перед аудиторією або в письмовій формі) наукової праці, вчення, змісту книги тощо. 2) Доповідь на будь-яку тему, що складається з огляду літературних та інших джерел [4, с. 587].

Отже, реферат, як найпростіша форма наукової роботи, являє собою доповідь на певну тему, що включає огляд відповідних літературних та інших джерел, або виклад змісту наукової роботи. Важливо зазначити, що реферат охоплює не лише висвітлення відповідної інформації, а й ставлення до неї того, хто готує реферат.

Як правило, реферат має письмову форму і може бути використаним для виголошення доповідей, підготовки наукового звіту, написання статті, а також для накопичення інформаційного фонду для подальшої дослідницької роботи. В тому випадку, коли йдеться про результати власного пошуку, він називається авторефератом.

Підготовка рефератів є важливим засобом формування у студентів способів та прийому опрацювання літературних джерел. Це вибір теми та ракурсу її розгляду з урахуванням елементів проблемності й актуальності, засвоєння правил послідовності пошуку літератури, систематизації матеріалу, визначення основних положень, що вимагає від майбутнього фахівця спеціальної підготовки. Такі поради і рекомендації пропонуються у наступних розділах методичних рекомендацій.

Особливості джерел, обраних для реферату, визначають його структуру. Реферат, як і доповідь, складається з трьох частин: вступу, основної частини і висновку. У вступі розкриваються актуальність теми, її зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питання. Може бути поданий і короткий огляд використаної в рефераті літератури. У висновку (заключній частині) формулюються основні підсумки всього сказаного, вказуються питання, які вдалося висвітлити більш-менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.

Під час оформлення реферату на титульній сторінці потрібно вказати назву установи, кафедри, де виконано роботу, тему реферату, прізвище та ім’я автора, курс (групу, дисципліну), рік написання, прізвище керівника роботи (див. Дод. А). Реферат має бути чітко написаним або віддрукованим. Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля.

Для написання реферату необхідно вміти аналізувати використану літературу, розкривати своє ставлення до неї, робити правильні висновки на основі опрацьованих теоретичних положень. Це вимагає вироблення у собі навиків роботи з книгою. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:



  1. Прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання:

а) прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

б) уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки.



  1. Під час читання звернути увагу на:

а) назви окремих розділів, частин, параграфів тощо;

б) звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою).



  1. Зробити необхідні виписки із зазначенням назви та сторінки опрацьованого джерела.

Певна специфіка вирізняє підготовку реферату у вигляді доповіді.

Доповідь – один із найпоширеніших жанрів публічного висловлювання. Основна мета доповіді – донести до слухача певну інформацію так, щоб її зрозуміли і сприйняли. Оскільки доповідь сприймається на слух, доповідач повинен допомагати слухачам зрозуміти і запам’ятати новий матеріал: із самого початку встановлювати контакт з аудиторією, зацікавити темою, підтримувати увагу протягом усього виступу. Щоб такий виступ мав успіх, добре сприймався слухачами, необхідно зробити його оригінальним за викладом, своєрідним і неповторним. А для цього треба працювати над композицією доповіді у такій послідовності:



  1. Визначити об’єкт і мету спілкування.

  2. Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої доповіді.

  3. Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

  4. Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, які будуть цікавими для аудиторії, перед якою буде виголошено доповідь. Зробити певні виписки.

  5. Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

  6. Узагальнити основні положення кількох джерел і тоді думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.

  7. Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінцівку).

  8. Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

  9. Говорити повільно, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

  10. Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.

  11. Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

  12. Стежити за своїм мовленням: уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками (“е-е-е”, “м-м-м”) тощо.

  13. Переказати усно текст доповіді вдома.

Найпоширенішою структурою доповіді вважається така, що складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновку. Кожна частина має свої особливості, які треба враховувати в процесі підготовки доповіді. Від того, як оратор розпочав доповідь, значною мірою залежить успіх виступу. Невдалий початок знижує інтерес слухачів до теми, послаблює увагу. У вступі доповіді виділяється її тема. Далі вказуються причини вибору саме цієї теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання). Досвідчені доповідачі рекомендують розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів’я чи приказки, крилатого виразу тощо. У вступі також може бути використана цитата, яка змусить слухачів задуматися над словами промовця, глибше усвідомити висловлене положення. Основна частина розпочинається з характеристики проблеми. Виділивши основний аспект проблеми, варто запропонувати слухачам перспективу обговорення (наприклад: “Подальше обговорення проблеми, на наш погляд, доцільно зосередити навколо таких основних положень 1) …; 2) …; 3) … )” . Перехід до обговорення кожної конкретної тези в подальшому робить доповідь чіткою, логічною і дозволяє потім перейти до висновків.

Переконливе, яскраве закінчення доповіді запам’ятовується слухачам, залишає приємне враження про неї. Тому наприкінці доповіді рекомендується повторити основну думку, підсумувати найважливіші положення. Якщо перші слова оратора повинні завоювати увагу слухачів, то останні – покликані посилити ефект виступу. Слід пам’ятати, що слухачам не байдуже, куди дивиться доповідач. Часто можна спостерігати таку картину: студент робить доповідь, виступає на зборах і час від часу поглядає у вікно, кидає погляд на стіни, опускає очі, піднімає до стелі, розглядає свої руки, тобто дивиться куди завгодно, тільки не на слухачів. Навіть гірше: промовець дивиться на аудиторію “відсутнім” поглядом. Чи можна говорити про взаєморозуміння між оратором і аудиторією? Звичайно, ні. Якщо ж під час виступу переводити повільно погляд з однієї частини аудиторії на іншу, то можна створити враження гарного зорового контакту зі слухачами. Саме за таких умов можна розраховувати на успіх.

Важливою умовою є також правильне володіння голосом під час виступу. З цього приводу досвідчені методисти радять дотримуватись таких настанов:


  1. Пристосовуйте свій голос до умов, в яких відбувається спілкування.

  2. Хто говорить занадто тихо, справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

  3. Не говоріть занадто голосно – це справляє враження агресивної людини.

  4. Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлюють радість, здивування. Якщо вам потрібно когось переконати, відповісти на запитання, то голос треба понизити.

  5. Будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказати, а тоді говоріть.

  6. Не зачитуйте текст доповіді з папірця. Викладіть основні тези на окремому аркуші і користуючись ними намагайтеся будувати виступ не заглядаючи у повний текст [5, с. 6].

1.2. Курсова робота

Курсова робота – навчальне завдання для студента, який уже має певний досвід наукової діяльності, набутий у процесі роботи над рефератами та опануванні знань з загальнообов’язкових (іноземної мови, ділової української мови, політології, історії України і ін.) та спеціальних дисциплін гуманітарного циклу.

Виконання курсової роботи передбачає таку послідовність дій: вибір теми та її критичний аналіз; визначення теоретичного підходу до розв’язання визначеної проблеми, мети, завдань і методики дослідження; оформлення курсової роботи за існуючими вимогами та її захист [6, с. 1].

На особливу увагу заслуговує визначення теоретичного підходу до розв’язання проблеми та розробка методики її дослідження. Ці складові курсової роботи мають бути взаємопов’язаними між собою і розкривати зв’язок історичної науки і практики.

Доцільно дотримуватись такої структури курсової роботи: вступ, огляд літератури, теоретичні основи дослідження, висновки. Обсяг курсової роботи – 20-30 стор. Список використаної літератури – 10-15 джерел з обов’язковим посиланням на них у тексті роботи.

Курсові роботи оформляються згідно із вимогами, якими керуються при оформленні наукової продукції:



  • робота повинна мати титульну сторінку (див.: Дод. Б);

  • вона повинна бути чітко спланована;

  • містити висновки і узагальнення;

  • список використаних джерел (з посиланнями на них у тексті курсової роботи).

Всі роботи повинні починатися вступом, у якому наводяться стислі відомості про актуальність теми та стан її дослідження. Наводяться обґрунтування актуальності дослідження, формулюються, мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, його можливе теоретичне та практичне значення. Треба зауважити, що мета роботи – це найбільш загальні закономірності, які необхідно вивчити, дослідити або встановити. Завдання роботи включають вибрані автором шляхи, за допомогою яких планується досягнення поставленої мети. Вступ не повинен перевищувати 1-1,5 сторінки.

Курсова робота відповідно до навчального плану спеціальності може бути складовою залікового кредиту, або становити окремий заліковий кредит. У другому випадку максимальна оцінка за курсову роботу становить 100 балів.

Тематика курсових робіт, завдання, вимоги до структури та оформлення, критерії оцінювання розробляються відповідною кафедрою та затверджуються методичною комісією факультету.

Виконання та захист курсових робіт спрямовує студентів до найважливішого завершального етапу професійної підготовки – написання дипломної, магістерської роботи.



2. Дипломна, магістерська робота

2.1. Дипломна та магістерська робота як різновид

державної атестації

Згідно з навчальними планами підготовки фахівця з вищою освітою, випускна робота – однин із видів державної атестації студентів, яку виконують випускники освітньо – кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр”. Через кваліфікаційну роботу студент доводить рівень власної кваліфікації, уміння здійснювати науковий пошук та самостійно вирішувати наукові та практичні проблеми.

Випускна кваліфікаційна робота – це вид наукової роботи, який має виключно індивідуальний характер, дає можливість виявити ступінь та рівень наукової підготовки студента з чітко означеного фаху. Виконання дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної спеціальності, його здібностей самостійно аналізувати стан проблем у певній галузі науки, розробляти необхідні пропозиції. Кваліфікаційна робота містить науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення. Робота повинна характеризуватися концептуальною єдністю змісту.

Дипломна робота спеціаліста – це самостійна науково-дослідна робота, виконана студентом протягом навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”, яка визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, здатність до наукових досліджень. Дипломна робота спеціаліста повинна мати чітку фахово-практичну спрямованість.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідна робота, яка є основним результатом навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” і визначає рівень науково-теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, здатність до майбутньої наукової дослідницької роботи. Магістерська робота містить наукові положення, обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати.

2.2. Мета та завдання випускних кваліфікаційних робіт

Випускна кваліфікаційна робота – це самостійне індивідуальне завдання навчально-дослідницького, теоретико-прикладного чи проектно-конструкторсь-кого характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати для виконання конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.

Дипломна (магістерська) робота повинна представляти закінчену розробку актуальної наукової проблеми. Вона повинна:



  • бути актуальною, мати новизну, виконуватись на рівні сучасних досягнень науки;

  • мати спрямування на вирішення практичних завдань майбутньої професійної діяльності;

  • стимулювати у студентів творчий пошук нових пріоритетних наукових рішень;

  • вимагати опрацювання спеціальної наукової і методичної літератури;

  • пов’язуватись з планами наукових досліджень керівника, кафедри, інших наукових підрозділів закладу;

  • узагальнювати та розвивати науково-дослідницькі уміння студента.

Виконання дипломної та магістерської роботи має на меті:

  • систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань за відповідним напрямом підготовки, формування навичок застосування цих знань під час розв’язання конкретних науково-методичних і науково-теоретичних задач;

  • розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи й оволодіння методикою теоретичних, експериментальних та науково-практичних досліджень, використаних під час виконання кваліфікаційної роботи;

  • набуття досвіду з аналізу отриманих результатів досліджень, формулю- вання нових висновків і положень, набуття досвіду з їх прилюдного захисту.

Для захисту магістерської випускної роботи обов’язково необхідні власні публікації студента у фахових виданнях, апробація результатів роботи на конференціях різного рівня (Лист МОН України №1/9-168 від 25.04.01).

2.3. Порядок визначення і затвердження тематики дипломних (магістерських) робіт

Тематика кваліфікаційних робіт визначається випусковими кафедрами і пропонується студентам на початку навчального року. Тематика повинна відповідати професійним завданням, зафіксованим в освітньо-кваліфікаційній характеристиці відповідного рівня та спеціальності (напряму підготовки).

Тематика дипломних робіт оновлюється кожного навчального року. Студентам надається право запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевагу надають темам, які продовжують розробку виконаної студентом курсової роботи або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.



Тематика кваліфікаційних робіт затверджується рішенням учених рад факультетів та університету.

Для затвердження теми кваліфікаційної роботи та призначення наукового керівника студент не пізніше 10 вересня навчального року подає письмову заяву на ім’я декана факультету (див.: Дод. В).

До 20 вересня теми обговорюють і затверджують на засіданні кафедри та призначають наукових керівників роботи. Заява студента підписується завідувачем відповідної кафедри, науковим керівником та деканом факультету і зберігається на кафедрі.

Не пізніше 1 жовтня поточного навчального року загальний список усіх дипломних (магістерських) робіт, які виконуватимуться на кафедрі, затверджуються вченою радою відповідного факультету (інституту).



Зміни або уточнення у формулюванні затвердженої теми можуть бути внесені лише за об’єктивних причин та за згодою наукового керівника за названою вище процедурою (з обґрунтуванням змін) не пізніше наказу ректора про допуск до захисту роботи. Будь-яка довільна зміна студентом теми своєї роботи не допускається.

Основними критеріями вибору теми кваліфікаційного дослідження є:



  • актуальність, елементи новизни і перспективність обраної теми;

  • ступінь вивчення теми попередниками;

  • наявність доступної для студента і достатньої для розкриття теми джерельної бази;

  • можливість виконання теми на цій кафедрі;

  • зв’язок теми з конкретними науковими планами та довгостроковими програмами кафедр;

  • можливість отримання від впровадження результатів дослідження науково-освітнього ефекту;

  • особисті наукові інтереси студента.

Тема дипломної (магістерської) роботи повинна бути короткою, окреслювати межі проведення дослідження, відображати мету і відповідати змісту роботи. Допускається доповнення теми підзаголовком розміром не більше 10 слів. У назві не можна вживати скорочення та абревіатури, потрібно уникати використання ускладненої термінології. Не допускається починати назву зі слів “Вивчення процесу...”, “Дослідження шляхів...”, “Розробка і дослідження ...”, “Деякі питання...”, “Матеріали до вивчення...”, “До питання...” і т. ін.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка