Методичні рекомендації до практичних занять з оториноларингології для студентів IV курсу медичного факультету




Сторінка5/15
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1,01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

VIII. Васкуляризація піднебінних мигдаликів здійснюється в основному …..


1. гілками зовнішньої сонної артерії

2. гілками внутрішньої сонної артерії

3.гілками хребетної артерії

IX.Як називається структурна одиниця піднебінних мигдаликів?



  1. крипта

  2. криптолімфон

  3. лакуна

Х. Яку кількість вологи на протязі доби виробляє слизова оболонка носової порожнини?



1. біля 500 мл.

2. біля 50 мл.

3. біля 200 мл.

4. біля 3000 мл.
ХІ. Ситуаційна задача.

Хворий віком 34 роки звернувся до лікаря-оториноларинголога зі скаргами на болі голови, більше справа, які посилюються при нахилах голови вперед та фізичному навантаженні, загальну слабкість, підвищення температури тіла, порушення носового дихання, гнійні виділення із правого носового ходу. При ендоскопічному дослідженні носової порожнини виявлено гіперемію та набряк слизової оболонки справа, у середньому носовому ході відмічається гнійний вміст. Про ураження яких приносових пазух можна думати?



  1. ліва лобна, верхньощелепова

  2. клиноподібна, права лобна, передні клітини решітчастого лабіринту

  3. права лобна, верхньощелепова, передні клітини решітчастого лабіринту

  4. права лобна, верхньощелепова, задні клітини решітчастого лабіринту

  5. права лобна, передні клітини решітчастого лабіринту, клиноподібна

Заняття 4


Тема: Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит.

  1. Актуальність теми. Гострі хвороби зовнішнього та середнього вуха займають провідне місце (25 – 30%) в структурі патології ЛОР органів. Вони є причиною не тільки приглухуватості та збільшення кількості недочуваючих людей, але й розвитку важких, небезпечних для життя внутрішньочерепних ускладнень. Знання етіології, патогенезу, клініки хвороб вуха дає можливість вчасно розпізнати ураження цього органу, встановити правильний діагноз, призначити адекватну терапію.

  2. Тривалість заняття – 3 академічні години.

  3. Мета заняття: Навчитися діагностувати гострі процеси в зовнішньому та середньому вусі, проводити між ними диференційну діагностику, призначати раціональну терапію.

  4. Студент повинен знати:

    • механізм утворення сірчаного корку та техніку його видалення;

    • етіологію, патогенез, клініку зовнішнього отиту, середнього отиту, мастоїдиту;

    • особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту у немовлят та при деяких гострих інфекційних захворюваннях;

    • принципи лікування гострих запальних процесів зовнішнього та середнього вуха;

    • можливі наслідки гострого гнійного середнього отиту.

  1. Студент повинен вміти:

    • провести отоскопію, оцінити стан шкіри зовнішнього слухового ходу, наявність сірчаного корку чи патологічних змін, оцінити стан барабанної перетинки;

    • визначити наявність ураження слухової функції та її ступінь;

    • провести диференційну діагностику ураження зовнішнього чи середнього вуха;

    • оцінити дані рентгенологічного обстеження скроневої кістки за Шулером;

    • виконувати дослідження слуху, оцінити дані аку- та аудіометрії;

    • скласти план обстеження та лікування хворого з зовнішнім отитом та гострим гнійним середнім отитом;

    • проводити туалет зовнішнього слухового ходу, пневмомасаж барабанної перетинки, вводити турунди в зовнішній слуховий хід;

    • накладати вушну пов’язку та зігрівальний компрес на вухо.

6. Список рекомендованої літератури:

1. Оториноларингологія / за ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, С. Б. Безшапочного, Ю.В. Дєєвої. – Київ: ВСВ «Медицина» – 2010. – С. 142-168.

2. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького – К. :Здоров’я,1999. – С. 132-145.

3. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К:. Фарм Арт, 2000. – С.156-163.

4. Клінічна оториноларингологія. / За ред. О. Кіцери. – Львів, 2007.-С. 65-98.

5. Клінічна оториноларингологія. / За ред. О. Кіцери. – Львів, 1996.-С. 160-175.

6. Тестові завдання для контролю знань студентів із оториноларингології. – К., 1996 – с.54-64.

7. Посібник для практичних занять з оториноларингології для викладання за кредитно- модульною системою / За ред. Ю. В. Мітіна, О.М. Науменко, Ю.В. Дєєвої. – Київ: Видавничий дім «Асканія» – 2008. – С. 52-57.

8. Збірник тестових завдань з дитячої оториноларингології (навчальний посібник) / За ред. А.Л. Косаківського, А.А. Лайко, Л.П. Чиркова, В.В. Синяченко. – Київ – 2005. – С. 59-83.
7. Контрольні питання:


      • Патогенез сірчаного корка, методи видалення.

      • Зовнішній отит: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, методи лікування.

      • Гострий середній отит, класифікація, етіологія.

      • Патогенез гострого середнього отиту.

      • Клініка різних форм гострого середнього отиту.

      • Принципи лікування гострого середнього отиту, парацентез.

      • Особливості клінічного перебігу гострого середнього отиту у немовлят.

      • Етіологія, патогенез гострого мастоїдиту.

      • Клініка та принципи лікування мастоїдиту.

      • Атипові мастоїдити, особливості клінічного перебігу.

      • Диференційна діагностика мастоїдиту та лімфаденіту завушної ділянки.


8. Приклад тестових завдань:

I. Яке захворювання може сприяти повторному утворенню фурункулів у зовнішньому слуховому ході?



1. гіпертонічна хвороба

2. цукровий діабет

3. хвороби нирок
IІ. У яких випадках забороняється промивати зовнішній слуховий хід при сірчаному корку?

1. при гострому запаленні середнього вуха

2. при фурункулі зовнішнього слухового ходу

3. при сухій перфорації барабанної перетинки
ІІІ. Які симптоми є ранніми і постійними при екземі зовнішнього вуха?

        1. запаморочення

        2. свербіння у вухах

        3. зниження слуху

        4. гнійні виділення із вуха

ІV. Який найбільш частий шлях проникнення інфекції у середнє вухо?



1. ринотубарний

2. травматичний

3. гематогенний

4. лабіринтний
V. Скільки стадій гострого гнійного середнього отиту розрізняють?

1. дві

2. три

3. чотири

4. п’ять
VІ. Які покази до парацентезу барабанної перетинки?

1. перша стадія гострого гнійного середнього отиту

2. друга стадія гострого гнійного середнього отиту

3. третя стадія гострого гнійного середнього отиту

4. четверта стадія гострого гнійного середнього отиту

VІІ. Яке лікування необхідно призначити пацієнту у перфоративній стадії гострого гнійного середнього отиту?



1. парацентез, антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, муколітики, судинозвужуючі краплі до носа, краплі до вуха із антибіотиком

2. судинозвужуючі краплі до носа, муколітики, УВЧ на ділянку хворого вуха, зігріваючий компрес на вухо

3. антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, муколітики, судинозвужуючі краплі до носа, краплі до вуха із антибіотиком

4. УВЧ на ділянку хворого вуха, імуностимулюючі препарати
VІІІ. Серед додаткових методів дослідження в діагностиці мастоїдиту найбільш важливим є…....
ІХ. Які найбільш часті причини мастоїдиту:

1. передлежання сигмоподібного синусу, зниження місцевої і загальної реактивності організму, антибіотикотерапія , перенесені інфекційні захворювання

2. нелікований гострий середній отит, високовірулентна вірусно-бактерійна інфекція, перенесені інфекції (кір, грип), недостатній відтік вмісту із барабанної порожнини при гострому середньому отиті

3. зниження місцевої і загальної реактивності організму, нелікований гострий середній отит, багаточисельні парацентези, аденоїдні вегетації, часті отити

Х. Мастоїдит Бецольда – це …..



1. прорив гною через внутрішню стінку верхівки соскоподібного відростка

2. вихід гною під кортикальний шар верхівки відростка

3. прорив гною у ділянку двобрюшної вирізки

4. прорив гною у підантральну зону

ХІ. Ситуаційна задача.



Хвора віком 25 років звернулася до лікаря-оториноларинголога зі скаргами на болі у правому вусі, який іррадіює у праву скроню та зуби верхньої щелепи справа, зниження слуху, відчуття закладеності правого вуха, болі голови, загальну слабкість, погіршення апетиту, підвищення температури тіла до 38,50 С. Вважає себе хворою протягом 4-х днів, не лікувалася. Пальпація та перкусія козлика та ділянки соскоподібного відростка не болюча. При отоскопії: зовнішній слуховий хід справа вільний, виділень немає. Барабанна перетинка гіперемована, інфільтрована, без пізнавальних контурів, відмічається випинання, більше виражене у задньо-верхніх квадрантах. Шепітну мову правим вухом сприймає на відстані 2,5 м. Який діагноз можна поставити?

        1. правобічний гострий гнійний середній отит, І стадія

        2. правобічний гострий гнійний середній отит, ІІ стадія

        3. правобічний гострий гнійний середній отит, ІІІ стадія

        4. правобічний гострий гнійний середній отит, мастоїдит
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка