Методичні рекомендації до практичних занять з оториноларингології для студентів IV курсу медичного факультету




Сторінка11/15
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1,01 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Заняття 10


Тема: Гострі та хронічні хвороби глотки

  1. Актуальність теми: хвороби глотки є поширеною патологією серед дітей та людей молодого віку, що зумовлює соціальну значимість даної патології. Лімфаденоїдний апарат глотки має велике значення в формуванні місцевого та системного імунітету людини. Водночас, патологічний процес в мигдаликах може стати причиною ураження серця, нирок, верхніх дихальних шляхів, сполучної тканини, нервової системи та інших органів. З іншого боку, патологія внутрішніх органів може негативно відбиватися на стані органів глотки. Тому знати етіологію, патогенез, клініку та методи дослідження патології горла повинен лікар будь-якого фаху.

  2. Тривалість заняття – 3 академічні години.

  3. Мета заняття. Навчитися діагностувати гостру і хронічну патологію горла, місцеві та віддалені ускладнення, проводити диференційну діагностику уражень горла з інфекційними хворобами (дифтерія, інфекційний мононуклеоз та ін.), призначати раціональну терапію.

  4. Студент повинен знати:

    • класифікацію, клініку гострих тонзилітів;

    • диференційну діагностику первинних і вторинних тонзилітів;

    • етіологію, патогенез, класифікацію, клініку дифтерії глотки;

    • патогенез, класифікацію, клініку та принципи лікування паратонзилярних абсцесів;

    • етіологію, патогенез, клініку заглоткового абсцесу, лікувальну тактику.

    • принципи раціональної антибіотикотерапії гострих хвороб горла;

    • клінічні та лабораторні ознаки хронічного тонзиліту;

    • класифікацію хронічного тонзиліту за І.Б. Солдатовим

    • принципи консервативного та хірургічного лікування хронічного тонзиліту;

    • профілактика хронічного тонзиліту;

    • етіологію, патогенез, клініку гіпертрофії лімфаденїдного апарату глотки, принципи лікування;

5. Студент повинен вміти:

    • серед скарг хворого виділяти ті, що характерні для патології горла;

    • проводити пальпацію пальпацію регіонарних лімфатичних вузлів, оцінювати отримані результати;

    • проводити орофарингоскопію, передню і задню риноскопію (епіфарингоскопію), оцінювати отриманні ендоскопічні дані;

    • мати уявлення про пальцеве обстеження носоглотки у дітей і дорослих;

    • брати мазки з порожнини носа і ротоглотки для бактеріологічного дослідження (дифтерія);

    • проводити змащування, зрошування слизової оболонки глотки, промивання лакун мигдаликів;

    • складати план обстеження хворого з патологією горла;

    • призначити хворому раціональну терапію;



6. Список рекомендованої літератури:

1. Оториноларингологія / за ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, С. Б. Безшапочного, Ю.В. Дєєвої. – Київ: ВСВ «Медицина» – 2010. – С. 292-339.

2. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького – К. :Здоров’я,1999. – С. 251-280.

3. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К:. Фарм Арт, 2000. – С. 45-60, 175-189.

4. Клінічна оториноларингологія. / За ред. О. Кіцери. – Львів, 2007.-С. 287-335.

5. Клінічна оториноларингологія. / За ред. О. Кіцери. – Львів, 1996.-С. 82-104.

6. Тестові завдання для контролю знань студентів із оториноларингології. – К., 1996 – с.109-118.

7. Посібник для практичних занять з оториноларингології для викладання за кредитно- модульною системою / За ред. Ю. В. Мітіна, О.М. Науменко, Ю.В. Дєєвої. – Київ: Видавничий дім «Асканія» – 2008. – С. 89-101.

8. Збірник тестових завдань з дитячої оториноларингології (навчальний посібник) / За ред. А.Л. Косаківського, А.А. Лайко, Л.П. Чиркова, В.В. Синяченко. – Київ – 2005. – С. 110-125.

7. Контрольні питання.


      • Етіологія, патогенез, класифікація, клініка та принципи лікування гострого і хронічного фарингіту.

      • Класифікація тонзиліту за І. Б. Солдатовим.

      • Етіологія, клініка, діагностика, диференційна діагностика лептотрихозу.



      • Етіологія, патогенез, клініка, класифікація, діагностика, гострих первинних тонзилітів.

      • Етіологія, патогенез, класифікація, клініка вторинних тонзилітів.

      • Диференційна діагностика різних форм тонзилітів.

      • Принципи терапії гострих тонзилітів.

      • Етіологія, патогенез, класифікація, клініка гострих ускладнень ангін, профілактика та принципи лікування їх.

      • Етіологія, патогенез, класифікація, клініка хронічного тонзиліту.

      • Діагностика та принципи лікування хронічного тонзиліту (консервативне, хірургічне).

      • Профілактика хронічного тонзиліту.

      • Етіологія, патогенез, класифікація, клініка та принципи лікування аденоїдиту, покази до хірургічного лікування.

      • Етіологія, патогенез, клініка гіпертрофії мигдаликів, принципи діагностики та терапії.

8. Приклад тестових завдань:

I. Основні симптоми фарингомікозу



1. покашлювання, почуття стороннього тіла у глотці

2. почуття стороннього тіла у глотці, шилоподібні нарости на

піднебінних мигдаликах, дужках, задній стінці глотки

3. яскрава гіперемія слизової оболонки ротоглотки, почуття

стороннього тіла у глотці, , шилоподібні нарости на

піднебінних мигдаликах, дужках, задній стінці глотки, тризм

ІІ. Які зміни задньої стінки глотки виявляються при хронічному атрофічному фарингіті?



        1. велика кількість слизу

        2. гіперемія слизової оболонки, ін’єкція судин

        3. слизова оболонка суха, блискуча, витончена

        4. гіпертрофія фолікулів, бічних валиків

ІІІ. Для фолікулярної ангіни характерно:



1. Крізь пурпурово-червону слизову оболонку піднебінних мигдаликів просвічується велика кількість круглих, завбільшки 1-3 мм, жовтуватих або жовтувато-білих гноячків, що злегка підвищуються над поверхнею мигдаликів

2. Наліт у вигляді жовтувато-білих плівок або смуг, які вкривають вільну поверхню мигдаликів. Цей наліт ніколи не виходить за межі мигдалика та легко знімається з його поверхні

3. Наліт виходить за межі мигдалика та міцно спаяний з його тканиною так, що при спробі зняття на місці видаленого нальоту утворюється кровоточива ерозивна поверхня

4. Однобічне ураження, на поверхні мигдалика жовто-білі нальоти, що легко знімаються, після зняття нальоту утворюється не болюча виразка у вигляді кратера

5. Піднебінні мигдалики збільшені та болючі при дотику шпателем, поверхня їх почервоніла, іноді може бути вкрита слизовими виділеннями. У тяжких випадках утворюються точкові крововиливи в слизову оболонку язичка і піднебінних дужок, виникає їх набряклі

6. Почервоніння та випинання передньої піднебінної дужки на боці ураження, збільшення мигдалика та відтиснення його до середини
ІV. Характер вмісту крипт піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті

  1. желеподібна рідина

  2. сукровичне виділення

  3. водянисте виділення

  4. рідкий гній

  5. камені у криптах

V. Величина аденоїдної тканини має ……



1. 5 ступенів

2. 4 ступеня

3. 3 ступеня

4. 2 ступеня

5. 1 ступінь

VІ. Основні симптоми агранулоцитарної ангіни:



1. нейтрофільоз у крові, із зсуненням лейкоцитарної формули вліво, різкий біль при ковтанні, мигдалики вкриті фібринозним нальотом, який важко знімається

2. важкий загальний стан, різкий біль при ковтанні, некротично-виразкові зміни тонзил, слизової оболонки ротоглотки, зменшення кількості зернистих лейкоцитів у гемограмі

3. зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну у гемограмі, різкий біль при ковтанні, тяжкий загальний стан.

VІІ. Валик Корницького при хронічному тонзиліті – це…



  1. набряк надгортанника

  2. набряк глоткового мигдалика

  3. збільшення лімфатичних вузлів по передньому краю кивального м’язу

  4. потовщення і гіперемія передньої дужки

  5. потовщення і гіперемія задньої дужки

VІІІ. Заглотковий абсцес найчастіше зустрічається у віці………

ІХ. Які ускладнення паратонзилярного абсцесу?


  1. набряк гортані, абсцес легені, набряк мозку

  2. парафаренгіальний та заглотковий абсцеси, задній медіастеніт

  3. фурункул носа, сепсис, ерозивна кровотеча

Х. Які покази до тонзилектомії?

!. гіперплазія мигдаликів І ступеня

2. гіперплазія мигдаликів ІІ ступеня

3. гіперплазія мигдаликів ІІІ ступеня

4. хронічний компенсований тонзиліт

5. хронічний субкомпенсований тонзиліт

6. хронічний декомпенсований тонзиліт
ХІ. Ситуаційна задача.

Хворий віком 18 років поступив у інфекційне відділення із скаргами на болі в горлі, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 38,5 0С, утруднене відкривання рота. Вважає себе хворим протягом 5-ти днів. Лікувався амбулаторно з приводу лакунарної ангіни, наступило тимчасове покращення, але через чотири дні болі в горлі посилилися, знову підвищилася температура тіла, відкривання рота стало утрудненим. Об’єктивно: відкривання рота неповне, піднебінні мигдалики рихлі, у ділянці крипт фібринозні налети, які легко знімаються і не виходять за межі мигдаликів. Видно випинання правої половини м’якого піднебіння та набряк правої передньої піднебінної дужки, маленький язичок набряклий і зміщений у протилежний бік. Установіть попередній діагноз.



    1. дифтерія глотки

    2. пухлина глотки

    3. лептотрихоз

    4. паратонзилярний абсцес

    5. заглотковий абсцес



1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка