Методичні рекомендації щодо порядку підготовки нормативно-правових актів для подання їх на державну реєстрацію до районних управлінь юстиції



Скачати 317.55 Kb.
Дата конвертації28.11.2017
Розмір317.55 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



Міністерство юстиції україни
Головне управління юстиції

у місті Києві

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо порядку підготовки нормативно-правових актів для подання їх на державну реєстрацію до районних управлінь юстиції


2012


Зміст

  1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта.

2. Порядок підготовки нормативно-правових актів на державну реєстрацію.

3. Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію.

4. Порядок внесення змін до нормативно-правових актів.

5. Порядок визнання нормативно-правових актів такими, що втратили чинність.

Однією з правових форм діяльності органів юстиції у забезпеченні реалізації державної правової політики та невід’ємним засобом захисту прав і свобод людини є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, яку запроваджено відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 01 січня 1993 року.

Основною метою, яку має бути досягнуто органами юстиції під час здійснення зазначеної функції, є забезпечення охорони конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, проголошених і гарантованих Конституцією та законами України, усунення порушень чинного законодавства, підвищення законності та дієвості нормативно-правових актів суб’єктів нормотворення.

Згідно підпункту 4.13 пункту 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (далі – Положення про управління юстиції), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, управління юстиції здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, веде реєстр цих актів.



Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначений Кабінетом Міністрів України в Постанові від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами і доповненнями) (далі – Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів).

Ці методичні рекомендації підготовлені з метою надання допомоги суб’єктам нормотворення щодо порядку підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації у районних управліннях юстиції міста Києва.



Поняття та ознаки нормативно-правового акта
Нормативно-правовий акт офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин , що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (пункт 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів).

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

► зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

► мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт (пункт 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів).

При цьому, на державну реєстрацію не подаються акти:

● персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

● дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

● оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

● якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

● спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

● рекомендаційного, роз’яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз’яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші) (пункт 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів.)

У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

Порядок підготовки нормативно-правових актів на державну реєстрацію
При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб’єкта нормотворення, однієї з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, розпорядження) визначається законодавчими актами та положеннями.

Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен мати обов’язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення, а саме: найменування суб’єкта нормотворення, назву виду документа, дату і номер, місце видання, структурні складові, підпис, візи.

Датою розпорядчого документа є дата його підписання, яка проставляється у лівій верхній частині бланка і оформляється цифровим способом. Елементи дати наводяться арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік.

Номер документа проставляється у правому верхньому куті.

Під номером необхідно залишити вільне місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см).

Розпорядчий документ підписується керівником суб’єкта нормотворення.

У разі відсутності керівника суб’єкта нормотворення розпорядчий документ підписується особою, яка виконує його обов’язки. При цьому суб’єкт нормотворення надає Головному управлінню юстиції у м. Києві інформацію з цього питання, підтверджену відповідним структурним підрозділом суб’єкта нормотворення.

Розпорядчий документ (розпорядження, наказ, постанова) містить такі структурні складові:



а) заголовок.

Повинен бути лаконічним, стислим, указувати не предмет правового регулювання, відповідати на питання "про що?" та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).



б) преамбулу.

Преамбула – вступна частина, яка містить посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта.

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування (за потреби);

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби).

Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці: пункти, підпункти, абзаци.

Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:

пункти – наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;



підпункти – наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою (наприклад: 1.1.1, 1.2.1) або українськими літерами з дужкою.

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу)
відокремлюється від попередньої пропуском рядка.


г) корелятивні зміни (за потреби).

ґ) форму оприлюднення (за потреби).

д) положення про набрання чинності.

Статтею 57 Конституції України визначено, що кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Статтею 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.



Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

е) додатки (за потреби).

До розпорядчого документа можуть бути додані:

додатки, що вводяться в дію розпорядчим документом і позначаються грифом "Додаток", - це переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо;

додатки, що затверджуються розпорядчим документом і позначаються грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід'ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу); зміни до нормативно-правових актів.

При цьому до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом "Додаток".

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "№" перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3 ...)".

Додаток, що вводиться в дію розпорядчим документом, розміщується на стандартних аркушах, містить посилання на дату і номер цього розпорядчого документа. Відмітка до додатка розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Додаток
до Порядку про державну реєстрацію

нормативно-правових актів

13.12.2001 № 677
Додаток, що вводиться в дію розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, містить такі структурні складові:

а) заголовок.

Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен бути лаконічним, стислим, указувати на предмет правового регулювання і відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.

Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта.



б) визначення термінів (за потреби).

Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише у разі, коли вони необхідні.

Визначення термінів не можуть містити нормативних приписів.

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування;

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби).



Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, може містити такі структурні одиниці: розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци.

Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт. Пункти нормативно-правового акта можуть об’єднуватись в глави – самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання. Глави, пов’язані за змістом і предметом правового регулювання, можуть об’єднуватись в розділи.

Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:

розділи і глави – короткий, чітко сформульований заголовок;

розділи – наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;

глави – наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

пункти – наскрізну в межах глави (розділу) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і позначається з абзацу;

підпункти – наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою (наприклад, 1.1.1., 1.2.1.) або українськими літерами з дужкою, і починаються з абзацу.

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, глав, статей, пунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців – словами, номери підпунктів – цифрами або літерами в лапках. Наприклад: «згідно з розділом II», «главою 5», «у статті 40», «пунктом 9», «частина перша статті 2», «в абзаці восьмому підпункту «в» пункту 21», «у підпункті «г» пункту 4 глави 5 розділу IV», «підпункт 2.16 пункту 2 глави 2 розділу V».

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Не допускається розміщення у розділі однієї глави, у главі – одного пункту, у пункті – одного підпункту.

г) прикінцеві положення (за потреби);

ґ)додатки (за потреби).

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, доповнюють, пояснюють окремі питання нормативно-правового акта або акт у цілому (переліки суб'єктів, об'єктів, форми, зразки документів, таблиці, графіки, схеми, інші відомості, спрямовані на застосування нормативно-правового акта). Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою: "згідно з додатком", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2".

Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до додатка уключає номер додатка та заголовок нормативно-правового акта і розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Додаток 7

до Порядку про державну реєстрацію

нормативно-правових актів

У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак "№" при цьому не ставиться.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, не підписуються.

Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.



Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію
Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення протягом п'яти робочих днів після його прийняття у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії, а також затверджених ним правил, положення, інструкції тощо і додатків до них.

Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб’єкта нормотворення та номер його телефону (додаток 2).

Разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються:

а) обгрунтування підстав для видання нормативно-правового акта чи окремих його норм.



Обґрунтування підстав зазначається в пояснювальній записці, у якій зазначається мета розроблення нормативно-правового акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація нормативно- правового акта не потребує фінансування з Державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації нормативно-правового акта. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може долучатися інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативно-правового акта.

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативно-правовим актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта.

Відомості про чинні акти з правового регулювання відповідних відносин бажано зазначати в пояснювальній записці до нормативно-правового акта.

б-1) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця.

в) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством(оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб’єкту нормотворення, та дві копії).

Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, якою погоджується проект документа
(ураховуючи найменування органу), підпис, ініціали, прізвище та дату погодження, а також засвідчення печаткою.

Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання "Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа "ПОГОДЖЕНО", наприклад: "Аркуш погодження додається". Це доцільно робити, коли проект нормативно-правового


акта погоджується кількома зацікавленими органами.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом у встановленому цим Законом порядку.

Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України передбачено пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 № 4-р (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за № 78/287.

Проекти нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб’єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: найменування посади, підпис, ініціали і прізвище особи та дату візування. Внутрішнє погодження здійснюється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша нормативно-правового акта.

г) оригінал та дві копії рішення Мінекономрозвитку про погодження проекту регуляторного акта чи завірена копія рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів).



Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, оприлюднюються у порядку, встановленому статтею 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до термінів, які вживаються у Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

д) висновок Головного управління юстиції у м. Києві щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.



У разі відсутності цього документа суб’єкт нормотворення надає копію супровідного листа про подання до Головного управління юстиції у м. Києві комплекту документів, необхідного для отримання висновку Головного управління юстиції у м. Києві щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.

Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського суду з прав людини, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб’єкта нормотворення або його заступником.


Порядок внесення змін до нормативно-правових актів

Згідно вимог 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законодавством порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;

нову редакцію розділів, глав, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

доповнення розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Основні вимоги до порядку внесення змін:

зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього;



  • зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ;

  • зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. При цьому у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються вид розпорядчого документа, до якого вносяться зміни, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, заголовок, дата і номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві і після двокрапки в лапках викладається текст змін;

  • у разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту розпорядчого документа;

  • якщо зміни до нормативно-правового акта мають незначний обсяг (як правило, до двох сторінок), їх викладають у розпорядчому документі;

  • якщо зміни вносяться лише до однієї структурної одиниці нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються ця структурна одиниця, заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві і після двокрапки в лапках викладається текст зміни. Наприклад: "абзац 9 пункту 9.4 глави 4 Інструкції про порядок видачі територіальними та місцевими органами державного пожежного нагляду м. Києва дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженої наказом Головного управління МНС України в м. Києві від 12.03.2007 № 195, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у м. Києві 23.03.2007 за № 21/754, викласти в такій редакції";

  • у разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким формулюванням: "Унести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві) такі зміни";

  • при внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку;

  • у разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок), до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", а в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві), що додаються".

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО", під яким залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщується заголовок та текст змін.

  • при внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку;

  • у разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок), до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", а в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві), що додаються".

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО", під яким залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщується заголовок та текст змін.

  • у разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно викласти в новій редакції;

  • при викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Унести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб’єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Головному управлінні юстиції у м. Києві), виклавши його в новій редакції, що додається";

  • у грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції розпорядчого документа, яким вона затверджується, за такою формою:

ЗАТВЕРДЖЕНО


Наказ Головного управління

юстиції у м. Києві

16.11.2003 № 235/02

м.енкоальника управління Саєнко О.абезпечити державну реєсмтрацію м.ни та с (у редакції наказу Головного

управління юстиції у м. Києві

від 20.12.2006 № 382/02)


  • якщо додаток до розпорядчого документа, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:

Додаток
до Наказу Головного управління

юстиції у м. Києві

12.08.04 № 45/02

(у редакції наказу Головного

управління юстиції у м. Києві

від 26.08.2006 № 125/02)


  • у разі, коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на розпорядчий документ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в Головному управлінні юстиції у м. Києві, а в дужках вказується розпорядчий документ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться. Наприклад: "Унести до Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі, територіальній громаді
    м. Києва у Державному архіві м. Києва, затвердженого наказом Державного архіву м. Києва від 18.06.2002 № 56, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у м. Києві 28.06.2002 за № 13/459 (у редакції наказу Державного архіву м. Києва ) від 30.08.2005 № 187, такі зміни";

у разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється. Наприклад:

"у пункті 5 абзац другий виключити. У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий уважати відповідно абзацами другим - четвертим;

доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "...". У зв'язку з цим абзаци другий і третій уважати відповідно абзацами третім і четвертим".

При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.



  • не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та додатків до нього.




  • у разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються. Наприклад: "Доповнити Положення новим додатком 19 (додається). У зв'язку з цим додатки 19-34 уважати відповідно додатками 20-35. У тексті Положення посилання на додатки 19-34 замінити посиланнями відповідно на додатки 20-35".

при внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов’язково вказувати місце розташування цих змін. Наприклад: "пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту".

Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається. Наприклад: "пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту".

У разі необхідності внесення доповнення або уточнення нормативного припису можлива заміна однієї структурної одиниці кількома. Наприклад: "підпункт "б" пункту 4 замінити двома новими підпунктами такого змісту"; "підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту".
Порядок визнання нормативно-правових актів такими, що втратили чинність
Юридична служба органу виконавчої влади відповідно до покладених на неї завдань переглядає разом із структурними підрозділами органу виконавчої влади нормативно-правові акти з метою приведення їх у відповідність із законодавством.

Пропозиції юридичної служби щодо приведення нормативно-правових актів та інших документів органу виконавчої влади, а також актів підприємств, що належать до сфери його управління, у відповідність із законодавством є обов'язковими для


розгляду керівником органу виконавчої влади, підприємства.

Згідно вимог 16 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів у разі визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

У зв'язку з прийняттям суб’єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню, такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або фактично втратили своє значення.

При підготовці пропозицій про визнання нормативно-правових актів такими, що втратили чинність, необхідно встановити, чи поширювалася їх дія наступними актами, та врахувати ці обставини для того, щоб визнати такими, що втратили чинність, також акти про їх поширення.

Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті розпорядчого документа, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до розпорядчого документа.

Основні вимоги до порядку визнання нормативно-правових актів такими, що втратили чинність:


  • нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув, до переліку не включаються, оскільки не потребують визнання такими, що втратили чинність. Якщо віднесення нормативно-правового акта до такої категорії викликає сумнів, він уключається до переліку актів, що втратили чинність;

разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до нього внесено зміни;

у переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку;

визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність;

у разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та за відсутності у такому розпорядчому документі інших необхідних нормативних приписів, таким, що втратив чинність, визнається розпорядчий документ.

якщо розпорядчий документ містить інші нормативні приписи, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця розпорядчого
документа про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.

Додаток 1

до Методичних рекомендацій щодо порядку

підготовки нормативно-правових актів

для подання їх на державну реєстрацію до

районних управлінь юстиції

Начальнику

Головного управління

юстиції у м. Києві

Прізвище, ініціали


Щодо подання (вид, назва суб’єкта нормотворення,

дата видання, власний номер, назва акта)

на державну реєстрацію


Відповідно до вимог Указу Президента України від 03.10.92 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (зі змінами) подається на державну реєстрацію (вид розпорядчого документа, назва суб’єкта нормотворення, дата видання, власний номер, назва акта).

Уповноважений працівник суб’єкта нормотворення (прізвище та номер його телефону).

Керівник суб’єкта нормотворення або

особи, яка виконує його обов’язки (підпис) (Прізвище, ініціали)

Прізвище та номер

телефону виконавця
Додаток 2

до Методичних рекомендацій щодо порядку

підготовки нормативно-правових актів

для подання їх на державну реєстрацію до

районних управлінь юстиції

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до_____________________________________________________

(назва акта)

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Зазначається підстава розроблення проекту акта (на виконання акта законодавства, за власною ініціативою тощо) та стисло викладається суть проблеми, на розв'язання якої спрямовується акт, і причини її виникнення, наводяться дані, що підтверджують необхідність правового врегулювання проблеми.

2. Мета і шляхи її досягнення

Розкривається мета, якої планується досягти з прийняттям акта, та механізм його реалізації, а також суть найважливіших положень акта.

3. Правові аспекти

Зазначаються правові підстави розроблення акта та перелік нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері суспільних відносин.

Виходячи із змісту акта зазначається, чи передбачає реалізація акта внесення змін до чинних актів або визнання актів такими, що втратили чинність, а також наводяться завдання щодо розроблення нових правових актів (або зазначається, що реалізація


акта не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових актів).
У разі коли акт стосується прав та обов'язків громадян, про це зазначається окремо.
4. Фінансово-економічне обґрунтування

Наводяться фінансово-економічне обґрунтування акта, розрахунок необхідних матеріальних і фінансових витрат, їх обсяг та джерела покриття. Якщо реалізація акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, про це зазначається окремо. Детальні


фінансово-економічні розрахунки можуть додаватися до пояснювальної записки.
5. Позиція заінтересованих органів

Зазначається, чи стосується акт інтересів інших органів, та стисло викладається їх позиція.


Якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується міністром, зазначається, чи погоджено позицію такого органу відповідним міністром.

Якщо акт подано з розбіжностями, наводиться інформація про роботу, проведену з їх урегулювання (стисло повідомляється про вжиті головним розробником заходи, що спрямовані на пошук взаємоприйнятного рішення, врегулювання спірної позиції,


зазначається, чи проводилися переговори, консультації, робочі зустрічі, наради тощо, а також хто з керівників органів виконавчої влади брав у них участь).

6. Регіональний аспект

Якщо акт стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць, зазначається, чи враховують положення акта потреби регіонів та його вплив на регіональний розвиток.

7. Громадське обговорення

Відображаються результати проведених консультацій з громадськістю, пропозиції та зауваження громадськості і ступінь їх врахування, запропоновані шляхи мінімізації негативних наслідків неврахування таких пропозицій та зауважень, а також способи
врегулювання конфлікту інтересів.

Якщо акт не потребує проведення консультацій з громадськістю, про це зазначається окремо.

8. Прогноз результатів

Дається прогнозна оцінка результатів реалізації акта


9. Відомості про чинні акти з правового регулювання цих відносин

Зазначаються всі акти законодавства, які стосуються питання прийнятого нормативно-правового акта, що подається на державну реєстрацію



______________________________ ____________ __________________
(посада керівника суб’єкта нормотворення або його заступника) (підпис) (ім'я та прізвище)

«___»_______________20____р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка